Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Організаційно-педагогічні умови формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті

Організаційно-педагогічні умови формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті

Розгляд поняття "психолого-компенсаторні компетентності викладачів" як інтегрованого усукупнення, сформованого на основі професійної психолого-педагогічної освіти та самоосвіти. Види організаційно-педагогічних умов формування компетентності фахівців.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.08.2022
Размер файла 30,3 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-педагогічні умови формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті

Кацеро Оксана Костянтинівна, здобувач, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Анотація

У статті проаналізовано та виокремлено основні підходи до формулювання й визначення організаційно-педагогічних умов формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті. Визначено понятійно-категоріальний апарат дослідження через формулювання термінів «умови», «організаційно-педагогічні умови», «організаційно-педагогічні умови формування психолого-компенсаторних компетентностей», «післядипломна освіта». Сформульовано дефініцію поняття «психолого-компенсаторні компетентності викладачів», які нами розглядаються як інтегроване усукупнення, сформоване на основі професійної психолого-педагогічної освіти та самоосвіти, з ментально-духовним осягненням суспільного досвіду, є власним життєвим надбанням у взаєминах із оточенням; комплекс залучених і об'єднаних ефективних технологій для унеможливлення емоційно ускладнених та напружених відносин під час педагогічної взаємодії, профілактики професійного вигорання та застосування здоров'язбережувальних методів впливу на організм, спрямованих на регуляцію емоційного та психофізичного стану.

Проаналізовано й визначено основні організаційно-педагогічні умови формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті. Установлено значущість першої умови - забезпечення психологічного здоров'я викладачів закладів вищої освіти через профілактичну й компенсаторну діяльність психологічних служб. Вплив освітнього середовища на забезпечення психологічного здоров'я та формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів названо другою умовою. Моделювання індивідуальної траєкторії забезпечення психологічного здоров'я та зорієнтованість на внутрішню мотивацію до професійного розвитку й формування власних психолого-компенсаторних компетентностей визначено третьою умовою. Реалізацію принципів і моделей відкритої освіти, інтеграцію методологічних підходів і принципів освіти дорослих, диджиталізацію та технічне оснащення професійного середовища викладачів установлено як четверту умову. Інтеграцію можливостей формальної, неформальної та інформальної освіти репрезентовано як п'яту умову формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті.

Ключові слова: організаційно-педагогічні умови, викладач, психолого-компенсаторні компетентності, післядипломна освіта.

Abstract

Organizational and pedagogical conditions for the formation of psychological and compensatory competences of teachers in postgraduate education

Katsero Oksana Kostyantynivna, PhD Student, National Pedagogical Dragomanov University

The article analyzes and defines the basic approaches to the formulation and definition of organizational and pedagogical conditions of formation of psychological-compensatory competence of teachers in postgraduate pedagogical education. The conceptual-categorical apparatus of the research is defined due to the terms «conditions», «organizational-pedagogical conditions», «organizational- pedagogical conditions of formation of psychological-compensatory competencies», «postgraduate education». The definition of the concept «psychological-compensatory competence of teachers», which we consider as an integrated elimination, formed on the basis of professional psychological-pedagogical education and self-education, with mental-spiritual recognition of the public experience, is the own vital asset in relations with the environment; complex of involved and united effective technologies to prevent emotionally complicated and tense relations during pedagogical interaction, prevention of professional burnout and application of healthsaving methods of influence on the organism, directed on regulation of emotional and psychophysical condition.

Basic organizational and pedagogical conditions of formation of teachers' psychological-compensatory competence in post-graduate education have been analyzed and defined. The importance of the first condition - providing psychological health of teachers of higher education institutions through preventive and compensatory activity of psychological services was established. Influence of educational environment on provision of psychological health and formation of psychological-compensatory competence of teachers is called the second condition. Modeling of individual trajectory of providing psychological health and orientation to internal motivation for professional development and formation of own psychological-compensatory competencies is determined as the third condition. Implementation of principles and models of open education, integration of methodological approaches and principles of adult education, digitization and technical equipment of teachers' professional environment is established as the fourth condition. Integration of opportunities of formal and informal education was represented as the fifth condition of formation of psychological-compensatory competence of teachers in post-graduate education.

Keywords: organizational and pedagogical conditions, teacher, psychological- compensatory competences, postgraduate education.

Постановка проблеми

Особистість викладача в сучасній науці і практиці визначається успішним викладанням, власним стилем провадження освітнього процесу, котрий формується під час професійної діяльності, самоосвіти, опануванням на високому рівневі навичками організації, планування та здійснення навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, набуттям готовності до фахового розвитку, професіоналізму та майстерності.

Формування компетентностей викладача - системний і послідовний процес безперервного розвитку в післядипломній освіті, научіння дорослих з використанням принципів, підходів, технологій, методів андрагогіки для забезпечення самостійності оволодіння знаннями, набуття навичок і компетенцій, прогнозованості отриманих результатів означеного процесу. Головними завданнями викладача стають, окрім означеного вище, формування системи ціннісних ставлень, а також позитивних індивідуальних рис, необхідних для здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Упродовж останніх десятиліть питання формування компетентності викладачів активно вивчалися українськими науковцями. Так, Ю. Вінтюк аналізує організаційно-психологічні умови формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі навчання у ВНЗ [2], Н. Кошелева - педагогічні умови формування методичної компетентності майбутніх викладачів психології [5]. Н. Лісова - розвиток психолого-педагогічної компетентності молодих учителів у системі післядипломної освіти [6]. Об'єктом дослідження О. Полуніної стала психологічна компетентність викладача вищого педагогічного навчального закладу як чинник успішності управління процесом учіння студентів [7],

В. Помилуйко - психологія розвитку ключових компетентностей у дорослому віці [8]. Ю. Шапран дослідив педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх учителів природничих спеціальностей в умовах інноваційного освітнього середовища [12].

Попри такий розлогий аналіз недостатньо дослідженими залишилися проблеми формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті, зокрема виокремлення організаційно-педагогічних умов означеного процесу.

Мета статті - структурно-системний аналіз організаційно-педагогічних умов формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті.

Виклад основного матеріалу

Для реалізації мети розкриємо понятійно-категоріальний апарат дослідження. Для подальшого аналізу необхідним вважаємо тлумачення терміна «психолого-компенсаторна компетентність викладача». На нашу думку, це інтегроване усукупнення, сформоване на основі професійної психолого-педагогічної освіти та самоосвіти, з ментально-духовним осягненням суспільного досвіду, є власним життєвим надбанням у взаєминах із оточенням; комплекс залучених і об'єднаних ефективних технологій для унеможливлення емоційно ускладнених та напружених відносин під час педагогічної взаємодії, профілактики професійного вигорання та застосування здоров'язбережувальних методів впливу на організм, спрямованих на регуляцію власного емоційного і психофізичного стану, а також здобувачів освіти, колег, громадськості тощо.

Нами здійснено аналіз лексикографічних праць щодо тлумачення терміна «умови». Репрезентуємо його результати. У філософії означене поняття викладено як певне середовище, у якому предмет створюється, побутує і вдосконалюється. Умови є обов'язковою обставиною та передумовою для визначення, замовлення існування, здійснення чого-небудь; обстановкою, у якій щось проходить, здійснюється [10, с. 278]. Як неодмінна обставина, середовище, умови є особливостями визначеної дійсності, котрі пов'язані зі здійсненням, створенням, утворенням чого-небудь або сприянням чомусь. Організаційні умови розкривають основні правила щодо структури й порядку підготовки фахівців.

Сутність поняття «психолого-педагогічні умови» необхідно розглядати з урахуванням психологічного та педагогічного боку цієї дефініції. Педагогічні пов'язані із сукупністю об'єктивних можливостей змісту, форм, методів, прийомів і засобів педагогічної діяльності [1, с 196]. З точки зору психології умови ототожнюються із сукупністю явищ зовнішнього та внутрішнього середовища, вплив яких сприяє розвиткові конкретного психічного явища. Розкриваючи причинно-наслідкові зв'язки явищ реалізовується необхідність їхнього розгляду в багатоманітних зв'язках і відношеннях - загальному зв'язку. Тож одне явище викликає інше, є його причиною; взаємодія явищ у процесі розвитку цілого як його частини є фактором; зумовлення одним явищем існування іншого свідчить, що воно є умовою [2, с. 207].

На думку В. Помилуйко, психологічні умови є конкретними способами впливу на певний процес (явище, якість) за врахування внутрішніх психологічних особливостей досліджуваного феномена для його розвитку та вдосконалення. Суть педагогічних - у створенні сприятливого навчального середовища [8, с. 200].

Організаційно-педагогічні умови є обов'язковою складовою будь-якої педагогічної системи, комплексом можливостей освітнього простору закладу освіти/наукової установи з ефективним матеріально-технічним, науково-методичним, соціально-психологічним, інформаційно-комунікаційним забезпеченням фахового розвитку спеціаліста; сукупністю взаємопов'язаних чинників, необхідних для планомірного процесу розвитку професійної з метою вдосконалення ключових компетентностей; сукупністю об'єктивних спроможностей для конкретно спрямованого відбору, конструювання елементів змісту й організаційних форм безперервного розвитку, а також контролю, моніторингу й коригування складників освіти дорослих; сукупністю внутрішніх і зовнішніх критеріїв з визначення специфіки фахового розвитку професіонала, його індивідуальної траєкторії, враховуючи його соціальні запити і моральні якості.

Організаційно-педагогічні умови формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів нами ототожнено з комплексом форм, методів, прийомів і засобів педагогічної діяльності, сукупністю явищ зовнішнього (належне здійснення професійної діяльності через матеріально-технічне, науково-методичне, соціально-психологічне, інформаційно-комунікаційне забезпечення закладу вищої освіти/наукової установи) та внутрішнього (емоційний і психофізичний стан, система ціннісних ставлень, позитивні особисті риси, здоров'язбережувальна позиція) середовища.

Як відомо, важливим складником освіти дорослих є післядипломна, здобуття якої пов'язане з набуттям нових та вдосконаленням раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої, професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти та практичного досвіду. Післядипломна освіта складається зі спеціалізації (профільної спеціалізованої підготовки для набуття особою здатності виконувати завдання та обов'язки з особливостями в межах спеціальності; перепідготовки, спрямованої на професійне навчання з метою оволодіння іншою (іншими) професією (професіями); підвищенням кваліфікації - набуттям особою нових та/або вдосконаленням раніше набутих компетентностей у межах фахової діяльності або галузі знань; стажування - набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов'язків у певній професійній діяльності або галузі знань [9].

Дефінітивний аналіз визначення науковцями організаційно-педагогічних умов формування компетентності викладачів дозволив зробити висновок про їхню розлогу представленість з огляду на приналежність педагогічної до соціономічних видів людської діяльності (табл. 1).

Таблиця 1. Визначення видів організаційно-педагогічних умов формування компетентності викладачів

Визначення

Автор, джерело

Основні організаційні умови формування професійної компетентності майбутніх фахових психологів:

- застосування сучасних, на рівні чинних світових вимог, педагогічних концепцій і технологій, зокрема, компетентнісного підходу;

- визначення цілей і завдань навчальних курсів у відповідності до вимог компетеністного підходу, створення відповідної моделі фахівця;

- розробка і впровадження компетентністно- орієнтованих програм фахових дисциплін, з зазначенням переліку компетенцій і компетентностей, які формуються в результаті її опанування;

- проєктування навчального процесу, яке передбачає розробку змісту лекцій, педагогічних, дидактичних і методичних завдань, а також навчальних завдань, що розв'язуються на практичних заняттях і завдань для самостійної роботи студентів, проблемного характеру (технологія проблемного навчання);

- використання методів навчання, які моделюють зміст професійної діяльності: проведення дискусій, рольових та імітаційних ігр тощо (технологія інтерактивного навчання);

- проектування навчальної діяльності студентів як поетапної самостійної роботи, спрямованої на розв'язання проблемних ситуацій в умовах групового діалогічного спілкування за участю викладача (технологія проектного навчання, інформаційні технології);

- наближення структури навчального процесу до структури майбутньої професійної діяльності;

- особистісного включення студента в навчальну діяльність (контекстне навчання);

- використання вітчизняного та зарубіжного досвіду формування професійних умінь та навичок професійних психологів;

- забезпечення єдності наукових знань, емоційно-ціннісних суджень і практичних дій, спрямованої на формування професійних умінь та навичок майбутніх фахівців;

- створення системи оцінювання сформованості професійних умінь та навичок студентів;

- здійснення управління й корекції процесу формування професійних умінь та навичок у ході професійної підготовки.

Ю. Вінтюк [2, с. 208-209].

Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутніх викладачів психології:

- системне використання методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності у процесі методичної підготовки майбутніх викладачів психології;

- оновлення змісту методичної підготовки майбутніх викладачів психології на засадах компетентнісного підходу;

- системне використання засобів дидактичного проєктування в процесі методичної підготовки майбутніх викладачів психології;

- використання проектного підходу до організації педагогічної практики майбутніх викладачів психології.

Н. Кошелева [5, с. 238].

Педагогічні умови розвитку психолого-педагогічної компетентності молодих учителів у системі післядипломної освіти:

- створення в педагогічному колективі позитивного психологічного клімату, рівноправного партнерства, розвивальної суб'єкт-суб'єктної взаємодії;

- створення умов для успішної адаптації, особистісного та професійного зростання молодих учителів з позиції гуманістичного підходу;

- активізація система роботи методичних служб завдяки використанню форм і методів, спрямованих на поглиблення знань з психології і педагогіки, гуманізацію педагогічної діяльності, вдосконалення педагогічних технік;

- науково-методичний супровід, його технології, педагогічної діагностики, організації підготовки супровідників (керівників шкіл і працівників методичних та психологічних служб) до управління розвитком психолого-педагогічної компетентності молодих учителів забезпечує ефективність реалізації системи роботи з ними на рівні школи, міста/району.

Н. Лісова [ 6].

Умови розвитку ключових компетентностей у дорослому віці:

* психологічні:

- осмислення свого «Я» та власних професійних здатностей;

- розвиток ціннісних орієнтацій, формування, забезпечення і збереження професійної мотивації;

- узгодження особистих цілей із цілями професійної діяльності;

- оволодіння професійними діями завдяки іншим;

- актуалізація суб'єктивного творчого досвіду в практиці;

- набуття нових форм поведінки та їх реалізація на робочому місці;

* педагогічні:

- створення цілісної розвивальної програми формування ключових компетентностей дорослих у процесі корпоративного навчання;

- розподіл учасників за групами та навчальними програмами у відповідності з їх досягненнями та зонами розвитку;

- поетапне формування ключових компетентностей з використанням різних форм і технологій корпоративного навчання

В. Помилуйко [8, с. 201, 208].

Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх учителів природничих спеціальностей в умовах інноваційного освітнього середовища:

- інтеграція та оновлення змісту природничої освіти (аспект упливу навчального й виховного середовища);

- інформаційне забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності (аспект упливу інформаційно- освітнього середовища);

- орієнтація навчального процесу на розвиток творчої рефлексивної індивідуальності майбутнього вчителя (аспект упливу творчого і

рефлексивного середовища);

- вдосконалення програмно-методичного і технологічного забезпечення підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування здорового способу життя (аспект упливу здоров'язбережувального середовища);

- організація безпосереднього контакту студентів із навколишнім природним світом на всіх рівнях природничої освіти (аспект упливу природного середовища);

- оптимізація практичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі навчання і проходження різних видів практик (аспект

упливу соціального і професійного середовища);

- забезпечення диференційованого та комплексного впливів на формування складових професійної компетентності майбутніх учителів

природничих спеціальностей шляхом упровадження новітніх педагогічних технологій (аспект упливу розвивального середовища).

Ю. Шапран

[12, с. 276-286].

Детальний аналіз організаційно-педагогічних умов формування компетентності фахівців, репрезентований в укладеній нами таблиці, та власні наукові дослідження уможливили формулювання й визначення організаційно-педагогічних умов формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті.

Установлено значущість першої умови - забезпечення психологічного здоров'я учасників освітнього процесу, зокрема й викладачів, через профілактичну й компенсаторну діяльність психологічних служб.

Зазначимо, що ст. 76. «Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж у системі освіти» Закону України «Про освіту» визначає важливу роль психологічної служби закладів освіти у сприянні створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку учасників освітнього процесу (здобувачів освіти та педагогів), охорони психічного здоров'я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти [9].

Психологічну службу в системі освіти ототожнено із сукупністю закладів, установ, підрозділів і посад єдиної системи, пов'язаної з діяльністю фахівців у сфері практичної психології і соціальної педагогіки: практичних психологів, соціальних педагогів, методистів, директорів (завідувачів) навчально- методичних кабінетів (центрів) психологічної служби тощо.

У сучасних умовах провадження освітнього процесу в умовах дотримання заходів із протидії пандемії (соціальне дистанціювання, необхідність ізоляції інфікованих) через використання можливостей дистанційного навчання (форми організації навчально-пізнавальної діяльності за умов використання комп'ютерних і телекомунікаційних технологій та забезпечення інтерактивної взаємодії викладачів і студентів на різних етапах навчання, самостійної роботи з науковими та навчально-методичними матеріалами інформаційної мережі), воєнних дій на території нашої країни з часто екстремальними умовами його організації та здійснення (без навчальних приміщень, обладнання, доступу до інтернету) усі учасники освітнього процесу потребують психологічної допомоги та підтримки.

Тож заклади післядипломної та вищої освіти повинні збільшити обсяг та надати розлогі пропозиції щодо вибору елективних курсів підвищення кваліфікації з кризової, екстремальної психології та медіапсихології для практичних і соціальних психологів, викладачів, зокрема щодо долання впливу стресових факторів на моральне і фізичне здоров'я викладачів, надання інформації про шляхи збереження соціального благополуччя і психічного здоров'я, протистояння негативним інформаційним впливам і провокаціям.

Вплив освітнього середовища на забезпечення психологічного здоров'я та формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів названо другою умовою.

Наукові дослідження процес продукування та дії освітнього здоров'язбережувального середовища в закладах освіти ототожнюють із комплексом заходів, пов'язаних із підвищенням результативності діяльності зі збереження і зміцнення здоров'я всіх учасників освітнього процесу. Серед пріоритетних особливостей освітнього здоров'язбережувального середовища - навчання всіх учасників освітнього процесу безпечної взаємодії; забезпечення захисту від фізичного і психологічного насильства та зловживань з боку оточення; ознайомлення з правилами безпечної поведінки; формування навичок уникнення можливих ризиків і небезпек, подолання труднощів у власному житті.

Особливої значущості в означеному контексті набувають організаційно-педагогічні ресурси зі створення здоров'язбережувального освітнього середовища, пов'язані зі:

- змістом освіти (освітніми стандартами, навчальними планами, педагогічними технологіями, формами і методами навчання) для опанування знаннями про збереження здоров'я й довкілля);

- матеріально-технічним забезпеченням здоров'язбережувального освітнього середовища (наявністю санітарно-технічного, медичного обладнання, оснащення для занять фізичною культурою, оформлення навчальних приміщень відповідно до санітарно-гігієнічних норм, належною системою харчування);

- навчально-методичним забезпеченням здоров'ябережувального середовища (розробленням і впровадженням здоров'язбережувальних освітніх технологій та етики взаємин у викладацьких колективах);

- станом фізичного та психічного здоров'я учасників освітнього процесу (індексом здоров'я, зниженням захворюваності, підвищенням емоційного тонусу);

- міжособистісними взаєминами викладачів зі здобувачами освіти, колегами, адміністрації закладу освіти, громадськістю;

- професійною психолого-педагогічною компетентністю викладачів, що слугує основою для формування психолого-компенсаторних компетентностей.

Моделювання індивідуальної траєкторії забезпечення психологічного здоров'я та зорієнтованість на внутрішню мотивацію до професійного розвитку й формування власних психолого-компенсаторних компетентностей визначено третьою умовою.

Особливістю професійного розвитку викладача є використання принципів і підходів андрагогіки (особливості навчання дорослих), а саме: компетентнісного підходу, котрий зумовлює оптимізацію індивідуальної освітньої траєкторії, забезпечення свободи свідомого вибору змісту, форм, параметрів, шляхів розвитку і саморозвитку, його професійної креативності.

Внутрішня мотивація до академічної незалежності викладача, знання, усвідомлення і дотримання вимог до представників педагогічної професії, формування доброї репутації, відповідність етичним і фаховим стандартам, ініціативність, здатність сприяти стійкому професійному розвиткові можливі за наявності сформованих психолого-компенсаторних компетентностей.

На нашу думку, професійний розвиток викладача здійсненний за наявності мотивації до професійної та самоосвітньої діяльності, актуалізованої розвиненим пізнавальним потенціалом для ефективного наукового пошуку, що визначає готовність до прояву розумової активності у вирішення складних, неоднозначних проблемних ситуацій щодо планування, організації та провадження високоінтелектуального освітнього процесу. Саме мотивація до безперервного професійного саморозвитку є фактором постійного пізнання, прагнення до визначення сутності будь-якого явища, пошук найефективніших способів розв'язання професійних проблем, постійне експериментування, самоаналіз і самооцінку, а отже, зміцнення психологічного та фізичного здоров'я.

Реалізацію принципів і моделей відкритої освіти, інтеграцію методологічних підходів і принципів освіти дорослих, диджиталізацію та технічне оснащення професійного середовища викладачів установлено як четверту умову.

Особливості відкритої освіти як складної соціальної системи пов'язані з її здатністю до швидкого реагування на виклики, проблеми й загрози сьогодення у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Використовуючи світоглядні і методологічні засади відкритості та безперервності процесу пізнання, система післядипломної освіти уможливлює розроблення та апробацію варіативних освітніх моделей підвищення кваліфікації, урахування особистих запитів і потреб викладачів; організацію науково-методичних полілогів в інтерактивних форматах: тренінгів, круглих столів, семінарів, конференцій, вебінарів, чатів, відеомостів, відеоконференцій, онлайн-студій тощо.

Диджиталізація (цифровізація) професійного середовища викладача через продукування та активне використання віртуального, диференційованого простору для безперервного розвитку і саморозвитку, креативності, створення та реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії у концепції навчання впродовж життя та технічне оснащення через модернізацію післядипломної освіти. Наприклад, використання е-проєктів для реалізації наукових, науково-дослідних, експериментально-виробничих інноваційних проєкти із залученням наукових, творчих, соціально-активних вітчизняних та іноземних фахівців трансдисциплінарної сфери. Упровадження інноваційних технологій науково-методичного супроводу у післядипломній освіті можливе через залучення до простору безперервної освіти провайдерів неформальної освіти, що є потенційними партнерами, авторами наукової, практичної, методичної продукції для забезпечення професійного розвитку адвокатів.

Інтеграцію можливостей формальної, неформальної та інформальної освіти репрезентовано як п'яту умову формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті.

Інтеграція можливостей формальної, неформальної та інформальної освіти покликана сприяти взаємодії між державними установами, котрі забезпечують підвищення кваліфікації викладачів, неприбутковими громадськими організаціями і суспільством, фахово спрямованими засобами масової інформації, комерційними професійними структурами (об'єднаннями, фундаціями, асоціаціями тощо) задля розвитку системи освіти дорослих в середовищі педагогів. Оскільки вони мають включати розширене філософсько-психологічне опрацювання проблем цифрової трансформації фахового зростання особистості в умовах безперервного оновлення знань і ґрунтовну психолого-педагогічну інструменталізацію наявної практики стосовно новітніх викликів, здатні в комплексі забезпечити професійний розвиток викладачів в Україні, зокрема й сформованість психолого-компенсаторних компетентностей.

Формальна є здобуттям освіти за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей, щоб замовники освітніх послуг згідно з визначеними стандартами освіти результатами навчання відповідного рівня освіти здобули фах, визнаний державою.

Неформальна пов'язана з навчанням відповідно до укладених та репрезентованих освітніх програм, яка, однак, не завершується присудженням освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, які визнала держава. Особливістю є присвоєння фахових та/або присудження часткових освітніх кваліфікацій, пов'язаних з основною або додатковою професійною діяльністю особи. Навчально-пізнавальна діяльність у неформальній освіті відзначається високою мотивацію, усвідомленням потреби й необхідності систематично і послідовно засвоювати самоспрямовані знання та вміння Згідно з поставленими завданнями неформальна освіта здійснюється завдяки запланованим відповідно до визначених цілей і завдань, прийнятного часу навчання заходам та визначеним програмам, спрямованим на професійну підготовку, перепідготовку, зміну чи оновлення спеціалізації. Підвищення рівня грамотності, зокрема і мовної, риторичної, розвиток різних компетентностей (м'яких чи жорстких навичок), професійна майстерність, а також створення демократичного суспільства, виховання громадянина тощо.

Інформальна є самоорганізованим здобуттям замовником освітніх послуг окремих обраних компетентностей, пов'язаним як із повсякденною, так і фаховою, суспільною тощо діяльністю, сім'єю або відпочинком. І це пов'язано з набуттям м'яких навичок, так званих soft skills (низки неспеціалізованих, надпрофесійних навичок, які забезпечують виробничу діяльність, якість, результативність і успішну самореалізацію особистості). Самоосвітнє набуття визначених самостійно компетентностей через участь у різноманітних пізнавальних заходах: культурних, мистецьких, громадянсько-патріотичних, соціальних, спортивних (виставки, спектаклі, конкурси, гуманітарні волонтерські акції, змагання, читання, подорожі тощо) із метою неперервного індивідуально-особистісного розвитку.

психолого-компенсаторний компетентність самоосвіта

Висновки

Отже, структурно-системний аналіз організаційно-педагогічних умов формування психолого-компенсаторних компетентностей викладачів у післядипломній освіті дозволив визначити головні з них. Значущість названих вище компетентностей - у здійсненні профілактики професійного вигорання та застосуванні здоров'язбережувальних методів впливу на організм, спрямованих на регуляцію власного емоційного та психофізичного стану, а також здобувачів освіти, колег, громадськості тощо.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укладач і головний ред. В. Бусол. Ірпінь: ВТФ Перун, 2001. 1440 с.

2. Вінтюк Ю.В. Організаційно-психологічні умови формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі навчання у ВНЗ. Молодий вчений. 2017. № 8 (48). С. 206-210.

3. Кацеро О.К. Формування психолого-компенсаторних компетентностей як метод запобігання професійного вигорання викладачів закладів вищої освіти. Освітній простір України. 2019. Т. 17. С.297-303.

4. Кацеро О. К. Психолого-компенсаторні компетентності викладачів у системі післядипломної освіти. Moderni aspekty vedy: XXI: dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodrn Ekonomicky Institut s.r.o. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. Р. 74-101.

5. Кошелева Н.Г. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутніх викладачів психології. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2020. № 2 (35). С. 238-243.

6. Лісова Н.І. Розвиток психолого-педагогічної компетентності молодих учителів у системі післядипломної освіти : дис. ... канд. пед. наук. Київ, 2005. 210 с.

7. Полуніна О.В. Психологічна компетентність викладача вищого педагогічного навчального закладу як чинник успішності управління процесом учіння студентів: автореф. дис... канд. психол. наук. Київ, 2004. 16 с.

8. Помилуйко В.Ю. Психологія розвитку ключових компетентностей у дорослому віці: дис. ... докт. психолог. наук. Київ, 2020. 541 с.

9. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VTTT.

10. Рідей Н.М., Кацеро О.К. Аксіологічний аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження професійного вигорання у системі освіти. Управління системами післядипломної освіти для сталого розвитку: колективна монографія. Київ: Вид-во НДУ імені М.П.Драгоманова, 2019. С. 48-67.

11. Тлумачний словник української мови / відп. ред. Д.Г. Гринчишин. 3-тє вид., перероб. і доповн. Київ, 1999. 302 с.

12. Шапран Ю.П. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх учителів природничих спеціальностей в умовах інноваційного освітнього середовища. Професійна освіта: методологія, теорія та технології. 2018. № 7/1. С. 274-291.

References

1. Busol V. (2001) Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. Trpin: VTF Perun [in Ukrainian].

2. Vintiuk Yu.V. (2017). Orhanizatsiino-psykholohichni umovy formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh psykholohiv u protsesi navchannia u VNZ [Organizational-psychological conditions of the formation of professional competence of future psychologists during the education in hei]. Molodyi vchenyi - Young scientist, 8 (48), 206-210 [in Ukrainian].

3. Katsero O.K. (2019). Formuvannia psykholoho-kompensatornykh kompetentnostei yak metod zapobihannia profesiinoho vyhorannia vykladachiv zakladiv vyshchoi osvity [Forming of psychological and compensatory competences as a method of preventing the professional burnout of higher educational institutions teachers]. Osvitnii prostir Ukrainy - Educational space of Ukraine,17,.297-303 [in Ukrainian].

4. Katsero O.K. (2022). Psykholoho-kompensatorni kompetentnosti vykladachiv u systemi pisliadyplomnoi osvity [Psychological and compensatory competencies of teachers in the postgraduate educational system]. Modern aspekty vedy. XXI. Ceska republika: Mezinarodm Ekonomicky Institut s.r.o. [in Ukrainian].

5. Kosheleva N.H. (2020). Pedahohichni umovy formuvannia metodychnoi kompetentnosti maibutnikh vykladachiv psykholohii [Pedagogical conditions for the formation of methodological competence of future psychology teachers]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Pedahohichni nauky - Bulletin of Zaporizhzhia National University. Pedagogical Sciences, 2 (35), 238-243 [in Ukrainian].

6. Lisova N.I. (2005). Rozvytok psykholoho-pedahohichnoi kompetentnosti molodykh uchyteliv u systemi pisliadyplomnoi osvity [Development of psychological and pedagogical competence of young teachers in the postgraduate education system]. Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Pedagogy and Psychology of Vocational Education of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].

7. Polunina O.V. (2004). Psykholohichna kompetentnist vykladacha vyshchoho pedahohichnoho navchalnoho zakladu yak chynnyk uspishnosti upravlinnia protsesom uchinnia studentiv [Psychological competence of a teacher of a higher pedagogical educational institution as a factor in the success of managing the students' learning process] Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: Institute of psychology named h.s. Kostyuka apn of Ukraine [in Ukrainian].

8. Pomyluiko V.Yu. (2020). Psykholohiia rozvytku kliuchovykh kompetentnostei u doroslomu vitsi [Psychology of development of key competences in adulthood.]. Doctor's thesis. Kyiv: NPU imeni M.P. Drahomanova [in Ukrainian].

9. Pro osvitu [About education]: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 № 2145-VTTT. [in Ukrainian].

10. Ridei N.M., Katsero O.K. (2019). Aksiolohichnyi analiz poniatiino-katehorialnoho aparatu doslidzhennia profesiinoho vyhorannia u systemi osvity [Axiological analysis of the conceptual categorial apparatus of professional burnout in the system of education]. Upravlinnia systemamy pisliadyplomnoi osvity dlia staloho rozvytku. Kyiv: Vyd-vo NDU imeni M.P. Drahomanova [in Ukrainian].

11. Hrynchyshyn D.H. (1999). Tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Explanatory dictionary of the Ukrainian language]. Kyiv: Osvita [in Ukrainian].

12. Shapran Yu.P. (2018). Pedahohichni umovy formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh spetsialnostei v umovakh innovatsiinoho osvitnoho seredovyshcha [Pedagogical conditions of formation of the future natural specialties teachers' professional competence in the conditions of innovative educational environment]. Profesiina osvita: metodolohiia, teoriia ta tekhnolohii - Professional Education: Methodology, Theory and Technologies, 7/1, 274-291 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены