Організація творчого процесу студентів художньо-педагогічних спеціальностей у закладах вищої освіти КНР

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІЯ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ СТУДЕНТІВ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КНР

Лі Янь,

здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна, Хебейський університет, КНР

Анотація

художній педагогічний творчий освіта

У статті зазначено, що художня вища освіта в КНР є відкритою системою для сприйняття й обміну досвідом підготовки висококваліфікованих фахівців художньо-педагогічних спеціальностей. Зміст художньої вищої освіти інтегрує суттєві положення мистецтва, естетики, освіти, психології, педагогіки та методики викладання образотворчого мистецтва. Акцентовано увагу на цінностях китайського образотворчого мистецтва, зокрема олійного живопису. Творчість китайських художників пронизана високим рівнем ідейного та духовного змісту древньої китайської культури. У художніх творах відбивається дух нації, її традиції і звичаї, події, що характеризують певний період становлення й розвитку країни.

Схарактеризовано організацію творчого процесу студентів художньо - педагогічних спеціальностей як цілеспрямоване засвоєння змісту художньої вищої освіти із застосуванням традиційних та інноваційних методів і форм навчання з метою максимально повної самореалізації учасників освітнього процесу в закладах вищої освіти. Зазначено, що стандарти випробувальних іспитів певним чином обмежують межі творчої самореалізації абітурієнтів, їхнє художнє новаторство, нестандартне мислення, ентузіазм, натхнення до малювання, ініціативність та активність у сприйнятті нового. Процес навчання олійного живопису включає базові курси (завдяки вправам формуються навички малювання) та курси творчості (завдяки спостереженню та уяві малюються неординарні ескізи, а потім картини). Традиційними методами і формами навчання олійного живопису є спостереження, теоретичні уроки, малювання ескізів у приміщенні, проведення пленерів на відкритому повітрі. До інноваційних методів і форм навчання віднесено застосування інформаційно-комунікаційних технологій, онлайн -заняття, навчальні відеоролики, диверсифіковане викладання олійного живопису.

Запропоновано алгоритм підтримки створення майбутніми вчителями образотворчого мистецтва індивідуального творчого проєкту самоосвіти.

Доведено, що такий засіб активізує ресурси студентів художньо -педагогічних спеціальностей, формує вміння самоменеджменту (планувати, розподіляти час, мобілізувати дії, знаходити оптимальні способи досягнення цілей), коригує їхню діяльність, виховує відповідальність і дисциплінованість своєчасного виконання професійних завдань.

Ключові слова: художньо-педагогічна діяльність, творчість, учитель образотворчого мистецтва, китайський олійний живопис, онлайн-навчання, пленер, самоосвіта, автономія академії.

Abstract

Organization of student creative process of artistic and pedagogical specialties in universities of the people's republic of China. Li Yan, post-graduate student, Department of Education and Innovative Pedagogy, H. S. SKOVORODA Kharkiv National Pedagogical University, Ukraine, Hebei University, China

The article notes that art higher education in China is an open system for the perception and exchange of experience in training highly qualified specialists in art and pedagogical specialties. The content of art higher education integrates the essential provisions of art, aesthetics, education, psychology, pedagogy and methods of teaching fine arts. Emphasis is placed on the values of Chinese fine arts, including oil painting. The work of Chinese artists is permeated with a high level of ideological and spiritual content of ancient Chinese culture. The works of art reflect the spirit of the nation, its traditions and customs, events that characterize a certain period of formation and development of the country.

The organization of the creative process of students of art and pedagogical specialties is characterized as purposeful mastering of the content of art higher education with the use of traditional and innovative methods and forms of education for full self-realization of participants in the educational process in higher education. It is noted that the standards of test exams in some way limit the limits of creative self-realization of entrants, their artistic innovation, non-standard thinking, enthusiasm, inspiration for drawing, initiative and activity in the perception of the new. The process of learning oil painting includes basic courses (through exercises, drawing skills are formed) and creativity courses (through observation and imagination, extraordinary sketches are drawn, and then paintings). Traditional methods and forms of teaching oil painting are observations, theoretical lessons, drawing sketches indoors, holding open-air workshops. Innovative methods and forms of education include the use of information and communication technologies, online classes, educational videos, diversified teaching of oil painting.

An algorithm for supporting the creation of an individual creative project of self-education by future teachers of fine arts is proposed. It is proved that such a tool activates the resources of students of art and pedagogical specialties, forms the skills of self-management (planning, allocating time, mobilizing actions, finding optimal ways to achieve goals), adjusts their activities, educates responsibility and discipline of timely professional tasks.

Key words: artistic and pedagogical activity, creativity, teacher of fine arts, Chinese oil painting, online learning, plein air, self-education, autonomy of the academy.

Постановка проблеми

Особливості організації творчого процесу студентів художньо-педагогічних спеціальностей у закладах вищої освіти (ЗВО) Китаю обумовлені тенденціями, що стосуються освітньої галузі, як-от: відкритість зовнішньому світу та запозиченість кращого досвіду інших країн, використання національних традицій і звичаїв у навчанні й вихованні молоді. Як зазначив Сін Цзіньпінь [9], його країна висунула ініціативу «Один пояс, один шлях», що означає відкритість зовнішньому світові, залучення в країну інвестицій, вихід з кращими здобутками за кордон, вступ до Світової організації торгівлі. Цінною є ідея відкритої стратегії взаємної вигоди і спільного виграшу, запозичення досвіду інших країн, розвитку країни та збереження миру на користь людству. «Незалежно від того, яким є рівень розвитку країни, Китай буде старанно вчитися у людей з різних країн світу, більш відкрито та інклюзивно зміцнювати взаємну терпимість з іншими країнами світу, а також взаєморозуміння і взаємний обмін, щоб підняти відкритість зовнішньому світові на новий рівень » [9]. Безумовно, таке ставлення до розвитку країни розкриває можливості виявлення творчого потенціалу молоді та створення належних умов для її професійного становлення.

Творчий процес студентів художньо-педагогічних спеціальностей у закладах вищої освіти (ЗВО) обумовлює розв'язання важливих потреб таких фахівців у пристосуванні до ринку праці, загалом у працевлаштуванні за наявними інтересами та нахилами. Новаторські ідеї вищої школи включають організацію творчого процесу майбутніх фахівців, зокрема й художньо - педагогічних спеціальностей. Творчість має розкриватися й формуватися в підготовці цих фахівців до професійної діяльності, оскільки змінюються ціннісні орієнтири в мультикультурному середовищі, а духовність та естетичне сприйняття красивих творів образотворчого мистецтва займають пріоритетне місце в саморозвитку людини.

Проте, не завжди теорія співпадає з практикою підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності на творчому рівні, формування їхньої готовності виконувати функціональні обов'язки на відповідній посаді та бути успішними громадянами країни. Як свідчить досвід власної художньо - педагогічної діяльності, для творчості бракує позитивної мотивації максимально повно розкривати талант і долати бар'єри самореалізації, системи заохочення успішних студентів, інноваційних методів і форм, що спонукають майбутніх фахівців до творчої самореалізації та самовираження в процесі малювання картин і передачі кращого досвіду учням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження проблеми організації творчого процесу студентів художньо-педагогічних спеціальностей в закладах вищої освіти КНР спирається на освітні орієнтири, що закладені в змісті нормативно-правової документації вищої школи та викладені у виступі на 18-му засіданні Ради глав держав-членів Шанхайської організації співпраці 10 червня 2018 року Генерального секретаря КП КНР Сі Цзіньпін про «відкритість Китаю» [2]. Головними ідеями, що послугували в дослідженні, є приділення уваги творчій самореалізації молоді, якісній підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва, реалізація принципу національного виховання.

Дотичними науковими вітчизняними та зарубіжними працями є такі, що висвітлюють зміст, традиційні та інноваційні методи і форми навчання студентів художньо-педагогічних спеціальностей на прикладі засвоєння теорії і практики олійного живопису, викладання методики олійного живопису (Т. Джаман, Лі Бо, Лі Цзін, Ляо Лань, Пан Вей, Фань Хаоді, Сі Цзінся, Сі Цуйюй, О. Сова, Чай Лінлінг, Чанг Руйлун, Хуан Сіджи) [1; 3; 4 - 11].

На жаль, у проведених дослідженнях відсутнє системне бачення організації творчого процесу студентів художньо-педагогічних спеціальностей в ЗВО Китаю, починаючи зі вступної компанії та безпосередньо в бакалавраті та магістратурі з відповідних спеціальностей.

Мета статті (постановка завдання) - обґрунтувати авторську позицію щодо організації творчого процесу студентів художньо-педагогічних спеціальностей у закладах вищої освіти КНР, а завданнями - розкриття змісту художньої вищої освіти з позиції інтегрованого підходу, поєднання традиційних та інноваційних методів і форм навчання майбутніх педагогів - художників, розроблення алгоритму підтримки створення майбутніми вчителями образотворчого мистецтва індивідуального творчого проєкту самоосвіти.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Художня освіта в КНР адаптована на потреби суспільства для розвитку талановитої молоді, вона розглядається як освітня наука. Метою художньої освіти є підвищення якості мистецтва і культури молоді, сприяння її всебічному розвиткові. Цінною виявилася ідея застосовувати інтегрований підхід у художній освіті. Так, зміст художньої освіти є інтегрованим, оскільки містить головні положення мистецтва, естетики, освіти, педагогічної психології, загальної психології і методики викладання образотворчого мистецтва.

Художня освіта в Китаї набула злетів вкінці ХХ століття. У 1980 -х роках Ден Сяопін висунув ідею політики освіти, яка має постійно модернізуватися і «повернутися лицем до світу й до майбутнього». Написано багато навчальних підручників регіонального значення і застосування. Проте, в 1986 році Комітет по академічним ступеням Державної ради перейменував метод викладання підручників у теорію предметного навчання і визначив академічний статус. Стандарти навчальних програм, предметні завдання і зміст навчання формуються державою.

Учені Пан Вей та Фань Хаоді [6] наголошують на тому, що олійний живопис у Китаї поціновується. Історія олійного живопису в цій країні нараховує понад 400 років, а його досвід і майстерність були завезені місіонерами. Нині олійний живопис є невід'ємним складником китайського живопису. У період економічного й культурного розвитку Китаю розширилася уява населення про прекрасне засобами образотворчого мистецтва, а прихильники мистецтва надають олійному живопису статуту галузі мистецтва, та, головне, заняття олійним живописом зайняли чільне місце в художній вищій освіті. Вкрай важливим є те, що новаторські художньо -педагогічні ідеї є затребуваними суспільством, а це неосяжне поле творчої самореалізації учасників освітнього процесу, художньої діяльності талановитих людей. Генеральний секретар КП КНР Сі Цзіньпін наголошує на важливій місії художньої творчості та її ролі у вихованні талантів у країні. У художніх творах відбивається дух нації, її традицій і звичаїв, події, що відбуваються в певний період становлення й розвитку країни. Цікавим є зміст думки, в якому поєднано час і художні твори, з одного боку вони відображають події певного часу, а з іншого - вони не підкоряються часу своєю безцінністю. Тому методи викладання олійного живопису, на думку авторів, мають бути орієнтовані на розвиток особистого стилю малювання і новаторське виконання художніх картин студентами художньо-педагогічних спеціальностей.

Як зазначає Чан Лінлинг [10], у КНР особливої уваги приділяється підготовці вчителів, у тому числі вчителям образотворчого мистецтва. У цій країні існує думка про те, що в розвиненій країні достойне місце належить учителеві, який є основою освіти й джерелом освіти. З часів заснування КНР Центральний комітет і Державна рада визнають потреби у створенні педагогічних колективів та виділяють ресурси для їх фінансування. До речі, в країні підготовлено значну чисельність учителів початкової й середньої школи. Учителі витончених мистецтв, котрі фінансуються державою, показують позитивні результати в умовах навчання. Стрижнем реалізації державної політики в галузі освіти є підготовка студентів у ЗВО, їх фінансування. Навчання студентів окреслено таким аспектами, як-от: навчальна мотивація, навчальна поведінка, навчальний ефект, професійна ідентичність. Загалом освітня політика спрямована на підтримку талановитої молоді, створення умов для самореалізації учасників освітнього процесу.

Абітурієнти на художньо-педагогічні спеціальності в процесі вступної компанії в ЗВО складають тести, орієнтовані на ознайомлення з методами малювання, основними видами живопису у формі малюнку, для якого потрібні ескізи й гуаші. На жаль, олійний живопис не входить до випробувальних завдань і тому з таким видом живопису працюють студенти, щоб вступити до ЗВО. Цілком погоджуємося в тому, що стандарти випробувальних іспитів певним чином обмежують межі творчої самореалізації абітурієнтів, їхнє художнє новаторство, нестандартне мислення, ентузіазм, натхнення до малювання, ініціативність та активність у сприйнятті нового. Безумовно, такий підхід заважає творчому процесу студентів художньо-педагогічних спеціальностей, потрібно відновлювати їхнє бажання бути неповторними й ентузіастами в сучасному мистецтві.

Дисципліни олійного живопису обираються ЗВО на правах автономії, навчання на них присвячене матеріалам і технікам, що використовуються в олійному живопису. Матеріали - це олійні фарби, скипидар, кольорова олія та інші основні пігменти матеріали для малювання. Методами роботи є просте фарбування (використовується одна фарба) і фарбування за Грамом (на мазок впливають двома барвниками).

Традиційними формами навчання олійного живопису є теоретичні уроки, малювання в приміщенні, малювання на відкритому повітрі. Малювання ескізів є найбільш поширене заняття з живопису в ЗВО. Коли студенти малюють ескізи, то викладачі мають коментувати їхні роботи з метою коригування освітніх продуктів, виховання естетичного смаку, знаходження власної «родзинки» в малюванні. Проте, такі організаційні форми навчання не задовольняють творчий процес студентів художньо-педагогічних спеціальностей, оскільки вони не відчувають чарівність олійного живопису. Активізують творчий процес майбутніх учителів образотворчого мистецтва художні виставки, за допомогою яких формуються оцінні судження.

Китайські вчені Сі Цзінся, Сі Цуйюй [7] зазначають про те, що епідемія коронавірусу внесла корективи в освітній процес студентів художньо-педагогічних спеціальностей. Викладачі не були підготовленими до онлайн-навчання студентів, не зовсім оволоділи новими інформаційними технологіями. Труднощі виникали під час підготовки до занять, у процесі проведення занять, контрольних заходів та оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності. Проте, викладачі наполегливо вчилися, адаптувалися до нових вимушених умов навчання і виховання студентів, трансформувалися їхні методи і форми роботи.

Тривалий час викладання витонченого мистецтва в ЗВО підтримувалося моделлю навчання, суть якої полягала в малюванні в класі, демонстрації ескізів, керівництві викладачем. Форма онлайн навчання змінила цю традиційну модель. Нам імпонує думка дослідників у тому, що не можна перетворювати реальний клас у віртуальний кіберпростір, нова форма навчання має працювати на перспективу й прогностичне мислення. Цифрова культура не лише включає використання ІКТ для пошуку, оцінювання, створення й обміну інформацією, але й розширює пізнання людини, її ціннісні орієнтації. Так, перегляди цінних вітчизняних і зарубіжних навчальних відеороликів з метою навчання студентів художньо-педагогічних спеціальностей розширюють їхню уяву про нові техніки, що застосовують у образотворчому мистецтві, знайомлять з відомими художниками, їхніми біографіями і кар'єрним зростанням. Формується незалежне мислення, оцінні судження й здатність аналізувати художні твори, естетичний смак художника-педагога.

Цікавими є результати, отримані китайськими дослідниками Сі Цзінся, Сі Цуйюй [7], суть яких полягає в тому, що здатності студентів до логічного мислення та інтерпретувати зображення покращилися в процесі онлан-навчання. Учені спостерігали за такими простими речами, як царила тишина в художньому класі та зникали комунікативні бар'єри. Розширювався кругозір студентів, простір їхньої творчої самореалізації. Систематичне інформування з теорії мистецтва та інтерпретація роботи певною мірою заповнили відсутність процедурних вказівок. Творчий процес студентів художньо -педагогічних спеціальностей розпочинався з простого механічного копіювання картинок, і поступово розвивався, виходячи з проблеми з почуттям домислів. У цьому процесі все ще існують такі проблеми, як техніка і моделювання, але поступово з'ясовується, як осмислити вибір матеріалу, необхідну формальну логіку, колірну композицію і загальний взаємозв'язок зображення. Віртуальний простір онлайн-навчання відкриває закриті серця учнів, і як викладачі, так і студенти досягають духовної відкритості та гармонії.

Проте, є певні незручності в онлайн навчанні цих студентів. Живопис - це процес постійного пошуку «правильного перегляду», а навчання малювання має певні властивості, котрі підлягають коригуванню, але основні правила не можна порушувати. Малювання в класі є головним методом навчання образотворчому мистецтву, що вимагає навчання спостереженню очима та вправ з точністю рук. Копіювання й творчість відносяться до різних методів навчання та не можуть заміняти один іншого. Безумовно, відсутність реальних студій і брак художньої атмосфери також є незвичними для учасників освітнього процесу, які звикли до офлайн навчання. Дослідники Сі Цзінся, Сі Цуйюй [7] висловлюють надію, що після епідемії буде проведено широке обговорення питань з поєднання традиційних класних кімнат та онлайн -класів, а також буде розроблено й запропоновано нові практичні методи навчання.

У науковій літературі [1] знаходимо термін «диверсифікація освіти», що означає різнобічний розвиток навчального закладу різного рівня освіти, широке різноманіття навчальних закладів, розширення переліку освітніх програм, номенклатури, характеру й змісту освітніх послуг, що надаються в неперервній освіті. Диверсифікацію розглядають у двох площинах: горизонтальній - розширення освітніх послуг; вертикальній - розширення спектру та якості освітніх послуг та використання нових методів навчання і виховання, ІКТ.

Розглянемо стратегію застосування диверсифікованого викладання олійного живопису в ЗВО для студентів художньо -педагогічних спеціальностей, котру пропонує Ляо Лань у своїй науковій праці [5].

1. Інноваційний режим навчання. Викладачі коледжу олійного живопису спочатку мають розробити нову концепцію викладання та змінити свою роль у навчанні. У минулому, коли викладали олійний живопис у вишах, сила влади викладачів була занадто великою. Студенти не мали автономії у навчально - пізнавальній діяльності. У контексті нової реформи навчальної програми викладачі мають повністю розуміти та реалізовувати дух нової вищої школи, а також поважати статус студентів як суб'єктів навчання. Викладачі мають прийняти нові методи навчання, щоб змінити попередні методи навчання; надавати велике значення емоційному вихованню, щоб студенти змогли відчувати емоції під час щоденного навчання олійного живопису. Викладачі зобов'язані покращити методи оцінки викладання, сприяти різноманітності методів оцінки, надавати великого значення самооцінці студентів та заохочувати їх до взаємооцінювання, підвищувати об'єктивність та справедливість оцінки.

2. Покращити здатність студентів цінувати. Під час навчання олійного живопису дуже важливо розвивати в учнів здатність цінувати. Викладачі мають залишати студентам достатньо часу, щоб оцінити роботи, заохочувати висловлюватися і покращувати їхнє розуміння навичок, кольорів та інших творчих елементів в обговореннях та обмінах.

3. Підсилити керівництво по методам фарбування. Під час оновлення навчання викладачі мають не лише надавати знання, але й навчати студентів, як навчатися. У процесі навчання олійного живопису викладачі вчать студентів опановувати методи створення олійного живопису та реалізовувати нові творчі висловлювання за підтримки методів створення олійного живопису. Під час освоєння методів створення олійного живопису викладачі радять студентам вивчати найголовніші теорії та методику створення олійного живопису, дбають про їхнє творче натхнення й глибоке пізнання дійсності.

У дослідженні Хуан Сіджи [9] зазначено про те, що курси олійного живопису включають два аспекта: базові курси и курси творчості. Базовий курс спрямований на вироблення навичок малювання завдяки вправам. Творчий курс покращує уяву студентів і призначений для створення власних творчих продуктів. Заслуговує уваги те, творчість китайських художників пронизана високим рівнем ідейного та духовного змісту древньої китайської культури. Тому викладачі радять застосовувати китайські елементи в навчанні олійного живопису, що й збагачує зміст навчання, активізує інтерес студентів до засвоєння древньої китайської культури.

Методи викладання олійного живопису мають бути різноманітними, як вважає Лі Бо [3], а обирати їх слід з урахуванням змісту викладання, особливостями професійної підготовки майбутніх фахівців, потреб студентів художньо-педагогічних спеціальностей. Це, на думку автора, забезпечує ефективність освітнього процесу, підвищує інтерес до змісту й процесу навчання олійного живопису. Спочатку застосовується метод спостереження за об'єктом для того, що студенти навчалися малювати об'єкти, що спостерігають. Після цього, коли будуть сформовані базові навички малювання, студенти будуть малювати завдяки уяві та спогадів про ті об'єкти, котрі вони помітили й спостерігали. Поступово освітній процес має стати творчим, а студенти покращують здатність помічати й відбирати об'єкти для малювання, включати уяву та креативність під час створення художнього твору на високому естетичному рівні.

Ключовим поняттям організації творчого процесу студентів художньо- педагогічних спеціальностей у закладах вищої освіти (ЗВО) Китаю є оптимізація. Цитований автор згадує про оптимізацію процесу навчання як одного з важливих чинників реалізації стратегії реформування викладання олійного живопису в ЗВО. Зазначимо про те, що оптимізація процесу навчання є видом управління навчальними процесами, що забезпечує найкраще та найдоцільніше за даних умов функціонування освітнього процесу в ЗВО. Суть зазначеної оптимізації полягає в тому, що викладач обирає оптимальні варіанти процесу навчання в конкретних ситуаціях. Нині це дуже важливо, оскільки йдеться про синхронне й асинхронне навчання студентів у обставинах, що створені пандемією коронавірусу в планетарному значенні та бойових бій в Україні. Показниками оптимізації процесу навчання є програмні результати навчання студентів, витрати часу на підготовку та проведення занять, зусилля викладачів як у професійному сенсі, так і в емоційному самовиявленні. Цей процес включає такі ланки, як-от: формулювання мети і завдань навчального заняття відповідно робочої навчальної програми; дотримання відповідності змісту навчання меті та завданням, їх уточнення; вибір сучасних методів і форм навчання студентів, раціональне їх поєднання; складання та здійснення плану вивчення модулів, розділів, тем; інтегрування змісту матеріалу з різних навчальних дисциплін; аналіз результатів і оцінка виконання плану. Під час вибору методів навчання важливо знати: про можливість конкретних методів навчання в реалізації поставлених мети і завдань з начальної дисципліни; дотичність змісту з навчальних дисциплін, матеріал яких буде інтегруватися; особливості й наявні таланти студентів, їх об'єднання в мікрогрупи; професійну компетентність викладача, його причетність до змісту викладання навчальної дисципліни (наукові й навчально-методичні праці, стажування в обраній галузі, досягнення в професійній діяльності).

Ураховуючи специфіку художньої вищої освіти, нагадаємо про практичну значущість такої форми навчання як пленер. Нині в ЗВО для художньо - педагогічних спеціальностей пленер є невід'ємним складником практики студентів в природних умовах. Проте, в студентів виникає помилкова думка, що пленерні роботи не вимагають великих знань, а в процесі їх виконання можна приховати погрішності в малюнку, в колориті. Малювання розглядається ними як відпочинок. Проте, щоб працювати з малюнками на відкритому повітрі, необхідно вміти творчо й виразно малювати, мати гарну підготовку з малювання, живопису й композиції, відчувати гармонію ліній, штрихів, фарб, колориту, помічати й чітко передавати різні стани природи, бачити красу живих пейзажів обраних місць.

Про особливості пленерної практики в системі художньо-педагогічної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва йдеться в науковій праці О. Сови [8]. Як зазначає авторка, в процесі пленерних занять формуються художньо-педагогічні вміння студентів, а саме: здатність планувати та проєктувати мету і зміст занять на відкритому просторі, готовність добирати ефективні методи і форми навчання образотворчого мистецтва, навички розв'язувати педагогічні ситуації, створювати атмосферу довіри, співтворчості, уміння керувати художньою діяльністю учнів і продукувати творчі доробки.

У межах дослідження пропонуємо алгоритм підтримки створення майбутніми вчителями образотворчого мистецтва індивідуального творчого проєкту самоосвіти.

1. Проаналізувати результати діагностування індивідуальних особливостей, нахилів до творчої діяльності, педагогічної спрямованості студентів художньо-педагогічних спеціальностей. Студентам пропонуємо дати відповіді на запитання, як-от: що знаєте про себе, свій творчий потенціал і шляхи кар'єрного зростання; в якій мірі ваші індивідуальні особливості й можливості співвідносяться з вимогами до художньо-педагогічної діяльності; яким чином ви плануєте коригувати власну діяльність, усувати різницю між теорією та практикою; чи співпадає ваша думка про себе з думкою інших людей та як ви реагуєте на розбіжності думок.

2. Допомогти майбутнім вчителям образотворчого мистецтва розробити програму індивідуального творчого проєкту самоосвіти, що представляє собою інформаційний пакет, який складається з таких двох частин, як-от: 1) рекомендації викладача, список розділів, тем, модулів, які необхідно студенту вивчити, повторити з метою усунення прогалин у знаннях, а також перелік навчального матеріалу для самостійного вивчення, терміни проведення індивідуальних консультацій, на яких викладач активізує пошукову діяльність майбутніх фахівців; 2) студент має право обирати тему, індивідуальний зміст програми, узгоджувати термін її виконання, критерії оцінювання, прийоми і методи, форми самоосвіти.

3. Запропонувати студентам відстежувати результати власної діяльності, аналізувати й коригувати їх, вести індивідуальний щоденник самозмін і писати на основі методу самооцінки що вдалося зробити, а що вийшло та чому. Результати рефлексії, спостереження, моніторингу за процесом власного кар'єрного зростання заносяться в щоденник. Для викладачів щоденник самозмін дозволяє отримати інформацію про рух і досягнення майбутніх учителів образотворчого мистецтва, дізнатися про труднощі та намітити план надання підтримки й супроводу. Для студентів є корисним щоденник самозмін, оскільки вони фіксують інформацію про себе, аналізують, проводять роботу з помилками і коригують.

З досвіду відмітимо про те, що індивідуальний творчий проєкт самоосвіти є засобом самореалізації особистості, що активізує ресурси студентів художньо-педагогічних спеціальностей, формує вміння самоменеджменту (планувати, розподіляти час, мобілізувати дії, знаходити оптимальні способи досягнення цілей), коригує їхню діяльність, виховує відповідальність і дисциплінованість своєчасного виконання професійних завдань. Творчість як інсайт й неупередженість не можна спланувати, однак такі організаційні підходи допомагають позбутися недоліків і рухатися вперед, до нових вершин.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Якісне засвоєння цього змісту відбувається під час організації творчого процесу студентів художньо -педагогічних спеціальностей в закладах вищої освіти. Обґрунтовано авторську позицію щодо організації творчого процесу студентів художньо-педагогічних спеціальностей у закладах вищої освіти КНР як цілеспрямованого засвоєння змісту художньої вищої освіти із застосуванням традиційних та інноваційних методів і форм навчання з метою максимально-повної самореалізації учасників освітнього процесу в закладах вищої освіти. Розкрито зміст художньої вищої освіти в КНР з позиції інтегрованого підходу, що поєднує суттєві положення мистецтва і творчості, естетики, освіти, психології, педагогіки та методики викладання образотворчого мистецтва. Наведено приклади навчання студентів китайському олійному живопису на творчому рівні. Доведено доцільність поєднання традиційних та інноваційних методів і форм навчання студентів художньо-педагогічних спеціальностей. Запропоновано для практичного застосування алгоритм підтримки створення майбутніми вчителями образотворчого мистецтва індивідуального творчого проєкту самоосвіти.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямі є порівняння українського та китайського змісту художньої вищої освіти та механізмів його інтегрування з іншими галузями, зокрема з освітньою галуззю, а також знаходження шляхів імплементації набутого викладацького досвіду.

Література

1. Джаман Т. В. Диверсифікація змісту неперервної освіти вчителів початкової школи до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип. 68. 2019. С. 64 - 68.

2. Виступ на 18-му засіданні Ради глав держав-членів Шанхайської організації співпраці 10 червня 2018 року Генерального секретаря КП КНР Сі Цзіньпін про «відкритість Китаю».https://sinologist.com.ua/golova-knr- si - tszinpi n-pro-vidkryti st-kytayu/

3. Ф &^М#о 2020^0 с. 100-10ІО Лі Бо. Проблеми та заходи реформування викладання олійного живопису в академіях та університетах. Досвід викладання. № 5. 2020. С. 100 - 101.

4. Ф^о шш'Ежш'ЩА^^шш^мЖо )М^^о т, 2021^ 345 Со Лі Цзин. Дослідження моделі підготовки талантів вищої художньої освіти. Видано Хунаньським педагогічним університетом. Чанша. 2021. 345 с.5.0 =о &^М#о 2020^о С. 163 - 169.Ляо Лань. Різноманітні методи викладання олійного живопису в академіях та університетах моєї країни. Досвід викладання. № 4. 2020. С. 163 - 169.б.ш w т Шо 2021 ^ 1 яш 10^ Ш 2 ІоС. 64 - 66о

5. Пан Вей, Фань Хаоді. Дослідження реформи викладання спеціальності олійного живопису в академіях та університетах нової епохи. Нагляд за освітою. Т. 10, Вьіп. 2. 2021. С. 64 - 66.Шо 2020^Ш^ІЯо с. 119 - 120о

6. Сі Цзинся, Сі Цуйюй. Вивчення та практика онлайн-навчання фігурам олійного живопису під час епідемії COVID-19. Освіта і практика дизайнерського мистецтва. Вьіп. 7. 2020. С. 119 - 120.

7. Сова О. С. Формування художньо-педагогічних умінь майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі пленерної практики : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02. Київ, 2018. С. 52 - 76.Й®^о 2018^Ш16$о С. 115 - 116.

8. Хуан Сіджи. Вивчення реформи викладання олійного живопису в академіях та університетах для розвитку прикладних талантів. Порівняльне дослідження культурниз іновацій. Вьіп. 16. 2018. С. 115 - 116.% й^Фо 2020^о 169 Со

9. Чан Лінлінг. Дослідження реалізації державної політики у сфері освіти для простих учнів. Засновано на оцінці статусу навчання звичайних студентів, що фінансуються державою, за спеціальностями «мистецтво». Видано Північно-західним педагогічним університетом. Чанчунь. 2020. 169 с.

10. 11.Чанг Руйлун. Художня дисципліна виховання. Столичний педагогічний університет. Пекін. 2000. 428 с.

References

1. Dzhaman T. V. (2019). Dyversyfikatsiia zmistu neperervnoi osvity vchyteliv pochatkovoi shkoly do profesiinoi diialnosti v umovakh inkliuzyvnoi osvity [Diversification of the content of continuing education of primary school teachers to professional activities in the context of inclusive education.]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova : zb. nauk. prats. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy. Vyp. 68. 2019. S. 64 - 68 [in Ukrainian].

2. Vystup na 18-mu zasidanni Rady hlav derzhav-chleniv Shankhaiskoi orhanizatsii spivpratsi 10 chervnia 2018 roku Heneralnoho sekretaria KP KNR Si Tszinpin pro «vidkrytist Kytaiu» [Speech at the 18th meeting of the Council of Heads of State of the Shanghai Cooperation Organization on June 10, 2018, Secretary General of the CPC Xi Jinping on "China's openness"]. (n.d.). sinologist.com.ua. Retrieved from https://sinologist.com.ua/golova-knr-si-tszinpin-pro- vidkrytist-kytayu/ [in China].

3. Li Bo (2020). Problemy ta zakhody reformuvannia vykladannia oliinoho zhyvopysu v akademiiakh ta universytetakh [Problems and measures of reforming the teaching of oil painting in academies and universities]. Dosvid vykladannia - Teaching experience, 5, 100 - 101 [in China].

4. Li Tszyn (2021). Doslidzhennia modeli pidhotovky talantiv vyshchoi khudozhnoi osvity [Research of the model of talent training in higher art education]. Changsha : Hunan Normal University [in China].

5. Liao Lan (2020). Riznomanitni metody vykladannia oliinoho zhyvopysu v akademiiakh ta universytetakh moiei krainy [Various methods of teaching oil painting in the academies and universities of my country]. Dosvid vykladannia - Teaching experienced, 163 - 169 [in China].

6. Pan Vei, Fan Khaodi (2021). Doslidzhennia reformy vykladannia spetsialnosti oliinoho zhyvopysu v akademiiakh ta universytetakh novoi epokhy [Research of the reform of teaching the specialty of oil painting in the academies and universities of the new era]. Nahliad za osvitoiu - Supervision of education, 2, Vol.10, 64 - 66 [in China].

7. 7.Si Tszynsia, Si Tsuiiui (2020). Vyvchennia ta praktyka onlain-navchannia fihuram oliinoho zhyvopysu pid chas epidemii COVID-19 [Study and practice of online training of oil painting figures during the COVID-19 epidemic]. Osvita i praktyka dyzainerskoho mystetstva - Education and practice of design, 7, 119 - 120 [in China].

8. 8.Sova O. S (2018). Formuvannia khudozhno-pedahohichnykh umin maibutnikh uchyteliv obrazotvorchoho mystetstva v protsesi plenernoi praktyky [Formation of artistic and pedagogical skills of future teachers of fine arts in the process of plein air practice]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

9. Khuan Sidzhy (2018). Vyvchennia reformy vykladannia oliinoho zhyvopysu v akademiiakh ta universytetakh dlia rozvytku prykladnykh talantiv [Study of the reform of teaching oil painting in academies and universities for the development of applied talents]. Porivnialne doslidzhennia kulturnyz inovatsii - Comparative study of cultural innovations, 16, 115 - 116 [in China].

10. Chan Linlinh (2020). Doslidzhennia realizatsii derzhavnoi polityky u sferi osvity dlia prostykh uchniv. Zasnovano na otsintsi statusu navchannia zvychainykh studentiv, shcho finansuiutsia derzhavoiu, za spetsialnostiamy «mystetstvo» [Research of the implementation of state policy in the field of education for ordinary students. Based on the assessment of the status of education of ordinary state-funded students majoring in "art"]. Changchun: Northeast Normal University [in China].

11. Chanh Ruilun (2000). Khudozhnia dystsyplina vykhovannia [Art discipline of education]. Beijing: Beijing Normal University [in China].

Размещено на Allbest.ru