Методологічні засади застосування аксіологічного підходу у професійній підготовці студентів до художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Методологічні засади застосування аксіологічного підходу у професійній підготовці студентів до художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку

Борин Галина Василівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти

Чайка Володимир Мирославович,

доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і методики початкової та дошкільної освіти

м. Івано-Франківськ

м. Тернопіль

Анотація

У дослідженні проаналізовано методологічні засади аксіологічного підходу у професійній підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку. Особливу увагу зосереджено на особливостях підготовки студентів до оволодіння вихованцями різними видами предметно-практичної, мистецько-творчої та художньо-декоративної діяльності; формуванні відповідного емоційно-ціннісного ставлення до творчих процесів та продуктів мистецької діяльності, позитивної мотивації щодо досягнень. Охарактеризовано особливості підготовки студентів спеціальності 012 «Дошкільна освіта» до художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку у контексті ціннісно-орієнтувальної парадигми. З'ясовано, що цінності виконують функцію стимулів та створюють умови щодо реалізації особистості в професійній діяльності. Джерелом активності майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти виступають специфічні професійно-педагогічні потреби, а система ціннісних орієнтацій у процесі професійної діяльності виступає складником духовної культури особистості та визначає ставлення до інших людей (дітей, батьків) і навколишнього світу.

Уточнено, що застосування аксіологічного підходу у професійній підготовці майбутніх вихователів до художньо-конструктивної діяльності в закладі дошкільної освіти сприяє формуванню усвідомленого ставлення здобувачів освіти до формування власних художніх та конструктивних умінь, адаптації системи цінностей до ієрархії цінностей суспільства (гуманістичні та естетичні цінності, цінності творчості) у якому відбуватиметься майбутня професійна діяльність. Наголошено, що художньо-конструктивна діяльність допомагає формувати ціннісні орієнтири на основі загальнолюдських та національних цінностей, оскільки містить спрямованість на національні символи, звичаї, традиції, сприяє особистісному самовираженню суб'єкта освіти, найбільш повно відповідає природі самореалізації дитячого «Я», стимулюючи природні здібності та нахили вихованців. Означене сприяє формуванню духовно розвиненої, вільної особистості, здатної реалізовувати себе у соціальній та творчій активності.

Ключові слова: аксіологічний підхід, професійна підготовка, художньо - конструктивна діяльність, емоційний інтелект, здобувачі освіти, діти дошкільного віку, освітній процес, заклад вищої освіти.

Abstract

Methodological bases of application of axiological approach in vocational training of students for artistic and constructive activity with preschool children

Boryn Galyna Vasylivna Candidate of pedagogical sciences, Docent of the department of theory and methods of preschool and special education, Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk, Ivano-Frankivsk

Chaika Volodymyr Myroslavovych Professor of the department of pedagogy and methods of primary and preschool education, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil

The study analyzes the methodological foundations of the axiological approach in the professional training of students for artistic and constructive activity with preschool children. Particular attention is paid to the fact that the attention of the education applicants should focus on the results of mastering preschool children with different types of subject-practical, artistic-creative and artistic and decorative activity; formation of appropriate emotional and value attitude to creative processes and products of artistic activity, formation of positive motivation for achievements. We describe the peculiarities of preparation of students of specialty 012 «Preschool education» for artistic and constructive activity with children of preschool age in the context of value-orientation paradigm. It has been found that values perform the function of incentives and create the conditions for the realization of the individual in personal life and professional activity. The source of activity of the future teacher of the institution of preschool education is specific professional and pedagogical needs, and the system of value orientations in the process of professional activity is a component of the spiritual culture of the individual and determines the attitude to other people (children, parents) and the world.

It is clarified that the use of axiological approach in the professional training of future educators to artistic and constructive activity in the institution of preschool education contributes to the formation of conscious attitude of education applicants to the formation of their own artistic and constructive skills, the adaptation of the system of values (of education to the hierarchy creativity) in which his future professional activity will take place. It is emphasized that artistic and constructive activity helps to form value orientations on the basis of universal and national values, since it contains focus on national symbols, customs, traditions, promotes personal expression of the subject of education, most fully corresponds to the nature of selfrealization and the slopes of the pupils. This contributes to the formation of a spiritually developed, free personality capable of realizing himself in social and creative activity.

Keywords: axiological approach, professional training, artistic and constructive activity, emotional intelligence, education applicants, preschool children, educational process, higher education institution.

Основна частина

Постановка проблеми. У період надскладних історичних подій, які характеризується особливим національно-культурним, ціннісним та правовим утвердженням державності, постало завдання перебудови суспільства, укріплення підвалин його духовної культури. Завдання удосконалення підготовки майбутніх вихователів до виховання дітей дошкільного віку на основі налагодження освітніх взаємовідносин передбачають впровадження стратегії визнання студента як самодостатньої особистості, що повсякчас прагне успіху шляхом власної професійної діяльності, отримує відповідну повагу, допомогу та підтримку під час навчання у закладі вищої освіти.

Нові цивілізаційні виклики, масштабність завдань, що покладено перед вищою педагогічною освітою, вимагають інноваційної якості педагогічної діяльності, творчого педагогічного мислення. Діяльність сучасного викладача закладу вищої освіти потребує аксіологічної студентоцентрованої стратегії організації освітнього процесу з використанням тих технологій та методів навчання, які спонукають до активної співпраці. Удосконалення методологічних підходів до професійної підготовки майбутніх вихователів потребують формування у студентів відповідних ціннісних орієнтувань. Аксіологічний підхід передбачає опанування здобувачем освіти професійно - педагогічної культури, усвідомлення педагогічних цінностей, оскільки під час роботи з дітьми реалізовуватиме ціннісно творчі функції національної системи освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічні засади педагогічної діяльності проаналізовано у науковому доробку Г. Васяновича, С. Гаврилюк, І. Зязюна, В. Кременя, Н. Ничкало. Проблеми аксіологічного підходу до професійної підготовки майбутніх педагогів були предметом дослідження науковців Н. Асташової, О. Вишневського, І. Зязюна, П. Ігнатенка, В. Кузнєцової, В. Струманського та інших. Згідно досліджень учених, методологія аксіологічного підходу розглядає освіту соціально-педагогічним феноменом, який відображає універсальність і фундаментальність особистісно-орієнтованих цінностей, єдність мети, завдань та засобів, пріоритет ідеї творчості й свободи. Урахування аксіологічних парадигм у професійній підготовці майбутніх вихователів, дає змогу виділити ціннісно-гуманістичні функції освіти: розвиток духовних сил, професійно-особистісних, які

допомагають досягти професійного успіху та долати життєві труднощі; формування моральної відповідальності під час життєдіяльності у соціальному і природному середовищі; забезпечення можливостей самореалізації; оволодіння засобами досягнення особистої автономії, відчуття щастя, успіху, радості; створення умов для утвердження творчої індивідуальності розкриття власного духовного потенціалу. Важливими для нас є міркуваннями С. Гаврилюк, яка наголошує, що аксіологічний підхід спрямовує професійну підготовку студентів спеціальності «Дошкільна освіта» на формування системи загальнолюдських, професійних педагогічних цінностей (духовно-моральних, соціальних, гуманістичних, естетичних, творчих тощо). Пріоритет означених цінностей, за міркувань ученої, формує мотиваційне ставлення здобувача освіти до його професійної діяльності [1].

Мета статті. У статті проаналізуємо методологічні засади аксіологічного підходу у професійній підготовці студентів до художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку; охарактеризуємо особливості підготовки студентів спеціальності 012 «Дошкільна освіта» до художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку у контексті ціннісно-орієнтувальної парадигми.

Виклад основного матеріалу. Реалізація аксіологічного підходу у професійній підготовці здобувачів педагогічної освіти забезпечує трансформацію соціально-значущих цінностей у царину конкретних ціннісних особистісних пріоритетів. За таких обставин цінність перетворюється в особистісне надбання людини, стає індивідуальною значимою тільки для конкретного суб'єкта.

Засвоєння і створення відповідних цінностей можливе тільки в конкретному культурному середовищі. Уособлення цих цінностей відбувається шляхом активності людини, її духовної взаємодії з навколишнім середовищем та собою. Аксіологічний підхід щодо вивчення культурних надбань народу містить певну ієрархію цінностей. Застосування означеного підходу у професійній підготовці майбутніх вихователів має сприяти забезпеченню оптимальних умов щодо засвоєння основ загальнолюдської й національної культури свого народу, усвідомленню та самореалізації здобувачами освіти національних культурних потреб відповідно до власних інтересів і здібностей. Майбутнім педагогам важливо усвідомити, що художньо-конструктивна діяльність дітей в закладі дошкільної освіти передбачає використання різноманітних видів мистецтва, а вміле насичення художньо-мистецькою інформацією педагогом допоможе вихованцям збагнути сутність народного мистецтва, яке впродовж багатьох поколінь є важливою невід'ємною етнічною складової життя українського народу [2]. У дошкільний період, в умовах перших проявів індивідуальної та колективної творчості, дитина надзвичайно чутлива до традиційних артефактів та виховного потенціалу традиційних розваг та ігор. Увагу здобувачів освіти слід зосередити на тому, що результатом оволодіння дітьми дошкільного віку різними видами предметно-практичної, мистецько-творчої та художньо-декоративної діяльності є належним чином сформоване емоційно-ціннісне ставлення до творчих процесів та продуктів мистецької діяльності, сформована позитивна мотивація щодо досягнень; здатність розуміти та прагнути оволодіти різними способами створення художніх образів, виявляти зацікавлення художньо-продуктивною діяльністю.

Загалом цінності виконують функцію стимулів та створюють умови щодо реалізації особистості в повсякденному житті та професійній діяльності. Джерелом активності майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти виступають специфічні професійно-педагогічні потреби. Система ціннісних орієнтацій у процесі професійної діяльності виступає складником духовної культури особистості та визначає ставлення до інших людей (дітей, батьків) і навколишнього світу.

Аксіологічний підхід у професійній підготовці майбутніх вихователів до художньо-конструктивної діяльності з дітьми передбачає перехід до ціннісного осмислення освітнього процесу, у якому центральне місце займає особистість та її цінності. Відтак професійна підготовка студентів до означеного виду діяльності має забезпечити належний рівень засвоєння професійних знань та умінь, сприяти розвитку ціннісної свідомості студента, вибудовуючи цілісну систему ставлень до власної педагогічної діяльності. Зазначимо, що реалізація такого підходу, за міркувань Е. Теслі, сприятиме формуванню у здобувача освіти позитивної мотивації, усвідомленої установки, інтересу та сталого мотивованого прагнення здійснювати конкретну педагогічну діяльність [3, с. 42]. Відтак, майбутній вихователь повинен прагнути проявляти активну позицію щодо утвердження власних духовних та гуманних цінностей, а особливо - ціннісного ставлення до вихованців, результатів їхньої та власної художньо - конструктивної діяльності.

Застосування аксіологічного підходу у професійній підготовці майбутніх вихователів до художньо-конструктивної діяльності в закладі дошкільної освіти сприяє формуванню усвідомленого ставлення здобувачів освіти до формування власних художніх та конструктивних умінь, адаптації системи цінностей здобувача освіти до ієрархії цінностей суспільства (гуманістичні та естетичні цінності, цінності творчості) у якому відбуватиметься його майбутня професійна діяльність. Означений методологічний підхід спрямовано на розвиток емоційного інтелекту, творчої активності, набуття стійкості до змін, формування орієнтації на досягнення.

Проблему формування емоційного інтелекту у дітей дошкільного віку сучасні педагоги-практики та учені визначають як актуальну. Означеній проблемі присвячено дослідження І. Андреевої, С. Дерев'янко, С. Лавренко, Д. Карпинської, Є. Кирилової, О. Созонюк, О. Філь та ін. У дошкільному віці психіка дитини є доволі гнучкою і формування емоційного інтелекту відбувається ефективно за умови наявності сприятливих обставин в ЗДО та, перш за все, у близькому оточенні (сім'я, родина). Т. Філь стверджує, що сучасні діти зростають у динамічному, комп'ютеризованому світі, у якому на психіку дитини безконтрольно линуть різні потоки інформації, іноді з сумнівними цінностями. Як наслідок, дитина стає замкненою, може прявляти агресію, мати труднощі із проявом чи розумінням своїх власних емоцій, емоцій оточуючих людей [4]. За міркувань О. Созонюк, концепція формування практичного емоційного інтелекту забезпечує успіх [5]. С. Дерев'янко трактує емоційний інтелект як здатність людини досягати успіху у житті, відповідати рівню заданих особистісних стандартів. За міркувань ученого, успіх людини залежить від власних можливостей акумулювати у собі сильні якості особистості, компенсовувати слабкості шляхом розвитку своїх «зон зростання» [6]. Емоційний інтелект - здатність оперувати емоціями, а не лише фактами, уміння підтримувати себе у ресурсному стані, розуміти свої емоції та емоції інших людей і завдяки цьому ефективно взаємодіяти з оточуючим світом, відчувати себе щасливою та успішною людиною.

Відтак, сучасні психологи вважають, що емоційний інтелект значно важливіший для досягнення успіху в усіх сферах життя, аніж інтелект у звичному його розумінні. Емоція (з позиції нейроспсихології) - це психічна енергія, спрямована на реалізацію певних дій. Скажімо, емоція страху спонукає людину до виникнення напруженості, мобілізує, збільшує кількість адреналіну у крові, гнів - активізує людину до активних дій, а радість - до розслаблення, відпочинку. Однак, якщо з певних причин людина не змогла ефективно використати цю енергію, перетворити її у конкретну дію, вона перетворюється у пригнічену емоцію і породжує безліч негативних наслідків від м'язово - тілесних блоків до хронічної депресії, психосоматики (тілесне захворювання, яке має під собою психологічну причину). На думку О. Созонюк, досить інтенсивні емоційні реакції сприяють вияву інтелектуальних здібностей, оскільки вони гальмують інші процеси, спрямовують увагу на те, що є найбільш значимим для людини у конкретний момент діяльності, поліпшуючи умови для перебігу освітньо-когнітивних процесів [5]. Дефініцію «емоційний інтелект» учена трактує як здатність людини до усвідомлення, прийняття та управління власними емоційними станами та почуттями інших людей. При цьому наголошує, що емоційний інтелект формується впродовж життя людини через спілкування у близькому колі та у професійній діяльності. Відтак у структурі емоційного інтелекту варто виокремити внутрішньо особистісний та міжособистісний аспекти. Перший включає рівень самооцінки, усвідомленість власних відчуттів і почуттів та інші якості особистості: терпимість, витривалість, самоконтроль, оптимізм, відповідальність, гнучкість, мотивацію досягнень, оптимізм тощо. Міжособистісний аспект емоційного інтелекту містить такі якості особистості як емпатія, толерантність, відкритість, комунікабельність, діалогічність та ін.. [5].

Як цілком справедливо стверджує І. Бех, «вихователю важливо розуміти, чи може дитина радіти удачі, успіху, приємній хвилині, цікавій, іграшці, веселим розвагам, як страждає, коли їй погано, як радіє, коли їй добре» [7, с. 151]. Саме продуктивно-творчу діяльність дітей використовують задля діагностики емоційного інтелекту дошкільників: методика колірних метафор, яку спрямовано на вивчення емоційного ставлення до членів родини, різних видів діяльності; «Домальовування: світ речей - світ людей - світ емоцій» (автор - Нгуен Мінь Ань, 2008 р.); проективна методика «Моя сім'я» допомагає з'ясувати ставлення дитини до членів родини та ін. За міркувань Т. Філь, складовими емоційного інтелекту є сформованість в дитини істинних ціннісних орієнтирів, здатність усвідомлювати, розпізнавати, контролювати свою поведінку та емоції [4]. Отож чималу увагу слід приділяти оволодінню студентами емоційним інтелектом, який, як відомо, має неабияке значення в контексті взаємодії з людьми, собою на шляху досягнення успіху. Володіння власними емоціями під час організації художньо-конструктивної діяльності дітей потребує значної уваги, а контингент сучасних студентів є таким, який потребує створення специфічних умов для формування емоційного інтелекту.

Якщо говорити про художньо-конструктивну діяльність дітей, то її також безпосередньо відносимо до засобів формування емоційного інтелекту, оскільки виготовляючи вітальну листівку для мами, сувенір для родичів, подарунок для друзів, однолітків, дитина вчиться висловлювати емоції, прагне до міжособистісної взаємодії, визнаючи цінність іншої людини у своєму житті, навчається бути вдячною, бачити позитивне у людях та життєвих обставинах, переживати емоції радості. Окрім того, у процесі виготовлення подарунка чи сувеніру для близьких, дитина прагне зробити це якомога якісніше, виховуючи у собі наполегливість, цілеспрямованість, формує внутрішні і зовнішні естетичні відчуття; навчається транслювати свої внутрішні прагнення у конкретний позитивний вчинок, взаємодіючи з близьким та соцільним оточенням. У такий спосіб, шляхом художньо-конструктивної діяльності, формування емоційного інтелекту у дошкільників відбувається через:

- вияв позитивного відношення до членів родини, близьких до дитини (вдячність за подарунок, схвалення позитивних якостей);

- позитивне відношення дитини до самої себе та до всіх членів родини;

- відчуття своєї цінності через висловлену вдячність та радість від інших людей.

Вищозначене спонукає вихованця до прагнення бути творцем радості для себе та оточуючих. Переважання радощів дитиною унаслідок її творчої діяльності є цілком закономірним, а роль негативних емоцій у процесі виникнення деяких утруднень під час художьо-конструктивної діяльності сприяють розвитку адаптивних здібностей, формують уміння знаходити шляхи подолання проблемних ситуацій.

Емоційний інтелект є складовою успіху життєдіяльності людини, якість якої напряму залежить від її уміння керувати власним емоційним станом [8]. Саме дошкільний вік є періодом інтенсивного емоційного розвитку дитини, для якого характериним є емоційна насиченість різних видів діяльності. Також у цей період формується відношення ставлення до себе, людей та соціуму. Готовність дошкільника враховувати емоційний стан іншого, його природне прагнення допомогти, допомагає вихователям ЗДО мотивувати вихованців до освітньої та художньо-конструктивної діяльності (знайти лисичці друзів - виготовити лисенят у техніці «оригамі», з циліндрів, конусів; потішити маму - виготовити для неї коралі шляхом скручування паперу і нанизування намистин на нитку; виготовити вазу - оздобити інтер'єр кімнати - у ньому буде затишно усій родині та ін.) При цьому роль вихователя у формуванні емоційного інтелекту дитини неоціненна. Скажімо, якщо вона не звертає увагу на однолітка, у якого не виходить виготовити певну деталь виробу, потрібно навчати взаєморозумінню та взаємопідтримці: спершу спонукати до позитивного емоційного відгуку, згодом безпосередньо залучати до допомоги іншому, зберігаючи при цьому його самостійність. Особливої уваги потребують чуйні діти: у випадку утруднень - слід уміло переносити їхню увагу з надмірних переживань на творчу діяльність.

Неабиякого значення слід надавати створенню «ситуацій успіху», оскільки відчути задоволення від успіху - є природним бажанням людини, стимулом для самовдосконалення та саморозвитку. Означене забезпечує активізацію на досягнення більш значущих результатів, дозволяє підвищити самооцінку, набути впевненості у власних силах, спонукає до нових творчих досягнень, дає відчуття внутрішнього благополуччя, яке позитивно впливає на формування професіоналізму педагога загалом. Відтак належну роль слід відводити організації освітнього процесу ЗВО, у якому б студент виступав з позиції суб'єкта, усвідомлюючи цінність набуття ним художньо - конструктивного досвіду у загальній професійній компетентності задля успішної реалізації означеного виду діяльності у майбутній професійній діяльності. Задля цього слід співвідносити індивідуальні можливостей, здібності майбутніх вихователів з вимогами та умовами самої художньо - конструктивної діяльності в закладі дошкільної освіти. Задля успішної підготовки студентів в означеному руслі, вслід водити такі диференційовані завдання, які б забезпечили майбутньому вихователю можливість творчого вибору щодо самостійного добору матеріалів, техніки виготовлення конкретного виробу. Методом дискусії варто обговорити важливість «створення ситуацій успіху», під час занять з художньої праці. Студентам варто зосередитись на тому, що успішне виконання дітьми художньо-конструктивних завдань допомагає ввести дитину в суб'єктивний психічний стан, який дає їй відчуття задоволення внаслідок усвідомлення нею результатів своєї творчої художньо-продуктивної діяльності, а ситуація успіху досягається вихованцем тоді, коли він сам визначає цей результат як успіх і отримує підтвердження цьому у оцінках дорослих та однолітків. Майбутніх вихователів варто підвести до висновку про те, що пережита дитиною ситуація успіху залишає позитивне емоційне враження в душі, стає основою задля отримання відчуття успіху у майбутньому в інших сферах власної діяльності, вносить позитивні емоції у повсякденне життя, позитивно впливає на стан психічний та емоційний стан дитини, її здоров'я загалом. Відтак вихованцю потрібно створити психоемоційний комфорт у ЗДО та в умовах сім'ї. Пропонований нами підхід полягає у організації професійної підготовки студентів, за якої розвиток їхньої творчої індивідуальності стає метою освітньої діяльності, яку слід спрямовувати на розкриття педагогічних можливостей кожного студента у творчій художньо-конструктивній діяльності, відштовхуючись від їхнього реального особистісного художньо-творчого та педагогічного досвіду.

Аксіологічний підхід у професійній підготовці майбутнього вихователя ЗДО вбачаємо як сукупність специфічних педагогічних цінностей у реалізації майбутньої професійної діяльності, сприйняття та набуття яких є особистісно важливим для кожного здобувача освіти. Скажімо, у культурі декоративного мистецтва накопичено зразки видатних митців, вони мають художню та практичну значущість, сприяють цілісному осмисленню навколишньої дійсності. Відтак наявність розуміння того, що для кожної дитини, виріб, виготовлений власноруч, є носієм цінностей у соціумі, освітній процес набуває характеру міжособистісної співтворчості. Аксіологічний підхід у професійній підготовці майбутніх вихователів ЗДО до творчої художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку зумовлює необхідність аналізу закономірностей становлення та розвитку художньо-конструктивної діяльності дітей; формування системи естетико-ціннісних орієнтацій у педагогічній освіті з художньо-естетичним змістом.

За означеним підходом особливе місце набуває спрямованість студентів на виховання в дітей таких морально-етичних цінностей, як доброта, взаємодопомога, взаємопідтримка, лагідність, гідність, оскільки вихователь ЗДО - носій таких цінностей.

Висновки. Художньо-конструктивна діяльність допомагає формувати ціннісні орієнтири на основі загальнолюдських та національних цінностей, оскільки містить спрямованість на національні символи, звичаї, традиції, сприяє особистісному самовираженню суб'єкта освіти, найбільш повно відповідає природі самореалізації дитячого «Я», стимулюючи природні здібності та нахили вихованців. Означене сприяє формуванню духовно розвиненої, вільної особистості, здатної реалізовувати себе у соціальній та творчій активності. У процесі творчої художньо-конструктивної діяльності діти навчаються відчувати, розуміти, висловлювати емоційні переживання. Вони виникають у процесі власної перетворювальної діяльності, впливають на процеси споглядання, творення, відчуття естетики творів мистецтва, мистецтва слова, живопису, музики. Відтак педагогічна спрямованість майбутнього вихователя ЗДО на художньо-конструктивну діяльність дошкільників витікає із взаємної причетності до творчо-перетворювальної діяльності шляхом опанування на належному рівні художніми та конструктивними уміннями.

Аксіологічний підхід у напрямі формування змісту художньо - конструктивної діяльності дає можливість дитині реалізовувати своє власне «Я», сприяє розвитку творчого ставлення до життя, формування свідомості, системи життєвих та соціокультурних цінностей, підготовці дошкільників до навчання у школі в подальшому. Відтак застосування аксіологічного підходу передбачає мистецько-ціннісну, творчу, емоційно-комунікативну підготовку майбутніх вихователів, визнання ціннісних орієнтирів у змісті підготовки здобувачів освіти до художньо-конструктивної діяльності у закладі дошкільної освіти.

Подальші наукові розвідки плануємо продовжити у царині обґрунтування культурологічного підходу у професійній підготовці майбутніх вихователів до творчої художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку.

Література

1. Гаврилюк С.М. Професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості: теорія і методика: монографія. Умань: Вид. «Сучінський М.М.», 2015. 352 с.

2. Чайка В.М. Українська етнопедагогіка: навч. посіб. для студ. пед. навч. закл. / В.М. Чайка, Л.М. Цимбал, Т.Л. Пономаренко. Тернопіль: ТНПУ, 2007. 222 с.

3. Тесля Е.Б. Формирование смыслов профессиональной деятельности будущих педагогов. Педагогическое образование и наука. 2005. №5. С. 43-44.

4. Філь Т. Розвиток емоційного інтелекту дітей дошкільного віку засобами арт-терапії. Траєкторія розвитку життєвих перспектив особистості в умовах сучасного освітнього простору: Збірник матеріалів Всеукраїнської науковопрактичної інтернет - конференції (Бердянський державний педагогічний університет, 30 листопада 2021 року) / За заг. ред. доц. Т. Малихіної. Бердянськ: БДПУ, 2021. 261 с.

5. Созонюк О. Емоційний інтелект як особистісний ресурс розвитку життєвих перспектив особистості. Траєкторія розвитку життєвих перспектив особистості в умовах сучасного освітнього простору: Збірник матеріалів Всеукраїнської науковопрактичної інтернет-конференції (Бердянський державний педагогічний університет, 30 листопада 2021 року) / За заг. ред. доц. Т. Малихіної. Бердянськ: БДПУ, 2021. 261 с.

6. Дерев'янко С.П. Емоційний інтелект як чинник соціальнопсихологічної адаптації особистості до студентського середовища: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук. Київ, 2009. 20 с.

7. Бех І.Д. Виховання особистості. Особистісно-орієнтований підхід: теоретико - технологічні засади. Київ: Либідь, 2003. 278 с.

8. Литвиненко І. Сучасна дитина у світі почуттів: особливості розвитку емоційного інтелекту дошкільнят. Дошкільне виховання. 2019. №3. С. 3-6.

9. Демидова Ю.О. Формування першооснов пізнавальної самостійності старших дошкільників у конструктивній діяльності: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.08 / Інститут проблем виховання АПН України. Київ, 2007. 18 с.

10. Boryn H. Підготовка майбутніх педагогів до реалізації художньо - конструктивної складової мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку у процесі співпраці з батьками вихованців. Theoretical foundations of pedagogy and education: collective monograph / Hritchenko T., Loiuk O., - etc. - International Science Group. Boston: Primedia eLaunch, 2021. С. 205-227.

References

1. Gavriljuk, S.M. (2015). Profesijna pMgotovka majbutmh vihovatehv doshkti'nih navchal'nih zakladw do pedagogіchnoї tvorchostk teorija і metodika [Professional training of future teachers of preschool educational institutions for pedagogical creativity: theory and methodology]. Uman': Vid. «Suchms'kij M.M.» [in Ukrainian].

2. Chajka, V.M. (2007). Ukrams'ka etnopedagog^a [Ukrainian ethnopedagogy]. Ternopd': TNPU [in Ukrainian].

3. Teslja, E.B. (2005). Formirovanie smyslov professional'noj dejatel'nosti budushhih pedagogov [Formation of meanings of professional activity of future teachers.]. Pedagogicheskoe obrazovanie i nauka - Pedagogical education and science, 5, 43-44 [in Ukrainian].

4. Fti', T. (2021). Rozvitok emodjnogo mtelektu drtej doshkil'nogo dku zasobami art-terapu [Development of emotional intelligence of preschool children by means of art therapy]. Proceedings from: Vseukrams'ka naukovo-praktychna internet konferentsiia «Traєktorіja rozvitku zhittevih perspektiv osobistosti v umovah suchasnogo osvtin'ogo prostoru» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference «The trajectory of the development of life prospects of the individual in the conditions of the modern educational space». (p. 261). Berdjans'k: BDPU [in Ukrainian].

5. Sozonjuk, O. (2021). Emodjnij mtelekt jak osobistisnij resurs rozvitku zhitt^vih perspektiv osobistosti [Emotional intelligence as a personal resource for the development of life prospects of an individual.]. Proceedings from: Vseukrams'ka naukovo-praktychna internet konferentsiia «U^ktorija rozvitku zhitt^vih perspektiv osobistosti v umovah suchasnogo osvtin'ogo prostoru» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference «The trajectory of the development of life prospects of the individual in the conditions of the modern educational space». (p. 261). Berdjans'k: BDPU [in Ukrainian].

6. Derev'janko, S.P. (2009). Emodjnij mtelekt jak chinnik socіal'nopsihologіchnoї adaptacu osobistosti do students'kogo seredovishha [Emotional intelligence as a factor of social - psychological adaptation of the individual to the student environment]. Extended abstract of candidate's thesis. [in Ukrainian].

7. Beh, I.D. (2003). Vihovannja osobistosti. Osobistisno-orkntovanij pMhM: teoretiko-tehnologmhm zasadi [Personality education. Person-oriented approach: theoretical and technological foundations]. Kuv: LibM' [in Ukrainian].

8. Litvinenko, I. (2019). Suchasna ditina u sdti pochuttiv: osoblivosti rozvitku emocijnogo mtelektu doshkti'njat [The modern child in the world of feelings: peculiarities of the development of emotional intelligence of preschoolers]. Doshkil'ne vihovannja - Preschool education, 3, 3-6 [in Ukrainian].

9. Demidova, Ju. O. (2007). Formuvannja pershoosnov piznaval'noi samostijnosti starshih doshkil'nikiv u konstruktivnij dijal'nosti [Formation of the fundamentals of cognitive independence of older preschoolers in constructive activity]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiiv: Institut problem vihovannja APN Ukraini [in Ukrainian].

10. Boryn, H. (2021). Pidgotovka majbutnih pedagogiv do realizacii hudozhn'o - konstruktivnoi skladovoi mistec'ko-tvorchoi kompetentnosti ditej doshkil'nogo viku u procesi spivpraci z bat'kami vihovanciv. Theoretical foundations of pedagogy and education: collective monograph [Preparation of future teachers for the implementation of the artistic and constructive component of the artistic and creative competence of preschool children in the process of cooperation with the parents of pupils. Theoretical foundations of pedagogy and education: collective monograph]. International Science Group. Boston: Primedia eLaunch [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru