Інтеграція гендерного підходу в навчально-виховний процес ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНТЕГРАЦІЯ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ЗВО

Шлєіна Людмила Іванівна, доктор філософії з педагогічних наук, старший викладач кафедри суспільно-гуманітарних наук, Таврійський державного агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, м. Мелітополь

Адамович Анастасія Євгенівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарних наук, Таврійський державного агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, м. Мелітополь

Анотація

Статтю присвячено питанню інтеграції гендерного підходу в навчально-виховний процес закладу вищої освіти, конкретизовано передумови виникнення гендерного підходу в педагогіці.

Проблема створення в Україні суспільства гендерної рівності сьогодні актуальна. Процес інтегрування гендерних досліджень гальмується, і, вірогідно, не лише через певні суспільні обставини. Необхідно констатувати, що до визнання існування тендерної асиметрії не готові як більшість академічних учених, так і переважна більшість пересічних громадян.

У статті зазначено етапи становлення гендерного підходу та значення проблеми статі зумовлене сучасними вимогами до індивідуального підходу у вихованні та навчанні особистості, реалізація гендерного підходу передбачає оволодіння теоретичними знаннями та практичними вміннями, навичками, способами діяльності, необхідними для викорінення стереотипів щодо обох статей.

Актуалізована важливість інтеграції теоретичного підґрунтя реалізації гендерного підходу у навчально-виховний процес закладу вищої освіти (ЗВО) з метою формування гендерної культури здобувача вищої освіти. Наголошено на перспективності гендерного підходу. Підкреслено можливості, що відкриваються внаслідок реалізації гендерного підходу.

Визначено провідні завдання гендерного підходу в умовах сучасного навчально-виховного процесу ЗВО. Встановлено, що принциповим для застосування обраного нами підходу до формування гендерної культури є переконання, що статева поведінка, світосприйняття, психологічні відмінності є результатом не лише фізіологічних особливостей чоловіків і жінок та їх природного призначення, а саме розповсюджених у кожному певному суспільстві способів, типів, конструктів чоловічого та жіночого, які задають напрям виховання, освіти та системи цінностей людини тієї чи іншої статі.

Ключові слова: заклад вищої освіти, гендерний підхід, гендерна рівність, виховання, особистість.

Abstract

Shlieina Liudmyla Ivanovna, Phd in pedagogical sciences, Senior lecturer Department of Ukrainian Studies, Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University, Melitopol

Adamovych Anastasiia Yevgenivna, candidate of philological sciences (PhD in Philology), Associate Professor, Department of Ukrainian Studies, Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University, Melitopol

A NEW PENSION AGENCY WILL EMERGE IN UKRAINE

The article is devoted to the issue of gender mainstreaming in the educational process of higher education institution, specifies the prerequisites for the emergence of a gender approach in pedagogy. The problem of creating a society of gender equality in Ukraine is relevant today. The process of integrating gender research is slowing down, and probably not only due to certain social circumstances. It should be noted that both the majority of academic scholars and the vast majority of ordinary citizens are not ready to recognize the existence of gender asymmetry. The article outlines the stages of gender approach and the importance of gender due to modern requirements for individual approach in education and training of the individual, the implementation of gender approach involves mastering theoretical knowledge and practical skills, abilities, methods necessary to eradicate stereotypes about both sexes. The importance of integrating the theoretical basis for the implementation of the gender approach in the educational process of higher education institutions (HEE) in order to form a gender culture of higher education. The perspectives of the gender approach are emphasized. The opportunities offered by the implementation of the gender approach are emphasized. The leading tasks of the gender approach in the conditions of modern educational process of ZVO are defined. It is established that the principle for applying our chosen approach to the formation of gender culture is the belief that sexual behavior, worldview, psychological differences are the result not only of physiological characteristics of men and women and their natural purpose, but common in each society methods, types, constructs male and female, which determine the direction of upbringing, education and value systems of a person of one sex or another.

Keywords: high school, gender approach, gender equality, upbringing, personality.

Постановка проблеми

Спрямування суспільного розвитку України до інтеграції в міжнародну спільноту, прагнення до вступу в загальноєвропейський соціокультурний простір виокремлюють питання реформування системи освіти та її орієнтації на світові стандарти. Одним із пріоритетів соціально-економічної політики держави є досягнення гендерної рівності. Сучасна система вищої освіти, як середовище зростання особистості у професійному, громадському та сімейному житті, спрямована на виховання нового покоління фахівців, які б поєднували професіоналізм з гуманістичними цінностями, загальною, професійною та гендерною культурою, від яких залежить вирішення проблем міжособистісної взаємодії, побудова ефективної траєкторії особистісного та кар'єрного зростання й досягнення економічної стабільності суспільства. , тому постає необхідність імплементації у систему вищої освіти ідей, пов'язаних з гендерною культурою, що сприятиме трансформації уявлень про соціальні ролі чоловіків і жінок, формуванню ГК егалітарного типу, перш за все, в умовах ЗВО, який постає середовищем соціалізації особистості у професійному, громадському та сімейному житті. Серед завдань сучасної освіти - формування освіченої особистості, вільної від будь-яких дискримінаційних настанов, тобто людини, яка усвідомлює інтелектуальний досвід попередніх поколінь та намагається поєднати кращі його надбання з сучасним рівнем наукових знань.

Вирішення проблем сучасного суспільства неможливе без створення рівних можливостей для самореалізації особистості, незалежно від її статі, адже реалізація ідеї гендерної рівності у міжстатевих стосунках, надання рівних прав представникам обох статей є показником демократичного суспільства. У зв'язку з цим питання гендерної рівності стало сьогодні пріоритетним, постала потреба у формуванні нових взаємовідносин між жінками та чоловіками, заснованих на партнерських засадах та надання їм рівного доступу до переваг суспільного розвитку. Постає необхідність формування у випускника ЗВО ГК, як частини професійної культури, від якої залежить налагодження міжособистісної взаємодії, особистісне й кар'єрне зростання, досягнення економічної стабільності суспільства. Проблема ГК привертає все більшу увагу науковців і практиків, які намагаються з'ясувати проблеми становлення та розвитку гендерних процесів в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Методологічним інструментом аналізу й проектування соціальних змін, що ґрунтується на врахуванні «чинника статі», постає гендерний підхід, який у різних країнах науковці трактують по-різному: «гендерний аналіз», «гендерний вимір», «гендерна інтеграція» тощо. Аналіз робіт науковців щодо різних аспектів досліджуваної проблеми вказує на необхідність інтеграції гендерного підходу в навчально-виховний процес ЗВО. Про це йде мова в дослідженнях таких вчених як С. Вихор, М. Воровка, О. Каменська, О. Кікінежді, Н. Приходькіна, Н. Руденко, Л. Штильова, О. Цокур та ін. Теоретичним підґрунтям гендерного підходу постає гендерна теорія, основу якої складають дослідження науковців: Т. Дороніної, О. Железняк, І. Іванової, В. Кравця, І. Мунтян, І. Бежан-Волк, С. Яшник та ін. Спільним є те, що серед завдань гендерного підходу виокремлюють збір та оцінювання статеводиференційованої інформації щодо всіх аспектів людського та суспільного життя.

Мета статті - аналіз інтеграції гендерного підходу в навчально-виховну роботу закладів вищої освіти України.

Виклад основного матеріалу

Найбільш близькою для нас є позиція М. Воровки стосовно розгляду особливостей гендерного підходу. Авторка доводить, що гендерний підхід орієнтований на формування й утвердження рівних, незалежних від статі можливостей самореалізації особистості в усіх сферах життєдіяльності [2, с. 199-200]. Вищеозначене дає підстави стверджувати, що панівний до сьогодні статеворольовий підхід у професійній освіті, що враховує лише особливості біологічної статі, при якому декларується статева диференціація, розглядається не лише як застарілий, але й як негуманний.

В конкретизації парадигми гендерного підходу, науковці та практики, спираються на положення гендерної теорії, актуалізовані вітчизняною гендерною психологією та педагогікою, як вихідні методологічні установки для його реалізації: уявлення про те, що майже всі відмінності, що традиційно вважаються «природними» між статями, мають не біологічні, а соціальні підстави; ті відмінності між статями, що вважаються «природними», конструюються в суспільстві під впливом соціальних інститутів, що репрезентують традиційні уявлення про ролі чоловіків і жінок в ньому; поняття про «маскулінність» і «фемінність» є базовими категоріями гендерних досліджень, за допомогою яких не лише визначається різниця в статусах, ролях та інших аспектах життя чоловіків і жінок, а здійснюється аналіз влади та домінування, які утверджуються в суспільстві засобами гендерної диференціації.

Зазначене вимагає конкретизації передумов виникнення гендерного підходу в педагогіці, що наводимо у табл.1.1.

Таблиця 1.1 Передумови виникнення гендерного підходу у педагогіці (за Н. Грицяк, О. Ільченко, О. Каменською, В. Кравець, І. Мунтян та ін.)

Вкажемо також на особливості становлення гендерного підходу, спираючись на доробки В. Янчук, [13], що узаагальнено подамо у табл. 1.2.

В. Янчук зауважує, що важливим аспектом гендерного підходу є його міждисциплінарність, яка пов'язана з характерною для нього альтернативною епістемологією [13]. У цілому, за наявності окремої теоретичної різниці, він передбачає, що відмінність у поведінці, мисленні та сприйнятті чоловіків і жінок визначаються не тільки психофізіологічними особливостями, але й такими соціальними факторами, як виховання в аспекті поширення в кожній культурі уявлень про чоловіче та жіноче призначення. Безумовно, підґрунтям категорії «гендерний підхід» слугує поняття «гендер», що часто заміщується словом «стать», яке є своєрідною основою, оскільки містить фізіологічний (тобто сексуальний), і соціально-психологічний (тобто гендерний) аспекти. Особливе значення проблеми статі зумовлене сучасними вимогами до індивідуального підходу у вихованні та навчанні особистості.

Таблиця 1.2 Етапи становлення гендерного підходу (за В. Янчук)

Варто зазначити, що у західних дослідженнях ХХ ст. гендерний підхід використовується для подолання суджень про те, що біологічні відмінності є визначними для поведінки та соціальних ролей чоловіків і жінок. Гендерні дослідження сприяють урахуванню тендерної складової при розгляді будь -якої соціальної проблеми і поширенню переконання, що відмінності в поведінці та вихованні чоловіків і жінок визначаються не стільки їх фізіологічними, біологічними, анатомічними особливостями, скільки соціально-культурними факторами. У зв'язку з вказаним, основними положеннями гендерного підходу постають наступні:

- розгляд системи взаємовідносин жінок і чоловіків, що складаються у суспільстві та змінюються, з урахуванням культурних традицій, соціальних норм, національних, релігійних, соціально-економічних та політичних особливостей (Л. Кобелянська, Т. Мельник);

- досягнення гендерної рівності, що передбачає не нівелювання статі, а враховує в освітньому процесі специфіку психологічних відмінностей дівчат і хлопців;

- відхід від концепції «вроджених статевих відмінностей між чоловіками і жінками в освіті» та ідеї «вроджених статевих ролей», що переносить акцент на інституціональний контекст середовища і контекст взаємодії суб'єктів гендерних відносин (Л. Штильова);

- створення сприятливих умов для успішної соціалізації особистості дівчат і хлопців (Т. Дороніна).

Реалізація гендерного підходу передбачає оволодіння теоретичними знаннями та практичними вміннями, навичками, способами діяльності, необхідними для викорінення стереотипів щодо обох статей. Гендерний підхід має утверджуватися як «нова система поглядів на соціалізуючу функцію освіти і виховання, яка, на відміну від статево -рольового підходу, що базувався на біологізаторській парадигмі, передбачає конструктивістське розуміння соціокультурної природи статей та необхідність корекції впливу ґендерних стереотипів у навчальному процесі для розкриття й розвитку особистісних інтересів та здібностей людини, незалежно від статі» [ 6 , с.116]. Важливо також додати, що гендерний підхід до організації навчально - виховного процесу вимагає такої його організації, яка уможливлює самореалізацію тих, хто навчається, з притаманними для них індивідуальними особливостями, та засвоєння соціального досвіду, який забезпечує їх успішну соціалізацію в суспільстві й соціальну ідентифікацію за ознакою статі [ 3].

Вказане актуалізує важливість інтеграції теоретичного підґрунтя реалізації гендерного підходу у навчально -виховний процес ЗВО з метою формування ГК здобувача вищої освіти. Перспективність гендерного підходу пов'язана з забезпеченням якості навчально-виховного процесу, проте він через консервативність деяких науковців та практиків є одним з найменш розроблених у дослідженнях українських педагогів. В зазначеному контексті важливо підкреслити можливості, що відкриваються внаслідок реалізації гендерного підходу. На думку Л. Надолинської [7, с. 34] гендерний підхід уможливлює врахування інтересів обох соціальностатевих груп; гармонізацію статеворольової взаємодії на підставах егалітаризму як принципу рівних прав і можливостей особистості, незалежно від статі; розвиток гармонійних партнерських відносин між статями.

На думку О. Ільченко, провідними завданнями гендерного підходу в умовах сучасного навчально-виховного процесу є: гармонізація статеворольових відносин на основі егалітаризму та гендерної рівності; розкриття та осмислення наявних відмінностей у виховані хлопців та дівчат, упередженості у змісті навчальних програм, пояснення гендерного дисбалансу в освіті загалом; регулювання гендерної асиметрії навчально -виховного процесу, гальмування проявів сексизму й дискримінації, подолання найбільш жорстких гендерних стереотипів у освітній практиці; коригування впливу середовища, розширення життєвого простору для розкриття та розвитку індивідуальних здібностей і задатків кожної особистості, можливостей її самореалізації; створення умов для тендерної ідентифікації та ефективної соціалізації особистості; формування внутрішньої культури індивіда, толерантного ставлення до партнерів протилежної статі, виховання гармонійних морально-етичних гендерних відносин; реконструкцію гендерних стереотипів у навчанні, вивільнення мислення педагогів, батьків учнів від традиційних статеворольових стандартів і гендерних упереджень; створення моделі гендерного виховання і здійснення педагогічного процесу на основі особистісно-орієнтованих стратегій гендерного виховання [4, с. 28].

Принциповим для застосування обраного нами підходу до формування гендерної культури є переконання, що статева поведінка, світосприйняття, психологічні відмінності є результатом не лише фізіологічних особливостей чоловіків і жінок та їх природного призначення, а саме розповсюджених у кожному певному суспільстві способів, типів, конструктів чоловічого та жіночого, які задають напрям виховання, освіти та системи цінностей людини тієї чи іншої статі [1].

Подібної думки дотримується В. Кравець, який слушно виокремлює в цьому процесі (соціалізації) дві складові: гендерна соціалізація та сексуальна соціалізація [5]. Обидві моделі передбачають прийняття певних моделей поведінки. Ми спираємось на підхід Л. Штильової, що основною проблемою є реалізація нормативної моделі соціостатевого (гендерного) виховання, як передумови для здійснення особистісно орієнтованого підходу. Авторка з'ясовує різницю між гендерним вихованням та традиційним статевим вихованням:

- теорії статевого виховання, як біологічно спрямовані, розглядають становлення чоловічої та жіночої ідентичності, визначені репродуктивною функцією та розподілом праці, відповідно до статі;

- гендерна ідентичність не є однаковою для всіх чоловіків і жінок у межах власної статі; вона багатогранна, пластична та мінлива;

- дослідники тендерної ідентичності зосереджують увагу на вивченні суб'єктивних смислів і моделей ідентичності окремого індивіда, а не об'єктивних функцій і статусів статей у суспільстві;

- перехід від статевого виховання в медико-біологічному плані поступається місцем психолого-педагогічним і соціально-педагогічним моделям об'єкта дослідження.

Висновки

гендерний педагогіка освіта науковий

Отже, гендерний підхід уможливлює виховання людини культури, громадянина, моральної особистості, здатної до максимальної самореалізації та розкриття своїх здібностей, сприяє реконструкції традиційних культурних обмежень розвитку потенціалу особистості, залежно від статі, осмислення та створення умов для максимальної самореалізації та розкриття здібностей студентів і студенток у процесі педагогічної взаємодії [ 8, с. 20].

У педагогічній науці парадигма гендерного підходу акцентує ідеї гендерної рівності; орієнтує на формування й утвердження рівних, незалежних від статі можливостей самореалізації особистості в усіх сферах життєдіяльності. Методологічними установки для реалізації гендерного підходу є переконання, що майже всі відмінності між статями мають не біологічні, а соціальні підстави, конструюються в суспільстві під впливом соціальних інститутів, що репрезентують традиційні уявлення про ролі чоловіків і жінок в ньому. Гендерний підхід в освіті постає площиною для формування гендерної культури студентів через: розширення соціалізації особистості у професійному, громадському та сімейному житті; здійснення прямого чи опосередкованого професійного педагогічного впливу на розвиток та формування особистості; створення гендерночутливого середовища; надання егалітарних настанов, орієнтацій, зразків, моделей поведінки; побудову рівноправних міжособистісних взаємин; гармонізацію взаємодії на підставах егалітаризму; сприяння самовизначенню щодо ролі та місця особистості в суспільному виробництві, професійній кар'єрі та житті.

Література

1. Воровка М. И., Петрученя А. Г. Концепт «гендерная культура» в педагогических исследованиях на Украине. Психолого-педагогические проблемы личности и общества: материалы международной научно-практической конференции (20 февраля 2014 года). Днепропетровск: Середняк Т.К., 2014. С. 199-200.

2. Гендерний підхід в управлінні загальноосвітніми закладами: навч.-метод. комплекс та програми / авт. кол.: В. В. Олійник, Л. І. Даниленко та ін. Київ: Логос, 2003. 72 с.; Каменская Е. Н. Гендерный подход в педагогике: монография. Ростов на Дону, 2006. 385 с.

3. Ільченко О. Ю. Гендерний підхід як нова методологія наукових досліджень в галузі педагогіки: генеза розвитку. Педaгoгiчнi науки: зб. наук. пр. 2011. № 3. С. 22-30.

4. Кравець В. П. Гендерна педагогіка: навч. посіб. Тернопіль: Джура, 2003. 416 с.

5. Мунтян І. С. Гендерний підхід у професійній підготовці студентів вищих педагогічних закладів: дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.04 / Одеса, 2004. 183 с.

6. Надолинская Л. Н. Влияние гендерных стереотипов на воспитание и образование. Педагогика. 2004. № 5. С. 30-35.

7. Приходькіна Н. О. Педагогічні умови реалізації гендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Київ, 2008. 214 с.

8. Шлєіна Л. І. Сутність компетентнісного підходу у вищій освіті. Збірник наукових праць «Педагогічні науки» Вип. LXXXI Том 3. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2018. С. 50-54.

9. Шлєіна Л. І. Реалізація тендерної складової у навчально-виховному процесі аграрного ЗВО. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря]. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2020. Вип. 29. Том 1. С. 249-255.

10. Шлєіна Л. І. Критерії і показники сформованості гендерної культури у студентства аграрних закладів вищої освіти. Науковий журнал «Інноваційна педагогіка». Одеса: Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2020. Вип. 29. Том 2. С. 151-155.

11. Шлєіна Л. І. Сутність компетентнісного підходу у вищій освіті. «Філософські обрії сьогодення»: зб. статей, тез і доп. учасн. V Міжнародної науково-практичної конференції / за заг. ред. Берегової Г. Д., Рупташ Н. В. Херсон: ДВНЗ «ХДАУ», 2017. С. 315-317.

12. Янчук В. Введение в современную социальную психологию. Минск: АСАР, 2005. 768 с.

References

1. Vorovka M. Y., Petruchenia A. H. Kontsept «hendernaia kultura» v pedahohycheskykh yssledovanyiakh na Ukrayne. [The concept of "gender culture" in pedagogical research in Ukraine.] Psykholoho-pedahohycheskye problemu lychnosty y obshchestva: materyalu mezhdunarodnoi nauchno-praktycheskoi konferentsyy (20 fevralia 2014 hoda). Dnepropetrovsk: Seredniak T. K., 2014. S. 199-200. [in Ukrainian].

2. Hendernyi pidkhid v upravlinni zahalnoosvitnimy zakladamy: navch.-metod. kompleks ta prohramy [Gender approach in the management of secondary schools: teaching method. complex and programs]/ avt. kol.: V. V. Oliinyk, L. I. Danylenko ta in. Kyiv: Lohos, 2003. 72 s.; Kamenckaia E. N. Hendernuipodkhodvpedahohyke: monohrafyia. Roctov naDonu, 2006. 385 c. [in Ukrainian].

3. Ilchenko O. Yu. Hendernyi pidkhid yak nova metodolohiia naukovykh doclidzhen v haluzi pedahohiky: heneza rozvytku. [Gender approach as a new methodology of scientific research in the field of pedagogy: genesis of development.] Pedahohichni nauky: zb. nauk. pr. 2011. № 3. S. 22-30. [in Ukrainian].

4. Kravets V. P. Henderna pedahohika: navch. posib. [Gender pedagogy] Ternopil: Dzhura, 2003. 416 s. [in Ukrainian].

5. Muntian I. S. Hendernyi pidkhid u profesiinii pidhotovtsi studentiv vyshchykh pedahohichnykh zakladiv [Gender approach in professional training of students of higher pedagogical institutions]: dys. ... kandydataped. nauk: 13.00.04/Odesa, 2004. 183 s. [in Ukrainian].

6. Nadolynckaia L. N. Vlyianye hendernwkh ctereotypov na vocpytanye y obrazovanye. [Influence of gender stereotypes on upbringing and education.] Pedahohyka. 2004. № 5. C. 30-35. [in Ukrainian].

7. Prykhodkina N. O. Pedahohichni umovy realizatsii hendernoho pidkhodu u fakhovii pidhotovtsi studentiv humanitarnykh spetsialnostei [Pedagogical conditions for the implementation of a gender approach in the professional training of students of humanities]: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 /Kyiv, 2008. 214 s. [in Ukrainian].

8. Shlieina L. I. Sutnist kompetentnisnoho pidkhodu u vyshchii osviti. [The essence of the competence approach in higher education.] Zbirnyk naukovykh prats «Pedahohichni nauky» Vyp. LXXXI Tom 3. Kherson: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 2018. S. 50-54. [in Ukrainian].

9. Shlieina L. I. Realizatsiia hendernoi skladovoi u navchalno-vykhovnomu protsesi ahrarnoho ZVO. [Implementation of the gender component in the educational process of agricultural free trade.] Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka / [redaktory-uporiadnyky M. Pantiuk, A. Dushnyi, I. Zymomria]. Drohobych: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 2020. Vyp. 29. Tom 1. S. 249-255. [in Ukrainian].

10. Shlieina L. I. Kryterii i pokaznyky sformovanosti hendernoi kultury u studentstva ahrarnykh zakladiv vyshchoi osvity. [] Naukovyi zhurnal «Innovatsiina pedahohika». Odesa: Prychornomorskyi naukovo-doslidnyi instytut ekonomiky ta innovatsii, 2020. Vyp. 29. Tom 2. S. 151-155. [in Ukrainian].

11. Shlieina L. I. Sutnist kompetentnisnoho pidkhodu u vyshchii osviti. [Criteria and indicators of gender culture formation in students of agricultural higher education institutions.] «Filosofski obrii sohodennia»: zb. statei, tez i dop. uchasn. V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii / za zah. red. Berehovoi H. D., Ruptash N. V. Kherson: DVNZ «KhDAU», 2017. S. 315-317. [in Ukrainian].

12. Ianchuk V. A. Vvedenye v covremennuiu cotsyalnuiu psykholohyiu. [Introduction to modern social psychology.] Mynck: ACAR, 2005. 768 c. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru