Ігрова діяльність та ігрові матеріали як чинники гендерної соціалізації дітей дошкільного віку у ЗДО

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІГРОВІ МАТЕРІАЛИ ЯК ЧИННИКИ ГЕНДЕРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ У ЗДО

Григоренко Валерія Леонідівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії, технологій і методик дошкільної освіти, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків

Ковтун Анна Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії, технологій і методик дошкільної освіти, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків

Анотація

У сучасних умовах одним з найбільш суттєвих завдань розвитку держави стає досягнення тендерної рівності в суспільстві, що насамперед стає можливим завдяки посиленню гендерної освіти та виховання дітей починаючи з раннього віку. Метою статті є дослідження значення ігрової діяльності та ігрових матеріалів як впливових чинників гендерної соціалізації дітей дошкільного віку, висвітлення основних викликів у роботі ЗДО щодо гендерної соціалізації дітей.

Визначено, що спрямованість роботи закладів дошкільної освіти полягає у формуванні на засадах егалітарних цінностей основ світогляду сучасної цілісної, активної, гуманістично спрямованої особистості. Разом з цим, ще й сьогодні у змісті програм розвитку дітей дошкільного віку простежуються підходи, ідеї, матеріали та рекомендації вихователям, що відтворюють гендерні стереотипи. Аналіз досвіду виховання дітей дошкільного віку свідчить, що саме у цій парадигмі продовжують розроблятися стратегії дошкільного виховання, тоді як реалії життя закликають готувати дітей до опанування усім розмаїттям соціальних ролей, досягати успіху у різних сферах життя за власним вибором.

Доведено, що сьогодні основним підходом до сприяння гендерній соціалізації є побудова освітнього процесу згідно принципу гендерної збалансованості - усунення статевої ієрархії в суспільстві. Гендерна збалансованість в освіті вимагає змістовного перегляду засобів сприяння гендерній соціалізації дітей, розробки та використання сучасних підходів до організації ігрового простору та ігрової діяльності як чинників розвитку у дітей гендерної чутливості задля усунення у просторі дошкільної освіти різних форм дискримінації та порушення прав людини за статевими ознаками.

Встановлено, що ігрова діяльність та ігровий матеріал, що є невід'ємними атрибутами дошкільного дитинства, містять значний виховний потенціал щодо сприяння гендерній соціалізації дітей, засвоєння ними гендерних ролей. На вибір форм ігрової діяльності та ігрового матеріалу у просторі ЗДО впливає те, що у змісті дошкільного виховання дітей активно відтворюються гендерні стереотипи щодо розподілу сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками. Сучасне гендерне виховання передбачає відбір тих ігор та іграшок, які забезпечують розвиток особистих задатків, здібностей дівчат і хлопців, включаючи ті, котрі традиційно приписуються протилежній статі, при цьому основна увага звертається на нейтралізацію і пом'якшення соціально обумовлених відмінностей між дітьми різної статі, взаємозамінність соціальних ролей, стимулювання хлопців і дівчат до самостійного вибору моделей поведінки, заохочення індивідуальних інтересів.

Ключові слова: гендерна соціалізація, гендерна збалансованість, дитина дошкільного віку, ігрова діяльність, ігрові матеріали.

Abstract

Hryhorenko Valeriia Leonidovna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Theory, Technologies and Methods of Preschool Education Department, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

Kovtun Anna Volodymyrivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of Theory, Technologies and Methods of Preschool Education Department H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

PLAY ACTIVITIES AND PLAY MATERIALS ARE FACTORS OF GENDER SOCIALIZATION OF PRESCHOOL CHILDREN IN PRESCHOOL EDUCATION INSTITUTION

In modern conditions, achieving gender equality in society is becoming one of the most important tasks of state development, which is primarily possible due to the strengthening of gender education and upbringing of children from an early age. The aim of the article is to study the importance of play activities and play materials as influential factors of gender socialization of preschool children, highlighting the main challenges in the work of preschool education institution on gender socialization of children.

It is determined that the orientation of the work of preschool educational institutions is to form on the basis of egalitarian values the foundations of the worldview of a modern holistic and active, humanistically oriented personality. At the same time, approaches, ideas, materials and recommendations to educators who reproduce gender stereotypes can still be traced in the content of preschool children's development programs. Analysis of the experience of raising preschool children shows that it is in this paradigm that strategies for preschool education continue to be developed, while the realities of life call to prepare children to succeed in various spheres of life of their choice and to master all social roles.

It is proved, that today the construction of the educational process according to the principle of gender balance is the main approach to promoting gender socialization - the elimination of gender hierarchy in society. Gender balance in education requires a substantial review of means to promote gender socialization of children, development and use of modern approaches to the organization of play space and play activities that will be factors in the development of gender sensitivity in children to eliminate various forms of discrimination in preschool and gender- based human rights violations.

Installed, that play activities and play materials, which are integral attributes of preschool childhood, have significant educational potential to promote gender socialization of children, their mastery of gender roles. The choice of forms of play activities and play materials in the space of preschool educational institutions is influenced by the fact that the content of preschool education of children actively reproduces gender stereotypes about the distribution of family and professional roles between men and women.

Modern gender education involves the selection of those games and toys that ensure the development of personal talents, abilities of girls and boys, including those, which are traditionally attributed to the opposite sex, with the main focus on neutralizing and mitigating social differences between children of different sexes, interchangeability of social roles, encouraging boys and girls to choose independent behaviors, promoting individual interests.

Keywords: gender socialization, gender balance, preschool child, play activities, play materials.

Постановка проблеми

У зв'язку з активізацією процесу євроінтеграції України, одним з найбільш суттєвих завдань розвитку держави стає досягнення тендерної рівності в суспільстві, що насамперед стає можливим завдяки посиленню тендерної освіти та виховання дітей, починаючи з раннього віку. Впливовою сферою у цій царині є система освіти та власне тендерна освіта. На жаль, сьогодні освіта, особливо дошкільна, ще становить поле для репродукування гендерних стереотипів та засвоєння дискримінаційних практик, що суперечить європейським цінностям і вимогам державної політики України у цій сфері.

Пріоритетність встановлення тендерної рівності та недискримінації у різних сферах суспільства відображена в Конституції України. Необхідність сприяння гендерній соціалізації особистості проголошується відповідно до профільних державних документів - Законів України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Накреслені у державних документах положення покликані сприяти встановленню ґендерної справедливості, розширенню можливостей та прав представників різних статей, усуненню негативних статево-рольових стереотипів, ґендерної асиметрії у різних сферах діяльності тощо. Гендерне виховання дітей дошкільного віку у закладах освіти, згідно із Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Наказом МОН України № 839 від 10.09.2009 р. «Про впровадження принципів тендерної рівності в освіту», спрямовується на прищеплення молодому поколінню гендерних знань, умінь, егалітарних цінностей, недискримінаційних норм поведінки.

Досліджуючи проблеми гендерного виховання молодого покоління у контексті сучасних акцентів розвитку дошкільної освіти в Україні, важливо наголосити, що, як зазначається в Концепції розвитку дошкільної освіти, сьогодні основним пріоритетом роботи з дітьми дошкільного віку стає якісна та доступна дошкільна освіта, що передбачає, насамперед, створення безпечного та розвивального освітнього середовища, яке відповідає індивідуальним особливостям дітей, їхнім інтересам, стимулює до пізнавальної діяльності, а також модернізацію змісту дошкільної освіти, який має базуватися на активній участі всіх категорій дітей у пізнавальній та ігровій діяльності та прояві самостійності кожної дитини відповідно до її потреб. Метою розвитку дошкільної освіти є реалізація державної політики щодо забезпечення конституційних прав і державних гарантій усім дітям дошкільного віку на здобуття якісної дошкільної освіти, формування їх особистості у парадигмі гендерної рівності забезпечення необхідних умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її компетентностей, розвитку ціннісного ставлення до людей і самої себе.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Необхідність сприяння гендерній соціалізації дошкільників як одна з важливих цілей дошкільної освіти актуалізує пошук наукових підходів до вирішення завдань розвитку дітей дошкільного віку й відповідно - збагачення теоретико-методичної бази діяльності вихователів новими методиками гендерного виховання дітей. Так, в педагогічній науці активно досліджуються категорії «гендерна соціалізація» і «гендерне виховання», зокрема й щодо дітей дошкільного віку (С. Вихор, О. Кікінежді, К. Конажевський, В. Кравець, О. Литвинчук, О. Луценко, Т. Марценюк, Л. Міщик, Л. Столярчук, О. Стрельник, Л. Штильова та інші).

Вченими обґрунтовуються різні погляди на питання організації гендерного виховання в закладах освіти: шляхом впровадження результатів гендерних досліджень (Х. Брюттнер, Л. Кобелянська, І. Лебединська, Г. Ленц, М. Музіол, Е. Ніссен, А. Олійник, Х. Ролофф та інші), опанування основ гендерної культури (А. Апарцева, І. Герасимова, О. Клименко, М. Романовська, М. Уланова, О. Фащук та інші), підвищення теоретичної і практичної готовності педагогів до гендерного виховання (В. Гайденко, Т. Голованова, С. Губіна, Т. Дороніна, Т. Марценюк, О. Петренко, О. Плахотник, Н. Світайло та інші), створення умов для гендерного виховання у ранньому онтогенезі дитини (В. Абраменкова, Т. Говорун, Я. Коломинський, О. Кононко, М. Лісіна, Т. Рєпіна, Є. Суботський та інші).

На необхідності використання гри та іграшки у процесі соціалізації, зокрема тендерної, дітей дошкільного віку наголошують А. Богуш, Н. Буркун, Г. Григоренко, Н. Дзюбина, Г. Довженюк, Н. Лисенко, Т. Поніманська, М. Стельмахович та інші вчені. Сучасні педагоги-практики (Г. Кільова, Т. Коваленко, Н. Курочка, Н. Омельяненко, А. Шапран та інші) вважають ігрову діяльність та ігрові матеріали одним із головних чинників виховання, зокрема й у питаннях гендерного становлення особистості в умовах ЗДО.

Аналізуючи праці вчених, зазначимо, що гендерна проблематика, зокрема в аспекті дошкільної освіти, займає чільне місце, що зумовлює загострення питань підготовки українського соціуму до її позитивного сприйняття. Разом з цим, питання дослідження гендерної соціалізації дітей дошкільного віку у найбільш природній для них ігровій діяльності залишається малодослідженим та потребує подальших наукових розвідок.

Метою статті є дослідження значення ігрової діяльності та ігрового матеріалу у процесі гендерної соціалізації дітей дошкільного віку, висвітлення основних викликів у роботі ЗДО щодо гендерної соціалізації дітей.

Виклад основного матеріалу

Соціалізація як залучення людини до суспільних відносин є процесом надзвичайно важливим для дітей дошкільного віку. За оцінками дослідників (Ж. Баб'як, Л. Варяниця, О. Вишневська, В. Іванов, С. Курінна, Д. Малков, П. Плотников, Р. Пріма, Н. Сайко, В. Скрипка, І. Шоробура та інші), це пов'язано з тим, що саме у цьому віці відбувається засвоєння дитиною визначальних підвалин взаємодії особистості із суспільством. Поняття ж «гендерна соціалізація» є ключовим для розуміння сутності та специфіки соціалізації дітей дошкільного віку, оскільки питання побудови відносин між представниками і представницями певної статі є сьогодні найважливішим у засвоєнні основи суспільних відносин і успішного включення в них. У процесі гендерної соціалізації дошкільникам через певні суспільні структури приписується наслідувати ту чи іншу гендерну роль, що повинна відповідати тій чи іншій гендерній ідентичності. Домінуючими структурами гендерної соціалізації дослідники вважають сім'ю, заклади освіти, групу однолітків, ЗМІ тощо. Гендерна соціалізація дітей дошкільного віку має на сьогоднішній день надзвичайно вагоме значення, адже багато соціальних проблем залишаються не вирішеними саме через гендерну нерівність.

Відзначимо, що дошкільний вік - це особливий, унікальний за своєю значущістю період у житті людини. Це час активного пізнання навколишнього світу, сенсу людських відносин, усвідомлення себе в системі предметного й соціального світу, розвитку пізнавальних здібностей. Як зазначають дослідники і педагоги-практики (А. Богуш, Н. Буркун, Г. Григоренко, Н. Дзюбина, Г. Довженюк, Т. Коваленко, Г. Кільова, Н. Курочка, Н. Лисенко, Н. Омельяненко, Т. Поніманська, А. Шапран та інші), ігрова діяльність та ігрові матеріали є невід'ємними атрибутами дошкільного дитинства. Вчені наголошують на необхідності використання гри у соціалізації дошкільників, вважаючи іграшку одним із головних засобів виховання, зокрема й у питаннях гендерного становлення особистості в умовах ЗДО. Саме іграшка формує у дітей зацікавленість до різних професій, сімейних ролей, історії рідного краю, народної творчості, поваги до людей, праці, розвиває творчу уяву, фантазію, виховує трудові навички та естетичний смак [1, с. 60]. Щодо тендерної рівності, то у цьому аспекті гра та іграшки містять значний потенціал для формування у дітей ідеалів егалітарного суспільства, поширення ідей рівного доступу дітей незалежно від статі до соціально цінних благ, можливостей, ресурсів суспільства. Гендерна рівність не означає, що дівчата та хлопці стають однаковими та мають обирати одні й ті самі ігри та іграшки, навпаки всі вони сприймаються в їх індивідуальному розвитку, рівними є їх можливості отримати доступ до усього ігрового простору, скористатися будь-якою іграшкою для прояву власної ігрової творчості.

Аналізуючи середовище дошкільних закладів, зазначимо, що сучасні ігри та обладнання ігрового простору у ЗДО часто побудовано відповідно до пануючих у суспільстві гендерних стереотипів. Вирішення цієї проблеми, в першу чергу, залежить від того, наскільки суспільство готове відійти від стереотипів, які склалися давно і протягом століть гальмували розвиток людини в умовах держави. Гендерний стереотип визначається у науці як спрощений, стійкий, емоційно забарвлений образ поведінки і рис характеру чоловіків чи жінок, що проявляється в усіх сферах життя людини: самосвідомості, міжособистісному спілкуванні, міжгруповій взаємодії [2, с. 125-127]. У сучасному світі в суспільній свідомості і освітянських практиках, зокрема й у галузі дошкільної освіти, гендерні стереотипи розглядаються як непорушні істини і часто, трансформувавшись у цінності, виступають виховними орієнтирами формування у вихованців нормативних образів гендерної поведінки.

Українська соціологиня О. Стрельник виділяє декілька груп гендерних стереотипів, до яких, зокрема, відносить стереотипи маскулінності -фемінності, що саме і виступали довгий час основним орієнтиром дошкільного виховання. Стереотипному уявленню маскулінності приписуються «активно-творчі» характеристики, інструментальні риси особистості, як-от: активність, домінантність, впевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства. Відповідно ігри та іграшки для хлопців традиційно обираються за принципом сприяння їх активізації, забезпечення вільного руху, фізичного та інтелектуального самовдосконалення, залучення до конструкторської діяльності. Тоді, як у стереотипному сприйнятті фемінність, навпаки, розглядається як «пасивно-репродуктивне начало», що проявляється в експресивних особистісних характеристиках: залежності, турботливості, низькій самооцінці, емоційності. І згідно цьому ігри та іграшки для дівчат заохочують їх до стриманості, зосередженості, малорухливості, спрямовують їх зусилля на опанування ролей «красуні», «мами», «господарки», «піклувальниці» тощо [2, с. 145].

Аналіз досвіду виховання дітей дошкільного віку свідчить, що саме у цій парадигмі продовжують розроблятися стратегії дошкільного виховання, тоді як реалії життя закликають готувати дітей до опанування усім розмаїттям соціальних ролей, досягати успіху у різних сферах життя за власним вибором. Нерозв'язаність подібних питань пояснюється тим, що гендерна соціалізація дитини є складним, неодноманітним процесом, що реалізується у системі освіти і впливає на якість підготовки дітей до подальшого життя [3, с. 23]. Конструктивна гендерна соціалізація розглядається як формування андрогінної особистості, яка вбирає в себе все краще з обох статевих ролей [3, с. 68-69]. Наголосимо, що успішність цього процесу залежить не лише від керованих чинників, а й визначається соціальними умовами, етнічними, класовими, культурними відмінностями, пов'язана із формуванням типових для певної спільноти стереотипів поведінки, передбачає індивідуалізацію особистості у контексті вироблення нею власної чоловічої чи жіночої лінії поведінки, набуття особистого життєвого досвіду. Разом з цим, сьогодні особливо важливим стає сприяння гендерній соціалізації на егалітарних засадах, що має відбуватися з раннього віку у системі освіти.

Відзначимо, що мета діяльності ЗДО (на прикладі Програми «Дитина») виглядає цілком гендернозбалансованою і полягає у «формуванні основ світогляду цілісної, життєво активної, гуманістично спрямованої особистості - громадянина /-ки демократичного суспільства, який / -ка у своїй життєдіяльності буде сповідувати національно-культурні, загальнолюдські та громадянські цінності» [4, с. 4]. Проте, аналіз програм розвитку дитини дошкільного віку показує, що вже з першої молодшої групи (2 -3 роки) ЗДО починають формувати уявлення дітей про те, що є дві статі (чоловіча та жіноча), протиставляючи їх і поєднуючи з стереотипно-оціночними поняттями про вік людей та протиставленням «свій-чужий» тощо. У змісті програм простежуються підходи, ідеї, матеріали та поради вихователям, що відтворюють гендерні стереотипи та сприяють їх нав'язуванню дітям. Так, поширюються стереотипи, що світ професій є прерогативою чоловіків, тоді як місце жінки - у приватній сфері: «На третьому році життя активізуються найпростіші рольові ігри, в яких діти намагаються виконувати певні ролі (мама - син (дочка), вихователь - дитина, лікар - хворий тощо)» [4, с. 45]. Поради вихователькам /-лям і батькам (або особам, які їх замінюють) також заохочують їх до прямого нав'язування дітям гендерних стереотипів: «Поповнювати знання дітей про довкілля і про людей. Заохочувати хлопчиків до конструктивної діяльності, а дівчаток до створення затишку у домі» [4, с. 51]. Таким чином, навіть на рівні освітніх програм орієнтири та засоби сприяння гендерній соціалізації дошкільників виявляються недосконалими та невідповідними сучасним законодавчим орієнтирам.

На вибір видів і форм ігрової діяльності та ігрового матеріалу у ЗДО впливає те, що у змісті дошкільного виховання дітей активно відтворюються гендерні стереотипи щодо розподілу сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками. «Майбутній жінці» нав'язується перебування у приватній сфері життя - дім, народження дітей, на неї покладається відповідальність за взаємини в сім'ї. «Майбутнім чоловікам» приписується активність у громадському житті, професійний успіх, відповідальність за забезпечення сім'ї. Разом з цим, пропагується стереотипна думка, що жіноча праця має носити виконавський, обслуговуючий характер, жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі, охорони здоров'я, освіти. Тоді як, для чоловіків важлива творча і керівна робота, їх праця визначається в технологічній сфері діяльності [2, с. 174-176].

Види і форми ігрової діяльності та ігрові матеріали, що пропагуються дітям з позиції репродукування гендерних стереотипів, спричиняють негативний вплив, оскільки пригнічують самореалізацію дитини залежно від статі у тих чи інших сферах, виступають бар'єром у розвитку індивідуальності, особливо тих якостей, які не відповідають певному статево -ролевому стереотипу. В результаті у хлопчиків може розвинутися фемінофобія, тобто страх перед проявом у собі жіночності, як наслідок відмінності між статями ще збільшуються [5, с. 67].

Гендерне виховання передбачає відбір тих видів ігрової діяльності та ігрових матеріалів, які забезпечують розвиток індивідуальних задатків, здібностей дівчат і хлопців, включаючи ті, котрі традиційно приписуються протилежній статі, при цьому основна увага звертається на: нейтралізацію і пом'якшення соціально обумовлених відмінностей між людьми різної статі (а не акцентування відмінностей між ними); взаємозамінність соціальних ролей (а не орієнтацію хлопців і дівчат на виконання традиційних чоловічих та жіночих ролей); стимулювання хлопців і дівчат до самостійного вибору соціально схвалюваних моделей поведінки, заохочення індивідуальних інтересів (а не намагання втиснути поведінку дитини у жорсткі рамки статево - рольових моделей) [6, с. 189]. Як бачимо, в основу гендерного виховання засобами ігрової діяльності покладені цілком прозорі й зрозумілі цінності: рівноправність, взаємоповага, егалітарність, паритетність, толерантність, індивідуальність, самореалізація.

Зважаючи на зазначене, обираючи ігровий матеріал для дитини дошкільного віку, необхідно враховувати, що суттєвий вплив іграшки на гендерну соціалізацію дитини, а, отже, й підвищені вимоги до її відповідності потребам виховання, пояснюються тим, що ігровий матеріал не тільки забезпечує супровід ігрової діяльності, а й становить могутній засіб соціального навчання, організації розваг і навіть терапевтичного впливу на дитину. Різноманітний ігровий матеріал допомагає дитині у природній для неї ігровій діяльності оволодіти соціальним досвідом дорослих й набуває у дитячому світі самостійне ціннісне значення.

Вивчення поширених сьогодні вітчизняних практик піклування про дошкільників свідчить, що дівчаткам зазвичай купляють й дарують колисочки, посудку, невеличкі будиночки-інтер'єри з меблями, дитячу кухонну плитку, ляльок, валізу для юної леді, м'якенькі, пухнасті іграшки ніжних пастельних кольорів тощо. Ці іграшки більш однотипні, статичні і ними можна гратися не виходячи за межі приміщення. Якщо дівчатка постійно гратимуться такими іграшками, то у них згодом сформуються такі особистісні риси, як пасивність, турботливість, емоційність. Крім того вони набудуть гендерних стереотипів, переконань, що догляд за господарством, піклування за дітьми - це єдина жіноча справа.

Хлопцям для стимулювання ігрової діяльності частіше пропонують машинки, літаки, головоломки, трансформери, різні конструктори, набори інструментів, зброя та все те, що можна розбирати, збирати, скручувати і розкручувати. Ці іграшки яскравих кольорів і гра з ними вимагає більше простору, рухливості, винахідливості, логічного мислення. В результаті у хлопчиків буде формуватися активність, допитливість, орієнтація на розумову працю і соціальний успіх. Коли ця, типова для статі поведінка постійно підтримується, заохочується, пропонується батьками як єдино правильна, то у дитини особистісні якості, властиві її індивідуальності, перестають розвиватися. Наприклад, у хлопчиків не заохочується виховання ніжності, делікатності, емоційності, а у дівчаток у наслідок сегрегованого виховного впливу поступово знижується активність, сила, спритність, прагнення до успіху.

У сучасних закладах дошкільної освіти означені тенденції також подекуди мають місце. Так, у групах ЗДО можемо побачити яскраво виражені гендерномарковані ігрові зони, які часто відрізняються кольорово та містять стереотипні іграшки. У «дівчачих» зонах - кухні, посуд, ляльки, дитячі візочки, перукарні, приладдя для жіночої краси. У «хлопчачих» - зазвичай стоять машини, конструктори, різні «чоловічі» інструменти, трактори тощо. Доволі часто ці зони розташовані далеко одна від одної, що не сприяє спільній ігровій діяльності дітей різних статей.

Слід наголосити, що набір іграшок розташований таким чином не випадково, а відповідно до певних вимог [7], які є застарілими і не враховують потреб сучасної дитини та пріоритетів гендерночутливого підходу до їх освіти та виховання. Вважаємо, що виховательському колективу варто підходити до оформлення ігрових зон гнучко та досягати у розміщенні ігрового матеріалу та доборі ігрового матеріалу відповідності потребам сучасності.

У цьому контексті наголосимо, що гендерна рівність як орієнтир розвитку дошкільної освіти передбачає гендерну збалансованість - рівноцінне розуміння суспільством та репродукування системою освіти, зокрема через ігровий простір ЗДО, ідей і практик справедливого розподілу різних соціальних ролей у суспільстві. Гендерна збалансованість в освіті вимагає змістовного перегляду ігрової діяльності дітей, ігрових засобів задля сприяння гендерній соціалізації дітей, розробки та використання сучасних ігрових методик розвитку гендерної чутливості дітей задля усунення у просторі дошкільної освіти різних форм дискримінації та порушення прав людини за статевими ознаками. В основу вибору і пропагування дітям ігрових стратегій та ігрового матеріалу мають покладатися однакові підходи до виховання дівчат та хлопців, які реалізуються за допомогою надання їм рівних умов для реалізації права на участь у грі та користування іграшками і заохочення творчого потенціалу особистості щодо опанування усього ігрового простору.

Висновки

освіта ігровий дошкільний навчальний

У цілому зазначимо, що сьогодні основним підходом до сприяння гендерній соціалізації є побудова освітнього процесу згідно принципу гендерної збалансованості - усунення статевої ієрархії в суспільстві, коли одна стать - чільна, а інша - підлегла. Ігрова діяльність та ігровий матеріал, що є невід'ємними атрибутами дошкільного дитинства, містять значний виховний потенціал щодо сприяння гендерній соціалізації дітей, засвоєння ними гендерних ролей. Саме цими засобами у дітей дошкільного віку на егалітарних засадах має формуватися зацікавленість до різних професій та сімейних ролей, виховуватися трудові навички та естетичний смак, повага до історії рідного краю, народної творчості, людей, праці, розвиватися творча уява, фантазія.

Підкреслимо, що рівність представників і представниць різних статей як суб'єктів ігрової діяльності не означає їх уподібнення одне одній чи ідентичність, так само як і те, що ця рівність не повинна встановлювати в якості норми такі умови і спосіб ігрової діяльності, які властиві одній статі. Принцип рівності включає в себе і право на відмінність, яке передбачає обов'язковість врахування при організації ігрової активності індивідуальних рис кожної дитини. Гендерне виховання передбачає відбір таких видів і форм ігрової діяльності та ігрових матеріалів, які забезпечують розвиток особистих задатків, здібностей дівчат і хлопців, включаючи ті, котрі традиційно приписуються протилежній статі, при цьому основна увага звертається на нейтралізацію і пом'якшення соціально обумовлених відмінностей між дітьми різної статі, взаємозамінність соціальних ролей, стимулювання хлопців і дівчат до самостійного вибору моделей поведінки, заохочення індивідуальних інтересів. Проведене дослідження не вичерпує порушеної проблеми, подальші її розвідки можуть здійснюватися у напрямі розробки системи ігрових підходів та методичних рекомендацій щодо організації гендерного виховання дітей дошкільного віку у ЗДО.

Література

1. Кільова А. Народна іграшка як засіб виховання дітей. Рідна школа. 2010. Вип. 6. С. 59-63.

2. Стрельник О.О. До питання про деякі методологічні витоки соціологічного аналізу тендерної нерівності. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Сер.: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2001. №511. 129 с.

3. Говорун Т., Кікінежді О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс: навч. пос. для студ вищ. навч. закл. Тернопіль : Богдан. 1999. 384 с.

4. Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Богданець-Білоскаленко Н.І. та ін. Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років / наук. ред.: Г.В. Бєлєнька, М.А. Машовець. К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2016. 304 с.

5. Стрельник О.О. Гендерні, феміністичні і жіночі дослідження в контексті системи соціологічного знання. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. пр. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2002. 345с.

6. Кравець В. Гендерна педагогіка: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Тернопіль: Джура, 2003. 416 с.

7. Державні стандартні норми та правила влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей: Наказ Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2013 № 678. (дата звернення 28.04.2022).

References

1. Kh'ova, A. (2010). Narodna rashka jak zasft vihovannja dhej [Folk toy as a means of raising children]. Rdna shkola - Native school, 6, 59-63 [in Ukrainian].

2. Strel'nik, O.O. (2011). Do pitannja pro dejak metodologmhrn vitoki sodologmhnogo anahzu gendernoi' nerivnosti [On the question of some methodological origins of sociological analysis of gender inequality]. VUnik HarUvs'kogo nadonal'nogo unversitetu іт. V.N. Karazma. Ser.: Sodologwhm doshdzhennja suchasnogo suspU'stva: metodologpa, teorija, metodi - Bulletin of Kharkiv National University. V.N. Karazina. Ser.: Sociological research of modern society: methodology, theory, methods, 511 [in Ukrainian].

3. Govorun, T., K^mezhd^ O. (1999). Stat' ta seksual'mst': psihologwhnij rakurs [Sex and sexuality: a psychological perspective]. Ternoph': Bogdan [in Ukrainian].

4. Bogmmh, O.L., Bogdanec'-Bhoskalenko, N.I. ta іп. (2016). Ditina [Child]. K. Kilv. un-t іт. В. Grinchenka [in Ukrainian].

5. Strel'nik, O.O. (2002). Genderrn, femіnіstichnі і zhmocd doshdzhennja v konteksh sistemi sodologmhnogo znannja. Metodologija, teorija ta praktika sodologmhnogo anahzu suchasnogo susph'stva [Gender, feminist and women's research in the context of the system of sociological knowledge. Methodology, theory and practice of sociological analysis of modern society]. Zb. nauk. pr. HarUv: Vidavnichij centr HarUvs'kogo nadonal'nogo umversitetu іт. V.N. Karazma - coll. Science. Kharkiv Avenue: Publishing Center of Kharkiv National University. V.N. Karazina [in Ukrainian].

6. Kravec', V. (2003). Gendernapedagog^a [Gender pedagogy]. Ternoph': Dzhura [in Ukrainian].

7. Nakaz Mmsterstva ohoroni zdorov'ja Ukraini “Derzhavm standartrn normi ta pravila vlashtuvannja, obladnannja, utrimannja doshkil'nih navchal'nih zakladw ta organ^aa'i' zhtedyarnosti dhej” [Order of the Ministry of Health of Ukraine 1'” State standard norms and rules of arrangement, equipment, maintenance of preschool educational institutions and organization of children's life”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua (data zvernennja 28.04.2022). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru