Формування професійної компетентності майбутніх педагогів методами інтерактивного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування професійної компетентності майбутніх педагогів методами інтерактивного навчання

Трубіцина Ольга Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та методики викладання іноземних мов, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса

Задоріна Ольга Миколаївна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри математики та методики її навчання, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса

Чепелюк Анна Вікторівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спортивних дисциплін і туризму, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Дрогобич

Анотація

У статті розглянуто поняття «компетентність» та «професійна компетентність». Зазначено, що професійна компетентність майбутнього педагога є складною багаторівневою структурою його психічних рис, що формуються внаслідок взаємозв'язку досвіду, теоретичних знань, практичних умінь, значущих для педагога особистісних якостей. Ці зрушення встановлюють нові вимоги до трудової діяльності наших співгромадян: якості їх професійної підготовки й професійної компетенції, рівня соціально - професійної мобільності, конкурентноздатності на ринку праці та в різних сферах виробничої діяльності. Встановлено, що професійна компетентність учителя іноземної мови - це інтегроване утворення його особистості, яке синтезує в собі необхідні компетентності (психолого-педагогічну, лінгво- дидактичну, особистісно-мотиваційну). Професійна компетентність вчителя математики - це сукупність його особистісних якостей, загальної культури та кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких в педагогічній діяльності дає оптимальний результат. У професійній підготовці майбутніх педагогічних працівників інтерактивні педагогічні технології розглядаються як технології співпраці. Визначено суть інтерактивного навчання, в основі якої лежить те, що навчальний процес організований так, щоб всіх учасників залучити до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Виокремлено основні завдання застосування інтерактивних методів навчання майбутніх педагогів та розглянуто принципи, за якими відбувається реалізація інтерактивних технологій.

Ключові слова: competence, professional competence, interactive learning, methods of interactive learning.

Trubitsyna Olga Mikhaylovna, Сandidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of German Philology and Methods of Teaching Foreign Languages, South-Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky, Odesa

Zadorina Olha Nikolaevna, Сandidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of the department of mathematics and this teaching methods, South- Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky, Odesa,

Chepelyuk Anna Viktorovna, Сandidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Sports Disciplines and Tourism, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych

FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS BY METHODS OF INTERACTIVE LEARNING

Постановка проблеми

Сучасний етап розвитку педагогічної освіти характеризується потребою в підготовці компетентного педагога, який здатен адаптуватися до постійних нововведень у навчально -виховному процесі, а також удосконалювати їх, творчо підходити до розробки власних методик навчання та виховання. Недостатньо вивченими залишаються питання, пов'язані зі специфікою умов, методів і засобів формування професійної компетентності студентів як майбутніх педагогів. Відповідно, у педагогічній теорії та практиці існують низка суперечностей: між зростаючими вимогами суспільства до професіоналізму педагогів освітніх закладів й недостатнім рівнем прояву в їх діяльності науково-методичних знань, умінь і здібностей; між об'єктивно зумовленою необхідністю теоретичного осмислення змістовних, організаційно-педагогічних і процесуально-дієвих засобів розвитку компетентності педагогів та слабкою науково-теоретичною розробленістю даного питання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна теорія й практика педагогічної освіти містить чималий досвід дослідження різноманітніх аспектів професійної підготовки майбутніх педагогів. Особливості формування професійної компетентності розглядається у дослідженнях І. Михайлюк, Н. Микитенко, С. Демченко, А. Мельник, С. Савельева, А. Шишко та ін. Проблему застосування інтерактивних технологій навчання у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців вивчали Т. Добриніна, Т. Коваль, В. Мартинюк, Т. Матвієнко, Л. Мельник, І. Мельничук, Н. Павленко, О. Полат, О. Пометун, Р. Рафікова, С. Сисоєва, В. Щербина та ін. Питання формування професійної компетентності вчителів іноземних мов висвітлювалися такими вченими, як Е.Азімов, А. Щукін, Л. Морська, Н. Харитонова, О. Бігич, Н. Баграмова. Проблема професійної підготовки вчителя математики стала предметом досліджень І. Акуленко, С. Гончаренка, Ю. Мальованого, О. Матяш, В. Монахова, А. Мордковича, Г. Михаліна, Н. Тарасенкової та інших науковців. Серед інших питань, яких торкалися вчені, став розгляд поняття «професійна компетентність учителя математики», процес формування професійної компетентності майбутнього вчителя математики.

Метою статті є розкриття особливостей формування професійної компетентності майбутніх педагогів методами інтерактивного навчання.

Виклад основного матеріалу

Під поняттям «компетенція» варто розуміти сукупність взаємозалежних якостей особистості (зокрема, знання, уміння, навички, способи діяльності), необхідних для якісної продуктивної педагогічної діяльності [12, с. 27].

Оскільки поняття «компетентність» не є новим, відповідно не маючи однозначного визначення, то у науково-методичній літературі науковці цей термін трактують по-різному:

- як «якість реалізації на практиці результату формування в суб'єктів навчання компетенцій, визначених нормативними джерелами для певної галузі діяльності (якість реалізації кваліфікації)» [16, с. 44];

- «...не тільки професійні знання, навички і досвід у спеціальності,

алеі ставлення досправи, визначені (позитивні)схильності,інтереси і

прагнення, здатність ефективно використовувати знання й вміння, а також особистісні якості для забезпечення необхідного результату на конкретному робочому місці у конкретній робочій ситуації» [9, с. 38-39];

- «складнаінтегрована характеристикаособистості,під якою

розуміється сукупність знань, умінь, навичок, а також досвіду, що разом дає змогу ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції, забезпечуючи розв'язання проблем і досягнення певних стандартів у галузі професії або виді діяльності» [17, с. 117].

У результатіаналізу поняття можемовизначитипрофесійну

компетентність як систему наукових знань, інтелектуальних та практичних умінь й навичок, особистісних якостей. Таким чином, при достатній мотивації, а також відповідній професійності психічних процесів забезпечується реалізація, збереження та вдосконалення самої особистості майбутнього педагога в процесі професійної діяльності. Тому, для цього необхідно знати педагогічну теоріюта вміти застосовувати її вконкретнійпрактичній діяльності.

Доцільно зазначити, що мета формування професійної компетентності полягає у забезпеченні належної професійної підготовки майбутнього педагога за правил ступеневої освіти та його ж конкурентоздатності у сфері надання освітніх послуг.

На основі визначеної вище мети доцільно виділити основні завдання формування професійної компетентності майбутнього педагога:

1) забезпечення освоєння технологіями організації та актуалізації самого педагога;

2) підготовлення умов для розвитку професійної культури майбутнього спеціаліста;

3) активізування формування ключових компетенцій майбутнього педагога;

4) формування професійної мобільності майбутніх педагогів;

5) організація методичної, дидактичної підтримки майбутніх педагогів;

6) продукування соціальної діяльності на основі індивідуальних якостей та соціальних умінь особистості.

Професійна компетентність як система має взаємопов'язані між собою структурні елементи (рис.1).

Рис. 1 Основні елементи професійної компетентності

Джерело: сформовано авторами на основі [1].

Професійна компетентність педагогів зумовлює їх педагогічну майстерність. Важливість педагогічної компетентності саме для педагогічної діяльності обумовлюється виконанням її функцій, а саме [12, с. 288-295]: педагогічне визначення себе як педагога; педагогічне самомотивування до вдосконалення та здійснення професійної діяльності; педагогічне навчання й вдосконалення набутих знань і вмінь; педагогічна самореалізація; власна педагогічна профілактика та відповідна реабілітація. Урахування вказаних функцій у процесі формування педагогічної компетентності надасть можливість ефективного досягнення мети та виконання завдань педагогічної підготовки майбутніх фахівців будь-якої дисципліни.

У професійній підготовці майбутніх педагогічних працівників інтерактивні педагогічні технології розглядаються науковцями як технології співпраці. Інтерактивні технології - це засоби активізації творчої та пізнавальної діяльності учасників навчально-виховного процесу, у якому виділяються два важливі елементи: активність та співпраця. «Інтерактивний»

(від англ. «inter» - взаємний та «act» - діяти) - спроможний до взаємодії, до діалогу [4, с. 94]. Інтерактивне навчання є специфічною формою організації пізнавальної діяльності, яка має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає у активізації пізнавальної діяльності майбутніх педагогів за допомогою активного спілкування одне з одним. Методи інтерактивного навчання полягають у спрямовуванні майбутніх педагогів на досягнення мети заняття, а також у розробці плану заняття, консультуванні, контролі за часом під час виконання запланованих вправ, спонуканні до налагодження співпраці між учасниками освітнього процесу, підведенні підсумку заняття. У той же час майбутні педагоги мають значно більше самостійності для власної активності, обговорення запропонованої проблеми чи ситуації, прийняття рішень, ніж під час пасивних форм навчання.

Так, О. Сіроштан визначає методи інтерактивного навчання як «систему способів цілеспрямованої міжсуб'єктної взаємодії педагога (викладача) і студентів, спрямованих на розв'язання навчально-виховних завдань фахової підготовки майбутніх педагогів у процесі навчально -пізнавальної діяльності вищого навчального закладу» [8].

Рис. 2 Основні завдання застосування інтерактивних методів навчання майбутніх педагогів

Джерело: побудовано авторами на основі [13, с. 68].

Х. Д. Браун пояснює, що реалізація інтерактивних технологій відбувається за такими принципами:1) принцип навчальної автономії;

2) принцип внутрішньої мотивації; 3) принцип стратегічного внеску. Принцип навчальної автономії дозволяє учням/студентам здобувати нові знання і вміння у взаємодії та спілкуванні, а також завдяки самостійній роботі, творчому опануванню освітньої інформації, які згодом переходять у площину автономних знань і вмінь. Принцип внутрішньої мотивації спонукає учнів/студентів виконувати спільні навчальні завдання, сприяє розвитку їх індивідуальних здібностей та власної системи нагород в разі успішного досягнення результатів. Принцип стратегічного внеску уможливлює розвиток вмінь висловлювати думки, пояснювати логіку прийнятих рішень, інтерпретувати навчальну ситуацію і коректувати хід власних дій за умов порушеного спілкування [Error! Reference source not found., с. 69-70].

Професійна компетентність майбутнього учителя іноземної (зокрема, й англійської) мови являє собою інтегроване утворення самої особистості, яке поєднує в собі потрібні компетентності:психолого-педагогічну, лінгво-дидактичну, особистісно-мотиваційну. Їх взаємовплив сприяє успішній педагогічній взаємодії у формуванні комунікативної компетентності майбутніх педагогів. професійна компетентність інтерактивне навчання

У «Плані дій щодо створення єдиного європейського індикатора провідних компетентностей» («The European Indicatoro fLanguage Competence») іншомовна комунікативна компетентність розкривається через такі три компоненти:

- лінгвістична компетентність є системою внутрішньо опрацьованих знань про функціонування іноземної мови, яке виявляється у використанні в професійній мовленнєвій діяльності;

- соціальна компетентність містить культурну, лінгвістичну та професійну складові. Вони допомагають реалізації головної мети сучасної освіти: іноземна мова виступає інструментом соціокультурного розвитку особистості, збагачення знаннями нової культури;

- комунікативна компетентність (володіння властивими кожному висловлюванню правилами, що підпорядковуються загальним правилам граматики, забезпечуючи здатність індивіда використовувати мову в процесі комунікації) [11, с.11-15].

Відповідно іншомовна комунікативна компетентність постає узагальнюючим поняттям, внутрішній зміст якого розкривається через характеристику лінгвістичної, соціальної та комунікативної компетентностей, які водночас можна розглядати як її структурні компоненти.

Н. Харитонова вважає, що професійну компетенцію вчителя іноземної мови варто визначати як інтегральну якість педагога, яка охоплює особистісні, професійниі, комунікативні властивості, що визначають рівень оволодіння професійно-педагогічною діяльністю на базі професійних знань, навичок та вмінь, а також ставлення до них та ступеня оперування ними. Відповідно саме це дозволяє вчителю іноземної мови здійснювати професійну діяльність найбільш ефективно, а також сприяє саморозвитку і самовдосконаленню особистості у професійній діяльності. Науковиця запропонувала структуру професійної компетенції вчителя, яка містить три компоненти: мотиваційно- ціннісний; змістовий; процесуально-діяльнісний.

Науковці Е. Азімов та А.Щукін розглядають професійну компетенцію як здатність вчителя англійської мови до власної успішної професійної діяльності. Дана компетенція вимагає наявність відповідних знань з дидактики, психології, мовознавства, психолінгвістики та інших наук, важливих для професійної діяльності педагога, оволодіння професійними (конструктивними, організаційними, гносеологічними й комунікативними) уміннями [11, с. 16]. На думку вчених, професійна компетенція включає такі види компетенції, а саме:

- мовна компетенція є уявленням про систему мови, про вміння нею користуватися, щоб розуміти мовлення інших людей, а також для вираження власних думок в усній чи письмовій формах відповідно до норм виучуваної мови.

- мовленнєва та комунікативна компетенції (вони допомагають забезпечити можливість користуватися мовою як засобом спілкування у різноманітних сферах й ситуаціях).

- методична компетенція дозволяє користуватися мовою у професійних цілях, зокрема, навчати мови.

Структура англомовної компетентності майбутнім педагогам передбачає не тільки навчальну роботу з оволодіння знаннями, уміннями і навичками, але й діяльність, яка забезпечує їм можливість продемонструвати активність та самостійність, ініціативу й самодіяльність, організаторські здібності та культуру англомовного спілкування.

Формування у педагогів готовності до професійної діяльності вчителя іноземної мови, зокрема англійської мови, передбачає виконання комплексу навчальних заходів, які мають забезпечити майбутнім учителям достатній рівень майстерності. Відповідно до умов роботи сучасної освіти ЗВО покликані розв'язати основні завдання у процесі формування професійної компетентності майбутніх педагогів іноземної мови для готовності до якісного виконання ними професійних обов'язків.

Стосовно вивчення іноземної мови здійснюється вибір певної методики. На навчання іноземної мови повинна впливати передусім мотивація, базові знання, здібності, особливості навчального матеріалу і його структури. Опанування іноземною мовою як засобом спілкування передбачає формування таких умінь, що дозволять майбутнім педагогам формувати свої висловлювання відповідно до поставленої комунікативної мети відповідно до умов спілкування й правил мовної поведінки.

До інтерактивних методів навчання відносять презентацію, рольові ігри, евристичні бесіди, «мозковий штурм», дискусії, конкурси з практичними завданнями та подальше їх обговорення, розробка проектів, проведення творчих заходів, використання мультимедійних комп'ютерних програм, запрошення англомовних спеціалістів.

Отже, основною перевагою інтерактивного навчання є поєднання з традиційними методами. Інтерактивність методів навчання англійської мови проявляється у синтезі вищезазначених методів та у різноманітності форм проведення занять для досягнення попередньо визначеної їх мети.

Математична освіта займає важливе місце у системі вищої освіти. Майбутній педагог математики повинен мати фундаментально-наукову підготовку (знання й уміння в галузі фахового предмета, наукові основи математики); знати методи наукового пізнання в математиці; використовувати комп'ютерні технології на різних етапах навчально-виховного процесу.

Професійна компетентність вчителя математики є сукупністю особистіших якостей, загальної культури, кваліфікаційних знань та умінь, методичної майстерності, об'єднання яких в педагогічній діяльності у результаті дає ефективний результат. Внутрішні фактори педагога, зокрема, особистіші якості (структура особистіших здібностей та рис характеру), загальна культура, управлінські та організаторські навики, а пізніше - кваліфікаційна компетентність, передбачають вдосконалення знань, умінь, навичок з отриманої спеціальності.

Різні підходи до визначення поняття професійної компетентності зумовлені специфікою структури діяльності педагогів різних професій. Проте базовою характеристикою цього поняття є рівень сформованості в людини всього комплексу професійних знань та умінь, навичок й звичок, що збагачує особистий досвід й забезпечує виконання конкретної професійної діяльності за відповідної мотивації.

Усі елементи професійної компетентності пов'язані між собою. Розвиток одного структурного елементу має суттєвий вплив на формування інших. За умови високого рівня розвитку кожного з вказаних елементів може бути забезпечено формування професійної компетентності майбутнього вчителя.

Математична компетентність демонструє уміння використовувати математику в реальному житті, зрозуміти зміст та методи математичного моделювання, уміти будувати математичні моделі, досліджувати математичними методами, інтерпретувати результати, оцінювати похибку обчислень та інше [6, с. 31]. Робота з термінами, знаками та формулами, поняттями й твердженнями є обов'язковою частиною процесу опрацювання матеріалів з математичних дисциплін. Наприклад, викладач має міркувати, що математичні дисципліни являються, свого роду, спеціалізованою мовою, яка побудована з спеціальних термінів й знакових виразів та за чітко визначеними правилами їх використання.

Методична компетентність - це певний рівень освоїння методичною діяльністю та продукування педагогом нових педагогічних ідей, підходів до навчально-виховного процесу в особистісно-зорієнтованих та креативних технологіях, володіння різноманітними методами й формами навчання [9, с. 34].

Комунікативна компетентність пояснює знання й уміння, навички та способи створення партнерської взаємодії між учасниками навчального процесу, врахування педагогом усіх особливостей учасників (вікових, психологічних, індивідуальних); тактовність й толерантність у відносинах; можливість прогнозування оптимальних внутрішньо-колективних контактів; уміння створити атмосферу приємного спілкування [9, с. 45].

Психолого-педагогічна компетентність означає володіння психолого- педагогічною діагностикою, уміння виконувати індивідуальну роботу у результаті педагогічної діагностики, здатність виявляти особистісні дані людини, визначати та враховувати емоційний стан учасників, розумно вибудовувати відносини з усіма учасниками навчального процесу [9, с. 54].

Мотивація обумовлює педагога грамотно, раціонально, продуктивно та ефективно будувати та здійснювати математичну діяльність. Її варто описувати через потреби, бажання та мотиви. Досвід - практично випробувані людиною знання, уміння та навички.

У процесі викладання математики слід враховувати специфічні особливості, які характерні для математичних дисциплін. У першу чергу, мається на увазі наявність теоретичної структури підготовленої конкретної дисципліни. Також має бути розуміння того, що математика побудована за чіткими законами логіки й тому вимагає відповідного логічного мислення, що розвивається в процесі вивчення математичних тем.

Використання методів інтерактивного навчання є ефективним для формування педагогічної компетентності майбутніх педагогів математики. За цих умов вони будуть здобувати нові знання, навички педагогічноїдіяльності.

Одним із раціональних засобів формування педагогічної компетентності у методичній підготовці майбутніх педагогів є використання інтерактивних методів навчання на практичних заняттях, які «здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі навчання». Для формування компетентності ефективними є такі інтерактивні методи: «Метод - прес», «Ажурна пилка», «Акваріум», «Проблемні семінари», «Спрощене судове слухання», «Коло ідей», «Мікрофон» та інші.

Висновки

У науково-педагогічних працях компетентність визначається як комплекс компетенцій (тобто виявів успішної продуктивної діяльності), уже сформована якість особистості або сукупність якостей фахівця та мінімально необхідний досвід діяльності в заданій сфері. Компетентність - це багатоаспектне поняття,тому науковці прагнуть конкретизувати сутність цього феномену через його складники.

Формування компетентності майбутніх педагогів відбувається ефективно за умови комплексного підходу до формування ключових фахових компетенцій під час викладання різних дисциплін, зокрема математики та іноземної мови. Вироблення докладної методики такої педагогічної роботи із застосуванням інтерактивних методів навчання може бути перспективним напрямком для подальшого наукового дослідження.

Інтерактивні методи як елементарні частини освітніх технологій навчання вказують на обов'язкову цілеспрямовану взаємодію учасників освітнього процесу. Суть інтерактивного навчання полягає саме у тому, що навчальний процес організований таким чином, що всі учасники залучено до пізнавального процесу з формування висновків, створення певного результату. Відповідно у результаті кожен робить індивідуальний внесок, обмінюючись знаннями, поглядами та ідеями, способами діяльності. Цей процес відбувається в позитивній атмосфері, що дозволяє не лише отримувати нові знання, а ще й вдосконалювати власну пізнавальну діяльність та переводити її в ще більш високі форми співробітництва.

У сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства, переходу до суспільства знань, важливо в освітньому процесі забезпечувати інтерактивність, використовувати інтерактивні методи навчання, які дозволять підготувати кваліфікованих, конкурентоспроможних, освічених, інтелектуально розвинених педагогів.

Література:

1. Арістова Н. Формування педагогічної компетентності майбутніх викладачів

гуманітарних і соціально-економічних дисциплін. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 323999275_F ormuvanna_pedagogicnoi_kompetentnosti_maj butnih_vikladaciv_gumanitarnih_i_

socialno-ekonomicnih_disciplin

2. Банашко Л. В. Севастьянова О. М., Крищук Б. С., Тафінцева С. І. Концепція педагогічної компетентності майбутніх учителів у системі ступеневої підготовки спеціалістів початкової ланки освіти. URL: http://www.kgpa.km.ua/?q=node/233

3. Бернвальдт Т. Формування мотивації навчальної діяльності майбутніх учителів в умовах сьогодення. Рідна школа. 2011. №11. С. 60-64.

4. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / Сисоєва С. О.; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. К.: ВД «ЕКМО», 2011. 324 с.

5. Кмить Е. В. Структура та зміст професійної компетентності. URL: http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=14834&chapter=1

6. Kyзьмiнcький A. I. Tapaсeнкoвa Н. A., Aкyлeнкo I. A. №ушві зacaди мeтoдичнoп підготовки мaйбyтньoгo вчитєля мaтeмaтики. Черкаси, 2009. 320 c.

7. Літвінова С. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК) вчителів-предметників. URL: http://www.ime.eduua.net/em5/content/08lsgtso.htm

8. Любива В. В. Освітні технології як засіб професійної самореалізації майбутніх

вихователів.Scientific andMetaodologicale-magazine. URL:https://nbn-

resolving.org/urn:nbn:de:0168-ssoar-48034-8

9. Лoдaткo C. O. Пpoфeciйнo-пeдaгoгiчнa пiдгoтoвкa виклaдaчa вищoп шшли в yмoвax ocвiтнix змін: coцioкyльтypний arae^. Вісник Львів. Серія «Педаг.». 2009. Вип. 25. Ч. 3. C. 3-10.

10. Морська Л. І. Інформаційні технології у навчанні іноземних мов. Тернопіль: Астон, 2008. 256 с

11. Ніколаєва С. Ю. Цілі навчання іноземних мов в аспекті компетентнісного підходу. Іноземні мови. 2010. № 2. С.11-17.

12. Петренко С. Аналіз понять «компетенція» та «компетентність». Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2013. №2 (28). С. 288-295.

13. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: метод. посіб. /

О.Пометун, Л. Пироженко. К.: А.П.Н., 2002. 136 с.

14. Савченко О. Я Ключові компетентності - інноваційний результативний шкільної освіти. Рідна школа. 2011. №8-9. С. 4-8.

15. Титенко С. В. Генерація індивідуального начального середовища на основі моделі професійних компетенцій у Web-системі безперервного навчання. Вісн. Східноукр. нац. ун-ту імені Володимира Даля. 2009. № 1. Ч. 2. С. 267-273.

16. Хить Р. Г. Особливості форм і методів навчально-виховної роботи підготовки майбутніх учителів математики в педагогічних закладах вищої освіти URL: http://www.chasopys.ps.npu.kiev.ua/archive/62-2018/55.pdf

17. Цільмак О. М. Педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: підручник. Одеса: ОДУВС, 2017. 124 с.

References:

2. Banashko, L.V. (2020). Koncepcija pedaghoghichnoji kompetentnosti majbutnikh uchyteliv u systemi stupenevoji pidghotovky specialistiv pochatkovoji lanky osvity [The concept of pedagogical competence of future teachers in the system of level training of primary education specialists]. Retrieved from: http://www.kgpa.km.ua/?q=node/233 [in Ukrainian].

3. Bernvaljdt, T. (2011). Formuvannja motyvaciji navchaljnoji dijaljnosti majbutnikh uchyteliv v umovakh sjoghodennja [Formation of motivation of educational activity of future teachers in the conditions of the present]. Ridna shkola - Native school, 11, 60-64 [in Ukrainian].

4. Sysojeva, S. O. (2011). Interaktyvni tekhnologhiji navchannja doroslykh: navchaljnometodychnyj posibnyk [Interactive technologies of adult learning: a textbook]. K.: VD «EKMO» [in Ukrainian].

5. Kmytj, E. V. (2018). Struktura ta zmist profesijnoji kompetentnosti [Structure and content

of professional competence]. Retrieved from:http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=

14834&chapter=1 [in Ukrainian].

6. Kyzjmincjkyj, A. I. (2009). Naykovi zacady metodychnoi' pidghotovky majbytnjogho vchytelja matematyky [Science behind the methodological preparation of the future teacher of mathematics]. Cherkasy [in Ukrainian].

7. Litvinova, S. Formuvannja informacijno-komunikacijnoji kompetentnosti (IKK) vchyteliv- predmetnykiv [Formation of information and communication competence (ICC) of subject teachers]. Retrieved from: http://www.ime.eduua.net/em5/content/08lsgtso.htm [in Ukrainian].

8. Ljubyva V. V. (2016). Osvitni tekhnologhiji jak zasib profesijnoji samorealizaciji

majbutnikh vykhovateliv [Educational technologies as a means of professional self-realization of future educators]. Scientific and Metnodological e-magazine. URL:https://nbn-

resolving.org/urn:nbn:de:0168-ssoar-48034-8 [in Ukrainian].

9. Lodatko, C. O. (2009). Ppofecijno-pedaghoghichna pidghotovka vykladacha vyshhoi shkoly v ymovax ocvitnix zmin: cociokyljtypnyj acpekt [Vocational and pedagogical preparation of the vikladach of the school in the minds of the clergymen: social and cultural aspect], 25, 3-10 [in Ukrainian].

10. Morsjka, L. I. (2008). Informacijni tekhnologhiji u navchanni inozemnykh mov [Information technologies in foreign language teaching].Ternopilj: Aston [in Ukrainian].

11. Nikolajeva, S. Ju. (2010). Cili navchannja inozemnykh mov v aspekti kompetentnisnogho pidkhodu [Objectives of teaching foreign languages in terms of competence approach], 2, 11-17 [in Ukrainian].

12. Petrenko, S. (2013). Analiz ponjatj «kompetencija» ta «kompetentnistj» [Analysis of the concepts of "competence" and "competence"]. Pedaghhoghichni nauky: teorija, istorija, innovacijni tekhnologhiji, 2 (28), 288-295 [in Ukrainian].

13. Pometun, O. I. Interaktyvni tekhnologhiji navchannja: Teorija, dosvid [Interactive learning technologies: Theory, experience]. K.: A.P.N. [in Ukrainian].

14. Savchenko, O. (2011). Kljuchovi kompetentnosti - innovacijnyj rezuljtatyvnyj shkiljnoji osvity [Key competencies - innovative and effective school education]. Ridna shkola - Native school, 8-9, 4-8 [in Ukrainian].

15. Tytenko, S. V. Gheneracija indyvidualjnogho nachaljnogho seredovyshha na osnovi modeli profesijnykh kompetencij u Web-systemi bezperervnogho navchannja [Generation of individual initial environment based on the model of professional competencies in the Web-system of lifelong learning]. Visn. Skhidnoukr. nac. un-tu imeni Volodymyra Dalja - Visn. East Ukrainian nat. Volodymyr Dahl University. 1, 267-273 [in Ukrainian].

16. Khytj R.Gh. (2018). Osoblyvosti form i metodiv navchaljno-vykhovnoji roboty pidghotovky majbutnikh uchyteliv matematyky v pedaghoghichnykh zakladakh vyshhoji osvity [Features of forms and methods of educational work of training future teachers of mathematics in pedagogical institutions of higher education]. Retrieved from: http://www.chasopys.ps.npu.kiev.ua/archive/62-2018/55.pdf [in Ukrainian].

17. Ciljmak, O. M. (2017). Pedaghoghichna kompetentnistj vykladacha vyshhogho navchaljnogho zakladu [Pedagogical competence of a teacher of higher education]. Odesa: ODUVS, 124 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru