Підготовка майбутніх вихователів до організації поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії у закладах дошкільної освіти на засадах освітньої інноватики

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ЗДО НА ЗАСАДАХ ОСВІТНЬОЇ ІННОВАТИКИ

Григоренко Валерія Леонідівна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії, технологій і методик дошкільної освіти, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Доля Юлія Володимирівна

старший викладач кафедри теорії, технологій і методик дошкільної освіти, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Анотація

музичний педагогічний дошкільний дитячий

Метою розвідки є обґрунтування особливостей поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії в сучасному освітньому середовищі ЗДО, висвітлення сутнісних характеристик процесу підготовки майбутніх педагогів до організації такої взаємодії у дитячому колективі в аспекті компетентнісного становлення сучасного фахівця в умовах інноваційних трансформацій системи освіти.

Для досягнення мети дослідження було використано теоретичні методи: аналіз і систематизація джерел інформації щодо сутності поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії у середовищі ЗДО, теоретичне узагальнення для характеристики процесу підготовки майбутніх суб'єктів професійної діяльності до організації такої взаємодії у дитячому колективі, а також емпіричні - діагностичний метод (опитування, спостереження, бесіда), педагогічний експеримент, узагальнення, порівняння експериментальних даних.

Створення поліфункціонального середовища ЗДО розглянуто як сучасне надзавдання дошкільної освіти, що забезпечує підтримку індивідуальності кожної дитини, стимулювання розвитку в неї творчих здібностей та обдарувань, однією з важливих умов реалізації якого є поліфункціональність взаємодії педагога та дитини. Доведено, що особливо широкий спектр можливостей для організації вихователем різних форм взаємодії у дитячому колективі закладу дошкільної освіти надає музичне мистецтво. Через музику та спів вихователь може ефективно налагоджувати спілкування з дітьми, організовувати їх спільну діяльність, знаходити шляхи розв'язання конфліктів, залучати до колективу дезадаптованих дітей тощо. Констатовано, що поліфункціональна музично - педагогічна взаємодія розпочинається й керується суб'єктом процесу музичного виховання у ЗДО (керівником гуртків, вихователем, музичним керівником, аніматором), який повсякчас має бути готовим до здійснення педагогічного контакту з дітьми. Обґрунтовано особливості поліфункціональної музично - педагогічної взаємодії у контексті професійної і особистісної готовності майбутніх вихователів.

Практична оцінка стану готовності майбутніх вихователів до організації поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії у ЗДО проведена з орієнтуванням на визначені критерії (мотиваційно-аксіологічний, процедурно- технологічний, креативно-діяльнісний), їх показники та рівні (творчо- комунікативний, інформативно-усвідомлений, емпірично-емоційний). Отримані данні продемонстрували недостатній рівень готовності здобувачів до організації поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії. Разом з цим, ця здатність є надзвичайно важливою для встановлення майбутнім вихователем контакту з вихованцями ЗДО, вирішення їхніх психолого-педагогічних проблем, сприяння розвитку творчості у процесі музичного виховання дошкільників.

Ключові слова: поліфункціональне освітнє середовище, поліфункціональна музично-педагогічна взаємодія, дитина дошкільного віку, майбутній вихователь, творча діяльність.

Abstract

The process of preparation future kindergarteners for the organization of polyfunctional musical and pedagogical interaction in preschool educational institution, based on educational innovation. Hryhorenko Valeriia Leonidovna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Theory, Technologies and Methods of Preschool Education Department H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Dolia Yuliia Vladimirovna Senior Lecturer of Theory, Technologies and Methods of Preschool Education Department H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

The purpose of the research is to substantiate the features of multifunctional musical and pedagogical interaction in the modern educational environment of preschool educational institutions, highlight the essential characteristics of the process of preparing future kindergarteners to organi se such interaction in the children's group in terms of competence of modern specialists based on innovative transformations in education.

The research methods: theoretical - analysis and systematisation the informational sources on the essence of multifunctional musical and pedagogical interaction among preschool educational institutions, theoretical generalisation - to characterise the process of preparing future subjects of professional activity for the organising such interaction in the children's group; empirical - diagnostic method (survey, observation, conversation), pedagogical experiment, generalisation, comparison of experimental data.

Creating a multifunctional environment in preschool educational institutions is considered as a modern overriding task of preschool education, which provides support for the individuality of each child, stimulating the development of creative abilities and talents, one of the most important conditions of multifunctional kindergartener-child interaction. At the same time, the art of music provides a particularly wide range of opportunities for educators to organise various forms of interaction in the children's group. Through music and singing, the educator can effectively establish communication with children, organise their joint activities, find ways to resolve conflicts, involve maladapted children in a team and more. It is stated that multifunctional musical and pedagogical interaction begins and is managed by the subject of the process of music education in preschool educational institutions (clubs leaders, educator, music teachers, animator etc.), who must always be ready for pedagogical contact with children. The peculiarities of multifunctional musical and pedagogical interaction in the context of professional and personal readiness of future educators are substantiated.

Practical assessment of the readiness the future kindergarteners to organise multifunctional musical and pedagogical interaction in preschool educational institutions was carried out focusing on certain criteria (motivational-axiological, procedural-technological, creative-activity), their indicators and levels (creative- communicative, informative-aware, empirical and emotional). The obtained data showed an insufficient level of readiness of applicants to organise multifunctional musical and pedagogical interaction, which is the basis for establishing the contact with preschoolers, solving their psychological and pedagogical problems, promoting creativity in the process of musical education of children.

Keywords: multifunctional educational environment, multifunctional musical and pedagogical interaction, preschool child, future kindergartener, creative activity.

Постановка проблеми

Сучасні інноваційні соціокультурні перетворення, що стрімко розгортаються в Україні й світі, визначають докорінну зміну системи освіти, її спрямування на розвиток у людини соціальних навичок, а не жорстких вузькопрофільних знань та умінь, здатності до творчого використання в освітній та подальшій професійній діяльності життєвого досвіду, розвитку та вдосконалення загальних здібностей. Таке спрямування вищої освіти визначило необхідність зміни підходів до підготовки майбутніх педагогів, насамперед вихователів, які забезпечують інкультурацію дитини з раннього віку, зумовило підвищення вимог до їх професійної компетентності.

Нові підходи до освіти у цілому й зокрема до підготовки майбутніх педагогічних кадрів відображені у Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про дошкільну освіту», «Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр.», «Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки», проекті «Концепції розвитку дошкільної освіти» (2020) та багатьох інших державних документах.

У державних документах, зокрема Стратегічному плані діяльності Міністерства освіти і науки України до 2024 року, наголошується на тому, що місія сучасної державної політики у галузі освіти полягає у забезпеченні «всебічного розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей» [1]. У документі підкреслюється необхідність формування у людини цінностей і важливих для успішної самореалізації компетентностей, виховання здатності до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на суспільну користь й збагачення інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу. Пріоритетом номер один у стратегії названа якісна та доступна дошкільна освіта, спрямована на розвиток первинного соціального досвіду та позитивних особистісних якостей як передумови формування наскрізних умінь та ключових компетентностей [1]. У проєкті «Концепції розвитку дошкільної освіти» така освіта названа першою ланкою системи безперервної освіти, що закладає підґрунтя розвитку особистості дитини, є передумовою її самореалізації в подальшому навчанні та розвитку впродовж життя, а умотивованість та компетентність педагогічних працівників розглядається як невід'ємна ознака якісної дошкільної освіти [2].

У Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки наголошується, що швидкі зміни, які відбуваються у суспільстві, технологіях, знаннях, вимагають від майбутніх фахівців здатності до опанування нових навичок, професійних вмінь, креативності. У структурах освітніх програм підготовки фахівців найбільш актуальним стає набуття універсальних компетентностей: вміння вчитися, опрацьовувати інформацію, швидко опановувати нові технології, здатність до критичного мислення та креативного підходу до вирішення завдань [3].

Здатність до встановлення продуктивної особистісної та професійної взаємодії, насамперед високі комунікаційні здібності та здатність до командної роботи, творчої самоорганізації, є важливими універсальними навичками, які забезпечують досягнення успіху в будь-якій діяльності, зокрема навчальній та професійній. Формування таких навичок у вихователів ЗДО є надзвичайно важливим, оскільки забезпечує подолання проголошених у державних документах викликів щодо інноваційного розвитку дошкільної освіти [2], серед яких: недостатня мотивація педагогічних працівників та застарілі підходи до їхньої підготовки і професійного розвитку, потреба в оновленні змісту дошкільної освіти відповідно до основних принципів освітньої реформи, неефективні підходи до створення сприятливого освітнього середовища ЗДО тощо.

Відзначимо, що провідну роль у встановленні майбутнім вихователем контакту з вихованцями відіграють засоби мистецтва, зокрема музичного, що забезпечують залучення дитини до музичної культури людства, сприяють розвитку її творчості на музичних заняттях й поза ними. Відповідно, пошук нових підходів до навчання майбутніх вихователів прийомам організації педагогічної взаємодії з дитячим колективом у різних формах музичного виховання у ЗДО є надзвичайно актуальним й потребує методологічної розробки на засадах педагогічної інноватики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Процес педагогічної взаємодії як важливий освітній феномен неодноразово ставав предметом наукових розвідок вчених (Л. Велитченко, О. Власова, В. Галузинський, М. Євтух, В. Ягупов та інші).

Поліфункціональність педагогічної взаємодії у межах побудови міжособистісних стосунків і комунікації розглядалася Б. Ананьєвим, І. Андреєвою, Г. Баллом, Л. Божович, О. Киричуком, Я. Коломінським, В. М'ясищевим, М. Обозовим, Л. Руденко та іншими; у межах освітнього процесу - Б. Гершунським, С. Гончаренко, І. Зязюном, І. Ісаєвим, О. Новіковим, В. Сластьоніним, Н. Тализіною, А. Хуторським та іншими дослідниками.

Проблеми вдосконалення професійної підготовки педагогічних кадрів до роботи в умовах дошкільної освіти знайшли висвітлення в дослідженнях Л. Артемової, А. Богуш, Г. Гавриш, О. Кононко, В. Кьона, Н. Лисенко, Т.Науменко, В. Пабат, Л. Покроєвої, Т. Поніманської, О. Поліщук та інших. Питання музичної освіти вчителів й вихователів висвітлені в роботах Е. Абдулліна, Л. Арчажникової, Н.Гузій, Л.Коваль, Л. Масол, С.Мельничука, О. Наумець, Г. Ніколаї, О. Отич, Г. Падалки, О. Ростовського, О. Рудницької, В. Черкасова, О. Щолокової та інших.

Педагогічна взаємодія як поліфункціональна складова професійної підготовки вивчалася у працях Н. Абашкіної, С. Батищева, В. Безрукової, В.Кременя, Н. Ничкало та інших вчених, зокрема питанням теорії і практики підготовки майбутніх вихователів до поліфункціонального застосування музики у роботі з дітьми дошкільного віку присвячене дисертаційне дослідження С.Нечай.

Аналіз праць вчених показує, що проблема підготовки майбутніх вихователів до музично-педагогічної взаємодії у системі вищої освіти ще не достатньо осмислена й не втілена в самостійну модель на засадах освітньої інноватики; поняття «поліфункціональна музично-педагогічна взаємодія» є актуальним, хоча й малорозробленим, зокрема у межах дошкільної педагогіки.

Зважаючи на зазначене вище, мета статті - обґрунтувати особливості поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії в сучасному освітньому середовищі ЗДО, схарактеризувати процес підготовки майбутніх суб'єктів професійної діяльності (керівників гуртків, вихователів, музичних керівників, аніматорів) до організації такої взаємодії у дитячому колективі ЗДО в аспекті компетентнісного становлення сучасного педагога в умовах інноваційних трансформацій системи освіти.

Задля всебічного ґрунтовного аналізу проблеми підготовки майбутніх суб'єктів музично-педагогічної взаємодії у ЗДО до її організації у дитячому колективі як необхідної складової процесу професійної освіти майбутнього педагога в умовах інноваційних трансформацій системи освіти нами було проведено дослідження, яке включало два етапи:

- перший передбачав попереднє теоретичне вивчення особливостей поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії в сучасному освітньому середовищі ЗДО, дослідження ключових аспектів підготовки майбутніх суб'єктів професійної діяльності (керівників гуртків, вихователів, музичних керівників, аніматорів) до організації такої взаємодії у дитячому колективі ЗДО.

- другий - експериментальне вивчення та аналіз кількісних і якісних характеристик процесу підготовки майбутніх вихователів до організації поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії у дитячому колективі ЗДО, в якому були використані діагностичні методики й математичні обчислення.

Методами дослідження на різних етапах нашої наукової розвідки були: теоретичні - аналіз наукової, науково-практичної літератури, систематизація наукових доробків щодо сутності поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії в сучасному освітньому середовищі ЗДО, теоретичне узагальнення для характеристики процесу підготовки майбутніх суб'єктів професійної діяльності до організації такої взаємодії у дитячому колективі ЗДО; емпіричні - діагностичний метод (опитування, спостереження, бесіда), а також педагогічний експеримент, узагальнення, порівняння експериментальних даних.

Виклад основного матеріалу дослідження

Здійснюючи науково- теоретичний аналіз порушеної проблеми, ми виходили з ідей провідних вітчизняних вчених (В. Аванесова, А. Богуш, О. Кононко, В. Кузьменко, Г. Мінкіна, Т. Поніманська та інші), згідно яким якісна педагогічна взаємодія є необхідною умовою ефективності будь-якого освітнього процесу, а педагог відіграє керівну роль у розвитку у дітей здатності до взаємодії, оскільки за відсутності педагогічного керівництва у взаєминах між дітьми різного віку можуть виникати конфлікти, втрачатися індивідуальність та розвиватися конформізм, закріплюватися негативний досвід взаємодії та негативні поведінкові норми, виникати явище дезадаптації.

Разом з цим, говорячи про поліфункціональну музично-педагогічну взаємодію, неможна не враховувати, що характерною рисою сучасної педагогіки є тенденція до переосмислення зв'язку педагога й вихованця із односпрямованого впливу до можливості активного залучення усіх осіб тим чи іншим чином включених в освітній процес, перехід на суб'єкт-суб'єктну організацію побудови взаємодії і взаємостосунків в освітньому просторі [4, с. 488]. Отже, крім керованого педагогічного впливу вихователя, взаємодія, особливо така, що має творчий характер, як-от музично-педагогічна, передбачає власну активність вихованця, що виявляється у прагненні до творчого саморозвитку і самовиховання. Природно, що змін зазнають й суб'єкти музично-педагогічної взаємодії, й ті об'єкти, на які спрямований виховний та інкультуруючий вплив. Відповідно, терміном «музично-педагогічна взаємодія» позначаємо взаємну активність суб'єктів музичного виховання й вихованців, їхнє педагогічне співробітництво, педагогічне партнерство, що опосередковано музично-педагогічними засобами й реалізується на матеріалі музичного мистецтва, сприяючи творчому розвитку особистості, набуттю комунікативних навичок.

Суттєво, що останнім часом у вітчизняній дошкільній педагогіці усе більш популярним стає така властивість освітнього процесу, як поліфункціональність. Ця категорія ще не набула остаточного усталення у науці і дошкільній практиці. У довідкових джерелах поліфункціональність зустрічається у мовознавстві, музиці та фольклорі, де розглядається як множинність призначення чи застосування того чи іншого явища або предмету. Так, у музиці - це поєднання різних функцій в одному співзвуччі, частіше як суперечність між нижніми і верхніми голосами гармонії [10, с. 244]. Поліфункціональність знакової системи мови тлумачиться як виконання мовою різних функцій: комунікативної, інформативної, емотивної, прагматичної, естетичної, когнітивної тощо [11, с.54].

Відзначимо, що сьогодні у межах педагогічної науки усе частіше говорять про поліфункціональність середовища ЗДО (множинність функцій усіх складових цього середовища) як про надзавдання дошкільної освіти, що забезпечує підтримку індивідуальності кожної дитини, стимулювання розвитку здібностей та обдарувань [5, с. 13].

Педагогічна комунікація, взаємодія з вихованцями на нових ціннісних засадах є одним із найбільш суттєвих складників освітнього процесу, що забезпечує поліфункціональність освітнього впливу на дитину. Гадаємо, що така комунікація ґрунтується на «чутливості» педагога, яка тлумачиться дослідниками як здатність сприймати, розрізняти, усвідомлювати наявні соціальні та особистісні відмінності (стать, національність, колір шкіри, наявність інвалідності чи порушень здоров'я тощо), які, на жаль, часто виявляються підставою для виключення дитини з педагогічної взаємодії. Чутливий педагог може враховувати ці аспекти у власних педагогічних діях і стратегіях, орієнтуючись на цінність кожної дитини, її неповторність, виявляючи повагу до її унікальності [6].

Важливо наголосити, що на відміну від багатьох інших видів людської взаємодії, педагогічна, особливо поліфункціональна, - не виникає сама по собі, а завжди розпочинається й керується суб'єктом освітнього процесу, який повсякчас має бути готовим до здійснення виховного контакту з дітьми. Своєрідне втілення зв'язків, взаємин між людьми, які, вирішуючи спільні завдання, взаємовпливають, доповнюють одне одного й, завдяки цьому, досягають успіху в розв'язанні поставлених завдань, в умовах освітнього процесу потребує значної попередньої підготовки педагога, наявності знань та вмінь щодо сутності та шляхів реалізації поліфункціональної взаємодії в умовах дитячого колективу.

Очевидно, що комунікативні якості й уміння є ключовими в діяльності вихователя у напрямі організації поліфункціональної взаємодії у дитячих колективах. Вітчизняна вчена Г. Дегтярьова, досліджуючи педагогічну взаємодію у контексті професійної підготовки фахівців, підкреслює, що її якість залежить, у першу чергу, від усвідомлення педагогом дидактичних і психологічних труднощів педагогічної діяльності [7, с. 65]. При цьому слід враховувати, що причиною ускладнень міжособистісних стосунків з дітьми є насамперед недоліки педагогічної стратегії педагога щодо взаємодії з вихованцем. Недаремно найбільш палкі дискусії як у суспільстві, так і в освітянській спільноті викликають помилки, пов'язані з недостатньою гнучкістю вихователів як комунікаторів, адже вихованці та їхні батьки найчастіше цінують здатність педагога до застосування гнучкого творчого підходу у професійній діяльності й повноцінного діалогу з ними.

Суб'єктивні внутрішні причини ускладнень у педагогічній взаємодії психологи (А. Маркова, Л. Мітіна, Л. Столяренко та інші) вбачають в індивідуальних особливостях особистості педагога, в його психічних станах (тривожність, хвилювання, страх), надто сильному заглибленні у професію без зміни професійних орієнтирів й навчання впродовж усього життя, постановкою перед педагогом усе складніших професійних завдань.

Особливості поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії у контексті професійної і особистісної готовності майбутніх вихователів визначаються нами на основі аналізу праць таких вчених, як Л. Арчажникова, Л. Масол, С. Матвієнко, С. Науменко, Г. Падалка, О. Рудницька та інших. Це насамперед володіння педагогом творчим підходом до організації взаємодії з вихованцем, особиста вихованість, висока культура, майстерне володіння музично-педагогічними засобами та багато іншого. Суттєво відзначити, що поліфункціональна педагогічна взаємодія набуває дієвості, якщо вихователь використовує не лише технічні педагогічні прийоми, а й здатен наповнити їх спілкуванням особливої якості, що створює атмосферу творчості та взаєморозуміння. Надзвичайно важливим є створення такої атмосфери у процесі музичного виховання дошкільників, насамперед під час музичних занять у закладі дошкільної освіти, де має відбуватися естетичний розвиток вихованців, виявлятися їх творчість, розкриватися таланти та обдарування.

У цьому контексті науковці наголошують на необхідності поліхудожньоцентричного підходу до методичної підготовки самого майбутнього суб'єкта музично-педагогічної взаємодії до просвітницької роботи з дітьми, що є результатом концептуалізації основних функцій музичної просвіти - світоглядно-пізнавальної, аксіологічної, праксеологічної, креативної та естетичної. Сутність означеного підходу полягає в можливості створення культурно-мистецького середовища через інтеграцію різних видів мистецтва в музично-просвітницькій діяльності педагога у закладі освіти [8, с. 37].

Досліджуючи підготовку майбутніх вихователів до поліфункціонального застосування музики в аудіальному розвитку дошкільників, С. Нечай розглядає цей процес як цілісну динамічну систему, яка забезпечується єдністю різних аспектів, зокрема: методологічний аспект забезпечує розгляд підготовки майбутніх вихователів як цілісної системи, структуризацію її змісту шляхом забезпечення інтеграційних зв'язків загальних і спеціальних навчальних дисциплін та застосування блочно-модульної технології; діяльнісний - активізує позиції учасників освітнього процесу, перетворюючи майбутніх фахівців на суб'єктів організації музично-педагогічної взаємодії; методичний - передбачає створення організаційно-методичного забезпечення процесу підготовки майбутніх вихователів до поліфункціонального застосування музики у взаємодії з дошкільниками, яка забезпечує їхній розвиток, насамперед аудиальний [5, с. 13].

Серйозність завдань, що постають перед організаторами процесу музичного виховання у ЗДО (керівниками гуртків, вихователями, музичними керівниками, аніматорами), потребує від них майстерного володіння знаннями, вміннями, прийомами, пов'язаними з організацією поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії, що можуть набуватися лише у ході отримання ними практичного досвіду педагогічної діяльності. У період професійної підготовки це стає можливим під час проходження майбутніми фахівцями педагогічної практики.

З метою усебічної ґрунтовної оцінки стану проблеми підготовки майбутніх суб'єктів поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії у ЗДО до її організації у дитячому колективі як необхідної складової процесу професійної освіти майбутнього педагога в умовах інноваційних трансформацій системи освіти нами було проведено експериментальне дослідження порушеної проблеми. У процесі дослідження ми вивчали досвід організації педагогічної практики здобувачів освіти у ЗДО, оцінювали їхню практичну здатність до музично-педагогічної взаємодії з вихованцями.

Дослідження проводилося протягом 2020-2021 н.р. на факультеті дошкільної освіти Харківського Національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, серед 97 здобувачів освіти - майбутніх вихователів - потенційних організаторів музично-педагогічної взаємодії з дітьми у ЗДО. Окремо було досліджено практичну здатність до організації поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії з дітьми здобувачів заочної (43 особи) і денної (54 осіб) форм навчання, оскільки більшість здобувачів заочної форми навчання мають вже досвід професійної діяльності у ЗДО, тоді, як здобувачі денної форми набувають його виключно у процесі навчання.

Експериментальне дослідження порушеної проблеми передбачало кількісний і якісний аналіз практичної готовності здобувачів до організації поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії з дітьми у межах педагогічної практики з опорою на визначені нами критерії: мотиваційно- аксіологічний, процедурно-технологічний, креативно-діяльнісний.

Мотиваційно-аксіологічний критерій, що оцінювався за допомогою метода опитування у гугл-формах та спостереження за діяльністю здобувачів у ході педагогічної практики, включав такі показники: вмотивованість до підвищення здатності до музично-педагогічної взаємодії, активне прагнення до спілкування з дітьми, розширення кола професійних контактів, прагнення до особистісного самовдосконалення, позитивне ставлення до інновацій у професійній діяльності й власному житті. Показниками процедурно-технологічного критерію, що досліджувався за допомогою методів спостереження за роботою практикантів, вивчення навчальної документації, оцінки успішності виконаних практичних завдань, були: методична готовність до встановлення поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії з дітьми, а також адекватність й інноваційність музично-педагогічних засобів, які застосовувалися практикантами. Креативно- діяльнісний критерій вивчався на основі оцінки таких показників, як: здатність до застосування креативного підходу до роботи з дітьми, здатність до оригінальної думки, асоціативність, творчий вибір музично -педагогічних засобів роботи з дітьми, що оцінювалися за допомогою тесту творчого мислення Е. Торренса, тесту віддалених асоціацій С. Медніка на вербальну креативність, методів спостереження за роботою практикантів та експертних оцінок. Оцінювання відбувалося за рівнями: творчо-комунікативний, інформативно- усвідомлений, емпірично-емоційний. Нами отримано результати, узагальнені у таблиці.

Таблиця - Результати оцінки стану готовності майбутніх вихователів до організації поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії у дитячому колективі ЗДО за визначеними критеріями, %

Як бачимо з таблиці, у середньому лише 17,9 % здобувачів освіти денної і заочної форм навчання продемонстрували оптимальний - творчо- комунікативний рівень практичної готовності до організації поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії у дитячому колективі ЗДО. Такі здобувачі мають значну вмотивованість до професійного зростання у цьому напрямі, відрізняються активним прагненням до спілкування з дітьми, позитивним ставленням до інновацій, сформованою методичною готовністю до встановлення музично-педагогічної взаємодії з дітьми. Відзначимо також, що музично-педагогічні засоби, що вони використовували у роботі з дітьми, відрізняються адекватністю й інноваційністю, їхні підходи до організації взаємодії з дошкільниками - оригінальністю й творчістю. На жаль, більшість здобувачів у ході проходження педагогічної практики продемонстрували інформативно-усвідомлений (у середньому - 34,8 %) й емпірично-емоційний (у середньому - 47,3 %) рівні практичної готовності до організації поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії у дитячому колективі ЗДО, що свідчить про недостатню професійно-методичну й особисту здатність до роботи у цьому напрямі.

Пояснюючи такі результати дослідження, наголосимо, що загальною метою педагогічної практики є оволодіння здобувачами сучасними методами, формами освітньої діяльності у ЗДО, формування в них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час педагогічної діяльності, виховання інтересу до професії, любові до дітей, потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності, вивчення та використання передового, новаторського педагогічного досвіду.

Детальне вивчення програм практики показало, що, не зважаючи на актуальність, питання навчання здобувачів основам організації музично - педагогічної взаємодії з вихованцями у ході проведення ранкової гімнастики, на прогулянках, на музичних заняттях, у гуртковій роботі та інших формах активності, не виокремлюється у спеціальне завдання практики. Увага в освітньому процесі зазвичай акцентована на відпрацюванні музично - педагогічних умінь самих здобувачів (володіння грою на музичному інструменті, знайомство зі спектром дитячих музичних творів, розвиток творчих якостей здобувачів, їх вміння доносити зміст та красоту музичного твору до вихованців, організовувати музично-педагогічну діяльність дошкільників), під час проходження практики майбутніх фахівців не звертають належної уваги на озброєння їх навичками встановлювати та підтримувати контакт з дитячим колективом, залучати до спільної роботи дезадаптованих дітей, використовувати потенціал музично-педагогічної взаємодії для розвитку талантів та обдарувань дітей, навчання їх прийомам самоорганізації. Це й пояснює у цілому доволі низький рівень здатності до організації музично- педагогічної взаємодії здобувачів як денної, так і заочної форм навчання. Хоча у здобувачів заочної форми ці показники навіть дещо вищі.

Зважаючи на це, упродовж практики ми здійснювали інформаційно - методичну підтримку практикантів щодо організації поліфункціональної музично-педагогічної взаємодії з дітьми з метою успішного виконання ними усіх завдань, передбачених програмою практики. Так, консультували здобувачів вищої освіти, доносячи думку, що в процесі професійної підготовки, насамперед у ході педагогічної практики, їм необхідно проявляти й розвивати особистісні та професійні характеристики, правила та принципи діяльності й спілкування, що забезпечить встановлення позитивного педагогічного контакту з дітьми, використовуючи засоби музичного мистецтва у різних формах роботи з дошкільниками (музичне знайомство, музичні ігри на згуртування колективу, прийоми розв'язання та попередження конфліктів засобами музичного мистецтва, зняття напруги у спілкуванні, використання прийомів рекреаційного впливу музики та багато іншого).

Серед корисних для практичного встановлення контакту з дітьми порад, такі, рекомендовані вченими, як: побудова позитивних емоційно забарвлених взаємовідносин з вихованцями; демонстрація впевненості, підтримки та володіння ситуацією при будь-яких несприятливих обставинах; постійне намагання за допомогою гумору зняти напругу; ентузіазм і творчість у проведенні й підготовці занять; виявлення послідовності у своїх вимогах, справедливості, поважного і рівного ставлення до дітей [9, с.24]. Доречним є також повсякчасне використання засобів музичного мистецтва для реалізації різних форм активності дітей, застосування майбутніми вихователями музично - педагогічних вмінь (співу, гри на музичних інструментах, почуття ритму тощо) при організації занять, на прогулянках тощо. Спостерігаючи за роботою здобувачів освіти на базах педагогічної практики, ми переконалися у дієвості зазначених порад й доречності використання у процесі встановлення контакту з дітьми музично-педагогічних засобів.

За результатами педагогічних практик здобувачі вищої освіти готували доповіді, з якими виступали на підсумковій онлайн-конференції. У ході конференції були проаналізовані та обговорені здобутки та труднощі, які виникали під час практики. Проаналізувавши їх зміст методом експертних оцінок, встановили, що ті із здобувачів, які мали досвід спілкування і порозуміння з дітьми дошкільного віку й прислуховувалися до наданих їм порад, легше встановлювали контакт з групою, більш якісно керували дитячою активністю, виявляли здатність творчо використовувати музично-педагогічні заходи заохочення дітей до різних форм діяльності у ЗДО. Загалом практиканти відзначили у своїх звітах і виступах на підсумковій онлайн -конференції, що участь у практичних формах роботи забезпечила поглиблення ними знань та практичних умінь щодо організації взаємодії, зокрема й музично-педагогічної з дітьми дошкільного віку.

Висновки

У цілому, зазначимо, що поліфункціональна музично - педагогічна взаємодія є основою для встановлення майбутнім вихователем контакту з вихованцями ЗДО, вирішення їхніх психолого-педагогічних проблем, сприяння розвитку творчості у процесі музичного виховання дошкільників. Підготовка майбутнього фахівця до такої взаємодії передбачає не лише озброєння його музично-педагогічними знаннями та уміннями, наявність творчих якостей, а й спеціальне навчання прийомам музично -педагогічної взаємодії з дітьми.

Майбутнім вихователям ЗДО у процесі практичної організації музично - педагогічної діяльності у дитячому колективі необхідно виходити з розуміння того, що тільки в процесі педагогічно організованої взаємодії педагога з дитиною, групою, колективом реалізується потреба особистості в спілкуванні, взаєморозумінні, визнанні та самореалізації, що створює сприятливий ґрунт для розвитку творчих здібностей дошкільника. При цьому музичне мистецтво надає особливо широкий спектр можливостей для організації вихователем різних форм такої взаємодії (музично-педагогічних ігор, забав, вправ, свят, творчих справ тощо). Через музику та спів вихователь може ефективно налагоджувати спілкування з дітьми, організовувати їх спільну діяльність (співати та прослуховувати музику можна й під час спільної праці, фізкультурних занять, рекреативної діяльності), знаходити шляхи розв'язання конфліктів, зняття напруги у стосунках, залучати до колективу дезадаптованих дітей тощо.

Зазначимо, що практичне навчання майбутніх вихователів ЗДО прийомам організації педагогічної взаємодії з дитячим колективом в процесі музичного виховання залишається актуальною та не вирішеною сьогодні науково - практичною проблемою, що потребує методологічної розробки та пошуку способів практичного вирішення.

Література

1. Стратегічний план діяльності Міністерства освіти і науки України до 2024 року від 19 грудня 2019 р. / Сайт МОН України. URL: http://surl.li/muuo (дата звернення: 1.02.2022).

2. Проєкт Концепції розвитку дошкільної освіти: станом на 3 липня 2020 року. URL:: http://crd5.sadok.zt.ua/konczepcziya-rozvytku-doshkilnoyi-osvity/ (дата звернення: 01.02.2022)

3. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки. Київ: Міністерство освіти і науки України, 2020. 79 с.

4. Яковишина Т. Педагогічна взаємодія: ретроспективний аналіз та сучасний стан проблеми. Наука і освіта. 2011. № 4.С.487-490.

5. Нечай С.П. Теорія і практика підготовки майбутніх вихователів до поліфункціонального застосування музики в аудіальному розвитку дошкільників: дис. ... доктора пед. наук. 13.00.04 / Нац. Пед. Ун-т імені М. П. Драгоманова. Київ, 2015. 493 с.

6. Недискримінаційне вчителювання: путівник для освітян / О. Андрусик, та ін. Київ- Харків, 2021. 55 с.

7. Дегтярьова Г. Педагогічна взаємодія у контексті якісної професійної підготовки фахівців у ПТНЗ. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2013. №4. С. 64-74.

8. Кузнецова О.О. Теорія та практика методичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до просвітницької роботи зі школярами. дис. . доктора пед. наук. 13.00.02 / Нац. Пед. Ун-т імені М. П. Драгоманова. Київ, 2020. 493 с.

9. Вавілова Л. Роль особистісних якостей у професійній діяльності сучасного педагога. Використання гуманітарних ресурсів для розвитку засад психологічного здоров 'я в закладі освіти : зб. матеріалів обласної наук.-практ. Інтернет-конф. Черкаси, 19-23 лют. 2018 р. Черкаси: КНЗ ЧОІПОПП ЧОР, 2018. 136 с.

10. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ : ВЦ «Академія», 2007. 624 с.

11. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: підручник. Київ: Академія, 2014. 368 с.

References

1. Stratehichnyi plan diialnosti Ministerstva osvity i nauky Ukrainy do 2024 roku [Strategic action plan of the Ministry of Education and Science of Ukraine until 2024] (2019, December 19). mon.gov.ua. (n.d.). Retrieved from: http://surl.li/muuo [in Ukrainian].

2. Proiekt Kontseptsii rozvytku doshkilnoi osvity: stanom na 3 lypnia 2020 roku [Draft Concept of Preschool Education Development: as of July 3, 2020]. (n.d.). crd5.sadok.zt.ua. Retrieved from: http:// crd5.sadok.zt.ua/konczepcziya-rozvytku-doshkilnoyi-osvity/ [in Ukrainian].

3. Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2021-2031 roky [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2021-2031]. (2020). Kyiv: Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy [in Ukrainian].

4. Yakovyshyna T. (2011). Pedahohichna vzaiemodiia: retrospektyvnyi analiz ta suchasnyi stan problemy [Pedagogical interaction: retrospective analysis and the current state of the problem]. Nauka i osvita - Science and education, 4, 487-490 [in Ukrainian].

5. Nechai S.P. Teoriia i praktyka pidhotovky maibutnikh vykhovateliv do polifunktsionalnoho zastosuvannia muzyky v audialnomu rozvytku doshkilnykiv [Theory and practice of preparing future educators for the multifunctional use of music in the audio development of preschoolers] Doctor's thesis. Kyiv: Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

6. Andrusyk O., Drozhzhyna T., Elkin O., Marushchenko O., Masalitina O., Rakytska I. et al. (2021) Nedyskryminatsiine vchyteliuvannia: putivnyk dlia osvitian [Non-discriminatory teaching: a guide for educators]. Kyiv-Kharkiv: HO «EdKemp Ukraina», Fond OON u haluzi narodonaselennia v Ukraini, UNFPA [in Ukrainian].

7. Dehtiarova H. (2013) Pedahohichna vzaiemodiia u konteksti yakisnoi profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv u PTNZ [Pedagogical interaction in the context of high-quality professional training of specialists in vocational schools]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity - Pedagogy and psychology of vocational education, 4, 64-74 [in Ukrainian].

8. Kuznetsova O.O. (2020). Teoriia ta praktyka metodychnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva do prosvitnytskoi roboty zi shkoliaramy [Theory and practice of methodical preparation of future teachers of music art for educational work with schoolchildren]. Doctor's thesis. Kyiv: Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

9. Vavilova L. (2018). Rol osobystisnykh yakostei u profesiinii diialnosti suchasnoho pedahoha [The role of personal qualities in the professional activity of a modern teacher]. T.B. Artemenko (Eds.), Vykorystannia humanitarnykh resursiv dlia rozvytku zasad psykholohichnoho zdorovia v zakladi osvity - Use of humanitarian resources to develop the foundations of mental health in an educational institution : materials of the regional scientific-practical Internet conference (pp. 22-25), Cherkasy: KNZ ChOIPOPP ChOR [in Ukrainian].

10. Kovaliv Yu. I. (Ed.). (2007) Literaturoznavcha entsyklopediia [Literary encyclopedia] (Vols. 1-2). Kyiv : VTs «Akademiia» [in Ukrainian].

11. Kocherhan M. P. (2014) Vstup do movoznavstva [Introduction to Linguistics]. Kyiv: «Akademiia» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru