Сучасні інноваційні технології групової діяльності, як альтернатива традиційним формам навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці

Сучасні інноваційні технології групової діяльності, як альтернатива традиційним формам навчання

Островська Маріанна Ярославівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології

м. Берегово

Анотація

Зміни в житті людства в ХХІ столітті заклали підвалини принципово нової формації суспільних відносин -- інформаційного суспільства. Високі технології, інтернет, глобалізація та безліч інших невідомих раніше явищ і процесів сьогодення ставлять нові завдання і перед системою освіти -- галузі, яка найбільше та найшвидше покликана реагувати на подібні виклики. Концепцією «Нова українська школа» та новим Законом «Про освіту» визначено ключові засади реформи освітньої галузі, яка розпочалася саме з початкової школи і вчителі-«початківці» першими розпочинають освітні зміни. Немає єдиного підходу до визначення групової навчальної діяльності. Групова навчальна діяльність -- це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями . Учитель в груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, тому що педагог безпосередньо втручається у роботу груп тільки в тому разі, якщо в учнів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до вчителя. Це їхня спільна діяльність. Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці. Відомо, що учням буває психологічно складно звертатись за поясненням до вчителя і набагато простіше -- до ровесників.

У статті висвітлюються особливості використання технології групового навчання, як альтернативи традиційним формам навчання учнів молодшого шкільного віку. Показано, що в умовах переходу від заннєвої до компетентнісної парадигми та впровадженні сучасних інноваційних технологій в освітній процес початкової школи, важливу роль відіграють, зокрема і технології групового навчання учнів.

Ключові слова: групова навчальна діяльність, мала група, технологія навчання, співпраця, групова взаємодія, компетентність, учні, вчитель, ефективність уроку.

Abstract

Ostrovska Marianna Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, Ukraine, Koshuta Square, 6, Beregovo

MODERN INNOVATIVE TECHNOLOGIES OF GROUP ACTIVITY, AS AN ALTERNATIVE TO TRADITIONAL FORMS OF LEARNING

Changes in the life of mankind in the XXI century laid the foundations of a fundamentally new formation of social relations - the information society. High technology, the Internet, globalization and many other previously unknown phenomena and processes of today pose new challenges to the education system - an industry that is most and fastest to respond to such challenges. The concept of the New Ukrainian School and the new Law on Education define the key principles of the reform of the education sector, which began in primary school, and “beginning” teachers are the first to start educational changes. There is no single approach to defining group learning activities. Group learning activities are a form of organizing learning in small groups of students, united by a common learning goal under the indirect guidance of a teacher and in collaboration with students. The teacher in group learning activities manages the work of each student indirectly, through the tasks he offers to the group and which regulate the activities of students. The relationship between teacher and students becomes cooperative, because the teacher directly intervenes in the work of groups only if students have questions and they themselves seek help from the teacher. This is their joint activity. Group learning activities, in contrast to frontal and individual, do not isolate students from each other, but on the contrary, allows to realize the natural desire for communication, mutual assistance and cooperation. It is known that it is psychologically difficult for students to ask for an explanation from a teacher and much easier for their peers.

The article highlights the features of the use of group learning technology as an alternative to traditional forms of education of primary school students. It is shown that in the conditions of transition from the core to the competence paradigm and the introduction of modern innovative technologies in the educational process of primary school, an important role is played, in particular, the technology of group learning of students.

Keywords: group learning activities, small group, learning technology, cooperation, group interaction, competence, students, teacher, lesson effectiveness.

Постановка проблеми

Прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли у сучасному світі, неминуче позначаються на системі освіти, загострюють суперечності й труднощі формування молодого покоління. Традиційні педагогічні засоби виховання, змісту й організації освітнього процесу все частіше не спрацьовують. Тому у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти, її вплив на особистісний розвиток дитини значною мірою визначається і результативністю запровадження інноваційних технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого- педагогічних теоріях [1, с. 48]. Через невідповідність темпів і характеру соціальних та педагогічних процесів виникають кризові явища в педагогіці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про значну увагу з боку науковців до теоретичного та практичного аспектів використання інноваційних технологій навчання, зокрема до проблеми групової навчальної діяльності суб'єктів освітнього процесу. Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернатива існуючим традиційним формам навчання. В її основу покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток і виховання дитини. Й.Г. Песталоцці стверджував, що вміле поєднання індивідуальної і групової навчальної діяльності допомагає успішному навчанню дітей, а їх активність і самодіяльність підвищують ефективність уроку. З цим пов'язана ідея взаємного навчання, висловлена Я.А. Коменським, Й. Песталоцці [4, с. 58]. Поглиблений інтерес до групових форм навчальної діяльності спостерігається за останні два десятиріччя. Значний внесок у розробку загальних принципів організації групової навчальної діяльності внесли дослідження Т. Гори [2], О. Комар [4], О. Ярошенко [7] та ін.

Мета статті - Проаналізувати сутність сучасних інноваційних технологій групової діяльності та особливості їх застосування, як альтернативи традиційним формам навчання в умовах початкової школи.

Виклад основного матеріалу

Прагнення постійно оптимізувати навчальний процес з урахуванням особливостей постіндустріального (інформаційного) суспільства зумовлює потребу в нових технологіях навчання. Педагогічна теорія і практика навчання безперервно збагачується такими технологіями, як особистісно орієнтована, групової навчальної діяльності школярів, розвивального навчання, формування творчої особистості, навчання як дослідження, модульно-рейтингового навчання та ін.

Групова форма навчальної діяльності - виникла як альтернативна традиційним формам навчання. В її основу покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Дж Дьюї про вільний розвиток дитини. И. Г. Песталоцці стверджував, що вміле поєднання індивідуальної і групової навчальної діяльності допомогає успішному навчанню дітей, а їх активність і самодіяльність підвищує ефективність уроку [4].

Групова навчальна діяльність - це форма організації навчання в малих групах учнів об'єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями.

Мета технології групової діяльності - розвиток дитини як суб'єкта навчальної діяльності. реформа освітній навчальний

Завдання:

- навчити школярів співпраці у виконанні групових завдань;

стимулювати моральні переживання взаємного навчання, зацікавленості в успіхові товариша;

формувати комунікативні вміння молодших школярів;

формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: цілеспрямованість, планування, контроль, оцінку;

поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчальної діяльності, що дозволяє вдало компенсувати недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності.

Учитель у груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем і учнями набувають характеру співпраці, тому що педагог безпосередньо втручається в роботу груп тільки тоді, коли в групі виникають запитання і учні самі звертаються по допомогу до вчителя [5].

Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги та співпраці. У цьому випадку, учням набагато простіше звертатись за допомогою до однокласників, ніж до вчителя.

Така освітня діяльність сприяє активізації і результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислухатися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці.

В учнів у процесы групової навчальної діяльності формується колективізм, моральні, гуманні якості особистості. Важливу роль у формуванні цих якостей відіграють особливості організації групової роботи; розподіл функцій і обов'язків між учасниками, обмін думками, взаємна вимогливість і допомога, взаємоконтроль і взаємооцінка [6, с. 168].

Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію. Полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватися один з одним, усувати конфлікти, що виникають у спільній діяльності. У груповій роботі дитина бере на себе функції вчителя і виконує дорослі види діяльності.

Досліджуючи досвід вчителів початкових класів України, вчені виявили, що групова форма роботи на уроках у початкових класах буде ефективною, якщо дотримуватись таких вимог:

методично обґрунтовано обирати той чи інший вид групової навчальної діяльності на конкретному уроці, що визначається метою уроку, особливостями матеріалу, який вивчається;

правильно формувати групи;

ретельно продумати структуру уроку з використанням групових форм навчальної діяльності;

регулювати міру вчительської допомоги групам у процесі їх роботи;

- вчити молодших школярів співпраці під час виконання групових завдань [6, с.168].

Групова діяльність як вид навчальної діяльності учнів багатофункціональна і включає такі складові (рис.1):

Рис.1. Основні функції групової освітньої діяльності

Дослідження свідчать, що групову навчальну діяльність можна застосовувати на всіх етапах процесу навчання. У той же час, застосовувати тільки групову навчальну діяльність, відкидаючи фронтальну та індивідуальну було б великою помилкою, їх, як показує наш досвід, необхідно оптимально поєднувати.

У початковій школі найбільш раціонально організовувати навчальні групи із 4-5 осіб (див. таблицю 1).

Таблиця 1 Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку

Парна форма навчальної роботи - два учні виконують деяку частину роботи разом.

Ланкова форма - організація навчальної діяльності щодо постійних малих учнівських груп, керованих лідерами. Учні працюють над єдиним завданням.

Диференційовано-групова робота - передбачає організацію роботи учнівських груп з різними навчальними можливостями. Завдання диференціюються за рівнем складності.

Кооперативно-групова форма роботи передбачає виконання частини загального, рівноцінного за ступенем складності класного завдання

Групове навчання в початковій школі - це відповідна організація навчально-мовленнєвої діяльності молодших школярів, що відбувається з урахуванням індивідуальних особливостей дітей через доцільні способи керівництва навчально-виховним процесом [6, с. 169].

Групова навчальна діяльність - це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва з боку вчителя і в співпраці з учнями. Технології групової діяльності - це розвиток дитини як суб'єкта навчальної діяльності. Основні вимоги до використання технології групової навчальної діяльності у навчально- виховному процесі зводяться до потреби:

методично обґрунтовано обирати вид групової навчальної роботи на конкретному уроці, що визначається метою уроку, особливостями матеріалу, який вивчається;

правильно формувати групи;

ретельно продумувати структуру уроку з використанням групових форм навчальної діяльності;

розробляти інструкції, пам'ятки, які спрямовують групову навчальну діяльність;

регулювати міру вчительської допомоги групам у процесі їх роботи;

вчити школярів співпраці під час виконання групових завдань [3,с.7].

До завдань групової форми навчання слід віднести такі з них:

стимулювати моральні переживання взаємного навчання, зацікавленості в успіхові товариша;

формувати комунікативні вміння учнів;

формувати рефлексивні компоненти навчальної

діяльності(цілеспрямованість, планування, контроль, оцінку);

поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчальної діяльності.

Групова (колективна) технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною. Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. Робота в групах (колективна) дає найбільший ефект у засвоєнні знань.

Відкриті школи. Центри дослідної роботи в початковій і частково середній ланці освіти. Ці школи набули значного поширення на Заході. Їхньою особливістю є те, що значну частину часу діти проводять за межами навчального закладу. Вчитель завжди серед дітей: радить, підбадьорює, контролює. Діти перебувають у постійному контакті з "командою" педагогів, до кожного з яких учень може звернутися за допомогою. Учні в класі поділені за рівнями: "сильні", "середні", "слабкі", "відстаючі". Угрупування за рівнями здійснюється лише щодо навчання з основних предметів. Учні, які досягли успіху з будь-якого предмета, можуть вивчати наступний курс.

Технології індивідуалізації процесу навчання. (А. Границька, В. Шадріков) - організація навчально-виховного процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Його основне призначення полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу всіх учнів в існуючій системі організації навчання. Індивідуальне навчання - форма, модель організації навчального процесу при якому: 1) вчитель взаємодіє лише з одним учнем; 2) один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп'ютер тощо). Головною перевагою індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст, методи та темпи навчальної діяльності дитини до його особливостей, слідкувати за кожною дією та операцією при вирішенні конкретних завдань, за його рухом від незнання до знання, вносити вчасно необхідні корективи в діяльність як учня, так і вчителя. В сучасній вітчизняній педагогічній практиці та теорії найбільш суттєвими прикладами технологій індивідуалізації навчання є:

проєктний метод;

технологія продуктивного навчання;

технологія індивідуального навчання І. Унт;

адаптивна система навчання А. Границької;

навчання на основі індивідуально-орієнтованого навчального плану В. Шадрікова.

Ігрові технології навчання (Й. Гензерг). Технології ігрового навчання - це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, "проживання" ситуації). Сьогодні віддають перевагу терміну "імітація" замість "гра" (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

Види ігор:

навчальні, тренувальні, узагальнюючі;

пізнавальні, виховні, розвиваючі;

репродуктивні, продуктивні, творчі.

Інтерактивне навчання. В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун. Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти). Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок а вмінь як предметних, так і загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Інтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Інтегровані технології (П. Ерднієв) - припускає, що вчитель за можливості чітко визначає реакції, поняття, ідеї та навички, які мають бути засвоєні учнем, а потім за допомогою багатостороннього підходу допомагає учневі спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей. При цьому учень може діяти у власному темпі, заповнюючи прогалини у своїх знаннях або пропускаючи те, що вже засвоєно.

Мультимедійні технології пов'язані із створенням мультимедіа- продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника, дозволили учням (будь-якого віку), не виходячи з навчальної аудиторії, будинку, офісу, бути присутніми на лекціях видатних вчених, брати участь у конференціях, діалогах, вести кореспонденцію. Як принципово новий навчальний засіб електронна книга відкрила можливості «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки, Тобто можливості бачити, чути, читати.

Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування учнів з викладачами, колегами, працівниками бібліотек, лабораторій, установ освіти тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. Формами мережевої комунікації є:

електронна пошта - призначається для обміну інформацією між суб'єктами зв'язку, здійснення консультування, організації дистанційного навчання; телеконференція - дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх, практикумах тощо в умовах так званого віртуального класу.

Висновки

Розглянувши технологію групової навчальної діяльності, можна узагальнити, що вона вирішує багато виховних і розвивальних завдань. Зокрема, це успішне, швидке занурення дитини у навчальну діяльність, формування уміння пристосовуватися до темпа роботи групи, формування в учнів позитивного ставлення до навчання, підготовка їх до спілкування. До того ж робота в групі сприяє активності, зорієнтованої на інтереси учня в межах навчальної програми. Групова навчальна діяльність сприяє активізації й результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислуховуватися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці. Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. Педагогів-новаторів такого типу називають педагогами інноваційного спрямування, їм властиві чітка мотивація інноваційної діяльності та викристалізувана інноваційна позиція, здатність не лише включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором. Завдяки старанням педагогів-новаторів нових орбіт сягало мистецтво навчання і виховання, їм належать різноманітні відкриття. На новаторську педагогічну практику зорієнтовано і немало представників науки, які свої авторські програми реалізують у закладах освіти не як експериментатори, а як учителі й вихователі. У новаторській педагогіці багатогранно втілена творча сутність навчально-виховного процесу. Якщо наукова педагогіка розвиває загальні закономірності і теоретичні проблеми виховання, то новаторська творить ефективні педагогічні технології. Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій. Про це гарно сказав І. Підласий: ”Можна бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що стрімко віддаляється від перону, дозволено лише дітям ”.

Література

1. Грабовська Т.І. Реалізація інноваційних педагогічних технологій в освітніх закладах / Грабовська Т.І., Грабовський О.В., Палько Т.В., Соломка Е.Т. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - 2013. - № 26. - С.48-50

2. Гора Т. Організація міжособистісної взаємодії учнів загальноосвітніх шкіл як запорука їх самореалізації /Т. Гора // Рідна школа. - 2006. - № 4. - С. 12-13.

3. Інноваційні пошуки в сучасній освіті / за ред. Л.І. Даниленко, В.Ф.Паламарчук; упоряд. Г.М. Перевозникова.-К. : Логос, 2004. -220 с.

4. Комар О. А. Інтерактивні технології - технології співпраці / О. А. Комар // Початкова школа. - 2004. - № 9. - С. 5-7.

5. Комар О. А. Навчання школярів за інтерактивними методами / О. А. Комар // Рідна школа. - 2006. - № 5. - С. 57-60.

6. Мосьпан Н.В. Технологія групової діяльності / Мосьпан Н.В. // Педагогічні науки. - 2011. - Випуск 95. - С.166-172.

7. Ярошенко О. Г. Повніше використовувати можливості групової навчальної діяльності школярів /О. Г. Ярошенко // Нива знань. - 2001. - № 3. - С. 8-10.

References

1. Grabovska, T.I., & Grabovsky, O.V., & Palko, T.V., & Solomka, E.T. (2013). Realizatsiia innovatsiinykh pedahohichnykh tekhnolohii v osvitnikh zakladakh [Implementation of innovative pedagogical technologies in educational institutions]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. - Scientific Bulletin of Uzhgorod National University, 26, 48-50 [in Ukrainian].

2. Gora, T., (2006). Orhanizatsiia mizhosobystisnoi vzaiemodii uchniv zahalnoosvitnikh shkil yak zaporuka yikh samorealizatsii [Organization of interpersonal interaction of students of secondary schools as a guarantee of their self-realization]. Ridna shkola Native school, 4, 12-13 [in Ukrainian].

3. Danilenko, L.I., & Palamarchuk, V.F. (2004). Innovatsiini poshuky v suchasnii osviti [Innovative research in modern education]. L.I. Danylenko, & V.F. Palamarchuk (Eds.), H.M. Perevoznykova (Сompiler). Lohos - Logos, 220 [in Ukrainian].

4. Komar, O.A., (2004). Interaktyvni tekhnolohii - tekhnolohii spivpratsi [Interactive technologies - technologies of cooperation]. Pochatkova shkola. - Primary school, 9, 5-7 [in Ukrainian].

5. Komar, O. A., (2006). Navchannia shkoliariv za interaktyvnymy metodamy [Teaching schoolchildren by interactive methods] Ridna shkola - Native school, 5, 57-60 [in Ukrainian].

6. Mospan, N.V., (2011). Tekhnolohiia hrupovoi diialnosti [Technology of group activity] Pedahohichni nauky - Pedagogical sciences, 95, 166-172 [in Ukrainian].

7. Yaroshenko, O.H., (2001). Povnishe vykorystovuvaty mozhlyvosti hrupovoi navchalnoi diialnosti shkoliariv [Make full use of opportunities for group learning activities of schoolchildren] Nyva znan - Niva knowledge. 3, 8-10[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru