Шляхи формування рівня цифрової компетентності фахівців у сфері кібербезпеки в умовах розвитку цифрового суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи формування рівня цифрової компетентності фахівців у сфері кібербезпеки в умовах розвитку цифрового суспільства

Арсенович Леонід Антонович доктор філософії з галузі публічне управління та адміністрування, заступник начальника управління - начальник відділу, Департамент кадрової роботи та управління персоналом, Адміністрація Держспецзв'язку

Анотація

У статті проведено аналіз забезпечення підготовки фахівців із кібербезпеки та надано характеристику системі підготовки та підвищення кваліфікації фахівців із кібербезпеки основних суб'єктів національної системи кібербезпеки. Виявлено проблемні питання щодо підготовки та підвищення кваліфікації фахівців із кібербезпеки основних суб'єктів національної системи кібербезпеки, що уповільнюють впровадження інформаційних технологій в усіх сферах суспільного життя та діяльності.

Сформульовано пропозиції основним суб'єктам національної системи кібербезпеки та Національному координаційному центру кібербезпеки, які беруть участь у професійній підготовці фахівців із кібербезпеки, для подальшого використання в практичній діяльності та для удосконалення відповідної нормативно-правової бази. Наведено статистичну інформацію щодо організації та виконання програми навчання цифровій грамотності на національному онлайн -курсі «Цифрова грамотність для державних службовців» яка надає можливість зазначити, що процес впровадження кіберосвіти у службову діяльність державних службовців, військовослужбовців (осіб начальницького складу) та інших працівників розпочато, маючи при цьому повільний темп до зростання.

Запропоновано проєкт Комплексної програми навчання загальним і професійним цифровим компетенціям, ІТ-технологіям та знанням у сфері кібербезпеки для працівників державних і недержавних суб'єктів кібербезпеки, втілення основних положень якої у практичну площину забезпечить: збільшення можливості для кращого працевлаштування, підвищення рівня власної конкурентоспроможності; зниження ризиків виникнення небезпек у цифровому середовищі; покращення якості життя громадян завдяки ефективному використанню цифрових технологій для власних потреб; базові умови для цифрового громадянства, ефективного громадського управління, створення нових та використання наявних електронних послуг.

Ключові слова: інформаційні технології, кібербезпека, кіберосвіта, національна система кібербезпеки України, система підготовки кадрів, фахівець із кібербезпеки, цифрова компетентність.

Abstract

Ways of forming the level of digital competence of cyber security professionals in the conditions of digital society development

Arsenovych Leonid Antonovych Doctor of Philosophy in Public Management and Administration, deputy head - head of division at the HR Management Department, Administration of the State Service for Special Communication and Information Protection of Ukraine

The article analyzes the background of training of cyber security professionals and characterizes the system of training and qualifications upgrade of cyber security professionals of the main subjects of the national cyber security system. Problematic issues have been identified that relate to the training and qualifications upgrade of cyber security specialists of the main subjects of the national cyber security system, which slow down the introduction of information technology in all spheres of public life and activity.

Proposals have been formulated to the main subjects of the national cyber security system and the National Cyber Security Coordination Center which participate in the training of cyber security professionals, for further application in practical activities and improvement of the relevant legal regulatory framework. Statistical information is provided on the organization and implementation of the digital literacy training program within the national online course "Digital Literacy for Civil Servants" that makes it possible to note that the process of implementing cyber education in the service activities of civil servants, military servicemen (senior staff) and other employees has been commenced, albeit with a slow pace of growth. The project of the Comprehensive program of training in general and professional digital competencies, IT technology and knowledge in the field of cyber security for employees of state and non-state subjects of cyber security is offered, the implementation of the main provisions of which will ensure the following: improved opportunities for better employment, increased level of their own competitiveness; reduced risks of emergence of dangers in the digital environment; improved quality of life of citizens through the effective use of digital technology for their own needs; basic conditions for digital citizenship, effective public administration, creation of new and use of existing electronic services.

Keywords: information technology, cybersecurity, cybereducation, national cybersecurity system of Ukraine, personnel training system, cybersecurity specialist, digital competency.

Постановка проблеми

Протягом останніх десятиліть, а особливо останні вісім років в умовах масштабної гібридної агресії проти України, швидкий розвиток та всеохопливе впровадження сучасних інформаційних технологій, формування і розвиток всесвітнього кіберпростору призвело до формування нового спектра ризиків і загроз у сферах національної безпеки і оборони, які розповсюджуються в кіберпросторі та (або) через кіберпростір. Кібернетичні загрози охоплюють усі базові сфери суспільної і громадської діяльності (політичну, безпекову, правову, економічну, інфраструктурну, соціальну тощо), загрозливо впливаючи на складові сектора безпеки і оборони України, основних суб'єктів національної системи кібербезпеки та на органи державної влади України в цілому.

Попри динамічне зростання IT-сектора, українські державні та приватні IT-підрозділи постійно стикаються з браком кваліфікованих та досвідчених фахівців з інформаційної безпеки, в тому числі й кібербезпеки. Як свідчать роботодавці, випускникам цієї спеціальності часто бракує спеціалізації чи практичних навичок. Своєю чергою експерти у сфері кібербезпеки зазначають про негайну потребу у перегляді наявних освітніх програм та запровадженні більш сучасних підходів у навчанні як для працівників державної, так і приватної кібербезпеки. Крім того, потребує вдосконалення й система підвищення кваліфікації фахівців із кібербезпеки, яка вимагає їх успішної адаптації до професійної діяльності, а також постійного освітнього контакту з професійною спільнотою по всій країні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Як свідчать останні дослідження і публікації, проблеми професійного розвитку фахівців із кібербезпеки є мало дослідженими. Так, І. Діордіца у своїх статтях досліджує питання стандартизації підготовки фахівців із кібербезпеки та здійснює аналіз стану підготовки фахівців у сфері кібернетичної безпеки станом на 2015-2016 роки [1], [2]. С. Мельник у науковій роботі визначає концептуальні основи організації професійної підготовки майбутніх фахівців із кібербезпеки у вищих навчальних закладах [3]. А група науковців у складі В. Бурячка, І. Пархомея, М. Степанова та В. Толубка у своїй статті вивчає проблемні питання та актуальні завдання підготовки фахівців з кібернетичної безпеки галузі знань «Інформаційні технології» [4].

На теперішній час підготовка висококваліфікованих кадрів залишається ключовим елементом повноцінної життєдіяльності держави. Цей процес характеризується поєднанням потреб суспільства з сучасними інформаційними технологіями із подальшим закріпленням на рівні нормативно -правових актів.

Здійснені дослідження не вичерпують результатів усіх досліджень щодо професійної підготовки фахівців із кібербезпеки. Натомість роботи вищезазначених науковців ще раз підкреслюють актуальність та затребуваність сфери підготовки фахівців із кібербезпеки, реалізація та впровадження якої стане значним кроком вперед у забезпеченні національної кібербезпеки України.

Мета статті - надання пропозицій щодо удосконалення рівня цифрової компетентності фахівців у сфері кібербезпеки в умовах розвитку цифрового суспільства.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до законодавства України заходи із забезпечення кібернетичної безпеки у межах своєї компетенції безпосередньо здійснюють державні суб'єкти кібербезпеки (міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, правоохоронні, розвідувальні і контррозвідувальні органи, суб'єкти оперативно-розшукової діяльності, ЗС України, інші військові формування, утворені відповідно до закону, Національний банк України, підприємства, установи та організації, віднесені до об'єктів критичної інфраструктури), а також інші складові кібербезпеки, які відносяться до недержавних суб'єктів кібербезпеки (підприємства, установи та організації, віднесені до об'єктів критичної інфраструктури, суб'єкти господарювання, громадяни України та об'єднання громадян), що провадять діяльність та/або надають послуги, пов'язані з національними інформаційними ресурсами, інформаційними електронними послугами, здійсненням електронних правочинів, електронними комунікаціями, захистом інформації та кіберзахистом [5].

Відповідно до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», нормативно-правових актів Президента України, органи і підрозділи як державних, так і недержавних суб'єктів кібербезпеки, забезпечують захист життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національні інтереси України у кіберпросторі, а також здійснюють основні цілі, напрями та принципи державної політики у сфері кібербезпеки. І одним із таких напрямів, який є стрижневим у всій сфері кібербезпеки, є створення системи підготовки кадрів та підвищення компетентності фахівців різних сфер діяльності з питань кібербезпеки, який згідно із зазначеним законом застосовується шляхом державно -приватної взаємодії, а отже, безпосередньо стосується як державної, так і приватної кібербезпеки.

На сьогодні можна констатувати проблему відсутності єдиної методології в системі підготовки кадрів у сфері кібербезпеки для всіх фахівців - як на державному, так і на приватному рівнях. Відсутність єдиних керівних документів, методичного забезпечення навчання, розбіжність у поглядах на мету, завдання та зміст підготовки з питань кібербезпеки знижує ефективність та якість підготовки кіберфахівців для всієї країни в цілому. Крім того, рівень кіберосвіти в Україні має ризики до стрімкого послаблення через недостатню цифрову грамотність населення, представників державного сектора та бізнес кіл. Також спостерігається певне гальмування процесів цифрових перетворень у країні через:

- не усвідомлення цифрових навичок та цифрової грамотності як в суспільстві, так і в органах державної влади;

- невідповідність рівня підготовки людського капіталу з питань цифрових навичок вимогам цифрової економіки та суспільства;

- відсутність нормативної бази та затвердженого стандарту цифрових компетентностей, їх дескрипторів та описів по кожній окремій галузі по сферах економічної діяльності та основних професійних групах;

- неузгодженість вимог до рівня володіння цифровими компетентностями різних категорій працівників, відсутність єдиних обґрунтованих затверджених вимог до цифрової компетентності в професійних стандартах та посадових обов'язках різних категорій працівників.

Ці тези підтверджують статистичні дані, які узагальнено за результатами вивчення практичних аспектів кіберосвіти, а також численні інформаційні та аналітичні документи сучасних аналітиків і експертів. Так, протягом останніх двох - трьох років державні та приватні заклади вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю 125 «Кібербезпека» галузі знань «Інформаційні технології», щороку в середньому випускають 1400 дипломованих кіберфахівців (близько 900 бакалаврів та 500 магістрів), 70% яких у подальшому працюють в органах і підрозділах недержавних суб'єктів кібербезпеки [6, с. 223], що є суттєвим освітнім дисбалансом у сфері кібербезпеки. Експерти також зазначають, що протягом навчання більшість студентів ІТ-сфери в Україні отримує лише 60-70% необхідних знань, тоді як їхні закордонні колеги здобувають близько 90%. Це означає, що за винятком окремих передових вишів країни система освіти у сфері інформаційних технологій відчутно відстає від потреб ринкової економіки країни та світу [7, с. 386].

Крім цього, у навчальних планах центрів післядипломної освіти, які здійснюють підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, тематика, що пов'язана із вивченням ІТ-технологій, або зовсім відсутня, або їй виділяється всього декілька годин на весь навчальний рік.

Своєю чергою заклади освіти (51 заклад із 160), які мають відповідну ліцензію на підвищення кваліфікації з питань кібербезпеки та ІТ-технологій, забезпечують такі освітні заходи у переважній більшості на платній основі, що, наприклад, через зменшене фінансування держорганів унеможливлює професійний розвиток з питань кібернетичної безпеки особового складу органів (підрозділів) державної кібербезпеки у повному обсязі (наприклад: затверджені кошторисні призначення на навчання особового складу Держспецзв'язку (більш ніж 5 тис. співробітників) у 2020 році становлять 500 000 грн). При цьому на сучасному етапі розвитку освіти серед базових парадигм щодо підготовки кадрів як для всього сектора економіки, так і для сектора безпеки і оборони України, є компетентнісна парадигма, яка спрямована на формування у майбутніх фахівців різноманітних, у тому числі й професійних компетенцій [8, с. 106]. Крім того, безпека національного кіберпростору багато в чому залежить від загального рівня кіберосвіти населення - тобто його обізнаності в сфері безпечного користування Інтернетом та новітніми інформаційними технологіями, який на поточний момент є низьким.

Необхідність подальшої розбудови системи підготовки кадрів у сфері кібернетичної безпеки підкреслюють також і сучасні науковці, які сигналізують і нагадують у наукових статтях і доповідях про пріоритетність і нагальність розвитку державної та приватної кіберосвіти. Так, наприклад начальник інституту інформаційних технологій Національного університету оборони України Даник Ю.Г. та президент Громадської організації «Українська академія кібербезпеки» Корнейко О.В. у спільній науковій статті розкривають передумови, етапи становлення та наявний стан системи підготовки в Україні фахівців у сфері кібербезпеки, здійснюють аналіз основних понять у професійно-компетентнісному підході підготовки фахівців із кібербезпеки, а також пропонують основні положення методології розбудови цілісної системи підвищення кіберосвіченості населення та підготовки фахівців з питань кібербезпеки для сектора безпеки і оборони України [8, с. 105].

Група науковців С. Мельник, С. Воскобойніков та Д. Ступак також у своєму дослідженні обґрунтовують оптимізацію фахової підготовки майбутніх фахівців з кібербезпеки на основі інноваційної педагогіки та інтегрованого підходу в системі реалізації ключових компетенцій безпеки в інформаційному суспільстві. Науковці визначили, що специфіка фахової підготовки й формування професійної компетентності майбутніх фахівців з кібербезпеки зумовлює застосування інтегрованого підходу, що базується на міжпредметних зв'язках фахових і фундаментальних навчальних дисциплін, та ефективного розподілу навчальних модулів у системі професійної підготовки з урахуванням модернізаційних освітніх змін, педагогічної інноватики та застосуванні інноваційних освітніх технологій для формування комплексної готовності до реалізації фахових компетенцій з кібербезпеки [9, с. 125].

Про основні тенденції та проблеми функціонування ІТ -галузі, зокрема основні причини невідповідності базової професійної освіти ІТ -фахівців вимогам інноваційної економіки розглядав і доцент кафедри міжнародної економіки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Тимошенко Н.Ю. Науковиця, проаналізувавши наукові праці, присвячені вивченню особливостей функціонування підприємств ІТ-галузі, зробила висновок, що серед основних причин невідповідності базової професійної освіти кіберфахівців вимогам інноваційної економіки є такі:

- недостатньо висока кваліфікація викладачів закладів освіти;

- низький рівень фінансування вишів;

- неадекватність змісту освітніх програм професійної підготовки ІТ-фахівців сучасним вимогам роботодавців і змінам кон'юнктури ринку праці;

- знання у сфері інформаційних технологій дуже швидко змінюються та оновлюються, а навчання у закладах освіти не встигає за темпами цих змін;

- відсутність досвіду практичної роботи, виключно теоретичні знання про специфіку функціонування та особливості кіберсфери [7, с. 386].

Доступність, рівень та якість освіти, поряд з такими показниками, як величина валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення та тривалість життя, є одним із трьох прийнятих у міжнародній практиці показників індексу розвитку людського потенціалу в щорічно зорієнтованій оцінці Організацією Об'єднаних Націй, що характеризує якість життя у світі [10, с. 1]. Вищезазначені дослідження ще раз підтверджують, що система підготовки кадрів у сфері кібербезпеки має враховувати вимоги ринку праці і відповідати загальносвітовим критеріям якості. Цього вимагає інформаційне суспільство, що характеризується активним поширенням нових цифрових технологій, розвитком конкуренції в сфері кіберосвіти та зростанням її ролі.

У цьому аспекті передумовою до формування системи підготовки кадрів у сфері кібербезпеки органів державної влади України в умовах розвитку цифрового суспільства України буде повна й відкрита освітня взаємодія держави та приватного сектора, без якого неможливо побудувати ефективну кібернетичну освіту. І ключову роль у такій взаємодії повинен відігравати Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України як робочий орган Ради національної безпеки і оборони України, одними із основних завдань якого є здійснення аналізу стану забезпечення кадрами національної системи кібербезпеки, підготовка пропозицій щодо її удосконалення, а також участь в організації і проведенні міжнаціональних і міжвідомчих кібернавчань та тренінгів у сфері забезпечення кібербезпеки, розроблення відповідних методичних документів і рекомендацій [11]. Відсутність відповідної нормативно -правової бази стосовно подальшого розвитку кіберосвіти (акти Кабінету Міністрів України, розпорядження, методичні вказівки Національного координаційного центру кібербезпеки освітнього характеру, міжвідомчі накази основних суб'єктів національної системи кібербезпеки тощо), механізму державно-приватного замовлення на підготовку фахівців із кібербезпеки, порядку (механізму) визначення потреби на підвищення кваліфікації фахівців із кібербезпеки, а також брак наявності державно-приватних навчальних центрів з вивчення питань інформаційної безпеки, кібербезпеки, кіберзахисту та захисту інформації в кіберпросторі ставлять під сумнів координаційну роль зазначеного робочого органу.

Так, на нашу думку та переконання, наприклад, розроблений Національним координаційним центром кібербезпеки спільно із МОН, Мінцифри, Адміністрацією Держспецзв'язку, Нацполіцією, СБ України, Міноборони, Генштабом ЗС України і представниками приватної кібербезпеки механізм державно-приватного замовлення на підготовку і підвищення кваліфікації фахівців із кібербезпеки надав би змогу:

- забезпечувати розвиток державних і недержавних суб'єктів кібербезпеки за рахунок впровадження освітніх інновацій та посилення їх ефективності;

- підвищити загальну культуру відносин між державною і приватною кібербезпекою за допомогою створення комплексної системи практичного навчання;

- вирішувати проблеми зайнятості населення та залучати іноземні інвестиції на подальший розвиток кіберосвіти за рахунок створення сучасних навчальних центрів з вивчення питань кібербезпеки.

Наступною відправною точкою у формуванні системи підготовки кадрів у сфері кібербезпеки є негайна потреба у розробленні стратегічного бачення у сфері кіберосвіти, та затвердженні відповідних нормативно-правових документів урядового рівня, спрямованих на створення комплексної державної політики розвитку цифрової грамотності працівників державних та недержавних суб'єктів кібербезпеки. На сьогодні, окрім проєкту «Дія. Цифрова освіта», відсутні інші ініціативи, програми та заходи такого рівня, спрямовані на підвищення рівня цифрової грамотності працівників як державного, так і недержавного секторів економіки. Потребу у подальшій розбудові системи підготовки кадрів у сфері кібербезпеки підтверджує наведена статистична інформація щодо організації та виконання програми навчання цифровій грамотності на національному онлайн курсі «Цифрова грамотність для державних службовців» (таблиця 1).

Таблиця 1. Статистична інформація щодо організації та виконання програми навчання цифровій грамотності на національному онлайн-курсі «Цифрова грамотність для державних службовців»

Проведений аналіз дає змогу констатувати той факт, що за 5 місяців 2020 року навчання на національному онлайн-курсі “Цифрова грамотність для державних службовців” пройшли 42,2% працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів (при загальній чисельності у більш ніж 160 000 працівників), 29,9% працівників державних, міських та районних державних адміністрацій (при загальній чисельності у більш ніж 70 000 працівників) та 3,3% працівників судової системи України (при загальній чисельності близько 5 000 працівників), що є найгіршим показником у проведеному аналізі.

Крім цього, результати загальнонаціонального опитування з цифрової грамотності, яке проводилось Міністерством цифрової трансформації у 2019 році ще раз засвідчує, що досить висока частка українців не володіють базовими цифровими навичками, а саме 37,9% українців у віці 18-70 років мають цифрові навички на рівні нижче середнього, ще 15,1% взагалі не володіють ними. Таким чином, 53% населення України за методологією оцінки цифрових навичок, яка застосовується Європейською комісією, перебувають нижче позначки «середній рівень» [12].

У цьому контексті слід розглянути розроблений автором проєкт Комплексної програми навчання загальним і професійним цифровим компетенціям, ІТ-технологіям та знанням у сфері кібербезпеки, впровадження основних положень якої буде дієвим шляхом формування системи підготовки кадрів у сфері кібербезпеки (рис. 1).

Розроблений проект - це інструмент створений для того, щоб покращити рівень цифрових компетентностей працівників як державних, так і недержавних суб'єктів кібербезпеки, допомогти у створенні державної політики та плануванні освітніх кібернетичних ініціатив, спрямованих на підвищення рівня цифрової грамотності та практичного використання засобів і сервісів ІТ-технологій конкретними цільовими групами населення. Цей проєкт також може сприяти спільному усвідомленню визначення ключових понять та складових цифрової компетентності.

Рис. 1. Проект Комплексної програми навчання загальним і професійним цифровим компетенціям, IT-технологіям та знанням у сфері кібербезпеки

Проєкт Комплексної програми має динамічну структуру, яка може згодом оновлюватись та за потреби переглядатись разом із появою нових чинників: нових цифрових технологій та кібернетичних ресурсів, викликів та можливостей, зміни потреб та стану розвитку цифрової грамотності фахівців ІТ-сфери. Деякі компетентності можна віднести водночас до різних сфер, оскільки вони є наскрізними. Саме тому це базова структура. Рівні компетентності запропонованої програми охоплюють масив питань з галузі сучасних ІТ-технологій, які важливі як у професійному, так і побутовому аспектах, починаючи від мінімально необхідного рівня комп'ютерної грамотності (розуміння і реалізація окремих операцій і функцій з цифровими пристроями), аж до розробки і створення власного цифрового контенту, його аналізу та оптимізації. Такий підхід дозволить роботодавцям гнучко сформувати вимоги до цифрових компетентностей своїх працівників і оптимізувати кадровий потенціал відповідно до виконуваних функцій за рахунок цифровізації робочого процесу.

Початковий рівень Комплексної програми навчання, який складається з двох вступних частин, передбачає вміння настроювати і застосовувати комп'ютерні та мобільні пристрої для власних потреб; вміти встановлювати та працювати з операційними системами, онлайн сервісами, файлами різних типів, застосунками та Інтернетом; встановлювати, настроювати та освоювати нові застосунки та прикладне програмне забезпечення; створювати одну чи декілька цифрових ідентичностей та управляти ними, уміти налаштовувати параметри цифрової ідентичності та визначати політики розповсюдження даних про цифрову ідентичність. Крім цього, даний рівень враховує здібність формулювати власні інформаційні потреби, шукати дані, інформацію та контент у цифрових середовищах; перевіряти надійність джерел даних, інформації та цифрового контенту, аналізувати, оцінювати, тлумачити, перевіряти достовірність інформації; добирати, зберігати та організовувати дані, інформацію та контент у цифрових середовищах; набувати різноманітні навички у цифровому середовищі для самовираження і самовдосконалення.

Основою базового рівня є здатність самовиражатися цифровими засобами (свого роду бути творцем і продюсером медіаповідомлень); змінювати, уточнювати, вдосконалювати та інтегрувати інформацію та контент у наявний масив знань для створення нових, оригінальних і відповідних знань та контенту; вирішити певну цифрову проблему чи конкретне завдання; використовувати цифрові засоби та технології для додавання знань, ресурсів, продуктів і внесення інноваційних змін у створені процеси та продукцію.

Пройшовши середній рівень Комплексної програми навчання працівник повинен:

- розуміти, які засоби цифрового зв'язку доречні для певного контексту з точки зору культурних, соціальних, специфічних гендерних відмінностей тощо;

- діяти в якості посередника, знати практичні методи посилання на першоджерела, дотримуватись правил конфіденційності та захисту авторських прав;

- брати участь у професійних онлайн спільнотах та спільнотах за інтересами;

- брати участь у житті суспільства шляхом використання державних і приватних цифрових послуг. Використовувати цифрові технології для захисту своїх прав та свобод, вираження власної громадянської позиції. Вміти використовувати власний цифровий підпис;

- знати правила поведінки та ноу-хау щодо користування цифровими технологіями та взаємодії у цифрових середовищах. Адаптувати стратегії комунікації до конкретної аудиторії та враховувати різноманітність культур і поколінь у цифрових середовищах.

Знання, які отримує працівник за результатами проходження високого рівня Комплексної програми навчання, включають у себе спроможність захищати пристрої та цифровий контент, розуміти ризики та загрози у цифрових середовищах; користуватися та обмінюватися інформацією, яка дозволяє встановити особу, зі збереженням можливості захистити себе та інших від шкоди; користуватися «Політикою конфіденційності» для інформування про те, як використовуються персональні дані; захищати себе та інших від можливих небезпек у цифрових середовищах (наприклад, кіберзалякування, булінгу, фітингу тощо).

Професійний рівень дає змогу виявляти технічні проблеми при експлуатації пристроїв і користуванні цифровими середовищами та розв'язувати їх; налагоджувати та пристосовувати цифрові середовища згідно з особистими потребами (наприклад, для забезпечення доступності); виявляти прогалини, будувати власну програму розвитку власної цифр ової компетентності; використовувати відкриті цифрові освітні ресурси (тренінги, курси, освітні програми) для свого професійного та особистісного розвитку будь-де і будь-коли впродовж життя; вдосконалювати професійні практики,

шукати можливості для саморозвитку та подальшого навчання, створювати та наповнювати власне е-портфоліо як доповнення до резюме.

Реальний рівень володіння певними компетентностями визначається тестуванням працівників за відповідними змістовними навчальними модулями, яке також може використовуватися для проведення самооцінки їх рівнів володіння компетентностями. Підтвердженням кваліфікаційного рівня є сертифікація здобувана за вибраним набором компетентностей і рівнями їх володіння. Таке навчання передбачає поетапну сертифікацію відповідно до проекту Комплексної програми. Такий підхід дозволить працівникам державних і недержавних суб'єктів кібербезпеки реально оцінити свій рівень володіння цифровими компетентностями, а також реалізувати свої потреби і створити достойну конкуренцію на ринку праці в умовах цифровізації побуту, суспільного життя і досягнень кіберіндустрії, використовуючи принцип «навчання впродовж життя».

Запропонований проект Комплексної програми навчання загальним і професійним цифровим компетенціям, IT-технологіям та знанням у сфері кібербезпеки можна використовувати для:

- створення регіональної політики з питань розвитку кіберосвіти, цифрових навичок громадян та мешканців регіону, для планування та реалізації освітніх та соціальних ініціатив;

- розробки або внесення доповнень і змін у професійні стандарти та стандарти вищої освіти;

- створення навчальних програм, тренінгів, освітніх курсів (ресурсів), спрямованих на підвищення рівня володіння кібернетичними компетентностями;

- створення більш деталізованих (професійних) освітніх програм у сфері кібербезпеки;

- системного збору статистичних даних щодо рівня володіння цифровими компетентностями окремих категорій працівників;

- проведення опитування, тестування, сертифікації тощо;

- самооцінки пересічних громадян щодо рівня володіння цифровими компетентностями, виявлення прогалин та підвищення рівня власної цифрової компетентності.

кібербезпека кваліфікація цифровий грамотність

Висновки

Експертні дослідження свідчать, що в сучасному світі підготовка кадрів із кібербезпеки не може обмежуватися лише отриманням вищої освіти у закладах освіти за відповідною спеціальністю. Для збереження належної конкурентоспроможності та професійного рівня цим фахівцям необхідно перманентно підвищувати свою кваліфікацію на засадах так званої концепції безперервної освіти (або «освіти протягом життя»), множинність форм та методів якої відкриває ще один широкий та перспективний напрям для галузевого кібербезпекового державно-приватного партнерства.

Навчання протягом життя виходить на чільні позиції у світових освітніх процесах - це диктується базовими тенденціями сучасного розвитку людства. Такий підхід, на наш погляд, дозволить кардинально змінити систему підготовки кадрів у сфері кібербезпеки. Адже до цього часу, на жаль, у переважній більшості вона зорієнтована на запити минулого. Сучасна ж економіка потребує кадрів, готових працювати в умовах конкуренції, тобто в інноваційній економіці.

Література

1. Діордіца І. Освітні стандарти підготовки фахівців із кібербезпеки / І. Діордіца // Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2017. - Вии. 1. - С. 50-53.

2. Діордіца І. Стан підготовки фахівців у сфері кібербезпеки / І. Діордіца // Visegrad Journal on Human Rights. - 2016. - Вии. 6/1. - С. 59-65.

3. Мельник С. Концептуальні основи організації професійної підготовки майбутніх фахівців із кібербезпеки / С. Мельник // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2016. - № 10. - С. 79-88.

4. Бурячок В.Л. Проблемні питання та актуальні завдання підготовки фахівців з кібернетичної безпеки галузі знань «Інформаційні технології» / В.Л. Бурячок, І.Р. Пархомей, М.М. Степанов, В.Б. Толубко // Сучасний захист інформації. - 2016. - № 2. - С. 4-9.

5. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05 жовтня 2017 р. №2163-VIII.

6. Арсенович Л.А. Кіберосвіта в умовах цифровізації публічного управління // Цифрова трансформація публічного управління: кол. моногр. / О.В. Карпенко, І.И. Малий, Г.В. Муравицька та ін. Київ: НАДУ, 2020. 256 с. - С. 168-228.

7. Тимошенко Н.Ю. Проблеми та перспективи розвитку IT-індустрії в Україні / Н.Ю. Тимошенко, Б.Ю. Ронський //Економіка та суспільство. - 2018. - Вип. 17. - С. 384-388.

8. Даник Ю. Основи методології формування кіберкомпетенцій у фахівців сектору безпеки і оборони України / Ю. Даник, О. Корнейко // Information Technology and Security. - 2018. - Vol. 6, Iss. 2. - C. 105-123.

9. Мельник C. Оптимізація фахової підготовки майбутніх фахівців з кібербезпеки на основі інноваційної педагогіки та інтегрованого підходу в системі реалізації ключових компетенцій безпеки в інформаційному суспільстві / С. Мельник, С. Воскобойніков, Д. Ступак // Витоки педагогічної майстерності. Серія: Педагогічні науки. - 2018. - Вип. 21. - С. 125-129.

10. Куценко В.І. Перспективи розвитку системи підготовки кадрів: пошук альтернативи / В.І. Куценко, О.В. Гаращук. // Ефективна економіка. - 2011. - № 1.

11. Про Національний координаційний центр кібербезпеки: Указ Президента України від 07 червня 2016 р. № 242/2016.

12. Повідомлення про проведення публічного громадського обговорення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей в суспільстві України та затвердження плану заходів щодо її реалізації»

References

1. Diorditsa I. (2017). Osvitni standarty pidhotovky fakhivtsiv iz kiberbezpeky [Educational standards for the training of specialists in cybersecurity]. Natsyonalnbii yurydycheskyi zhurnal: teoryia y praktyka - National Legal Journal: Theory and Practice, 1, 50-53 [in Ukrainian].

2. Diorditsa I. (2016). Stan pidhotovky fakhivtsiv u sferi kiberbezpeky [The state of training of specialists in the field of cybersecurity]. Visegrad Journal on Human Rights, 6/1, 59-65 [in Ukrainian].

3. Melnyk S. (2016). Kontseptualni osnovy orhanizatsii profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv iz kiberbezpeky [Conceptual bases of organization of professional training of future specialists in cybersecurity]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 10, 79-88 [in Ukrainian].

4. Buriachok V.L. (2016). Problemni pytannia ta aktualni zavdannia pidhotovky fakhivtsiv z kibernetychnoi bezpeky haluzi znan «Informatsiini tekhnolohii» [«Problematic issues and topical tasks of training specialists in cyber security in the field of knowledge «Information technologies»]. Suchasnyi zakhyst informatsii - Modern protection of information, 2, 4-9 [in Ukrainian].

5. Zakon Ukrainy «Pro osnovni zasady zabezpechennia kiberbezpeky Ukrainy» [The Law of Ukraine «On the basic principles of cybersecurity in Ukraine»]. (2017). [in Ukrainian].

6. Arsenovych L.A. (2020). Kiberosvita v umovakh tsyfrovizatsii publichnoho upravlinnia [Cyberworld in the conditions of digitalization of public administration]. Tsyfrova transformatsiia publichnoho upravlinnia - Digital transformation of public administration, 256 s., 168-228 [in Ukrainian].

7. Tymoshenko N.Iu. (2018). Problemy ta perspektyvy rozvytku IT-industrii v Ukraini [Problems and prospects of IT industry development in Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and Society, 17, 384-388 [in Ukrainian].

8. Danyk Yu. (2018). Osnovy metodolohii formuvannia kiberkompetentsii u fakhivtsiv sektoru bezpeky i oborony Ukrainy [Fundamentals of methodology of cybercompetence formation in specialists of security and defense sector of Ukraine]. Information Technology and Security, vol. 6, 2, 105-123 [in Ukrainian].

9. Melnyk S. (2018). Optymizatsiia fakhovoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv z kiberbezpeky na osnovi innovatsiinoi pedahohiky ta intehrovanoho pidkhodu v systemi realizatsii kliuchovykh kompetentsii bezpeky v informatsiinomu suspilstvi [Optimization of professional training of future cybersecurity specialists on the basis of innovative pedagogy and integrated approach in the system of implementation of key security competencies in the information society]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti. Seriia : Pedahohichni nauky - Sources of pedagogical skills. Series: Pedagogical sciences, 21, 125-129 [in Ukrainian].

10. Kutsenko V.I. (2011). Perspektyvy rozvytku systemy pidhotovky kadriv: poshuk alternatyvy [Prospects for the development of the training system: the search for an alternative]. Efektyvna ekonomika - Effective economy, 1 [in Ukrainian].

11. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro Natsionalnyi koordynatsiinyi tsentr kiberbezpeky» [Decree of the President of Ukraine «On the National Coordination Center for CyberSecurity»]. (2016). [in Ukrainian].

12. Povidomlennia pro provedennia publichnoho hromadskoho obhovorennia proiektu rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovykh kompetentnostei v suspilstvi Ukrainy ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii» [Notification on holding a public discussion of the draft order of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On approval of the Concept of development of digital competencies in the society of Ukraine and approval of the action plan for its implementation»], [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru