Розвиток інформаційно-комунікаційної культури сучасності в системі підвищення кваліфікації державних службовців як основа збереження якості життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Розвиток інформаційно-комунікаційної культури сучасності в системі підвищення кваліфікації державних службовців як основа збереження якості життя

Костєва Тетяна Богданівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи, управління та педагогіки

Анотація

Стаття присвячена практичному дослідженню можливостей підвищення кваліфікації державних службовців у сфері комунікативної культури через інформаційно-комунікаційні технології сучасності. Дослідження обґрунтовує важливість звернення уваги розвитку процесу комунікації як провідної умови взаємодії сучасного суспільства та збереження, розширення міжкультурних зв'язків, побудови особистісного розвитку через можливості комунікативного процесу, використовуючи можливості та основи інформаційно-комунікаційних технологій, особливо у форматі дистанційності. Розкрито важливість звернення уваги у побудові мотивації на саморозвиток, самодисципліну, безперервне навчання державних службовців як провідних фахівців державного забезпечення у наданні послу, забезпеченні норм, правил, етикету для громадян усієї країни.

В умовах пандемії для значної кількості фахівців публічного управління формується складність комунікативних процесів, коли основа професійної діяльності починає закладатись через мультимедійні, інформаційні технології. Тому, дослідження визначає значення комунікаційної культури державних службовців через застосування максимально доступних інформаційно - комунікаційних технологій для особистісного та професійного розвитку. У процесі підвищення кваліфікації означених фахівців у форматі курсу «Комунікація та взаємодія» протягом двох років автор визначав найоптимальніші способи досягнення результативності в межах короткострокових навчальних програм. За допомогою системного аналізу встановили ступінь розроблення виокремленої проблеми вітчизняними науковцями та структурували теоретично - методичні знання про інформаційно-комунікаційні технології та їх можливість використання для якісного підвищення професійних обов'язків зі збереженням якості життя державних службовців. Застосування методу синтезу дозволив систематизувати матеріали дослідження. В результаті представлено ряд ресурсів, напрямів вдосконалення та адаптації програми до збільшеного рівня інформаційно-комунікаційної культури державних службовців, що об'єднує у собі три складові: Інтернет комунікації, інформаційна культура та комунікаційна культура. Визначено перспективні напрями подальшої роботи у підвищенні кваліфікації державних службовців в умовах сучасного технологічного виклику як можливості збереження якості життя.

Ключові слова: безперервне навчання; державні службовці; дистанційна освіта; Інтернет ресурси; інформаційно-комунікаційна культура; якість життя.

Abstract

Development of the information and communication culture of modernity in the system of development of qualification of civil servants as the basis of collection

Kostieva Tetiana Bogdanovna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Social Work, Management and Pedagogy, Petro Mohyla Black Sea National University

The article is devoted to the practical research of opportunities for advanced training of civil servants in the field of communicative culture through information and communication technologies of today. The study substantiates the importance of paying attention to the development of the communication process as a leading condition for interaction of modern society and preservation, expansion of intercultural ties, building personal development through the possibilities of the communicative process, using opportunities and basics of information and communication technologies. The importance of paying attention in building motivation for self-development, self-discipline, continuous training of civil servants as leading specialists of state support in providing the ambassador, ensuring norms, rules, etiquette for citizens of the whole country is revealed.

In a pandemic for a large number of public administration professionals, the complexity of communication processes is formed, when the basis of professional activity begins to be laid through multimedia, information technology. Therefore, the study determines the importance of communication culture of civil servants through the use of the most accessible information and communication technologies for personal and professional development.

In the process of professional development of these specialists in the format of the course «Communication and Interaction» for two years, the author identified the best ways to achieve effectiveness within short-term training programs. With the help of systematic analysis, the degree of development of the selected problem by domestic scientists and structured theoretical and methodological knowledge about information and communication technologies and their ability to use for quality improvement of professional responsibilities while maintaining the quality of life of civil servants. The application of the synthesis method allowed to systematize the research materials. As a result, a number of resources, areas for improvement and adaptation of the program to an increased level of information and communication culture of civil servants are presented, which combines three components: Internet communication, information culture and communication culture. Perspective directions of further work in advanced training of civil servants in the conditions of modern technological challenge as possibilities of preservation of quality of life are defined.

Keywords: lifelong learning, civil servants, distance education, Internet resources, information and communication culture, personal development, self-motivation, quality of life.

Основна частина

Постановка проблеми. Модернізація системи освіти, постійні зміни у суспільстві, вимоги до вищого розвитку нових знань, умінь, навичок особистості у процесі професійного життя, прогресивне зростання конкурентоспроможності та новітні технології відкривають не лише нові горизонти і можливості, але разом з тим висувають підвищені вимоги до професійності державних службовців.

Державні службовці є провідними фахівцями забезпечення добробуту, порядку, правил, доступності та надання послуг суспільству. Вони є сполучною ланкою між громадянином та державою в цілому з усіма її процесами. Становлення України як молодої держави в різні періоди відбувається по різному, та досліджуючи основи якостей, характеристик, знань, умінь та навичок державних службовців різних напрямів, спостерігаємо у значної частини низький рівень інноваційний навичок, які б допомоги їм бути стресостійкими в сучасних умовах, набувати високої мотивації до саморозвитку, низький рівень знань сучасних інформаційно-комунікативних технологій, низький рівень емоційного інтелекту, що супроводжується нездатністю перенаправити деструктивні конфлікти в конструктивні, створювати власні комунікативні технології на основі нових вимог інформаційно-комунікативного напряму.

Не якісна здатність застосовувати набуті вміння комунікації у професійному житті з вимогами сучасності ще більше формує складність комунікативних процесів в умовах пандемії, коли основа професійної діяльності закладається через мультимедійні, інформаційні технології.

Прискорення процесу появи нових знань вимагає від державних службовців готовності до постійного оновлення і неперервного удосконалення своїх професійних можливостей. Саме тому актуальною проблемою є формування та розвиток їх інформаційно-комунікаційної культури у процесі підвищення кваліфікації.

Одним із ключових аспектів успіху сьогодення є процес комунікації, взаємодії один з одним та з суспільством в цілому. Провідні методики, способи комунікативних зв'язків, правила та секрети ділового, суспільно - побутового спілкування, як на рівні очного способу, так і на рівні інших способів - запорука гарних взаємовідносин в усіх сферах. Сьогодні завдяки якісній комунікації створюються нові умови праці, фінансуються важливі проекти, організовуються маса заходів щодо благополуччя та взаємодії суспільства країни з іншими країнами світу.

Компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, знань, навичок, методів є однією з головних складових високого професійного рівня державного службовця в незалежності від того є він висококомпетентним фахівцем з великим досвідом чи початківцем своєї справи.

Професія державного службовця відноситься до соціально важливих видів праці, а тому серед вимог до професійних якостей сучасності особливе місце належить саме рівню його інформаційно-комунікативної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В основу теоретичного дослідження покладені праці щодо формування інформаційно-комунікаційної культури та компетентності фахівців, які працюють з людьми, як-от: Н. Ших [1], Л. Прокопчук, Л. Павлушенко, Л. Мазай, Н. Павликівська [2], І. Іванова [3], Ю. Емельянов [4], В. Биков, М. Шишкіна [5], В. Ковальчук [6]. Інноваційний та активний підхід у використанні сучасних технологій, можливостей штучного інтелекту у підготовці фахівців наголошувли В. Яхупов (V. Yahupov), В. Свистун (V. Svystun) [7; 9], С. Ясер (S. Yaser) [8]. А. Джаліл (А. Jalil), М. Бір (M. Beer), П. Кроутер (P. Crowther) звертали свою увагу на те, що педагогічно обґрунтований дизайн є фактором забезпечення активного та цікавого процесу навчання [10]. Г. Торстейнссон (G. Thorsteinsson), Р. Гуннарсдоттір (R. Gunnarsdottir), А. Нікулеску (A. Niculescu) [11] визначали багатоканальну взаємодію між студентами за допомогою сучасних технологій.

Сучасні суспільно-політичні контексти та стрімкий розвиток інформаційного суспільства вимагає від педагогів - як науковців, так і практиків - пошуку нових ідей і тактичних підходів до виховання у молодої генерації українців патріотичного світогляду. Потужним потенціалом у цій царині володіють інформаційно-комунікаційні технології [2]. Загальнотеоретичні питання концепції використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті висвітлюють у своїх працях В. Биков, О. Спірін, О. Пінчук, [12] Т. Коваль [13], І. Ставицька [14], Г. Козлакова [15] та ін.

Інформація стала пріоритетним продуктом інтелектуальної діяльності людства. Інформація та сучасні інформаційно-комунікаційні технології проникають в усі царини життєдіяльності соціуму. Документи, ратифіковані країнами-членами Європейського Союзу та Ради Європи - Consultation on the future «EU 2020» Stratege [16] Opter pour la croissance, innovation et emploi dans une societe fondee sur la cohesion [17] - також вказують на вплив розвитку інформаційних технологій у сьогоденні. Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства, вказує також і на те, що сучасні і майбутні технології передачі, зберігання інформації справлять неабиякий вплив на світову економіку [18].

Урядовими документами визначається необхідність широкої інформатизації абсолютно усіх напрямів діяльності, вказуючи на те, що майбутнє вже не є можливим без дистанційних технологій зв'язку як на побутовому рівні, так і у сфері ділових відносин. Національна доктрина розвитку освіти «Інформаційні технології в освіті» наголошує, що «пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві».

Мета дослідження: обґрунтування важливості підвищувати рівень інформаційно-комунікаційної культури державних службовців у процесі підвищення кваліфікації та дослідити найактуальніші способи, методи, технології професійного розвитку означених фахівців як основу збереження якості життя.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним із ключових аспектів успіху сьогодення є процес комунікації, культура спілкування, взаємодії один з одним та з суспільством в цілому. Провідні методики, способи комунікативних зв'язків, правила та секрети ділового, суспільно-побутового спілкування, як на рівні очного способу, так і на рівні інших способів - запорука гарних взаємовідносин в усіх сферах. Сьогодні завдяки якісній комунікації створюються нові умови праці, фінансуються важливі проекти, організовуються маса заходів щодо благополуччя та взаємодії суспільства країни з іншими країнами світу, формується та підсилюється позиція громадянськості як основа без пекового аспекту.

Тому, можемо бачити - одним з провідних напрямів навчальної діяльності різних рівнів мають стати розвиток умінь та навичок комунікабельності на високому рівні, при цьому складність та актуальність завдання полягає у створенні такого рівні в умовах дистанційного спілкування, яка стає основою не лише у навчальній діяльності особистості, але і у професійній основі.

Стає зрозуміло, що ресурси, які сприймались 10 років по тому, як допоміжні (як наприклад мультимедійні, телекомунікаційні, інтернет) стають основою діяльності особистості у сучасному динамічному світі. Сучасна молодь, яка здобуває освіту в теперішніх умовах і програмах, як на рівні загальної середньої освіти, так і професійної має більше навичок та умінь щодо засвоєння й адаптації до сучасних технологій та їх якісне використання різних сферах своєї життєдіяльності. Але окрім теперішніх студентів та учнів мають відповідати сучасним вимогам й інші громадяни, які мають фахову підготовку у певній сфері, стаж роботи, але при цьому мало орієнтуються у сучасних інформаційно - комунікаційних досягненнях, що можна використовувати як основу розвитку власної особистості, при цьому завжди залишатися конкурентоспроможним на ринку праці.

Як зазначається у статистичних дослідженнях, що приблизно сім із десяти працівників, що були звільнені, залишають свою посаду не через те, що не впоралися зі своїми обов'язками, а через конфлікти зі співробітниками та керівниками. Також сьогодні спостерігаємо ситуацію, коли провальною є сама співбесіда, тобто ще задовго до виконання своїх безпосередніх професійних обов'язків та контакту зі співробітниками. Статистика зазначає не проходження попередньої співбесіди з роботодавцями семи із десяти, а саме через відсутність у потенційних працівників навичок ефективного спілкування, у тому числі через інформаційно-комунікативні технології [3].

Щороку фахівці вищої освіти все більше намагаються застосовувати все нові й нові технології, методи навчання здобувачів освіти, які б дали якомога більше результативності знань та мотивації до самоосвіти, як однієї з важливих умов росту професійності. Але, коли ми зіштовхнулися зі слухачами курсів підвищення кваліфікації для державних службовців, зрозуміли, що має бути особливий підхід через низку причин. По-перше, дуже обмежений час для надання якісної освіти у процесі підвищення комунікації. Загальна тривалість короткострокових програм становить 30 годин, а в умовах пандемії майже всі години проходили у форматі онлайн. По друге, треба було адаптувати систему підвищення кваліфікації державним службовцям так, щоб їм було максимально зручно та зрозуміло процес використання інформаційно-комунікаційних технологій, як для процесу активного слухання, так і для виконання низки завдань. По третє, навчання протягом 30 годин є недостатнім для одразу якісного результату сьогодення, важливо ще й спонукати, змотивувати до самодисципліни у безперервному саморозвитку відповідного напряму, щоб знання, отриманні сьогодні щодня оновлювалися, а не стали застарілими через певний короткий проміжок часу.

Під час викладання курсу підвищення кваліфікації «комунікація та взаємодія» для державних службовців більш ніж 10 груп протягом двох років 20202021 років в умовах сучасної пандемії, ми напрацювали власну модель дистанційної освіти такої категорії, що вже дає наочні позитивні результати та відгуки.

Під інформаційно-комунікаційною культурою державного службовця ми розуміємо різновид інформаційно-комунікаційної культури фахівця, частину інформаційно-комунікаційної культури особистості, а саме: формування інформаційно-комунікаційної культури державних службовців, розвиток навичок правильного формулювання інформаційних запитів, пошуку, фіксації і використання отриманих даних, їх критичної оцінки і відбору, уміння підтримувати постійну жагу до інформації та знань, самодисципліна, мотивація до безперервного розвитку як основа збереження якості життя.

Ми підтримуємо позицію та відповідно направляємо свою діяльність у процесі підвищення кваліфікації державних службовців в тому, що провідним напрямом дистанційної освіти є розкриття максимально більшої кількості не лише інтелектуальних здібностей, а й творчих у тому числі. Адже сучасний Інтернет світ надає можливість пізнати фактично все за короткий проміжок часу в доступних та комфортних умовах [20], [8].

Сучасне дистанційне навчання виникло не лише як необхідність в умовах пандемії, але й як основна вимога розвитку наукової прогресії суспільства. Пандемія має якість закінчуватися, та чи зменшиться в результаті актуальність дистанційної освіти? Не зменшиться, а навпаки щоразу зростатиме, як головна умова загального доступу до світових освітніх ресурсів. Ми переконанні, що сучасна поява та подальший розвиток онлайн університетів, таких як наприклад lift внесуть суттєві корективи у процес освітнього процесу, до якого, знов таки, поколінню освітян варто буде адаптуватися та відповідати необхідним професійним вимогам, щоб забезпечити якісний освітній процес нового формату. Сучасна дистанційна освіта, покликана забезпечити інтенсивне практичне застосування тими, хто навчається, методами і засобами інформаційно - комунікаційних технологій, розвиває уміння і навички у сучасній науці і практиці. Впровадження провідних та креативне застосування нових елементів дистанційної форми навчання у період підвищення кваліфікації державних службовців є необхідною умовою для досягнення сучасного рівня якості освіти.

У процесі підвищення кваліфікації за програмою «Комунікація та взаємодія» державні службовці мали спрямовувати свої знання на:

- соціально-комунікативної: вміння й навички спілкування та встановлення конструктивних відносин між людьми, діалогу і громадського обговорення суспільних проблем в очному та заочному режимі;

- інформаційно-медійної: вміння критично мислити; навички пошуку, аналізу та оцінки інформації, критичної оцінки медіаповідомлень на основі аналізу джерел, соціальної ситуації;

- розв'язання соціальних конфліктів, проблем: уміння розв'язувати соціальні суперечності; формування установки на толерантне розв'язання конфліктів;

- відповідального соціального вибору й прийняття рішення: готовність до ухвалення обґрунтованого рішення на основі усвідомленого й виваженого вибору;

- установка на відповідальну суспільну діяльність; навички участі в соціальних та політичних процесах і т.д.

У процесі дистанційного навчання державних службовців ми використовували наступне:

- методичні рекомендації щодо використання онлайн ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо;

- відео - та аудіозаписи уроків, лабораторних, практичних занять тощо;

- мультимедійні матеріали;

- практичні онлайн завдання із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

- віртуальні тренажери із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

- пакети тестових завдань для проведення контрольних заходів, тестування із автоматизованою перевіркою результатів, тестування із перевіркою викладачем;

- ігрові інтерактивні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

- електронні бібліотеки чи посилання на них;

Розкривючи нову тему, даючи нові знання, провокуючи думки також використовували наступне:

- аудіо-книги або підкасти, інтерв'ю з цікавими людьми;

- youtube-канали викладачів-предметників;

- блоги науковців практиків (за категоріями) та ін.

Провідними програмними засобими при використанні веб-технологій стали такі як:

- платформа Moodle;

- платформа Google Classroom - допомагає створювати і впорядковувати завдання, виставляти оцінки, коментувати і організовувати ефективне спілкування зі слухачами в режимі реального часу або в режимі дистанційного навчання.

- Платформа LearningApps.org - онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Він є конструктором для розробки різноманітних завдань з різних предметних галузей для використанням різної вікової групи [6];

- Thinglink - інструменти для створення інтерактивних зображень, відео та інших мультимедійних ресурсів.

- buncee - підтримує створення і спільне використання візуального представлення навчального контенту;

- edpuzzle - програмне забезпечення для створення відео заняття;

- kaltura - інструменти для створення відео з можливостями інтеграції для різних систем управління навчанням;

- nearpod - програмне забезпечення для створення занять з інформативною і інтерактивної оціночною діяльністю;

- pear deck - полегшує розробку привабливого навчального контенту з різними функціями інтеграції;

- squigl - платформа для створення контенту, яка перетворює мову або текст в анімовані відеоролики.

Також надзвичайно мотивуючими у розвитку своїх особистісних та професійних умінь стали ресурси для створення ментальних мап, а саме: https://www.mindomo.com; https://www.mindmeister.com; https://coggle.it.

Особливу цікавість слухачів курсу підвищення кваліфікації державних службовців «Комунікація та взаємодія» викликало завдання риторичного практикуму. Організація риторичного практикуму дозволяє полегшити шлях ефективної комунікації як у межах очного формату спілкування, так і через інформаційно-комунікаційні технології сучасності і зробити цей процес більш ефективним.

Для збільшеного рівня інформаційної культури ми акцентували увагу на важливості та технологіях розвитку емоційного інтелекту особистості, значенні самодисципліни у сучасному швидкоплинному динамічному світі, можливості при застосуванні творчого підходу при представленні інформації, забезпечення якісного пошуку, аналізу, обробки інформації та обов'язково впровадження інформаційної рефлексії, як спосіб перезавантажитись не втрачаючи своєї творчості, мотивації. Наголос на означені елементи розвитку інформаційної культури в межах курсу підвищення кваліфікації для державних службовців «Комунікація та взаємодія» дозволило зорієнтувати фахівців на безперервний розвиток, не спиратися лише на знання здобутті під час освоєння професії, чи навички здобутті під час професійного виконання свої професійних обов'язків, змотивували слухачів до постійного самостійного зростання, адже сьогодні це стає однією з найвагоміших умов залишатися не лише конкурентоспроможним, але й при цьому зберегти основи свого психологічного здоров'я.

В основу комунікаційної культури по заклали основи вербальної та невербальної комунікації, самопрезентація та інформаційної взаємодії як у системі очного формату, так і дистанційного.

Таким чином, ми зорієнтували свою увагу на можливостях інформаційно - комунікаційних технологій для розвитку особистості, акцентували увагу на тому, що дистанційна освіта може і має бути високої якості, і що сучасні якості якісної адаптації, гармонійності з мінливим світом можна осягнути у будь якому віці, і не лише як учень чи студент, але й як усталений фахівець своєї справи, що звик до певних визначених правил та норм роботи.

Висновки. Стрімкий розвиток глобалізації впливає на всі сфери життя людей - особистісну, соціальну, культурну. Технічний прогрес у найближчому майбутньому призведе до спілкування «на рівні людства». Супутниковий зв'язок та Інтернет руйнують всі бар'єри в сучасному світі. Розвиток туризму, масової культури, масового продукту - усе веде до єднання в медіа просторі, а основним засобом спілкування стає мова. Саме тому, важливим елементом освітнього процесу стає роль викладача як куратора, фасилітатора та консультанта на мотивацію слухачів до високого безперервного саморозвитку. А в умовах сучасності означені умови мають вміло застосовуватися у дистанційному форматі, використовуючи постійно розвиваючі інформаційно-комунікаційні технології.

У процесі підвищення кваліфікації державних службовців у межах курсу «Комунікація та взаємодія» протягом двох років, ми вибудовували максимально відповідні підходи до якісної системи знань в умовах дистанційної освіти. Сформовано та виділено провідні три складові інформаційно-комунікаційної культури державних службовців, такі як-от: інтерактивна комунікація, інформаційна культура, комунікаційна культура.

Вбачаючи високу зацікавленість державних службовців у проведенні підвищенні кваліфікації такого формату та застосування означеної різноманітності ресурсів, методів навчання, що визначається поданням заявок на продовження навчання наступних років, ми зорієнтовані на продовження дослідження найякісніших інформаційно-комунікаційних технологій, зорієнтованих на фахівців різних напрямів, які у більшості випадках використовують застарілі чи менш актуальні способи досягнення комунікативного якісного зв'язку, як у форматі онлайн, так і при очній формі взаємодії. Окрім цього, прагнемо вивчити можливості застосування означених ресурсів та форм при підвищенні кваліфікації інших курсів, які пропонуються в Україні, таких як: подолання корупції, управління персоналом, лідерство.

Література

1. Ших Н. Формування інформаційно-комунікаційної культури майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін у процесі самостійної роботи над інформаційно - пошуковими задачами. «Humanities & Social Sciences 2009» (HSS-2009), 14-16 may 2009, Lviv, Ukraine. Електронний ресурс. Доступно: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/6929/1/93.pdf.

2. Павлушенко О., Мазай Л., Прокопчук Л., Павликівська Н. Інтернет ресурси як засоби формування національно-патріотичного світогляду студентів. Інформаційні технології і засоби навчання. Том 85, №5. с. 130-146, 2021

3. Іванова І. Ф. Розвиток комунікативної компетентності студентів педагогічних спеціальностей на заняттях з психології. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського: зб. наук. Праць. Т. 2, Вип. 11 (99). Миколаїв. с. 121 - 124, 2013

4. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Ленинград. Изд-во Ленинградского университета. 1999. С. 68 - 80.

5. V. Bykov, M. Shyshkina, «The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities», Information Technologies and Learning Tools, vol.68 (6), pp.1-19, 2018. [Online]. Available:https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2609/1409.

6. V.I. Kovalchuk and I.V. Sheludko, «Implementation of digital technologies in training the vocational education pedagogues as a modern strategy for modernization of professional education» Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia adDidacticam Biologiae Pertinentia, no. 9, pp. 122-138, 2019.

7. Wasyl Jagupow, «Zawodowa edukacja technichna Ukrainy a spoleczenswo informacyjne», Prace Naukowe Akademii im. Jana Dlugosza w Cz^stochowie: Seria Edukacja Techniczna i Informatyczna / pod red. Aliny Gil, Tom V, s. 143-154. 2010, [Електронний ресурс]. Доступно: http://kernel.bg.ajd.czest.pl/wydawnictwo/eti_tom5.html. Accessed on: Jule, 20, 2020.

8. Sendi Yaser. «Integrated Maritime Simulation Complex Management, Quality And Training Effectiveness From The Perspective Of Modeling And Simulation In The State Of Florida»», USA (A Case Study), Electronic Theses and Dissertations, 2015. 1399. [Електронний ресурс]. Доступно: https://stars.library.ucf.edu/etd/1399. Дата звернення: серпень 14, 2020

9. Vasyl Yahupov, Valentyna Svystun, and Vladyslav Kyva, «The Results of the Summative Stage of the Experiment on the Development of the Informational and Communication Competence of Teachers in the System of Military Education», TEM Journal (Technology, Education, Management, Informatics), Volume 9, Issue 1, Pages 367-372, February 2020. DOI: 10.18421/TEM91-50

10. А. Jalil, M. Beer, P. Crowther, «Pedagogical Requirements for Mobile Learning: A Review on MOBIlearn Task Model», Journal of Interactive Media in Education, 2015 (1), p. Art. 12. DOI: http://doi.org/10.5334/jime.ap [Електронний ресурс]. Доступно: https://www - jime.open.ac.uk/articles/10.5334/jime.ap/.Дата звернення: Січ. 12,2020

11. G. Thorsteinsson, R. Gunnarsdottir, A. Niculescu, «Assessing the Value of a Mobile Application in Fostering Ideation within a School Context», Studies in Informatics and Control, Vol. 24, No. 1, p. 119-126, 2015. [Електронний ресурс]. Доступно: https://opinvisindi.is/bitstream/ handle/20.500.11815/450/SIC_2015-1-Art13.pdf? sequence=1. Дата звернення: Січ. 12,2020

12. Биков В., Спірін О., Пінчук О. Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти. Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні: актуальні проблеми теорії і практики (до 25-річчя НАПН України). Збірник наукових праць. Київ: Видавничий дім «Сам», 2017. С. 191-198.

13. Коваль Т. І. Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяльності: навч.-метод. посіб. Київ: Вид. центр НЛУ, 2009. 380 с.

14. Ставицька І.В. Національний технічний університет України «КПГ' (2012, квітень, 16). Інформаційно-комунікаційні технології в освіті. [Електронний ресурс]. Доступно: http://confesp.fl.kpi.ua/node/1103.

15. Козлакова Г.О. Теоретичні і методичні основи застосування інформаційних технологій у вищій технічній освіті: Монографія. Київ: ІЗМН, ВІПОЛ, 1997. 180 с.

16. Commission working document. «Consultation on the future «EU 2020»» Stratege». [Online]. Available: http://eur-lex. europa.eu/

17. Commission European Report. (2003, March 21). №1799810 «Opter pour la croissance, innovation et emploi dans une societe fondee sur la cohesion». [Online]. Available: http://ec.europa.eu/invest-in-research/pdf/ 226/fr.pdf

18. Верховна Рада України. (2000, липень, 22). 998_163 «Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства». [Електронний ресурс]. Доступно: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_163 4

References

1. Shikh, N. (2009). Formuvannia informatsiino-komunikatsiinoi kultury maibutnioho vchytelia u protsesi samostiinoi roboty [Formation of information and communication culture of the future teacher of natural and mathematical disciplines in the process of independent work on information and search tasks]. Humanities & Social Sciences 2009» (HSS-2009), 14-16 May 2009. Retrieved from http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/6929/1/93.pdf [in Ukrainian].

2. Pavlushenko, O., Mazay, L., Prokopchuk, L., Pavlykivska, N. (2021). Internet resurcy iak zasoby formuvania natsionalno-patriotychnoho svitohliadu studentiv. Informatsiini tehnolohii ta zasoby navchania - Internet resources as a means of forming the national-patriotic worldview of students. Information technologies and teaching aids. №5, pp. 130-146 [in Ukrainian].

3. Ivanova, I.F. (2013). Rozvytok komunikatyvnoi kompetentnosti studentiv pedahogichnoi spetsialnostei na zaniattiah psyholohii [Development of the community competence of students in pedagogical specialties in employment with psychology]. Naukovyi visnykMykolaivskoho derghavnogo universytetu imeni V.O. Suhomlynskoho - Scientific Bulletin of Mykolaiv State University named after V.O. Sukhomlinsky. T. 2, Vip. 11 (99). Mikolaiv, pp. 121 - 124 [in Ukrainian].

4. Emelyanov, Yu. N. (1999). Aktivnoe sotsialno-psihologicheskoe obuchenie [Active socio-psychological education]. Leningrad. Publishing house of the Leningrad University. 1999. pp. 68 - 80 (in Russian)].

5. Bykov, V., Shyshkina, M. (2018). «The Conceptual Basis of the University Cloudbased Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities», Information Technologies and Learning Tools, vol.68 (6), pp.1-19. Retrieved https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2609/1409 [in English].

6. Kovalchuk, V.I. and Sheludko, I.V. (2019). Implementation of digital technologies in training the vocational education pedagogues as a modern strategy for modernization of professional education Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia adDidacticam Biologiae Pertinentia, no. 9, pp. 122-138 [in English].

7. Yahupov, V. (2010). Vocational technical education of Ukraine and the information society, 2010. [Online]. Retrieved from http://kernel.bg.ajd.czest.pl/wydawnictwo/eti_tom5.html. Accessed on: Jule, 20 [in Polish].

8. Yaser, Ya. (2015). Integrated Maritime Simulation Complex Management, Quality And Training Effectiveness From The Perspective Of Modeling And Simulation In The State Of Florida, USA (A Case Study), Electronic Theses and Dissertations. Retrieved from https://stars.library.ucf.edu/etd/1399. Accessed on: August 14, 2019 [in English].

9. Yahupov, V., Svystun, V., and Kyva, V. (2020). The Results of the Summative Stage of the Experiment on the Development of the Informational and Communication Competence of Teachers in the System of Military Education, TEM Journal (Technology, Education, Management, Informatics), vol.9, no.1, pp. 367-372, February. Retrieved from http://www.temjournal.com/content/ 91/TEMJournalFebruary2020_367_372.html. Accessed on: August 14, [in English].

10. Jalil, А., Beer, M., Crowther, P. (2015). Pedagogical Requirements for Mobile Learning: A Review on MOBIlearn Task Model. Journal of Interactive Media in Education, p. Art, 12. Retrieved http://doi.org/10.5334/jime.ap [in English].

11. Thorsteinsson, G., Gunnarsdottir, R., Niculescu, A. (2015). Assessing the Value of a Mobile Application in Fostering Ideation within a School Contex. Studies in Informatics and Control, vol. 24, No. 1, pp. 119-126 Retrieved from https://opinvisindi.is/bitstream/handle/ 20.500.11815/450/SIC_2015-1-Art13.pdf? sequence=1. Accessed on: Jan. 12,2020 [in English].

12. Bykov, V., Spirin, O., and Pinchuk, O. (2017). Problemi ta zavdania suchasnoho etapu informatyzatsii osvity [Problems and tasks of the modern stage of education informatization]. Naukove zabezpechennia rozvytku osvity v Ukraini: aktualni problemy teorii i praktyky - Scientific support of education development in Ukraine: current issues of theory and practice (do 25-richchia NAPN Ukrainy). Kyiv, pp. 191-198 (in Ukrainian)].

13. Koval, T.I. Training of higher school teachers: information technologies in pedagogical activity: training manual. Kyiv, Ukraine: Vyd. tsentr NLU, 2009. 380 p [in Ukrainian].

14. Stavytska, I.V. (2012). Natsionalnyi tehnichnyi universytet Ukrainy «KPI» [National Technical University of Ukraine «KPI»]. Informatsiino - komunikaziini tehnologii v osviti - Information and communication technologies in education. Retrieved from http://confesp.fl.kpi.ua/node/1103 [in Ukrainian].

15. Kozlakova, H.O. (1997). Teoretychni I metodychni osnovy zastosuvania informaziinyh tehnolohii u vyschii tehnichnii osviti [Theoretical and methodical bases of application of information technologies in higher technical education]. Kyiv, Ukraine [in Ukrainian].

16. Commission working document. Consultation on the future «EU 2020» Stratege. Retrieved from http://eur-lex. europa.eu/ (in English)].

17. Commission European Report. (2003). №1799810. Opter pour la croissance, innovation et emploi dans une societe fondee sur la cohesion. Retrieved from http://ec.europa.eu/invest-in - research/pdf/ 226/fr.pdf [in French].

18. Verhovna Rada Ukrainy [Verkhovna Rada of Ukraine]. 2 sesiya. (2000, July 22). 998_163. Okinavska Hartiia globalnoho informaziinoho suspilstva - Okinawa Charter of the Global Information Society. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/998_163 4 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru