Методика дослідження професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика дослідження професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей

Мешко Галина Михайлівна доктор педагогічних наук, професор, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

Габрусєва Наталія Валеріївна Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, м. Тернопіль

Анотація

Формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей - складний, багатоетапний та надзвичайно важливий процес, який потребує постійної уваги і вивчення. У статті описано авторську методику дослідження сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей та роз'яснено ключові правила її використання. Запропонована методика дає можливість виявити специфіку формування професійної відповідальності за "Опитувальником визначення сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей" на двох рівнях. Перший рівень - з'ясування контекстів розуміння студентами поняття "професійна відповідальність" за блоками: формально-технічний блок; виконавсько-комунікативний блок; дослідницько-прогностичний блок. Другий рівень - діагностика загального рівня сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей закладів вищої освіти за чотирма основними шкалами, виділеними нами за професійно значущими якостями фахівця технічного профілю: Шкала 1 - Інтелектуальна когнітивність та здатність до науково-технічної творчості; Шкала 2 - Професійна емпатія та колективізм; Шкала 3 - Пріоритетність та ціннісна визначеність професії; Шкала 4 - Здатність до автономної діяльності і персональної відповідальності. Представлена методика дає можливість здійснювати постійний моніторинг проблем, які виникають у процесі формування професійної відповідальності майбутніх фахівців технічного профілю на етапі професійної підготовки у закладі вищої освіти та вчасно вносити відповідні корективи у процес навчання. Подальші наукові розвідки будуть спрямовані на пошук шляхів оптимізації процесу формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей з врахуванням результатів діагностики за описаною методикою. студент професійний відповідальність

Ключові слова: професійна відповідальність, студенти технічних спеціальностей, методика дослідження професійної відповідальності, діагностика, моніторинг.

Meshko Halyna Mykhaylivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor, Ternopil Volodymyr Hnatyuk National Pedagogical University, Ternopil

Habrusieva Nataliia Valerievna Ternopil Ivan Puluj National Technical University, Ternopil

RESEARCH METHODS OF TECHNICAL SPECIALTIES STUDENTS PROFESSIONAL RESPONSIBILITY

Formation of students of technical specialties professional responsibility is a complex, multi-stage and extremely important process that requires constant attention and study. The article describes the author's method of studying the formation of professional responsibility of technical specialties students and explains the key rules of its use. The proposed method makes it possible to identify the specifics of the formation of professional responsibility for the "Questionnaire to determine the formation of professional responsibility of students of technical specialties" at two levels. The first level is to clarify the contexts of students' understanding of the concept of "professional responsibility" in blocks: formal and technical block; executive-communicative block; research and forecasting unit. The second level - diagnosis of the general level of professional responsibility of students of technical specialties of higher education institutions on four main scales, selected by us on professionally significant qualities of a technical specialist: Scale 1 - Intellectual cognition and ability to scientific and technical creativity; Scale 2 - Professional empathy and collectivism; Scale 3 - Priority and value of the profession; Scale 4 - Ability to act autonomously and personally. The presented methodology makes it possible to constantly monitor the problems that arise in the process of formation of professional responsibility of future technical specialists at the stage of professional training in higher education and to make timely adjustments to the learning process. Further scientific research will be aimed at finding the ways to optimize the professional responsibility process of students from technical fields of study, taking into account the results of diagnostics according to the chosen methodology.

Keywords: professional responsibility, students of technical specialties, methods of professional responsibility research, diagnostics, monitoring.

Постановка проблеми. Однією з найперспективніших ідеологій ХХІ ст., яка знайшла адептів у всіх цивілізованих країнах, є концепція сталого розвитку суспільства, яка поступово витісняє інші ідеології, неспроможні забезпечити керований поступ цивілізації. Не останню роль у процесі побудови суспільства стійкого розвитку відіграють фахівці технічних спеціальностей, які за допомогою нових технологій змінюють якість життя та саме середовище існування людини. Високий рівень технічного зростання формує прогрес у всіх суспільних сферах, проте, зворотнім його боком є проблеми, які виникають через безвідповідальне ставлення до можливих способів застосування тих чи інших технічних винаходів. Розвиток озброєнь, в тому числі ядерних, екологічна криза тощо можуть поставити під загрозу саму можливість існування людства.

Тому дуже важливим є виховання відповідального фахівця, який здатен оцінити перспективи використання технічних інновацій, співвіднести результати застосування розробок з потребами споживача. Міністерство освіти і науки України у затверджених Стандартах вищої освіти однією з основних загальних компетенції визначає "здатність діяти соціально відповідально та свідомо" [1]. Національна рамка кваліфікацій одним з основних результатів навчання називає "відповідальність та автономію" [2].

Постає питання про необхідність діагностики сформованості відповідних компетенцій. Наявні методики здатні оцінити загальний рівень відповідальності респондента, особливості прийняття відповідальних рішень тощо. Проте професійна відповідальність особлива - вона передбачає приналежність до специфічного професійного світогляду, який визначає особистісні якості, здатність діяти відповідально в конкретно визначеній професійній ситуації.

Наше дослідження спрямоване на розроблення методики діагностики професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей відповідно до розуміння ними контекстів поняття "професійна відповідальність" та виокремлених в результаті дослідження професійно значущих якостей, які допомагають майбутньому фахівцю діяти відповідально в професійній сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Конкретних методик, спрямованих на вивчення стану сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей на теперішній час у вітчизняній професійній педагогіці не виявлено. В основу дослідження покладено особистісно-ситуаційний підхід М. Садової [3] щодо розуміння сутності поняття "професійна відповідальність" та методик діагностики відповідальності. Професійно значущі якості, які були взяті за одиниці обрахунку, виокремлено відповідно до досліджень Джанін М. Уільямсон, Джон В. Лаунсбері, Лі Д. Хан [4] та та В. Литвиненка, І. Бовбрика, І. Наумова, З. Зайцевої [5].

Мета статті - представити процес і специфіку розроблення та апробації методики для вивчення сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу. У жовтні 2019 року нами проведено опитування студентів другого курсу (54 респонденти) факультету комп'ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (Україна). Запропоновано дати розгорнуту відповідь на питання: "У чому полягає професійна відповідальність фахівця технічного профілю?".

Для обрахунку результатів застосовано метод контент-аналізу, який К. Кріпендорф визначив наступним чином: використання повторювального та достовірного методу для переведення певних висновків з тексту в інші стани або якості [6].

На першому етапі зібрано опитувальні листи респондентів, які були задіяні у нашому дослідженні.

На другому етапі визначено кількісні одиниці аналітичного дослідження - одиниці контексту та одиниці обрахунку. Спочатку текст був прочитаний в повному обсязі, що необхідно для формування загального враження, перш ніж він буде сортуватись за фрагментами. Повторно, більш детально перечитувались опитувальні листи, наші попередні коментарі переосмислювались та співставлялись з контекстом ситуації та розумінням конкретним студентом змісту професійної відповідальності фахівців технічного профілю. У процесі наступного читання формувалися коди, коментарі укрупнювались, та одночасно відбулося скорочення тексту досліджуваного опитувального листа за рахунок виключення непотрібної інформації; в подальшому коди уточнювались, конкретизувались, співвідносились з конкретними уривками тексту. У результаті аналітичного опису залишився організований структурований текст та всього декілька категорій і уривків з нього, необхідних для подальшого аналізу (рис. 1)

Рис. 1. Визначення респондентами змісту професійної відповідальності фахівців технічного профілю

У деяких відповідях згадувались одночасно декілька варіантів розуміння контексту професійної відповідальності з вище перелічених.

Одиниці контексту були об'єднані в три групи. Отримані результати, певною мірою відповідають схемі контекстів професійної діяльності, сформульованою М. Садовою [3, С. 150-151 ], проте акцентують увагу саме на розумінні професійної відповідальності за конкретними контекстами діяльності майбутніх фахівців технічного профілю:

Формально-технічна відповідальність. Характеризується формальним підходом до роботи, відсутністю ініціативи та бажання розвиватись і створювати щось нове. В основному розуміння професійної відповідальності інженера зводиться до дотримання норм безпеки під час роботи з технічними пристроями, правильної їх роботи. Все, на чому повинна бути зосереджена увага фахівця (на думку студентів), - надійні результати, точні розрахунки. Саме вони і свідчать про професіоналізм.

Виконавсько-комунікативна відповідальність. На цьому рівні відзначається соціальне значення роботи фахівця технічного профілю. Основна увага звертається на комунікацію між споживачем - виробником, стосунки з колегами та керівництвом. Відповідальність передусім трактується як колективна. Основними ознаками вказаного рівня є: сумлінне виконання поставлених керівництвом завдань, відповідальність перед кінцевим споживачем за безпечне використання та якість продукту, а також перед колегами за успіх проєкту.

Дослідницько-прогностична відповідальність - вимагає комплексного розуміння історії та значення майбутньої професії. Відчуття приналежності до результатів науково-технічного прогресу, створення майбутнього середовища існування людини, відповідальність перед наступними поколіннями, вирішення глобальних проблем за допомогою техніки тощо. Передбачає творчий підхід до справи, здатність до автономної діяльності.

На четвертому етапі здійснено узагальнення та інтерпретацію результатів дослідження, поданих на рис. 2.

Рис. 2. Розподіл відповідей респондентів за контекстами

Щоб перевести основні одиниці контексту в операційно-вимірювальний конструкт, ми виділили професійно значущі якості, які найчастіше згадували студенти, та згрупували їх у чотири шкали, які і стали основними одиницями обрахунків у нашому дослідженні.

Професійно значущі якості (англ.: professional abilities) - професійні властивості, сукупність духовних, психічних та фізичних якостей людини, необхідних і достатніх для того, щоб стати професіоналом, тобто для успішного опанування певної професії, нормативно придатної ефективності роботи та кар'єри за даною професією ^[7]. Вивченню проблеми розвитку окремих професійно значущих якостей та їх структури в професійній діяльності, зокрема інженерній, присвячені праці В. Бодрова ^[8^], В. Кальниша ^[9], Г. Лещенко^[10].

М. Садова наголошує, що "з експериментального погляду простіше здійснити поглиблене вивчення однієї або декількох рис особистості, прослідкувати прояв цієї властивості в професійній діяльності, її вплив на процес і результати роботи, ніж досліджувати цілісну особистість" [3, С.138].

Рис.3. Відповідність основних шкал діагностики професійно значущим якостям інженера

Для створення діагностичного інструментарію важливою є компонентна структура професійної відповідальності. У дослідженні ми опиралися на концепцію професійної відповідальності особистості, структуру цього феномена, розроблені М. Садовою [3, С. 98-138]. Ми ставили за мету дослідження саме внутрішньої структури професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей.

Відповідно до виокремлених професійно значущих якостей було сформовано чотири основні шкали, які в подальшому використовувались за одиниці обрахунку (рис.3).

ШКАЛА 1 - Інтелектуальна когнітивність та здатність до науково- технічної творчості (ІкТ) - належать до когнітивного компонента внутрішньої структури професійної відповідальності, враховують такі якості респондентів, як здатність сприймати, систематизувати та використовувати інформацію у професійній сфері, переводити її в знання та застосовувати для вирішення нових задач. Здатність до творчості багатьма дослідниками (наприклад, В. Фадєєва, Н. Кирилов [11], В. Сантос, Е. Мамед, К. Сільвейра, Л. Рейста [12] ін.) трактується як необхідна умова професійної відповідальності інженерів. Тому в цю шкалу ввійшли питання на визначення таких професійно значущих якостей, які впливають на рівень професійної відповідальності як: здатність отримувати та засвоювати знання, ініціативність, творчість, креативність.

ШКАЛА 2 - Професійна емпатія та колективізм (ЕпК) - емоційний та морально-етичний компоненти. На попередньому етапі дослідження встановлено, що багато студентів професійну відповідальність пов'язують саме із зовнішніми міжособистісними зв'язками - відповідальністю перед керівництвом, колегами по роботі чи родиною. Тому в Блок ЕпК були внесені питання, які визначають такі якості, як: емпатія, колективізм, здатність до командної роботи. Потрібно зазначити, що наявність цих якостей свідчить про розуміння респондентом відповідальності більшою мірою колективною, ніж індивідуальною.

ШКАЛА 3 - Пріоритетність та ціннісна визначеність професії (ПцВ) - мотиваційний компонент. У професійній діяльності молодих фахівців, у яких ще не набутий досвід роботи, саме ці якості значною мірою є внутрішнім мотиваційним джерелом відчуття відповідальності. До цієї шкали ввійшли питання для визначення таких професійно значущих якостей: відчуття гордості за приналежність до професії, свідомий вибір спеціальності навчання, відчуття задоволення від роботи, пріоритет спеціальності перед матеріальною винагородою тощо.

ШКАЛА 4 - Здатність до автономної діяльності і персональної відповідальності (АпВ) - поведінковий та регуляторно-вольовий компоненти. Саме здатність до автономної діяльності та відповідальності згадуються у Стандартах спеціальностей, затверджених МОН України, як один з ключових результатів та наслідків навчання у закладі вищої освіти. Тому у цю шкалу ввійшли питання, які дають уявлення про такі професійно значущі якості, як: відповідальність за доручену справу, самостійність у прийнятті рішень щодо розв'язання задач; організація своєї праці для досягнення результату; застосування самоконтролю й самооцінки; відповідальність за прийняті рішення, у тому числі в нестандартних ситуаціях; вміння відстоювати свої рішення тощо [1].

Нами розроблений "Опитувальник для визначення сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей" (надалі Опитувальник). Остаточний варіант опитувальника, який використовувався для діагностичного зрізу, містить 60 запитань (Таблиця 1).

Таблиця 1.