Проектно-технологічний підхід до професійно- практичної підготовки у фахових коледжах

Размещено на http://www.allbest.ru

Проектно-технологічний підхід до професійно- практичної підготовки у фахових коледжах

Макогін Оксана Василівна, кандидат педагогічних наук, заступник директора з навчально'-виховної роботи Львівського коледж будівництва архітектури та дизайну

Савка Ірина Володимирівна, доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземної мови, Львівського національного університету імені Івана Франка

Якимович Тетяна Дмитрівна, кандидат педагогічних наук,ст..н.сп, доцент кафедри теорії і методики технологічної освіти, креслення та комп'ютерної графіки, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Анотація

У статті обґрунтовано проектно-технологічний підхід та методики професійно-практичної підготовки у фаховому коледжу. Проектно - технологічний підхід до організації виробничої практики спрямований на формування у практикантів ґрунтовної системи творчо-інтелектуальних та предметно-технологічних знань і умінь, передбачає поетапне виконання проектів самостійно або під контролем керівника виробничої практики; передбачає впровадження інновацій, що з'являються в техніці, технологіях, матеріалах, кон'юнктурі будівельного ринку. Виявлено, що у процесі організації проектної діяльності реалізовуються її етапи: мотиваційно-

підготовчий, пізнавально-творчий, технологічний, результативний, виробнича практика проект

рефлексивний. 1) підпорядкувати навчальний процес керуючій дії викладача; 2) забезпечити активну участь у навчальному процесі як підготовлених студентів, так і не підготовлених; 3) установити неперервний контроль за

процесом засвоєння навчального матеріалу. Запропоновано впровадження в освітній процес методичних рішень STEM-освіти та кейс-технології. Це дозволить сформувати у студентів найважливіші характеристики, які визначають компетентного фахівця: уміння побачити проблему; уміння побачити в проблемі якомога більше можливих сторін і зв'язків; уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення; гнучкість як уміння зрозуміти нову точку зору і стійкість у відстоюванні своєї позиції; оригінальність, відхід від шаблону; здатність до перегруповування ідей та зв'язків; здатність до абстрагування або аналізу; здатність до конкретизації або синтезу; відчуття гармонії в організації ідеї. Кейс -технологія надає можливість розвинути в майбутніх фахівців самостійне мислення, уміння глибше зрозуміти тему, уявлення, мислення та дискусію, аналітичне стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, комунікаційні навички. Доведено, що використання методики виробничої практики на основі проектно - технологічного підходу надає можливість розвивати інтелектуальні навички майбутніх фахівців, які будуть потрібні їм в подальшому навчанні і в професійній діяльності, сприяє досягненню успіхів у формуванні їхньої технологічної культури.

Ключові слова: проектно-технологічний підхід, методика, професійно - практична підготовка, виробнича практика, фаховий коледж, інновації.

Makogin Oksana Vasilievna, candidate of pedagogical sciences, Deputy Director for Educational Work Lviv College construction of architecture and design. Lviv

Savka Irina Vladimirovna, Associate Professor of Foreign Language Depatment for Humanities, Ivan Franko National University of Lviv, doctor of pedagogical sciences, associate professor, Lviv

Yakimovich Tatiana Dmitrievna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Technological Education, Drawing and Computer Graphics, National Pedagogical University named after MP Drahomanov, Lviv

DESIGN-TECHNOLOGICAL APPROACH TO PROFESSIONAL- PRACTICAL TRAINING IN PROFESSIONAL COLLEGES

Abstract

The article substantiates the design and technological approach and methods of professional and practical training in a professional college. The project- technological approach to the organization of industrial practice is aimed at forming a thorough system of creative-intellectual and subject-technological knowledge and skills of trainees, provides for the gradual implementation of projects independently or under the control of the head of industrial practice; involves the introduction of innovations that appear in technology, technology, materials, construction market conditions. It is revealed that in the process of organization of project activity its stages are realized: motivational-preparatory, cognitive-creative, technological, effective, reflective. 1) to subordinate the educational process to the managerial action of the teacher; 2) to ensure active participation in the educational process of both trained and unprepared students; 3) to establish continuous control over the process of assimilation of educational material. The introduction of methodological solutions for STEM education and case technology into the educational process is proposed. This aПowі students to form the most important characteristics that determine a competent specialist: the ability to see the problem; the ability to see in the problem as many possible parties and relationships; ability to formulate a research question and ways to solve it; flexibility as the ability to understand a new point of view and resilience in defending one's position; originality, departure from the template; ability to regroup ideas and connections; ability to abstract or analyze; ability to concretize or synthesize; a sense of harmony in the organization of the idea. Case technology provides an opportunity to develop in future professionals independent thinking, the ability to better understand the topic, ideas, thinking and discussion, analytical strategic thinking, the ability to solve problems and draw rational conclusions, communication skills. It is proved that the use of industrial practice on the basis of design and technological approach provides an opportunity to develop intellectual skills of future professionals that will be needed in further education and professional activities, contributes to success in shaping their technological culture.

Key words: design-technological approach, methodology, professional-practical training, industrial practice, professional college, innovations.

Постановка проблеми

Проблема активізації процесу професійно-практичної підготовки у фахових коледжах достатньо давно знаходяться у центрі уваги педагогіки. Діапазон засобів інтенсифікації освоєння професійної діяльності майбутніми фахівцями досить широкий і різноманітний. До них, насамперед, відноситься удосконалення методики професійно-практичної підготовки.

В умовах розвитку інноваційної трудової діяльності посилюється потреба створення ефективних умов, розроблення та реалізації інноваційних моделей, які б урегулювали питання щодо модернізації змісту виробничої практики, розвитку методик, розроблених із врахуванням положень проектно - технологічного підходу, задля досягнення в цілому якості професійно - практичної підготовки майбутніх будівельників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання організації практик різного типу досліджували О. Білик [2]., Н. Котенко [3], А. Лавров [4], З Макар [5], М. Михнюк [6], В. Москов [7], Т. Якимович [8] та ін. Зокрема, Н. Котенко сформульовано рекомендації щодо розробки наскрізних програм практик: відповідність нормативним вимогам; цілеспрямованість практичної підготовки; зв'язок практичної підготовки з теоретичним навчанням; неперервність практичної підготовки; залучення інтелектуальних та матеріальних ресурсів; активізація самостійної творчої діяльності студентів; неперервність контролю практичної підготовки [3, с. 10]. О. Білик розрізняє два аспекти оволодіння методом діяльності: репродуктивна діяльність - спрямована на отримання відомого результату відомими засобами; продуктивна діяльність - пов'язана з вибором нових цілей і відповідних засобів або досягнення відомих цілей за допомогою нових засобів [2, с. 80].

На основі аналізу нормативно-довідкових джерел та наукових досліджень встановлено, що професійно-практична підготовка трактується як освоєння професійного досвіду, виробнича діяльність, вид професійної підготовки, складник освітньої програми, етап професійної підготовки, частина освітнього процесу, компонент навчання, форма навчання, характеристика навчання.

Мета статті: обґрунтування проектно-технологічного підходу та методики професійно-практичної підготовки у фаховому коледжу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Проектно-технологічний підхід до організації виробничої практики спрямований на формування у практикантів ґрунтовної системи творчо -інтелектуальних та предметно- технологічних знань і умінь, передбачає поетапне виконання проектів самостійно або під контролем керівника виробничої практики; передбачає впровадження інновацій, що з'являються в техніці, технологіях, матеріалах, кон'юнктурі будівельного ринку.

У процесі організації проектної діяльності реалізовуються її етапи: мотиваційно-підготовчий, пізнавально-творчий, технологічний,

результативний, рефлексивний. Основними елементами проектно -

технологічної діяльності є: чітка мета, завдання, що конкретизують мету, цільова група, очікуваний кінцевий результат. Результати за етапами проектної діяльності є педагогічно значимими, оскільки вирішення конкретно поставленого завдання носить дослідницький, творчий характер, актуалізує необхідні знання, активність і самостійність, формує прагнення досконалості у прояві трудових дій задля майбутньої професійної діяльності.

У цьому контексті проектно-технологічний підхід забезпечує

безперервність у розвитку професійної компетентності майбутніх

будівельників, оскільки враховує різні тенденції навчання, передбачає удосконалення теоретичних знань у процесі планування і виконання практичних робіт, які поступово ускладнюються, узгоджує їх з вимогами будівельної галузі й потребами особистості.

А. Лавров визначив «принципи розробки змісту професійного навчання майбутніх фахівців:

відображення проблемної побудови знань на базі прогнозування

розвитку професійно-кваліфікаційної структури працівників галузі:

удосконалення предметів праці, технології та організації виробництва;

відображення в програмах сучасних досягнень науки, техніки та передової технології у відповідній галузі виробництва;

відображення взаємозв'язку рівнів освіти;

відображення в навчальних програмах досвіду новаторів виробництва;

орієнтація на подальше зростання виробничої кваліфікації;

відображення в навчальних програмах робіт, суміжних з роботами щодо засвоєння професії;

відображення розвитку технічного мислення» [4, с. 21].

Навчальні модулі характеризуються такими якостями: цілісністю і

завершеністю, по можливості повною змістовною відповідністю одному виду професійної діяльності; автономністю щодо освітньо-професійної програми з тієї чи іншої спеціальності, професії і здатністю бути елементом відразу декількох різних освітньо-професійних програм (за різними спеціальностями); значущістю для роботодавця; можливістю сертифікації» [6, с. 99].

Розглянемо детальніше алгоритм виконання проєктної діяльності в запропонованій нами проектній методиці. Об'єкт проектування обирається студентом на основі особистих потреб Для інноваційного проектування характерно: «розширення контексту певної ситуації, звільнення її від завчасно відомих рішень, включення в неї нових точок зору, обставин тощо; розширення меж проектної ситуації, збільшення кількості можливих рішень; конкретизація, уточнення вибраного рішення проектного завдання, вивчення його в різних соціокультурних, технологічних, економічних контекстах та ін.; наявність неочікуваного, парадоксального рішення проблеми в самій проектній пропозиції» [5, с. 108].

На думку О. Білик, «інтегрованими на багатоелементній основі за своєю сутністю є методи: дидактична гра, яку деякі вчені відносять до практичних методів навчання, інші ж виділяють їх в особливу групу; ділова гра; імітаційні неігрові методи навчання (аналіз конкретної ситуації, мозкова атака, круглий стіл тощо) ; психологічні методи активізації мислення (метод проб і помилок, метод психологічної активізації творчості, методи аналогій, метод контрольних питань, мікровикладання, метод випадковостей, ситуаційний метод тощо); інтерактивні методи навчання» [2, с. 97].

Уніфікація й диференціація змісту навчання викликає необхідність групування професійних умінь. Під групуванням нами розуміється процес систематизації професій за низкою загальних ознак і об'єднання їх у певні групи, що сприяють уніфікації змісту професійної підготовки. Розробка уніфікованої програми виходить за межі механічного дозування й структурування навчального матеріалу предмета і включає комплекс організаційно-методичних заходів, з одного боку, зумовлених сутністю самого поняття про уніфікацію, а з іншого - специфічними особливостями змісту й формування професійних знань і вмінь.

Основними етапами розробки уніфікованих програм виробничої практики мають бути: аналіз характеру й змісту праці майбутніх будівельників на основі аналізу досягнень науково-технічного прогресу у процесі виконання опоряджувальних робіт; виявлення складу знань, умінь і навичок, необхідних сучасному фахівцю на будівництві; визначення групи професій, навчання яким доцільно проводити за уніфікованою навчально -програмною документацією (на основі виявлення соціально-економічної, виробничо-технічної, психофізіологічної й дидактичної спільності в підготовці фахівця); структурно - функціональний аналіз змісту виконання основних видів робіт (малярних, штукатурних, плиткових, мозаїчних); аналіз наявних кваліфікаційних характеристик робіт; аналіз навчальних програм для підготовки майбутніх будівельників, що дозволяє визначити тенденції їхнього вдосконалювання; логічний аналіз чинних навчальних програм для підготовки майбутніх будівельників; установлення міжпредметних зв'язків, що сприяють засвоєнню системи знань, умінь і навичок, оволодіння якими становить сутність професійної діяльності; визначення обсягу загальної й спеціальної частин навчання залежно від результатів структурно-функціонального і дидактичного аналізу з урахуванням організаційно-виробничих особливостей ведення опоряджувальних робіт.

Під час створення уніфікованих навчальних програм виробничої практики враховується інформація про організацію й технологію виробництва опоряджувальних робіт. Вона повинна мати більш високий рівень узагальнення в порівнянні з чинними програмами, тобто включати навчальний матеріал, що відповідає декільком видам робіт. У процесі дослідження під час розробки уніфікованих навчальних програм проведене коригування завдань професійної підготовки майбутніх опоряджувальників з урахуванням потреб сучасного виробництва, змін у характері й змісті праці, форм поділу праці в будівництві. Розширення профілю підготовки здійснюється за рахунок інтеграції тотожних і спеціальних елементів у змісті навчання, посилення ролі елементів, що мають узагальнений характер стосовно сформованих знань, умінь і навичок.

Обґрунтоване включення різних елементів навчального матеріалу в зміст уніфікованих програм виробничої практики викликає необхідність

систематизації знань, умінь і навичок і визначення кількісних і якісних характеристик елементів навчального матеріалу. Для групи професій опоряджувальних робіт оптимальною є така структура навчальних програм зі спеціальною технологією й виробничим навчанням, при якій загальне навчання для всіх професій групи триває протягом першого курсу, спеціальне - протягом другого й третього курсів. Уніфіковані програми зі спеціальних предметів «мають багатокомпонентну структуру; їхній зміст реалізує різнобічні завдання підготовки майбутніх будівельників, серед яких особливе місце займає посилення ролі політехнічних знань, умінь і навичок, підвищення питомої ваги навчального матеріалу, відповідального за формування вмінь виконувати комплекси операцій і видів робіт. Це дозволяє прискорити строки адаптації до професійної діяльності, розвити гнучкі професійні вміння й навички» [1, с. 16]. Поняття «ігрові технології навчання» включає значну групу методів і прийомів організації навчального процесу у формі різноманітних навчальних ділових ігор. Вони характеризуються чітко поставленою метою навчання і відповідним їй педагогічним результатом, який є обґрунтованим, чітко окресленим і визначається навчально-пізнавальною спрямованістю.

Активні методи навчання у випадках умілого застосування дозволяють розв'язувати одночасно три навчально-організаційні завдання:

1) підпорядкувати навчальний процес керуючій дії викладача; 2) забезпечити активну участь у навчальному процесі як підготовлених студентів, так і не підготовлених; 3) установити неперервний контроль за процесом засвоєння навчального матеріалу.

У ділових іграх відтворюються основні закономірності руху професійної діяльності й професійного мислення на матеріалі динамічно породжуваних і

розв'язуваних проблем навчальних ситуацій спільними зусиллями її учасників. Метод ділових ігор є не чим іншим, як спеціально організованою діяльністю із операціоналізації теоретичних знань, переведення їх у діяльністний контекст. У діловій грі реальний стан справ відображено у формі конкретної ситуації, котра має бути близькою до реальності, оскільки без цього не можна досягти природності дій студентів. Наявні декілька типів конкретних ситуацій (так званих, кейсів). З точки зору результату гри вони поділяються на проблемні й проектні. В проблемних ситуаціях результатом дії є визначення і формування основної проблеми і, головне, оцінка її розв'язку.

Таблиця

Модульна система навчання має суттєві переваги в порівнянні з традиційною: спрямована на набуття студентами трудових навичок у процесі діяльності за умови оптимально необхідного об'єму теоретичних знань; дозволяє скоротити терміни навчання, тому що визначає його відправний момент і тривалість з урахуванням рівня раніше накопичених знань та навичок; передбачає самостійну роботу в індивідуальному темпі, за яким студент може якісно засвоювати модульні блоки та навчальні елементи, передбачені його особистою індивідуальною програмою; більш мобільна й ефективна, оскільки дає змогу використовувати єдиний банк навчальних елементів і створювати цільові курси на замовлення, що особливо важливо для підготовки кадрів з відповідною компетенцією та адаптації їх до умов ринку праці; забезпечує точну відповідність результатів цілям навчання, дозволяє з високою імовірністю одержувати очікувані наслідки як результат виваженого технологічного підходу до організації навчального процесу та суб'єкту навчання - слухача; професійне навчання за модулями трудових навичок не вимагає відмови від традиційної системи і не є альтернативною їй; може бути використана для розробки всіх типів навчальних програм, як із простих професій з обмеженою кількістю навичок, так і складних, що потребують самого високого рівня майстерності (кваліфікації); підвищує особисту мотивацію і самостійність слухача в засвоєнні визначеної для нього програми навчання [4].

Впровадження в освітній процес методичних рішень STEM-освіти дозволить сформувати в студентів найважливіші характеристики, які визначають компетентного фахівця: уміння побачити проблему; уміння побачити в проблемі якомога більше можливих сторін і зв'язків; уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення; гнучкість як уміння зрозуміти нову точку зору і стійкість у відстоюванні своєї позиції; оригінальність, відхід від шаблону; здатність до перегруповування ідей та зв'язків; здатність до абстрагування або аналізу; здатність до конкретизації або синтезу; відчуття гармонії в організації ідеї.

Однією з ефективних форм розповсюдження власного педагогічного досвіду є майстер-клас. Майстер-клас - це також і одна з форм ефективного професійного, активного навчання, зокрема майстер - класи «Стиль, колір, фактура» та «Екологічно чисті будівельні матеріали» .

Мета навчання з застосуванням кейс-технології виявляється у формуванні в межах загальної діяльності студента його цілісної, внутрішньо вмотивованої професійної діяльності як майбутнього фахівця. Створенню такого середовища, в якому стає можливим вироблення кожним студентом на рівні розвитку його інтелектуальних й інших здібностей певних компетентностей, формування особистісних якостей, вироблення умінь розробляти багатоваріантні підходи до реалізації плану дії, формування вмінь самостійно приймати рішення в нестандартних умовах, формування навичок та прийомів всебічного аналізу ситуацій, прогнозування способів розвитку ситуацій тощо, і сприяє технологія «кейс».

Кейс-технології (метод аналізу ситуацій (case-study)) посідають останнім часом, значне місце, поруч з тренінгами, діловими та рольовими іграми, навчальними груповими дискусіями, мозковим штурмом тощо. Характерною особливістю кейс-методу є створення проблемної ситуації з реального життя.

Кейс-технологія одночасно відображає і практичну проблему, й актуалізує певний комплекс знань, необхідний для вирішення цієї проблеми, а також вдало суміщає навчальну, аналітичну і виховну діяльність. Метод надає можливість розвинути в майбутніх фахівців самостійне мислення, уміння глибше зрозуміти тему, уявлення, мислення та дискусію, аналітичне стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, комунікаційні навички. Кейс-метод дає змогу навчитися поєднувати теоретичні знання з реаліями життя, перетворювати абстрактні знання в цінності і вміння.

Використання кейс-методу повинно мати обґрунтування з методичної, інформаційної, організаційної, педагогічної і психологічної точок зору, а також забезпечення на рівні планування його кожним викладачем та на рівні навчального процесу [8].

У результаті застосування кейс-методу, найголовнішою навичкою, яку здобуває студент під час навчання, це - вміння під професійним кутом зору сприймати будь-яку інформацію, самостійно аналізувати, приймати рішення, оцінюючи його можливі наслідки, визначати оптимальні шляхи його реалізації.

Використання даної методики виробничої практики на основі проектно - технологічного підходу надає можливість розвивати інтелектуальні навички майбутніх будівельників, які будуть потрібні їм в подальшому навчанні і в професійній діяльності, сприяє досягненню успіхів у формуванні їхньої технологічної культури.

Висновки

У контексті професійної підготовки майбутніх будівельників проектно-технологічний підхід забезпечує інтегративність теоретичних знань та активної виробничої діяльності, практичну реалізацію принципу індивідуалізації, планування і прогнозування результатів, вибір найбільш ефективних форм і методів роботи, об'єктивне оцінювання результативності виробничого процесу. Якісно новими засобами та способами практичної реалізації заявленого підходу у процес професійної підготовки майбутніх будівельників стають інноваційні педагогічні технології, технологічний компонент яких координує навчальний процес на гарантоване досягнення очікуваних цілей. Отож, на перспективу необхідно спроектувати наскрізну програму практики на основі проектно-технологічного підходу.

Література

Адабашев Б. Модернізація змісту професійної підготовки робітників у профтехучилищах будівельного профілю: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2007. 20 с.

Білик О. С. Педагогічні умови інтеграції методів навчання фахових дисциплін майбутніх будівельників у вищих технічних навчальних закладах: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2009. 20 с.

Котенко Н. О. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх техніків галузі зв'язку в процесі навчальних практик: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2013. 277 с.

Лавров А. І. Формування фахових знань майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю у процесі вивчення спеціальних дисциплін: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2011. 274 с.

Макар З. Ю. Формування професійних вмінь молодших спеціалістів - дизайнерів у процесі фахової підготовки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2015. 256 с.

Михнюк М. І. Обґрунтування принципів відбору і структурування змісту навчального матеріалу з професій будівельного профілю. Професійне навчання на виробництві: зб. наук. пр. Київ: Наук. світ, 2009. Вип. ІІІ. С. 110-117.

Москов В. А. Формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2017. 287 с.

Якимович Т. Д. Основи дидактики професійно-практичної підготовки: навч.- метод. посіб. Київ: Педагогічна думка, 2013. 136 с.

References

Adabashev B. (2007). Modernizatsiia zmistu profesiinoi pidhotovky robitnykiv u proftekhuchylyshchakh budivelnoho profiliu. [Modernization of the content of professional training of workers in vocational schools of construction profile]. Extended abstract of candidate's thesis. Vinnytsia. [In Ukrainian]

Bilyk O. S. (2009). Pedahohichni umovy intehratsii metodiv navchannia fakhovykh dystsyplin maibutnikh budivelnykiv u vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladakh. [Pedagogical conditions for the integration of teaching methods of professional disciplines of future builders in higher technical educational institutions]. Candidate's thesis. Vinnytsia. [In Ukrainian]

Kotenko N. O. (2013). Formuvannia hotovnosti do profesiinoi diialnosti maibutnikh tekhnikiv haluzi zviazku v protsesi navchalnykh praktyk. [Formation of readiness for professional activity of future technicians in the field of communication in the process of educational practices]. Candidate's thesis. Vinnytsia,. [In Ukrainian]

Lavrov A. I. (2011). Formuvannia fakhovykh znan maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv budivelnoho profiliu u protsesi vyvchennia spetsialnykh dystsyplin. [Formation of professional knowledge of future skilled construction workers in the process of studying special disciplines]. Candidate's thesis. Vinnytsia [In Ukrainian]

Makar Z. Yu. (2015). Formuvannia profesiinykh vmin molodshykh spetsialistiv - dyzaineriv u protsesi fakhovoi pidhotovky. [Formation of professional skills of junior specialists - designers in the process of professional training]. Candidate's thesis. Vinnytsia. [In Ukrainian]

Mykhniuk M. I. (2009). Obgruntuvannia pryntsypiv vidboru i strukturuvannia zmistu navchalnoho materialu z profesii budivelnoho profiliu. [Substantiation of the principles of selection and structuring of the content of educational material from the professions of construction profile]. Profesiine navchannia na vyrobnytstvi. Vocational training in production Kyiv: Nauk. Svit. 110-117. [In Ukrainian]

Moskov V. A. (2017). Formuvannia ekonomichnoi kompetentnosti maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv budivelnoho profiliu. [Formation of economic competence of future skilled construction workers]. Candidate's thesis. Vinnytsia. [In Ukrainian]

Iakymovych T. D. Osnovy dydaktyky profesiino-praktychnoi pidhotovky: navch.- metod. posib. Kyiv: Pedahohichna dumka, 2013. 136 s. Fundamentals of didactics of professional and practical training. [In Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru