Проблеми формування культури здорового способу життя студентів закладів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми формування культури здорового способу життя студентів закладів вищої освіти

Танасійчук Юлія Миколаївна доктор філософії, старший викладач; Бойко Юлія Степанівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент; Соколенко Людмила Степанівна кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри медико-біологічних основ фізичної культури, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Анотація

Представлено критичний аналіз проблематики залучення студентів закладів вищої освіти до ведення здорового способу життя. Мета: визначення напрямків формування культури здорового способу життя студентів вищих навальних закладів. Методи: анкетування; теоретичні методи педагогічного дослідження. Учасники: студенти різних курсів навчання (дівчата та хлопці) закладів вищої освіти України 2-4 курсів (n = 150).

Результати та обговорення. Формування здоров'язбережувального середовища закладу вищої освіти сприяє створенню умов раціонального засвоєння студентами ведення здорового способу життя. Наразі зниження рівня здоров'я студентської молоді пов'язане як з їх «позитивним» відношенням до шкідливих звичок, так і частковим, обмеженим популярними поглядами, уявленням про сутність та необхідність здорового способу життя. Дані тенденції є відображенням зміни суспільної формації та значним інформаційним тиском життєвого простору сучасного українського студента. Студентам важко самотужки протистояти стрес-факторам навчального процесу, а також негативному інформаційному змісту, що разом з відсутністю цілеспрямованої діяльності викладачів та адміністрації навчального закладу, для забезпечення тих, хто навчається знаннями з ведення здорового способу життя, знецінює поняття особистісного здоров'я.

Висновки. Таким чином, проблеми формування культури здорового способу життя студентів потребує комплексної стратегії у рамках створення такого середовища закладу вищої освіти, яке сприятиме підвищенню престижності здорового способу життя. Дана стратегія має враховувати формування особистісної культури здоров'я всіх учасників освітнього процесу. Результатом має стати формування дієвих засобів-орієнтирів на формування здорового способу життя студентів в період занурення у навчальних процес з подальшою можливістю екстраполяції на поведінку поза межами навчального закладу.

Ключові слова: фізична культура особистості, здоров'язбережувальна компетенція, освітній простір, здоровий спосіб життя, студентська молодь.

Abstract

Problems of formation of culture of healthy lifestyle of students of higher educational institutions

Tanasiichuk Luliia Mykolaivna PhD, lecturer; Boyko Julia Stepanivna PhD in Education, associate professor; Sokolenko Lyudmyla Stepanivna Ph.D.(Pedagogy), assistant professor Professor of Medical and Biological Fundamentals of Physical Culture Department of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

A critical analysis of the issue of involving students of higher educational institutions in leading a healthy lifestyle is presented. Purpose: to determine the directions of formation of a culture of healthy lifestyle of students of higher bulk institutions. Methods: questionnaires; theoretical methods of pedagogical research. Participants: students of different courses (girls and boys) of higher educational institutions of Ukraine 2-4 courses (n=150). Results and discussion. The formation of a healthy environment of higher education allows to create conditions for the rational assimilation of students to lead a healthy lifestyle. Currently, the decline in the health of young students is due to their «positive» attitude to bad habits, as well as partial, limited to popular views, ideas about the nature and necessity of a healthy lifestyle. These trends reflect changes in social formation and significant information pressure on the living space of modern Ukrainian students.

It is difficult for students to cope alone with the stressors of the educational process, as well as negative information content, which, together with the lack of purposeful activities of teachers and administration of the school, to provide students with knowledge of healthy living, devalues personal health.

Conclusions. Thus, the problems of forming a culture of healthy lifestyle of students requires a comprehensive strategy in the framework of creating an environment of higher education, which will increase the prestige of a healthy lifestyle. This strategy should consider the formation of personal health culture of all participants in the educational process. The result should be the formation of effective tools for guiding the formation of a healthy lifestyle of students during the period of immersion in the educational process with the subsequent possibility of extrapolation to behavior outside the institution.

Keywords: physical culture of personality, health-preserving competence, educational space, healthy lifestyle, students.

Постановка проблеми

Формування світоглядових основ молодого покоління неможливе без урахування складової здорового способу життя (ЗСЖ). Аналізоване поняття розширює уявлення молоді не тільки відносно особистісного значення здоров'я, але також й розуміння неабиякої важливості суспільного здоров'я як складового чинника якості життя. Визначення життєвих пріоритетів найбільше загострюється в період навчання. Саме ті нечисленні роки, які проводить молода людина у навчальному закладі характеризуються експресією думок та ідей які складають основу подальшої життєвої позиції та орієнтацій щодо провадження діяльності в рамках здоров'язбережувальної суспільної парадигми. Тому значуще значення має характер освітнього середовища навчального закладу в контексті засвоєння студентом здоров'язбережувальної компетенції як основи ведення здорового способу життя протягом тривалого часу.

Сучасна трансформація суспільства у світі відображається на тенденціях, які формують стиль життя молодих українців. Зі свого боку, у царині вищої освіти, спостерігається активний пошук та поєднання різних освітніх парадигм, з метою підвищення якості підготовки майбутніх фахівців. Втім, посилення студентоцентричних тенденцій у освітньому середовищі певною мірою стосується процесу навчання (аудиторної роботи), натомість питання забезпечення розвитку навичок ЗСЖ не знаходить достатнього відображення у процесах реформування системи вищої освіти України [8].

Так само, з року в рік збільшується кількість наукових публікацій, де містяться дані про згубну роль стресових факторів, які супроводжують навчальний процес сучасних студентів вищих навчальних закладів. Відповідь молодого організму на психо-фізіологічні перенавантаження навчального процесу ускладняється у зв'язку зі значної соціальною мобільністю молоді, особливо осіб, які навчаються на перших двох курсах. Зокрема, періоди сесій відзначаються посиленням дії стресогенних факторів. Відтак, молодий організм, який, з одного боку, має значні адаптаційні потенції, з іншого боку, стикається з перенавантаженнями і неспецифічними для його попередньої діяльності стрес-факторами, що призводять до значних порушень енергобалансу.

Перенесення навантажень та тиску освітнього середовища без значних коливань працездатності можливе лише за умов розуміння потреб забезпечення належного рівня здоров'я, що узгоджується зі значенням поняття «здорового способу життя». Відтак, виявлення та пошук потенційних можливостей вирішення проблем, що спіткають сучасних українських студентів вишів на шляху до ведення ЗСЖ залишається актуальним питанням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні основи проблематики ЗСЖ студентів закладів вищої освіти України ґрунтуються на розвідках українських дослідників останніх років, вибір яких є логічним у відповідності предмету дослідження. Дотичні за суттю дослідження проблематики ЗСЖ студентів було проведене Н. Кетовою, С. Баштан та Т. Шапкіною, висновки яких стали підґрунтям розробки дизайну поточного дослідження. Н. Ковальчук та Е. Довгопол визначили особливості засвоєння студентами положень ЗСЖ. Ю. Бойко запропонувала авторську модель формування мотивації студентів до ЗСЖ, яка містить рекомендації щодо її впровадження у освітньому середовищі. В. Колосовська та Т. Лісовенко надали рекомендації, щодо раціональної реалізації напрямів засвоєння студентами основ ЗСЖ в п період навчання у закладах вищої освіти. При визначенні підходів до вирішення проблеми ЗСЖ студентської молоді керувалися результатами дослідження Г. Кондрацької зі співав., а також В. Малашенко, що дало змогу розширити уявлення про предмет дослідження.

Процес формування культури здорового способу життя студентів в освітньому просторі, формування компетентності індивідуального здоров'язбереження проаналізувала Ю. Танасійчук. В свою чергу, у дослідженні С. Цимбалюк розглянуто соціально-культурну складову ЗСЖ студентської молоді. На основі даних вивчених наукових публікацій стало можливим розуміння сутності питання, яке досліджувалося. Також останнє сприяло визначенню актуальної проблематики формування освітнього середовища вищого навчального закладу з урахуванням забезпечення засвоєння студентами навичок ЗСЖ.

Мета статті - визначення напрямків формування культури здорового способу життя студентів вищих навальних закладів.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до мети статті намагалися розглядати предмет дослідження не з позиції наявного стану засвоєння студентами його основ процесу, а саме з точки зору проблем, які заважають їм вести ЗСЖ. Так, студентство можна назвати як категорію людей із підвищеними факторами ризику [3]. Цими факторами є: нервове перенапруження та розумова втома, хронічне порушення режиму праці та відпочинку, режиму сну та харчування, шкідливі звички (куріння, вживання спиртних напоїв, наркоманія, захоплення відеоіграми та інтернетом та ін.), недостатня рухова активність, труднощі проживання у гуртожитку та ін.

Скрута сучасного життя залишає мало місця для позитивних емоцій, а отже, щоб задовольнити потреби в позитивних емоціях, студенти намагаються їх отримати за допомогою штучних стимуляторів (тютюн, алкоголь, наркотики та ін.), які завдають величезної шкоди здоров'ю організму людини. Наголосимо, що і особи зрілого віку часто користуються даними «інструментами» для полегшення сприйняття оточуючої дійсності.

Сучасні дослідники [2, 3, 5, 10] відзначають, що студентська молодь вдома та у вищих навчальних закладах багато часу проводить у статистичному становищі, це збільшує стомлюваність організму, оскільки навантаження йде на ті самі м'язи. Робота скелетної мускулатури знижується, а це спричиняє порушення постави, викривлення хребта, порушення гнучкості, спритності, швидкості реакції та координації рухів, збільшується шанс розвитку плоскостопості та затримки вікового фізичного розвитку загалом. Це призводить до того, що низька рухливість (гіподинамія) у молодому віці викликає порушення обміну речовин, що сприяє появі зайвої ваги та розвитку ожиріння. Статистичні дані показників здоров'я студентської молоді такі: близько 70% студентської молоді страждають від наслідків малорухливого способу життя (гіподинамії); від 30% до 40% студентів мають надмірну вагу; прояви короткозорості відзначається у 42% студентської молоді; близько чверті студентів (25%) страждають від підвищеного артеріального тиску та інших захворювань серцево-судинної системи [4].

Виховання культури ЗСЖ у молодіжному віці - це необхідна умова існування здорової нації, тривалості максимальної трудової та фізичної активності. Проблема формування культури ЗСЖ у студентів вищих навчальних закладах є актуальною, оскільки стан їхнього здоров'я нині - це здоров'я суспільства через 20-30 років. Студентство, будучи особливою соціальною групою, є об'єктом особливої уваги.

Однією з причин несформованої потреби студента вищого навчального закладу у здоровому способі життя, є те, що педагогічна теорія не дає достатнього уявлення про специфіку, структуру та сутність здорового способу життя учня [1]. Це не повною мірою розкриває можливості освітнього простору щодо формування потреби студентів вищих навчальних закладах у здоровому образі життя.

Початок формування здорового способу життя розпочинається ще в дитячому віці, а в шкільні та студентські роки актуалізується усвідомлення того, що за дотримання принципів здорового способу життя буде легше себе реалізувати у повсякденному житті. Таким чином, здоровий спосіб життя - показник, що вказує, як людина реалізує навколишні умови життєдіяльності для свого здоров'я. Формуючи здоровий спосіб життя студентів, необхідно вимагати усвідомленого, активного ставлення студентів до свого здоров'я.

Здоров'я - багатокомпонентне явище, яке має наступні складові:

1. Соматичне здоров'я. Показники поточного стану функціонування всіх органів та систем організму людини. В основу соматичного здоров'я покладено індивідуальну програму біологічного розвитку людини. Вона формується шляхом реалізації базових потреб організму на різних етапах онтогенезу. Базові потреби - це основний механізм фізичного розвитку людини, які забезпечують індивідуальність та виступають детермінантом формування соматичного здоров'я.

2. Фізичне здоров'я. Основний компонент у структурі здоров'я людини та її стану. Фізичне здоров'я обумовлено біологічними особливостями організму. Без зв'язку різних елементів організму між собою неможливо говорити і про фізичне здоров'я, оскільки окремо існувати та функціонувати якийсь орган (тканини, клітини, органи тощо) не можуть.

3. Психологічне здоров'я. Стан психічної сфери людини, що визначається духовним комфортом. Психологічне здоров'я активізує різні потреби людини, можливостями самореалізації як особистості, тобто. забезпечує соціальне життя людини.

4. Моральне здоров'я. Система цінностей, мотивів, установок, що визначає поведінки людини у суспільстві. Духовність людини є основою морального здоров'я [8, 9].

Таким чином, можна виділити складові здорового способу життя [10].

Для визначення проблематики процесу формування навичок здорового способу життя необхідно визначити відношення контингенту, який вивчається до предмету дослідження. Для цього студентам закладів вищої освіти було запропоновано пройти опитування.

Рис. 1. Складові здорового способу життя [10]

Розроблені запитання передбачали визначення відношення студентів до здорового способу життя, з одного боку, як до проблеми, а з іншого, як до навички яка є важливою складовою забезпечення якості життя. Варіанти відповідей були однозначними, тому що необхідно було отримати номінальні значення розуміння студентами закладів вищої освіти сутності ЗСЖ (рис. 2).

У таблиці 1 представлені результати опитування студентів.

Таблиця 1. Опитування студентів щодо відношення до здорового способу життя