Особливості використання гуманістичної технології М. Монтессорі в роботі з дітьми дошкільного віку з особливими освітніми потребами в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості використання гуманістичної технології М. Монтессорі в роботі з дітьми дошкільного віку з особливими освітніми потребами в Україні

Павлюк Тетяна Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної педагогіки і психології та спеціальної освіти імені Т.І. Поніманської, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

Борисова Оксана Олександрівна викладач кафедри дошкільної педагогіки і психології та спеціальної освіти імені Т.І. Поніманської, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

Анотація

Стаття присвячена дослідженню досвіду впровадження гуманістичної технології М. Монтессорі в освітній процес навчання, виховання та розвитку дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Проаналізовано зміст Монтессорі-педагогіки, особливості організації розвивального середовища та форм роботи з дітьми дошкільного віку з особливими освітніми потребами та їх здоровими однолітками. Зокрема, описано, що зміст навчального процесу за ідеями М. Монтессорі визначають такі розділи: навички практичної повсякденної діяльності, сенсорний розвиток, математика, розвиток мовлення, навчання грамоти, космічна освіта. Теоретично доведено, що розвивальне середовище, створене в закладі дошкільної освіти, дозволяє всебічно розвивати не лише здорових дітей, а й дітей з особливими освітніми потребами.

Описано процес діагностики стану сформованості математичних уявлень та організації навчання дітей елементів математики за технологією М. Монтессорі в умовах дошкільної освіти. Доведено, що включення в навчання дошкільників елементів математики комплексу математичних завдань і вправ, розроблених з використанням елементів педагогічної системи М. Монтессорі, сприяє більш міцному і осмисленому засвоєнню математичних знань у нових умовах, повсякденному житті і має значний вплив на сприйняття та мислення, діяльності загалом. У систему роботи входили вправи за системою М. Монтессорі: кольорові таблички; геометричний комод; рожева вежа; червоні смуги; коричнева драбина; номерні смужки з номерними знаками; об'ємні паперові номери; числові смуги з номерними знаками. Розроблена система занять з використанням матеріалу Монтессорі має значний внесок для вдосконалення процесу формування елементарних математичних уявлень дошкільників, підвищує рівень розумової, математичної та соціальної готовності дітей до життя та активізації їх психічного розвитку в цілому. У процесі навчальної діяльності значно збільшуються можливості оволодіння математичними поняттями і використання елементів системи Монтессорі дозволяє підняти на вищий рівень розвитку всю пізнавальну діяльність дітей. Теоретичні дослідження автори підтверджують експериментально.

Ключові слова: технологія, гуманізм, діти дошкільного віку, діти з особливими освітніми потребами, заклад дошкільної освіти, педагогічна технологія М. Монтессорі, розвивальне середовище, математика.

Pavlyuk Tetyana Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Preschool Pedagogy and Psychology and Special Education named after TI Ponimanska, Rivne State University for the Humanities, Rivne

Borisova Oksana Oleksandrivna Lecturer of the Department of Preschool Pedagogy and Psychology and Special Education named after TI Ponymanska, Rivne State University for the Humanities, Rivne

PECULIARITIES OF THE USE OF HUMANISTIC TECHNOLOGY BY M. MONTESSORI IN WORK WITH PRESCHOOL CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS

Abstract. The article is devoted to the study of the experience of introduction of humanistic technology of M. Montessori in the educational process of education, upbringing and development of preschool children with special educational needs. The content of Montessori pedagogy, features of the organization of the developmental environment and forms of work with preschool children with special educational needs and their healthy peers are analyzed. In particular, it is described that the content of the educational process according to the ideas of M. Montessori is determined by the following sections: skills of practical daily activities, sensory development, mathematics, speech development, learning to read and write, space education. It is theoretically proved that the developmental environment created in a preschool education institution allows to comprehensively develop not only healthy children, but also those with special educational needs. монтессорі дошкільний педагогіка

The process of diagnostics of the state of formation of mathematical representations and organization of teaching children the elements of mathematics according to the technology of M. Montessori in the conditions of preschool education is described. It is proved that the inclusion in the teaching of preschoolers elements of mathematics of a set of mathematical tasks and exercises developed using elements of the pedagogical system of M. Montessori contributes to a stronger and more meaningful assimilation of mathematical knowledge in new conditions, everyday life and has a significant impact on perception and thinking. activities in general. The system of work included exercises according to the system of M. Montessori: colored plates; geometric chest of drawers; pink tower; red bars; brown ladder; number bars with number plates; rough paper numbers; numerical bars with number plates. The developed system of classes on the use of Montessori material makes a significant contribution to improving the process of forming mathematical ideas of preschoolers, increases the level of mental, mathematical and social readiness of children for life and activation of their mental development in general. In the process of educational activity, the possibilities of mastering mathematical concepts increase significantly and the use of elements of the Montessori system allows to raise to a higher level of development all the cognitive activity of children. The authors confirm the theoretical investigations experimentally.

Keywords: technology, humanism, preschool children, children with special educational needs, preschool education institution, M. Montessori pedagogical technology, developmental environment, mathematics.

Постановка проблеми. Проблемою сьогодення в сфері освіти є забезпечення всебічного розвитку, навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Саме ця категорія дітей потребує особливої уваги освітньої спільноти задля отримання ними знань відповідно до віку та психофізичних можливостей, а також забезпечення їхньої повноцінної адаптації у сучасному суспільстві. Досягненню цієї мети, на наше переконання, сприятиме системне запровадження відомих успішних авторських освітньо-розвиткових технологій, зокрема, технології Марії Монтессорі.

Основні ідеї системи М. Монтессорі ґрунтуються на науковій гуманістичній парадигмі, зберігаючи актуальність до цього часу та поступово підтверджуючи важливість їхнього використання в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Система М. Монтессорі дає педагогам реальні інструменти для виявлення інтересів, нахилів та здібностей дошкільників, розбудови оптимальногї освітньої траєкторії.

Її праця стали предметом дослідження низки дослідників по всьому світі. Однак, не зважаючи на значний доробок вчених, в теорії спеціальної педагогіки одержали об'єктивне висвітлення не всі етапи й напрями розвитку педагогічної технології М. Монтессорі. Окрім цього, активно впроваджені в освітній процес закладів дошкільної освіти в Україні окремі складові системи М. Монтессорі недостатньо науково осмислені, їхня ефективність доведена фрагментарно. Особлива ситуація склалася із аналізом ефективності окремих напрямів реалізації системи Монтессорі для розвитку та ранньої реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, яка, на наше переконання, вимагає нагального дослідження та наукового підтвердження ефективності саме в умовах інклюзивних закладів дошкільної освіти в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Феномен гуманістичної педагогіки М. Монтессорі останні десятиліття активно обговорюється українськими та зарубіжними вченими. Авторська філософія виховання та всебічного розвитку дитини дошкільного віку стала основою для роботи Монтессорі-садків по всьому світі. У публікаціях українських вчених розкриваються особливості виховного та розвивального впливу технології М. Монтессорі (А. Андрушко, І. Дичківська, Н. Назарова, Т. Поніманська, О. Савченко, М. Сорокова). Окремі аспекти ефективності реалізації ідей М. Монтессорі зустрічаємо у дослідженнях М. Богуславського, В. Горюнова, Б. Жебровського, Н. Кравець, Т. Михальчук, К. Стрюк, Д. Фішер.

І. Дичківська та Т. Поніманська в книзі "М. Монтессорі: теорія і технологія" висвітлили особливості використання системи Марії Монтесорі закладах дошкільної освіти України [2]. Низка досліджень І. Дичківської [1; 2] присвячені осмисленню педагогіки М. Монтессорі крізь призму викликів сучасності. А. Ільченко здійснив дослідження змісту та напрямів освіти дітей в контексті педагогіки Монтессорі [3]. Д. Сорокова системно дослідила та теоретично узагальнила практику використання системи М. Монтесорі в закладах дошкільної освіти, зокрема, практику використання методики викладання математики в закладах дошкільної освіти та початковій школі [8].

Мета статті полягає у вивченні особливостей використання гуманістичної технології М. Монтессорі в роботі з дітьми дошкільного віку з особливими освітніми потребами в Україні та виявлення ефективності реалізації змістової лінії з навчання основ математики дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо особливості використання технології М. Монтессорі в роботі з дітьми дошкільного віку з особливими освітніми потребами в Україні.

В основі розбудови освітнього простору закладів дошкільної освіти, в яких навчаються діти з особливими освітніми потребами лежить гуманістична парадигма. Це передбачає створення розвиваючого освітнього середовища, яке розробляється з врахуванням ключових положень технології М. Монтессорі. Зокрема, до змістових складових організації освітнього процесу навчання дошкільників із особливими освітніми потребами на ідеях М. Монтессорі відносимо такі.

1. Дитиноцентрованість. У центрі уваги педагогічної системи раннього навчання дітей має бути дитина. М. Монтессорі розробила свою методику на спостереженнях за дитиною у природних умовах і розумінні її такою, якою вона є, а не такою, якою вона може, або повинна бути в уявленні дорослого. В основі методики покладена ідея про те, що "кожна дитина, з її можливостями, потребами, системою стосунків проходить свій індивідуальний шлях розвитку" [4, с. 90]. М. Монтессорі розуміла педагогічний процес, насамперед, як двохсторонній: з одного боку - активність та відповідальність вчителя, з іншого - природний процес розвитку дошкільника, який характеризується накопиченням досвіду практичної діяльності, самостійних відкриттів у спеціально створеному освітньому середовищі. Таке середовище має відкривати невідоме у духовному, предметному та психічному світах дитини [4, с. 87]. І навпаки, жорстокий авторитарний вплив на дитину, неврахування закономірностей її природного розвитку та особливих освітніх потреб, авторка вважала такими, що значно знижують успішність освітньої системи вцілому.

Саме дитиноцентризм є особливістю організації освітнього процесу мережі вітчизняних закладів дошкільної освіти з інклюзивною формою навчання та спеціальних закладів дошкільної освіти, що корелює з ідеологією технології М. Монтессорі.

2. Спеціально розроблені навчальні розділи освітньої системи: сенсорний розвиток, математика, навчання письму та читанню, розвиток мовлення, навички практичної повсякденної діяльності, космічне виховання [4 -7].

Як зазначає М. Монтессорі, роботу слід починати із засвоєння дітьми навичок практичної повсякденної діяльності з 2-3 років. На думку італійської педагогіні, практичні вправи в житті можуть бути представлені, зокрема, через гімнастичне навантаження дитини під час якого всі рухи, їх координація та контроль розвиваються та удосконалюються. Адже розвиток довільних рухів тісно пов'язаний із психічним розвитком, а також допомагає визначити його рівень. На думку П. Освальд та Г. Шульц [9, с. 57] такі заняття сприяють розвитку психічних процесів дитини, її уміння мислити, зосереджуватися, сконцентровувати свою увагу в процесі діяльності, що призводить до бажаних позитивних змін у поведінці дитини. За допомогою вправ з практичного життя діти ознайомлюються з правилами поведінки в суспільстві. На думку І. Дичківської, діти, дотримуючись цих правил, вчаться з повагою ставитись до прав та інтересів оточуючих, завдяки чому у них поступово виникає відчуття захищеності в суспільстві, що допомагає стати повноправним його членом [1, с. 15]. Навички практичної повсякденної діяльності є важливою складовою соціалізації дітей дошкільного віку з особливими освітніми у соціум. Відповідно цьому аспекту роботи слід приділяти увагу і педагогам і батькам. Відповідно в цьому напрямі необхідно налагодити партнерство закладу дошкільної освіти і сім'ї.

Саме ця особливість системи М. Монтессорі є характерною для і закладів дошкільної освіти, які працюють з дітьми з різними освітніми потребами та дозволяє організувати освітній процес із врахуванням потреб дітей з особливими освітніми потребами та їх здорових однолітків.

Під час сенсорного виховання (яке є базою для вивчення математики та оволодіння письмом) діти ознайомлюються з властивостями предметів оточуючого світу: їхньою формою, смаком, запахом, кольором, розміром, розташуванням у просторі, температурою тощо. Завдяки цьому у дітей стимулюється розвиток психічних процесів, збагачується словниковий запас, формуються естетичні та моральні установки.

Сенсорний розвиток - один із провідних у ранньому і дошкільному віці. Особливо значущим він є для дітей з особливими освітніми потребами.

Сучасна система інклюзивної дошкільної освіти в Україні починає активно впроваджувати сенсорне виховання за рахунок використання елементів сенсорної інтеграції, облаштування сенсорних кімнат, тоді як у спеціальних закладах дошкільної освіти це практикується понад десятиліття. Саме цей досвід вивчається практиками, а широкий спектр розробок сучасних вчених в сфері сенсорної інтеграції дозволить педагогам розширити ареол практичних засобів для створення розвивального середовища відповідно до вимог системи М. Монтессорі.

Розвиток мовлення. Усне мовлення дитини є основним засобом спілкування, лежить в основі навчання письма та читання. Основною метою розвитку мовлення у дітей за системою Монтессорі, на думку А. Ільченко є те, що для того, щоб уміти висловити свої думки, почуття та бажання, дитина повинна мати достатній словниковий запас, уміти граматично правильно побудувати речення [3].

Навчання за системою Монтессорі будується на основі мовленнєвої діяльності дітей. Функції вчителя переважно обмежуються показом способів використання різних дидактичних матеріалів. Дитина втім оволодіває мовленням на основі спілкування з дорослими, пізнання оточуючих предметів. В дитячому садку, школі зразком для дітей є вихователь, вчитель, тому вони повинні постійно контролювати своє мовлення, говорити небагато, проте граматично правильно, чітко і ясно. Отже, при стимуляції мовлення дитини важливу роль відіграє мовлення вчителя: правильна вимова та доцільне використання слів.

Проблема мовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми є гостро актуальною і найбільш досліджуваною у спеціальній педагогіці. Адже мовленнєві порушення є найбільш поширеними серед дітей з особливими освітніми потребами. Система М. Монтессорі дозволяє якісно організувати процес розвитку мовлення та активізувати роботу в цьому напрями завдяки правильно організованому розвивальному середовищі. А в закладах дошкільної освіти з інклюзивною формою навчання мовленнєвий розвиток є одним із пріоритетних, адже діти з тяжкими порушеннями мовлення за різними нозологіями - основна категорія дітей з особливими освітніми потребами. І в таких закладах обов'язково передбачається, окрім асистента вихователя, посода логопеда.

Навчання письму та читанню за системою М. Монтессорі має свої особливості. У дослідження цього аспекту роботи за М. Монтессорі А. Ільченко виділяє деякі особливості:

1) слід навчитися писати, а лише згодом читати,

2) спочатку потрібно навчити дитину писати прописні букви, а потім друковані,

3) навчати писати зразу букви, а не їх елементи [3].

Тому підготовка дітей з особливими освітніми потребами до навчання в школі включають підготовку руки дітей до письма, а отже розвиток дрібної моторики рук - це важлива складова процесу. Сенсорно насичена діяльність за системою М. Монтессорі дозволяє дитині здійснювати маніпулятивні рухи руками і водночас дотримуватися концепції занять. Читати дитина зможе навчитися за умови сформованості уміння сконцентруватися та уважно слухати і споглядати, а це є складовою частиною розвивальної системи М. Монтессорі.

Організація навчання письму та читанню в інклюзивних закладах дошкільної освіти має певну особливість: ведеться цілеспрямована та систематична роботи щодо попередження дисграфії і дислексії.

Космічне виховання. Метою космічного виховання є формування у дитини всесвітньої свідомості, почуття відповідальності перед людством. Досліджуючи цей напрям освітньої системи М. Монтессорі, А. Ільченко відзначила те, що конкретного змісту космічного виховання вченою не виділено, педагоги мають самостійно підібрати дидактичний матеріал, орозробити конспекти занять [3].

Введення дитини дошкільного віку з особливими освітніми потребами в соціум - це вже виклик для педагогів і батьків. А сформувати цілісну систему світосприйняття - це надважке завдання. Однак, технологія М. Монтессорі включає елементи космічного виховання, що дозволяє дітям розширити кругозір і відчути себе частиною великого Всесвіту.

Отже, вищеозначене дає змогу стверджувати, що основні ідеї щодо навчально-виховного процесу італійського педагога М. Монтессорі є актуальними і сьогодні: проблема саморозвитку дитини, створення спеціальної системи виховання і навчання для успішного саморозвитку як нормальної дитини, та і дитини з обмеженими можливостями, допомога дорослого дитині у "самовихованні" і духовному розвитку [4, с. 64].

В інклюзивних закладах дошкільної освіти організація космічного виховання має свої особливості, адже основним завданням інклюзії є інтеграція дитини з особливими освітніми потребами в соціум. А це передбачає ознайомлення з правилами життя в соціумі, місцем людини в природі, роллю і впливом на планету та космос.

До математичного розділу освітньої системи М. Монтессорі належать: знайомство з геометричними фігурами та тілами, числами, арифметичними діями, лічба предметів, співвідношення кількості предметів з числом, вивчення таблиць додавання, віднімання, множення, ділення [2, с. 67].

Математична освіта в дошкільному віці є невід'ємною складовою індивідуальної освітньої траєкторії дитини. Заклади дошкільної освіти з інклюзивною формою навчання в Україні базуються на цих засадах, а отже математична складова освітньої системи М. Монтессорі гармонійно вписується в систему роботи.

Саме процес формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами дозволяє підтримати інтерес до навчальної діяльності. Тому важливо створити оптимальне розвивальне середовище за системою М. Монтессорі, яке дасть змогу дитині у індивідуальному темпі оволодіти елементами математики.

Саме цей аспект роботи був апробований нами на практиці. Опишемо експериментальне дослідження ефективності впровадження елементів навчання основ математики за технологією М. Монтессорі. Нами був проведений педагогічний експеримент щодо визначення ефективності змістової лінії з навчання основ математики за технологією М. Монтессорі. Дослідження проводилося на базі ЗДО № 9 "Росинка", м. Сарни Рівненської області. В експерименті брали участі 61 дитина, які у подальшому були розділені на експериментальну та (ЕГ - 31 дитини, з них - 3 з ООП) та контрольну (КГ - 30 дітей, з них 3 з ОПП) групи.

Нами було визначені компоненти сформованості елементарних математичних уявлень: когнітивний (елементарні знання дошкільників про математику), мотиваційний (позитивне ставлення до навчання математики та початків геометрії) та діяльнісний (математичні уміння та навички, їх використання у математичній діяльності). Для якісної характеристики елементарних математичних уявлень дошкільників було обрано такі критерії і показники: 1) сформованість понять про математику (оволодіння

елементарними математичними знаннями; часткове опанування елементів математики; відсутні знання про математику); 2) пізнавальний інтерес до оволодіння елементами математики (наявність стійкого інтересу до процесу навчання математики; прояв інтересу до деяких математичних завдань; негативне ставлення до навчання математики);

3) усвідомлене самостійне використання математичних знань, умінь та навичок у побутових ситуаціях (використання набутих знань в життєдіяльності, розуміння математики як необхідності у життєвій компетентності, прояв самостійності у виконанні математичних завдань; застосування математичних умінь у життєвих ситуаціях частково та з допомогою вихователя; невміння використовувати набуті математичні знання в життєвих ситуаціях).

Також було визначено три рівні сформованості елементарних математичних уявлень дошкільників: високий; середній та низький.

В якості основного методу дослідження на констатувальному етапі педагогічного експерименту використовувалася авторська методика діагностики математичного розвитку дошкільників. Дослідно-експериментальна робота носила комплексний характер і проводилась за трьома змістовими лініями: виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів; зіставлення за величиною, масою, об'ємом, розміщенням у просторі, часі; обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об'єму, маси, часу.

Методика цього етапу експерименту була такою: кожній дитині ми пропонували завдання, які відрізнялися змістом, матеріалом і характером складності, не враховуючи те, що дитині із особливими освітніми потребами дане завдання потрібно спростити, але таким чином, щоб головна мета була досягнута. Завдання передбачали:

Рис.1. Порівняльні показники рівнів сформованості елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку інклюзивних груп на констатувальному етапі дослідження.

До високого рівня сформованості елементарних математичних уявлень ми віднесли (22,5 %) дітей ЕГ та (22,3 %) дітей КГ. Середній рівень сформованості зафіксували у (45,2 %) дітей ЕГ та (43,3 %) дошкільників КГ. До низького рівня віднесли (32,3 %) дітей ЕГ та (34,4 %) дітей КГ. Всі діти з особливими освітніми потребами були віднесені до низького рівня.

Для наочності результати дослідження на констатувальному етапі представимо їх графічно на рис.1.

Під час формувального етапу педагогічного експерименту було розроблено та апробовано систему занять із використанням Монтессорі -матеріалу. Термін впрвадження - навчальний рік. Система занять включала вправи за системою М. Монтессорі: кольорові таблички; геометричний комод; рожева башта; червоні штанги; коричнева драбина; числові штанги з табличками чисел; цифри з шорсткого паперу; числові штанги з табличками чисел.

Ефективність роботи ми перевірили на контрольному етапі педагогічного експерименту. Для цього ми повторно здійснили діагностику в експериментальній та контрольній групах дітей дошкільного віку інклюзивних груп. У експериментальній групі кількість дітей, яких ми віднесли до низького рівня сформованості математичних знань, значно зменшилася (з 32,3 % до 12,9%, динаміка -19,4) за рахунок того, що вони перейшли на середній рівень, тому середній рівень підвищився з 45,2% до 54,8 %, динаміка +9,6. Також частина дітей з середнього рівня перейшла на високий, тому він підвищився з 22,5 % до 32,3%, динаміка+9,8. У контрольній групі відбулися незначні зміни - 2 дітей з низького рівня перемістилися в діапазон середнього (динаміка 7,7 відповідно у двох рівнях). Що стосується дітей з особливими освітніми потребами, то більшість з них (62,5%) залишилися у діапазоні низького рівня, але в ЕГ двоє дітей все ж було віднесено до середнього рівня.

Для наочності результати дослідження на контрольному етапі представимо їх графічно на рис.2.

Експериментальна група Контрольна група

Рис.2. Порівняльні показники рівнів сформованості елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку інклюзивних груп на контрольному етапі дослідження.

Вищеозначене підтверджує те, що включення в навчання дошкільників елементів математики певного комплексу математичних завдань і вправ, розроблених з використанням елементів педагогічної системи М. Монтессорі буде сприяти більш міцному і осмисленому засвоєнню математичних знань в нових умовах, повсякденному житті і надасть істотний вплив на розвиток сприйняття і мислення, пізнавальної діяльності в цілому підтверджено.

Висновки

Особливістю технології М. Монтессорі є те, що в її основі лежать гуманістичні ідеї та принципи, а центральною фігурою виступає дитина. Зміст освітнього процесу за ідеями М. Монтессорі визначається наступними розділами: навички практичної повсякденної діяльності, сенсорний розвиток, математика, розвиток мовлення, навчання письму та читанню, космічне виховання. А розвивальне середовище, що створюється в закладі дошкільної освіти дозволяє всебічно розвивати не лише здорових дітей, а й з особливими освітніми потребами.

За результатами дослідження ми виокремили особливості використання гуманістичної технології М. Монтессорі в роботі з дітьми дошкільного віку з особливими освітніми потребами: акцент ставиться на сенсорний розвиток дітей, адже це сприятиме і математичному розвитку, і розвитку мовлення; введення дитини в соціум та ознайомлення її зі світом дорослих можливе завдяки розробці індивідуальної освітньої траєкторії, яка передбачена інклюзивною формою навчання. Теоретичне вивчення проблеми та експериментальна робота з впровадження педагогічної системи М. Монтессорі в процес формування елементарних математичних уявлень виявилася ефективною, тому подальші наукові розвідки спрямуємо на дослідження інших змістових ліній.

Література

1. Дичківська І. М. Педагогіка М. Монтессорі: виклики сучасності: монографія. Рівне: Волинські обереги, 2016. 384 с.

2. Дичківська І. М., Поніманська Т. І. М. Монтессорі: теорія і технологія. Київ: ВД "Слово", 2006. 304 с.

3. Ільченко А.М. Зміст і напрями освіти дітей з особливими потребами гуманістичної педагогіки М. Монтессорі. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки): збірник наукових праць. Вип. 9 (2017). 2017. Електронний ресурс. Режим доступу: http://dspace.pdaa.edu.ua:8080/ЫtstreamЛ 23456789/552Л/Стаття%20Ільченко%20А.М..pdf

4. Монтессори М. Метод научной педагогики, применимый к детскому воспитанию в Домах ребенка: Пер. с итал. Москва, 1993a. 190 с.

5. Монтессори М. Помоги мне это сделать самому / Сост., вступ. статья М.В. Богуславский, Г.Б. Корнетов. Москва: Издат. Дом "Карапуз", 2001. 272 с.

6. Монтессори М. Руководство к моему методу: Пер. с итал. Москва, 1993b. 64 c.

7. Монтессори М. Самовоспитание и самообучение в начальной школе. Киев, 1995. 108 с.

8. Сорокова М.Г. Система М. Монтессори: Теория и практика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. Москва: Изд. Центр "Академия", 2003. 384 с.

9. Grundgedanken der Montessori - Pдdagogik / Hg. Von P. Oswald u. G. Schulz - Benesch.- Freiburg; Basel; Wien, 1990. S. 31.

10. Montessori M. Psychoarithmetik: die Arithmetik dargestellt unter Berьcksichtigung kinderpsychologischer Erfahrungen warend 25 Jahren. Deutsche Erstausgabe der spanischen Originalausgabe von 1934. Zurich, 1989. S.41.

11. References:

12. Dichkivs'ka, I. M. (2016). Pedagogika M. Montessori: vikliki suchasnosti [Pedagogy of M. Montessori: challenges of modernity]. Rivne: Volins'ki oberegi [in Ukrainian].

13. Dichkivs'ka, I. M., Ponimans'ka, T. I. (2006). M. Montessori: teorija i tehnologija [M. Montessori: theory and technology]. Kiпv : VD "Slovo" [in Ukrainian].

14. Il'chenko, A. M. (2017). Zmist i naprjami osviti ditej z osoblivimi potrebami gumanistichnoп pedagogiki M. Montessori [The content and directions of education of children with special needs of humanistic pedagogy M. Montessori]. Aktual'ni pitannja korekcijnoп osviti (pedagogichni nauki) - Current issues of correctional education (pedagogical sciences), 9 (2017). Retrived from http:// dspace.pdaa.edu.ua: 8080/bitstream/123456789/552/1/Stattja%20Il'chenko%20A.M..pdf [in Ukrainian].

15. Montessori, M. (1993). Metod nauchnoj pedagogiki, primenimyj k detskomu vospitaniju v Domah rebenka [Method of scientific pedagogy applicable to children's education in orphanages]. Moskva [in Russian].

16. Montessori, M. (2001). Pomogi mne jeto sdelat' samomu [Help me to do it myself]. Moskva: Izdat. Dom "Karapuz" [in Russian].

17. Montessori, M. (1993). Rukovodstvo k moemu metodu [Guide to my method]. Moskva [in Russian].

18. Montessori, M. (1995). Samovospitanie i samoobuchenie v nachal'noj shkole [Self-education and self-education in primary school]. Kiev [in Ukrainian].

19. Sorokova, M. G. (2003). Sistema M. Montessori: Teorija i praktika [Montessori system: Theory and practice]. Moskva: Izd. Centr "Akademija" [in Russian].

20. Grundgedanken der Montessori - Padagogik / Hg. Von P. Oswald u. G. Schulz - Benesch.- Freiburg; Basel; Wien, 1990. S. 31.

21. Montessori M. Psychoarithmetik: die Arithmetik dargestellt unter Berucksichtigung kinderpsychologischer Erfahrungen warend 25 Jahren.

Размещено на Allbest.ru