Специфіка методики навчання іноземної мови студентів нелінгвістичних спеціальностей

Размещено на http://allbest.ru

СПЕЦИФІКА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ НЕЛІНГВІСТИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Драпак Галина Борисівна,

кандидат філологічних наук, викладач кафедри іноземних мов, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Марєєва Тетяна Вікторівна,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної педагогіки і психології, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Одінцова Ольга Олександрівна,

старший викладач кафедри іноземних мов професійного спрямування, Донецький національний університет імені В. Стуса

Анотація. Стаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних підходів до викладання іноземної мови студентам нелінгвістичних спеціальностей. Мета дослідження - удосконалення методики навчання іноземної мови студентів нелінгвістичних спеціальностей. Під час дослідження вирішено дві проблеми, котрі ґрунтуються на неоднаковому початковому рівні знань іноземної мови студентами нелінгвістичних спеціальностей, а також відсутністю чіткого розмежування між базовим та професійно-орієнтованим курсом іноземної мови. Основними методами дослідження є загальнонаукові методи пізнання, що дозволяють зробити критичний аналіз наукових досліджень цієї сфери, синтезувати та згрупувати інформацію для подальшої розробки рекомендацій та вирішення проблем із застосуванням методу дедукції. Запропоновано використовувати професійно - та проблемно-орієнтований підходи для того, щоб під час навчання максимально розвинути комунікативну функцію студента, що є найбільш важливою для майбутнього спеціаліста, працюючого в конкурентному середовищі. В статті запропонована та показана послідовність побудови практичного уроку з використанням професійно-орієнтованого та проблемно-орієнтованого підходів, що передбачає попередню підготовку викладача, перевірку домашніх завдань, вступну частину для організації уроку, процес дискусії, опрацювання основних проблемних питань, вирішення основних проблем та оцінювання результатів роботи. При цьому викладач має на вибір декілька різних методів навчання, які дозволяють поєднати професійно-орієнтоване навчання із базовим. Практичне значення дослідження полягає у можливості його застосування викладачами іноземних мов при удосконаленні методики навчання іноземної мови в нелінгвістичних закладах вищої освіти.

Ключові слова: іноземна мова, педагогіка, компетенційний підхід, проблемно-орієнтований підхід.

Drapak Halyna Borysivna, PhD in Philology, Lecturer of the Department of Foreign Languages, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University

Marieieva Tetiana Viktorivna, Candidate of Pedagogical Sciences (PhD in Education), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Preschool Pedagogy and Psychology, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Odintsova Olga Oleksandrivna, Senior Lecturer of the Department of Foreign Languages for Specific Purposes, Vasyl' Stus Donetsk National University

THE SPECIFICS OF THE FOREIGN LANGUAGE TEACHING METHODS FOR NON-LINGUISTIC STUDENTS

Abstract. The article is devoted to studying theoretical and practical approaches to teaching a foreign language to non-linguistic specialties students. The study aims to improve the methods of teaching foreign languages to students of non- linguistic specialties. The study solved two problems based on the unequal initial level of foreign language skills by students of non-linguistic specialties and the lack of a clear distinction between basic and professional-oriented foreign language courses. The main research methods are general scientific methods of cognition, which allow to make a critical analysis of scientific research in this area, synthesize and group information for further development of recommendations, and solve problems using the deduction method. It is proposed to use professional and problem- oriented approaches to maximize the student's communicative function during training, which is most important for future professionals working in a competitive environment. The article proposes and shows a practical lesson construction sequence using a professional and problem-oriented approach, which involves prior teacher training, homework tests, introductory part for lesson organization, discussion process, elaboration of main problems, solving basic problems, and evaluating results. At the same time, the teacher has a choice of several different teaching methods that allow you to combine vocational training with basic. The study's practical significance lies in the possibility of its use by teachers of foreign languages in improving the methods of teaching a foreign language in non-linguistic institutions of higher education.

Key words: foreign language, pedagogy, competence approach, problem- oriented approach.

Постановка проблеми. Теоретична розробка методики навчання іноземної мови студентів нелінгвістичних спеціальностей та практична її реалізація стають все більш актуальними для закладів вищої освіти України, оскільки з кожним роком рівень міжнародних ділових зв'язків країни та бізнесу підвищується, що вимагає стрімкого зростання кількості кваліфікованих фахівців із знанням іноземної мови на ринку праці. Разом з тим розроблення теоретичної методики навчання стикається із низкою проблем, які необхідно враховувати при їх побудові.

Неможливість забезпечення однакового базового рівня знань іноземної мови для здійснення ефективного навчання. Іноземна мова вивчається студентами нелінгвістичних спеціальностей в числі загальноосвітніх дисциплін практично в кожному закладі вищої освіти. Пріоритетною на сьогодні вважається англійська мова, вона вивчається в більшості ЗВО України. Однак низка закладів вищої освіти можуть пропонувати студентам вивчення інших іноземних мов, які студенти вивчали в школах до вступу, зокрема німецької чи французької. Разом з тим, пропозиція вивчення альтернативних мов надається не в кожному закладі, а тому на практиці при підготовці спеціалістів нелінгвістичних спеціальностей заклади вищої освіти стикаються із проблемою неоднакового початкового рівня знань іноземної мови. Якщо для одних студентів необхідні основи іноземної мови, то інша частина може освоювати професійно-орієнтовану мову.

Відсутність чіткого розмежування між базовим та професійно-орієнтованим курсом іноземної мови. Незважаючи на те, що іноземна мова подається двома курсами як базова та професійно-орієнтована, для більшості закладів вищої освіти не сформовано окремих програм та методик навчання за двома курсами. Саме тому перед викладачем іноземної мови постає питання, що необхідно вивчати в першу чергу - базову лексику іноземної мови, чи специфічні терміни, основи граматики чи розвивати комунікативні навики. Як правило, вивчення основ граматики не дозволяє студентам оволодіти комунікативними навичками, оскільки такі вміння з'являються лише у процесі постійного моделювання діалогів на різні теми. Розв'язання цієї проблеми потребує чіткої методики, яка би дозволила студентам отримати і базові, і професійно-орієнтовані знання.

В таких умовах розроблення методики повинно враховувати реалії сьогодення та будуватися таким чином, щоб випускник закладу вищої освіти зміг вирішувати основні завдання, з якими він стикатиметься в майбутній практичній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема розроблення методології навчання іноземної мови для студентів нелінгвістичних спеціальностей в закладах вищої освіти України не є широко досліджуваною. Коротка Н.В. [1] у своєму дослідженні розкрила мотиваційні аспекти навчання іноземної мови для студентів немовних вишів, Шаімова Г.А., Шавкієва Д.Ш. [2] висвітлили методики професійно-орієнтованого навчання англійської мови в нелінгвістичному закладі вищої освіти, Дудікова Л. [3] та Гришкова О. [4] запропонували підходи викладання іноземних мов для нефілологічних спеціальностей. Незважаючи на загальне охоплення теми науковцями, питання розроблення методики навчання іноземної мови залишається не до кінця вирішеним.

Мета статті - удосконалення методики навчання іноземної мови студентів нелінгвістичних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу. Розвиток сучасних технологій, а також інформаційно-телекомунікаційної мережі дозволяють здобувачам освіти отримувати професійно-орієнтовану інформацію в необмеженому доступі. Сьогодні для будь-якого студента немає обмежень щодо вивчення іноземної мови. Існує численна кількість літератури, фільмів іноземною мовою із субтитрами, методичних матеріалів та навіть безкоштовних курсів іноземних мов, які можна вивчати та проходити в будь-який зручний для студента час. Однак незважаючи на те, що вивчення та удосконалення іноземної мови в основному базується на самостійній ініціативі студента, заклад вищої освіти повинен сприяти удосконаленню знань іноземної мови і запропонувати доступний методико-методологічний інструментарій, який дозволить студентам із низьким рівнем знань швидко освоїти базовий рівень, і перейти до професійно-орієнтованого, а студентам із високим рівнем знань удосконалити їх і освоїти професійно-орієнтовану специфіку мови.

Оскільки термін «методика» має різне тлумачення, класифікація методів навчання іноземної мови буває ускладненою, однак в цілому вона залежить від того, який аспект мови переважає у навчанні. На сьогодні існує два основних підходи, що використовуються для вивчення іноземної мови: граматичний та лексичний. Граматичний більшою мірою використовується для шкільного навчання, де школярі отримують базовий рівень іноземної мови. Лексичний же більш характерний для закладів вищої освіти, в межах якого студент може збагатити свій словниковий запас та відпрацювати комунікативні навички.

Більшість сучасних авторів [5] вважають, що метою вивчення іноземної мови у закладі вищої освіти є оволодівання комунікативними компетенціями, які дозволяють підвищити конкурентоспроможність випускника на ринку праці та задовольнити запити сучасної економіки. Саме тому для підготовки студентів нелінгвістичних спеціальностей методологію слід будувати таким чином, щоб студенти опанували граматичні основи іноземної мови в процесі мовленнєвого розвитку.

Розглянемо кілька прикладів іноземних методик викладання іноземної мови, які можуть стати в нагоді в процесі розроблення інноваційних методик навчання іноземної мови для непрофільних вишів.

Базовим підходом до вивчення іноземної мови сьогодні вважається компетенційний підхід, що широко застосовується у практиці європейської вищої освіти та зумовив переоцінку методології викладання іноземної мови. З позиції педагогіки цей підхід розглядається як інноваційний в процесі викладання, де акцент робиться не на передачі знань від викладача до студента, а на активацію мотиваційних цілей студента у вивченні іноземної мови. Такий підхід до вирішення завдання цілком відповідає структурі сучасної багатопрофільної вищої освіти [6].

Альтернативним підходом є проблемно-орієнтоване вивчення іноземної мови із професійним зануренням. У сучасних умовах конкурентоспроможність фахівця на ринку праці полягає в його готовності опановувати нові технології, легко адаптуватися до умов праці, що змінюються, професійно орієнтуватися в інформаційних потоках і користуватися іноземною мовою у професійному спілкуванні. Більшість українських фахівців працює сьогодні у складі транснаціональних корпорацій. Підготовка магістрів потребує врахування особливостей такої роботи, що орієнтована на вирішення професійно-орієнтованих проблем чи завдань [7]. Потужним специфічним принципом формування іншомовного професійного діалогічного мовлення майбутніх фахівців є принцип ситуативності. Його реалізація на основі когнітивно-комунікативного підходу передбачає створення та використання ситуацій професійного спілкування, наближених до реальних [7].

Значення викладача у реалізації цих підходів є найбільш вагомим. Від його професійних компетентностей та здатності працювати гнучко та творчо залежатиме можливість реалізації компетентнісного та проблемно-орієнтованого навчання [8].

При виборі проблемно-орієнтованого підходу до вивчення іноземної мови дуже важливо викладачеві змоделювати ділові ситуації, які можуть виникати під час виконання певних виробничих завдань майбутнього фахівця. Для цього необхідно здійснювати консультації із викладачами спеціальних дисциплін, визначити типові ситуації, які можуть виникати під час виробничих процесів і підготувати відповідно до них різні моделі навчання. Окрім того необхідно дослідити й специфічну документацію, що супроводжує ділові процеси для того, щоб теоретичні аспекти підготовки майбутнього спеціаліста були максимально наближеними до реальних умов праці.

Проблемно-орієнтований та компетентнісний підходи є достатньо схожими між собою. Вони є взаємодоповнюваними та придатними для застосування у процесі навчання англійської мови студентів нелінгвістичних ЗВО.

Використання у процесі навчання іноземної мови студентів нелінгвістичних спеціальностей даних методів передбачає планування навчального матеріалу з орієнтацією на три ключові стадії.

Рис.1. Три стадії реалізації компетентнісного та проблемного підходу навчання англійської мови студентів нелінгвістичних спеціальностей

У науковій літературі наголошується, що особливу роль для здобуття відповідних лінгвістичних навичок відіграє лінгвістичний тренінг, котрий спрямований на розвиток спільних комунікативних умінь, відповідних до рівня отримання кваліфікації. Зокрема, на першому рівні студенти повинні оволодіти особливостями конструкцій речень та вміти опрацьовувати текст, розуміти його основну ідею. Такі основи вивчення іноземної мови закладаються для студентів перших курсів навчання, де вони оволодівають особливостями технічної іноземної мови.

На другому етапі тренінгу проводиться спеціалізоване навчання, що передбачає засвоєння окремих словникових одиниць (технічних термінів) та структур технічного дискурсу і дозволяє їх використовувати в письмовій формі або при веденні комунікативних процесів за темою. Крім того, на цьому етапі студент повинен опанувати прагматичне розуміння англійського технічного тексту, а також зуміти анотувати та обговорити прочитаний текст. Такі тренінги використовуються для студентів 3-4 курсу для того, щоб відпрацювати професійно-орієнтоване мовлення.

На третьому етапі мається на увазі подальше вдосконалення та розвиток набутих у ході соціально-професійної підготовки навичок, а саме розвиток умінь письмового та усного дискурсу, який заданий у межах запропонованих обставин для вирішення певних проблем. Як правило, такі тренінги доцільно використовувати для студентів старших курсів або магістратури, де з використанням різних методів та методик студенти опановують професійне діалогічне мовлення.

Під час формування (або можливо розроблення) методики навчання іноземної мови необхідно чітко розробити структуру уроку, під час якого закладаються всі процеси та елементи навчання із використанням різних методик. Структура занять будується в залежності від етапу та цілей навчальних завдань.

Зазвичай, в закладах вищої освіти основними елементами заняття є : 1) побудова змістовних вправ та завдань; 2) перевірка засвоєних студентом знань; 3) організація взаємодії між викладачем та студентам або між студентами на основі діалогічного мовлення; 4) закріплення вивченого матеріалу шляхом діалогічного мовлення або виконання письмових завдань; 5) діагностування засвоєних нових знань під час уроку; 6) інструктаж щодо виконання домашніх завдань.

Водночас, Дудікова Л. виділила три найбільш виразні групи завдань, які потрібно виконувати студентам немовних закладів вищої освіти [2, c. 16]: 1) опрацювання нового матеріалу з застосуванням традиційного та інноваційного підходів; 2) удосконалення знань шляхом виконання практичних завдань; 3) узагальнення та систематизація інформації шляхом проведення дискусій у класі; 4) комбіноване заняття, що передбачає застосування різних методик; 5) оцінювання знань.

Зазначені методи, які використовуються у класичній програмі навчання іноземної мови, не завжди орієнтовані на удосконалення комунікативних функцій. При цьому у випадку нерівного базового рівня іноземної мови серед здобувачів освіти виникає низка труднощів в оцінюванні виконаної роботи. Разом з тим, щоб удосконалити процес навчання, що націлений на розвиток комунікативних функцій, під час аудиторної роботи необхідно використовувати інтерактивні методи, які не є доступними студентам при самостійному вивченні дисципліни. До основних інтерактивних методів лінгвістичного тренінгу, які варто використовувати у закладі вищої освіти відносять: обговорення, тренінг, дискусії, метод мозкового штурму, проблемного навчання. Застосування цих методів дозволить закріпити та удосконалити комунікативні функції, стимулювати студента мислити іноземною мовою та не боятися вести комунікативні процеси (навіть якщо в їх процесі виникають граматичні помилки). Розглянемо ці методи більш детально.

Обговорення у групах. Обговорення у групах проводиться, як правило, на конкретну тему. Воно націлене на знаходження правильного рішення та досягнення кращого взаєморозуміння. Групові дискусії сприяють кращому засвоєнню нового матеріалу. Перед проведенням групового обговорення студентам дається словник із нових слів, який повинен використовуватися в процесі обговорення та виділяється час на певне завдання, впродовж якого вони мають підготувати обґрунтовану, докладну відповідь, доповідь чи інший вид інформації. Викладач може встановити конкретні правила проведення групових дискусій із врахуванням базового рівня знань студентів. За необхідності студентів можна об'єднати в групи. Важливо призначити лідера для керівництва груповим обговоренням та чітко визначити алгоритм висловлення власної думки [9].

На другому етапі такі дискусії з викладачем призводять до групових рішень. Різновидом групового обговорення є «Круглий стіл», в межах якого кожен із студентів повинен запропонувати власне бачення вирішення проблеми, визначивши перелік завдань.

Тренінг є формою інтерактивного навчання, метою якого є розвиток навичок міжособистісного спілкування та професійного підходу під час проведення різних переговорів, які могли би відбуватися в практичній діяльності. Перевага тренінгу в тому, що всі учасники активно залучені до процесу навчання. Завдання тренінгу - надати короткі та швидкі основи для вирішення певних проблем, які дозволяють студентові вирішувати конкретно поставлені завдання. Для того, щоб проводити тренінги, необхідно сформувати невеликі групи до 15 чоловік, ознайомити учасників із основними завданнями, налагодити технічний процес проведення тренінгу, залучати до активної роботи всіх учасників тренінгу. Викладач, який проводить тренінг, повинен мати психолого-педагогічні знання та бути здатним вміло використовувати їх у процесі навчання, знати методи отримання інформації, збирати та представляти її учасникам, впливати на їхню поведінку та їхні стосунки.

Дискусія використовується для того, щоб студент публічно вмів обмінятися знаннями або донести своє бачення іншим студентам. Особливістю дискусії є формування діалогічного мовлення та способів протистояння або відстоювання власної думки. Важливість дискусії у розвиткові комунікативних навиків полягає в тому, що обговорення впродовж короткого періоду часу дає можливість викладачеві моделювати реальні проблеми, з яким може зіткнутися майбутній фахівець у процесі роботи. Таким чином, завдання викладача - розвивати у студентів здатність слухати та ділитися з іншими учасниками своїми думками, пропозиціями та рішеннями стосовно виявленої проблеми, взаємодіяти та аналізувати реальну ситуацію, відокремлювати важливе від неважливого [6].

Метод «мозкового штурму». На сьогодні це досить популярний метод навчання, який широко використовується для вивчення іноземної мови поза межами закладів вищої освіти - на тренінгах та курсах іноземних мов. Цей метод сприяє вирішенню проблем шляхом стимулювання творчої активності. Відповідно до цієї методики викладач пропонує групі студентів дати якнайбільше відповідей на питання. Основним завданням мозкового штурму є навчання студентів швидко генерувати ідеї для вирішення поставлених завдань. В процесі реалізації даного методу викладання важливо сформувати команди критиків та аналітиків, що повинні обговорювати ідею кожного, визначати проблеми та пропозиції щодо їх вирішення [7].

Проблемне навчання. Цей метод будується на тому, що в процесі обговорення формується проблема, котра потребує швидкого вирішення. Викладач ставить запитання, що формують область проблеми, а студенти із застосуванням мовленнєвих навиків повинні давати пропозиції. Даний вид навчання дозволяє навчити студентів описати проблему, дати визначення певному явищу, розповісти про стан ситуації, пояснити причинно-наслідкові зв'язки, визначити спільне та відмінне [6].

Отже, використання інтерактивних методів навчання дозволяє студентам незалежно від базового рівня знань впродовж навчання в межах програми вивчення іноземної мови отримати комунікативні навички та вивчити набір слів, які дозволяють вести дискусію, формулювати запитання, звіти, швидкі реакції на виявлені проблеми. При цьому під час навчання студенти, незалежно від рівня знань і володіння граматичним матеріалом, повинні обговорювати проблему, явище чи ідею, однак не особистість та її рівень знань.

Отже, під час дослідження виділені складові методики навчання іноземної мови студентів нелінгвістичних спеціальностей. З врахуванням їх особливостей складемо основні правила та елементи проведення занять з вивчення іноземної мови.

Таблиця 1 - Побудова комунікативного заняття з іноземної мови для студентів нелінгвістичних спеціальностей

Таким чином, розглянуті методи, спрямовані на підвищення ефективності засвоєння матеріалу, та стимулювання студентів до вивчення та освоєння нових знань. Ці методи можна використовувати для студентів будь-яких спеціальностей, що проходять вивчення курсу іноземної мови.

Висновки. Специфіка методики навчання іноземної мови студентів нелінгвістичних спеціальностей орієнтована на удосконалення комунікативних навичок студента, які сьогодні на думку багатьох науковців є найбільш важливими для спеціаліста, що працюватиме в конкурентному середовищі. Саме тому навчання англійської мови повинно застосовувати професійно- або проблемно-орієнтовані підходи (або їх поєднання), що передбачає розроблення ситуативних ситуацій, в яких здобувач освіти тренує мовлення відповідно до специфіки сфери майбутньої діяльності. Сьогодні використовують різні підходи для викладання іноземної мови, в цій роботі розкрито такі як обговорення у групах, тренінг, дискусія, мозковий штурм, проблемне навчання. Всі ці методи передбачають можливість їхнього використання в залежності від цілей навчання та дозволяють вирішити поставлені на початку дослідження проблеми: 1) неоднакового рівня знання іноземної мови серед студентів; 2) нечіткої методології комунікативного й граматичного підходу до вивчення іноземної мови. Саме тому в запропонованій методиці викладання пропонується будувати ситуативні дискусії відповідно із врахуванням граматичних основ використання іноземної мови, а також із врахуванням різних рівнів знання іноземної мови студентами. Основний акцент при цьому робиться на можливості організації комунікативних процесів при аудиторному навчанні та відпрацюванні граматики при самостійному навчанні.

методика іноземна мова студент нелінгвістичний

Література:

1. Коротка Н.В. Посилення мотивації навчання професійно-орієнтованого спілкування англійською мовою студентів немовних вишів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітніх школах. 2020. №73 (2). С. 54-58

2. Шаимова Г.А., Шавкиева Д.Ш. Профессионально-ориентированное обучение английскому языку в неязыковых вузах. Молодой ученый. 2013. № 11 (58). С. 692-694

3. Дудікова Л. Сучасні підходи викладання іноземних мов на нефілологічних спеціальностях вищих навчальних закладів. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2012. No 6. С. 59-61.

4. Гришкова О. Методика навчання англійської мови за професійним спрямуванням студентів нефілологічних спеціальностей. Видавництво Чорноморського державного університету імені Петра Могили. 2015. 220 с.

5. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. Л.: Наука, 1974. 428 с.

6. Сафонова Л.Ю. Применение интерактивных форм обучения. Методические указания. Великие Луки, 2015. 39 с.

7. Шайдарова О.Г. Использование интерактивных методов и приемов при обучении групповому общению на английском языке. Иностранные языки: лингвистические и методические аспекты : межвуз. сб. науч. трудов. Вып. 33. Тверь : Твер. гос. ун-т. 2015. С. 101-107.

8. Андреева М.А. Личность преподавателя Вуза как фактор формирования общекультурных и профессиональных компетенцией будущих специалистов. Теория и практика образования в современном мире: Материалы Междунар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, февраль 2012 г.). СПб.: Реноме. 2012. С. 304-306.

9. Косогова Л.М. Проектування інформаційного мовного простору в підготовці майбутніх судноводіїв. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Луганськ. 2013. № 13 (272), ч. 1. С. 184-189.

Размещено на Allbest.ru