Середовищний підхід до формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

СЕРЕДОВИЩНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО- ПЕДАГОГІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ВЧИТЕЛЯ

Кінах Неля Володимирівна,

кандидат економічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології, Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти

Анотація

професійний педагогічний підприємництво вчитель

У статті розкрито особливості середовищного підходу до формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя в умовах трансформації освіти. Розглянуто сучасні наукові розвідки з означеної проблеми, визначено теоретичне її підгрунтя. В статті зазначено, що середовище діяльності підприємництва підрозділяється на зовнішнє (об'єктивне), не залежне від самих підприємців, і внутрішнє (суб'єктивне), яке підприємці формують самі. До забезпечуючих факторів зовнішнього середовища підприємництва авторами віднесено економічні, природно - кліматичні, соціально-демографічні, науково-технічні, інституційні, соціокультурні чинники. Внутрішнє середовище визначається як особистісною готовністю вчителя до підприємництва, так і якістю побудованої організаційної структури закладу освіти з її ресурсним забезпеченням, контрагентами і комунікаційними мережами. Середовищний підхід у формуванні професійно- педагогічного підприємництва вчителя у нашому дослідженні розглядається, по-перше, як умова подолання труднощів входження педагога в підприємницьку діяльність на початковому етапі, по-друге, як інструмент освоєння та розширення професійного середовища, по-третє, як спосіб інтеграції теоретико-педагогічних й практичних знань в процесі реалізації підприємництва в галузі освіти. Відповідно до методологічних аспектів впливу середовищного підходу, в роботі визначено основні умови, що впливають на формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя і запропоновано схему, яка демонструє вплив чинників середовищного підходу. Запропонована нами схема показує те, що необхідно враховувати вимоги, які висуваються до сформованого професійно-педагогічного підприємництва (вимоги професійного середовища, вимоги сучасної освіти) та спрямованість щодо кола реальних об'єктів діяльності, ціннісних орієнтацій, а також особистісної та професійної значимості діяльності вчителя.

Ключові слова: середовищний підхід, умови, чинники, професійно - педагогічне підприємництво, підприємницьке середовище.

Abstract

Environmental approach to the formation of teacher's professional and pedagogical entrepreneurship. Kinakh Nelia Volodymyrivna, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology, Volyn Institute of Postgraduate Pedagogical Education

The article reveals the features of the environmental approach to the formation of professional and pedagogical entrepreneurship of teachers in the transformation of education. Modern scientific research on this problem is considered, its theoretical basis is determined. The article states that the business environment is divided into external (objective), independent of the entrepreneurs themselves, and internal (subjective), which entrepreneurs form themselves. The authors include economic, natural and climatic, socio-demographic, scientific and technical, institutional, socio-cultural factors as providing factors of the external environment of entrepreneurship. The internal environment is determined both by the personal readiness of the teacher for entrepreneurship and the quality of the built organizational structure of the educational institution with its resources, contractors and communication networks. The environmental approach in the formation of professional pedagogical entrepreneurship of teachers in our study is considered, firstly, as a condition for overcoming the difficulties of entering the entrepreneurial activity at the initial stage, secondly, as a tool for developing and expanding professional environment, thirdly, as a way of integration theoretical, pedagogical and practical knowledge in the process of entrepreneurship in the field of education. In accordance with the methodological aspects of the impact of the environmental approach, the paper identifies the main conditions influencing the formation of professional and pedagogical entrepreneurship of teachers and proposes a scheme that demonstrates the impact of environmental factors. Our proposed scheme shows that it is necessary to take into account the requirements for the established professional and pedagogical entrepreneurship (requirements of the professional environment, the requirements of modern education) and focus on the range of real activities, values, and personal and professional significance of teachers .

Key words: environmental approach, conditions, factors, professional and pedagogical entrepreneurship, business environment.

Постановка проблеми

Концепцією «Нова українська школа» передбачається формування особливого освітнього середовища, яке дасть змогу здійснити трансформацію освіти, гарантувати дотримання прав та інтересів вчителя, задовольнити індивідуальні потреби усіх учасників освітнього процесу. Така орієнтація сучасної освіти спонукає актуалізувати наявні ідеї й обґрунтовувати нові підходи, зокрема й до визначення ролі підприємницької діяльності в організації освітнього середовища, що, зрештою, уможливить реалізацію формули нової школи. Динамічність змін в освіті ставить перед педагогами вимогу бути готовим ефективно виконувати професійні функції в умовах інноваційного режиму діяльності. Ефективність освітніх реформ у системі освіти безпосередньо проявляється в широкомасштабній реалізації інноваційних ідей у практичній діяльності.

Наша увага зосереджена на середовищному підході як окремій самостійній методології, як інструменті вирішення педагогічних завдань; як системі дій, спрямованих на перетворення середовища в засіб діагностики, проєктування та продукування педагогічного результату та реалізації підприємницьких ідей вчителя Зокрема, Г. Полякова визначає, що середовищний підхід у педагогічній науці переважно розглядають як: теорію й технологію опосередкованого (через середовище) управління процесами формування та розвитку особистості; окрему самостійну методологію, зокрема науково-педагогічного дослідження та педагогічної діяльності; інструмент дослідження факторів розвитку особистості та їх використання в педагогічних цілях; інструмент пізнання й розвитку особистості (через середовище); інструмент рішення педагогічних задач; систему дій із середовищем, спрямованих на перетворення середовища в засіб діагностики, проектування та продукування педагогічного результату; стратегію, зокрема «нову стратегію проектування освітніх систем, обумовлену природою розвитку особистості, що дозволяє реалізувати особистісно розвивальний потенціал освітніх середовищ і ситуацій, таку, що забезпечує суб'єктну участь вихованців в їх власній освіті», стратегію у вищій школі; педагогічну новацію, оскільки є продуктом його опанування педагогами [6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Середовищний підхід як теорія безпосереднього й опосередкованого впливу на процес освіти в історії педагогіки не новий. На значенні середовища у формуванні особистості акцентували увагу наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. К. Ушинський, О. Лазурський, П. Лесгафт й ін. Теоретичною основою застосування середовищного підходу в освіті є філософські, педагогічні та психологічні праці: В. Биков, І. Брітченко, І. Коновальчук, Л. Макар, О. Мітіна, В. Стрельніков, О. Ярошинська, В. Ясвін, А. Артюхіна, А. Баль, Горчакова, Ю. Мануйлов, Т. Менг, І. Суліма, М. Братко, В. Желанова. В. Стрельніков розглядає середовищний підхід до навчання й виховання через спеціально організоване середовище, у якому реалізуються «відповідні знання, ... уміння й ... навички» [7].

За визначенням Ю. Мануйлова середовищний підхід припускає розгляд процесу розвитку особистості залежно від умов навколишнього середовища й взаємодії особистості з нею [3]. Він розглядає систему такої взаємодії із середовищем, яка б забезпечила її перетворення в засіб діагностики й проектування освітнього результату.

На думку, С. Сереєва, середовищний підхід розглядається як теорія і технологія управління через середовище процесами формування та розвитку особистості. Основним поняттям підходу є "середовище" - те, серед чого й кого перебуває суб'єкт у функціональному значенні засобу, за допомогою якого формується його спосіб життя й опосередковується розвиток особистості [8].

Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє виділити основні положення середовищного підходу, суть яких полягає в тому, що середовище: формує особистість (В. Бехтерєв); створюючи стимули, регулює людську поведінку (М. Басов); визначає "зону найближчого розвитку" особистості (Л. Виготський); існує як спілкування, взаємодія, комунікації та інші процеси (М. Алєксандрова, В. Рубцов); виступає посередником взаємодії між об'єктами, впливає на них, сприяє їх зміні й саме піддається змінам; визначає стійкість та адаптивність системи, яка, реагуючи на зміни зовнішнього середовища, змінює своє внутрішній стан (М. Є. Гусинський, Ю. І. Турчанінова); володіє потенціалом для розвитку людини (Дж. Гібсон); може розвивати індивідуально-неповторне в особистості, формувати певний спосіб її життя та соціальний тип (Ю. С. Мануйлов).

Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні середовищного підходу до формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя в умовах трансформації освіти.

Виклад основного матеріалу

Незважаючи на різні підходи до трактування сутності поняття «підприємництво», у сучасних умовах, зокрема і в освіті, можна сформувати так званий кумулятивний погляд, згідно з яким підприємництво є діяльністю, яка базується на накопиченому досвіді вчителя, реалізовується через виконання певних функцій в умовах ризику та невизначеності за умови поєднання індивідуальних рис вчителя-підприємця та зовнішніх детермінант і результатом якої є створення нової доданої вартості. На думку Т. Ткаченко, підприємництво пов'язується з творчою природою людини та її розкриттям у різних умовах; розглядається як одна з основних форм соціальної діяльності, що змінює не лише умови життєдіяльності, а й саму людину, її поведінку, погляди, місце в суспільстві тощо [9]. Підприємництво є складним явищем, яке в практичній площині включає підприємницьке середовище, особистість підприємця та підприємницьку діяльність. Виконує багато важливих соціально-економічних функцій: забезпечення зайнятості, формування конкурентного середовища, підтримку інноваційної активності, пом'якшення соціальної нерівності. Відомі вітчизняні науковці, такі як С. Мочерний, З. Варналій, А. Виноградська, В. Сизоненко на основі узагальнень наукових поглядів виділили специфічні риси (ознаки) підприємництва:

1) свобода та самостійність рішень суб'єктів господарювання передбачає можливість їх вільного вибору сфери діяльності, вибору партнерів, укладення чи відмову від угоди, розпорядження отриманим прибутком. Таким чином вчитель-підприємець сам оцінює свої можливості, поставлені цілі та шанси їх досягнення;

2) особиста економічна зацікавленість та відповідальність тісно пов'язана із основною метою діяльності вчителя-підприємця - одержанням прибутку, тому він зацікавлений у його максимізації, в той час як є відповідальним за можливі збитки, які необхідно покрити;

3) інноваційний характер діяльності як ознака підприємництва передбачає створення чогось нового, використанням нововведень, креативний, творчий підхід до справи;

4) фактор ризику як у минулому столітті, так і тепер неодмінно має місце у підприємницькій діяльності, оскільки економічне середовище в країні, її регіонах, як і у світі в цілому є мінливим і його важко спрогнозувати. Тому перед підприємцем у сучасних умовах господарювання стоїть завдання мінімізації ризику [1; 5].

Підприємництво як відкрита система, так само як і підприємницька діяльність в цілому, зазнає впливу безлічі факторів підприємницького середовища, що мають як позитивний, так і негативний характер. Середовище діяльності підприємництва підрозділяється на зовнішнє (об'єктивне), не залежне від самих підприємців, і внутрішнє (суб'єктивне), яке підприємці формують самі. Відповідно фактори, що впливають на розвиток підприємництва, діляться на:

- екзогенні, обумовлені зовнішнім підприємницьким середовищем;

- ендогенні, детерміновані особливостями внутрішнього підприємницького середовища.

Зовнішнє середовище підприємництва - це інтегрована макросистема взаємопов'язаних зовнішніх (екзогенних) факторів (умов), прямо або опосередковано впливають на становлення і розвиток підприємництва. Воно носить об'єктивний характер, оскільки не залежить від волі і бажань підприємців. Фактори зовнішнього середовища можна розділити на дві групи: що регулюють і що забезпечують. До забезпечуючих факторів зовнішнього середовища підприємництва авторами віднесено економічні, природно - кліматичні, соціально-демографічні, науково-технічні, інституційні, соціокультурні чинники. До регулюючих зовнішніх чинників підприємництва відносяться правові, екологічні, політичні, міжнародні чинники.

Внутрішнє середовище підприємництва - це інтегрована мікросистема взаємопов'язаних внутрішніх (ендогенних) факторів (умов), безпосередньо пов'язаних з діяльністю підприємницької одиниці. Внутрішнє підприємницьке середовище, як сукупність внутрішніх умов функціонування підприємницької організації, носить суб'єктивний характер, його стан і якість залежать від самого підприємця (власника, лідера), від його компетентності, організаційно- управлінських та соціально-психологічних якостей, навичок і умінь в організації і веденні бізнесу. До внутрішніх (ендогенних) факторів підприємництва відносяться: організаційна структура, ресурси, контрагенти (це постачальники, споживачі, конкуренти, посередники, інша контактна аудиторія), міжособистісні відносини, внутрішньо-особистісні процеси. В цілому, даний рівень факторів визначається як особистісною готовністю людини до підприємництва, так і якістю побудованої організаційної структури з її ресурсним забезпеченням, контрагентами і комунікаційними мережами.

Слід відмітити, що методологія середовищного підходу досить складна (змінювати доводиться середовище, а це важчий і триваліший процес, ніж зміна методики, матеріалів тощо), однак масштабність отриманих в результаті впровадження досягнень доводить необхідність цього процесу. Сучасна концепція середовищного підходу в освіті була розроблена Ю. Мануйловим і становила теорію здійснюваного через спеціально створене середовище управління процесом формування й розвитку особистості. На думку науковця, середовищному підходові властиві такі базові процедури, як: середовищеутворення, наповнення ніш, інверсія середовища, а також усереднювання, типізація [4]. Так, базуючись на методології середовищного підходу, наведемо першочергові дії (за Ю. Мануйловим) щодо його застосування у процесі формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя, зокрема: 1) діагностика середовища; 2) проєктування середовища (прогнозування можливостей середовища як сфери пошуку управлінських рішень; конструювання належних значень його ніш (середовище формується шляхом створення певних ніш з певною трофікою (за Ю. Мануйловим); моделювання відповідних стратегій, необхідних для того, щоб надати нішам потрібних значень; планування заходів, спрямованих на реалізацію визначених стратегій; 3) продукування освітнього результату, коли всі дії щодо створення середовища породжують середовище, яке здійснює вплив на особистість вчителя і забезпечує формування типу особистості, яка відповідає сформованому середовищу.

В розрізі дослідження теми формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя, вважаємо, що середовищний підхід виявляється тому, що дає змогу окреслювати середовище як фахове, яке актуалізує й мотивує пізнавальні потреби вчителя, а головне - потребу бути визнаним як успішна підприємлива особистість.

Погоджуємося з думкою С. Сергеєва, що до характеристик середовищного підходу слід віднести імерсивність, присутність, інтерактивність. Імерсивність (англ. immersion - занурення). Це поняття відбиває сукупність технологічних, психологічних і поведінкових феноменів, що пов'язані з інтегрованою, синхронною діяльністю перцептивних систем людини, її зануренні в середовище. Це нібито ілюзія знаходження та взаємодії із середовищем, що наближається до реального. Характерно, що ступінь імерсивності середовища визначається рівнем залученості емоційно - когнітивних структур особистості в діяльність у середовищі й спільним функціонуванням його перцептивних і моторних систем, а також ступенем експонованих технологією якостей середовища, що імітується. Максимально імерсивне середовище не відрізняється від реальності (С. Сергєєв) [8]. Отже, імерсивність у форматі реалізації середовищного підходу у формуванні професійно-педагогічного підприємництва проявляється в максимальному наближенні умов середовища до підприємницької діяльності вчителя. Присутність - суто суб'єктивне поняття, це психологічний стан - сприймати себе залученим у взаємодію з зовнішнім середовищем, що забезпечує безперервний потік стимулів і досвіду. Важливою особливістю присутності в середовищі є можливість набувати корисний для практичної діяльності досвід. Інтерактивність - ступінь, до якої можлива участь користувачів у зміні й формуванні змісту середовища [8]. Інтерактивність відображає, з одного боку, активність педагогів, а з іншого - рухливість форми середовища та його змісту.

Враховуючи вищезазначені характеристики можемо сказати, що середовищний підхід має такі очевидні переваги: 1) він дозволяє отримати результат природним засобом у процесі зміни середовища, яке стає не тільки умовою, але й засобом реалізації професійного розвитку вчителя; 2) сприятливе середовище дозволяє більш повно реалізувати інші підходи; 3) середовищний підхід робить акценти взаємодії педагога із освітнім середовищем.

Середовищний підхід у формуванні професійно-педагогічного підприємництва вчителя у нашому дослідженні розглядається, по-перше, як умова подолання труднощів відхід педагога в підприємницьку діяльність на початковому етапі, по-друге, як інструмент освоєння та розширення професійного середовища, по-третє, як спосіб інтеграції теоретико- педагогічних й практичних знань в процесі реалізації підприємництва в галузі освіти. Феноменологічний характер підприємницького середовища визначається його потенціалом, функціями, чинниками, наявними структурними компонентами, сукупність яких впливає на процеси формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя.

На нашу думку, з погляду середовищного підходу, формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя можемо розглядати як комплекс умов, що впливають на можливості формування й реалізації підприємницької діяльності, а до його ключових елементів відносять економічну свободу, особисту зацікавленість педагога, ринковий та освітній простір, умови постачання ресурсів, споживачів, науково-технічний розвиток, політичне й правове середовище, демографічну ситуацію, роль держави. Відповідно до методологічних аспектів впливу середовищного підходу, визначено основні умови, що впливають на формування професійно- педагогічного підприємництва вчителя:

- нормативно-правова база: визначає і встановлює «правила гри» для функціонування підприємництва вчителя взагалі, і в освіті зокрема. Дана умова включає в себе закони та підзаконні акти, що регулюють підприємницьку діяльність в Україні. Основними серед них є Господарський, Податковий та Цивільний кодекси України, Закони «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності», «Про патентування окремих видів підприємницької діяльності» та ін. Але основна проблема криється не у відсутності нормативно-правової бази, а в її недосконалості і суперечливості норм, узгодження яких триває від початку незалежності і до сьогодні. До того ж в умовах неврегульованої нормативно -правової бази невизначені допустимі строки процедури закриття бізнесу, зокрема такої організаційно-правової форми як фізична особа-підприємець, часта зміна положень підзаконних актів на рівні перевіряючих структур; можливість проведення перевірок без попереджень, а раніше лише за умови письмового повідомлення не менше ніж за 10 днів, а потім знову без попередження і т.д.). Це вимагає постійного відслідковування цих змін і коригування діяльності, що зазвичай є неможливим для бізнесу в освіті, оскільки там застосовується принцип поєднання професій або, навіть, виконання функцій працівника, бухгалтера і управлінця однією особою;

- політична ситуація: в умовах постійної політичної конкуренції підприємницьке середовище в Україні характеризується нестійкістю (постійні зміни правил ведення підприємницької діяльності, корупція в контролюючих і перевіряючих органах влади, відсутність особистої відповідальності чиновників установ, що так чи інакше регулюють діяльність бізнесових структур), що викликає нестабільність бізнесу;

- соціальні настрої в суспільстві: бідність українського суспільства породжує соціальну напругу, що посилюється невиконаними обіцянками політичних лідерів, проведення реформ (адже будь-які зміни викликають супротив) викликають у суспільства негативні настрої, що спричинять агресивну поведінку, відсутність соціальної відповідальності не лише бізнесу, а й окремого індивіда, зростання рівня злочинності і т.д.;

- науково-технічний рівень: попри всім відому функцію малого бізнесу (мобільність та здатність до впровадження найновіших досягнень науки і техніки) український бізнес здебільшого характеризується зношеністю основних фондів, застарілими методами управління та відсутністю професійного менеджменту. Це пояснюється, в більшості випадків, недостатньою кількістю коштів, відсутністю інвестицій, кабальними умовами кредитування малого бізнесу;

- стан розвитку ринкової інфраструктури: виступає своєрідним індикатором стану малого бізнесу, завдяки якій бізнес-середовище і сам бізнес може повноцінно діяти в ринкових умовах. Інфраструктура за логікою розвинених країн повинна була б сприяти створенню та функціонуванню підприємницького середовища і малого бізнесу в умовах трансформаційної економіки, формувати організаційно-економічне середовище для стимулювання підприємницької діяльності та швидкої адаптації суб'єктів малого бізнесу до ринкових умов. В той же час, в Україні вона розвинена досить слабо, її суб'єкти не виступають носіями реальної ринкової влади, не виконують покладені на них функції;

- власне суб'єкти підприємницької діяльності (вчителі): визначають і створюють умови функціонування, визначають стратегію його розвитку, кадрову і фінансову політику [2].

Вважаємо, що формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя, на основі середовищного підходу повинно враховувати вимоги сьогодення, ціннісні орієнтації, знання та навички з підприємницької діяльності, особисті якості та досвід педагога. Тому нами, розроблена схема, яка демонструє вплив чинників середовищного підходу на формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя (рис. 1.).

Рис. 1. Вплив чинників середовищного професійно-педагогічного підприємництва вчителя підходу на формування

З рис. 1. видно, що процес формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя складається з трьох основних ланок, які визначають її особливості. Так, внутрішнім стрижнем виступають теоретичні знання, на основі яких формуються вміння і навички, що дозволяють ефективно здійснювати підприємницьку діяльність. Оперізує їх ланка на другому рівні, яка визначається професійно значущими особистісними якостями, що забезпечують можливість реалізації всіх виконуваних дій і зумовлюють розуміння сенсу здійснюваної діяльності та ставлення до підприємницької діяльності, впевненість у своєму професіоналізмі. Третя, заключна ланка, з одного боку, включає технології ефективної діяльності як сукупність засвоєних методів і засобів, оптимальних для досягнення цілей у різних умовах, а з іншого, - професійний досвід, який забезпечує стабільність реалізації обраного алгоритму підприємницької діяльності. При визначенні всіх елементів необхідно враховувати вимоги, які висуваються до сформованого професійно - педагогічного підприємництва (вимоги професійного середовища, , вимоги сучасної освіти) та спрямованість щодо кола реальних об'єктів діяльності, ціннісних орієнтацій, а також особистісної та професійної значимості.

Висновки

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що формування професійно-педагогічного підприємництва вчителя з погляду середовищного підходу повинно враховувати сукупність освітніх та економічних умов, а сам середовищний підхід необхідно розглядати на двох рівнях його функціонування: макрорівні, тобто визначенні умов створення підприємницького середовища, та мікрорівні - особистісній активності вчителя щодо використання потенційних можливостей для свого розвитку та вдосконалення цього середовища. Запропонована нами схема показує те, що необхідно враховувати вимоги, які висуваються до сформованого професійно-педагогічного підприємництва (вимоги професійного середовища, , вимоги сучасної освіти) та спрямованість щодо кола реальних об'єктів діяльності, ціннісних орієнтацій, а також особистісної та професійної значимості діяльності вчителя.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці цілісної системи формування професійно-педагогічного підприємництва учителя засадах не тільки середовищного, а й системного, синергетичного, інтегративного, особистісно-діяльнісного, акмеологічного, аксіологічного та ресурсного підходів.

Література

1. Варналій З. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети:монографія. К.: НІСД, 2007. 820 с.

2. Інфраструктура підтримки підприємництва. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.academia.org.ua/?p=27

3. Мануйлов, Ю. С. Персонализация среды коллективом как фактор восприятия ее личностью. Психология и архитектура (ч. 2). Таллин, 1983. С. 182-186.

4. Мануйлов Ю. С. Средовой подход в воспитании. Педагогика. 2000. № 7. С. 36 - 41.

5. Мочерний С.В. Основи підприємницької діяльності: посібник. К.: Академія, 2001. 280 с.;

6. Полякова Г. Розвиток середовищного підходу у вищій освіті в умовах глобальних змін. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2018. № 4. С. 186-199.

7. Стрельніков В. Ю. Технологія безпосереднього управління процесом виховання студента. Сучасні аспекти виховання студентської молоді: матеріали

8. Сергеев С. Ф. Иммерсивность, присутствие и интерактивность в обучающих Всеукраїнської науково-практичної конференції. (6 квітня 2012 р.) Харків, 2012. URL: http://eprints.kname.edu.ua/29567/ (дата звернення: 12.10.2021) средах. Школьные технологии. 2006. № 6. С. 36 - 42.

9. Ткаченко Т.П. Особливості формування підприємницького середовища в Україні в пострадянський період. Актуальні проблеми економіки. 2005. № 9(63). С. 128-135.

References

1. Varnalii, Z. (2007) Derzhavna rehionalna polityka Ukrainy: osoblyvosti ta stratehichni priorytety: monohrafiia. [State regional policy of Ukraine: features and strategic priorities:] monograph. K.: NISD. [in Ukrainian].

2. Infrastruktura pidtrymky pidpryiemnytstva. [Entrepreneurship support infrastructure]. Retrieved from: http://www.academia.org.ua/?p=27. [in Ukrainian].

3. Manuilov, Yu. (1983) Personalyzatsyia sredbi kollektyvom kak faktor vospryiatyia ee lychnostiu. [Personalization of the environment by the team as a factor in the perception of her personality]. Psykholohyia y arkhytektura. Psychology and architecture, 2. рр. 182-186. [in Estonia].

4. Manuilov, Yu. (2000) Sredovoi podkhod v vospytanyy. [Environmental approach in education.] Pedahohyka. Pedagogy, 7. рр. 36 - 41. [in Estonia].

5. Mochernyi, S. (2001) Osnovy pidpryiemnytskoi diialnosti: posibnyk. [Fundamentals of entrepreneurial activity] K.: Akademiia. [in Ukrainian].

6. Poliakova, H. (2018) Rozvytok seredovyshchnoho pidkhodu u vyshchii osviti v umovakh hlobalnykh zmin. [Development of an environmental approach in higher education in the context of global change.]. Ped. nauky: teoriia, istoriia, innovats. tekhnolohii. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 4. рр. 186-199. [in Ukrainian].

7. Strelnikov, V. (2012) Tekhnolohiia bezposerednoho upravlinnia protsesom vykhovannia studenta. [Technology of direct management of the process of student education.]. Suchasni aspekty vykhovannia studentskoi molodi: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Modern aspects of education of student youth: materials of the All-Ukrainian scientific-practical conference. Kharkiv. [in Ukrainian].

8. Serheev, S. (2006) Ymmersyvnost, prysutstvye y ynteraktyvnost v obuchaiushchykh sredakh. [Immersiveness, presence and interactivity in learning environments]. Shkolnue tekhnolohyy. School technologies, 6. рр. 36 - 42. [in Russian].

9. Tkachenko, T. (2005) Osoblyvosti formuvannia pidpryiemnytskoho seredovyshcha v Ukraini v postradianskyi period. [Features of the formation of the business environment in Ukraine in the post-Soviet period.] Aktualni problemy ekonomiky. Current economic problems 9. рр. 128-135. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru