Вплив занять спортивними іграми на виховання у студентів соціально значущих якостей

Размещено на http://www.allbest.ru/

„Q„p„x„}„u„‹„u„~„Ђ на http://www.allbest.ru/

Вплив занять спортивними іграми на виховання у студентів соціально значущих якостей

Тітова Ганна Віталіївна кандидат педагогічних наук, доцент, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Бобошко Володимир Васильович кандидат педагогічних наук, доцент, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Бандура Валерій Анатолійович старший викладач Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Анотація

соціальна активність молодь спортивна гра

В статті показано, що проблема виховання в студентів соціально значущих якостей залишається актуальною. На сам перед, в дослідженні піднімається питання соціальної активності сучасної молоді та засобів впливу на її підвищення. Показано, що спортивні командні ігри мають величезний потенціал щодо вирішення цієї проблеми. Мета дослідження: зробити аналіз соціальної активності студентів, які спеціалізуються в ігрових видах спорту. Методи дослідження: аналіз, синтез, аналіз спеціальної літератури, соціометричні методи (анкетування). Основної зміст роботи складає дослідження соціальної активність у студентів, які займаються спортивними іграми, синхронними стрибками на батуті, легкою атлетикою та спортивними єдиноборствами. Отримані дані порівняні між собою. Отже, виявилось, що у студентів-ігровиків 36% високого рівню соціальної активності, що на 4-32% більше, ніж в групах зі стрибків на батуті, легкої атлетики та єдиноборств. До того ж, у групі студентів, які займаються спортивними іграми, самий високий показник середнього рівня соціальної активності - 42%, тоді як в групі студентів-батутистів він складає 34%, в групі легкоатлетів - 20%, а в групі спортивних єдиноборств - 26%. Таким чином, зазначено, що, як мінімум, кожний п'ятий студент, серед тих, хто займається будь-яким видом спорту, має середню соціальну активність. Низька соціальна активність притаманна 20% студентам, які займаються спортивними іграми, що на 6% менше ніж у групі студентів-батутистів, на 12% менше ніж у групі студентів-легкоатлетів та 16% менше, ніж у групі студентів-борців. Повна соціальна пасивність зустрічається у студентів, які займаються ігровими видами спорту, тільки в 2% випадків. Різниця в цьому показнику з групою студентів, які займаються синхронними стрибками на батуті, складає 16%; з групою студентів, які займаються легкою атлетикою - 40%, різниця зі студентами, які займаються спортивними єдиноборствами - 52%. Отримані результати свідчать про те, що серед осіб, які регулярно займаються спортивними іграми, активність у соціально-суспільній сфері діяльності вища.

Ключові слова: спортивні ігри, соціалізація, спорт, виховання, студенти.

Abstract

Titova Hanna Vitaliyivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after KD Ushinsky»

Boboshko Volodymyr Vasylovysh Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after KD Ushinsky»

Bandura Valeriy Anatoliiovych Senior lecturer, State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after KD Ushinsky»

THE INFLUENCE OF SPORTS GAMES ON THE EDUCATION OF SOCIALLY SIGNIFICANT QUALITIES IN STUDENTS

The article shows that the problem of fostering students' socially important qualities remains relevant. First of all, the study raises the issue of social activity of modern youth and the means of influence on its increase. It is shown that sports team games have great potential to solve this problem. The aim of the study: to examine the relationship between the sports activities of students specializing in game sports and their social activity. Research methods: analysis of special literature, sociometric methods (questioning). The main content of the work is the study of social activity in students engaged in sports games, synchronous trampoline jumping, athletics and martial arts. The data obtained are comparable with each other. So, it turned out that game students have 36% high level of social activity, which is 4-32% higher than in the groups on trampoline jumping, athletics and martial arts. In addition, the group of students involved in sports games has the highest indicator of the average level of social activity - 42%, while in the group of trampoline students it is 34%, in the group of athletics - 20%, and in the group of sports martial arts - 26%. Thus, it is noted that at least every fifth student among those involved in any sport has average social activity. Low social activity is inherent in 20% of students involved in sports games, which is 6% less than in the group of trampoline students, 12% less than in the group of athletics students and 16% less than in the group of wrestling students. Complete social passivity is found among students involved in competitive sports only in 2% of cases. The difference in this indicator with the group of students engaged in synchronized trampoline jumping is 16%; with the group of students engaged in athletics - 40%, the difference with students engaged in martial arts - 52%. The results indicate that among those who are regularly engaged in sports games, activity in the socio-social sphere of activity is higher.

Keywords: sports games, socialization, sports, education, students.

Постановка проблеми

Різке погіршення становища молоді в період воєнного стану в країні - зростання темпів депопуляції, зниження якості життя та здоров'я молодих громадян, погіршення умов для здобуття повноцінної освіти, забезпечення зайнятості, збільшення кількості депресивних станів у молодіжному середовищі, - ускладнюють процес активної участі молоді в житті суспільства та вимагають активізації державної молодіжної політики.

В таких умовах значно підвищується значення системи освіти, що забезпечує формування світогляду молоді, вирішує соціально-педагогічні та психологічні проблеми розвитку і становлення громадян країни.

Соціально значущі якості студентів виступають як основний об'єкт виховного впливу з боку суб'єктів освітнього процесу ЗВО. Серед них, перш за все, слід виділити такі: висока моральна свідомість та спільність ціннісних орієнтації студентської молоді, соціальна активність, студентське товариство, правова та навчальна дисциплінованість, навчальна успішність, соціально- вольові якості тощо.

Ці характеристики формуються за сукупністю впливу всього професорсько-викладацького складу ЗВО, у тому числі й у процесі цілеспрямованої фізкультурно-спортивної діяльності. Найбільш вагомий вплив на соціальні якості студента мають спортивні ігри, зважаючи на їхній специфічний напрям - розвиток командної взаємодії.

Аналіз функціонування системи спортивної підготовки студентів засобами спортивних ігор показує, що головні зусилля в науковому обґрунтуванні педагогічної практики донедавна були зосереджені в основному на розробці засобів та методів удосконалення індивідуального рівня фізичної та спортивної підготовленості студентської молоді без урахування соціально- психологічних закономірностей їхнього впливу на сферу виховання особистості.

Таке становище склалося у зв'язку з недооцінкою ролі спортивних ігор в процесі виховання особистості студентів і, як наслідок, виявилося у нерозробленості психолого-педагогічних засад їхньої виховної функції.

Дана обставина сприяла помітній деформації наукового обґрунтування багатьох актуальних проблем виховання студентів, перш за все, тих, вирішення яких сприяло б регулюванню соціальної поведінки та самоорганізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Системний аналіз робіт, присвячених різним аспектам виховання молоді у сфері фізичної культури та спорту, дозволяє згрупувати їх за декількома напрямами.

Перше - виховання у спорті [1, 2, 3]. Даний напрям у педагогічному плані розроблений найбільш широко. Він торкається таких проблем, як моральне, патріотичне та етичне виховання молоді, яка займається спортивною діяльністю, а також особливості виховної роботи зі спортсменами.

Другий напрям стосується розробки соціально-психологічних проблем фізичної культури та спорту [4, 5, 6]. В межах цього напряму розглядаються соціальні функції фізичної культури та спорту, соціально-психологічні аспекти виховання особистості спортсмена, соціально-психологічні та педагогічні проблеми виховання у процесі спільної фізкультурно-спортивної діяльності.

Третій напрям об'єднує роботи, в яких досліджуються шляхи та умови використання засобів фізичної культури та спорту у вихованні навчальних, виробничих та інших колективів [7, 8].

Слід зазначити, що у теоретичному, і у експериментальному обґрунтуванні, третій напрям помітно відстає від інших. Тут проглядається явна недооцінка можливостей спорту у вирішенні завдань виховання особистості, малих груп та колективів. Особливо не відповідають сучасним вимогам, на наш погляд, педагогічні аспекти наукового обґрунтування цієї проблеми. До речи, незважаючи на наявні в літературі посилання, які свідчать про позитивну роль спортивних ігор у вихованні та згуртуванні первинних навчальних колективів [5], нам практично не вдалося зустріти педагогічних робіт, у яких на основі широких комплексних досліджень були визначені взаємозв'язки та впливи використання засобів та спортивних ігор на розвиток у студентів соціально значущих якостей.

В дослідженнях показано, що спортивна діяльність, зазвичай, пов'язана з досягненням спортивно значущих цілей, має чітку організацію і включає молодь у систему моральних відносин [9]. Але ж значна праця, що вкладається спортсменом для досягнення поставленої мети, висока емоційність, яка відрізняє спортивну діяльність від багатьох інших, необхідність самодисципліни і контролю над собою - все це моделює складні життєві ситуації, які ніби програються в спортивній діяльності. Молодіжне середовище створює умови для формування у юнаків та дівчат, які займаються спортивними іграми, працелюбності, непримиренності до нечесних вчинків, накладає на них високу правову та моральну відповідальність.

Цілеспрямоване застосування засобів спортивних ігор у процесі формування моральної свідомості та поведінки є ефективним у вирішенні завдань як морального, так і фізичного виховання.

Мета статті. Зробити аналіз соціальної активності студентів, які спеціалізуються в ігрових видах спорту.

Завдання:

1. Дослідити соціальну активність у студентів, які займаються спортивними іграми.

2. Порівняти рівні соціальної активності у студентів, які займаються різними видами спорту.

Виклад основного матеріалу

Спеціальне дослідження щодо виявлення взаємозв'язку активності студентів, які спеціалізуються в спортивних іграх (волейбол, баскетбол, футбол) з їхньою активністю у громадській роботі передбачало порівняльний аналіз соціальної активності 200 студентів 17-21 року, які займаються різними видами спорту.

Нами була використана систематика видів спорту і змагальних вправ за особливостями взаємодії між спортсменами [1]:

- види спорту і спортивні вправи з високим рівнем міжособистісної взаємодії учасників у спільній діяльності;

- види спорту і спортивні вправи зі середнім рівнем взаємодії учасників;

- види спорту з обмеженим рівнем міжособистісної взаємодії спортсменів;

- види спорту і спортивні вправи з протиборчою взаємодією.

В першу групу увійшли 50 студентів-спортсменів, які спеціалізуються в командних спортивних іграх; до другої групи були віднесені 50 студентів, які разом тренувались та виступали в синхронних стрибках на батуті; третю групу склали 50 представників легкої атлетики, четверту групу - 50 спортсменів- єдиноборців.

Соціальна активність вивчалася за допомогою анкетування, яке включало запитання про участь студентів у громадській роботі, спрямовану на вдосконалення та регулювання різних сторін життя студентського колективу [10].

За допомогою комплексного критерію, що поєднує в собі такі показники, як сам факт участі у громадській роботі, мотиви участі, часовий показник тощо, було виділено кілька груп студентів. Групи поділялися як за типом поведінки студентів у сфері громадської діяльності, так й за мірою соціальної активності. Студенти (юнаки та дівчата) з високим рівнем соціальної активності були об'єднані у першу групу (І), із середнім - у другу (ІІ), з низьким - у третю (ІІІ). Четверта група (ІV) включала осіб із рівнем практичної пасивності.

Отже, для студентів, які активно займаються спортивними іграми цілком нормально приймати участь в соціальному житті країни: високий рівень притаманний 36% спортсменів, середній рівень - у 42%, низький рівень - 20% і лише 2% виявили повну соціальну пасивність. Слід зазначити, що показників високого рівня соціальної активності тільки на 4% вище, ніж в групі синхронних стрибків на батуті, але ж за показниками повної соціальної пасивності ця різниця складає вже 16% (рис.).

Якщо порівняти показники групи «спортивні ігри» з показниками групи «легка атлетика», то різниця становиться більш очевидною - показників високого рівня соціальної активності на 20% більше у студентів-ігровіків, ніж у легкоатлетів, а показників повної пасивності - на 40%

Рис. Співвідношення рівнів соціальної активності студентів, які спеціалізуються в різних видах спорту (в%). Де: І - спортивні ігри, ІІ - парні стрибки на батуті, ІІІ - легка атлетика, ІУ- єдиноборства.

Ще гірше виглядає ситуація для студентів-єдиноборців. Отже, в них показників високого рівня соціальної активності на 32% менше, ніж у студентів-ігровіків, а показників повної соціальної пасивності більше на 52%.

Таким чином, заняття ігровими видами спорту показово впливають на рівень активності в тих чи тих сферах соціальної діяльності. Відносини між партнерами в команді у спортивних іграх спрямовані на об'єднання зусиль для досягнення спільної мети спортивної перемоги. Важливу роль ще відіграє позитивний вплив формального або неформального лідера команди. На наш погляд, це обумовлено тим, що підтримка лідера виступає як засіб регуляції поведінки та стимул, який підвищує соціальну активність студентів, мобілізуючі їх на максимальний прояв колективної взаємодії.

Таким чином, можна зробити висновок, що заняття спортивними іграми відіграють вагому роль в активізації особистості студента, впливаючи не тільки на спосіб життя, моральне виховання, але й на соціальне середовище, яке його оточує.

Такий підхід до вивчення соціальної активності студентської молоді, з одного боку, свідчить про те, що серед осіб, які регулярно займаються спортивними іграми, активність у соціально-суспільній сфері діяльності вища.

З іншого боку, соціальна активність як цілісна якість особистості помітно впливає на активність у фізкультурно-спортивній сфері. Цей діалектичний взаємозв'язок вказує на великі можливості засобів спортивних ігор у підвищенні соціальної активності студентської молоді.

Виявлена закономірність дозволяє викладачам фізичного виховання в ЗВО більш ретельно і продуктивно використовувати засоби спортивних ігор у вирішенні завдань з формування в студентів активної життєвої позиції, вихованню свідомого ставлення до виконання свого суспільного та навчального обов'язку.

Позитивно оцінюючи роль занять спортивними іграми у формуванні соціальної активності, слід також звернути увагу на деякі специфічні особливості. Як показали результати проведених досліджень, громадська активність студентів, які займаються різними видами спорту, неоднакова. Так, найбільш активні у громадській роботі студенти, які займаються спортивними іграми, де успіх забезпечується спільною взаємопов'язаною діяльністю. Очевидно, спільність інтересів у команді сприяє формуванню в студентської молоді навичок суспільної активності, здатності до міжособистісної комунікації та загалом гармонійно поєднується із соціально значущими мотивами колективу.

Найбільш помітні у суспільному житті студентського колективу - лідери спортивних команд. Лідер - це загальновизнаний керівник, той, хто бере на себе відповідальність за вирішення групового завдання в складних, нерідко ризикованих ситуаціях. Ці люди, як правило, є прикладом для інших, стимулюють та організовують діяльність відомих.

Оскільки у спортивній спільності є групові моральні норми, тобто правила, вимоги, які багато в чому визначають поведінку студентів- спортсменів і схвалюються всіма чи майже всіма членами спортивного колективу, то, природно, лідер багато в чому спрямовує соціальну активність колективу. Тому дуже важливо, щоб групові норми членів того чи того спортивного колективу зумовлювалися моральними принципами навчального колективу.

Дослідження щодо визначення соціальної активності серед лідерів спортивних команд свідчать про те, що лідери спортивних колективів, що характеризуються високоморальним морально-психологічним кліматом, як правило, мали високий рівень суспільної активності [1; 11].

Однак було б помилкою стверджувати, що заняття фізичною культурою та спортом автоматично впливають на розвиток моральної свідомості студентів, механізм цього впливу дуже складний, а в ряді випадків суперечливий.

Послаблення морального виховання у процесі занять спортом, а саме, спортивними іграми, може призвести до негативних наслідків. Реальний вплив спорту в загальній системі виховання можливий у єдності всіх його компонентів.

Висновок

Дослідження показало, що заняття спортивними іграми відіграють вагому роль в активізації особистості студента. Соціальна активність

36% студентів-ігровиків мають високий рівень соціальної активності, що обумовлено, на наш погляд, тісними відносинами між партнерами в команді, формуванням зв'язків, спрямованих на об'єднання зусиль для досягнення спільної мети спортивної перемоги. Наявність лідера в команді та його підтримка стимулює соціальну активність студентів, мобілізуючий їх на максимальний прояв колективної взаємодії. Встановлено також, що середній рівень активності мають 42% студентів, що значно вище, ніж у студентів, які спеціалізуються в синхронних стрибках на батуті, легкій атлетиці та спортивних єдиноборствах.

Література

1. Подгорна В.В., Смолякова І.Д., Дроздова К.В. Вплив специфіки спортивної діяльності на виховання міжособистісного спілкування та колективної взаємодії студентів. Modernmanagement: theories, concepts, implementation. Monograph. Editors: MarianDuczmal, TetyanaNestorenko. Opole: TheAcademyofManagementandAdministrationinOpole, 2021, p. 286-294

2. Олексин І. Я. Спортивна та фізична активність в контексті способу життя сучасної людини. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2019. №. 86. С. 61-70.

3. Тіняков А. О. Психолого-педагогічний потенціал фізичної культури і спорту у вихованні навичок лідерства студентів вищих навчальних закладів. Теорія і практика управління соціальними системами. 2016. № 3. С. 23-32.

4. Подгорна В.В., Смолякова І.Д., Апенько Д.В. Вплив силових тренувань на психоемоційний стан студентів. Перспективи та інновації науки. 2021. № 5(5). С. 542 -554

5. Олійник І., & Дорошенко Е. Соціометричні показники в системі оцінки психологічного клімату волейбольної команди. Спортивний вісник Придніпров'я. 2018. № 3, С. 93-98.

6. Донцов Д. А., & Сагова З. А. Социально-психологическаядиагностикаспортивныхгрупп и коллективов. Педагогика. 2018. № 8, С. 38-43.

7. Гладощук О. Г. Вищий навчальний заклад як середовище по формуванню фізкультурно- оздоровчої самоорганізації студентської молоді. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2018. № 1, С. 292-295.

8. Фурдуй С. Б. &Ніфака Я. М. Роль фізичної культури в процесі соціалізації студентської молоді. Молодий вчений. 2018. №1 (53), 395-399.

9. Лубышева Л. И. Социальная роль спорта в развитииобщества и социализацииличности. Теория и практика физическойкультуры. 2001. № 4, С. 11-13

10. Істомін І.М. Сучасні методичні підходи до оцінки й прогнозування психологічної сумісності та згуртованості. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2015. №. 3, С. 160-170

11. PROFESSIONAL TRAINING AND SELF-DEVELOPMENT IN TOURISM EDUCATION IN THE CONTEXT OF REFORMS IN UKRAINE DianaHryniuk, YaninaHavrilova https://doi.org/ 10.36074/tmafmseoid.ed-2.15 https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/monographs/article/view/18112

References

1. Podhorna V.V., Smolyakova I.D. &Drozdova K.V. (2022). Vplyvspetsyfikysportyvnoyidiyal'nostinavykhovannyamizhosobystisnohospilkuvannyatakolektyvnoyivzayemodiyistudentiv [Theinfluenceofthespecificsofsportsactivitiesontheeducationofinterpersonalcommunicationandcollectiveinteractionofstudents.]. Modernmanagement: theories, concepts, implementation. Monograph. Editors: MarianDuczmal, TetyanaNestorenko.

Opole. p. 286-294 [inUkrainian].

2. Oleksyn I.YA.(2019). Sportyvnatafizychnaaktyvnist' v kontekstisposobuzhyttyasuchasnoyilyudyny [Sportsandphysicalactivityinthecontextofmodernlifestyle]. VisnykZhytomyrs'kohoderzhavnohouniversytetuimeniIvanaFranka. Filosofs'kinauky - BulletinofZhytomyrStateUniversitynamedafterIvanFranko. Philosophicalsciences, 86, 61-70 [inUkrainian].

3. Tinyakov A.O. (2016). Psykholoho-pedahohichnyy potentsialfizychnoyikul'tury i sportu u vykhovanninavychokliderstvastudentivvyshchykhnavchal'nykhzakladiv [Psychologicalandpedagogicalpotentialofphysicalcultureandsportsintheeducationofleadershipskillsofstudentsofhighereducationalinstitutions]. Teoriya i praktykaupravlinnyasotsial'nymysystemamy [Theoryandpracticeofsocialsystemsmanagement.]. № 3. 23-32 [inUkrainian].

4. Podhorna V.V., Smolyakova I.D. &Apen'ko D.V. (2021). Vplyvsylovykhtrenuvan'napsykhoemotsiynyystanstudentiv [Theinfluenceofstrengthtrainingonthe psycho-emotional stateofstudents]. Perspektyvytainnovatsiyinauky - Prospectsandinnovationsofscience, 5(5), 542 -554 [inUkrainian].

5. Oliynyk I., &Doroshenko E.(2018). Sotsiometrychnipokaznyky v systemiotsinkypsykholohichnohoklimatuvoleybol'noyikomandy [Sociometricindicatorsinthesystemofassessingthepsychologicalclimateofthevolleyballteam.]. SportyvnyyvisnykPrydniprov'ya [SportsBulletinoftheDnieper]. № 3, 93-98 [inUkrainian].

6. Dontsov D .&, &Sagova, Z.A. (2018). Sotsial'no-psikhologicheskayadiagnostikasportivnykhgrupp i kollektivov [Socio-psychologicaldiagnosticsofsportsgroupsandteams]. Pedagogika [Pedagogy]. № 8. 38-43 [inRussian].

7. Hladoshchuk O.H.(2018). Vyshchyynavchal'nyyzakladyakseredovyshchepoformuvannyufizkul'turno-ozdorovchoyisamoorhanizatsiyistudent-s'koyimolodi [Highereducationalinstitutionasanenvironmentfortheformationofphysicalcultureandhealthselforganizationofstudentyouth]. NaukovyyvisnykUzhhorods'kohonatsional'nohouniversytetu [ScientificBulletinofUzhhorodNationalUniversity]. № 1. 292-295 [inUkrainian].

8. Furduy S.B. &Nifaka YA.M. (2018). Rol'fizychnoyikul'tury v protsesisotsializatsiyistudent-s'koyimolodi [Theroleofphysicalcultureintheprocessofsocializationofstudentyouth]. Molodyyvchenyy. [Youngscientist]. №1 (53), 395-399 [inUkrainian].

9. Lubysheva L.I. (2001). Sotsial'nayarol'sporta v razvitiiobshchestva i sotsializatsiilichnosti [Thesocialroleofsportinthedevelopmentofsocietyandthesocializationoftheindividual]. Teoriya i praktikafizicheskoykul'tury [Theoryandpracticeofphysicalculture]. № 4. 11-13 [inRussian].

10. Istomin I.M. (2015). Suchasnimetodychnipidkhodydootsinky y prohnozuvannyapsykholohichnoyisumisnostita z-hurtovanosti [Modernmethodologicalapproachestoassessingandpredictingpsychologicalcompatibilityandcohesion]. Problemyekstremal'noyitakryzovoyipsykholohiyi [Problemsofextremeandcrisispsychology]. №. 3. 160-170 [inUkrainian].

11. PROFESSIONAL TRAINING AND SELF-DEVELOPMENT IN TOURISM EDUCATION IN THE CONTEXT OF REFORMS IN UKRAINE DianaHryniuk, YaninaHavrilova https://doi.org/ 10.36074/tmafmseoid.ed-2.15 https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/monographs/article/view/18112

Размещено на Allbest.ru