Діджитал-компетентність як складова процесу формування педагогічної майстерності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Державний заклад «Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка»

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Діджитал-компетентність як складова процесу формування педагогічної майстерності

Докучаева Вікторія Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри дошкільної та початкової освіти

Познанський Роман Васильович, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов і країнознавства

Швець Ірина Борисівна, Народна артистка України, професор

Анотація

Традиційні інструменти формування педагогічної майстерності зазнають змін, що сприяє докорінній трансформації процесу підготовки та перепідготовки викладачів вітчизняних ЗВО. На противагу формальним методикам навчання фахівців приходять оновленні, інноваційно орієнтовані та прогресивні.

Визначено, що їх відмінною рисою є акцент уваги на важливості формування діджитал-компетентності як показника професіоналізму педагога в умовах сучасної системи освіти, який висвітлює його прагнення до прогресу і саморозвитку, як показника, який свідчить про вибір особою стратегії безперервного навчання та вдосконалення навичок відповідно до змін, які відбуваються на теренах глобального освітнього простору.

Таким чином, важливість дослідження діджитал-компетентності пов'язана із потребою щодо визначення не лише ролі цієї риси для педагога в контексті професійної діяльності, а і концептуальних основ, методології її формування. Відповідно, наукова стаття являє собою оригінальне дослідження діджитал-компетентності як одної із характерних вимог до сучасного педагога та важливого критерія його педагогічної майстерності в умовах цифровізації освітньої системи.

Дослідження проблематики здійснювалось завдяки застосуванню методів порівняння, абстракції, аналізу та узагальнення. В ході дослідження було детерміновано сутність діджитал- компетентності, узагальнено її важливість в контексті формування професіоналізму і майстерності педагога. В ході дослідження було проаналізовано показники діджитал-компетентності педагогів; на основі отриманих результатів авторами було узагальнено перспективи розвитку процесу формування діджитал - компетентності як етапу стратегії підвищення педагогічної майстерності сучасних фахівців.

Ключові слова: діджиталізація освіти, інформаційно-комунікаційні технології, цифрові трансформації, діджитал-компетентність, професіоналізм, сучасна педагогіка, саморозвиток, педагогічна майстерність.

Abstract

Dokuchaieva Viktoriia Viktorivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of Preschool and Primary Education, Luhansk Taras Shevchenko National University

Poznanskyy Roman Vasylovich, PhD in Philology, Associate Professor, Associate Professor at the Division of Foreign Languages and Country Studies, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Shvets Iryna Borusivna, People's Artist of Ukraine, Professor, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University

DIGITAL COMPETENCE AS A COMPONENT OF THE PROCESS OF FORMATION OF PEDAGOGICAL SKILLS

The traditional instruments of the production of pedagogical excellence have continued to evolve and develop dramatically, what is the cause of radical changes following the training and retraining of Ukrainian university scientists and academics. New teaching methods taking account of the development of innovation and technology, digitalization in modern education are likewise being introduced. It is defined that modern teachers training methodologies put the greater emphasis on importance to promote of the digital competence which in the context to establishment of digital environment and education is the indicator of level of professionalism, show a longing of a person to progress, self-development as well as perfection the digital skills in accordance with changes which take a place in modern education environment. The importance of research topic lies in the fact that there is a need to define the role of digital competence for modern educators in the context of improvement their profession activity as well as conceptual basics, methodology of formation of digital competence. Accordingly, the article is devoted to the analysis of the digital competence as one of the characteristic pedagogical skills requirement and important indicator of pedagogical professionalism in the context of digitalization. Comparison, methods of abstraction, analysis and generalization are the research methods which were used in the article. In this science paper the essence of digital competence was determined; the role and importance this ability in the context of formation professionalism and pedagogical skills was compiled. The study highlighted indicators of the teachers' digital competence. As a result of the study the author's own vision about the prospects to development of the process of formation of digital competence as a element of strategic to increasing of pedagogical skills was formulated.

Key words: digitalization of education, information and communication technologies, digital transformations, digital competence, professionalism, modern pedagogy, self-development, pedagogical skills.

Постановка проблеми

В умовах актуалізації та росту важливості процесу оновлення освітніх моделей визначальними є декілька факторів. Перш за все, значний вплив, що має стимулюючий ефект, має глобальна діджиталізація освіти.

Визначено, що цифрові трансформації в освіті - це оновлення механізмів та інструментів організації освітніх процесів, це поширення практики застосування цифрових, інформаційно-комунікаційних технологій задля забезпечення безперервності комунікації між учасниками системи дистанційного чи змішаного навчання. Другим фактором, який актуалізує роль діджитал-компетентності педагогів - це пандемічна нестабільність та складність соціальної взаємодії в умовах пост-пандемічного періоду. Як педагоги, так і студенти, прагнуть вдосконалювати власні навички та практичні вміння, проте пандемія, як явище безпрецедентне для світу та фактор руйнування традицій в освіті, сприяла діджиталізації навчального процесу.

Таким чином, вимоги до педагогічної майстерності під тиском сьогоденних змін оновлюються і тепер професіоналізм педагога - це не лише результат його роботи, ціль діяльності, особистісна риса чи одна із компонентів його професійної компетентності, це також і діджитал-компетентність, вміння грамотно використовувати цифрові інструменти задля підвищення ефективності навчального процесу, росту зацікавленості студентів до розвитку, саморозвитку, самонавчання і самодисципліни. Це показник конкурентоспроможності фахівця як на національному ринку освітніх послуг, так і на глобальному.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням формування педагогічної майстерності в умовах діджиталізації освіти присвячено праці багатьох дослідників, зокрема таких, як Є. Барбіна [1], М. Елькін [2], В. Ковальчук [3], Л. Загородня, О. Бартків та ін. Так, Є. Барбіна аналізує поняття майстерності педагога як одного із чинників його фахової та особистісної підготовки; науковцем визначено, що інтегральним показником педагогічної майстерності і компетентності є ставлення викладача до професійної діяльності, а також стан розвитку тих компетенцій, які відповідно до суб'єктивного судження самої особи, мають найбільший вплив на це ставлення [1, с. 89]. А. Коробченко та М. Елькін досліджують організаційні аспекти формування професійних якостей педагога; науковцями визначено, що компетентність і майстерність не можуть бути детерміновані як природні здібності, це саморозвинуті специфічні якості, які необхідні для ефективного вирішення викладачем проблемних питань, що виникають як у професійній діяльності, так і у реальних життєвих ситуаціях [2, с. 211]. Відповідно до такого судження діджитал-компетентність є вимогою до педагога від цифровізованого, високотехнологічного освітнього простору. В. Ковальчук визначає вплив актуальних діджитал-змін на процеси підготовки якісно нового типу викладачів ЗВО - педагогів, які органічно поєднують функції викладача та майстра процесу обміну знаннями із студентами; дослідником визначено, що стратегія формування педагогічної майстерності передбачає декілька етапів - діагностика, мотивація, проєктування індивідуальної траєкторії розвитку педагогічної майстерності, реалізація, корекція та рефлексія. Індикатором майстерності педагога є самовизнання особистістю власного професіоналізму, зокрема «усвідомлення механізмів успішності своєї праці, а також себе як специфічного «інструмента» роботи з людиною» [3, с. 25].

Причина розвитку діджитал-компетентності як самостійної професійної риси педагога була висвітлена ще у Цифровій адженді України - 2020 [4]; вона має наступний зміст: «У динамічному «цифровому» світі «стрибкоподібний» розвиток фактично не має альтернатив. Якщо країни не намагаються оновлювати свої сфери життєдіяльності технологіями та інноваціями, вони «випадають» з основних світових економічних тенденцій, тим самим лише посилюючи злидні та бідність свого населення». В контексті таких змін було сформовано новий напрям досліджень - детермінування ролі діджитал-компетентності педагога в контексті формування його педагогічної майстерності. Результати аналізу узагальнено у працях В. Бикова, О. Спіріна, Н. Дементієвської [5], С. Іванової [6], Л. Лупаренко, А. Яцишиної та ін. Так, Н. Дементієвська визначає, що «зміна змісту і методів навчання в державних установах - складний і тривалий процес»; враховуючи ці обставини було запропоновано цілей комплекс заходів щодо розвитку діджитал - компетентності педагогів задля підвищення доступності практики організації навчання студентів через дослідження з використанням комп'ютерних моделювань [5, с. 228]. С. Іванова визначила, що діджитал-компетентність педагога в контексті формування педагогічної майстерності передбачає розвиток інформаційної і дослідницької компетентностей фахівців, які, за своєю соціально - економічною сутністю можна ототожнити із «здатністю педагога здійснювати з використанням ІКТ пошук, збирання, опрацювання, аналіз та представлення наукових даних відповідно до методології наукового дослідження, комунікацію, співробітництво та навчання інших, вміння використовувати сервіси електронних науково-освітніх систем для інформаційно-аналітичної підтримки науково- педагогічних досліджень, моніторингу та оцінювання наукових результатів, продукування нових суспільно-значущих знань з метою впровадження їх у практику освіти та науки» [6, с. 295].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. У працях дослідників детально охарактеризовано аспекти формування педагогічної майстерності, а також необхідність інформаційно-комунікаційних та цифрових навичок для професійного розвитку в умовах діджиталізації освіти. Проте, окремі питання процесу формування діджитал-компетентності, а також важливість вміння роботи із цифровими засобами забезпечення навчального процесу доцільно перманентно вивчати задля розробки стратегій їх вдосконалення та адаптації до реалій вітчизняного освітнього простору. Така потреба також зумовлена швидкоплинністю змін у моделях організації навчання, підготовки і перепідготовки педагогів, а також підвищенням вимог до компетентності викладача в умовах цифрових трансформацій. Власне ці аспекти зумовлюють важливість дослідження.

Мета - проведення оригінального дослідження категорії діджитал- компетентності як одної із характерних вимог до сучасного педагога та важливого критерія його педагогічної майстерності в умовах цифровізації освітньої системи. Для досягнення поставленої мети було сформовано та вирішено такі завдання, як:

проаналізувати сутність та організаційні аспекти процесу формування педагогічної майстерності в умовах діджиталізації освіти;

дослідити теоретичні та методологічні складові формування діджитал- компетентності педагогів, тенденції розвитку діджитал-навичок;

визначити перспективи вдосконалення педагогічної майстерності в контексті актуалізації процесів формування діджитал-компетентності фахівців на теренах вітчизняного освітнього простору.

Виклад основного матеріалу

Проблематика формування педагогічної майстерності не може втрачати своєї актуальності через ряд причин:

по-перше, це процес становлення високопрофесійних, кваліфікованих кадрів, від якості роботи яких залежить виховання та розвиток майбутніх фахівців;

по-друге, це процес який, із еволюційної точки зори, постійно змінюється, що зумовлено сталістю розвитку системи освіти на рівні із державою і суспільством;

по-третє, формування педагогічної майстерності - це стратегія перманентного розвитку особистості, вона ґрунтується на принципах безперервності, відповідального ставлення учасників до обраної траєкторії роботи над саморозвитком і зростанням, що спричинено усвідомлення самим педагогом власної цінності і визнанням себе одночасно і вихователем, і майстром в процесах налагодження комунікації із студентом.

Важливість проблематики також підвищується існуванням значних проблем у вітчизняній структурі освітніх процесів. Власне, у Проекті Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років (Далі - проект Концепції) визначено, що «протягом усього періоду існування незалежної України в освітньому секторі країни накопичувалися численні проблеми системного характеру, серед яких є проблема зниження якості педагогічних кадрів і криза педагогічної освіти, професійна деградація частини учительських кадрів» [7].

Оскільки сам процес формування педагогічної майстерності - це в певній мірі стратегія самовиховання, то він містить окремі складові, а саме вектори розвитку діяльнісної та особистісної складових педагогічної майстерності:

вектор розвитку діяльнісної складової педагогічної майстерності - це робота педагога над формуванням готовності до новаторства і творчості у професійній діяльності; це визнання важливості самоаналізу, а також аналізу аспектів морально-етичної складової у роботі; це вивчення педагогічних технологій і технік навчання, що перманентно оновлюються в умовах соціально - економічних трансформацій; це розвиток педагогічного мислення на основі опрацювання нагромадженого педагогічного досвіду; це самостійне визнання важливості та практична робота над формуванням професійно-педагогічної компетентності;

вектор розвитку особистісної складової педагогічної майстерності - це робота педагога над формуванням готовності до самовіддачі та самореалізації; це формування особистісної професійної позиції, а також особистісного індивідуального стилю організації професійної діяльності; це безперервне вивчення основ загальної педагогічної культури і етики, які мають властивість змінюватись разом із трансформацією суспільства та громадських поглядів; це дотримання траєкторії досягнення особистісної зрілості, що визначає готовність педагога і до навчання, і до викладацької діяльності; це перманентний самоаналіз зорієнтований на вивчення особистісного потенціалу та формування тактики його застосування в контексті професійної діяльності [8, с. 260; 9, с. 25].

Таким чином, процес формування педагогічної майстерності - це стратегія саморозвитку педагога, що ґрунтується на об'єктивних бажаннях освітян бути активними учасниками навчального процесу, який являтиме собою сукупність принципово нових підходів підвищення їх професійної кваліфікації та розвитку особистісних якостей. Ефективність процесу формування майстерності педагога залежить від моделей, обраних для роботи над зростанням їх професіоналізму, які, з позиції методології, доцільно будувати на основі застосування поліваріантих схем організації навчання, фокусі на перманентному саморозвитку та вдосконаленні професійних та особистісних характеристик педагогів впродовж життя. Виміром результативності стратегії і тактики формування педагогічної майстерності є професіоналізм педагога і самовідданість особи до діяльності.

Узагальнюючи сутність та важливість діяльнісної та особистісної складової педагогічної майстерності варто визнати, що в умовах актуалізації цифрових трансформацій освіти першочерговим аспектом професійного зростання є формування діджитал-компетентності. При чому:

в контексті діяльнісної складової, розвиток діджитал-компетентності - це формування практичних навичок використання відкритих ресурсів, роботи із ІКТ і цифровими технологіями в освітньому процесі;

в контексті особистісної складової, розвиток діджитал-компетентності - це формування готовності викладача ЗВО до роботи у інформаційному просторі, до здійснення пошуку і критичної оцінки інформації, грамотного оперування нею у професійній діяльності; це готовність до роботи із студентами щодо формування позитивного ставлення до ІКТ, інновацій, цифрових технологій та відповідального їх використання [10].

Обираючи системний підхід аналізу поняття діджитал-компетентності існує можливість детермінування категорії не лише в контексті дослідження діяльнісної та особистісної складових її розвитку, а і з позиції елементів, які формують саме поняття діджитал-компетентності. Відповідно, як елемент процесу формування педагогічної майстерності та особистісна характеристика, яка передбачає розвиток сукупності окремих навичок роботи із цифровими інструментами, діджитал - компетентність педагогічного й науково-педагогічного працівника являє собою «динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей у сфері цифрових технологій, і визначає здатність особи успішно соціалізуватись, провадити професійну та/або навчальну діяльність із використанням таких технологій» [11].

Діджитал-компетентність - це сукупність окремих, проте взаємозалежних компетенцій особи. Кожна компетенція відображає вміння особистості застосовувати свої знання та навички відповідно до різних напрямів та сфер діяльності. Узагальнюючи будову професійної діяльності педагогічного й науково- педагогічного працівника можна визначити, що його робота в умовах діджитал - освіти повинна відповідати наступним професійним функціональним обов'язкам: 1) діяльність у сфері розвитку власної цифрової грамотності; 2) діяльність в контексті поглиблення власної професійної залученості; 3) діяльність, що передбачає роботу із цифровими освітніми ресурсами; 4) навчальна діяльність; 5) діяльність у напрямку сприяння формуванню та розвитку інформаційно - цифрової компетентності студентів ЗВО - майбутніх фахівців.

Відповідно до сфер компетентностей можна визначити компоненти, які формують узагальнене поняття діджитал-компетентності сучасного педагога (табл. 1). педагогічний майстерність діджитал компетентність

Таблиця 1 Структура діджитал-компетентності педагогічного та науково- педагогічного працівника як складова його професіоналізму і майстерності

Джерело: складено авторами за даними [11].

Таким чином, діджитал-компетентність педагога - це сукупність інформаційних і комунікаційних навичок, вмінь вирішення проблем, пов'язаних із життєдіяльністю, застосовуючи цифрові інструменти, практичних навичок створення цифрового контенту та його репрезентації здобувачам освіти, а також навичок розв'язання науково-практичних проблем, що можуть виникати на різних етапах діяльності в межах цифрового простору (зокрема проблем, пов'язаних із безпекою, захистом інформації, дотриманням етичних положень роботи у діджитал-просторі тощо).

Результати дослідження рівня діджитал-компетентності громадян, проведеного Міністерством цифрової трансформації у 2021 році [12] свідчать про те, що велика частка населення України (а це майже 20% респондентів) не мають навичок практичного застосування ІКТ у повсякденному житті або ж їх розвиток знаходиться на початкових етапах, чого не достатньо для організації високотехнологічного, ефективного навчального процесу. Відповідно, майже 25% респондентів не готові до переведення освітніх процесів у цифровий простір, а також з обережністю ставляться до концепції цифрового навчання впродовж життя, оскільки не мають відповідних компетенцій (рис. 1).

Рис. 1. Рівень розвитку цифрових навичок в Україні, % Джерело: складено автором за даними [12].

Недосконала система освітньої статистики та аналітики за напрямком діджитал-компетентності різних учасників освітнього процесу не надає повної картини в системі освіти і тому спричиняє бездіяльність у розгляданні питання формування цифрових компетентностей як частини стратегії професійного зростання вітчизняних педагогічних та науково-педагогічних працівників. Перспективність цифрових трансформацій в освіті, зокрема необхідність застосування практик вдосконалення педагогічної майстерності, а також формування високого рівня діджитал-компетентності фахівців, зумовлена існуванням ряду невирішених завдань. На наш погляд, в перспективі більше уваги повинно бути зосереджено на застосуванні системного підходу розробки державної освітньої політики з питань впровадження цифрових технологій в освітній процес. Системний підхід повинен передбачати реалізацію таких кроків:

по-перше, формування єдиних стандартів і вимог до цифрової компетентності педагогічних й науково-педагогічних працівників задля уможливлення створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації з питань цифровізації на різних рівнях освіти, для різних типів закладів освіти; по-друге, розробка концептуально-референтної рамки діджитал- компетентності педагогічних і науково-педагогічних працівників, що дасть змогу реалізації ефективного моніторингу стану володіння цифровими компетентностями, відобразить реальний стан всіх компонентів цифрової грамотності педагогів та уможливить усвідомлення кожним викладачем власного рівня значущості в умовах діджитал-освіти, зокрема окреслить траєкторію подальшого розвитку для кожного працівника сфери освіти; - по-третє, підвищення доступності цифрових технологій для всіх

учасників освітнього процесу, особливо у віддалених територіях країни з метою стимулювання росту діджитал-компетентності освітян в різних сегментах державної системи освіти.

Висновки

В ході узагальнення діджитал-компетентності було визначено, що це показник, особистісна риса, яка відображає результати роботи фахівця над формуванням власного професіоналізму і майстерності в умовах діджиталізації освіти; це вимір готовності педагога до роботи із цифровими освітніми інструментами, а також до організації навчального процесу на засадах використання цифрових технологій та онлайн методик організації взаємодії із студентами.

В науковій роботі було визначено, що показники розвитку діджитал- компетентностей мають недостатньо високий рівень, проте існує потенціал та прагнення освітян до їх підвищення. В контексті покращення роботи науково - педагогічних працівників над власною діджитал-компетентністю, яка є індикатором їх професіоналізму і майстерності, особливу увагу доцільно приділяти створенню єдиних стандартів і вимог до цифрової компетентності педагогічних працівників, систем моніторингу їх майстерності та коректності застосування діджитал-інструментів у навчальній і викладацькій діяльності, а також підвищенню доступності цифрових технологій для всіх учасників освітнього процесу, особливо у віддалених територіях країни.

Література

1. Барбіна Є. С. Цілісний процес формування професійної майстерності майбутнього вчителя у системі неперервної освіти. Збірник наукових праць «Педагогічні науки». 2019. Вип. 88. С. 84-91

2. Підготовка майбутніх фахівців педагогічної освіти в умовах освітніх трансформацій: монографія / Коробченко А., Окса М., Елькін М., Бєльчева Т., Єрмак Ю. та ін.; за заг ред. А. Коробченко. Мелітополь: Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2019. 246 с.

3. Ковальчук В. І. Розвиток педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання в умовах закладу вищої освіти. Розвиток педагогічної майстерності майбутнього педагога в умовах освітніх трансформацій: зб. мат. Всеукр. наук. -практ. конф. (м. Глухів, 2 квітня 2021). Глухів: Глухівський НПУ ім. О. Довженка. Глухів, 2021. С. 24-26.

4. Цифрова адженда України - 2020.

5. Дементієвська Н. П. Підготовка вчителів до використання інтерактивних комп'ютерних моделей для навчання учнів через дослідження. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 80. № 6. С. 222-242.

6. Іванова С. М. Проблема розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням відкритих електронних науково- освітніх систем. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Т. 68. № 6. С. 291-305.

7. Проєкт Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років.

8. Теличко Н., Дядченко О. Формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя іноземної мови. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. Вип. 4 (108). С. 256-265.

9. Бартків О. С., Смалько О. В. Формування основ педагогічної майстерності майбутніх учителів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2021. Вип. 1 (48). С. 24-28.

10. Білик Н. І., Пилипенко В. В., Шостя С. П. Розвиток цифрової компетентності педагогічних працівників у системі післядипломної освіти. Імідж сучасного педагога. 2020. №6 (195). С. 15-20.

11. Проект Концептуально-референтної Рамки цифрової компетентності педагогічних й науково-педагогічних працівників.

12. Цифрова грамотність населення України: звіт за результатами загальнонаціонального опитування / Міністерство цифрової трансформації України, 2021.

References

1. Barbina, Je. S. (2019). Cilisnyj proces formuvannja profesijnoi' majsternosti majbutn'ogo vchytelja u systemi neperervnoi' osvity [Holistic process of formation of professional mastery of the future teacher in the system of continuous education]. Zbirnyknaukovyhprac' “Pedagogichni nauky” - Collection of scientific works “Pedagogical Sciences”, 88, 84-91 [in Ukrainian].

2. Korobchenko, A. (Ed.) (2019). Pidgotovka majbutnih fahivciv pedagogichnoi' osvity v umovah osvitnih transformacij [Training of future specialists in pedagogical education in the conditions of educational transformations]. Melitopol': Vydavnychyj budynok Melitopol's'koi' mis'koi' drukarni [in Ukrainian].

3. Koval'chuk, V. I. (2021). Rozvytok pedagogichnoi' majsternosti majbutnih pedagogiv profesijnogo navchannja v umovah zakladu vyshhoi' osvity [Development of pedagogical skills of future teachers of vocational training in a higher education institution]. Proceedings from Development of pedagogical skills of the future teacher in the conditions of educational transformations '21: Vseukrai'ns'ka naukovo-praktychna konferentsiia - All-Ukrainian scientific-practical Conference. (pp. 24-26). Gluhiv: Gluhivs'kyj NPU im. O. Dovzhenka [in Ukrainian].

4. Cyfrova adzhenda Ukrai'ny - 2020 [Digital Agenda of Ukraine - 2020]

5. Dementijevs'ka, N. P. (2020). Pidgotovka vchyteliv do vykorystannja interaktyvnyh komp'juternyh modelej dlja navchannja uchniv cherez doslidzhennja [Preparation of teachers for the use of interactive computer models for teaching students through research]. Informacijni tehnologii' i zasoby navchannja - Information technologies and teaching aids, 80 (6), 222-242 [in Ukrainian].

6. Ivanova, S. M. (2018). Problema rozvytku informacijno-doslidnyc'koi' kompetentnosti naukovyh i naukovo-pedagogichnyh pracivnykiv z vykorystannjam vidkrytyh elektronnyh naukovo-osvitnih system [The problem of development of information-research competence of scientific and scientific- pedagogical workers with the use of open electronic scientific-educational systems]. Informacijni tehnologii' i zasoby navchannja - Information technologies and teaching aids, 68 (6), 291-305 [in Ukrainian].

7. Projekt Koncepcii' rozvytku osvity Ukrai'ny na period 2015-2025 rokiv [Draft Concept of Education Development of Ukraine for the period 2015-2025]

8. Telychko, N. & Djadchenko, O. (2021). Formuvannja pedagogichnoi' majsternosti majbutn'ogo vchytelja inozemnoi' movy [Forming pedagogical mastery of a future foreign language teacher]. Pedagogichni nauky: teorija, istorija, innovacijni tehnologii' - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 4 (108), 256-265 [in Ukrainian].

9. Bartkiv, O. S. & Smal'ko, O. V. (2021). Formation of fundamentals of pedagogical skills of future teachers [Formation of bases of pedagogical skill of future teachers]. Naukovyj visnyk Uzhgorods'kogo universytetu. Serija: “Pedagogika. Social'na robota” - Scientific Bulletin of Uzhgorod University. Series: “Pedagogy. Social work”, 1 (48), 24-28 [in Ukrainian].

10. Bilyk, N. I., Pylypenko, V. V. & Shostja, S. P. (2020). The digital competence development in pedagogical staff in the system of postgraduate education [Development of digital competence of pedagogical workers in the system of postgraduate education]. Imidzh suchasnogo pedagoga - The image of a modern teacher, 6 (195), 15-20 [in Ukrainian].

11. Projekt Konceptual'no-referentnoi' Ramky cyfrovoi' kompetentnosti pedagogichnyh j naukovo-pedagogichnyh pracivnykiv [Draft Conceptual-Reference Framework of digital competence of pedagogical and scientific-pedagogical workers]

12. The Ministry of Digital Transformation of Ukraine (2021). Cyfrova gramotnist' naselennja Ukrai'ny: zvit za rezul'tatamy zagal'nonacional'nogo opytuvannja [Digital literacy of the population of Ukraine: a report on the results of a national survey]

Размещено на Allbest.ru