Стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища
Створення безпечного і здорового освітнього середовища стане сукупністю умов у закладі освіти, які унеможливлюватимуть заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних і т.і.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.08.2022 |
Размер файла | 26,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища
Кухарчук Петро Михайлович кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри управління та адміністрування, Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти"
Плосков Віктор Олександрович кандидат історичних наук, старший викладач кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Анотація
На сьогодні в Україні учні та педагогічні працівники потребують такого стану освітнього середовища, в якому вони відчуватимуть фізичну, психологічну, інформаційну та соціальну безпеку, комфорт і благополуччя. Батьки учнів як учасники освітнього процесу, що зацікавлені в існуванні максимально безпечного освітнього середовища, здатного забезпечити належні і безпечні умови навчання, виховання, розвитку дітей, для досягнення цих цілей мають долучатися та активно сприяти формуванню у дітей гігієнічних навичок та засад здорового і безпечного способу життя [1].
Створення безпечного і здорового освітнього середовища стане сукупністю умов у закладі освіти, які унеможливлюватимуть заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин [1].
Формування безпечного і здорового освітнього середовища вимагає вирішення низки проблем, зокрема, пов'язаних із фізичним, психологічним насильством та булінгом (цькуванням), безвідповідальним використанням Інтернету, недостатньою готовністю педагогічних працівників запобігати та протидіяти насильству та булінгу (цькуванню) серед учасників освітнього процесу, непопулярністю серед дітей та підлітків культури здорового харчування, малорухливим способом життя, належним рівнем їх медичного забезпечення, а також загалом несистемним підходом до формування культури здорового та безпечного способу життя у суспільстві, недостатністю співпраці різних соціальних інституцій у подоланні зазначених проблем [1]. середовище освітній безпечний
Ключові слова: освітнє середовище, булінг, насильство, освітній процес, інформаційна безпека.
Kukharchuk Petro Mykhailovych Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Administration of the Vinnytsia Academy of Continuing Education
Ploskov Viktor Oleksandrovych Candidate of Historical Sciences, Senior Lecturer of the Department of Social Sciences and Humanities of the Zhytomyr Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education
STRATEGY FOR DEVELOPING A SAFE AND HEALTHY EDUCATIONAL ENVIRONMENT
Today in Ukraine, students and teachers need a state of the educational environment in which they will feel physical, psychological, informational and social security, comfort and well-being. Parents of students as participants in the educational process, interested in the existence of the safest educational environment capable of providing appropriate and safe conditions for learning, education, development of children, to achieve these goals should be involved and actively promote the development of children's hygiene skills and healthy and safe lifestyle. [1].
Creating a safe and healthy educational environment will be a set of conditions in the educational institution that will prevent participants in the educational process of physical, property and / or moral damage, in particular due to non-compliance with sanitary, fire and / or building codes, cybersecurity legislation, personal data protection, food safety and / or the provision of poor quality nutrition services, through physical and / or psychological violence, exploitation, discrimination on any grounds, humiliation, dignity, business reputation (bullying, dissemination of false information, etc.), propaganda and / or agitation, including through the use of cyberspace, and make it impossible use of alcoholic beverages, tobacco products, narcotic drugs, psychotropic substances on the territory of the educational institution [1].
Creating a safe and healthy educational environment requires addressing a number of issues, including physical, psychological violence and bullying, irresponsible Internet use, and the lack of willingness of educators to prevent and combat violence and bullying irresponsible use of the Internet, insufficient willingness of teachers to prevent and combat violence and bullying (bullying) among participants in the educational process, unpopularity among children and adolescents healthy eating culture, sedentary lifestyle, adequate health care, and generally unsystematic approach to healthy culture and safe way of life in society, lack of cooperation of various social institutions in overcoming these problems [1].
Keywords: educational environment, bullying, violence, educational process, information security.
Постановка проблеми. Розроблення Національної стратегії обумовлене необхідністю побудови безпечного та здорового освітнього середовища у новій українській школі для забезпечення прав дітей на освіту, охорону здоров'я, створення умов для надання учням якісних освітніх та медичних послуг. Формування безпечного та здорового освітнього середовища сприятиме кращій реалізації інтелектуального, фізичного, соціального та емоційного розвитку учнів, їх потенціалу, а також матиме позитивний вплив на стан громадського здоров'я, економіки та демографії в цілому в Україні [1].
На нашу думку, важливим є те, вона ґрунтується на тому, якими уміннями, знаннями, навичками та способами мислення повинні оволодіти всі суб'єкти системи загальної середньої освіти стосовно:
Національна стратегія ґрунтується на тому, що учні повинні оволодіти знаннями, уміннями, навичками, способами мислення стосовно:
> створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденному житті (у побуті, під час навчання та праці тощо), так і в умовах надзвичайних ситуацій;
> основ захисту здоров'я та життя людини від небезпек, оцінки існуючих ризиків середовища та управління ними на індивідуальному рівні;
> формування індивідуальних характеристик поведінки та звичок, що забезпечують необхідний рівень життєдіяльності (відповідно до потреб, інтересів тощо), достатній рівень фізичної активності та здорове довголіття;
> усвідомлення важливості здорового способу життя та гармонійного розвитку, високої працездатності, духовної рівноваги, збереження та поліпшення власного здоров'я (підвищення імунітету, уникнення різних захворювань, підтримання нормальної ваги тіла тощо);
> моделей безпечної та ненасильницької міжособистісної взаємодії з однолітками та дорослими у різних сферах суспільного життя;
> знань і навичок здорового, раціонального та безпечного харчування, здійснення усвідомленого вибору на користь здорового харчування;
> усвідомлення цінності життя та здоров'я, власної відповідальності та спроможності зберегти та зміцнити здоров'я, підвищити якість свого життя [1].
Актуальним на сьогодні є питання оволодіння всіма зазначеними компетенціями не лише учнями, їх батьками, педагогічними працівниками, наставниками, асистентами, а й іншими особами, які працюють із дітьми шкільного віку, забезпечують їх навчання, виховання та розвиток [1].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням розвитку здоров'язбережувальної компетентності здійснювали вітчизняні науковці: О. Антонова, І. Василашко, Н. Калька, С. Макаренко, Н. Поліщук, М. Шеян, В. Успенської та ін.
Аналіз наукових джерел засвідчує, що проблему професійної підготовки вчителів висвітлено у працях О. Блажка, Н. Буринської, Л. Величко, А. Грабового, Т. Деркач, Н. Шиян, О. Ярошенко та ін., проте питання побудови безпечного і здорового освітнього середовища в новій українській школі залишилися поза увагою дослідників.
Мета статті - виокремити компоненти здоров'язбережувальної компетентності в Національній стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі та охарактеризувати критерії їх розвитку.
Виклад основного матеріалу. Аналізуючи Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі надало нам змогу визначити критерії безпечного освітнього середовища. Встановлено, що здоров'язбережувальна компетентність - це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність організовувати безпечне освітнє середовище, дотримуватися здорового способу життя, зберігати особисте фізичне і психічне здоров'я, здійснювати профілактично- просвітницьку роботу щодо безпечного освітнього простору в закладі освіти у навчально-виховному процесі.
Формування безпечного і здорового освітнього середовища вимагає вирішення низки проблем, зокрема, пов'язаних із фізичним, психологічним насильством та булінгом (цькуванням), безвідповідальним використанням Інтернету, недостатньою готовністю педагогічних працівників запобігати та протидіяти насильству та булінгу (цькуванню) серед учасників освітнього процесу, непопулярністю серед дітей та підлітків культури здорового харчування, малорухливим способом життя, належним рівнем їх медичного забезпечення, а також загалом несистемним підходом до формування культури здорового та безпечного способу життя у суспільстві, недостатністю співпраці різних соціальних інституцій у подоланні зазначених проблем [1].
Формуючи здоров'язбережувальну компетентність на курсах підвищення кваліфікації вчителів - здійснюємо цілеспрямований процес якісного підвищення кваліфікації на засадах компетентнісного, діяльнісного, системного, інтегрованого підходів щодо індивідуальної та професійної здоров'язбережувальної діяльності.
Особливостями курсів підвищення кваліфікації вчителів у закладах післядипломної освіти є відповідно Порядку та умов, які визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" (далі - субвенція) [2].
Субвенція спрямовується на:
? вчителів початкової школи за напрямами: здійснення формувального оцінювання учнів, впровадження діяльнісних, зокрема ігрових, методів навчання, організація інклюзивного навчання, використання цифрових технологій та технологій дистанційного навчання;
? вчителів закладів загальної середньої освіти, які забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти, за напрямами: професійна діяльність вчителя (формування ключових та предметних (галузевих) компетентностей відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа", впровадження діяльнісних, зокрема ігрових, методів навчання тощо), організація інклюзивного навчання, використання цифрових технологій та технологій дистанційного навчання;
? вчителів, які викладають один чи декілька навчальних предметів (інтегрованих курсів) румунською або угорською мовами, за напрямом формування предметних (галузевих) компетентностей державною мовою;
? асистентів вчителів; {Підпункт 2 пункту 4 в редакції Постанови КМ № 476 від 17.05.2021 - застосовується з 1 січня 2021 року};
? проведення супервізії;
? підвищення кваліфікації вчителів, які забезпечують здобуття учнями 5-11 (12) класів закладів загальної середньої освіти, відповідно до нових методик згідно з Концепцією "Нова українська школа" за напрямами, визначеними пунктом 15 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 69, ст. 2431) [2].
У 2021 році в Україні за рахунок освітньої субвенції мали змогу пройти всі вчителі закладів загальної середньої освіти. Курси були організовані згідно вимог Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників / Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1133 від 27.12.2019.
Зокрема, В Комунальному закладі вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти" слухачі мали змогу на вебінарах ознайомитися опрацювати тематику занять згідно Концепції "Нова українська школа" за напрямами, визначеними пунктом 15 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників [3]
Основними напрямами підвищення кваліфікації у Вінницькій академії безперервної освіти були:
? розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);
? формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України "Про освіту";
? психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;
? створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
? використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;
? мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність; {Абзац сьомий пункту 15 в редакції Постанови КМ № 1133 від 27.12.2019};
? формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніми виробничими технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства, організації та установи, вимогами до рівня кваліфікації працівників за відповідними професіями (для працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти);
? розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їх заступників) тощо [4].
Розроблена програма підвищення кваліфікації проектною групою під керівництвом Іваниці Г.А., першого проректора з науково-педагогічної роботи Комунального закладу вищої освіти " Вінницька академія безперервної освіти", вона відповідає програмі укладеній на базі другого рівня вищої освіти (спеціаліст/магістр) та відповідає 8 рівню Національної рамки кваліфікацій [4].
Актуальність програми підвищення кваліфікації полягає у необхідності науково-методичної та практичної підтримки професійного розвитку педагогічних працівників відповідно до державної політики у галузі освіти - реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції "Нова українська школа" та забезпечення якості освіти.
Розроблена програма спонукає до переосмислення соціальної і професійної місії педагога Нової української школи, актуалізує необхідність підготовки фахівців, адаптованих до сучасних соціокультурних умов, здатних творчо працювати, приймаючи нестандартні рішення, уникаючи стереотипізації і шаблонів, засвоювати нові професійні ролі і функції, забезпечувати випереджувальність розвитку країни, реалізовувати освітні проекти національного масштабу, витримувати конкуренцію на європейському і світовому ринку освітніх послуг тощо.
Зміст та форми освітньої діяльності програми укладені з урахуванням загальних (громадянська, соціальна, культурна, лідерська та підприємницька) та професійних компетентностей вчителя.
Соціально-громадянська компетентність - розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних проблем людства і можливостей власної участі у їх розв'язанні, усвідомлення громадянського обов'язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв'язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв'язувати конфлікти, досягаючи компромісів [4].
Мовно-комунікативна (А 1) - здатність забезпечувати здобуття учнями освіти державною мовою, та іншими мовами (за потребою), здатність формувати і розвивати мовно комунікативні уміння і навички учнів.
Предметно-методична (А 2) - здатність моделювати зміст навчання відповідно до обов'язкових результатів навчання учнів, здатність формулювати та розвивати в учнів ключові компетентності та уміння спільні для всіх компетентностей, здатність здійснювати інтегроване навчання учнів, здатність добирати і використовувати сучасні та ефективні методики і технології навчання, виховання і розвитку учнів, здатність розвивати у учнів критичне мислення, здатність здійснювати оцінювання та результатів навчання учнів на основі компетентнісного підходу, здатність формувати ціннісні ставлення в учнів.
Інформаційно-цифрова (А 3) - здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності.
Психологічна (Б 1) - здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові та інші індивідуальні особливості учнів, здатність використовувати стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я-ідентичності, здатність формувати мотивацію учнів та організовувати їхню пізнавальну діяльність, здатність формувати спільноту учнів, у якій кожен відчуває себе її частиною.
Емоційно-етична (Б 2) - здатність керувати власними емоційними станами, конструктивно та безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу, здатність усвідомлювати та поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі.
Педагогічне партнерство (Б 3) - здатність до суб'єкт-суб'єктної (рівноправної та особистісно зорієнтованої) взаємодії з учнями в освітньому процесі, здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства, здатність працювати в команді з залученими фахівцями.
Інклюзивна (В 1) - здатність створювати умови, що забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища, здатність до педагогічної підтримки осіб з особливими освітніми потребами, здатність забезпечувати в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного учня, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
Здоров'язбережувальна (В 2) - здатність організувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров'язбережувальні технології під час освітнього процесу, здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учнями та іншими учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії і гігієни, здатність формувати у учнів культуру здорового і безпечного життя, здатність зберігати особисте фізичне та психічне здоров'я під час професійної діяльності, здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу.
Проєктувальна (В 3) - здатність проектувати осередки навчання і розвитку учнів.
Прогностична (Г 1) - здатність прогнозувати наслідки навчального процесу, здатність планувати освітній процес.
Організаційна (Г 2) - здатність організовувати процес навчання, виховання і розвитку учнів, здатність організовувати різні вид і форми навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Оцінювально-аналітична (Г 3) - здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів, здатність аналізувати результати навчання учнів, здатність забезпечувати самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів.
Інноваційна (Д 1) - здатність застосовувати наукові методи пізнання в освітньому процесі, використовувати інновації у професійній діяльності, застосовувати різноманітні підходи до розв'язання проблем педагогічної діяльності.
Здатність до навчання впродовж життя (Д 2) - здатність визначати умови та ресурси професійного розвитку впродовж життя, взаємодіяти з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки.
Рефлексивна (Д 3) - здатність здійснювати моніторинг власної педагогічної діяльності і визначати індивідуальні професійні потреби [4].
Завершувалося навчання інваріативним рефлексивно-діагностичним блоком, конференцією з актуальних питань практики тему: "Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" та складання фахового тесту (за змістом програми навчання) з отриманням сертифікату з навчання за 30-годинним навчальним планом програми підвищення кваліфікації.
Метою соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного здоров'я та здоров'я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість та професійну зорієнтованість для забезпечення власного і суспільного добробуту.
Компетентнісний потенціал соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі повинен виробити базові знання в учнів.
Вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів із соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі зазначені передбачають, що учень:
- турбується про особисте здоров'я та безпеку, уникає факторів ризику, реагує на фактори і діяльність, що становить загрозу для власного і суспільного життя, здоров'я, добробуту;
- визначає альтернативи, прогнозує наслідки, приймає рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров'я і добробуту;
- усвідомлює цінність та дотримується здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики для здоров'я і суспільства;
- виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров'я, безпеки і добробуту власного та інших осіб [5].
Висновки
Впровадження Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі сприятиме переходу системи освіти України на засади сталого розвитку; подоланню дисбалансів, які існують в економічній, соціальній та екологічній сферах діяльності; забезпеченню такого стану довкілля, яке сприятиме якісному життю й благополуччю теперішнього та майбутнього поколінь.
Створенню необхідних умов для суспільного договору між учнями, вчителями та батьками щодо підвищення здоров'язбережувальної компетенції, наддасть можливість організувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров'язбережувальні технології під час освітнього процесу, здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учнями та іншими учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії і гігієни, здатність формувати у учнів культуру здорового і безпечного життя, здатність зберігати особисте фізичне та психічне здоров'я під час професійної діяльності, здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу.
Що в свою чергу сприятиме виконанню Україною міжнародних зобов'язань у сфері сталого розвитку, забезпеченню партнерської взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу, науки, освіти та організацій громадянського суспільства по досягненню високого рівня освіти та охорони громадського здоров'я.
Література
1. Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі / Схвалена Указом Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020. [Електронний ресурс] - URL: https://cutt.ly/VUhvtHP
2. Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа / Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2018 р. № 237 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 р. № 105). [Електронний ресурс] - URL: https://cutt.ly/6UhI6n1
3. Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників / Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1133 від 27.12.2019. [Електронний ресурс] - URL: https://cutt.ly/iUhP4oY
4. Професійна діяльність вчителів ЗЗСО на засадах Концепції "Нова українська школа". Навчальний план та програма Підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття учнями 5-11 (12) класів закладів загальної середньої освіти, відповідно до нових методик згідно з Концепцією "Нова українська школа" за напрямами, визначеними пунктом 15 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково- педагогічних працівників" / [Електронний ресурс] - URL: https://cutt.ly/0UhD1pt
5. Державний стандарт базової середньої освіти / Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. [Електронний ресурс] - URL: https://cutt.ly/DUjDFWm
6. References:
7. Ukaz Prezidenta Ukrami "Nacmnal'na strategija rozbudovi bezpechnogo і zdorovogo osvhn'ogo seredovishha u novij ukrams'kij shkoh" [The Decree of the President of Ukraine "National strategy for building a safe and healthy educational environment in the new Ukrainian school"]. (n.d.). cutt.ly. Retrieved from https://cutt.ly/VUhvtHP [in Ukrainian].
8. Postanova Kabmetu Ministriv Ukrami "Poijadok ta umovi nadannja subvencn z derzhavnogo bjudzhetu miscevim bjudzhetam na zabezpechennja ja^nol, suchasno'i' ta dostupno'i' zagal'no'i' seredn'oi.' osvhi "Nova ukrams'ka shkola"" [The Resolution of the Cabinet of Ministers "Procedure and conditions for providing subventions from the state budget to local budgets to provide quality, modern and affordable general secondary education "New Ukrainian School""].(n.d.). cutt.ly. Retrieved from https://cutt.ly/6UhI6n1 [in Ukrainian].
9. Postanova Kabmetu Ministriv Ukrami "Poijadku pidvishhennja ^abAkari!.' pedagogkhnih і naukovo-pedagogkhnih pra^mHC' [The Resolution of the Cabinet of Ministers "The order of advanced training of pedagogical and scientific-pedagogical workers"].(n.d.). cutt.ly. Retrieved from https://cutt.ly/iUhP4oY [in Ukrainian].
10. Profesyna dijal'nist' vchitehv ZZSO na zasadah Koncepcn "Nova ukrains'ka shkola". [Professional activity of teachers of ZSSO on the basis of the Concept "New Ukrainian school"]. cutt.ly. Retrieved from https://cutt.ly/0UhD1pt [in Ukrainian].
11. Postanova Kabmetu Ministriv Ukrami "Derzhavnij standart bazovo seredn'o'!.' osvni" [The Resolution of the Cabinet of Ministers "State standard of basic secondary education"].(n.d.). cutt.ly. Retrieved from https://cutt.ly/DUjDFWm [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження креативного освітнього середовища у навчально-виховному процесі професійної підготовки майбутніх дизайнерів. Особливості освітнього середовища кафедри дизайну у не мистецькому ВНЗ. Предметне оформлення креативного освітнього середовища.
статья [21,6 K], добавлен 14.08.2017Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.
статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018Структура, компоненти міжособистісних взаємин в учнівському колективі підлітків. Роль організації позитивних взаємин у створенні сприятливого клімату у класі і психологічно безпечного середовища в школі. Підготовка майбутніх учителів до даної діяльності.
статья [21,7 K], добавлен 24.04.2018Виховний простір як педагогічний феномен, можливості і варіанти його створення. Особливості середовищного підходу у вихованні за Ю. Мануйловим. Підхід І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб’єкта. Вихідна структура просторового мислення людини.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 11.12.2013Визначено три основні складові соціально-освітнього середовища: сім’я як соціальний інститут, загальноосвітній навчальний заклад та мікрорайон. Охарактеризовані компоненти, які потрібні для формування соціально-освітнього середовища навчального закладу.
статья [20,2 K], добавлен 13.11.2017Освіта як чинник змін у суспільстві й економіці. Формування особистості і проблема стандартизації й профілізації освітнього простору. Роль вчителя у вирішенні проблем сучасного освітнього процесу. Значення філософії освіти для педагогічної діяльності.
лекция [36,5 K], добавлен 16.04.2016Впровадження педагогічних умов удосконалення музичної підготовки в експериментальній групі з майбутніми вчителями хореографії. Використання в умовах освітнього процесу традиційних та інноваційних методів. Підвищення рівня результатів освітнього процесу.
статья [23,4 K], добавлен 18.12.2017Визначення важливості інститутів освіти, зокрема дошкільних навчальних закладів з питань виховання здорового покоління в контексті сталого розвитку держави. Аналіз позиції створення здоров’язберігаючого середовища в дошкільному навчальному закладі.
статья [26,0 K], добавлен 17.08.2017Аналіз законодавчих актів в сфері вищої освіти та міжнародних угод, які підписала Україна в рамках формування єдиного європейського освітнього простору. Суть документів, які дали початок Болонському процесу. Запровадження освітніх стандартів Європи.
статья [22,1 K], добавлен 11.09.2017Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу. Вимоги до організації процесу освіти. Положення про індивідуальний навчальний план студента і результати його виконання.
реферат [24,0 K], добавлен 28.04.2010Особливості креативного середовища у професійній підготовці учителя початкових класів. Моделювання процесу підготовки майбутніх педагогів початкових класів до формування креативних здібностей у молодших школярів в умовах креативного освітнього середовища.
статья [23,3 K], добавлен 24.04.2018Глобальні тенденції у світовій системі освіти. Структура системи світової вищої освіти. Значення європейських інтеграційних процесів. Глобальний процес інтеграції до європейського освітнього простору. Синтез науки через створення найбільших технополісів.
реферат [26,3 K], добавлен 10.02.2013Музика як універсальна динамічна модель життя і загальнолюдського духовного досвіду. Характеристика завдань сучасної середньої музичної освіти. Характеристика традицій та новацій музичної освіти та їхнього впливу на якість сучасного освітнього процесу.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 26.08.2014Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Визначення поняття позааудиторної роботи, характерної для американського освітнього середовища. Розгляд провідного американського досвіду позааудиторної роботи на прикладі найрейтинговіших університетів країни (Гарвардський, Стенфордський, Чікагський).
статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018Філософський аспект проблеми формування здорового способу життя. Взаємодія соціальних інститутів та середовища у процесі формування здорового способу життя школярів. Діагностика здоров'я та рівня здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл.
монография [2,1 M], добавлен 26.04.2008Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі. Контроль за розвитком рухів та організацією рухового режиму. Функціональні обов'язки та аналіз структури педагогічного колективу в організації фізичного виховання дітей.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 20.10.2015Поняття та класифікація цифрового освітнього ресурсу. Різні аспекти використання терміну "педагогічний дизайн", його етапи і принципи розробки. Структура і дизайн цифрового освітнього ресурсу "Задачник по мові програмування. Циклічні алгоритми".
реферат [1,1 M], добавлен 19.04.2009Дослідження проблеми створення єдиного комунікаційного простору освітнього закладу. Обґрунтування особистісно орієнтованої стратегії педагогічного спілкування. Аналіз комунікативних функцій освітньої системи. Пропозиції щодо підвищення результативності.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018Мовлення дитини як особлива форма її діяльності. Організація мовленнєвого середовища в дошкільному закладі. Обстеження словника старших дошкільників. Шляхи розвитку мовлення у дітей 5-го року життя засобами створення мовленєво-розвивального середовища.
курсовая работа [52,8 K], добавлен 10.12.2014