Формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів: досвід педагогічних університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ: ДОСВІД ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Малишевський Олег Володимирович

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри професійної освіти та технологій за профілями, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань

Анотація

інформаційний компетентність освітній професійний

Метою статті є аналіз наукових дисертацій, присвячених формуванню й розвитку інформаційної компетентності майбутніх фахівців освітньої галузі у процесі професійної підготовки, що здійснюється у педагогічних університетах України. Змістове наповнення інформаційної компетентності дослідники визначають як інтегративну якості особистості; як здатність і готовність її до виконання професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства; як сукупність оперативних знань, умінь і навичок використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій. Водночас інформаційну компетентність розглядають як сукупність інтегративних уміння опрацьовувати різні інформаційні ресурси, що впливає на загальний рівень особистісної педагогічної культури та професійної компетентності вчителя.

Для аналізу було відібрано дисертації, захищені українськими науковцями у період з 2008 до 2020 роки. До основних критеріїв аналізу відібрано: предмет дослідження, методологічні підходи, теоретичне і практичне значення дослідження, інструментарій експериментального дослідження, педагогічні умови формування ІК. Шляхи формування інформаційної компетентності були спрямовані науковцями у напрямі з'ясування теоретико- методологічних основ і моделей її розвитку, дослідження методичної системи фахової підготовки, вивчення організаційно-педагогічних умов розвитку досліджуваної якості у майбутніх вчителів. Найбільш поширеними методологічними підходами у наукових дослідженнях було обрано андрагогічний, діяльнісний, інформаційний, компетентнісний, особистісно зорієнтований та системний. За результатами впровадження дисертацій було розроблено низку навчально-методичних розробок та пропозицій щодо удосконалення фахової підготовки майбутніх вчителів і розвитку інформаційної компетентності у її процесі. Згідно з аналізом, до найпоширеніших структурних компонентів, за якими науковці вимірюють інформаційну компетентність, віднесено мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і рефлексивний компоненти. Окреме значення дослідники надавали обґрунтуванню відповідних педагогічних умов та розробленню й адаптації діагностичного інструментарію для моніторингу сформованості компонентів інформаційної компетентності на різних етапах педагогічного експерименту.

Ключові слова: компетентність, інформаційна компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, майбутній учитель, контент-аналіз, наукові дослідження, педагогічні університети.

Abstract

Formation of future teachers' information competence: pedagogical universities experience. Malyshevskyi Oleh Volodymyrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor at Vocational Education and Profile Technologies Department, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

The purpose of the article is to analyze scientific dissertations on the formation and development of future professionals' information competence in the field of education in the training process carried out at pedagogical universities of Ukraine. Researchers define the content of information competence as an integrative quality of personality; as its ability and readiness to perform professional activities in the information society; as a set of operational knowledge, skills and abilities to use information resources and information and communication technologies. At the same time, information competence is considered as a set of integrative skills to develop different information resources, which affects the overall level of teachers' personal pedagogical culture and professional competence.

Dissertations defended by Ukrainian scientists in the period from 2008 to 2020 have been selected for analysis. The main analysis criteria have been: research subject, methodological approaches, theoretical and practical significance of the study, tools of experimental research, pedagogical conditions for information competence formation. Ways of information competence formation have been directed by scientists in the direction of clarification of theoretical and methodological bases and models of its development, research of professional training methodical system, studying of organizational and pedagogical conditions of future teachers' researched quality development. The most common methodological approaches in research have been chosen: andragogical, activity, information, competence, personality-oriented and systemic. Based on the results of the dissertations, a number of educational and methodological developments and proposals for improving future teachers' professional training and information competence development in its process have been developed. According to the analysis, the most common structural components by which scientists measure information competence are motivational, cognitive, activity and reflective components. Researchers have attached special importance to the substantiation of appropriate pedagogical conditions and the development and adaptation of diagnostic tools for monitoring the formation of information competence components at different stages of the pedagogical experiment.

Keywords: competence, information competence, information and communication technologies, future teacher, content analysis, research, pedagogical universities.

Постановка проблеми

Постійні зміни, пов'язані із глобальним процесом інформатизації сучасного суспільства, зумовили інтенсивне поширення інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) в усі сфери людської діяльності. Сьогодні саме інформатизація стає однією із базових складових суспільного прогресу, що актуалізує проблему забезпечення доступу до інформаційних ресурсів, розвитку інформаційної культури й формування інформаційних компетентностей у широкого кола громадян. Важливість окресленої проблеми підтверджено підписанням Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом [1], що зумовлює необхідність запровадження загальних принципів розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Про активізацію питання цифровізації усіх сфер життя та формування відповідних компетентностей свідчать і прийняті останнім часом українським урядом нормативно-правові акти. Зокрема, затверджено закони України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» (1998), «Про Національну програму інформатизації» (1998), «Про освіту» (2017), «Про повну загальну середню освіту» (2020), «Концепція державної інформаційної політики» (2011), схвалено «Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» (2013), схвалено постанову Верховної Ради України «Рекомендації парламентських слухань на тему: «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України» (2016), впроваджено «Концепцію нової української школи» (2016), схвалено «Концепцію розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації» (2021) тощо.

В умовах війни в Україні цифровізація у галузі економіки й управління забезпечує зв'язність децентралізованих процесів. Сталість електронної платіжної системи й електронного документообігу дозволили уникнути колапсу розрахунків, швидко перебудувати системи управління й соціальної підтримки, зберегти споживчий попит. Досвід дистанційної роботи й телекомунікацій часів карантину уможливив збереження зайнятості та скоординованості дій сотень тисяч людей [2]. Отже, сьогодні цифровізація триває, впроваджуються нові електронні послуги, необхідні і військовим, і цивільним, тому особливо актуальним є формування якісно нового рівня інформаційної культури здобувачів закладів вищої педагогічної освіти, які у майбутній професійній діяльності спроможні будуть розвивати й активно використовувати свою інформаційну компетентність (ІК), а також сприяти реалізації кардинальних перетворень у державі й освітній галузі зокрема.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Основні теоретичні засади, тенденції розвитку та удосконалення змісту освіти, окремі аспекти становлення фахівців нової генерації всебічно висвітлено у працях В. Андрущенка, І. Зязюна, В. Кременя, Л. Лук'янової та ін. Методологічні засади інформатизації освіти досліджували А. Ашеров, В. Биков, Р. Гуревич, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Н. Морзе, О. Падалка та ін. Окремі, хоч і вагомі аспекти проблеми формування ІК фахівців різних профілів вивчали Н. Баловсяк, М. Близнюк, М. Головань, О. Ільків, С. Малярчук, І. Родигіна, О. Суховірський, О. Шиман, А. Ясінський та ін. Вплив інформаційних технологій на формування ІК майбутніх фахівців досліджували В. Биков, Д. Белл, В. Безпалько, Б. Гершунский, А. Єршов, Е. Полат та ін.

Водночас, науковці не дотримуються єдиної точки зору щодо сутності змісту, структури й інструментів вимірювання сформованості ІК.

Мета статті полягає у систематизації підходів щодо формування інформаційної компетентності у здобувачів вищої педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу

Стандарти фахової підготовки вчителів засвідчують необхідність використання у їхній професійній діяльності інформаційних засобів і технологій. Ефективність професійної діяльності вчителя зумовлена багатьма чинниками: наявність галузевих знань, знань інформаційних технологій та умінь проектувати й використовувати їх в освітньому процесі. Таким чином, перед кожним учителем постають нові завдання, які вимагають постійного розвитку професійних компетентностей, у т. ч. й інформаційної.

Феномен «інформаційна компетентність» досить широкий і визначається на сучасному етапі розвитку педагогіки неоднозначно. Аналіз державних стандартів, опрацювання широкого спектру наукових та методичних джерел засвідчує, що у сучасній психолого-педагогічній літературі немає усталеного підходу щодо визначення сутності «інформаційної компетентності». Серед науковців також не існує єдиного підходу щодо визначення структури ІК й шляхів вимірювання сформованості її у здобувачів вищої освіти. Водночас аналіз показав, що досить часто досліджувану дефініцію ототожнюють зі спорідненими (але не тотожними) поняттями, зокрема: «комп'ютерна грамотність», «інформаційна грамотність», «інформаційно-комп'ютерна грамотність», «інформаційно-комунікаційна компетентність», «комп'ютерна компетентність», «інформатична компетентність», «інформаційно-технічна- компетентність», «інформаційна культура» тощо.

Для вивчення, опрацювання й підготовки матеріалів публікації необхідною була розробка алгоритму дослідження, зокрема: визначення об'єктів педагогічного впливу, вибір критеріїв аналізу, прийняття певних обмежень тощо.

Перше обмеження, яке мало місце у дослідженні, передбачало аналіз вже захищених у спеціалізованих вчених радах України дисертацій за останні 15 років. Метою статті накладено наступне обмеження - до аналізу залучали лише ті дисертації, об'єктами педагогічного впливу у яких були учителі різних спеціальностей, зокрема: майбутні фахівці професійної (професійно-технічної) освіти, майбутні учителі філологічних спеціальностей, майбутні вчителі початкової школи, майбутні вчителі інформатики, здобувачі системи післядипломної освіти тощо.

У поле зору нашого дослідження попало 18 захищених дисертацій з проблем формування ІК майбутніх учителів, зокрема: п'ять рівня доктора наук і тринадцять рівня кандидата наук у галузі педагогіки.

Аналіз наукових робіт засвідчив неоднозначність у трактуванні сутності й змісту ІК і дозволив виокремити три типи, за якими дослідники характеризують її, зокрема: інтегративну якість особистості; здатність і готовність; рівень знань, умінь і навичок.

Ретельний аналіз засвідчує, що, характеризуючи ІК як якість особистості, науковці розглядають досліджуваний феномен як: «якість особистості, що включає сукупність здатностей для виконання різних видів інформаційної діяльності і ціннісне ставлення до цієї діяльності» [3, С. 33]; системну якість особистості, яка відображає теоретичну та практичну здатність її до використання ІКТ у процесі реалізації методик навчання здобувачів освіти, прагнення здійснювати самоосвітню діяльності, а також є показником успішності педагога й необхідною умовою для подальшого підвищення рівня його кваліфікації [4, С. 52]; складну інтегральну професійну якість, яка проявляється в інформаційній діяльності, формується й розвивається у пізнанні й перетворенні інформаційного середовища, характеризується комплексом компетенцій, ціннісних орієнтацій і досвідом діяльності у певній сфері та охоплює мотивацію особистості на здійснення інформаційної діяльності [5, С. 8]; інтегративну якість особистості, сформовану у результаті відбору, засвоєння, обробки, трансформації й генерування інформації в особливий тип предметно- специфічних знань, що дозволяє продукувати, приймати, прогнозувати та реалізовувати оптимальні рішення у різних сферах діяльності [6].

Розкриваючи ІК як здатність і готовність дослідники тлумачать її як: «готовність фахівця, який володіє арсеналом засобів ІКТ для інтеграції знань щодо нових технологій і в промисловості, і в освіті, до реальної професійно- практичної освітньої діяльності» [7, С. 19]; спроможність здобувачів до самостійного пошуку навчально-наукової інформації за допомогою усіх можливих інформаційних ресурсів [8, С. 37]; «здатність і готовність на основі динамічної комбінації знань, умінь і практичних навичок використовувати інформаційні технології для підтримки професійної діяльності з навчання учнів» [9, с. 33]; здатність використовувати комп'ютерно зорієнтовані технології [3, с. 89]; здатність відбирати, аналізувати, опрацьовувати, передавати інформацію й використовувати для організації інформаційної діяльності комп'ютерні технології [4, С. 52; 10]; «здатність до реалізації компетенцій учителя-філолога в інформаційному просторі на основі сформованих знань, умінь, навичок, мотиваційно-вольових настанов та одержаного суб'єктивного досвіду для організації освітнього процесу» [11, С. 51].

При визначенні ІК як системи знань, умінь і навичок науковці мають на увазі: рівень знань, умінь і навичок, які дозволяють оперативно орієнтуватися в інформаційному просторі, а також досвід у пошуку, оцінюванні, використанні й збереженні інформації, отриманої засобами ІКТ [11, С. 35]; особливий спосіб організації предметно-спеціальних знань, які забезпечують ефективність прийнятих рішень у професійно-педагогічній діяльності [10]; наявність у педагога знань, умінь, навичок та досвіду використання комп'ютера як основного засобу реалізації інформаційних технологій, педагогічних програмних засобів й різних методик навчання з використанням ІКТ [12, С. 138]; «набуття практичних знань, формування вмінь орієнтуватися в практичній... проблематиці і впровадження у життя відповідно до вимог, поставлених перед культурною, інтелігентною особистістю та професіоналом» [13, С. 134]. Водночас ІК передбачає вміння опрацьовувати різні інформаційні ресурси, що впливає на загальний рівень особистісної педагогічної культури вчителя [16, С. 50], а також використовувати різноманітні комунікаційні інструментами мережі Інтернет [19, С. 54].

Контент-аналіз аналізованих дисертацій засвідчив розмаїття точок зору дослідників на структуру ІК майбутніх учителів і дозволив виокремити 18 різних варіантів її компонентів, що дозволило нам об'єднати їх у 8 нижчеподаних груп: 1) мотиваційний [11], мотиваційно-ціннісний [5; 9], мотиваційно-цільовий [10]; 2) когнітивний [10], когнітивно-діяльнісний [9], інформаційно-когнітивний [4], когнітивно-інформаційний [11], змістовий [12]; 3) діяльнісний [11], праксеологічний [3; 6], операційно-діяльнісний [10], процесуально-змістовий [5]; 4) рефлексивний [9; 10], особистісно-рефлексивний [3; 11], регулятивно-рефлексивний [5]; 5) аксіологічний [3; 6]; 6) гносеологічний [3; 6]; 7) інформаційно-методичний [4]; 8) інформаційно- комп'ютерний [4]. Як видно з аналізу, найчастіше ІК науковці вимірюють за мотиваційним, когнітивним, діяльнісним і рефлексивним компонентами.

Водночас дослідники розглядають ІК як структурний компонент або складову іншої якості чи компетентності. Наприклад ІК розглядають як: ключову складову професійної у професійно-педагогічної компетентності педагога [3, с. 89; 8, с. 86; 10; 17; 18]; складову предметної'/предметно-фахової компетентності [14; 15]; складову особистішої педагогічної культури вчителя [16, С. 50-51]; складову дидактичної компетентності [7].

Більш детальний аналіз дисертаційних робіт відбувався за такими критеріями: 1) автор, тема дисертаційного дослідження, рік захисту, шифр спеціальності; 2) предмет дослідження, методологічні підходи; 3) теоретичне і практичне значення дослідження; 4) інструментарій експериментального дослідження, зокрема: предмет дослідження, основні методи, психодіагностичні інструменти, методи статистичного опрацювання даних; 5) педагогічні умови формування ІК, запропоновані у дослідженні. Результати аналізу за окремими критеріями подано у таблиці 1. Перший критерій подано у скороченому вигляді - прізвище науковця з посиланням на джерело, з якого видно показники цього критерія.

Таблиця 1 - Результати аналізу дисертаційних досліджень

Більше уваги хотілося б приділити педагогічним (дидактичним, організаційно-педагогічним) умовам, які безпосередньо впливали на процес формування досліджуваної якості у майбутніх педагогів. У ході аналізу було виокремлено велику кількість педагогічних умов, запропонованих науковцями. Акцентуємо лише на максимально обґрунтованих умовах і тих, що, на нашу думку, здатні ефективно впливати на формування ІК здобувачів вищої педагогічної освіти. До таких відносимо:

- розвиток позитивної мотивації (системне стимулювання та мотивація учіння [9, С. 35]; підвищення мотивації формування ІК майбутніх учителів філологічних спеціальностей методом рефлексивних контрастів [11, С. 172]);

- інтенсифікацію фахової підготовки (підбір змісту навчання, інтеграція різноманітних курсів, організація активних форм навчання, використання інноваційних технологій [9, С. 35]; створення у ЗВО інформаційно-педагогічного середовища, спрямованого на формування у фахівців ІК, удосконалення змісту, форм, методів і прийомів, навчально- методичного забезпечення освітнього процесу [4, С. 123]; використання технології інтегрованого навчання [11, С. 172]; диференційований підхід до розвитку інформаційної компетентності педагогів початкової ланки освіти; застосування інформаційно-комунікаційних технологій; оптимальне поєднання інноваційних форм і методів навчання з традиційними [5]; створення інформаційного освітнього середовища, використання інформаційно-комунікаційних і веб-технологій з метою формування ІК у майбутнього педагога професійного навчання [3, С. 20])

- забезпечення практичної зорієнтованості фахової підготовки (активне залучення майбутніх фахівців до квазіпрофесійної діяльності в інформаційно-педагогічному середовищі, реалізація контекстного навчання [4, С. 123]; застосування практико-зорієнтованого підходу до навчання [11, С. 172]; моделювання професійних ситуацій з метою формування ІК майбутнього педагога професійного навчання [3, С. 20]; професіоналізація й інформатизація змісту навчання і викладання гуманітарних дисциплін у ЗВО [10]);

- активізацію самостійної роботи здобувачів (активізація самостійної роботи студентів шляхом залучення їх до участі у міжнародних онлайн- проєктах [11, С. 172]; залучення студентів до активної творчої, професійно спрямованої пізнавальної діяльності в процесі вивчення гуманітарних дисциплін, яка б вимагала умінь і навичок здобуття новітньої інформації [10]).

Отже, найбільш узагальнений підхід до з'ясування різних точок зору на сутність ІК і процес її формування у здобувачів вищої педагогічної освіти засвідчує, що науковці акцентують на інтегративній природі досліджуваної якості, яка поєднує у собі сукупність загальних особистісних і професійних вимог до майбутнього педагога і залежить від особливостей фахової підготовки, зорієнтованої на майбутню професійну діяльність і адаптацію до сучасних вимог цифровізації освіти.

Проведений аналіз констатує, що при з'ясування рівнів сформованості ІК різними науковцями виникають певні розбіжності у визначенні компонентної структури досліджуваної якості. Водночас показники, що характеризують компоненти ІК, не завжди достатньо обґрунтовані. Велика кількість діагностувального інструментарію мало корелюють з вимірюваними показниками. Таким чином, теоретичний аналіз засвідчує про неможливість упевнено стверджувати про певний рівень сформованості ІК у здобувачів вищої педагогічної освіти України.

Висновки

Потужна експансія інформації та інформаційних технологій в усі сфери буття людини актуалізує проблему підготовки кваліфікованих фахівців, спроможних швидко адаптуватися до плинних вимог інформаційного суспільства. Буремні, сповнені тривог і хвилювань сучасні умови становлення української державності, незалежності й національної автентичності змушують виносити освітній процес за межі закладів освіти й більш інтенсивно залучати для його організації різноманітні засоби, що забезпечують передавання значних обсягів різноманітної навчальної інформації та здійснюють синхронну чи асинхронну комунікацію усіх учасників процесу навчання без просторових обмежень. Зазначені чинники зумовлюють необхідність розв'язання проблеми підготовки сучасного вчителя, готового і здатного забезпечувати й здійснювати інноваційні перебудови освітньої галузі.

Аналіз публікацій з питань вивчення змісту, сутності і структури інформаційної компетентності дає підстави для висновку про те, що означені проблеми є актуальними упродовж останніх десятиліть. Загалом аналіз праць цих та інших науковців засвідчив, що у вітчизняній педагогічній науці накопичено певний досвід з формування ІК майбутнього вчителя. Спільним для проаналізованих робіт є те, що науковці розглядають ІК не лише як окремий соціально-педагогічний феномен, а і як обов'язкову складову освітньої компетентності. До загальних характеристик досліджуваної категорії, за результатами аналізу, відносимо інтегративні якості особистості, здатність і готовність її до виконання професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства та сукупність оперативних знань, умінь і навичок використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій.

Контент-аналіз дисертацій з проблем ІК дозволив згрупувати компоненти, за якими сьогодні вимірюють рівень сформованості досліджуваної категорії, зокрема: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і рефлексивний компоненти. У ході аналізу наукових досліджень також було виокремлено найбільш ефективні й обґрунтовані, на нашу думку, педагогічні умови формування ІК, до яких відносимо: розвиток позитивної мотивації, інтенсифікацію фахової підготовки, забезпечення практичної зорієнтованості фахової підготовки, активізацію самостійної роботи здобувачів.

Водночас розмаїття підходів щодо трактування сутності та структури ІК не дозволяє виділити універсальний діагностичний інструментарій для вимірювання її сформованості у майбутніх освітян, що дозволяє нам означити цю проблему перспективною для подальших наукових досліджень.

Література

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 30.11.2015 р. № 984_011. ЦКЬ : https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/984_0П#Text (дата звернення: 15.05.2022).

2. Жаліло. Я. Підґрунтя перемоги України у війні економічних моделей. иЯС : https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/pidgruntya-peremohy-ukrayiny-u-viyni-ekonomichnykh- modeley (дата звернення: 15.05.2022).

3. Данилишина К. О. Формування інформаційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в університетах : дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2020. 331 с.

4. Дрокіна А. С. Формування інформаційної компетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Харків, 2020. 308 с.

5. Нікулочкіна О. В. Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Запоріжжя, 2009. 23 с.

6. Шевчук Л. О. Формування інформаційної компетентності майбутніх учителів у вищих навчальних закладах Республіки Польща : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Умань, 2011. 240 с.

7. Тархан Л. З. Теоретичні і методичні основи формування дидактичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів : автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ, 2008. 40 с.

8. Боса В. П. Формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Житомир, 2018. 282 с.

9. Грабовський П. П. Розвиток інформаційної компетентності вчителів природничо- математичних предметів у післядипломній педагогічній освіті : дис. ... канд. пед. наук:04. Житомир, 2016. 250 с.

10. Дрогайцев О. Формування інформаційної компетентності студентів вищих навчальних закладів у процесі навчання гуманітарних дисциплін: дис. ... канд. пед. наук:09. Кривий Ріг, 2009. 333 с.

11. Киналь А. Ю. Формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки : дис. ... канд. пед. наук :04. Вінниця, 2020. 338 с.

12. Ткачук Г. В. Теоретичні і методичні засади практично-технічної підготовки майбутніх учителів інформатики в умовах змішаного навчання : дис. ... д-ра пед. наук :02. Київ, 2019. 447 с.

13. Чернявський Б. В. Методика навчання майбутніх учителів образотворчого мистецтва проектування із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій : автореф. дис. ... кан. пед. наук : 13.00.02. Київ, 2019. 255 с.

14. Коваль В. О. Теоретичні і методичні засади формування професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2013. 40 с.

15. Колос К. Р. Система Moodle як засіб розвитку предметних компетентностей учителів інформатики в умовах дистанційної післядипломної освіти : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.10. Київ, 2011. 21 с.

16. Плиска Ю. С. Тенденції розвитку особистісної педагогічної культури вчителя в Україні і Польщі: порівняльний аналіз : дис. ... д-ра пед наук : 13.00.01. Острог, 2018. 538 с.

17. Попель М. В. Хмарний сервіс SageMathCloud як засіб формування професійних компетентностей вчителя математики : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.10. Київ, 2017. 23 с.

18. Процька С. М. Комп'ютерно орієнтована методика формування професійно- педагогічної компетентності майбутніх учителів-філологів : автореф. дис. ... канд. пед. наук :10. Київ, 2019. 24 с.

19. Рязанцева О. В. Формування готовності студентів магістерської підготовки до педагогічної комунікації в умовах дистанційної освіти : дис. ... канд. пед. наук : 015;04. Харків, 2019. 284 с.

References

1. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony vid 30.11.2015 р. № 984_011 [Association Agreement between Ukraine, of the one part, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, of the other part, 30.11.2015 № 984_011]. URL : https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/984_011#Text [in Ukrainian].

2. Zhalilo, Ya. (2022). Pidgruntia peremohy Ukrainy u viini ekonomichnykh modelei [The basis of Ukraine's victory in the war of economic models]. URL : https://niss.gov.ua/news/komentari- ekspertiv/pidgruntya-peremohy-ukrayiny-u-viyni-ekonomichnykh-modeley [in Ukrainian].

3. Danylyshyna, K. O. (2020). Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh pedahohiv profesiinoho navchannia v universytetakh [Formation of Information Competence of Future Teachers of Vocational Training in Universities]. Doctor's thesis. Vinnytsia [in Ukrainian].

4. Drokina, A. S. (2020) Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly v protsesi profesiinoi pidhotovky [Forming Information Competence of Future Primary School Teachers in the Process of Professional Training]. Candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

5. Nikulochkina, O. V. (2009). Rozvytok informatsiinoi kompetentnosti vchytelia pochatkovykh klasiv u systemi pisliadyplomnoi osvity [The Development of an Information Competency of Primary School Teachers in the System of Postgraduate Education]. Candidate's thesis. Zaporizhzhia [in Ukrainian].

6. Shevchuk, L. O. (2011). Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv u vyshchykh navchalnykh zakladakh Respubliky Polshcha [Formation of future teachers' information competence in higher educational institutions of the Republic of Poland]. Candidate's thesis. Uman [in Ukrainian].

7. Tarkhan, L. Z. (2008). Teoretychni i metodychni osnovy formuvannia dydaktychnoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv-pedahohiv [Theoretical and Methodical Bases of Forming Didactic Competence of Future Engineers-teachers]. Extended abstract of doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

8. Bosa, V. P. (2018). Formuvannia movlennievoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u protsesi vyvchennia fakhovykh dystsyplin [Formation of Linguistic Competence in Future Foreign Language Teachers During Their Specialty Courses]. Candidate's thesis. Zhytomyr [in Ukrainian].

9. Hrabovskyi, P. P. (2016). Rozvytok informatsiinoi kompetentnosti vchyteliv pryrodnycho-matematychnykh predmetiv u pisliadyplomnii pedahohichnii osviti [The Development of Information Competence of Teachers of Natural and Mathematical Subjects In-service Teachers' Training]. Candidate's thesis. Zhytomyr [in Ukrainian].

10. Drohaitsev, O. I. (2009). Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv u protsesi navchannia humanitarnykh dystsyplin [Formation of students' information competence in higher educational institutions in the process of teaching humanitarian disciplines]. Candidate's thesis. Kryvyi Rih [in Ukrainian].

11. Kynal, A. Yu. (2020). Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv filolohichnykh spetsialnostei u protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of Information Competence of Future Teachers of Philological Specialties in the Process of Professional Training]. Candidate's thesis. Vinnytsia [in Ukrainian].

12. Tkachuk, H. V. (2019). Teoretychni i metodychni zasady praktychno-tekhnichnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv informatyky v umovakh zmishanoho navchannia [Theoretical and Methodical Principles of Practical Andtechnical Training of Future Teachers of Computer Science in Conditions of Blended Learning]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

13. Cherniavskyi, B. V. (2019). Metodyka navchannia maibutnikh uchyteliv obrazotvorchoho mystetstva proektuvannia iz zastosuvanniam informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Methodology of Training of Future Teachers of Fine Art Designing Using Information- communication Technologies]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

14. Koval, V. O. (2013). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh vchyteliv-filolohiv u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh [Theoretical and methodical bases of formation of future teachers-philologists' professional competence in higher pedagogical educational institutions]. Extended abstract of doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

15. Kolos, K. R. (2011). Systema Moodle yak zasib rozvytku predmetnykh kompetentnostei uchyteliv informatyky v umovakh dystantsiinoi pisliadyplomnoi osvity [Moodle System as Way of Development of Teachers' of Informatics Subjective Competences in the Cases of Distant Postgraduate Education]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

16. Plyska, Yu. S. (2018). Tendentsii rozvytku osobystisnoi pedahohichnoi kultury vchytelia v Ukraini i Polshchi: porivnialnyi analiz [Trends in the development of teacher's personal pedagogical culture in Ukraine and Poland: a comparative analysis]. Doctor's thesis. Ostroh [in Ukrainian].

17. Popel, M. V. (2017). Khmarnyi servis SageMathCloud yak zasib formuvannia profesiinykh kompetentnostei vchytelia matematyky [The Cloud Service SageMathCloud as a Tool of Mathematics Teacher Professional Competencies Formation]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

18. Protska, S. M. (2019). Kompiuterno oriientovana metodyka formuvannia profesiino- pedahohichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv-filolohiv [Computer-based Methodology of Formation of a Professionalism-related Pedagogical Competency of the Future Teachersphilologists]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

19. Riazantseva, O. V. (2019). Formuvannia hotovnosti studentiv mahisterskoi pidhotovky do pedahohichnoi komunikatsii v umovakh dystantsiinoi osvity [Formation of the Readiness of Students of Master's Programme for Pedagogical Communication under Conditions of the Distance Education]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru