Організація очно-дистанціиного навчання з охорони праці у післядипломній педагогічній освіті

Размещено на http://www.allbest.ru

«Дніпровська академія неперервної освіти»

Дніпропетровської обласної ради

Організація очно-дистанціиного навчання з охорони праці у післядипломній педагогічній освіті

Organization of eye-distance training on occupational health and safety in postgraduate pedagogical education

Ковальчук І.М.,

канд. пед. наук,

доцент кафедри природничо-

математичної освіти

КЗВО «Дніпровська академія

неперервної освіти»

Дніпропетровської обласної ради

Колеснік Н.В.,

старший викладач кафедри природничо-математичної освіти КЗВО

Нікульченко В.В.,

старший викладач кафедри природничо-математичної освіти КЗВО

Стаття присвячена одній з актуальних проблем удосконалення системи організації курсів охорони праці та безпеки життєдіяльності за очно-дистанційною формою навчання у післядипломній педагогічній освіті. Зокрема, дистанційне навчання розглядається як ефективне доповнення до традиційних форм освіти, яке має потужний освітній потенціал та суттєво доповнює очні форми навчання. Автори статті зосереджують увагу на основних складових частинах організації очно-дистанційного навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності; визначають змістовий компонент програми курсів; наголошують на головних завданнях у вивченні курсу, до яких належать формування здібностей педагогічних працівників до теоретичного та практичного опанування знань та вмінь; готовність до організації та функціонування системи охорони праці в закладі освіти, а також управління нею; усвідомлення важливості створення сприятливих умов для запобігання травматизму серед учнів та працівників навчального закладу; зменшення впливу несприятливих факторів у навчальному середовищі. У статті також йдеться про сучасні вимоги до професійної компетентності педагогічних працівників у сфері охорони праці та безпеки життєдіяльності, критерії та форму перевірки знань. У статті виокремлено основні функціональні особливості та завдання викладача вищого закладу освіти в організації очно- дистанційного навчання; показано структуру створеної дистанційної освітньої платформи, її наповнення навчально-методичними матеріалами з охорони праці та визначено їхню роль в ефективності організації педагогічного процесу; зазначено роль особистісних якостей суб'єкта навчання в організації самостійної роботи із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Надано методичні рекомендації для слухачів курсів щодо роботи із законодавчо-нормативними документами з охорони праці; розкрито роль і зміст тренувальних тестів та практичних занять під час проведення курсів.

Автори доводять, що організація очно-дистанційної форми навчання може впливати на активізацію пізнавальної діяльності здо- бувачів освіти, підвищувати рівень самостійності у навчанні, формувати готовність організовувати власну діяльність. Ключові слова: організація, очно-дистанційне навчання, дистанційна платформа, електронний навчально-методичний комплекс, робота з текстами, практичні завдання, перевірка знань.

дистанційне навчання охорона праця

The article is devoted to one of the urgent problems in improving the system of organization of occupational safety and health courses for full-time and distance learning in postgraduate pedagogical education. In particular, distance learning is seen as an effective complement to traditional forms of education, which has a strong educational potential and significantly elaborates full-time learning. The authors of the article focus on the main components of the organization of full-time and distance learning in occupational safety and health; determine the content component of the course program; emphasize the main tasks in the study of the course, which include: the formation of the teachers' abilities to the theoretical and practical acquisition of knowledge and skills; readiness for the organization, functioning and management of the labor protection system in the educational institution; awareness of the importance of creating favorable conditions for injury prevention among students and staff of the educational institution; reducing the impact of adverse factors in the learning environment. The article also elucidates modern requirements for the professional competence of teachers in the field of occupational safety and health, criteria and form of testing. The article highlights the main functional features and tasks of a teacher of higher education in the organization of full-time and distance learning; the structure of the created distance educational platform, its filling with educational and methodical materials on labor protection is shown and their role in efficiency of the organization of pedagogical process is defined; the role of personal qualities of the subject of study in the organization of independent work with the use of modern information and communication technologies is also noted. Methodical recommendations for course participants on work with legislative and normative documents on labor protection are provided; the role and content of training tests and practical classes during the courses are revealed.

The authors discuss the way the organization of full-time and distance learning affects the activation of students' cognitive activity, increase the level of their independence in learning, to form a willingness to organize their own activities.

Key words: organization, full-time and

distance learning, remote platform, electronic educational and methodical complex, work with texts, practical tasks, knowledge testing.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Одним з основних завдань сучасної післядипломної педагогічної освіти є підвищення якості освіти, вихід її на рівень міжнародних освітніх стандартів.

Ці процеси пов'язані з необхідністю модернізації та широким використанням інноваційних технологій навчання, які фактично стають невід'ємною складовою частиною сучасних закладів вищої освіти.

У зв'язку з підвищенням вимог до рівня професійної компетентності та відповідальності педагогічних працівників із питань охорони праці назріла необхідність організації курсів на засадах інтеграції технологій дистанційного й традиційного навчання, спрямованої на періодичне оновлення теоретичних і практичних знань фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Початок ХХІ століття ознаменувався процесами впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери життєдіяльності суспільства, які набули міжнародного та загальнопланетарного характеру. Технологіям дистанційного навчання присвячуються праці таких учених та організаторів освіти й науки, як В. Биков, В. Гриценко, М. Згуров- ський, М. Золочевська, В. Кремень, В. Кухаренко, В. Луговий, Н. Морзе, В. Олійник, Є. Полат, П. Сте- фаненко, А. Харківська.

Дистанційне навчання - нові можливості навчання на відстані з новими методиками викладання, новими засобами подання навчального матеріалу, новими дидактичними принципами навчання, новими підходами до планування та організації навчального процесу [2, с. 7].

Останнім часом серед учених, практиків, споживачів дистанційних послуг точаться гострі дискусії щодо порівняння якості дистанційного та очного навчання. Так, згідно з концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні, дистанційна освіта визначається як форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується переважно за технологіями дистанційного навчання.

На думку В. Бикова, технології дистанційного навчання слід використовувати там, де вони можуть дати позитивний освітній та соціальний ефект. Вчений зазначає, що «дистанційна освіта виступає як ефективне доповнення до традиційних форм освіти, як засіб часткового вирішення її нагальних проблем, зокрема, використання цієї форми освіти дає можливість гнучкого за часом і високопрофесійного за змістом навчання різних предметних розділів знань, формування умінь і навичок роботи з багатьох навчальних дисциплін» [1, с. 115].

Інтеграція інформаційно-комунікаційних і традиційних технологій у процесі навчання - це зростаюча сфера з різноманітними визначеннями відповідно до різних аспектів її використання. З іншого боку, така інтеграція- це комплексний процес застосування технологій до освітньої системи для покращення викладання та навчання [3, с. 37].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз наукових джерел дає змогу визначити, що дистанційна форма навчання не є альтернативою традиційній формі, яка формувалась упродовж багатьох століть. Водночас в умовах об'єктивних процесів дистанційна освіта має потужний освітній потенціал, суттєво доповнює очні форми навчання, створюючи нові можливості у вдосконаленні способів і методів управління якістю освіти. Дистанційне навчання здатне інтегрувати весь масив засобів навчання та надавати їм якісно нового рівня.

Поєднання традиційної і дистанційної форм навчання створює найоптимальніші умови для реалізації принципів відкритої освіти. Такий підхід є відносно новим в організації курсів з охорони праці у післядипломній педагогічній освіті.

Мета статті. Метою статті є визначення напрямів удосконалення системи організації курсів охорони праці за очно-дистанційною формою навчання у післядипломній освіті для педагогічних працівників на прикладі Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради.

Виклад основного матеріалу

Навчання й перевірка знань педагогічних працівників з питань охорони праці в Дніпровській академії неперервної освіти (далі - Академія) здійснюється відповідно до вимог статті 18 Закону «Про охорону праці»; Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15; Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2006 р. № 304, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 р. за № 806/12680 (зі змінами).

На базі Академії навчання проходять керівники, заступники керівників районних (міських) органів управління освітою, закладів професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладів освіти, спеціалісти, викладачі з охорони праці, а також керівники закладів дошкільної, позашкільної та середньої освіти, їх заступники, відповідальні за організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладі освіти (далі - педагогічні працівники).

Організація курсів спрямована на створення системи безперервного навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії, надання першої домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварій відповідно до чинного законодавства.

Основними складовими частинами організації очно-дистанційного навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності є підготовка розпорядчих документів Департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації та Академії; складання навчальних планів, програм та іншої нормативної документації; сама організація педагогічного процесу; технічна та методична підтримка.

Змістовий компонент курсів визначає 36-годинна навчальна програма (нормативний документ), розроблена на основі примірного тематичного плану та примірної програми навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, що затверджені Наказом Міністерства освіти і науки від 31 січня 2019 р. № 97.

Програма курсів «Охорона праці та безпека життєдіяльності для педагогічних працівників» відображає сучасні вимоги до професійної компетентності спеціаліста, включає вивчення стану чинної законодавчо-нормативної бази з охорони праці, що постійно вдосконалюється та доповнюється, опрацювання теоретичних положень та основ практичної діяльності педагогічних працівників.

Головними акцентами у вивченні курсу є формування здібностей педагогічних працівників до структурування та практичного опанування знань і умінь щодо організації, функціонування та управління системою охорони праці в закладі освіти; створення сприятливих умов для запобігання травматизму серед учнів та працівників навчального закладу; зменшення впливу несприятливих факторів у навчальному середовищі.

У процесі вивчення курсу слухачі виконують такі завдання:

ознайомлюються з постійно обновлюваною нормативно-правовою базою з охорони праці та безпеки життєдіяльності;

навчаються використовувати нормативні документи з охорони праці загальнодержавного та галузевого рівнів у практичній діяльності та розробляти на їх основі нормативно-правові акти, діючі в межах конкретного закладу освіти;

розвивають уміння використовувати різні статті Закону «Про охорону праці» в професійній діяльності для створення безпечних умов навчання та праці;

формують уміння прийняття адекватних рішень у проблемних професійних ситуаціях та навички самостійного вивчення матеріалу з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності;

розвивають системне мислення щодо ефективного управління охороною праці у закладі освіти;

усвідомлюють неприпустимість вільного трактування законодавчо-нормативної бази з охорони праці та безпеки життєдіяльності;

формують активну життєву позицію щодо принципу пріоритетності охорони життя і здоров'я працівників та вихованців, учнів, студентів.

Важлива роль у ефективній організації очно- дистанційного навчання належить викладачам курсу, які взаємодіють із керівниками об'єднаних територіальних громад (ОТГ) та безпосередньо зі здобувачами освіти.

Основними функціональними особливостями викладачів Академії в організації очно-дистанційного навчання є такі:

орієнтація на досягнення поставлених цілей навчання;

розроблення електронного навчально-методичного комплексу з охорони праці (електронний навчально-методичний комплекс з охорони праці розуміємо як систему законодавчо-нормативних, інформаційних, методичних, програмних ресурсів, розміщених на освітніх платформах у мережі Інтернет та спрямованих на підвищення якості як самого педагогічного процесу, так і засвоєння навчального матеріалу здобувачами освіти);

формування груп, ознайомлення слухачів з розкладом;

координування пізнавального процесу;

постійне коригування, розвиток матеріалів курсу, що вивчається та публікації навчально-методичних матеріалів на дистанційній платформі;

інформування слухачів про можливість отримання консультацій з навчального курсу;

організація лекцій в онлайн-режимі, які забезпечують безпосередній контакт між викладачем та здобувачем освіти;

з'ясування труднощів у навчанні слухачів, які виникають під час навчання;

використання широкого арсеналу сучасних електронних ресурсів;

впровадження активних форм роботи у навчальний процес;

організація постійного зворотного зв'язку;

визначення критеріїв компетентності слухачів;

проведення співбесід зі слухачами в процесі іспиту.

В організації дистанційного навчання важливим завданням для викладачів курсу є створення дистанційної освітньої платформи. У нашому разі було створено блог «Дистанційне навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності» в комунальному закладі вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» (рис. 1). Основними структурними одиницями блогу стали методичні рекомендації; мультимедійні матеріали; нормативно-правова база з охорони праці; тренувальні тести; контрольні питання для підготовки до іспиту; практичні завдання для слухачів; навчальні матеріали. Оформлення навчального матеріалу за такими розділами стимулює до самоосвіти, допомагає слухачам легко відшукувати необхідну інформацію та закладати фундамент для формування міцних знань.

Рис. 1. Блог «Дистанційне навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності» в комунальному закладі вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти»

Під час дистанційного навчання основним напрямом в організації педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу стає керована самостійна робота із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Відповідно, значна роль у реалізації дистанційного навчання належить тим, хто навчається. Отже, набувають значущості такі особистісні якості суб'єкта навчання, як внутрішня мотивація, самодисципліна, готовність і здатність навчатись самостійно; сформованість умінь виділяти головне у великому обсязі інформаційного потоку; здатність коротко й точно формулювати повідомлення, власні думки, швидко обробляти та розподіляти інформацію, бачити причинно-наслідкові зв'язки. Очевидно, що той, хто не вміє вчитись, не знає, як працювати з інформацією.

Задля методичної підтримки педагогічного процесу та підвищення ефективності навчання були розроблені рекомендації щодо роботи з текстами або законодавчо-нормативними документами з охорони праці.

В кожному реченні, абзаці, кожній сторінці, розділі можна визначити головне й другорядне або підпорядковане. Під час першого знайомства важливо розкривати загальний зміст та вимоги нормативних документів, подумати, як отриману інформацію можна реалізувати у професійній діяльності.

У процесі читання необхідно зосереджувати увагу на тому, як розвивається думка. Будь-який текст має структуру, а саме головні етапи послідовності.

Під час роботи з текстами потрібно використовувати прийом виділення ключових слів, намагатися зрозуміти основні ідеї, поняття та порівняння з вимогами інших нормативних документів, встановлювати взаємозв'язки між законами та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

В опрацюванні законодавчо-нормативної бази з охорони праці цінним є намагання ставити питання, з'ясовувати незрозумілі слова, терміни, встановлювати неявно виражені логічні взаємозв'язки у нормативному документі, вступати з текстом в активний діалог. Здатність до формулювання питань по темі, що вивчається, є показником того, що опанування тексту нормативно-правового акта здійснюється не поверхнево чи формально, а усвідомлено.

Активне читання включає активне мислення. Слід пам'ятати, що складний текст має переваги, він сприяє нашому розвитку.

Ефективне вивчення будь-якої теми пов'язане з візуалізацію. Несхематизована, непро- мальована думка, яка не має ані зв'язків, ані взаємодії, є незавершеною. В опанування інформації неабиякий внесок робить використання техніки графічного моделювання навчальної інформації, тобто складання опорних логічно-смислових схем, які являють собою ущільнену інформаційну структуру у вигляді виокремлення головних змістових блоків або позицій відповідного документа чи виділення ключових слів, що поєднують зміст у єдине ціле. Створення схеми означає розуміння та перетворення головних понять мовою образів у символічній або графічній формі, які утворюють тему або сферу нашого аналізу чи дослідження. Іншими словами, схема - це мережа ключових складових частин, аналітично відображених у взаємодії.

Міцні знання закріплюються в пам'яті під час багаторазового повторення.

Важливою складовою частиною у розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у сфері охорони праці є виконання практичних завдань різної складності. Комплексні практичні завдання дають змогу виконувати такі функції:

структурувати та закріплювати знання навколо ключових проблем у цій галузі;

розвивати здібності до самоосвіти слухачів, перетворювати теоретичні знання на практичні навички;

з'ясовувати рівень загального бачення слухачами проблем, що розглядаються, та здійснювати попередній контроль знань.

Під час практичних занять керівному складу педагогічних працівників пропонується структурувати та провести аналіз організаційно-облікових документів щодо організації навчання педагогічних працівників з охорони праці в закладі освіти (наказ про організацію навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладі освіти; протокол перевірки знань педагогічних працівників з охорони праці та безпеки життєдіяльності; журнали реєстрації інструктажів з охорони праці та безпеки життєдіяльності), а також інших нормативно-правових актів.

Практичні заняття дають змогу виявити недоліки ведення документації з охорони праці у закладі освіти; проаналізувати деякі небезпечні виробничі ситуації; виробити алгоритми швидкого реагування на небезпечні ситуації тощо. Наявність практичних завдань вимагає від викладачів їх обов'язкової перевірки, в ході яких з'ясовуються проблемні зони та організовується відповідна робота над помилками.

Навчальний курс включає також перелік чинних нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності, рекомендованих для самостійного опрацювання слухачами курсів.

Водночас кожній людині цікаво перевірити себе, дізнатись, наскільки успішно просувається засвоєння матеріалу. Задля підвищення інтерактивності дистанційного навчання, активізації навчальних дій, формування навчального досвіду, самоперевірки та підготовки до екзамену слухачам пропонується самостійно виконати тренувальні тестові завдання з охорони праці та безпеки життєдіяльності, розроблені відповідно до тем, що вивчаються.

Тема «Організація роботи з охорони праці учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти».

На кого покладається відповідальність за збереження життя і здоров'я здобувачів освіти під час освітнього процесу?

на керівника закладу освіти;

на заступника керівника закладу освіти з навчально-виховної роботи;

на заступника керівника закладу освіти з адміністративно-господарської роботи;

на завідувача кабінетом, лабораторією, майстернею, навчально-виробничою майстернею;

на викладача, учителя, вихователя, класного керівника.

Хто організовує роботу з розроблення програми вступного інструктажу та забезпечує проведення всіх видів інструктажів?

керівник органу управління освітою;

керівник закладу освіти;

заступник керівника закладу освіти з навчально-виховної роботи;

заступник керівника закладу освіти з адміністративно-господарської роботи.

Хто забезпечує навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності здобувачів освіти?

керівник закладу освіти;

заступник керівника закладу освіти з навчально-виховної роботи;

заступник керівника закладу освіти з адміністративно-господарської роботи;

відповідальна особа з охорони праці.

Тема «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

В який строк лікувально-профілактичний заклад повинен передати екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві?

протягом трьох годин з використанням засобів зв'язку;

невідкладно з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії;

протягом двох годин з використанням засобів зв'язку та не пізніше наступного робочого дня на паперовому носії;

протягом двох робочих днів.

Основною формою контролю знань є іспит. Результати складання іспиту оцінюються за шкалою «знає», «не знає». Слухачам надається можливість ознайомитись із контрольними питаннями та підготуватись до перевірки знань, яка проходить в очному форматі за усною співбесідою, організованою комісією Департаменту освіти і науки облдержадміністрації у Дніпропетровській області (далі - Комісія).

Успішним опануванням програми з охорони праці та безпеки життєдіяльності слід вважати уміння працювати з нормативно-правовою базою з охорони праці та безпеки життєдіяльності; компетентні відповіді під час співбесіди на додаткові запитання членів Комісії; володіння понятійним апаратом; виконання передбачених програмою практичних завдань. Незадовільні результати заліку фіксуються тоді, коли слухач робить принципові помилки у відповідях; слабо орієнтується у нормативно-правовій базі з охорони праці; не володіє понятійним апаратом; утруднюється дати відповідь на додаткові питання. Відповідно до чинного законодавства про охорону праці, у разі отримання слухачем незадовільного результату під час іспиту повторна перевірка знань призначається Комісією впродовж місяця.

У разі успішного складання іспиту слухачі отримують документ, виданий Академією, а саме свідоцтво про підвищення кваліфікації педагогічних працівників за 36-годинною програмою, що складає 1,2 кредити, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21 серпня 2019 р. № 800. Водночас слухачі отримують кваліфікаційне посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2006 р. № 304.

Варто відзначити, що організація очно-дистанційної форми навчання може впливати на активізацію пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підвищувати рівень самостійності у навчанні, формувати готовність організовувати власну діяльність. Так, за період із квітня 2020 р. по березень 2021 р. навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності в Академії пройшли 1 309 осіб. Графік блогу (рис. 2) за той самий період демонструє рівень активності відвідувань користувачів, який складає 22,8 тис.

Рис. 2. Графік відвідувань здобувачами освіти блогу з охорони праці та безпеки життєдіяльності в комунальному закладі вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти»

Таким чином, можна визначити, що кожний зі слухачів відвідав блог у середньому 17,4 разів. Це дає нам змогу стверджувати, що створення електронної дистанційної платформи впливає на продуктивність організації педагогічного процесу та стає необхідною умовою сучасної системи підвищення кваліфікації у післядипломній педагогічній освіті.

Водночас намагання команди викладачів Академії максимально ефективно забезпечити навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності інформаційними, технологічними ресурсами та навчально-методичними матеріалами не є завершеними. Будь-яка робота потребує перевірки та критичної оцінки, які дадуть змогу вносити корективи у педагогічний процес.

З іншого боку, позитивні відгуки користувачів блогу стимулюють діяльність викладачів, дають усвідомлення того, що їхня робота має значення. На рис. 3 відображено деякі відгуки слухачів щодо організації курсів з охорони праці. Наприклад, Надія Мартинюк відзначила: «Дякуємо за систематизовані розділи й матеріали на сайті, за корисні, компактно створені, але й насичені інформацією, презентаціями з різних навчальних тем, що стосуються охорони праці»; користувач «Відділ з гуманітарних дисциплін» залишила коментар: «Дуже змістовна та корисна інформація, дякую!»; відвідувач Олена занотувала: «Презентації насичені, змістовні. Дуже багато інформації для роботи. Дякую!».

Рис. 3. Відгуки користувачів блогу з охорони праці та безпеки життєдіяльності в комунальному закладі вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти»

Висновки

Проведене дослідження дало змогу визначити напрями вдосконалення курсів з охорони праці зі впровадженням очно-дистанційної форми навчання. З одного боку, використання телекомунікаційних та інформаційних технологій дає змогу проводити відеозустрічі зі слухачами в синхронному й асинхронному режимах; розміщувати на дистанційних платформах навчально-методичні матеріали та інформацію, необхідну для організації педагогічного процесу; організовувати інтерактивну взаємодію. З іншого боку, проведення практичних занять та здійснення підсумкового контролю знань в очному форматі створюють умови для підтримки комунікативної діяльності слухачів між собою, з викладачами, які мають можливість оперативно розпізнавати труднощі у навчанні та коригувати педагогічний процес. Наступним завданням нашого дослідження є вивчення методів активізації зворотного зв'язку зі здобувачами освіти у процесі організації очно-дистанційного навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності у післядипломній педагогічній освіті.

Бібліографічний список

Биков В. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія. Київ : Атіка, 2009. 684 с.

Бакалов В., Крук Б., Журавлева О. Дистанционное обучение: концепция, содержание, управление : учебное пособие. Москва : Горячая линия - Телеком, 2008. 107 с.

Хабюк А. Інтеграція інформаційно-комунікаційних і традиційних технологій у підвищенні кваліфікації вчителя предмета «Захист Вітчизни» : дис. ... канд. пед. наук : спец. 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)» ; Національний університет «Львівська політехніка». Львів, 2020. 228 с.

Размещено на Allbest.ru