Використання особистісно-орієнтованих освітніх технологій у формуванні математичних компетенцій

При викладанні математики в коледжі постає потреба до використання таких технологій, які є альтернативними існуючим традиційним формам навчання. Спираючись на дослідження проведені психологами та учителями-методистами приходимо до того, що підвищити активність студентів та ефективність навчання можна використовуючи технології навчання, наведені на рис. 6.

Рис. 6 Використовувані технології навчання

Можна впевнено стверджувати, що пізнавальний інтерес при груповій формі діяльності розширює сферу виявлення вже сформованих інтересів учнів, сприяє виникненню нових захоплень, створює умови для більш повної реалізації особистості через обмін зацікавленістю [8].

Функції групової роботи, наведені на рис. 7, форми - на рис. 8.

Рис. 7 Функції групової роботи

Рис. 8 Використання форм групової роботи на різних етапах заняття

При використання групової технології можливо виконати більший обсяг роботи за визначений проміжок часу.

Переваги використання групової технології наступні:

? на визначеному етапі заняття підвищується результативність у засвоєнні знань;

? на визначеному етапі заняття краще формуються вміння;

? розвиток здатності до співпраці;

? розвиток здатності до рефлексії, самоконтролю, взаємоконтролю.

За результатами аналізу проведених досліджень під час викладання навчального матеріалу з математики у початкових курсів НЗ другої рівня встановлено, що з ООТ ефективною є технологія розвивального навчання (ТРН). Дана технологія досконало вивчена для учнів молодших класів, але необґрунтовано відкидається у старшій школі і безперечно може бути використана для формування навченості студентів коледжу, особливо першого курсу. ТРН ґрунтується на уявленні про розвиток студента, як суб'єкта особистої діяльності. Розвивальне навчання - основа формування самостійної, а в подальшому - творчої особистості. Вимоги до побудови заняття згідно з ТРН наведені на рис. 9.

Рис. 9 Етапи заняття за ТРН

Згідно з [9] «розвивальне навчання - такий процес діяльності, у ході якого кожен студент повинен самостійно або за допомогою викладача осмислити матеріал, творчо застосувати його в нестандартних умовах та свідомо запам'ятати для подальшого навчання». Модель розвивального навчання розрахована на вдосконалення розумових процесів з урахуванням можливостей кожної дитини.

Головна мета ТРН - формування самостійного, творчого, активного мислення у студента, і поступовий перехід до самостійного навчання. Завданням ТРН є формування особистості з гнучким розумом, розвиненими потребами до дальшого пізнання та самостійних дій, певними навичками та творчими здібностями. Головною метою викладача є створення таких умов, щоб кожен студент зумів досягти успіху та вірив у свої власні сили. Завдання наставника дати відчути радість від здолання труднощів, зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля.

Автором технології вважають російського педагога А. Бєлкіна [10].

Дієвою технологією саме у викладанні точних дисциплін є технологія проблемного навчання (ТПН).

Згідно з [11] метою ТПН є забезпечення активного ставлення студентів до оволодіння знаннями, уміннями і навичками, інтенсивного розвитку їхньої самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей, розв'язування навчальних завдань за допомогою не до кінця визначених пізнавальних.

Характерна риса проблемного навчання - постановка перед студентами проблемного завдання, яке створює проблемну ситуацію [12]. В основі ТПН - розвиток викладачем самостійної пошукової діяльності студента із розв'язання навчальних проблем, у ході якої формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.

Вміле створення проблемної ситуації, створення протиріччя, стимулює студента до потреби розв'язувати її. Переваги та недоліки проблемного навчання, згідно з [13] наведені на рис. 10.

Рис. 10 Переваги та недоліки проблемного навчання

Питання, які можуть бути сформовані викладачем, мають викликати інтелектуальні труднощі студентів, направленні на їх розумовий пошук. Висновок повинен спиратися на висновки, які зроблять студенти [13].

Важливою частиною навчальної діяльності є мотиваційний аспект. Для мотивації студентів, зацікавленні їх до вивчення предмету, створення позитивно ставлення до навчання в цілому у своїй діяльності використовую ігрові технології навчання (ІТН).

Згідно з [16] можна з впевненістю стверджувати, що гра ефективний засіб активізації, вона мотиваційна за своєю діяльністю, дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок, багатофункціональна, її вплив на студента неможливо обмежити одним аспектом.

За аналізом результатів застосування ігрових технологій складністю, є те, що для організації гри на занятті необхідна висока обізнаність студентів в темі матеріалу, що розглядається. Якщо студенти мають різні рівні знань та умінь, неякісну підготовку, то організувати їх у гру і задіяти всю аудиторію буде практично неможливо. Тому на заняттях з математики краще використовувати ігрові ситуації, які дозволяють підвищити інтерес студентів до предмету, роблять заняття різноманітними, більш цікавими, підвищують активність, навіть пасивних студентів.

Розвиток математичного мислення, аналізу математичних зв'язків, логічних висновків, припущень, можливих наслідків тощо, неможливо, без розвитку критичного мислення студента.

Технологія розвитку критичного мислення (ТРКМ) формує творче мислення, сприяє розвитку креативності, і є однією з найефективніших технологій навчання математики.

Згідно з роботами М. Ліпмана [17] можна виділити 6 ключових елементів критичного мислення, які наведені на рисунку 11.

Рис. 11 Ключові елементи критичного мислення

В своїй практичній діяльності для розвитку критичного мислення в математиці ми керуемося такими принципами:

? у навчання включаємо завдання на доведення, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня;

? навчальний процес намагаємось організовувати як дослідження студентами певної теми, використовую при цьому інтерактивні методи навчання;

? результатом навчання є вироблення власних суджень, що формуються під час виконання певної системи завдань, яка активізує мислення студента;

? навчаємо працювати зі схемами, таблицями та графіками, прочитувати різні математичні формули, розвиваю уміння їх застосовувати при розв'язанні задач більш складного рівня;

? мотивуємо до обговорення проблем, що виникають в процесі рішення задач, розвиваю вміння прийти до кінцевого результату, спонукаю не уникати складнощів розв'язання, а переборювати їх.

З аналізу проведених досліджень під час викладання теоретичного матеріалу, встановлено, що найважливішою умовою критичного мислення є здатність до співпраці, оскільки вона підтримує діалог, спільну мету та взаємне вивчення цінностей. Щоб досягти спільного консенсусу, студенти повинні вміти працювати колективно, захопитися спільною ідеєю для пошуку істини. Викладач виступає в ролі головного генератора, надихає всіх на взаємну підтримку і є більше партнером налаштованим на співпрацю.

На теперішній час вже неможливо викладати предмети традиційно: у центрі навчального процесу знаходиться викладач, студенти слухають пояснення, виконують завдання. Введення інтерактивних методик дає можливість докорінно змінити ставлення до об'єкта навчання [18].

Реалізація інтерактивного навчання потребує створення наступних умов:

? багатосторонній тип комунікації, що відтворюється в навчальному процесі;

? сприятлива, позитивна психологічна атмосфера в аудиторії під час заняття;

? норми спільної праці, що виробляються разом;

? спеціальне розташування меблів;

? обладнання навчальної аудиторії й різноманітні матеріали, що можуть використовуватися під час занять.

Згідно з [18] залежно від мети та форми організації навчальної діяльності інтерактивні технології можна розподілити на групи, наведені на рисунку 12.

Рис. 12 Розподіл інтерактивних технологій навчання на групи

На заняттях ми, частіше використовуємо парну або колективно-групову роботу, це може відбуватися на початку нового заняття замість опитування, одразу ж після викладання нового матеріалу для формування первинних умінь та навичок, для перевірки знань студентів.

Серед інтерактивних методів навчання традиційно використовую метод розв'язання проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою, так званий «мозковий штурм». Мозковий штурм дозволяє отримати кілька варіантів розв'язання конкретної проблеми.

Технологія навчання у дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності у процесі навчання. В дидактиці дехто з фахівців відносить дискусію як до методів навчання (способів роботи зі змістом навчального матеріалу), так і до форм організації навчання. При чому слід відзначити деякі важливі моменти організації дискусії, наведені на рисунку 13.

Рис. 13 Організація дискусії

Рис. 14 Фактори успішності дискусії

Запорукою успішності дискусії є організація, згідно з факторами, наведеними на рисунку 14.

Відповідно до рекомендацій, викладених у [18] студентам можна запропонувати наступні правила:

? говоріть по черзі, а не всі одночасно;

? не перебивайте того, хто говорить;

? критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила;

? поважайте всі висловлені думки (точки зору);

? не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує;

? не змінюйте тему дискусії;

? намагайтесь заохочувати до участі в дискусії інших.

Метод дискусії навчає студентів висловлювати свої математичні ідеї спираючись тільки на закони математики, що обумовлює розвиток критичного мислення, вміння чітко сформулювати проблему та визначити шляхи її розв'язання. Також даний метод сприяє розвитку самостійного навчання студентів.

Проблемою у використанні даного методу може стати недостатня обізнаність з теми, що вивчається, бо для пошуку відповіді необхідна певна база знань. Тому без усвідомленого підходу студентів до навчання даний метод можна застосувати тільки частково, на окремих етапах заняття, для мотивації до вивчення тем.

Обговорення