Комплексна система профорієнтаційної роботи з молоддю як шлях до ефективної зайнятості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплексна система профорієнтаційної роботи з молоддю як шлях до ефективної зайнятості

Житинська Марія Олександрівна кандидат педагогічних наук, старша викладачка кафедри соціальної освіти та соціальної роботи, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ

Анотація

Стаття присвячена розкриттю проблеми комплексної профорієнтаційної роботи з молоддю як шляху до ефективної зайнятості. Автор аналізує основні підходи до організації профорієнтаційної діяльності з молоддю: діяльнісний, особистійно-орієнтований, компетентнісний, інформаційний, активізуючий, діагностико-консультативний. Однак в роботі автором робиться акцент на системному підході, який дозволяє розглядати профорієнтаційну роботу як сукупність взаємопов'язаних компонентів, що мають ресурси, ціль, взаємодіють з зовнішнім середовищем та мають зворотній зв'язок. Автор розкриває поняття "ефективна зайнятість" "профорієнтаційна діяльність". В роботі представлені практики профорієнтації, що організовуються центром соціальних служб та результати зовнішнього незалежного опитування отримувачів соціальних послуг щодо їх обізнаності в питаннях профорієнтації. В роботі виокремлено характеристики конкурентоспроможного фахівця, яких можливо набути при організації цілеспрямованої системної діяльності щодо підтримки молоді на шляху професійного самовизначення, а саме: здатність до професійного вдосконалення; готовність переключатися з одного виду діяльності на інший; бути економічно активним, інтелектуально незалежним, інноваційним; мати такі якості, як чіткість цілей та ціннісних орієнтацій, стресостійкість, здатність до ризику та творче ставлення до своєї діяльності. Загальні методи дослідження передбачають застосування аналізу визначених джерел та можливостей вдосконалення профорієнтаційної роботи з молоддю задля сприяння ефективній зайнятості. Результати дослідження: сформоване уявлення про комплексну профорієнтаційної роботи з молоддю як шлях до ефективної зайнятості. молодь профорієнтаційний компетентнісний

Ключові слова: ефективна зайнятість, професійне самовизначення, молодь, профорієнтація, конкурентоспроможність, ринок праці.

Zhytynska Maria Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer, National Pedagogical University named after MP Drahomanov, Kyiv

COMPREHENSIVE SYSTEM OF VOCATIONAL GUIDANCE WORK WITH YOUTH AS A WAY TO EFFECTIVE EMPLOYMENT

Abstract

The article is devoted to revealing the problem of complex career guidance work with young people as a way to effective employment. The author analyzes the main approaches to the organization of career guidance activities with young people: activity, personality-oriented, competence, information, activating, diagnostic and consulting. However, the author emphasizes the system approach, which allows us to consider career guidance work as a set of interconnected components that have resources, purpose, interact with the external environment and have feedback. The author reveals the concept of "effective employment" "career guidance". The paper presents career guidance practices organized by the Center for Social Services and the results of an external independent survey of social service recipients on their awareness of career guidance issues.

The paper highlights the characteristics of a competitive specialist, which can be acquired in the organization of purposeful systematic activities to support young people on the path of professional self-determination, namely: the ability to professional development; willingness to switch from one activity to another; be economically active, intellectually independent, innovative; have such qualities as clarity of goals and values, stress resistance, ability to take risks and creative attitude to their activities

General research methods include the use of analysis of identified sources and opportunities to improve career guidance work with young people to promote effective employment. The results of the study: formed an idea of integrated career guidance work with young people as a way to effective employment.

Keywords: effective employment, professional self-determination, youth, career guidance, competitiveness, labor market.

Постановка проблеми. В сучасних умовах українська молодь є однією з найбільш вразливих категорій населення в економічному та соціально - правовому аспекті. Вона живе в підвищеній соціальній напрузі і психологічному дискомфорті, як результат поширюються такі негативні тенденції як наркоманія, алкоголізм, проституція. Гостро постає проблема працевлаштування та професійного вибору, що породжує високий рівень безробіття молодого населення в країні, збільшує міграційні процеси та потребу в перекваліфікації. Тому для кожної держави одним зі стратегічних завдань має бути формування та реалізація ефективної, спрямованої на позитивні зміни, державної молодіжної політики.

Сучасний ринок праці зосереджений на вимогах якості підготовки кваліфікованих фахівців, подоланні розриву між рівнем теоретичних знань і практикою їх застосування, високому рівні професійної компетентності, вмінні критично мислити та здатності застосовувати сучасні спеціальні знання з певної галузі виробництва. Саме тому, вибір професії молодої людини стає надзвичайно важливим етапом розвитку її особистості та виступає ключовим фактором у формуванні ефективної зайнятості населення.

Під ефективною зайнятістю ми розуміємо зайнятість, що передбачає створення конкурентних умов на ринку праці, високий рівень мобільності робочої сили та її універсалізацію. Відтак слід наголосити, що людина в сучасних умовах ринку праці має стати активним суб'єктом професійного самовизначення та саморозвитку. Це та людина, яка прагне досягнути вершин професійної майстерності, стати професіоналом своєї справи і забезпечити в такий спосіб безпеку власної життєдіяльності та професійної праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Результати вивчення наукових джерел дають підстави констатувати, що висвітленню питань сутності та ролі професійної орієнтації молоді присвячені дослідження багатьох вітчизняних вчених, зокрема, Є. Клімова, К. Варнавського, Б. Федоришина, Г. Костюка, В. Рибалка, Г. Балла, А. Макаренка, В. Сухомлинського, С. Шацького. За останнє десятиріччя за цією проблематикою було захищено ряд дисертаційних досліджень, зокрема Ю. Загребнюк [1], М. Мельник [2], М. Тименко [3], Л. Федоренко [4], та ін.

Проте поряд з достатньо великою цікавістю до питань професійного вибору та профорієнтації як механізму його сприяння в теоретичній площині, на практиці система освіти в Україні і досі не включає профорієнтаційну роботу ні в навчальний, ні в виховний процес. Профорієнтаційна діяльність не є наразі комплексною і системною діяльністю, що має супроводжувати людину в процесі її професійного становлення.

Мета статті: схарактеризувати профорієнтаційну роботу з молоддю як шлях до ефективної зайнятості та дослідити наявні практики організації профорієнтаційної роботи серед молоді на шляху їх професійного самовизначення.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні в Україні існує проблема розбалансованості ринку праці та ринку освітніх послуг. Зокрема це проявляється у відсутності відповідності між кількістю та структурою робочих місць, які визначають попит на працю, з чисельністю і структурою економічно активної частини населення; нерівномірністю нормативно визначеної системи класифікації професій і попиту роботодавців у робочій силі з певною класифікацією; розбалансованістю між професійно-кваліфікаційною структурою спеціалістів-випускників навчальних закладів з потребам ринку праці.

Ефективна зайнятість на сьогодні пов'язана з важливою властивістю робочої сили як її конкурентоспроможність. В свою чергу недостатній рівень професійної гнучкості значно обмежує функціонал працівника, що загрожує послабленням його конкурентних позицій. На нашу думку, конкурентоспроможність робочої сили досягається лише за умов її постійного внутрішнього удосконалення, тобто поглиблення знань, умінь і навичок, підтримки морального та фізичного здоров'я. Іншими словами, конкурентоспроможність робочої сили є результатом розвитку особистості.

Однак без усвідомлення та визначення власного життєвого та професійного шляху, вектору індивідуального розвитку складно витримувати конкуренцію, оскільки постійний пошук "себе", відсутність цілісного бачення власної ролі та місця у суспільстві сприяє хаотичності на безсистемності у діях. Нам імпонує підхід академіка Г. Костюка, який зазначав, що особистість є складною цілісною системою, здатною до саморегуляції, самопідтримки, самовідтворення і самовдосконалення. Як цілісна система, особистість одночасно є складовою іншої, значно більшої системи - людського індивіда [27]. Автор зазначав, що в процесі свого розвитку особистість через власну діяльність прагне саморозвитку, самовдосконалення, що відбувається в процесі ігрової, навчальної та трудової діяльності.

В Україні більшість соціальних служб для молоді розробляють та реалізують спеціальні соціальні програми, спрямовані не лише на професійне самовизначення, але й працевлаштування та професійну зайнятості молоді.

Говорячи про поняття "професійна орієнтація", розуміють допомогу особистості у використанні власних, притаманних їй особливостей, надання можливості розвивати їх так, щоб вона була спроможною обирати для себе галузі навчання та праці в ході мінливих умов її життя з метою, з одного боку, бути корисною суспільству, а з іншого - досягти самореалізації [5].

Розглядаючи специфіку діяльності суб'єктів профорієнтаційної роботи, ми можемо констатувати існування різних підходів до її організації. Особистісно - орієнтований підхід до профорієнтаційної роботи забезпечує вивчення та врахування індивідуальних психофізіологічних особливостей особи, її інтересів і запитів та розвиток здібностей, необхідних для реалізації цих запитів. Натомість діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок застосовувати здобуті знання у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного і природного середовища, адаптації до соціально - економічних перетворень. За компетентнісного підходу здійснення профорієнтаційної діяльності направлене на формування здатності будувати власну професійну траєкторію на основі знань про індивідуальні особливості, запити і можливості, потреби ринку праці у спеціалістах. Головним завданням профорієнтаційної роботи за інформаційним підходом є забезпечення різноманітності достовірної інформації про сучасні вимоги ринку праці та особливості потреб у кваліфікованих працівниках. Діагностико- консультаційний підхід до здійснення профорієнтаційної роботи полягає у встановленні відповідності особи тому чи іншому виду діяльності, що відбувається шляхом зіставлення її індивідуальних особливостей з вимогами професії. Відповідно до активізуючого підходу, профорієнтаційна діяльність організовується з метою формування внутрішньої готовності до самостійної та усвідомленої побудови свого професійного та життєвого шляху [6].

В свою чергу, ми наголошуємо на застосуванні системного підходу у здійсненні профорієнтаційної діяльності, оскільки він дозволяє розглядати профорієнтаційну роботу як сукупність взаємопов'язаних компонентів, що мають ресурси, ціль, взаємодіють з зовнішнім середовищем та мають зворотній зв'язок.

Особливістю профорієнтації сьогодні, є розширення самого трактування поняття "самовизначення", розуміння його не як первинного вибору професії, а як тривалого процесу розвитку особистості, детермінованого внутрішньою активністю людини у формуванні перспективи особистісного та професійного становлення, проектуванні стратегії руху до професії.

Відтак, ми розглядаємо профорієнтаційну діяльність як цілеспрямовану системну діяльність щодо підтримки молоді на шляху професійного самовизначення відповідно до її особистих схильностей, інтересів, здібностей, водночас, пов'язаною із суспільними потребами в кадрах певних професій і різних рівнів кваліфікації.

Виходячи з означеного можна стверджувати, що профорієнтаційна діяльність повинна сприяти розвитку у молодих людей важливих на сьогодні характеристик майбутнього працівника здатного до конкуренції, а саме: здатність до професійного вдосконалення; готовність переключатися з одного виду діяльності на інший; бути економічно активним, інтелектуально незалежним, інноваційним; мати такі якості, як чіткість цілей та ціннісних орієнтацій, стресостійкість, здатність до ризику та творче ставлення до своєї діяльності.

Аналізуючи практику впровадження інноваційних технологій соціальної роботи з молоддю в процесі їх професійного самовизначення було проаналізовано досвід Центрів соціальних служб.

Безпосередньо Київським міським центром соціальних служб організовується залучення молоді до здійснення волонтерської діяльності у сфері надання соціальних послуг. Основними тематичними навчальними курсами в цій площині є: навчальний курс "Школа волонтерів" для учнівської та студентської молоді, спрямований на отримання необхідної інформації про волонтерство, формування вмінь та навичок необхідних для здійснення цієї діяльності; навчальний курс "Цілі сталого розвитку" спрямований на формування активної життєвої позиції молоді; навчальний курс для учнівської та студентської молоді "Участь молоді у прийняті рішень" метою якого є формування навичок самостійного прийняття рішень; традиційне загальноміське свято "Юнь Києва запрошує! Під гаслом "Місто твоїх можливостей" для залучення дітей та молоді до соціально -корисної діяльності, формування активної громадянської позиції.

Окремо заслуговує на увагу проект для підлітків та дорослих, які прагнуть змінити та знайти себе в професії - Платформа профорієнтації "Потенціал". В межах проекту запропоновані такі види послуг:

• психологічна діагностика професійної спрямованості за методиками міжнародного зразка адаптованими для України. Для осіб віком 14 -25 років - Magellano University та для осіб 16-59 років - SDS - 5;

• індивідуальні консультації з кар'єрним консультантом;

• групові заняття для підлітків за програмою "Потенціал" (затвердженою НМЦ ІППЩ КУ ім. Б.Грінченка);

• психологічна підтримка;

• створення спільного простору для цікавих та інформативних зустрічей з метою професійного самовизначення.

Виходячи з усвідомлення, що наявність у працівника чіткого уявлення про професію та професійну мету; бажання розвиватись у заданому напрямку зменшить проблему відтоку кадрів, та сприятиме розвитку різних галузей виробництва на основі особистісної ініціативності та зацікавленості, нами було організовано зовнішнє незалежне опитування отримувачів соціальних послуг. Метою опитування стало з'ясування рівня поінформованості підлітків та молоді в питаннях професійного вибору та визначення основних факторів впливу на професійний вибір молодої людини, мотивацію вибору, причини невизначеності та основних потреб в процесі професійного самовизначення.

Експериментальну групу склали 60 осіб віком від 14-22 років: 42% дівчат та 58% хлопців. Відповідаючи на перше питання анкети: "Чи обрали Ви професію (або вид діяльності), якою б хотіли займатися по житті" було встановлено, що майже 56% респондентів мають сумніви у правильності професійного вибору.

Було встановлено, що на професійний вибір переважно впливає: 54% - поради батьків; 23% - інформація з Інтернету. Натомість лише 11% визначили вплив від рекомендацій шкільних психологів, вчителів. Це дає підстави припустити, що форми профорієнтаційної роботи, що застосовуються в школі є малоефективними, а профорієнтаційна робота потребує системності та комплексності.

Рис. 1. Визначальні фактори впливу на вибір професійної діяльності

Аналізуючи відповіді на питання "Що було/є визначальним при виборі подальшого навчання чи конкретного фаху", встановлено, що майже 52% респондентів орієнтовані на престижність та високий рівень заробітної плати (27% та 25% відповідно); 11% - головним критерієм визначають можливість працевлаштування за обраною професією; 8% - поради друзів. Лише 19% респондентів акцентували увагу на тому, що вибір професії має відповідати інтересам, реалізовувати основні захоплення. Були й такі, що ще не визначились або назвали інші варіанти - 12%. (див. рис.1)

Даючи відповідь на питання "Що може допомогти Вам зробити професійний вибір" переважна більшість опитуваних (76%) визначили, що це усвідомлення своїх професійних нахилів, особистісних якостей. Можемо зробити висновок, що більшість підлітків та молоді не володіють інструментами, які б допомогли їм оцінити себе та свої вміння, зіставити особистісні якості з професійними вимогами. Розуміючи це, вбачаємо, що проблемою профорієнтаційної роботи є брак практичного інструментарію для сприяння професійному самовизначенню молодої людини.

Отримані результати відповідей на наступне питання "Як Ви оцінюєте рівень своєї поінформованості про майбутню професію" засвідчують досить не високий рівень самооцінки щодо поінформованості про майбутню професію. Слід відмінити той факт, що молоді люди орієнтовані на отримання позитивної інформації про професію, її кращі сторони. Натомість недоліками, ризиками та можливими труднощами майже не цікавляться. Головним критерієм для сучасної молодої людини є престижність праці, високий рівень заробітної плати. Відсутність розуміння негативних сторін тієї чи іншої професії в результаті може призвести до виникнення суперечностей в процесі професійного самовизначення, зокрема між очікуваннями від праці та реальною картиною в практичній діяльності.

Відповідаючи на питання: "Чого бракує сьогодні в державі, для сприяння професійному самовизначенню молодої людини" респонденти відмітили, що важливим недоліком в існуючій профорієнтаційній роботі є відсутність можливості практичної спроби себе в тій чи іншій професії ще до початку трудової діяльності. Молоді люди переважно знають про професію зі слів та розповідей інших, проте оцінити чи підходить та чи інша діяльність саме для конкретної людини можливо лише на основі діяльнісного підходу. Окрім цього значна кількість опитаних акцентувала увагу, на потребі системності заходів з профорієнтації на всіх рівнях соціальних відносин: школі, вищих навчальних закладах, поза навчальній діяльності. Ще однією важливою проблемою було визначено відсутність кваліфікованого спеціаліста в сфері професійного самовизначення в школі, наприклад консультанта з кар'єри, який би здійснював супровід молодої людини в процесі її професійного становлення.

Останнє питання анкети стосувалось визначення найважливіших особистісних цінностей. Респондентам було запропоновано визначити пріоритетність цінностей від найбільш важливих відповідно до себе. В п'ятірку найголовніших цінностей сучасної молоді увійшли: 1.- отримання матеріальної незалежності (62%); 2. - жити в достатку без побутових проблем (54%); 3. Отримати вищу освіту - 46%; 4. - досягнути високої посади та бути значимими в суспільстві - 39%; 5. - створити щасливу родину - 36% (див. рис.2)

Рис. 2. Цінності сучасної молоді

Результати дослідження: Зовнішнє опитування показало, що для того, щоб процес професійного самовизначення був свідомий та ефективним слід враховувати як мінімум три головні фактори: інформування (було встановлено, що респонденти не володіють достатньою інформацією для професійного вибору). Так на питання "Як Ви оцінюєте рівень своєї поінформованості про майбутню професію?" 36% опитаних його як низький; 13% - майже відсутній; 42% - невисокий (переважно інформація отримана з засобів масової інформації); як високий, - є досвід практичної роботи в даній області; і лише 9%; - оцінили рівень поінформованості як високий оскільки вже мають не лише теоретичне уявлення про обрану професію, а й мали можливість практикувати (працювали, допомагали на волонтерських засадах, тощо); знання своїх особистісних можливостей та вміння співвідносити особисті якості з вимогами професії.

Не менш важливим на думку респондентів стала проблема педагогічного супроводу процесу професійного самовизначення. Практично всі опитані (92%) акцентували, що потребують професійної допомоги в процесі визначення майбутньої сфери трудової діяльності, зокрема в питаннях оцінки власних можливостей, зіставлення їх з вимогами професії, сприянні розкриття сильних сторін особистості, тощо.

Висновки

Аналіз проблеми профорієнтаційної роботи з молоддю як шляху до ефективної зайнятості підтвердив необхідність зосередження уваги на системному підході при її організації та дозволив виділити основні характеристики майбутнього конкурентоспроможного фахівця (якості та уміння) яких можливо набути при організації цілеспрямованої системної діяльності щодо підтримки молоді на шляху професійного самовизначення.

Перспективи подальших розвідок: Проблема профорієнтаційної роботи з молоддю в цілому та в аспекті сприяння ефективній зайнятості потребує подальшого дослідження в напрямі застосування різних форм та методів при організації профорієнтаційної роботи зокрема тренінгових програм з метою підвищення рівня поінформованості в питаннях професійного вибору; стимулювання інтересу та формування навичок самостійності, активності та відповідальності у виборі майбутньої професії.

Література

1. Загребнюк, Ю. (2013). Професійне самовизначення особистості як соціально- педагогічна проблема. Зб. наук. праць Уман. держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини, 2, 146-150.

2. Мельник, М.Ю. (2013). Характеристика ціннісних орієнтацій особистості в контексті професійного самовизначення обдарованих старшокласників. Освіта та розвиток обдарованої особистості, 8-9, 33-37

3. Тименко М.П. (Ред.). (2006). Педагогічні основи трудового становлення і професійного самовизначення учнівської молоді : монографія. Київ: Інститут педагогіки НАПН України.

4. Федоренко, Л.П. (2018). Психологічні детермінанти професійного самовизначення старшокласників. Науковий часопис Націонал. пед.. ун-ту імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки, 7, 143-149.

5. Єгорова Є. В., Ігнатович О.М. (Ред.), Кобченко В.В., Литвинова Н. І., Марченко І. Б., Мерзлякова О.Л. ...& Шевенко А.М. (2014). Професійна орієнтація: підручник [для студентів]. Кіровоград: Імекс-ЛТД.

6. Володина, Е., (2000). Новые подходы к проведению профориентационной работы. Педагогіка і психологія: зб. наукових праць, 10(3), 110-115.

7. Капустіна, О.В. (2003). Активізація професійного самовизначення старшокласників. Навчальні інновації та їх вплив на якість освіти, 437-438.

8. Концепція державної системи професійної орієнтації населення: проблема, на розв`язання якої спрямована Концепція: затв. Постановою Каб. Міністрів України від 17 верес. 2008 р. № 842 (2009). Трудова підготовка в закладах освіти, 1/2, 3-5.

9. Криклій, А.С. (2004). Профорієнтація як фактор підвищення ефективності ринкової економіки. Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. пр., 7/8 (38/39), 61-64.

10. Фрадинська, А.П. (2010). Свідомий вибір професії як головна проблема сучасної молоді. Зб. наук. праць Хмельницького ін-ту соц. технологій Ун-ту "Україна", 2, 135-139.

11. References:

12. Zagrebnjuk, Ju. (2013). Profespne samoviznachennja osobistosti jak sotial'no- pedagogrnhna problema [Professional self-determination of the individual as a socio-pedagogical problem]. Zb. nauk. prac' Uman. derzh. ped. un-tu ітепі Pavla Tichini - Coll. Science. against Uman. state ped. Pavel Tychyna University, 2, 146-150 [in Ukrainian].

13. Mel'nik, M. Ju. (2013). Harakteristika cinnisnih orientacij osobistosti v konteksti profesijnogo samoviznachennja obdarovanih starshoklasnikiv [Characteristics of personality value orientations in the context of professional self-determination of gifted high school students]. Osvita ta rozvitok obdarovanoi osobistosti - Education and Development of the Gifted Personality, 8-9, 33-37 [in Ukrainian].

14. Timenko M. P. (Red.). (2006). Pedagogichni osnovi trudovogo stanovlennja i profesijnogo samoviznachennja uchnivskoi molodi [Pedagogical bases of labor formation and professional selfdetermination of student's youth]. Kiiv : Institut pedagogiki NAPN Ukraini [in Ukrainian].

15. Fedorenko, L. P. (2018). Psihologichni determinanti profesijnogo samoviznachennja starshoklasnikiv [Psychological determinants of professional self-determination of high school students]. Naukovij chasopis Nacional. ped.. un-tu imeni M. P. Dragomanova - Scientific journal National. Pedagogical University named after M.P. Drahomanov, 12,7, 143-149 [in Ukrainian].

16. Cgorova, C. V., Ignatovich, O. M. (Red.), Kobchenko, V. V., Litvinova, N. I., Marchenko, I. B., Merzljakova, O.L. ...& Shevenko, A. M. (2014). Profesijna orientacija [Vocational orientation]. Kirovograd : Imeks-LTD. [in Ukrainian].

17. Volodina, E. (2000). Novye podhody k provedeniju proforientacionnoj raboty [New approaches to career guidance work]. Pedagogika i psihologija - Pedagogy and psychology, 10(3), 110-115 [in Ukrainian].

18. Kapustina, O. V. (2003). Aktivizacija profesijnogo samoviznachennja starshoklasnikiv [Activation of professional self-determination of high school students]. Navchal'ni innovacii ta ih vpliv na jakist' osviti - Educational Innovations and Their Impact on the Quality of Education, 437438 [in Ukrainian].

19. Koncepcija derzhavnoi sistemi profesijnoi orientacii naselennja: problema, na rozv`jazannja jakoi sprjamovana Koncepcija: zatv. Postanovoju Kab. Ministriv Ukraini vid 17 veres. 2008 r. № 842 (2009) [The concept of the state system of professional orientation of the population: the problem to be solved The concept: approved. Resolution of the Cabinet. Ministers of Ukraine of September 17. 2008 № 842 (2009)]. Trudova pidgotovka v zakladah osviti - Labor training in educational institutions, 1/2, 3-5 [in Ukrainian].

20. Kriklij, A. S. (2004). Proforientacija jak faktor pidvishhennja efektivnosti rinkovoi ekonomiki [Career guidance as a factor in improving the efficiency of a market economy]. Formuvannja rinkovih vidnosin v Ukraini - Formation of market relations in Ukraine, 7/8 (38/39), 61-64 [in Ukrainian].

21. Fradins'ka, A. P. (2010). Svidomij vibir profesii jak golovna problema suchasnoi molodi [Conscious choice of profession as the main problem of modern youth]. Zb. nauk. prac' Hmel'nic'kogo in-tu soc. tehnologij Un-tu "Ukraina" - Coll. Science. Proceedings of the Khmelnytsky Institute of Soc. Technologies of the University of Ukraine, 2, 135-139 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru