Методичні аспекти впровадження інтерактивних технологій на заняттях з економіки у закладах професійної освіти

Размещено на http://allbest.ru

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ЕКОНОМІКИ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Варнавська Інна В'ячеславівна,

доцент, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти Херсонського державного аграрно-економічного університету, м. Херсон



Впровадження інтерактивних форм навчання - один із найважливіших напрямів удосконалення підготовки студентів у сучасному професійному навчальному закладі. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка враховує конкретні та прогнозовані цілі. Наприклад, мета: створення комфортних умов навчання, за яких студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним безпосередній процес навчання.

Переваги інтерактивних методів навчання для професійної підготовки студентів у галузі економічних дисциплін визначаються такими пріоритетами: студенти засвоюють новий матеріал як активні учасники процесу навчання; майбутні фахівці здобувають навички володіння сучасними технологіями обробки інформації; виробляється вміння самостійно вивчати та аналізувати законодавчі та нормативні документи, відстежувати внесені до них зміни; оперативність та актуальність отриманої інформації: студенти вирішують складні практичні ситуації, що мають місце у практичній діяльності.

Основними атрибутами ділової гри є розподіл ролей, визначення порядку та умов гри і правил, підготовка матеріалів і документів, які будуть використовуватися під час гри. Заняття, що проводяться у формі ділової гри, викликають інтерес у студентів, оскільки дозволяють в ігровій формі виконувати різні ролі, часто недоступні у житті, моделювати форми поведінки у складних ситуаціях, приймати рішення, отримати досвід роботи у команді.

Методика організації і проведення заняття у формі лекції-дискусії передбачає створення таких умов діяльності слухачів, яка сприяє підвищенню їх пізнавальної активності, більш інтенсивно впливає на процес засвоєння нових знань за рахунок участі кожного студента в обговоренні поставлених питань. Лекція-дискусія дозволяє систематизувати розрізнені відомості з обговорюваної проблеми, побудувати чітку «картину світу» з теми, що обговорюється.

Інтерактивне навчання має низку переваг для формування професійних компетентності у студентів закладів професійної освіти. Під час дослідження розроблено методику проведення заняття з теми «Безробіття та її регулювання» навчальної дисципліни «Основи економічної теорії» з використанням інтерактивної форми навчання лекція-дискусія, визначено зміст, етапи і завдання для проведення лекції-дискусії. А також визначено критерії оцінки ігрової та дискусійної діяльності студентів.

Ключові слова: інтерактивне навчання, економічні дисципліни, сучасні технології, ділова гра, дискусія.

інтерактивний метод навчання економічні дисципліни



Varnavska Inna Vyacheslavivna, Associate Professor, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Vocational Education, Kherson State Agrarian and Economic University, Kherson,

METHODOLOGICAL ASPECTS OF IMPLEMENTATION OF INTERACTIVE TECHNOLOGIES IN ECONOMICS CLASSES IN VOCATIONAL EDUCATION INSTITUTIONS

The introduction of interactive forms of education is one of the most important areas of improving student training in a modern vocational school. Interactive learning is a special form of organization of cognitive activity that takes into account specific and predictable goals. For example, the goal: to create comfortable learning conditions in which the student feels his success, intellectual ability, which makes productive the immediate learning process.

The advantages of interactive teaching methods for professional training of students in the field of economic disciplines are determined by the following priorities: students learn new material as active participants in the learning process; future specialists acquire skills of modern information processing technologies; the ability to independently study and analyze legislative and regulatory documents, track changes made to them; efficiency and relevance of the received information: students solve complex practical situations that take place in practical activities.

The main attributes of the business game are the distribution of roles, determining the order and conditions of the game and the rules, preparation of materials and documents that will be used during the game. Classes conducted in the form of a business game are of interest to students because they allow them to play various roles, often inaccessible in life, to model behaviors in difficult situations, to make decisions, to gain experience in teamwork.

The method of organizing and conducting classes in the form of lectures and discussions involves creating such conditions for students, which helps to increase their cognitive activity, more intensively affects the process of learning new knowledge through the participation of each student in discussing issues. Lecture- discussion allows you to systematize disparate information on the issue under discussion, to build a clear "picture of the world" on the topic under discussion.

Interactive learning has a number of advantages for the formation of professional competencies in students of vocational education institutions. During the research the method of conducting a lesson on "Unemployment and its regulation" of the discipline "Fundamentals of Economic Theory" using an interactive form of lecture-discussion, identified the content, stages and objectives for the lecture- discussion. The criteria for evaluating students' play and discussion activities are also defined.

Key words: interactive learning, economic disciplines, modern technologies, business game, discussion.



Постановка проблеми. Орієнтація на нові цілі освіти - компетенції - вимагає не тільки зміни змісту предметів, що вивчаються, але й форм організації освітнього процесу, активізацію діяльності студентів під час занять, наближення досліджуваних тем до реального життя і пошуків шляхів вирішення проблем, що виникають. Під час навчання необхідно забезпечити максимальну активність безпосереднього учасника освітнього процесу - студента, адже у процесі навчання формуються ключових компетентності, які виникають лише із практичного досвіду. Із врахування цих аспектів деякі дослідники пов'язують інновації освіти з інтерактивними формами навчання [6].

Впровадження інтерактивних форм навчання - один із найважливіших напрямів удосконалення підготовки студентів у сучасному професійному навчальному закладі. Основні методичні інновації пов'язані із застосуванням інтерактивних форм навчання.

Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка враховує конкретні та прогнозовані цілі. Наприклад, мета: створення комфортних умов навчання, за яких студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним безпосередній процес навчання.

Сучасне суспільство висуває достатні вимоги до випускника закладів професійної освіти, до якості знань, якими він повинен володіти. Основи знань майбутнього фахівця формуються під час навчання. Адже знання набуваються у процесі навчання і щоб знання майбутнього фахівця були сформульовані якісно, педагог повинен у власній діяльності розробляти і застосовувати методичні розробки, впроваджувати нові форми навчання. Майбутній фахівець повинен мати набір знань, який допоможе йому краще орієнтуватися у обраній професії, самостійно приймати рішення, вступати в дискусії, взаємодіяти зі своїми колегами.

Однією із можливостей формування якісних знань є інтерактивні форми навчання. Вони дозволять студентові правильно визначити свою позицію, самостійно відшукувати відповіді на запитання, не соромитися висловлювати свою думку і вступати до дискусії.

Переваги інтерактивних методів навчання для професійної підготовки студентів у галузі економічних дисциплін визначаються такими пріоритетами: студенти засвоюють новий матеріал як активні учасники процесу навчання; майбутні фахівці здобувають навички володіння сучасними технологіями обробки інформації; виробляється вміння самостійно вивчати та аналізувати законодавчі та нормативні документи, відстежувати внесені до них зміни; оперативність та актуальність отриманої інформації: студенти вирішують складні практичні ситуації, що мають місце у практичній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічною основою дослідження слугували наукові роботи про форми інтерактивного навчання (В. В. Гура, Л. А. Турік, І. П. Терновий, В. В. Давидов та ін.); дослідження з проблеми формування знань студентів (В.С.Безрукова, Т.О.Ветошкіна, С.Гончаренко, В.В. Давидов та ін.); наукові розвідки з економіки Є.Ф. Борисова, Г.О.Жосан, Н.В.Кириченко та ін. Враховуючи недостатню методичну розробленість проблеми формування професійних компетентностей майбутніх фахівців економіки у системі середньої професійної освіти, питання впровадження інтерактивних технологій на заняттях з економіки у закладах професійної освіти є актуальним.

Мета статті - виявити методичний потенціал використання інтерактивних технологій навчання щодо економічних дисциплін як ефективного засобу формування професійних компетентностей студентів.

Виклад основного матеріалу. Дисципліна «Основи економічної теорії» відноситься до циклу професійних дисциплін у навчальних планах професійної освіти з економічною спрямованістю. Вибір інтерактивних форм навчання здобувачів середньої професійної освіти із цієї дисципліни спирається на їх теоретичному вивченні. Так, тема «Теорія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага» розділу «Мікроекономіка» є однією з основних у цій дисципліні. Вважаємо, що для кращого засвоєння, закріплення і перевірки знань студентів необхідно використати одну з інтерактивних форм навчання у співпраці - ділову гру. Адже ділові ігри досить гнучкий інструмент. Їх можна використовувати повністю і частинами, пристосовуючи до цілей навчання, а також доповнювати і творчо змінювати.

Методика проведення заняття з використанням такої інтерактивної форми навчання як ділова гра передбачає наявність штучно створених умов, що імітують реальну життєву обстановку, для вироблення послідовності дій, рішень. Основними атрибутами ділової гри є розподіл ролей, визначення порядку та умов гри і правил, підготовка матеріалів і документів, які будуть використовуватися під час гри. Заняття, що проводяться у формі ділової гри, викликають інтерес у студентів, оскільки дозволяють в ігровій формі виконувати різні ролі, часто недоступні у житті, моделювати форми поведінки у складних ситуаціях, приймати рішення, отримати досвід роботи у команді [6].

Від педагога цей метод навчання потребує додаткових зусиль: розробка перебігу гри, правил гри, розподіл ролей, підготовка документів. При розробці ділової гри необхідно враховувати можливості студентів, тому гра не повинна бути перевантажена занадто великою кількістю ролей, документів, а правила повинні бути чіткими, порядок гри містити 1 -4 етапи [4].

Відповідно до робочої програми на вивчення теми «Теорія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага» навчальної дисципліни «Основи економічної теорії» відводиться 2 академічні години (90 хвилин). Цільова група: студенти, які здобувають середню професійну освіту з економічною спрямованістю.

Методика організації ділової гри «Впровадження на ринку нового товару» для студентів включає такі етапи:

1. Проектування освітніх результатів. Розробка результатів навчання (освіти) дозволяють:

- студентам спостерігати, що очікують від них;

- викладачеві зосередитися на майбутніх досягненнях студентів.

Очікувані результати:

- формування у студентів понять попиту і пропозиції, уявлень про еластичність попиту, кривих попиту і пропозиції, закони попиту і пропозиції, фактори, що впливають на величину попиту і пропозиції;

- розвиток здатності до самоаналізу;

- розвиток у студентів підприємницьких навичок;

- виховання ділових якостей.

Основні поняття з теми «Теорія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага» вводяться до циклу попередніх занять із формування нових знань з таких тем:

1) Попит та потреба. Закон попиту. Крива попиту

2) Закон пропозиції.

3) Еластичність пропозиції.

4) Ринкова вартість.

Крім того, проведенню ділової гри передували також два практичні заняття з тем:

1) Розрахунок коефіцієнтів еластичності попиту.

2) Аналіз графіків попиту та пропозиції. Визначення точки рівноваги.

Під час вивчення вищезгаданих тем у студентів формуються поняття попиту і пропозиції. Ділова гра спрямована на закріплення цих понять і їх практичному застосуванні.

Етапи організації ділової гри реалізуються безпосередньо на занятті.

2. Організаційно-підготовчий етап:

- ознайомлення з метою і завданнями гри;

- формування груп;

- забезпечення матеріально-технічної базою.

Ознайомлення студентів із метою заняття та орієнтування на основне завдання - впровадження нового товару на ринок. Як новий товар пропонується, наприклад, впровадження мобільного телефону майбутнього.

Перед початком гри викладач пояснює перебіг та правила гри, а також визначаються 3 команди виробників (по 4-6 студентів), решта учасників - споживачі.

Викладач роздає виробникам картки з першим завданням, в якій описано напрям діяльності фірми і продукції, що випускається. Співробітники підприємств розробляють рекламу на продукцію. Виробники висувають свій товар на ринок, а споживачі стежать за роботою кожного члена команди та оцінюють їх участь у спільній роботі. Також споживачі ставлять запитання, пропонують своє бачення рекламної продукції.

3. Ігровий етап.

Проведення ділової гри. Студенти, виокремлюються у групи, виконують поставлені завдання. Викладач здійснює діяльність з активізації учасників гри, пробудження в них творчих сил, зближення один з одним.

Перед початком гри проводиться тренувальний раунд у вигляді бліц - опитування, при виконанні якого студенти отримують початковий капітал.

Проведення ділової гри

1) Підготовка і порядок проведення.

Група поділяється на три команди - виробники. Від кожної команди визначається по одному студенту (експерту-споживачеві).

Правила гри:

Для всіх команд завдання: виробникам - розробити рекламу товару «Мобільний телефон майбутнього». Споживачі не беруть участь у розробці реклами. Виробники висувають свій товар на ринок, а експерти оцінюють роботу кожного члена в команді.

2) Проведення гри.

Гра включає чотири тури:

1 тур: Виробники розробляють та представляють презентації товару «Мобільний телефон майбутнього!» Експерти-споживачі, створивши свою групу, проводять оцінку товару.

2 тур: Аналіз соціального опитування: за допомогою даних соціального опитування всі команди будують графіки попиту і пропозиції. Дані соціального опитування підготовлені заздалегідь викладачем.

Далі, кожне підприємство з побудованих кривих формулює чинні ринкові закони. Споживачі обговорюють і розробляють пропозиції щодо вдосконалення маркетингових досліджень з метою просування на ринок нового товару, що рекламується командами.

Кожна команда із побудованих кривих формулює чинні ринкові закони. Після виконання завдань кожна команда захищає свою позицію та оцінюються результати роботи команди за 5-бальною шкалою.

3 тур: Визначення ринкової рівноваги: студентам пропонується завдання щодо визначення ринкової рівноваги. Виконавши завдання команди презентують його на дошці/ноутбуці. Споживачі ставлять запитання, пропонують своє бачення проблеми, оцінюють презентацію команд.

4 тур: Держзакупівля: представники команд дають пояснення отриманим ситуаціям на ринку з попереднього туру, тим самим оцінюють: «Впровадився товар на ринок чи ні?».

4. Оцінювання результатів роботи

Експерти команд виставляють членам команди оцінки та коментують їх, проводять короткий аналіз результатів роботи, обґрунтовуючи вироблені пропозиції, доводять практичну значущість пропозицій і можливість їх реалізації.

Ставлять питання від інших груп і спостерігачів.

5. За підсумками ділової гри проводиться рефлексія. Студентам пропонується продовжити фрази, озвучені викладачем:

сьогодні я дізнався...

було цікаво...

було складно...

я виконував завдання.

я зрозумів, що.

тепер я можу.

я відчув, що.

я придбав .

я навчився.

у мене вийшло .

я зміг.

я спробую .

мене здивувало .

заняття дало мені для життя...

мені захотілось.

Нагородження переможців. Перемагає той, хто у процесі гри отримує максимальну кількість балів.

Розроблена ділова гра має такі ознаки:

- Гра імітує певний аспект господарської діяльності.

- Учасники гри отримують ролі, що визначають їх модель поведінки.

- Ділова гра проводиться за заздалегідь розробленими правилами.

- Ділова гра обмежена за часовими показниками.

- У діловій грі є зворотний зв'язок з організатором гри.

- Результати ділової гри оцінюються.

Отже, використавши одну з інтерактивних форм навчання у співпраці - ділову гру, розроблено сценарій проведення ділової гри з теми «Теорія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага», який містить три етапи: 1 етап - підготовка і порядок проведення; 2 етап - проведення гри; 3 етап - самооцінка. Розроблений сценарій дозволяє використовувати його в процесі навчання студентів повністю і частинами, а згодом також доповнювати і творчо змінювати.

Таким чином, розроблено методику проведення заняття з теми «Теорія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага» навчальної дисципліни «Основи економічної теорії» з використанням ділової гри на основі педагогічної технології навчання у співпраці.

Потребує уваги така актуальна економічна проблема: однією з тем дисципліни «Основи економічної теорії» є «Безробіття та її регулювання». На вивчення цієї теми виділено 2 години, протягом якої студентам має бути викладено достатній обсяг інформації. Це можливо реалізувати під час лекції, яка покликана, перш за все, надати теоретичні основи з теми, що вивчається, спрямувати слухачів і дати їм орієнтири для подальшої самостійної роботи над матеріалом, що вивчається. Проведення лекцій з використанням інтерактивних форм навчання підвищує ефективність засвоєння матеріалу, сприяє включенню до навчальних процесів усіх учасників. Як форма проведення заняття з теми «Безробіття та її регулювання» пропонуємо використовувати таку інтерактивну форму навчання як лекція-дискусія.

Методика проведення заняття з теми «Безробіття та її регулювання» у формі лекції-дискусії передбачає такий виклад матеріалу, при якому викладач не тільки використовує відповіді студентів на свої запитання, а й організовує вільний обмін думками в інтервалах між логічними розділами. Під час дискусії викладач навчає не будь-якої позиції, а вмінню викладати та аргументувати будь-яку позицію, обрану тим чи тим учасником.

Завдання викладача полягає в тому, щоб сформувати у студентів цілісне уявлення про соціально-економічний зміст категорій: робоча сила, зайнятість та безробіття.

Для цього викладач має:

- організувати систему доповідей, які послідовно висвітлюють ключові поняття теми: відтворення робочої сили, зайнятість, безробіття, ринок робочої сили, соціальний захист безробітних;

- організувати колективне обговорення питань з теми.

Так, Безрукова В.С. зазначає, що ефективність дискусії забезпечується дотриманням таких принципів:

- наукова обґрунтованість, інформативність і сучасний науковий рівень дидактичних матеріалів, що викладаються у лекції;

- методично відпрацьована і зручна для сприйняття послідовність викладу та аналізу, чітка структура і логіка розкриття викладених питань;

- глибоке методичне опрацювання проблемних питань, доказовість і аргументованість, наявність достатньої кількості яскравих, переконливих прикладів, фактів, обґрунтувань, документів і наукових доказів;

- яскравість викладу, емоційність, використання ефективних ораторських прийомів - визначення найважливіших думок і положень, підкреслення висновків, виклад доступною і зрозумілою мовою, тлумачення термінів і назв, що знову вводяться;

- залучення до пізнавального процесу аудиторії, активізація мислення слухачів, постановка питань для творчої діяльності;

- використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, засобів мультимедіа, що посилюють ефективність освітнього процесу [1].

Перед проведенням лекції-дискусії треба провести ретельну підготовку, під час якої викладач складає перелік питань для дискусії і передає студентам не як обов'язковий, а як один із можливих підходів. Попередня підготовка здійснюється студентами індивідуально.

План проведення дискусії:

1. Вступ-зачин. На початку дискусії викладачеві важливо спонукати до розмови, "завести" учасників дискусії. Цьому сприяє постановка викладачем фокус-питання: Яка роль робочої сили у процесі суспільного відтворення? та проведення бліц-опитування студентів.

2. Основна частина. Власне дискусія - громадське обговорення проблеми. Дискусія - форма обговорення стихійна і непередбачувана. Проблемно відразу визначити, як вона розгорнеться, і які думки переважатимуть. Дуже багато залежить від складу учасників дискусії, від їх психологічного настрою, від соціальної ситуації, від місця і часу проведення дискусії. Але велика залежність від викладача, його ерудиції, моральних якостей, здатності контактувати з аудиторією, умінь слухати, сперечатися, тримати себе в руках і керувати дискусією.

На лекції-дискусії викладач має організувати процес послідовного викладу заздалегідь підготовлених доповідей. Потім студентам пропонується обговорити низку питань, які були порушені доповідачами у своїх виступах:

- відтворення робочої сили;

- зайнятість робочої сили та безробіття;

- ринок робочої сили;

- соціальний захист безробітних.

Студенти висловлюють різні точки зору з питань доповідей, сперечаються один з одним, у чомусь погоджуються, відстоюють свої позиції, доповнюють відповіді один одного.

Наприклад, щодо відтворення робочої сили один студент вважає, що відтворення робочої сили може здійснюватися тільки за умови вимог підприємства, на якому працює співробітник через підвищення професійно - кваліфікаційного та освітнього рівня.

А інший студент стверджує, що у відтворенні робочої сили основну роль у підвищенні професійно-кваліфікаційного та освітнього рівня працівника відіграє лише сім'я. В обговоренні цього питання частина студентів погодилися з першою думкою, відхиливши друге, адже вони думали, що у підвищенні професійно-кваліфікаційного та освітнього рівня не може залежати тільки від сім'ї, велику роль у цьому питанні відіграють інші чинники, наприклад, особисті якості людини.

Два студенти зійшлися на думці, що відсоток безробіття в країні дуже великий, вакантних робочих місць мало, зменшити відсоток безробіття можливо при відкритті нових підприємств, заводів та інших шляхів вирішення цієї проблеми вони не вбачають. Студенти погодилися з цією точкою зору, однак один студент заперечив і висловив свою, відміну від інших, думку, згідно з якою: відсоток безробіття скоротитися, якщо всі неофіційно зайняті громадяни, тобто неофіційно влаштовані працювати, які нелегально займаються підприємницької діяльності, зареєструють свій доход. Інший студент підсумував усе сказане вище, наголосивши, що обидві точки зору можна вважати правильними, і те й те сприяє скороченню відсотка безробіття.

Група студентів висловила думку про те, що на ринку праці попит на робочу силу схильний до значних коливань. Студенти колективно шукали причини цього явища. Більшість вважають, що основною причиною цього, впровадження нових технологій, оскільки воно супроводжується впровадженням у виробничий процес нових професій, що може сформувати зростання попиту на працю працівників, які володіють цими професіями. Інші відстоювали свою позицію, згідно з якою людська праця може бути частково викорінена, оскільки щодо праці, як фактора виробництва, найчастіше формується ситуація заміни ручної праці машинною. Це супроводжується скороченням чисельності персоналу, отже, скороченням попиту працю.

У питанні щодо соціального захисту безробітних група розділилася на дві підгрупи з різними думками з цього приводу одні стверджували, що головною функцією державної служби зайнятості має бути: матеріальна підтримка непрацюючих громадян, у період пошуків роботи. Інша група стверджувала, що основна функція це: підвищення конкурентоспроможності безробітних громадян ринку праці у вигляді широкого спектра освітніх послуг з урахуванням потреб роботодавців і прогнозів розвитку попиту робочої сили.

Завдання викладача на цьому етапі лекції-дискусії - регулювання процесу колективного обговорення через прояв зацікавленості у висловлюваннях. Викладач ставить уточнюючі питання, що не дозволяють ухилятися від теми дискусії; уважно стежить за логікою розгортання обговорення; під час дискусії узагальнює окремі відповіді учасників, доповнює зміст лекційного матеріалу.

3. Висновки-завершення. Дискусія завершується загальним рішенням і рекомендаціями. Викладач підбиває підсумки, виголошує підсумкове слово, виділяючи основні ідеї розмови, що відбулася, і розставляючи при цьому акценти. Дякує учасникам. Пропонує завдання самостійної роботи: написати стисле есе з теми «Аналіз ринку робочої сили в Херсонській області».

У результаті лекції-дискусії у студентів мають бути сформовані поняття: робоча сила, зайнятість, безробіття, сутність поняття соціального захисту безробітних, роль біржі праці. Під час лекції-дискусії студенти набувають знання про види зайнятості та безробіття. Матеріали лекції-дискусії дозволяють сформувати у студентів уявлення про соціальні та економічні наслідки безробіття.

Отже, основні вимоги до проведення лекції -дискусії «Безробіття та її регулювання» зводяться до:

1) учасникам необхідно мати певні базові знання з обговорюваної проблеми, що реалізується у попередній підготовці;

2) обов'язково на початку лекції здійснити проблематизацію, що забезпечить ефективність дискусії;

3) дотримання учасниками дискусії тимчасових обмежень надає обговоренню темпів, гарантує жвавість дискусії і досягнення необхідних висновків;

4) викладач повинен виступати в ролі модератора, що створює доброзичливу обстановку, що контролює дотримання правил ведення групової дискусії, що не допускає монополізації дискусії будь-ким із учасників цього процесу;

5) цінність дискусії дорівнює цінності висновків, отриманих під час обговорення проблеми, тому викладачеві необхідно узагальнити пункти, висловлені групою, та підсумувати всі досягнуті висновки.

Методика організації і проведення заняття у формі лекції-дискусії передбачає створення таких умов діяльності слухачів, яка сприяє підвищенню їх пізнавальної активності, більш інтенсивно впливає на процес засвоєння нових знань за рахунок участі кожного студента в обговоренні поставлених питань. Лекція-дискусія дозволяє систематизувати розрізнені відомості з обговорюваної проблеми, побудувати чітку «картину світу» з теми, що обговорюється.

Для оцінки рівня сформованості знань студентів у процесі проведення ділової гри, розроблено критерії оцінки ігрової і дискусійної діяльності студентів (таблиця 1):

Таблиця 1

Критерії оцінки ігрової та дискусійної діяльності студентів

Рівні	Показники	Критерії
знання- впізнавання	відповідає за підказкою викладача	0-29% (позначка "1")
знання- репродукція	при виникненні додаткових питань відсутнє розуміння матеріалу	30-49% (позначка "2")
знання- переконання	відчутне розуміння матеріалу	50-70% (позначка "3")
знання- застосування	розуміння того, як застосовувати свої знання	71-84% (позначка "4")
знання- творчість	самостійне поглиблення і збагачення студентам знань, зроблені нові висновки, власні висновки про зв'язки з іншими знаннями, місце і способи застосування	85-100% (позначка "5")

Висновки. Під час нашого дослідження визначено, що основною метою інтерактивного навчання є комфортні умови навчання і встановлення сталого діалогового зв'язку між учасниками навчання. Для того, щоб досягти ефективної роботи, педагогові необхідно грамотно підходити до підготовки заняття із застосуванням інтерактивних технологій навчання.

Інтерактивне навчання має низку переваг для формування професійних компетентності у студентів закладів професійної освіти. Під час дослідження розроблено методику проведення заняття з теми «Безробіття та її регулювання» навчальної дисципліни «Основи економічної теорії» з використанням інтерактивної форми навчання лекція-дискусія, визначено зміст, етапи і завдання для проведення лекції-дискусії. А також визначено критерії оцінки ігрової та дискусійної діяльності студентів.



Література:

1. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: учебник для индустриально-педагог. техникумов и для студентов инженерно-педагогических специальностей. Москва: Мысль, 2013. 339 с.

2. Варнавська І. Специфіка опрацювання текстів наукового стилю економічного спрямування. Витоки педагогічної майстерності: журнал / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2021. Випуск 27. (Серія «Педагогічні науки»). С.45-50.

3. Васянович Г. П. Основи психології: навчальний посібник. Київ: Педагогічна думка, 2012. 114 с.

4. Ветошкина Т. А., Шнайдер Н. В. Активные и интерактивные методы обучения: метод. пособие. Екатеринбург: Изд. УГ-ГУ, 2011. 176 с.

5. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Рівне: Волинські обереги, 2011. 552 с.

6. Гура В. В., Турик Л. А., Терновая И. П. Интерактивные технологии обучения в подготовке социальных педагогов: учебное пособие для студентов педвузов. Таганрог: Таганрог, гос. пед. ин-та, 2010. 108 с.

7. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения: монография. Москва: ИНТОР, 2006. 273 с.

8. Кириченко Н.В., Жосан Г.В. Напрями удосконалення стратегії конкурентоспроможності торгового підприємства. ТНВ. 2021. Вип. 10 С. 45-51.

Размещено на Allbest.ru

...