Підготовка студентів педагогічних спеціальностей з використанням моделі змішаного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка студентів педагогічних спеціальностей з використанням моделі змішаного навчання

Горячок Інна Владиславівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри слов'янської філології, Хмельницький національний університет

Білюк Олена Геннадіївна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри спеціальної освіти, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

Кушнір Роман Григорович старший викладач кафедри фізичного виховання, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

Одним із стратегічних напрямів модернізації сучасної освіти є технологічна модифікація через поєднання в навчальному процесі традиційного та електронно-медійного форматів набуття знань, умінь та навичок. Змішане навчання є сьогодні стимулом інноваційного розвитку вищої школи в усьому світі. Його роль полягає у забезпеченні адаптивної індивідуалізованої професійної підготовки кожного студента. У зв'язку з цим важливо осмислити і оцінити можливості педагогічних моделей подібного навчання, що використовуються при реалізації програм у закладах вищої освіти. модернізація сучасної освіти професійний

Розглянуто наявні визначення терміну «змішане навчання» та зіставлені педагогічні моделі. В якості параметрів порівняння виступали їх домінуючі функціональні ознаки, принципи проєктування та основні компоненти. На основі узагальнення та систематизації теоретичного та практичного досвіду, побудови інтегративної дидактичної системи навчання в умовах електронної освітнього середовища ЗВО моделі класифіковані на інституціональні, технологічні, дидактичні та синергетичні. Описаний кожний з типів даних моделей, показані особливості та переваги окремо всіх видів. Зроблено висновок про використання змішаного навчання під час підготовки студентів педагогічних спеціальностей.

У статті представлені результати порівняльно-критичного аналізу даних моделей, що реалізуються в практиці підготовки студентів педагогічних спеціальностей, проаналізовано їх типологію, зазначені переваги та недоліки.

Проблему використання нових освітніх технологій у вищій школі розглянуто як один з механізмів переходу від традиційної моделі організації навчання до нової моделі. В результаті змінюються позиції викладача та студента, переважає змішане навчання, яке в педагогічному ЗВО забезпечує необхідні умови для особистісного розвитку здобувача як суб'єкта самоосвітньої діяльності та підготовки його до реалізації даної моделі навчання у загальноосвітній організації. Висвітлено переваги застосування технології змішаного навчання «перевернутий клас» у процесі викладання педагогічних дисциплін.

Ключові слова: студент, викладач, змішане навчання, педагогічна модель, «перевернутий клас», самостійна робота.

Horiachok Inna Vladyslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Slavic Philology, Khmelnytsky National University

Biliuk Olena Hennadiivna Ph.D. in Pedagogy, Senior Lecturer of the Department of Special Education, V. О. Sukhomlynskyi National University of Mykolaiv

Kushnir Roman Hryhorovych Senior Lecturer of the Department of Physical Education, Drohobych State Pedagogical University of Ivan Franko

TRAINING OF STUDENTS OF PEDAGOGICAL SPECIALTIES USING THE MIXED LEARNING MODEL

Оскільки теорія та методика навчання у вищих навчальних закладах повинна враховувати зміни, які відбулися в освітній інформаційній структурі сучасного суспільства, сьогодення обумовлює необхідність розробки та використання нових освітніх послуг, створених на базі інформаційно-комп'ютерних технологій. Особливо актуальною у сфері підготовки студентів, які мають різний віковий, культурний, соціальний рівень та різні мотиви навчання, є структура поєднання он-лайн та очної форм навчання, зокрема, упровадження змішаної моделі навчання.

На наш погляд, дистанційне навчання, яке досить давно зарекомендувало себе як зручна форма заочного навчання, сьогодні може розглядатися як засіб модернізації системи навчання в цілому.

На сучасному етапі реформування української освітньої системи актуально розглянути змішану модель навчання, порядок її застосування та переваги використання. Змішане навчання об'єднує інструменти очного та дистанційного навчання у пропорціях, необхідних для реалізації різних освітніх завдань.

Тому у цій статті здійснено аналіз методик змішаного навчання задля досягнення конкретних цілей, які стоять перед студентами та викладачами педагогічних спеціальностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розробкою концепції змішаного навчання активно займаються як зарубіжні, так і вітчизняні дослідники. Разом з тим, необхідно констатувати відсутність єдиної думки щодо розуміння її сутності, оскільки варіанти поєднання традиційних і цифрових компонентів навчання численні. Отже, вже на початку дослідження можна стверджувати, що змішане навчання одночасно і простий, і складний процес.

Одне з поширених визначень науковців О. С. Кучерук та Ю. Д. Бойчук акцентує увагу на суміщенні традиційної та електронної форм підготовки, зокрема її технологічної складової [3]. К. Проктер розглядає цікаве для нас явище через педагогічну складову, інтерпретуючи його як симбіоз освітніх форматів, педагогічних методів та технологій, прийомів. Науковець робить висновок про те, що «змішане навчання» є не стільки способом доставки освітнього контенту, скільки ефективним поєднанням способів навчання [8].

На важливість педагогічної складової у визначенні цього феномену вказують й інші зарубіжні дослідники. П. Шарма та Б. Баретт особливо

підкреслюють сполучення технологічного і педагогічного аспектів змішаного навчання, оскільки будь-яка новоутворена технологія повинна забезпечувати надійність і педагогічний ефект [9].

Отже, бачимо, що формат змішаної підготовки покликаний мінімізувати недоліки очної та електронної форм навчання. У зв'язку з цим можна припустити, що такий вид здобування знань є свого роду освітній і соціокультурний компроміс в умовах сучасного розвитку системи освіти та ускладнення інформаційно-комп'ютерних технологій.

Б. Старіченко виділяє такі переваги змішаного навчання:

- можливість як синхронної, так і асинхронної комунікації;

- тимчасову та просторову необмеженість використання;

- гнучкість та доступність;

- незначну собівартість освітнього контенту;

- підвищення мотивації студентів до навчання;

- облік індивідуальних особливостей учнів [10].

Таким чином, суть концепції змішаного навчання полягає в актуалізації механізмів узгодження, супроводу, інтеграції та нелінійного поєднання традиційного та електронного форматів отримання знань. Можна також стверджувати, що воно є основою для побудови освітнього процесу з урахуванням можливостей «доповненої» реальності.

Переваги змішаного навчання відображено у публікаціях, присвячених проблемі професійної підготовки майбутніх педагогів. Багато авторів притримуються думки, що змішане навчання забезпечує розвиток студента як суб'єкта самоосвітньої діяльності, з одного боку, та формування його готовності до реалізації даної моделі у майбутній педагогічної діяльності - з іншого [2].

Аналіз літератури дозволив охарактеризувати структуру сучасних моделей змішаного навчання, що застосовуються у ЗВО, яка буде представлена в основній частині статті.

Метою статті є розгляд шляхів використання основних методик змішаного навчання, зазначення проблем їх упровадження у вищій школі та перспективи розвитку; систематизація та опис найбільш ефективних моделей змішаного навчання на основі досвіду їх використання в практиці підготовки студентів педагогічних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу

Освіта як соціальний інститут відповідно реагує на всі зрушення, що відбуваються в сучасному суспільстві, в першу чергу, такі фундаментальні, як глобалізація та інформаційна революція.

На сучасному етапі розвитку освіти домінуючою тенденцією є поширення інтеграційних процесів, інтернаціоналізація освіти, інтенсифікація обміну досвідом, педагогічними ідеями та технологіями, що сприяє взаємному зближенню національних систем освіти провідних країн світу.

Переважно реформування систем освіти спрямовується на демократизацію освіти, подолання соціальних нерівностей, гуманізацію навчально -виховного процесу, упровадження інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій, розвиток безперервної освіти. Водночас, зберігається й національна та історико-культурна специфіка систем освіти, що створює певні перешкоди на шляху до створення глобального єдиного освітнього простору.

Модернізація системи вищої освіти України сьогодні є надзвичайно актуальним питанням, що, перш за все, пов'язане з пошуком найефективніших зарубіжних і вітчизняних форм і методик навчання.

Сучасний освітній процес, пов'язаний з демократизацією та інтернаціоналізацією освіти, передбачає: багатоканальне фінансування та управління освітою; різноманіття освітніх установ і програм, кваліфікацій, рівнів і підрівнів освіти, методик підготовки й перепідготовки споживачів освітніх послуг.

Виходячи з того, що освіта як соціокультурний феномен є складовою соціальної системи, використання системного підходу в педагогічних дослідженнях дає можливість прогнозувати тенденції розвитку освітньої системи в різних соціокультурних умовах, а також проектувати й реалізовувати різні моделі навчання.

Проникнення новітніх інформаційних технологій в освітній процес у вищій школі створює передумови для кардинального оновлення як змістово-цільових, так і технологічних аспектів організації освітньої діяльності. Таким чином, суттєво збагачується система дидактичних засобів і формуються нові технології, засновані на використанні комп'ютерів.

Застосування нових інформаційних технологій для розвитку форм дистанційного навчання на базі Інтернету призводить до нового розуміння реального значення міжнародного рівня в освіті. Обмін ідеями, пошук нових, удосконалених, більш рентабельних засобів надання освітніх послуг та навчання зростає в усьому світі. Нові інформаційні технології спонукали до розвитку принципово нових відносин в національних системах освіти, які вимагають зміни педагогічних способів передавання та освоєння знань.

Необхідною складовою навчання студентів педагогічних спеціальностей є впровадження нових методик, які б найбільш повно розкривали творчий та інтелектуальний потенціал студентів, їх моральні якості, активізували їх пізнавальну діяльність, спонукали до самовдосконалення та підвищення мотивації.

Таким чином, системний підхід в освіті орієнтує на втілення в педагогічній практиці різноманітних інтегративних зв'язків і відношень, які дозволяють виявити вклад окремих компонентів у навчання і забезпечити розвиток студента як особистості та реалізувати в освітньому процесі принцип єдності педагогічної теорії й практики, зокрема з використанням методики змішаного навчання.

Сучасний етап розвитку системи вищої освіти характеризується поступовим переходом від традиційної моделі організації навчання, коли викладачу відводиться роль основного транслятора знань, ментора, контролера, до моделі, в якій викладач, методично та організаційно забезпечуючи

самостійну навчально-пізнавальну активність студента, стає консультантом, куратором, партнером, експертом [1, с. 253].

При цьому позиція студента змінюється з одержувача знань на розробника, дослідника, аналітика. Цей перехід обумовлений, насамперед, стрімким збільшенням обсягу інформації та інтенсивним розвитком нових освітніх, інформаційно-комунікаційних технологій, заснованих на ефективному використанні у навчальному процесі сучасних засобів та способів передачі знань.

Одним із механізмів такого переходу є «змішане навчання» (blended learning) - модель, що інтегрує у собі традиційну очну форму навчання та технології дистанційного навчання й передбачає заміщення частини традиційних аудиторних занять різними видами навчальної взаємодії в електронному середовищі.

Метою змішаного навчання виступає прагнення поєднати переваги очного викладання (емоційність особистісного спілкування, спонтанність в освіті ланцюжків ідей та відкриттів) та електронного навчання, яке здійснюється за підтримки освітніх ресурсів (гнучкість, індивідуалізація, інтерактивність, адаптивність), так, щоб постаратися виключити недоліки обох форм навчання.

До переваг змішаного навчання як інтегративної моделі організації навчання відносять:

- гнучкість (забезпечується незалежність навчального процесу від часу, тривалості);

- модульність (можна планувати індивідуальну освітню траєкторію відповідно до освітніх потреб);

- доступність (досягається незалежність від географічного положення студента);

- мобільність (завдяки налагодженому зв'язку між студентом та педагогом).

Домінуючим видом навчальної діяльності стає самостійна робота студента у зручному для нього режимі. Змішане навчання дозволяє здобувати освіту з будь- яким рівнем підготовки студента, не обмежує освітній процес за формою, створює умови для самоактуалізації за рахунок вибору освітнього шляху [5, с. 110].

До системних переваг цієї моделі відносять: підвищення якості навчання; ефективність роботи викладача; привабливість ЗВО для абітурієнтів, його конкурентоспроможні позиції у міжнародному освітньому просторі, оскільки активно використовує та розвиває технології електронного навчання.

У свою чергу, підвищенню якості освітнього процесу для студентів педагогічних спеціальностей можуть сприяти такі характеристики змішаного навчання:

- використання технології «перевернутого класу» (Flipped Classroom), суть якої полягає у перестановці ключових складових освітнього процесу («передаудиторна робота - аудиторна робота - постаудиторна робота»);

- використання спеціальної технології проєктування навчального процесу, що дозволяє оптимально інтегрувати аудиторний та електронний компоненти в єдину систему;

- підвищення комунікативності освітнього процесу на всіх стадіях;

- забезпечення відкритості освітнього процесу (наявність достатньої кількості методичних вказівок, рекомендацій, інструкцій по роботі з навчальними матеріалами, виконання завдань, взаємне оцінювання робіт, організація групової взаємодії та ін.) [3, с. 118].

Процес навчання студентів педагогічних спеціальностей будується відповідно до передбаченої технологією «перевернутий клас» схеми: «до - зараз - після». Принцип був запропонований у 2007 році двома вчителями природничих наук - Джонатаном Бергманом та Аароном Самсом. Вони почали створювати короткі відеопідкасти з матеріалами лекцій, які учні Вудландської школи в штаті Колорадо (США) мали переглядати вдома.

Передаудиторна робота («до») передбачає самостійне опрацювання студентами теоретичного матеріалу та на цій основі підготовки до семінарських занять. Лекції розміщені в електронному освітньому середовищі на базі системи Moodle, що дозволяє учню в інтерактивному режимі оперативно здійснювати самоконтроль за допомогою супутніх тестових завдань.

При плануванні аудиторної роботи викладачу важливо побачити не лише спільну картину результатів первинного самостійного опрацювання навчального матеріалу (зведена таблиця оцінок), а й ті проблеми, які виникли у студентів в процесі самостійної роботи (відображаються в обговореннях на форумах чи питаннях викладачеві). Отримана інформація дозволяє на семінарських заняттях розставити правильні акценти в осмисленні навчального матеріалу.

Аудиторна робота присвячена практичним аспектам теми, що вивчається - вирішенню педагогічних завдань, аналізу освітньої практики, конструювання елементів навчально-методичного комплексу тощо.

При цьому обов'язковими елементами семінарських занять є первинна систематизація самостійно опрацьованої навчальної інформації, її творче осмислення, формування понятійного апарату майбутнього освітянина.

Постаудиторна робота передбачає самостійне узагальнення та систематизацію студентами навчального матеріалу в межах розділу (модуля) навчальної дисципліни за допомогою виконання творчих завдань різного рівня складності.

До елементарного рівня належать завдання, що передбачають систематизацію навчального матеріалу в межах кожної з пройдених тем (без узагальнення): складання тематичних ментальних карт, електронних презентацій, виконання звукозапису лекційного матеріалу, складання тематичного глосарію тощо; до середнього - завдання, пов'язані з узагальненням навчального матеріалу загалом за розділом: складання великоблочних опорних схем, електронних презентацій; написання есе; складання банку Інтернет-ресурсів, колекції ілюстративного матеріалу тощо; до високого рівня - завдання, спрямовані на виконання навчально-дослідницьких проєктів.

Важливою складовою постаудиторної роботи стає взаємна експертиза продуктів творчої діяльності, що організовується викладачем в електронному середовищі, під час якого студенти навчаються рефлексувати, оцінювати, рецензувати. В результаті можливо окремі варіанти творчих робіт включати в електронний курс навчальної дисципліни як дидактичні посібники.

У свою чергу, упровадження технологічних моделей у ЗВО має будуватися на принципі супроводу основного освітнього процесу. Основу технологічних моделей змішаного навчання складає технологічна домінанта проєктування освітнього процесу. Однією з найбільш затребуваних моделей цього типу в практиці вищої освіти США, Європи є широко відома розробка американських учених Х. Стейкера та М. Хорна з інституту Клейтона Крістенсена (США), куди входять різні моделі змішаного навчання.

Модель «Face-to-Face» (очна) передбачає освоєння навчальної програми у традиційному форматі при допоміжній ролі дистанційного компонента, яка полягає у наданні доступу до електронних ресурсів у комп'ютерному класі під час занять і т. д. Модель «Rotation» (ротаційна) ґрунтується на періодичності почергового використання очного та дистанційного компонентів. Модель «Flex» (гнучка) реалізується за рахунок домінування дистанційного формату навчання при допоміжній ролі традиційного підходу, в межах якого пропонуються індивідуальні консультації в очному режимі. Модель «Self-Blend» (самостійного змішування) передбачає самостійний вибір студентами онлайн -курсів додатково до очного режиму роботи. Модель «Online Driver» (віртуальна) полягає в переважанні дистанційного формату з підключеним очної атестації студентів.

Основні моделі змішаного навчання студентів педагогічних спеціальностей представлені на рис.1.

Рис. 1. Основні моделі змішаного навчання студентів педагогічних спеціальностей Джерело: складено автором на основі [4; 6]

Як видно з рис. 1, у практиці вітчизняної освіти розроблено моделі, в яких враховуються частка використання електронної взаємодії, особливості змісту навчання, співвідношення аудиторної та самостійної роботи, контроль ходу навчального процесу: ротаційна, специфіка якої полягає в широкому використанні інформаційно-комунікаційних технологій та співвідношенні очного та електронного форматів. Очна форма навчання передбачає застосування інтерактивних методів, у той час як електронний формат

заснований на репродуктивних методах самостійної роботи; гнучка, яка передбачає синтез дистанційного компонента, що використовується як комплементарний, і очного, що реалізується на практиці за допомогою активних методів навчання; модель самостійного змішування - це синергетична модель, яка відрізняється міждисциплінарним, гнучким, динамічним характером підсистем, що взаємодіють за принципом самостійності; поглиблена віртуальна модель, заснована на заміщенні традиційних аудиторних занять очними заняттями в комп'ютерних класах, електронно-освітніх центрах.

Дидактичні моделі змішаного навчання визначають характер педагогічної взаємодії основних учасників, вибір та реалізацію форм та методів роботи. Головним критерієм їх виділення є педагогічний підхід, який охоплює типи завдань, зміст навчання, діяльність студентів, зміщуючи цим акцент з технологічної складової на освітню [7].

Інституційні моделі передбачають адміністративне та інформаційно - технологічний супровід. Прикладом може служити включення онлайн-курсів в освітню програму ЗВО. У закордонних вишах існує мережа освітніх платформ формальної та неформальної освіти (Coursera, EdX, Futurelearn та ін.). Цільове призначення останніх - саморозвиток особистості студента, реалізація його освітніх потреб, мобільність, безперервність навчання. За кордоном вони мають велику популярність [2, с. 108].

Зміст навчання починає існувати як механізм конструювання нового «знання» за допомогою використання різних складових (текстів, аудіо, відеофільмів та ін.). Соціальна та емоційна підтримка забезпечується у традиційному інтерактивному режимі за допомогою електронних форматів (студентських блогів, чатів).

Однією з безперечних переваг вищезазначених моделей є їх гнучкий характер, що дозволяє враховувати специфіку дисципліни та поєднання педагогічних компонентів (табл.1).

Таблиця 1

Переваги та недоліки різних моделей змішаного навчання для студентів педагогічних спеціальностей

Джерело: авторська розробка

Систематизуємо особливості змішаного навчання для студентів педагогічних спеціальностей:

1. Той, хто навчається в умовах мультимодального навчального середовища, виступає у ролі дослідника, практика, тобто набуває різних видів ідентичності.

2. Викладач під час спільної діяльності зі студентами розвиває міждисциплінарні професійні компетенції, виступає у ролі посередника, модератора, консультанта.

3. Зміст навчання піддається впливу інших підсистем за умов змішаного навчання.

4. Технології постійно оновлюються з впровадженням нових форматів навчання, впливаючи інші підсистеми і цим видозмінюючи їх. До видів технологій відносяться синхронні (асинхронні), онлайн (офлайн).

5. Педагогічна підтримка включає два елементи: академічний та технічний. Перший спрямований на вдосконалення таких умінь, як тайм-менеджмент, робота в команді, другий передбачає надання допомоги студентам у роботі з технічними засобами для виконання завдань навчання.

6. Освітня установа забезпечує функціонування моделі змішаного навчання на інституційному рівні (освітні стратегії, адміністрування, сервіс і т. д.).

Таким чином, у практиці застосування вищезазначених моделей особливо підкреслюється міждисциплінарна та динамічна взаємодія всіх їх підсистем, що дає синергетичний ефект в освітньому процесі. Їх використання, перш за все, засноване на принципі інтеграції технологічного та педагогічного елементів.

Висновки

Таким чином, аналіз моделей змішаного навчання для студентів педагогічних спеціальностей показав відсутність єдності у їх визначенні та описі. Припускаємо, що в майбутньому природно відбудеться вирівнювання затребуваності цієї освітньої технології.

Сьогодні динаміка проєктування та упровадження змішаного навчання у вищій школі має позитивний характер, що закономірно відбиває загальну тенденцію цифрової трансформації суспільства.

Інтеграція традиційного та електронного навчання відкриває нові перспективи для підвищення якості викладання педагогічних дисциплін, оскільки значно розширює можливість варіювання способів розв'язання дидактичних завдань.

Розглянутий феномен у всьому різноманітті його проявів визначає специфіку модернізації сучасної вищої освіти, зокрема щодо запровадження інклюзивного навчання, оскільки новітні технології змішаного навчання передбачають індивідуальний підхід і є перспективними для студентів з особливими потребами.

Актуальними напрямами подальших досліджень у цій сфері можна вважати вивчення особливостей і визначення педагогічних можливостей та обмежень використання моделей змішаного навчання у процесі гуманітарної та природничо-наукової вузівської підготовки.

Література:

1. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. 3-є вид., доопрац. і доп. Київ: Знання, 2008. 568 с.

2. Змішане навчання: монографія: за ред. В. М. Кухаренка. Харків: ХПІ, 2016. 275 с.

3. Костікова І.І., Маслюк А. О. Професійно-педагогічна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови в умовах впровадження інформаційно-комунікаційних технологій: монографія. Харків: Цифрова друкарня № 1, 2013. 200 с.

4. Кухаренко В. М. Системний підхід до змішаного навчання. Інформаційні технології в освіті. 2015. № 24. С. 53-67.

5. Кучерук О.С., Бойчук Ю.Д. Індивідуальний підхід до студента з обмеженими можливостями здоров'я в умовах інклюзії у вищому навчальному закладі. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. пр. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2012. Вип. 37. С. 108-114.

6. Стрельніков В. Застосування технології навчання у співробітництві у вищій школі. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2003. № 6. С. 2332.

7. Як впровадити змішане навчання - на прикладі онлайн-курсу з медіаграмотності.

URL: https://nus.org.ua/view/yak-vprovadyty-zmishane-navchannya-na-prykladi-onlajn-kursu-z-

mediagramotnosti/ (дата звернення: 02.02.2022).

8. Procter C. T. Blended Learning in Practice - Education in a Changing Environment Conference Proceedings, 2003.

9. Sharma P., Barett B. Blended Learning (Books for Teachers). Macmillan Education ELT, 2007. 160 p.

10. Starichenko B. E. Conceptual basics of computer didactics: monograph. Yelm, WA, USA: Science Book Publishing House. 2013. 184 p.

References:

1. Vyshnevskyi, O. (2008). Teoretychni osnovy suchasnoi ukrainskoi pedahohiky

[Theoretical foundations of modern Ukrainian pedagogy]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

2. Киккагепко, V. M. (2016) Zmishane navchannia [Blended learning]: monohrafiia. Kharkiv: KhPI [in Ukrainian].

3. Kostikova, I.I., Masliuk, A.O. (2013). Profesiino-pedahohichna kompetentnist maibutnoho vchytelia inozemnoi movy v umovakh vprovadzhennia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Professional and pedagogical competence of the future teacher of a foreign language in the conditions of introduction of information and communication technologies] . Kharkiv: Tsyfrova drukarnia № 1 [in Ukrainian].

4. Kukharenko, V.M. (2015). Systemnyi pidkhid do zmishanoho navchannia [A systematic approach to blended learning]. Informatsiini tekhnolohii v osviti, 24, 53-67 [in Ukrainian].

5. Kucheruk, O. S. (2012). Indyvidualnyi pidkhid do studenta z obmezhenymy mozhlyvostiamy zdorovia v umovakh inkliuzii u vyshchomu navchalnomu zakladi [Individual approach to a student with disabilities in the context of inclusion in higher education]. Zasoby navchalnoi ta naukovo-doslidnoi roboty: zb. nauk. pr., Kharkiv: KhNPU im. H. S. Skovorody, 37, 108-114 [in Ukrainian].

6. Strelnikov, V. (2003) Zastosuvannia tekhnolohii navchannia u spivrobitnytstvi u vyshchii shkoli [Application of learning technology in cooperation in higher education]. Pedahohika i

psykholohiia profesiinoi osvity, 6, 2332 [in Ukrainian].

7. Iak vprovadyty zmishane navchannia - na prykladi onlain-kursu z mediahramotnosti [How to implement blended learning - on the example of an online course on media literacy]. Reteved from: https://nus.org.ua/view/yak-vprovadyty-zmishane-navchannya-na-prykladi-onlajn- kursu-z-mediagramotnosti/.

8. Procter, C. T. (2003) Blended Learning in Practice - Education in a Changing Environment Conference Proceedings [in English].

9. Sharma, P., Barett, B. (2007) Blended Learning (Books for Teachers). Macmillan Education ELT [in English].

10. Starichenko, B. E. (2013) Conceptual basics of computer didactics: monograph. Yelm, WA, USA : Science Book Publishing House [in English].

Размещено на Allbest.ru