Взаємозв'язок рефлексії батьків з особливостями виховання дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТОВ «Київський інститут сучасної психології та психотерапії»

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК РЕФЛЕКСІЇ БАТЬКІВ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Сергій Яковенко,

Вікторія Пономарьова,

Анна Крайлюк

Анотація

Стаття присвячена дослідженню рефлексії батьків та виявленню зв'язку між цим феноменом та особливостями виховання дітей віком від 3 до 6 років.

У статті розглянуто питання сутності та механізмів феноменів рефлексії. З'ясовано, що феномен рефлексії досліджували багато вчених з різних сторін, створюючи власні концепції розуміння цього феномена та його механізмів, при цьому підкреслюючи його важливість. Явище рефлексії було розглянуто як пояснювальний принцип розвитку самосвідомості і психіки загалом, як складник самосвідомості і «Я-концепції» людини, як психічний процес, психічну властивість та психічний стан. Розглянуто стилі сімейного виховання та особливості їх формування; роль рефлексії батьків у стосунках та взаємодії з дитиною, які впливають на розвиток дитини.

Було організоване та проведене емпіричне дослідження, яке базувалось на вибірці з 65 матерів та батьків віком від 25 до 44 років, які проживають в Україні та мають першу або єдину дитину віком від 3 до 6 років. Для реалізації дослідження були використані три психодіагностичні методики, а саме: Опитувальник рефлексивності А.В. Карпова 2003 р.; методика «Взаємодія батьки - дитина» І.М. Марковської, варіант для батьків дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, 1998 р.; багатофакторний опитувальник М. Девіса, 1980 р., в адаптації Т.Д. Карягіної, Н.А. Будаговської та С.В. Дубровської, 2013 р. Була проведена психометрична перевірка надійності і репрезентативності вибраних методик для емпіричного дослідження.

Було визначено рівень рефлексії батьків та особливостей взаємодії з дитиною, проведено кореляційний аналіз з інтерпретацією отриманих результатів та запропоновано рекомендації щодо розвитку рефлексії батьків. Встановлено, що більшість батьків мають середній рівень рефлексії, якого цілком досить для гармонійного виховання дитини. Виявлено, що чим вищий рівень рефлексивності у батьків, тим вища в них з дитиною емоційна близькість, вищий рівень послідовності у своєму відношенні та діях до дитини, а також тим нижчий рівень тривоги за дитину. Було встановлено, що рефлексія батьків є необхідною умовою позитивної емоційної і виховної взаємодії з дитиною, яка має значний вплив на розвиток дитини, її комунікацію та побудову стосунків з іншими людьми в майбутньому.

Ключові слова: рефлексія, батьки, сімейне виховання, діти, кореляція.

Annotation

THE RELATIONSHIP OF PARENTAL REFLECTION WITH THE PECULIARITIES OF RAISING PRESCHOOL CHILDREN

Serhiy Yakovenko Viktoriia Ponomareva Anna Krailyuk

LLC “Kyiv Institute of Modern Psychology and Psychotherapy”

The article is devoted to the study of parental reflection and the identification of the relationship between this phenomenon and the peculiarities of raising children at the age period from 3 to 6 years.

The article considers the essence and mechanisms of reflection phenomenon. It was found that the phenomenon of reflection has been studied by many scientists from different angles, creating their own concepts of understanding this phenomenon and its mechanisms, while emphasizing its importance. The phenomenon of reflection was considered as an explanatory principle of the self-awareness development and the psyche in general, as a component of self-awareness and “I-concept” of a personality, as a mental process, mental quality and mental state. Styles of family education and features of their formation are considered. The role of parental reflection in relationships and interactions with the child that affect the child's development was demonstrated.

An empirical study was organized and conducted based on a sample of 65 mothers and fathers aged 25 to 44 living in Ukraine who have their first or only child aged 3 to 6. Three psychodiagnostic methods were used to implement the study, namely: Karpov's Reflexivity Questionnaire (2003); method “Interaction of parents - child” Markovskaya, the version for parents of children of preschool and primary school age (1998); multifactor questionnaire by M. Davis (1980), adapted by T. Karyagina, N. Budagovskaya and S. Dubrovskaya (2013). Psychometric verification of the reliability and representativeness of the selected methods for empirical research was conducted.

The level of parents' reflection and peculiarities of interaction with the child were determined, correlation analysis with interpretation of the obtained results was carried out and recommendations for development of parents' reflection were offered. It was found that the higher the level of reflexivity in parents, the higher their emotional intimacy with the child, the higher the level of consistency in their attitude and actions to the child, as well as the lower the level of anxiety for the child. It was found that parental reflection is a necessary condition for positive emotional and educational interaction with the child, which has a significant impact on the child's development, communication and building relationships with other people in the future.

Key words: reflection, parents, family upbringing, children, correlation.

Вступ

Батьківство - це особливий стан, статус жінок та чоловіків, який є домінуючою детермінантою, фізіологічно, психологічно і соціально зумовленої їх самоцінності. Натепер значного розвитку отримують концепції, які розглядають батьківство як найважливішу функцію психологічного, емоційного та інтелектуального розвитку дитини. Робляться спроби створення фундаментальної психологічної теорії батьківства. Проте відчувається деякий дефіцит теоретичних знань і практичних методів роботи з батьками. Виходячи з цього, виникають протиріччя: між усвідомленням у суспільстві необхідності психологічного супроводу батьківства, з одного боку, і відсутністю комплексних заходів підтримки інституту батьківства на стадії взаємодії батьків і дитини - з іншого. Незважаючи на аналіз різних видів і стилів виховання дітей та їх вплив на розвиток і формування дитини, майже відсутній аналіз необхідних особистісних особливостей батьків для гармонійної взаємодії з дитиною, в тому числі емоційного ставлення.

Аналіз наявних досліджень і публікацій

Вітчизняні психологи Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, Б.В. Зейгарник та інші розглядали рефлексію як пояснювальний принцип розвитку самосвідомості і психіки загалом [1, с. 233; 2, с. 263]. Рефлексія як складник самосвідомості і «Я-концепції» людини різнобічно досліджувалась у роботах П.К. Анохіна, Н.А. Бернштейна, А.Р. Лурія, Т.О. Кісліциної та ін. [4, с. 417; 5, с. 196].

Істотне значення для визначення рефлексії як психічного процесу, психічної властивості та психічного стану одночасно мають дослідження А.В. Карпова [6, с. 48]. Учений запропонував використовувати термін «рефлексивність» для позначення рефлексії як психічної властивості, а також виділив декілька типів рефлексії за спрямованістю (інтрапсихічна, інтерпсихічна) та за часовим критерієм (ситуативна, перспективна, ретроспективна). Важливий внесок у дослідження психології рефлексії внесли С.Ю. Степанов та І.Н. Семенов, виділивши три рівні розуміння рефлексії: як пояснювального принципу психічних явищ, як істотного компонента психічних процесів, як предмета спеціального психологічного дослідження [7, с. 33]. Також вони виділили чотири види рефлексії: кооперативну, комунікативну, особистісну та інтелектуальну. Важливе дослідження кооперативної рефлексії зробив Г.П. Щедровицький, ввівши нове поняття «рефлексивний вихід» у рамках не успішної діяльності [8, с. 185-192]. Цікавою є диференціальна модель рефлексії Д.О. Леонтьєва, в якій виділено три її види: інтроспекцію, квазірефлексію та системну рефлексію. Однак, на нашу думку, у цій моделі рефлексія розглядається більше як негативна властивість особистості, з чим ми, власне, не погоджуємось. У нашому дослідженні ми спираємось на підхід до визначення рефлексії А.В. Карпова та застосовуємо його методику для вимірювання рівня рефлексії батьків.

У психології поняття рефлексії розвивається починаючи з робіт У. Джеймса, який визначав, що самосвідомість людини є подвійною і виступає як суб'єктом, так і об'єктом пізнання [9, с. 87].

Загалом у західній психології, яка орієнтована на природничо-науковий підхід, особливо це стосується біхевіоризму та гештальтпсихології, поняття рефлексії вважається зайвим для пояснення психічних явищ. Лише в 1930-х роках А. Буземан пропонує виділити окрему галузь психологічної науки - психологію рефлексії, яка б вивчала рефлексивні процеси і свідомість. На думку Буземана, рефлексія - це будь-яке «перенесення переживання із зовнішнього світу на самого себе» [Цит. за: 10, с. 228]. Що ж стосується гуманістичної психології, когнітивної психології та ін., то варто зазначити, що хоч вони і не відмовились від поняття «рефлексія», але використовують вкрай рідко [11, с. 120].

Стиль сімейного виховання означає ставлення батьків до дитини, їхні емоційні взаємини, прояв опіки та турботи, характер контролю за діями дитини, спосіб висування вимог, форми заохочення та покарання. На стиль виховання впливає велика кількість чинників: генетичні особливості батьків та дитини, спосіб життя сім'ї, рівень культури і освіти батьків, темперамент батьків, традиції та стиль, у яких виховувались самі батьки.

Щодо сімейного виховання дітей, то таку галузь у психології активно досліджував А.І. Захаров, який виділив критерії формування сімейних відносин [12, с. 178].

А. Адлер описав батьківське виховання, яке негативно впливає на розвиток дитини [13, с. 137]. Дж. М. Болдуін виділив два стилі батьківського виховання (демократичний, контролюючий) [14, с. 91]. Д. Едлер виділив свої сім стилів виховання (автократичний, авторитарний, демократичний, егалітарний, дозволяючий, поблажливий, ігноруючий) [15, с. 98]. Своєю чергою А.В. Петровський розробив свою класифікацію стилів виховання (диктатура, опіка, співпраця, невтручання, паритет) [16, с. 65]; А.Я. Варга та В.В. Столін встановили свої критерії батьківських стосунків (прийняття-неприйняття, співпраця, симбіоз, авторитарна гіперсоціалізація, маленький невдаха) [17, с. 92].

Істотне значення в проблемі сімейного виховання мають дослідження Є.Г. Ейдеміллер, яка описала психологічні особливості батьків, які негативно впливають на виховання дитини, та виділила стилі аномального сімейного виховання (гіпопротекція, домінуюча гіперпротекція, потураюча гіперпротекція, емоційне відторгнення, підвищена моральна відповідальність) [18, с. 391].

Найбільш поширеною є класифікація Д. Баумрінд, в якій вона виділяє три стилі батьківського відношення (авторитетний, авторитарний, ліберальний). Її колеги Елеонора Маккобі та Джон Мартін доповнили таку типологію індиферентним стилем.

Для визначення поведінкових реакцій та особливостей виховання ми вирішили, що найбільш влучною буде методика «Взаємодія батьки - дитина» І.М. Марковської.

Є й інші класифікації стилів сімейного виховання, а саме: О.П. Алєксєєвої та Л. П. Кибардіної, яка включає шість стилів сімейного виховання, В.М. Мінярова, що складається із семи стилів, А.С. Співакової, яка налічує три типи. Як відзначає Т.Л. Кузьмішина, у сучасній психології існує багато робіт, присвячених типам сімейного виховання.

З огляду на те, що класифікації базуються на авторських інтерпретаціях, дуже важко виділити одну єдину типологію стилів виховання. Але можемо зазначити, що більшість проаналізованих нами класифікацій засновані на критеріях контролю, способів впливу, емоційного включення та уваги до дитини і дуже схожі між собою, в деяких навіть однакові назви стилів виховання, хоча це не свідчить про їх ідентичність, адже кожен психолог вкладав саме свій зміст у певний стиль виховання, відмінний від інших.

Найбільший вплив на дитину мають батьки та їхній стиль виховання, який формується на основі психологічних особливостей батьків, їхнього досвіду дитинства, рівня культури та освіти батьків, образу життя сім'ї та взаємодії між усіма членами родини.

Мета дослідження - виявити взаємозв'язок між рефлексією та особливостями виховання дітей дошкільного віку.

Опис та результати дослідження

Методи дослідження:

1. Опитувальник рефлексивності А.В. Карпова 2003 р., 27 запитань.

2. Методика «Взаємодія батьки - дитина» І.М. Марковської, варіант для батьків дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, 1998 р., 60 запитань.

3. Багатофакторний опитувальник М. Девіса, 1980 р., в адаптації Т.Д. Карягіної, Н.А. Будаговської та С.В. Дубровської, 2013 р., 28 запитань.

У дослідженні взяли участь матері та батьки віком від 25 до 45 років, у яких першій або єдиній дитині від 3 до 6 років. Ми вибрали саме такий вік батьків, щоб уникнути можливих вікових впливів на рівень рефлексії, а також на взаємодію з дитиною, які можуть бути у разі дуже раннього батьківства, а саме до 18 років, а також пізнього батьківства, після 45 років. Що ж стосується дитини, ми вирішили досліджувати особливості виховання дітей 3-6 років. Це пов'язано з тим, що до трьох років дитина є дуже залежною від батьків і не можна врахувати ставлення до неї як до окремої особистості. Після 6 років діти починають відвідувати школу, що означає великий вплив авторитетного оточення, а саме вчителів та однолітків на саму дитину, а також відносини з батьками. Саме тому ми вирішили, що більш доцільним буде дослідження батьків віком від 25 до 44 років, які мають дитину віком від 3 до 6 років. Важливою умовою також є те, що це повинна бути перша або єдина дитина, тобто перший досвід батьківства, адже наявність дорослішої дитини також має значний вплив на стосунки і виховання у сім'ї.

Для того щоб визначити, чи не впливають чоловіки на статистичні викиди, ми детально проаналізували їхні результати і можемо зазначити, що батьки, так само як і матері, мають різні рівні рефлексії, а також різну взаємодію з дітьми.

У таблиці 1 наведено статистичні показники за шкалами рефлексивності.

Таблиця 1

Статистичні показники рівня рефлексивності батьків дітей дошкільного віку