Дієвість педагогічних умов у формуванні готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти школярів

Олімпійська освіта молодших школярів на сучасному етапі розглядається як важливий компонент посилення інтересу дітей до фізичної активності, формування усвідомленої та сталої позиції щодо її систематичного використання [1; 5].

Для експериментальної перевірки педагогічних умов, реалізація яких сприятиме формуванню готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів, необхідно визначити критерії цієї готовності.

Сутність поняття "критерій" (від грецького kriterium - засіб для судження) - ознака, на підставі якої здійснюється оцінка, визначення або класифікація; мірило оцінки [3, с. 123].

За інформацією інших джерел [2-4] критерій визначається як засіб для судження, ознака на підставі якої здійснюється визначення або класифікація чого-небудь, мірило оцінки. Критерій повинен відображати три моменти: чому і навіщо суб'єкт діє; що він здійснює (робить) і як; якими засобами користується в цих умовах [3; 4]. Критерії повинні відображати динаміку якості, що вимірюється у часі та педагогічному просторі, охоплювати основні види педагогічної діяльності; вони характеризуються якісними показниками, а за величиною їх вияву - мірою виразності. Під час визначення критеріїв ураховують, що готовність майбутнього вчителя фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів є результатом його професійно-педагогічної підготовки у закладі вищої освіти.

Передбачає така готовність наявність у студента мотивів, знань, умінь, професійно значущих особистісних якостей, професійної рефлексії, що у комплексі сприяють розвитку особистості молодшого школяра на гуманістичних ідеалах та цінностях олімпізму [1; 5].

Ураховуючи вищезазначене та недостатність емпіричних даних, провели дослідження в означеному науковому напрямі.

Матеріал і методи дослідження

Мета дослідження - проаналізувати динаміку сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів при використанні експериментального чинника. Для досягнення такої мети було використано сформований нами діагностичний пакет методів дослідження (табл. 1).

Таблиця 1 - Критерії, показники та засоби діагностики компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів

Так, анкетне опитування проводили, використовуючи анкету, розроблену нами при врахуванні рекомендацій спеціальної літератури [Галаман; Шиян; Bryman]. Результати анкетування сприяли визначенню стану сформованості мотиваційної готовності респондентів до олімпійської освіти молодших школярів. Для оцінювання когнітивного компонента використовували тестові завдання, розроблені спеціально до завдань дослідження із урахуванням рекомендацій спеціальної літератури [6; 7; 10]. Для оцінювання компонента готовності, пов'язаного з рефлексією, було використано методику О. Рукавішнікової [8]. Щодо діяльнісного компонента готовності респондентів до олімпійської освіти молодших школярів, то тут було використано пропонований дослідниками опитувальник [9] для оцінювання комунікативної та організаційної складових діяльнісного компонента.

Для визначення гностичної і конструктивної складових означеного компонента було застосовано методики, запропоновані фахівцями [1; 5; 8; 9].

Водночас, ураховуючи сутність поняття "готовність учителя до певного виду професійної діяльності", рекомендації дослідників [6; 7; 11] та інформацію власних педагогічних спостережень за навчальнопізнавальною діяльністю майбутніх учителів фізичної культури, виокремили критерії, що дозволяють визначити сформованість у них готовності до олімпійської освіти молодших школярів. Такими критеріями були: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний та особистісно-рефлексивний. Кожний критерій характеризувався визначеними показниками і рівнями, а саме низьким середнім, високим.

Організація дослідження передбачала таке: в експерименті взяли участь 181 майбутній учитель фізичної культури, їхній вік знаходився у межах 19,6 ±1,2 років. Із усіх 88 утворили експериментальну групу (40 студентів факультету фізичної культури Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та 48 - Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича), інші 93 - контрольну (23 студенти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та 70 - Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди).

Формувальний педагогічний експеримент відбувався протягом одного навчального року. На початку та наприкінці навчального року у дослідних групах оцінювали стан сформованості кожного компонента готовності. Щодо експериментального чинника, то в контрольній групі (КГ) він був відсутнім, у експериментальній (ЕГ) - передбачав реалізацію визначених педагогічних умов.

Ефективність упровадження експериментального чинника визначали за зміною результатів, одержаних на початку та наприкінці навчального року у кожному показнику, що дозволяли охарактеризувати стан сформованості виокремлених компонентів готовності. При цьому, дані на початку та наприкінці, враховуючи інформацію спеціальної літератури [7; 12], аналізували з використанням непараметричного критерію Пірсона - X². Для визначення статистично значущої розбіжності двох середніх використовували рівень достовірності 0,05. Усі статистичні аналізи проводились із використанням програмного забезпечення SPSS, версія 21.

Результати дослідження

Одержані на початку формувального педагогічного експерименту дані засвідчили, що у досліджуваних групах 86-88 % респондентів відзначалися низьким та середній рівнями сформованості у них готовності до олімпійської освіти молодших школярів. Характерними для таких рівнів є невизначеність відношення до цієї діяльності, відсутність зацікавленості, неглибокі й несистемні знання на репродуктивному рівні, тобто лише часткова сформованість досліджуваного виду готовності студентів (табл. 2).

Таблиця 2 - Стан сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів до початку експериментального дослідження

Аналіз наведеного результату у ЕГ та КГ за доподослідні групи за середнім значенням досліджуваного могою X² засвідчив відсутність статистично значущої показника не відрізнялися між собою (табл. 3). розбіжності (р >0,05). Іншими словами, сформовані

Таблиця 3 - Порівняння середніх значень у показниках стану готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів до початку експериментального дослідження

Одержані дані стали підставою для розроблення педагогічної технології, спрямованої на формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів. Перевірку ефективності авторської розробки здійснили протягом одного навчального року. Наприкінці в ЕГ та КГ одержали необхідні дані та порівняли їх між собою (табл. 4).

Таблиця 4 - Стан сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів наприкінці експериментального дослідження

Результат засвідчив наявність розбіжності у кількості студентів, які відзначалися низьким та високим рівнями готовності до досліджуваного виду професійної діяльності. Зокрема, в ЕГ на 10,2 % зменшилася кількість студентів із низьким рівнем означеної готовності, тоді як у КГ, навпаки їхня кількість зросла з 23,7 % до 31 %.

Як видно з таблиці 5, у ЕГ мотиваційний компонент готовності 93,2 % майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів відповідав високому і середньому рівням, тоді як на початку кількість таких становила 77,3 %. У КГ високого і середнього рівнів досягло тільки 87,1 % досліджуваних, а на початку їхня кількість складала 76,3 % (р >0,05).

Сформованість когнітивного компоненту відзначалася такими особливостями: в ЕГ 94,3 % досліджуваних досягло середнього і високого рівнів, у КГ - 72 % (р <0,05); на початку їхня кількість склала 62,5 % та 60,2 % відповідно (р >0,05).

Діяльнісний компонент готовності майбутніх учителів фізичної культури групі до олімпійської освіти молодших школярів відзначався такими особливостями наприкінці експериментального дослідження: в КГ 81,8 % досліджуваних досягло середнього і високого рівнів такої готовності, тоді як на початку експерименту їх було тільки 28,4 %; у КГ - відповідно 44,1 % та 28 % (р <0,05).

Рефлексію 81,8 % студентів ЕГ наприкінці експериментального дослідження оцінили як середню та високого рівня, у КГ - 65,6 % (р <0,05), тоді як на початку їхня кількість склала відповідно 67 % і 59,1 % (р >0,05).

Дискусія

Аналіз інформації літературних джерел свідчить, що готовність майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти школярів у закладах вищої освіти складне особистісне утворення, що формується внаслідок їхньої професійно-педагогічної підготовки.

Про успішне формування готовності до зазначеного виду професійної діяльності є наявність у вчителя виокремлених структурних компонентів [1; 5]. Проте, єдиний підхід до визначення структури готовності майбутніх фахівців із певного виду педагогічної діяльності, дотепер відсутній. У зв'язку з цим зазначаємо, що результати дослідження свідчать, що за основу беруть характеристику готовності як складової структури, до складу якої входить мотиваційний, орієнтаційний, операційний, вольовий, оцінний компоненти. При цьому, на думку Л. Іванової до складу структури готовності майбутніх учителів фізичної культури до фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями закладів загальної середньої освіти належать такі компоненти: когнітивний, діяльнісний, мотиваційний та комунікативно-рефлексивний.

Дослідники і спеціалісти у галузі олімпійської освіти (В. Столяров, Г. Полікарпова, Г. Рагозіна, І. Барінова, В. Єрмолова, М. Булатова та ін.) стверджують, що основою готовності фахівця в галузі олімпійської освіти є сформована система олімпійських знань; мотивації з їх використання у своєму стилі життя і в професійній діяльності; вмінь і навичок здійснювати педагогічну діяльність у галузі олімпізму та олімпійського руху.

Це підтверджують одержані нами результати, про те, що готовність майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту до олімпійської освіти школярів у закладах вищої освіти складне особистісне утворення, що формується внаслідок професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури у закладі вищої освіти і передбачає наявність у нього мотивів, знань, умінь, професійно значущих особистісних якостей, професійної рефлексії, котрі в своїй сукупності забезпечують здатність до формування гармонійно розвиненої особистості школяра на гуманістичних ідеалах і цінностях олімпізму.

Таблиця 5 - Узагальнені дані щодо стану готовності студентів до олімпійської освіти молодших школярів протягом експериментального дослідження, %

П р и м і т к а. Позначено "*" достовірно значущу розбіжність двох середніх на рівні р <0,05

Водночас, аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив наявність позитивних змін рівня сформованості усіх компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти школярів, що входили до експериментальної групи порівняно з контрольною.

Проведене дослідження, звичайно, не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. До перспективних наукових напрямів належать: формування готовності вчителів фізичної культури до олімпійської освіти школярів у системі післядипломної педагогічної освіти; удосконалення програм, подальше оновлення змісту й розроблення методичного забезпечення для вивчення спортивно-педагогічних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської.

Висновки

Використання експериментального чинника забезпечує позитивні зміни у рівнях сформованості усіх компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів.

У контрольній групі традиційні організація та зміст занять, спрямованих на формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до олімпійської освіти молодших школярів, зумовлює статистично менш виразну позитивну зміну в сформованості у них означеної готовності.

Одержаний результат свідчить про можливість рекомендувати авторську розробку для впровадження в освітній процес майбутніх учителів фізичної культури.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.