Структурні акценти готовності учителів фізичної культури до позакласної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТРУКТУРНІ АКЦЕНТИ ГОТОВНОСТІ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

Л. Чалій, С. Мамчур

Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне, Україна

Досліджено стан розв'язання проблеми формування готовності учителів фізичної культури до позакласної роботи. Зроблено спроби виділити головні структурні елементи готовності на основі систематизації літературних джерел та власних досліджень. Метою дослідження став аналіз розробленості структурних компонентів готовності учителів фізичної культури до позакласної роботи у педагогічній теорії.

Матеріал і методи: для проведення дослідження використано комплекс методів: теоретичний аналіз наукових праць, навчально-методичної та спеціальної літератури, систематизація та узагальнення досвіду фахівців галузі фізичної культури і спорту; методи математичної статистики. Результати: проведений аналіз наукових досліджень з проблеми формування готовності до діяльності показав, що існують різні підходи до інтерпретації цього процесу. При цьому можна виявити спільну ознаку: формування готовності передбачає наявність мотивації, отримання знань, вмінь, навичок та практичного досвіду, усвідомлення ролі професійної підготовки, постійної роботи над самовдосконаленням. Систематизація науково-довідкового матеріалу з проблеми дослідження дозволила визначити у структурі готовності учителя фізичної культури до позакласної роботи такі компоненти: мотиваційний, орієнтаційний, теоретико-практичний, особистісний. Кожен з зазначених компонентів має, в свою чергу, широке тлумачення. Висновки: визначено, що готовність учителя фізичної культури до позакласної роботи - це інтегрована якість особистості, що має багатокомпонентну структуру. Кожен компонент має, в свою чергу, широкий спектр ознак та вимог, на реалізацію яких має бути спрямована професійна підготовка фахівців у закладі вищої освіти.

Ключові слова: сфера фізичної культури і спорту, студенти, педагогічна діяльність.

Abstract

Chaliy L. Mamchur S. Structural Emphasis on Physical Education Teachers' Readiness for Extracurricular Work.

In this article the state of solving the problem of forming the readiness of physical education teachers for extracurricular work was explored. Also, the attempts to identify the main structural elements of readiness based on systematization of references and own researches were made.

The purpose of the study is to analyze the development of structural components of physical education teachers' readiness for extracurricular work in pedagogical theory. Material and methods: the complex of methods was used for the research, such as theoretical analysis of scientific works, educational-methodical and special literature; systematization and generalization of the experience of specialists in the physical culture and sports; methods of mathematical statistics.

Results: the analysis of scientific researches on the problem of formation of readiness for activity showed that there are different approaches to the interpretation of this process. Here it is possible to find a common feature: formation of readiness implies the presence of motivation, acquisition of knowledge, skills, practical experience, awareness of the role of vocational training, continual work on self-improvement.

Systematization of academic references sources on the problem of research allowed to determine the following components in the structure of physical education teachers readiness for extracurricular work: motivational, orientational, theoretical and practical, and personal. Each component has its own broad interpretation. Formation of physical education teacher's readiness for extracurricular work is occurred through the development, interaction and interconnectedness of all these components. Conclusions: it has been determined that physical education teacher's readiness for extracurricular work is an integrated personal quality that has a multicomponent structure. Each component, in turn, has a wide range of features and requirements, the realization of which should be directed by professional training of specialists in higher education.

Key words: physical culture and sports, students, pedagogical activity.

Вступ

Державна політика у сфері фізичної культури та спорту в час інтенсивного руху України до європейських стандартів має на меті забезпечити здоровий спосіб життя населення, підтримання на достатньому рівні рухової активності людей, залучення різних груп населення до масового спорту, підтримку перспективної молоді та забезпечення її спортивного зростання.

Навчання фізичної культури в основній школі спрямоване на досягнення загальної мети базової загальної середньої освіти, що полягає у розвиткові і соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів [7].

Як зазначає В. В. Савіцька, різнобічна підготовка нової генерації фахівців із високим рівнем професіоналізму стала сьогодні провідним завданням вищих навчальних закладів [8].

Проблеми фахової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту у сучасних умовах зумовлені необхідністю подолання суперечностей, які виникають між вимогами сучасного суспільства до професійної підготовки майбутніх фахівців і їхньою кваліфікацією. Адже слабка організація фізкультурно-масової роботи за місцем проживання, низький рівень викладання фізичної культури в школах і закладах вищої освіти різних рівнів акредитації, недостатня увага теоретичній підготовці призвела до того, що в учнів і студентів падає інтерес до занять фізичною культурою, відсутня мотивація до здорового способу життя.

Матеріал і методи дослідження

Метою нашого дослідження став аналіз розробленості структурних компонентів готовності учителів фізичної культури до позакласної роботи у педагогічній теорії. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: проаналізувати розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з означеної проблеми; уточнити суть поняття «готовність учителів фізичної культури до позакласної роботи»; висвітлити компоненти готовності учителів фізичної культури до позакласної роботи.

У дослідженні нами використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукових праць, навчально-методичної та спеціальної літератури, систематизація та узагальнення досвіду фахівців галузі фізичної культури і спорту; методи описової статистики (статистика випадкової вибірки) та методи перевірки статистичних гіпотез ( параметричний t-критерій Стьюдента) [9; 12].

Результати досліджень

Концептуальні положення щодо формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до педагогічної діяльності у Законах України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), постанові «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року» (2017), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 р.

Проблема формування готовності до педагогічної діяльності була досліджена потужною когортою науковців, серед яких: К. М. Дурай-Новакова, М. І. Дьяченко, Л. О. Кандибович, Н. В. Кузьміна, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, Ю. В. Пелех, К. К. Платонов, В. О. Сластьонін, Л. П. Сущенко, Д. Н. Узнадзе, О. В. Філь та ін.

Науковці та дослідники галузі педагогіки та психології впевнені в тому, що першоосновою будь-якої діяльності є готовність людини до її здійснення. Як стверджує Л. Є. Хоронжевський, мета підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до позакласної роботи - це досягти стану відповідної готовності [11]. У нашому дослідженні ми будемо розглядати готовність учителів фізичної культури до позакласної роботи як інтегровану якість особистості, що відзначається позитивною мотивацією до професійної діяльності в позаурочний час та уключає комплекс теоретичних, методичних, психолого-педагогічних знань, практичних вмінь та навичок організації такої діяльності.

Для вирішення проблеми формування готовності учителів фізичної культури до позакласної роботи необхідно виявити компоненти готовності до педагогічної діяльності.

С.В. Гаркуша зазначає, що від напряму дослідження залежить кількість та зміст компонентів у структурі готовності. Автор стверджує, що практично всі науковці виокремлюють мотиваційно-цільовий компонент, змістово-операційний (іншіназви: змістово-діяльнісний, процесуально-діяльнісний), оціночний (інші варіанти: оцінно-регулятивний, оцінно-результативний). В залежності від особливостей психолого-педагогічної діяльності можливо ще до структури віднести емоційно-вольовий, психофізіологічний (Л. Кондрашова, Г. Троцко), інтеграційний (О. Пєхота), креативний (С. Воробйова, С. Литвиненко) тощо [3].

Готовність до організації позакласної роботи пов'язана з професійною готовністю як часткове із загальним. Ця залежність дозволяє нам структурувати готовність учителя фізичної культури до позакласної роботи по тим же характеристикам, що й професійну готовність, однак врахувавши особливості позакласної діяльності.

Мотиваційний компонент, який на думку більшості науковців є визначальним, містить такі складники: розуміння, усвідомлення свого завдання у майбутній професійній діяльності; інтерес до педагогічної діяльності, фізичної культури та спорту; позитивні установки на роботу в школі, любов до дітей, емпатія; відповідальність за якість своєї роботи, прагнення успіху та визнання.

В. Зданюк зазначає, що система потреб, інтересів, мотивів, становлячи мотиваційну сферу особистості, є основою мотиваційного компонента готовності майбутніх учителів фізичної культури [5].

Зміст мотиваційного компоненту готовності учителів фізичної культури до позакласної роботи ми розуміємо в наступному: ставлення майбутнього фахівця до позаурочної діяльності, сформована потреба у використанні резервів позакласної роботи для досягнення завдань фізичної культури і спорту, прагнення до використання з максимальною віддачою усіх можливих засобів для підвищення рівня здоров'я дітей, установка на високий кінцевий результат.

Мотивація, необхідна упродовж всього професійного шляху, проявляється у кожній педагогічній ситуації, визначає стиль поведінки учителя, особливо у складних ситуаціях.

Основою мотиваційного компоненту є система цінностей особистості, професійний світогляд, сприйняття норм та умов майбутньої діяльності. Стосовно позакласної роботи, то учителю фізичної культури необхідно усвідомити, що педагогіка в даному випадку набирає інших ознак, бо виходить за рамки спортивної зали та стадіону. Принципи навчання та виховання теж вимагають переосмислення, оскільки характер спілкування учителя і учня в позаурочний час повинен відрізнятися від урочного. У позакласній роботі учитель має можливість розкрити своїх учнів з інших сторін, для цього потрібна якісна підготовка до цієї ролі.

Майбутній фахівець повинен знати характеристику майбутньої діяльності та співвідносити свої особисті можливості (вроджені та набуті) з професійними вимогами. Для діагностики цінностей, до яких прагне людина, та тих якостей, завдяки яким можливо цього досягти, ми використали методику М. Рокіча. Студентам пропонувалося самостійно, вдумливо проранжувати два списки цінностей (по вісімнадцять позицій кожен) та розшифрувати утворену ієрархію за ключем, тобто визначитися з якостями, що найбільш цінні в особистому сенсі.

Даний тест не можна оцінити кількісно, можливо лише відслідкувати розміщення цінностей, що відображають ставлення до роботи та прагнення до плідної професійної діяльності, у загальній послідовності.

Ми оцінювали прагнення до професійної самореалізації за такою схемою: якщо студент цінності професійної самореалізації розмістив у проміжку від 1 до 4 позиції, це свідчить про високий рівень інтересу до професійного навчання; якщо від 5 до 7 позиції - середній рівень; від 8 до 10 - базовий рівень та від 11 до 16 - низький рівень (табл. 1). Таким чином ми можемо відслідкувати зміни у кількості студентів, що належать до груп з різним рівнем інтересу до професійної самореалізації.

Таблиця 1 - Шкала відповідності цінності професійної самореалізації та рівнів готовності майбутніх учителів фізичної культури позакласної роботи