Вирішення наукової проблеми як один із шляхів отримання молодим науковцем нового наукового знання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИРІШЕННЯ НАУКОВОЇ ПРОБЛЕМИ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ОТРИМАННЯ МОЛОДИМ НАУКОВЦЕМ НОВОГО НАУКОВОГО ЗНАННЯ

Теличко Н.В.

Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов передбачає під час навчання на магістратурі виконання наукoвo-дoслідницької рoбoти, що дозволить їм у майбутньому організовувати освітній процес на високому науково-методичному рівні, відтак реалізовувати у практичній діяльності методики й технології на основі новітніх досягнень науки і техніки.

Написання магістерської роботи за обраною кожним студентом проблематикою сприятиме формуванню наукового світогляду молодого науковця, оволодінню ним методикою проведення наукового дослідження в галузі педагогіки та методики навчання іноземних мов.

Слід зазначити, що будь-яке наукове дослідження розпочинається з будови проблеми, а її вирішення означає отримання нових знань або створення теоретичної моделі, яка б пояснювала те чи інше явище, виявити фактори, які впливали б на розвиток явищ в бажаному напрямі.

Тож, у теорії постановка проблеми є вихід за межі вивченого у сферу невідомого, тобто того, що повинно бути дослідженим. Смисл проблеми полягає у фіксації уваги на відсутності або недостатності наявних знань.

Ключові слова: наукова проблема, наукова розвідка, інноваційна діяльність, науковий світогляд, педагогічна суперечність.

Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов передбачає під час навчання на магістратурі виконання наукoвo-дoслідницької роботи, що дозволить їм у майбутньому організовувати освітній процес на високому науково-методичному рівні, відтак реалізовувати у практичній діяльності методики йтехнології на основі новітніх досягнень науки і техніки.

Написання магістерської роботи за обраною кожним студентом проблематикою сприятиме формуванню наукового світогляду молодого науковця, його методологічної культури; оволодінню ним методикою проведення наукового дослідження в галузі педагогіки та методики навчання іноземних мов; розширенню наукової ерудиції майбутнього фахівця середньої освіти; формуванню вмінь працювати знауковими та інформаційними джерелами, оформляти та презентувати результати наукових розвідок; розвитку творчих навичок, а відтак вирішенню нової наукової проблеми [3, с. 15].

Аналітичний огляд інформаційних джерел з цієї проблематики переконує, що низка науковців, таких як В. Алфімов, А. Баскаков, С. Гончаренко, В. Гриньова, І. Зайченко, В. Зверев, І. Зязюн, А. Капто, В. Кремень, І. Поташник, О. Рудницька, М. Семчишин, В. Сидоренко, С. Сисоєва, К. Ушинський та багато інших приділяють значну увагу формуванню у молодих вчених знань методології, моделювання та діагностування результатів науково-педагогічних досліджень і зосереджують значну увагу на оволодінні методами наукових досліджень.

Метою статті є обґрунтувати сутність наукової проблеми та важливість її вирішення на шляху до отримання молодим науковцем нового наукового знання.

Слід зазначити, що будь-яке наукове дослідження розпочинається з будови проблеми, з її виявлення і формулювання, а рівень наукового дослідження здебільшого визначається тим, наскільки новими й актуальними є проблеми, над якими працює дослідник.

Слушним є твердження, що вирішення проблеми завжди передбачає вихід за межі відомого і тому не може знаходитися за допомогою наперед відомих правил та методів, що однак, не виключає можливості і доцільності планування дослідження.

Наукову проблему часто характеризують як “усвідомлене незнання” і ми погоджуємось з думкою, що наукова проблема виникає разом із розумінням того, що наявні знання є неповними, їх наявність є недостатньо для вирішення якоїсь задачі і не відомий спосіб, за допомогою якого можна здобути відсутні знання і цю ситуацію можна виправити лише в результаті подальшого розвитку науки та практики, і зокрема, шляхом проведення наукового дослідження на основі розробки нових теоретичних чи емпіричних засобів. освітній наукoвий навчання професійний

Тож, вирішити проблему - означає отримати нові знання або створити теоретичну модель, яка б пояснювала те чи інше явище, виявити фактори, які впливали б на розвиток явищ в бажаному напрямі.

Сутність наукової проблеми - це завжди відображення наявних суперечностей пізнання, які можуть бути розв'язані тільки засобами наукового дослідження і її специфічною рисою є те, що для її розв'язання треба вийти за рамки старого, вже досягнутого знання. Тому, першим кроком на шляху до вирішення дослідником наукової проблеми є з'ясування стану розробки обраної теми і укладання короткого огляду літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита або ж розкрита лише частково, або не в тому аспекті і тому вимагає подальшого розроблення.

Саме огляд літератури за темою дослідження дозволить досліднику ґрунтовно ознайомитись зі спеціальною літературою, систематизувати джерела, та розглянути їх критично. Визначивши наукову проблему і обґрунтувавши, що частина цієї проблемище не розроблена і не висвітлена у спеціальній літературі, досліднику слід перейти до формулювання мети дослідження, а також зазначення конкретних завдань, які вирішуватимуться відповідно до визначеної мети [2, с. 51].

Щоб успішно вирішити обрану проблему, дослідник повинен в першу чергу мати якнайповніше уявлення про все те, що вже було зроблено його попередниками. З цією метою слід проаналізувати доступні нормативні документи, вивчити літературні джерела, зокрема книги, журнали, наукові збірники, архівні документи. Важливим є також опрацювання таких статистичних матеріалів, як результати соціологічних опитувань, успішності, результати тестувань тощо. Результатом цього етапу дослідження є бібліографічний список опрацьованих літературних джерел, конспектування опрацьованих матеріалів [1, с. 7].

Вивчення стану обраної для дослідження проблеми визначає ті її аспекти, які вже вирішені раніше, і дає можливість досліднику чітко окреслити ті питання, які ще потребують свого вирішення.

На основі попереднього аналізу розробляється програма дослідження даної проблеми, яка включає такі розділи: теоретичний (цілі задачі, предмет і об'єкт дослідження, визначення понять); методичний (обґрунтування вибірки, обґрунтування методів збору даних, методи обробки і аналізу даних); організаційний (план дослідження, порядок дослідження підрозділів).

Принагідно нагадаємо, що формулювання проблеми спричиняє вибір певного об'єкту дослідження - широкого, інтегрального поняття, що містить в собі педагогічні суперечності і спричиняє проблемну ситуацію. Саме об'єктом дослідження є те, на що спрямований процес пізнання.

Проблема, яка випливає з виявлених суперечностей, повинна бути актуальною, відображати те нове, що входить або повинно ввійти в життя. Такими нині є проблеми, пов'язані з гуманізацією, фундаменталізацією, демократизацією й інформатизацією освіти, врахуванням індивідуальних особливостей і реалізацією можливостей кожного учня, реалізацією проблемного та особистісно орієнтованого чи розвивального навчання тощо.

У теорії постановка проблеми є вихід за межі вивченого у сферу невідомого, тобто того, що повинно бути дослідженим. Смисл проблеми полягає у фіксації уваги на відсутності або недостатності наявних знань. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в висвітленні проблеми якості науково-педагогічних досліджень, як однієї з кардинальних методологічних проблем педагогічної науки.

Список використаних джерел

1. Вдовенко І. С. Особливості навчання професійного спілкування студентів університету / І. С. Вдовенко // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць / за заг. ред. проф. В.І. Сипченка. - Слов'янськ: СДПУ, 2010. - Вип. LII, Ч. ІІ. - С. 9-16.

2. Іванова Т. В. Професійна культура майбутнього вчителя / Т. В. Іванова // Педагогіка і психологія. - 1995. - № 2. - С. 86-93.

3. Панова Л. С. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах: підручник / Л. С. Панова, І. Ф. Андрійко, С. В. Тезікова // Наукові записки. Серія: Філологічні науки: збірник наукових праць. - 2009. - № 81. - С. 141-146.

References

1. Vdovenko, I. S.,2010. Osoblyvos tinavchanniapro fesiinohospilkuva nniastudentiv universytetu [Features of teaching professional communicationtou niversitystudents]. Humanization of thee ducationalprocess, LII, II, pp. 9-16.

2. Ivanova, T. V., 1995. Profesiyna kul'turamay butn'ohovchytelya [Professional culture of the futureteacher]. Pedagogy and Psychology, 2, pp. 86-93.

3. Panova, L. S., Andriyko, I. F., andTezikova, S. V. 2009. Metodykana vchanniainoze mnykhmov u zahalnoosvi tnikhnavchalny khzakladakh [Methodology of teachingforei gnlanguage singeneraled ucationalins titutions]. Scientific notes. Series: Philological Sciences, 81, pp. 141-146.

Размещено на Allbest.ru