Особливості створення освітнього середовища для молодших школярів в контексті НУШ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості створення освітнього середовища для молодших школярів в контексті НУШ

Павлик М.А.

викладач, Відокремлений структурний підрозділ "Гуманітарно-педагогічний фаховий коледж МДУ"

Анотація

У статті порушено проблему створення освітнього середовища для здобувачів початкової освіти в контексті НУШ. Автором уточнено дефініцію "освітнє середовище". Закцентовано увагу, що особливістю нової української школи є організація такого освітнього середовища, яке сприяє траєкторії розвитку дитини. З цією метою у початковій школі змінюються програми, підручники; урізноманітнюються форми, методи і засоби навчання; просторово-предметне оточення тощо.

Ключові слова: Нова українська школа, освітнє середовище, траєкторія розвитку дитини, сучасний педагог.

Abstract

The article raises the issue of creating an educational environment for primary school students in the context of NUS. The author clarified the definition of "educational environment". Emphasis is placed on the fact that the peculiarity of the new Ukrainian school is the organization of such an educational environment that contributes to the trajectory of child development. To this end, programs and textbooks are being changed in primary school; forms, methods and means of teaching are diversified; spatial and subjective environment, etc.

Key words: New Ukrainian school, educational environment, trajectory of child development, modern teacher.

Сучасна освіта розвивається в умовах, що зазнають постійних змін. Змінюються пріоритети, ціннісні орієнтації, культурні зразки, зростає інформатизація суспільства, яка дає доступ до багатоманітності суджень, формується якісне освітнє середовище. Сьогодні спостерігається підвищення інтересу педагогічної спільноти до таких явищ, як освітній процес, освітній простір та освітнє середовище. Поняття "освіта" і "середовище" взаємообумовлені і утворюють конструкцію "освітнє середовище", що потребує уточнення. освітній український школа

Вивчення освітнього середовища здійснюється науковцями з позицій, пов'язаних із сучасним розумінням освіти як особливої сфери соціального життя, а середовища як чинника освіти (Н. Гонтаровська, С. Дерябо, В. Желанова, В. Козирєв, Т. Менг, К. Приходченко та ін.). Вітчизняними та зарубіжними вченими узагальнено моделі освітнього середовища (В. Давидов, Я. Корчак, В. Лебедєва, В. Орлов, В. Панов, В. Рубцов, В. Слободчиков, В. Ясвін та ін.).

Мета статті - на основі аналізу психолого -педагогічної літератури уточнити сутність поняття "освітнє середовище" та визначити особливості його створення для здобувачів початкової освіти в контексті НУШ.

У давньогрецькій філософії середовище уявляли як "фізис" (з грецької "фізис" - природа) - єдине ціле, що включає світ і людину, і їх взаємодію [1; 2]. В педагогічних та психологічних джерелах дефініцію "освітнє середовище" представлено широко. Уперше трактування цього поняття фіксуємо в наукових працях Я. Корчака, М. Пирогова, К. Ушинського та ін.

Підтримуємо погляди науковців, які під освітнім середовищем розуміють природне або штучно створене оточення людини, що включає зміст і різні види засобів освіти, здатних забезпечувати продуктивну діяльність особистості, її освітній розвиток за допомогою створення сприятливих для цього умов. Освітнє середовище початкової школи має бути місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці, де відбувається більшість навчальних видів діяльності. Окрім цього, освітнє середовище має відображати філософію Концепції Нової української школи [4] та освітню програму.

Для дослідження окресленої нами проблеми принципово важливою є концепція С. Шацького щодо взаємодії ЗЗСО та соціального середовища, так звана педагогіка середовища. У зміст цього поняття, на думку вченого, входять такі складові: процес соціалізації особистості в суспільстві; врахування впливу навколишнього середовища на виховний процес школи, зокрема, формування дитячого колективу; активна суспільно -корисна діяльність шкільного колективу з метою якісного перетворення середовища функціонування.

Отже, середовище ЗЗСО констатується як все, що оточує дитину в межах навчального закладу, як соціального інституту суспільства. А "середовище колективу" - відповідно, вужче поняття, що існує в межах розвитку колективу в шкільному середовищі. На ці положення пізніше натрапляємо в педагогічних теоріях А. Макаренка, В. Сухомлинського та ін. Зокрема, у "Школі радості" В. Сухомлинський реалізував ідею виховувального та розвивального навчання. Педагог працював над вирішенням двох проблем: навчання і розвиток, адже не кожен учень здатний до засвоєння всієї системи знань, яку дають у школі, йому "не вистачає загального розвитку розумових здібностей. Тому саме розвиток особистості дитини є головною засадою педагогічної діяльності В. Сухомлинського. З цією метою було організовано "уроки мислення" в лісі, біля річки, в полі, складання казок "під голубим небом" [9]. Водночас у виховній системі сільської школи В. Сухомлинський інтенсивно використовував педагогічний потенціал природного середовища, адже "зелений клас" слугує джерелом творчості, посильної трудової діяльності, рідного слова.

Бабанський Ю., Гончаренко С., Підласий І., Савченко О. [7] розглядають навчальне середовище як один із дієвих дидактичних чинників підвищення ефективності освітнього процесу в початковій школі. У навчальному середовищі початкової школи відбувається взаємодія у системі "вчитель - здобувач освіти", головна мета якої - опанування змістом початкової освіти шляхом використання адекватних конкретному предмету методів, форм, технологій тощо.

Навчальне середовище початкової школи визначаємо як інтегративне утворення, що синтезує систему спеціально створених можливостей з метою формування в учнів основних груп компетентностей (громадянської, комунікативної, предметних і міжпредметних тощо) і компетенцій, а також їхнього особистісного розвитку та саморозвитку.

Савченко О. вважає, що розвивальний потенціал навчального середовища початкової школи є більш ефективним, якщо школярі виявляють пізнавальну активність у цьому середовищі шляхом продуктивної взаємодії [7]. Виходячи з положення про єдність навчання й виховання, зокрема, реалізації виховної функції навчання, не менш важливе значення належить виховному середовищу початкової школи, що слугує засобом особистісного зростання, вдосконалення та самовдосконалення учня на уроках і в позаурочний час.

Як показує практика, до основних вимог, які висуваються до вчителя початкових класів щодо організації освітнього середовища можна віднести: урахування загальної готовності здобувачів освіти до навчально-пізнавальної діяльності; партиціпація можливих труднощів під час засвоєння навчального матеріалу; науково обґрунтований та методично виправданий підхід до створення змінних тематичних осередків; творче використання форм, способів та прийомів інтеграції; постійне використання діагностичних методик одержаних результатів тощо.

Безпечне освітнє середовище - це стан освітнього середовища, у якому: наявні безпечні умови навчання та праці; комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю школярів, педагогів і батьків; відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.

Таким чином, в контексті дослідження ми виходимо з того, що найбільш прийнятним трактуванням освітнього середовища початкової школи є уявлення про нього як про відкриту педагогічну систему, що охоплює відповідні структурні компоненти. Це означає, що компоненти не лише взаємодіють між собою (мета, завдання, зміст освіти, форми та методи навчання і виховання тощо), а й відкриті для зовнішнього середовища, тобто не виключається вплив на здобувача освіти соціокультурних чинників. Освітнє середовище початкової школи має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними, де відбувається більшість навчальних видів діяльності. Окрім цього, освітнє середовище має відображати філософію Концепції Нової української школи. Робота над створенням освітнього середовища - це безперервний процес реагування на нові виклики життя, пошук нових можливостей та ресурсів, генерування нових ідей і правил.

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Г. Бусел. - К.-Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. - 1230 с.

2. Енциклопедія освіти / Академія пед. наук України; гол. ред. В.Г. Кремень. - К. : ЮРІНКОМ ІНТЕР, 2008. - 148 с.

3. Жук Ю.О. Особистісний простір учня в комп'ютерно-орієнтованому навчальному середовищі / Ю.О. Жук // Інформаційні технології і засоби навчання [Електронний ресурс]. - К.: ІІТЗН НАПН України, 2012. - Том 3(29). - Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/ index.php/itlt/article/view/693.

4. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/07/konczepcziya.pdf.

5. Кремень В. Філософія освіти ХХІ століття / В. Кремень // Шлях освіти. - 2003. - № 2. - С. 2-6.

6. Лалак Н.В. Освітнє середовище як джерело творчого розвитку молодших школярів / Н.В. Лалак, К.Ю. Гольча // Актуальні проблеми навчання і виховання в умовах інтеграційних процесів в освітньому та науковому просторі: збірник тез доповідей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Мукачево, 25 жовтня 2018 р. / гол. ред. В. І. Кобаль. - Мукачево: МДУ, 2018. - С. 41-44.

7. Савченко О.Я. Навчальне середовище як чинник стимулювання дослідницької діяльності молодших школярів / О.Я. Савченко // Наукові записки Малої академії наук України. - 2012. - №. 1. - С. 41-49.

8. Смолюк С.В. Формування розвивального освітнього середовища в початковій школі у 70-80-х роках ХХ століття: предметно-змістовний аспект / С.В. Смолюк // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. - 2016. - Вип. 31. - С. 210-220.

9. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа / В.О. Сухомлинський // Вибр. твори в 5-ти т. - К.: Рад. школа, 1976. - Т. 4. - С. 7-390.

Размещено на Allbest.ru