Особливості профорієнтаційної роботи із старшокласниками в загальноосвітніх навчальних закладах

Ключові слова: професійний вибір, професійна орієнтація, вибір професії.

This article analyzes the effectiveness of career guidance work as a formative influence on the development of Internal factors of professional self-determination of high school students. An analysis of the directions of career guidance work in Ukraine is presented.

Key words: professional choice, professional orientation, choice of profession.

У психолого-педагогічній літературі описано декілька підходів до визначення поняття «профорієнтація» та виділення структури вказаного поняття.

На думку Є. Павлютенкова професійна орієнтація - це комплекс взаємоповязаних економічних, психологічних та педагогічних, соціальних та медичних заходів, спрямованих на формування професійного покликання; на виявлення інтересів, здібностей, придатності та інших факторів, що впливають на вибір професії. Основними формами професійної орієнтації на думку автора є : професійна освіта, професійне самовизначення, професійне консультування, професійний вибір, працевлаштування, професійна адаптація та ін.

Гуревич К. в своїх роботах дає визначення професійної орієнтації як різновиду соціальної допомоги особистості, що передбачає адекватне співвідношення індивідуальних особливостей та здібностей людини із соціальними запитами суспільства.

На думку А. Голомштока професійна орієнтація - це складна, динимічна соціально-педагогічна система, що включає вирішення складних теоретичних та практичних завдань, пов'язаних з вибором майбутньої професї і. А загальна мета профорієнтаційної роботи полягає у формуванні усвідомленого фахового самовизначення на основі узгодженності особистісних і суспільних інтересів у підготовці кадрів, тобто досягнення певного оптимуму професійного самовизначення й потреби суспільства. Саме тому профорієнтаційна робота у багатьох країнах набуває державного значення, є узгодженою і чітко врегульованою.

Сургунд Н. зазначає, що профорієнтація - це комплекс психолого- педагогічних та медичних заходів, що спрямовані на оптимізацію процесу працевлаштування у відповідності з бажаннями, схильністю, здібностями та врахуванням потреби суспільства у спеціалістах [4].

Щербакова Г. виділяє дві форми професійної орієнтації:

- на широкій базі, що полягає в ознайомленні молоді, яка ще не зробила свій вибір, зі світом професій;

- на вузькій базі, що полягає в тому, що у навчальному закладі, який готує спеціалістів, студентам розкривають всі особливості їхньої подальшої діяльності, вказують оптимальні шляхи залучення до даної професії тощо [2].

За А. Сазоновим, професійна орієнтація, як система, містить декілька взаємопов'язаних етапів: професійне інформування та освіта, професійне консультування, професійний відбір, професійну підготовку та професійну адаптацію.

Бесіди, пов'язані з профорієнтацією, мають проводитись спеціально підготовленими профконсультантами - психологами і педагогами, медиками і соціологами. В умовах школи цей процес має бути тривалим і охоплювати якомога ширший діапазон класів. Фактично, профорієнтація в школі - це організація і керівництво цілеспрямованою багаторічною діяльністю учня у його професійному самовизначенні.

Шкільна профорієнтація є важливим моментом у підготовці учнів до майбутнього професійного життя і є основою для побудови щасливого майбутнього та уміння долати життєві проблеми. Ситуація з початковим вибором професії ускладнюється декількома факторами:

- це перший серйозний та відповідальний вибір молоді на їх шляху;

- виникає у психологічно-проблемний підлітковий період;

- з'являється на стику протиріч між системою наступної освіти та зайнятості як проблема вибору майбутньої професії;

- відіграє важливу роль у наступних можливих підвищеннях кваліфікації та перепідготовці.

Як вважає Б. Федоришин, у роботі загальноосвітньої школи з профорієнтації, головну увагу слід приділяти профінформаційному аспекту. Профінформація - це ознайомлення з різними видами професійної праці, соціально-економічними та психофізіологічними умовами вибору професії. Він зазначає, що професіональна інформація, як окремий відносно самостійний елемент профорієнтації, є система організації навчально -виховної роботи, що спрямована на засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні, політичні та психофізіологічні умови правильного вибору професії .

Роботу, що стосується професійної інформації, необхідно будувати так, щоб інформаційний матеріал був основою формування в учнів необхідних знань про професії та про свій внутрішній світ, і щоб ці знання допомагали їм прийняти обґрунтовані рішення щодо питань професійного самовизначення (зазначають В. Хомутов та Т. Єрьоміна) [6].

Основою профінформаційної роботи, на думку Є. Клімова, є професіографія - це опис професії та диференціюючих їх спеціальностей щодо вимог, які вони висувають людині. Результатом професіографії є професіограми - опис та обґрунтування системи вимог, що пред'являються певною спеціальністю, професією або їх групою до людини (за Є. Клімовим) [2].

Професійна консультація також є окремою, відносно самостійною системою, у зміст якої входить організація та проведення спеціальної роботи з виявлення індивідуальних психологічних та психофізіологічних особливостей старшокласника, що мають суттєве значення для правильного вибору професії .

Профконсультація - це система психолого-педагогічного вивчення особистості з метою допомогти їй при виборі такої професії, в якій найбільш повно могли б реалізуватись та розвинутись її здібності. При цьому, профконсультація сприяє встановленню оптимального співвідношення між прагненнями та можливостями людини та реальними потребами ринку у спеціалістах відповідної кваліфікації [5].

У професійній консультації виділяють три групи спеціальних завдань: 1) психологічний аналіз особистості школяра; 2) співвідношення психологічних структур особистості та професії; 3) визначення шляхів подальшого розвитку особистості, цілеспрямованого вдосконалення її психологічної структури. Ці групи завдань тісно пов'язані між собою. При вирішення цих завдань виявляються ті суб'єктивні фактори, якими обумовлюється правильний вибір професії та успішність діяльності в ній [3].

Окремим напрямом роботи шкільного психолога являється профорієнтація. Основними завданнями профорієнтаційної функції психолога є вивчення здібностей та нахилів учнів з метою правильного вибору ними професії; рекомендації у пошуку психологічно виправданих програм індивідуального навчання; визначення шляхів саморозвитку та самовиховання для учнів [1].

Участь у профорієнтації та допомога учням в обґрунтованому виборі професії - одна з найважливіших сторін роботи шкільного психолога. У зміст цієї діяльності входить: 1) виявлення інтересів, нахилів учнів, спрямованості особистості, первинних профнамірів та їх динаміки; 2) визначення соціальних установок та допомога у їх формуванні; 3) виявлення мотивації вибору та її структури; 4) формування готовності до самоаналізу та самооцінки, реального рівня домагання; 5) виявлення здібностей школярів, їх структури та вираженості; 6) виявлення рівня розвитку різних сторін особистості, ймовірної «ціни» діяльності (конфліктність, напруженість, тривожність, схильність до монотонності, потенційні можливості та їх реалізація, стійкість та наполегливість, цілеспрямованість тощо); 7) здійснення профвідбору (при необхідності - первинного профвідбору); 8) виявлення ступеня відповідності «профілю особистості» та професійних вимог, внесення корективів у профнаміри учнів; 9) участь та проведення занять з учнями з курсу «Основи вибору професії».

Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що правильно побудована і реалізована в умовах школи профорієнтаційна робота психолога, розширює можливості адаптації школяра на ринку праці та являється запорукою успішної самореалізації.

профорієнтація професійне самовизначення старшокласник

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барчі Б.В. Проблеми професійного самовизначення старшокласників / Б. В. Барчі, А.М. Розман // Наука майбутнього: збірник наукових праць студентів, аспірантів та молодих вчених / гол. ред. В.В. Гоблик. - Мукачево: РВВ МДУ, 2021. - Вип. 1(7). - С. 3-7.

2. Климов Е.А. Психология професіонального самоопределения / Е.А. Климов. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2004.

3. Розман Є.В. Юнацький вік: як крок до зрілості / Є.В. Розман, Б.В. Барчі // Сучасні тенденції розвитку науки й освіти в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів: збірник тез доповідей за матеріалами VI Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Мукачево, 13-14 травня 2021 р. / гол. ред. Т.Д. Щербан. - Мукачево: МДУ, 2021. - С. 355357.

4. Проблема професійного відбору на спеціальність «Практична психологія» / Н.А. Сургунд // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2006. - № 2. - С. 126-135.

5. Тяптя О.В. Формування психологічної готовності до соціономічної професійної діяльності (на прикладі професії «Соціальний педагог»): дис. ... канд. психол. наук / О. В. Тяптя; КДУ ім. Т. Г. Шевченка. - К., 2004. - 252 с.

6. Хомутов В.П. Профессионально-психологический отбор на предпринимательско-менеджерские профессии / В.П. Хомутов, Т.И. Еремина. - Саратов: Изд-во Поволжского межрегионального учебного центра, 2006. - 35 с.

Размещено на Allbest.ru