Вплив самооцінки особистості на вибір професії та адаптацію до навчання у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив самооцінки особистості на вибір професії та адаптацію до навчання у закладах вищої освіти

Кармалюк С.П.

Сенчонок Ю.О.

магістр соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Анотація

Розглянуто проблему професійного самовизначення молодих людей у контексті вибору майбутньої професії. Результати дослідження дали змогу оцінити рівень адаптованості першокурсників до нових умов навчальної діяльності та нового колективу, також вдалось визначити, які фактори сприяли вибору майбутньої професії. З'ясовано проблему соціальних факторів як важливого чинника кар'єрних орієнтацій. Розглянуто ключові підходи до питання вибору майбутньої сфери професійної діяльності на базі особистісних характеристик студентів-першокурсників.

Ключові слова: адаптація, професійне самовизначення, самосвідомість, самооцінка, здібності, кар'єра.

Кармалюк С.П.

кандидат исторических наук, доцент кафедры педагогики и социальной работы Черновицкого национального университета имени Юрия Федьковича

Сенчонок Ю.А.

магистр социальной работы Черновицкого национального университета имени Юрия Федьковича

ВЛИЯНИЕ САМООЦЕНКИ ЛИЧНОСТИ НА ВЫБОР ПРОФЕССИИ И АДАПТАЦИИ К ОБУЧЕНИЮ В УЧРЕЖДЕНИЯХ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ

Рассмотрена проблема профессионального самоопределения молодых людей в контексте выбора будущей профессии. Результаты исследования позволили оценить уровень адаптации первокурсников к новым условиям учебной деятельности и новому коллективу, также удалось определить, какие факторы способствовали выбору будущей профессии. Определено влияние социальных факторов как важной детерминанты карьерных ориентаций. Рассмотрены ключевые подходы к вопросу выбора будущей сферы профессиональной деятельности на базе личностных характеристик студентов-первокурсников. першокурсник навчальний самовизначення

Ключевые слова: адаптация, профессиональное самоопределение, самосознание, самооценка, способности, карьера.

Karmaliuk S. P.

Candidate of Historical Sciences, Associate Professor,

Senchonok Y. O.

Master of Social Work,

THE INFLUENCE OF PERSONAL SELF-ESTEEM ON THE CHOICE OF PROFESSION AND ADAPTATION TO STUDY IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

Problem statement: Transformational processes inherent in the economic and political life of Ukrainian society significantly affect the employment process of young people. Today, the main factor of social mobility of young people is the profession, because in a post-industrial society, where the development of advanced technologies leads to serious changes in the organization of work, graduates of higher education institutions need a high level of training and skills. As a result, the problem of career guidance work with young people becomes relevant and acute.

Previous research has shown that only 10 % of high school students adequately assess their capabilities and are serious about choosing a future specialty. In most cases, the motives for choosing a profession were as follows: 25 % of students choose a profession on the advice of friends; 17 % on the advice of parents; 10 % of students choose a profession under the influence of the media; others are guided by interest in the content of labor

The aim of the study is to determine the influence of social-psycho- logical and personal factors on the process of professional adaptation of students majoring in "Social Work" and "Psychology" at the Faculty of Pedagogy, Psychology and Social Work of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University.

Conclusions and prospects for further research. So, as we can see from the above results, the number of students with low adaptive abilities is close to the number of freshmen who answered that their choice of future profession was random.

We were also able to partially confirm the hypothesis that individuals who have chosen a profession, guided by interest in the content of work and careful analysis of their capabilities, adapt much faster to the environment and learning conditions.

Key words: adaptation, professional self-determination, self-awareness, self-esteem, abilities, career.

Постановка проблеми. Трансформаційні процеси, що притаманні економічному та політичному життю українського суспільства, значною мірою впливають на процес працевлаштування молодих людей. Сьогодні основним фактором соціальної мобільності молоді є професія, адже в постійдустріальному суспільстві, де розвиток передових технологій спонукає до серйозних змін в організації праці, випускники закладів вищої освіти потребують високого рівня підготовки та належної кваліфікації. Як результат, актуальності та гостроти набуває проблема профорієнтаційної роботи з молоддю. Адже вибір професії - це не одномоментний акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії. Тим паче, як стверджує Юваль Харарі, "найімовірніше, на нас чекає каскад все більших змін, якщо врахувати, що штучний інтелект ще й близько не розкрив свого потенціалу. Робочі місця зникатимуть, з'являться нові, але потім і ця робота зміниться і зникне. Якщо раніше люди боролися з експлуатацією, то в XXI столітті будуть по-справжньому боротися з непотрібністю" [11].

Отже, проблема адаптації до навчання за обраною професією, є досить актуальною й вимагає як спеціального теоретичного вивчення процесу, так й експериментальної перевірки.

Для нашого дослідження важливе значення мають напрацювання відомих науковців Андрєєвої Д.А. [2], Варнавських Н.М. [3], Клімова Є. А. [7], Корнієнко І. О. [8], Лозовецької В.Т. [9], Миколаєнка А. [Ю] та багатьох інших, які присвячені висвітленню особливостей готовності випускників шкіл - майбутніх фахівців до свідомого вибору професії.

Проведені раніше дослідження показали, що лише незначна частина старшокласників адекватно оцінюють свої можливості і серйозно ставляться до вибору майбутньої спеціальності. На думку професора В. Лозовецької, "профорієнтація у сучасних умовах все ще не досягла своїх головних цілей - готовності до професійного самовизначення, що відповідає індивідуальним здібностям кожної особистості та потребам сучасного ринку праці" [9, с. 23].

Ілля Кенігштейн звернув увагу на те, що ще кілька років тому Британський парламент закликав готувати британських школярів до серйозної конкуренції на рику праці. "Парламент Великобританії вважає, що система освіти повинна адаптуватися до мінливого ринку праці та відмовитися від викладання застарілих навичок, щоб не сформувати клас непотрібних людей" [6]. Інші дослідники та науковці вважають, що професійні наміри будуть більш стійкими, а оволодіння діяльністю відбуватиметься швидше й ефективніше, якщо ключовою причиною вибору майбутньої професії випускниками шкіл буде розуміння і свідомий вибір змісту діяльності [1, с. 227].

Метою дослідження є визначення впливу соціально-психологічних та особистісних факторів на процес професійної адаптації студентів спеціальностей "Соціальна робота" та "Психологія" факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Результати дослідження. В 2017, 2018 та 2019 роках на базі факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича були проведені опитування студентів, аби зрозуміти, що спонукало першокурсників до вибору професії та як вони адаптувалися до навчального процесу.

В дослідженні брали участь юнаки та дівчата у віці від 17 до 19 років, які навчаються на першому курсі за спеціальностями "Соціальна робота" та "Психологія".

Щоб досягти, в контексті проведеного дослідження, об'єктивних результатів було використано ряд адаптованих методик й опитувальників. Зокрема, використавши диференційно-діагностичний опитувальник, ми змогли виявити, який вид діяльності в тій чи іншій мірі підходить учасникам дослідження, відповідно до класифікації типів професій Є. А. Клімова. Для вивчення рівня самооцінки першокурсників було використано "Метод ранжирування" [7, с. 85]. Адаптована версія цієї методики пропонує учасникам опитування на вибір 20 якостей, з яких вони мають обрати 10, котрі, на їхню думку, притаманні саме їм. Обрані якості вони мали записати: в 1-й ряд - за рівнем їх домінації в учасника дослідження, в 2-й ряд - за рівнем їх домінації в ідеалі учасника дослідження.

Ми також вирішили визначити, чи впливає усвідомлений вибір професії на процес адаптації першокурсників. Для цього використали методику Т.Д. Дубовицької і А.В. Крилова "Адаптованість студентів у вузі". Методика являє собою набір з 16 суджень, стосовно яких студенти повинні висловити ступінь своєї згоди. Також ми використали багаторівневий особистісний опитувальник "Адаптивність" А.Г. Маклакова і С.В. Чермяніна. Опитувальник містить 165 питань і на кожне твердження учасник повинен відповісти "так" або "ні". Ця методика допомогла дослідити особистісні здібності першокурсників до адаптації, оцінивши їх нервово-психічну стійкість (поведінкову регуляцію), комунікативні здібності та рівень моральної нормативності.

У 2017 році в дослідженні брала участь 31 особа: 12 юнаків і 19 дівчат, в 2018 році ми провели порівняльне дослідження у якому брали участь 39 осіб: 12 юнаків і 27 дівчат, а в 2019 році проведено третє дослідження. У ньому взяли участь 52 особи: 17 юнаків та 35 дівчат.

Отже, всі учасники дослідження обрали професію соціального працівника або психолога, тобто відповідно до класифікації типів професій Є. А. Климова - професію типу "людина - людина".

Існують певні психологічні вимоги до професії даного типу: прагнення до спілкування та вміння легко вступати в контакт з незнайомими людьми; стійке хороше самопочуття при роботі з людьми; доброзичливість, чуйність; витримка, вміння стримувати емоції; здатність аналізувати поведінку оточуючих і свою власну; розуміти наміри і настрої інших людей, вміння залагоджувати розбіжності між ними, організовувати їх взаємодію; -здатність подумки ставити себе на місце іншої людини; здатність володіти мовою, мімікою, жестами; розвинена мова, здатність знаходити спільну мову з різними людьми, вміння переконувати людей; акуратність, пунктуальність, зібраність; знання психології людей [7, с. 111].

Вибір професії відображає певний рівень особистих домагань, які базуються на оцінці своїх здібностей і можливостей.

В ході бесіди ми з'ясували наступне:

а) 23 особи (2017 р.), 29 осіб (2018 р.), й 40 осіб (2019 р.) вважають, що їм притаманна більшість якостей, які необхідні для роботи за обраною професією;

8 осіб (2017 р.), 10 осіб (2018 р.) 12 осіб (2019 р.) вважають, що із запропонованих якостей вони можуть виділити у себе лише 4-5.

б) 21 особа (2017 р.), 28 осіб (2018 р.) 42 особи (2019 р.) обрали професію, керуючись інтересом до змісту праці і ретельним аналізом своїх можливостей;

10 осіб (2017 р.), 11 осіб (2018 р.) 10 осіб (2019 р.) відповіли, що їх вибір був випадковим, тобто вони вибрали професію, керуючись випадковими чинниками;

в) 25 осіб (2017 р.), 33 особи (2018 р.) 45 осіб (2019 р.) хотіли б працювати за обраною спеціальністю;

6 людей (2017 р.), 5 осіб (2018 р.) 7 осіб (2019 р.) не хотіли б іти працювати за обраною спеціальністю.

За результатами бесіди ми бачимо, що ті учасники дослідження, у яких самооцінка завищена або занижена, частково переоцінюють або недооцінюють свої здібності та можливості й вибрали професію необґрунтовано.

Наше дослідження також передбачало вивчення особливостей психологічної адаптації першокурсників. Мета експерименту - підтвердити, що особи, які обрали професію, керуючись інтересом до змісту праці і ретельним аналізом своїх можливостей, досить швидко адаптуються до оточуючого середовища та умов навчання. Також ми бажали підтвердити теорію, що вибір професії відповідно до класифікації типів професій Є. А. Климова впливає на адаптивні здібності.

Використана методика Т.Д. Дубовицької і А.В. Крилова показала, що серед першокурсників представлені всі показники адаптації як до навчальної групи, так і до навчальної діяльності.

Як бачимо з результатів наведених в таблиці 1, в 2017 році серед першокурсників переважали низькі показники адаптації як до навчальної групи, так й до навчального процесу.

Таблиця 1