Теоретичні основи формування готовності керівника закладу загальної середньої освіти до впровадження інклюзивної освіти

Формування готовності керівника закладу загальної середньої освіти до впровадження інклюзивної освіти. Дефініції, які розкривають сутність і зміст формування готовності у сучасного керівника загальної середньої освіти. Установка щодо "особливої дитини".

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.09.2022
Размер файла 20,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні основи формування готовності керівника закладу загальної середньої освіти до впровадження інклюзивної освіти

Калій І.Я. здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальність 011 Освітні, педагогічні науки, Мукачівський державний університет

У статті представлено теоретичні основи формування готовності керівника закладу загальної середньої освіти до впровадження інклюзивної освіти. Розкрито дефініції, які розкривають сутність і зміст формування цієї готовності у сучасного керівника загальної середньої освіти.

Ключові слова: інклюзивна освіта, інклюзія, діти з особливими освітніми потребами, готовність, готовність до професійної діяльності, інклюзивна компетентність. інклюзивна освіта особлива дитина

The article presents the theoretical basis that underpins the efficacy of the school leaders to provide the least restrictive environment for students. Concepts revealing the efficacy content and ways to improve efficacy are defined.

Key words: inclusive education, inclusion, children with special educational needs, self-efficacy, teacher's efficacy, inclusive competence.

Інклюзивна освіта інтенсивно входить у практику сучасної школи, ставлячи перед нею багато складних питань та нових завдань. Зарубіжна практика інклюзії в освіті має багатий досвід та законодавчу підтримку, в той час як вітчизняний досвід тільки починає складатися та розвиватися.

Різні аспекти інклюзивної освіти учнів закладів загальної середньої освіти є предметом дослідження В. Бондаря, Т. Бондар, М. Буйняк, А. Колупаєвої, І. Кузави, І. Садової, В. Синьова, Н. Софій та ін. Проблема менеджменту в освіті досліджена В. Берекою, Л. Карамушкою, О. Мармазою, В. Масловим, Т. Сорочан та ін. Професійна підготовка компетентного керівника закладу загальної середньої освіти детально обґрунтована науковцями, а питання його готовності до впровадження інклюзивної освіти, незважаючи на надзвичайну актуальність і затребуваність, на наш погляд, розкрито не так детально, як цього вимагає сучасний стан проблеми.

Мета статті - розкрити теоретичні основи формування готовності керівника закладу загальної середньої освіти до впровадження інклюзивної освіти.

Інклюзивна освіта - це процес розвитку загальної освіти, що передбачає забезпечення доступності - пристосування до різних освітніх потреб дітей. Уперше термін «інклюзивна освіта» був використаний у Саламанській декларації і базується на принципах - базових вимогах, що забезпечують її ефективність: кожна дитина має унікальні особливості, інтереси, здібності й освітні потреби; усі діти мають навчатися разом у будь -яких випадках, коли це виявляється можливим, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними; заклади освіти мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів, узгоджуючи різні види і темпи навчання; заклади освіти повинні забезпечувати якісну освіту для всіх, розробляючи відповідні навчальні плани, стратегії викладання, вживаючи організаційних заходів; діти мають отримати будь-яку додаткову допомогу, яка зможе знадобитися їм в освітньому процесі; інклюзивна освіта - найефективніший засіб, що гарантує солідарність, співучасть, взаємодопомогу, розуміння між дітьми [5].

Розкриваючи зміст цього поняття науковці наголошують на спільному перебуванні і навчанні осіб, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, з їхніми ровесниками. Науковці вважають, що інклюзивну освіту можна розглядати як своєрідний процес розвитку загальної освіти, який дає змогу зробити доступною освіту для всіх, і для осіб з особливостями фізичного і психічного розвитку. Сучасна інклюзивна освіта розвиває нову методологію, спрямовану на навчання дітей з різними освітніми потребами і можливостями та розробляє підходи до навчання і викладання, які будуть гнучкішими за попередні [3, с. 61].

Окремим важливим завданням педагогічного процесу в контексті інклюзивної освіти має стати створення особливої установки щодо «особливої дитини», а саме: в освітньому закладі має домінувати турбота, емпатійність, чуйність і тактовна взаємодія з дитиною, з одного боку, а з іншого - ставлення до неї як до рівноправного члена колективу. Дитина з особливими потребами, як стверджує І. Садова, - не пасивний член суспільства, а особистість, яка має право на задоволення власних соціальних потреб, на працю, відпочинок, створення сім'ї, пенсійне забезпечення, доступ до культурних цінностей. Рівень підтримки, гуманізм та терпимість у ставленні до дітей з особливими потребами, можливість надати їм доступну та якісну освіту - показники ступеня розвитку суспільства, в якому вони живуть [4].

Центральною фігурою, яка впливає на ефективність функціонуючої системи закладу загальної середньої освіти і забезпечує вирішення питань інклюзивної освіти є його керівник. Погоджуємося з Л. Сергеєвою, що сучасний керівник закладу освіти виступає трансформатором оновленого змісту освіти, освітніх технологій, форм та методів навчання, виховання та розвитку особистості. Він піклується про власну управлінську діяльність дбає про впровадження елементів новизни та оригінальності, тобто всього того, що є необхідним для забезпечення реформування освітнього та навчально - виробничого процесу в закладі освіти та підвищення результативності управлінської майстерності [7, с. 76].

Досліджуючи готовність керівника закладу загальної середньої освіти до впровадження інклюзивної освіти, розкриємо дефініції, які розкриють її зміст. Так, готовність визначається В. Сластьоніним, Л. Подимовою як особливий психічний стан, який характеризується наявністю в суб'єкта образу, структури певної дії та постійної спрямованості свідомості на її виконання [8]. Поняття «готовність до діяльності» Н. Гнедко розуміє у розрізі трьох підходів: функціональний - готовність розглядається як особливий психічний стан особистості, психологічна умова успішного виконання діяльності, вибірково - усвідомлена активність, що спонукає особистість до діяльності; готовність розглядається як психологічна установка, що зумовлює формування готовності людини до діяльності; під «готовністю» розуміють складне особистісне утворення, багатопланова й багаторівнева структура якостей, властивостей і станів, що визначає здатність людини до діяльності [2, с. 65 -67].

Готовність до професійної діяльності, згідно із визначенням В. Семиченко, - це психічний стан, який містить: операційну готовність, що вимагає термінової активізації людини, її залучення на певному рівні до діяльності; функціональну готовність - усвідомленості людиною своїх цілей, оцінки існуючих постулатів, визначення найбільш ймовірних засобів дії; особистісну готовність, яка складається з пролонгованої високої активності особистості при залученні до виробничого процесу, необхідності та розподілу під час мотиваційних, вольових, інтелектуальних зусиль, оцінки ймовірності досягнення життєвих успіхів через діяльність [6].

Стосовно основи професійної готовності, то Г. Балл вважає, що її становить комплексна здатність до певного типу діяльності, яка складається з двох аспектів: мотиваційного та інструментального (ефективні стратегії діяльності, узагальнені способи дії, вільна орієнтація у відповідному предметному полі, гнучке пристосування до способів дій). Але при цьому, на думку автора, провідним залишається відповідний до специфіки професії особистісний сенс зазначених інструментальних властивостей, їх концентрування навколо мотиваційного ядра [1, с. 100].

Отже, керівник є однією з ключових сторін, які мають забезпечити рівний доступ до освіти всім учням школи. Таким чином, серед багаточисленних завдань керівника закладу освіти виокремлюємо завдання, що спрямовані на створення інклюзивного освітнього середовища - адаптацію освітнього середовища та організацію інклюзивного освітнього процесу, створення ресурсної кімнати, організацію роботи команди психолого -педагогічного супроводу. Саме ці завдання підкреслюють інклюзивну стратегію школи. Щоб організувати якісний освітній процес, керівнику закладу освіти необхідно знати нормативно-правовову базу у галузі інклюзії. Організацію інклюзивного навчання у школі регулюють Закони України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту». Норми цих законів реалізуються та фінансуються через відповідні постанови Кабінету Міністрів щодо порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти та субвенції на надання підтримки особам з особливими освітніми потребами, а також Бюджетний кодекс України. Нормативно-правова база, роль керівника в організації інклюзивного навчання, порядок створення інклюзивного класу та забезпечення співпраці з батьками представлені в матеріалі з порадами для директорів від Державної служби якості освіти та проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) [10].

У Наказі МОН України «Про затвердження Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої та дошкільної освіти» (2018 р.), передбачені функції учасників освітнього процесу інклюзивного закладу, в тому числі й адміністрації. Керівник та його заступники повинні формувати склад команди супроводу, організовувати та контролювати її роботу; контролювати співпрацю з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру; залучати до співпраці батьків дітей з особливими освітніми потребами (далі - ООП); здійснювати моніторинг виконання індивідуальних програм розвитку дітей з ООП та ін. Очевидно, що виконання цих функцій вимагає таких складових інклюзивної компетентності керівника, як: мотиваційна, когнітивна, операційна.

Мотиваційна складова передбачає психологічну готовність керівника до спільного навчання дітей з ООП та типовим розвитком; його позитивну налаштованість до запровадження в закладі інклюзивного навчання. Когнітивна складова містить фахові знання про психофізичні особливості дітей з ООП; специфіку їхнього навчання та корекційно-розвиткових послуг; цілісність психолого-педагогічного супроводу в умовах інклюзії; особливості внутрішкільного контролю; шляхи формування інклюзивного простору в закладі. Операційний компонент передбачає володіння необхідними вміннями для виконання функцій, передбачених законодавством для керівника інклюзивного закладу.

Керівник закладу загальної середньої освіти, як стверджує З. Удич, з метою створення інклюзивного освітнього середовища повинен виконувати щонайменше такі функції: іміджеву (створення позитивного первинного уявлення про особливості освітнього закладу; втілення політики відкритості та доступності); мотиваційну (стимулювання педагогів до самоосвіти та участі в організованому навчанні та підготовки до роботи в умовах інклюзії); організаційну (створення умов для проведення навчального процесу та виховних заходів; залучення до мультидисциплінарної команди інших фахівців та батьків), аналітичну (проведення внутрішнього аудиту та його аналіз на предмет доступності, якості освітнього процесу, ефективного використання ресурсів), управлінську (спрямування зусиль на досягнення поставленої мети щодо реалізації принципів інклюзивної освіти), превентивну (попередження негативних проявів у педагогічному та учнівському колективі школи щодо осіб з інвалідністю, особливими освітніми потребами), тімбілдінгову (teambuilding) (формування ефективної мультидисциплінарної команди фахівців, які здійснюють супровід учнів із освітніми потребами; виявлення і реалізація особистісного потенціалу фахівців команди; формування здатності швидко приймати командні рішення в критичних та нестандартних ситуаціях), рекреаційну (забезпечення умовами якісного дозвілля, відпочинку, психофізичного відновлення), комунікативну (налагодження комунікації між усіма суб'єктами едукаційного процесу освітнього закладу; застосування різних засобів комунікації; здійснює зв'язок з громадськістю, координує роботу з батьками (особами, які їх замінюють)); захисну (захист законних прав та інтересів усіх вихованців, в тому ж числі з числа соціально вразливих груп (дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, зі статусом інвалідності) та інші [9, с. 275].

З метою формування інклюзивної компетентності у керівників шкіл, а також сприяння вироблення у них відповідної майстерності та зрілості З. Удич пропонує: здійснити обов'язкову спеціальну підготовку з питань впровадження інклюзивної форми навчання директорів; стимулювати їх інноваційні проекти; заохочувати керівників до наукової діяльності; передбачити проведення різних заходів з метою обміну відповідним досвідом, підвищення квал іфікації на базі вітчизняних за закордонних прогресивних освітніх закладів; створення он -лайн ресурсу для надання психолого-педагогічної та юридичної підтримки; передбачити формування інклюзивних компетентностей у процесі підготовки майбутніх педагогів; створення прозорої та ефективної системи фінансування шкіл з метою модифікації та адаптації освітнього середовища, залучення інших фахівців; удосконалення нормативно-правової освітньої бази [9].

Отже, проблема формування готовності керівника закладу загальної середньої освіти до впровадження інклюзивної освіти сьогодні на часі. Про це свідчать наукові дослідження фахівців з питань інклюзивної освіти. Досліджуючи теоретичні основи проблеми, однією з основних умов ефективності впровадження інклюзивної освіти в закладі загальної середньої освіти вважаємо високий рівень сформованої інклюзивної компетентності керівника, яка, на наш погляд, безпосередньо забезпечує готовність керівника до дії в умовах інклюзії. Вважаємо, що інклюзивна компетентність може бути або окремим компонентом професійної компетентності окрім традиційних компонентів (управлінський, педагогічний, комунікативний, діагностичний, дослідницький), або входити у склад управлінської компетентності керівника ЗЗСО, адже її зміст забезпечує реалізацію завдань інклюзивної освіти загалом та ефективне виконання керівником обов'язків щодо їх реалізації. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у визначенні педагогічних умов формування готовності керівника закладу загальної середньої освіти до впровадження інклюзивної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Балл Г. О. Про психологічні засади формування готовності до професійної праці / Г. О. Балл // Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти: наук.-метод. зб. / за ред. І. А. Зязюна та ін. - Київ, 1994. - 384 с.

2. Гнедко Н. М. Формування готовності майбутніх учителів до застосування віртуальної наочності у професійній діяльності: дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Н. М. Гнедко. - Рівне, 2015. - 292 с.

3. Перепелюк І. Р. Організація інклюзивного освітнього середовища як проблема психолого-педагогічних досліджень / І. Р. Перепелюк, Х. І. Микитейчук, Р. В. Олійник // Молодий вчений. - 2019. - № 7.1(71.1). - С. 59-63.

4. Садова І. Проблеми та перспективи впровадження інклюзивної освіти в Україні / І. Садова // Молодь і ринок. - 2015. - № 9(128). - С. 77-81.

5. Саламанська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у галузі освіти осіб з особливими освітніми потребами та Рамки Дій щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995 001-94#Text.

6. Семиченко В. А. Проблемы мотивации поведения и деятельности

человека: модульный курс психологи. Модуль “Направленность”: лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы для

преподавателей и студентов / В.А. Семиченко. - Київ: Миллениум, 2004. - 521 с.

7. Сергеева Л. М. Сучасні орієнтири змісту управлінської компетентності керівника навчального закладу [Електронний ресурс] / Л.М. Сергеева // Теорія та методика управління освітою. - 2010. - № 3. - Режим доступу: http://umo.edu.ua/katalogh-vidanj/elektronne-naukove-fakhove-vidannja-teorija- ta-metodika-upravlinnja-osvitoju-vipusk-3-2010.

8. Сластенин В. А. Педагогика: Инновационная деятельность /

В. А. Сластенин, Л. С. Подымова. - Москва: Магистр, 1997. - 224 с.

9. Удич З. І. Інклюзивна складова професійної компетентності керівника закладу загальної середньої освіти / З. І. Удич // Парадигмальна модель керівника сфери освіти у контексті євроінтеграційних процесів: матеріали Міжнародний форум управлінської діяльності , м. Тернопіль, 18-19 травня 2019 р. - Тернопіль: КРОК, 2019. - С. 273-278.

10. Як організувати якісне інклюзивне навчання - поради для директора

школи. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/news/yak-organizuvati-yakisne-inklyuzivne-navchannya- poradi-dlya-direktora-shkoli.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.