Психолінгвістичні чинники формування читацької компетентності іноземних студентів на основі автентичних матеріалів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолінгвістичні чинники формування читацької компетентності іноземних студентів на основі автентичних матеріалів

Субота Лариса Андріївна доктор педагогічних наук, професор, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків

Анотація

Вступ. У дослідженні розглянуто проблему формування читацької компетентності іноземних студентів у процесі навчання української мови; виділено основні компоненти читацької компетентності, визначено методи навчання, спрямовані на формування в іноземних студентів читацьких умінь; розроблено модель читацької компетентності й експериментальним шляхом перевірено у процесі навчання рівень сформованості читацької компетентності іноземних студентів фармацевтичних спеціальностей.

Мета дослідження - виявити методи активізації читацьких умінь іноземних студентів на основі автентичних матеріалів, висвітлити роль мотивації та психолінгвістичних чинників у формуванні читацької компетентності майбутніх фахівців.

Опис мовного матеріалу зумовив застосування таких методів дослідження: анкетування, бесіди з викладачами і студентами, спостереження за показниками формування читацької компетентності, аналіз змістових і модульних контролів з метою визначення рівня сформованості в іноземних студентів читацької компетентності, порівняння груп за статистичними критеріями, рейтингове оцінювання.

Результати проведеного аналізу підтвердили ефективність поетапного формування та вдосконалення навичок і вмінь іноземних студентів у читанні наукових текстів, продуктивність розробленої системи завдань, спрямованої на формування та розвиток читацьких умінь іноземних студентів; продемонстрували результативність запропонованої моделі формування читацької компетентності іноземних студентів на основі текстів за фахом; дали змогу визначити показники рівня сформованості читацької компетентності в іноземних студентів фармацевтичних спеціальностей.

Висновки. Кількісний і якісний аналіз результатів дослідження свідчить про те, що оволодіння іноземними студентами мовою навчання успішно здійснюється на основі сформованої читацької компетентності та читацьких навичок, необхідних для повноцінного розуміння й інтерпретації автентичних текстів фахового спрямування.

Ключові слова: читацька компетентність, психолінгвістичні чинники, мотивація, методи, принципи, компоненти, автентичні матеріали.

Subota Larysa Andreevna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute, Kharkiv,

PSYCHOLINGUISTIC ASPECTS OF FORMATION READING COMPETENCE OF INTERNATIONAL STUDENTS BASED ON AUTHENTIC MATERIALS

Abstract. Introduction. The research explores the problem of reading competence of international students in the process of learning the Ukrainian Language; the major components of reading competence have been defined, the primary methods aimed at shaping the reading skills within the learning process have been determined; the model of reading competence has been developed and tested in the learning environment by conducting experiments in the teaching process for evaluating the level of skills pertaining to reading competence of the international pharmaceutical students.

The Purpose of the research is to distinguish and define the methods activating the reading skills of international students on the basis of authentic learning materials and highlight the role of motivation and psychological and linguistic factors in formation of reading competence of the future professionals.

The description of the language material determined the application of the following methods of research: questionnaires, interviewing the teachers and students, monitoring the indexes of reading competence formation, analysis of content and module units aimed at defining the level of international students' reading competence formation, comparison of focus groups by statistical criteria, and evaluation by rating.

The Results of the presented analysis confirmed the effectiveness of formation reading competence in stages enabling students to form and polish their skills while reading the scientific texts. The introduced system of exercises has been proved to bring the best results in formation of reading competence. Reading the texts related to students' major within the introduced model of exercises brought good results of formation the international pharmaceutical students' reading competence.

Conclusion. The quantitative and qualitative analysis of the research results confirms that formation of reading skills of the international students is directly linked to reading competence and abilities necessary for comprehensive understanding and interpretation of the authentic scientific texts.

Keywords: reading competence, psychological and linguistic factors, motivation, methods, principles, components, authentic materials.

Постановка проблеми

Психолінгвістичні засади методики навчання іноземних студентів української мови у фармацевтичних закладах вищої освіти (ЗВО) зумовлюють необхідність особливої організації освітнього процесу, розв'язання проблеми співвідношення мислення і мови, узаємодії учасників комунікації, подолання комунікативних бар'єрів спілкування, оволодіння мовленнєвою діяльністю. Визначення психологічних особливостей навчання читання іноземних студентів у ЗВО щодо формування читацької компетентності, спричинене необхідністю розробки ефективних методик навчання української мови як іноземної (УМІ), зокрема з'ясування психолінгвістичних аспектів вивчення мови у процесі читання автентичних матеріалів, що і зумовило актуальність дослідження.

Вищою одиницею мови навчання у фармацевтичних ЗВО прийнято вважати текст за фахом, що зумовлено комунікативними потребами іноземних студентів. Визнання того, що текст є компонентом мовленнєвої комунікації, робить використання наукового тексту необхідним засобом підвищення рівня володіння мовою іноземних студентів. При цьому враховуємо, що під час навчання у фармацевтичних ЗВО іноземним студентам доводиться опрацьовувати значний обсяг навчальної літератури за фахом, яку вони намагаються прочитати з певною швидкістю, використовуючи потрібний вид читання для різних частин тексту. У методичній системі навчання читання пропонується використання прийомів і методів, що мають активізувати процес читання,його розуміння, запам'ятовування,відтворення. Водночас застосовується метод активізації резервних можливостей студента, спрямований «на комплексний розвиток особистості того, хто вчиться, на цілісне формування інтелектуальних, емоційних і мотиваційних її сторін» у розкритті творчих резервів, вірі у свої сили, бажанні вчитися [1, с. 77].

Вважаємо, що формуванню читацької компетентності іноземних студентів сприяють вміння, які є підґрунтям для становлення фахової компетентності: опрацьовувати професійно орієнтовані тексти різних видів і жанрів, обирати оптимальну стратегію читання залежно від його цілей і завдань, адекватно сприймати і розуміти навчальні тексти, висловлювати і обґрунтовувати своє ставлення до змісту твору, давати власну оцінку прочитаному. Навчання читання навчальної літератури за фахом - це передусім розуміння прочитаного. Метою навчання читання є формування навичок і вмінь, що дозволяють сприймати текст українською мовою як джерело інформації в процесі міжкультурної комунікації. Виняткове значення у цьому процесі відводиться формуванню читацької компетентності, що спрямована на розвиток в іноземних студентів навичок зрілого читання в процесі вивчення текстів за фахом.

Під зрілим читанням у методиці викладання УМІ розуміють таке читання, при якому увага читача сконцентрована на розумінні смислу всього тексту та зосереджена не на формі, а на змісті тексту, що передбачає вміння вільно орієнтуватися в текстовому матеріалі, знаходити та виокремлювати необхідну інформацію з невідомого тексту. При цьому значна увага приділяється виразності усного мовлення, техніці та швидкості читання [2, с. 217]. Отже, зріле читання - це читання про себе, яке забезпечує повне, глибоке і точне розуміння того, що читається [3, с. 50] й залежить від рівня оволодіння технікою читання, ґрунтується, головним чином, на засвоєних знаннях, уміннях і навичках, одержаних іноземними студентами на підготовчому етапі.

Фахові тексти, що вивчають іноземні студенти у ЗВО, зорієнтовані на підготовленого до сприйняття інформації читача [4, с. 106], спрямовані на формування вмінь розуміти сприйнятого на слух усного мовлення та відтворення писемного мовлення, адекватно сприймаючи, розуміючи й усвідомлюючи прочитане. Усвідомлення прочитаного залежить від здатності іноземних студентів сприймати зміст та основну інформацію тексту. Вилучення основної інформації наукового тексту - це перехід від зовнішньої структури тексту до його глибинних структур - підтексту, що реалізується за схемою «слово -- фраза -- текст». Процес розуміння сутності тексту можна розділити на три послідовних етапи:

- на першому етапі відбувається усвідомлення всього повідомлення, пошук контексту (мета - орієнтування, пошук контексту, що дає змогу сконцентрувати увагу, яка забезпечить надалі точне та міцне запам'ятовування);

- на другому - розуміння основних семантичних структур (мета - уважне читання з виділенням деталей);

- на третьому - перехід від поверхневих семантичних структур до глибинних (мета - швидке повторне читання з виявленням проблематики, осмислення його структури, виділення основної інформації тексту).

Фахові автентичні тексти для читання добираються з урахуванням майбутньої спеціальності та професійних інтересів іноземних студентів і відповідають таким вимогам:значущості, актуальності та новизні, пізнавальним запитам студентів, цілям освітнього процесу, що будується згідно з мовною організацією тексту, зокрема його структурною організацією, лексичним складом й кількістю незнайомих слів, способами подання навчальної інформації, урахуванням індивідуальних можливостей і потреб іноземних студентів [5, с. 43].

Викладачеві слід зосередити свою діяльність насамперед на відповідних підходах у виборі методів і форм навчання, що найперше провокують інтерес і зумовлюють необхідність працювати і вчити так, щоб було цікаво і викладачеві і студентам. У вивченні української мови важливою умовою ділових стосунків викладача зі студентами є наявність педагогічної співдружності викладача та студентів, позитивної мотивації. Моделі навчальної взаємодії викладача та студентів не встановлюються самі собою, а відтворюють рівень професійної компетентності, чітке розуміння найближчих і віддалених перспектив застосування іноземними студентами здобутих знань і вмінь, зокрема, у майбутній практичній діяльності [6, с. 96].

Метою статті є з'ясування питання щодо навчання іноземних студентів текстів за фахом, висвітлення ролі психолінгвістичних чинників у формуванні читацької компетентності на основі автентичних матеріалів.

Для досягнення вищезазначеної мети поставлено такі завдання:

1) виділити основні компоненти читацької компетентності, визначити ефективні методи, прийоми навчання, спрямовані на формування в іноземних студентів читацької компетентності;

2) розробити модель читацької компетентності, визначити дослідні критерії й експериментальним шляхом перевірити рівень сформованості читацької компетентності іноземних студентів.

Методи дослідження

У процесі дослідження використовувався комплекс емпіричних методів: метод діагностики (анкетування, бесіди з викладачами і студентами), спостереження за показниками формування читацької компетентності, аналіз змістових і модульних контролів з метою визначення рівня сформованості в іноземних студентів читацької компетентності; метод експерименту - педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої методики, а саме: порівняння груп за статистичними критеріями, аналіз іматематичне оброблення експериментальних даних, узагальнення,візуально-графічні методи, рейтингове оцінювання.

Результати та дискусії

Обираючи технологію роботи над текстом, необхідно враховувати, з одного боку реальні умови комунікації, специфіку комунікативного завдання, розв'язуваного за допомогою тексту, а з іншого - рівень володіння мовою, конкретні методичні цілі, які повинні бути досягнуті за допомогою фахового тексту. Водночас розвиток мовної та комунікативної компетентності іноземних студентів передбачає наявність читацької компетентності, яка формується в процесі вдосконалення навичок свідомого, правильного і швидкісного читання.

Аналіз останнійх досліджень і публікацій

Теорію читацької компетентності, зміст і методику її формування обґрунтовано в працях українських і зарубіжних науковців (Г. Барабанова, В. Белянін, Н. Бібік, М. Вашуленко, О. Ісаєва, З. Кличнікова, В. Мартиненко, О. Савченко,Т. Сєрова, Д. Слобін, А. Фасоля, С. Фоломкіна, Н. Хомський, Н. Чепелєва, Т. Яценко, R Carter, S. Ehlers, J. Grzesik, G. Westhoff, H. Widdowson та ін. Проведений нами аналіз науково-методичної літератури засвідчує, що читацька компетентність розглядається вченими як базова складова мовної, пізнавальної та комунікативної компетентностей. Процес читання здійснюється у внутрішньому мовленні завдяки автоматизації навичок, які забезпечують смисловий аспект читання, тобто впізнавання і розуміння письмових знаків і письмового тексту в цілому. Відомо, що кожне вміння ґрунтується на тих навичках, які людина робить автоматично, не замислюючись над тим, як і що вона робить при здійсненні будь-якої діяльності, зокрема й при читанні. В основі всіх цих умінь лежить техніка читання, яка полягає у зв'язку слів, які видимі і які виголошуються за допомогою зовнішнього (читання вголос) чи внутрішнього (читання про себе) мовлення [7, с. 3-5]. В. Костомаров і O.Митрофанова виділили в умінні читати технічний аспект - техніку читання (правильне вимовляння слів, словосполучень, речень і з'ясування їх значень) і змістовий - розуміння прочитаного [8, с. 113].

Виклад основного матеріалу

Вважаємо, що для якісного формування читацької компетентності необхідно посилити мотиваційний потенціал студентів. О. Дусавицький пов'язує мотиваційний потенціал студента зі спрямованістю особистості, бажанням досягати успіху протягом усього студентського віку, що здійснюється, переважно, за власною ініціативою [9, с. 26].

P.Нємов мотивацію детермінує як сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють поведінку людини, її початок, спрямованість і активність [10, с. 463]. Згідно з концепцією О. Афанасенкової, психологічний чинник успішності навчання мови залежить від позитивного впливу і спеціально створених педагогічних умов, що сприяють формуванню позитивної мотивації іноземних студентів [11, с. 81-82]. На наш погляд, до психологічних чинників, які здійснюють позитивний вплив на навчально-професійну діяльність іноземних студентів належить комплекс внутрішніх і зовнішніх спонукальних сил, що заохочують студента до виконання навчальних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети і визначення достовірності отриманих результатів. Психологічними передумовами і показниками успішності іноземних студентів у навчально-пізнавальній діяльності слугує ефективна організація навчального матеріалу, раціональні прийоми роботи над іншомовним текстом за фахом.

Концентром навчання автентичних матеріалів з метою формування читацької компетентності іноземних студентів є оволодіння навичками читання іншомовної літератури за фахом, самостійний пошук інформації, готовність до подальшого застосування набутих фахових знань і вмінь у професійній діяльності, усвідомлена потреба особистості в постійному вдосконаленні. Володіння читацькою компетентністю дає змогу іноземним студентам самостійно працювати з різними видами письмових текстів, аналізувати та критично оцінювати потрібну інформацію, висловлювати власну думку, свої міркування; формулювати, інтерпретувати й узагальнювати висновки, застосовувати прочитане в навчальній і практичній діяльності. читацька компетентність іноземний психолінгвістичний

У змісті читацької компетентності іноземних студентів фармацевтичних спеціальностей виділяємо такі основні компоненти: когнітивний, пізнавальний, рефлексивний, особистісний, комунікаційний, ціннісно-смисловий (рис. 1).

Рис. 1. Структура і зміст читацької компетентності іноземних студентів.

Компоненти читацької компетентності розглядаємо у поєднанні та взаємодії таких складових: формування готовності до осмисленої читацької діяльності, здатність регулювати свою швидкість читання, відбирати потрібну інформацію з одного або декількох джерел, сприймати, розуміти усвідомлювати зміст прочитаного, оцінювати його значимість і достовірність, розвивати навички правильного, виразного та свідомого читання, визначати оптимальні шляхи реалізації мети читання (пошукове, вивчальне чи ознайомлювальне), удосконалювати техніку читання. Принагідно зазначимо, що разом із науковою категорією «читацька компетентність» використовуємо синонім «читацькі вміння».

Формування читацької компетентності іноземних студентів фармацевтичних спеціальностей проходить протягом чотирьох взаємопов'язаних структурних етапів. Перший етап (початковий) пов'язаний з технікою читання, рецептивним засвоєнням мовного матеріалу, уявленням про звуковий та графічний образ лексичної одиниці, взаємодією потреб, мотивів і мети читання. На другому етапі (базовому) іноземні студенти оволодівають вміннями первинного сприймання змісту наукового тексту, вчаться визначати стратегії читання, зв'язки між іншомовним словом і його значенням, набирають активного і пасивного словникового запасу. Головна увага приділяється формуванню пізнавального інтересу, зацікавленості до читання навчальної літератури, розвитку читацьких умінь і навичок, закладають основи читацької компетентності та позитивної мотивації іноземних студентів до навчальної діяльності. Третій (прогресивний) характеризуємо як комунікативний етап читацької діяльності, у якому розвиваються навички та вміння, необхідні активному читачу й які складають сутність читацької діяльності: здійснювати смисловий аналіз текстової інформації, володіти основними прийомами розуміння й інтерпретації тексту, знати жанрові особливості наукового тексту, засвоїти різні види мовленнєвої діяльності, сприймати, розуміти та осмислювати зміст наукового тексту, вживати термінологічні слова у відповідному контексті, вдосконалювати техніку читання, її основні компоненти: правильність, швидкість, усвідомленість, виразність. На четвертому (аналітичному) етапі мовленнєві уміння розвиваються й автоматизуються до рівня складних мовленнєвих навичок. До них відносимо: обґрунтування оцінки прочитаного; почутого, побаченого, власне ставлення до змісту прочитаного, висловлене у вербальній і невербальній формі, семантизацію незнайомих слів у процесі читання текстів за фахом без словника, доречне вживання синтаксичних конструкцій, наукової та професійної термінології, високий рівень техніки читання.

Прикладом може служити комплекс завдань, спрямованих на формування читацької компетентності та навчання різних видів мовленнєвої діяльності:

1) вправи на моделювання знань, необхідних і достатніх для рецепції конкретного тексту, спрямованих на підготовку до сприймання та розуміння тексту: аналіз слів і форм у самому тексті; запитання до тексту та завдання, орієнтовані на пошук у ньому певної інформації; вправи на відпрацювання лексико-граматичного матеріалу; розвиток навичок читання та структурний аналіз тексту, що повинен в підсумку привести до продукування усних і письмових зв'язних висловлювань;

2) завдання, спрямовані на перевірку розуміння змісту тексту, що покликані з'ясувати: тему та головну думку тексту, основну проблему тексту й основні способи її реалізації, смислові зв'язки між комунікативними блоками та передання їх різними мовними засобами, створення самостійного тексту з використанням моделі тексту [12, с. 78].

Виконання запропонованих завдань дало змогу оцінити рівень сформованості навичок і вмінь вивчального читання за оціночною шкалою, побудованою з урахуванням особистих досягнень іноземних студентів. Для цього пропонувалось один раз прочитати текст (без використання словника) та виконати тестові завдання впродовж встановленого часового проміжку (45-50 хв). Загальний обсяг текстів для іноземних студентів 1-го курсу складає 550-600 слів; для 2-го курсу -- 650-700 слів; для 3-го курсу -- 750-800 слів. Ураховуючи той факт, що рівень сформованості читацької компетентності у кожного студента різний, ми вважали за потрібне ретельніше підходити до відбору професійно-орієнтованих текстів, шукати концептуальні підходи до організації процесу навчання, шляхи удосконалення навичок читання, які б дали змогу іноземним студентам використовувати здобуті знання у подальшому навчанні та професійній діяльності. Для оцінки достовірності отриманих результатів слугували критерії та рівні сформованості читацьких умінь (низький, достатній, середній, вищий, найвищий) і визначені конкретні показники.

За результатами виконаних завдань установлено, що із 72 іноземних студентів, які навчаються в Національному фармацевтичному університеті, «відмінно» отримали 18 студентів (25%), «добре» - 33 студенти (45,8%), «задовільно» -21 студент (29,2%), «незадовільно» не отримав жоден

студент. Відносна кількість іноземних студентів найвищого і вищого рівнів на кінець дослідного навчання збільшилася на 21,2%, а кількість іноземних студентів із середнім, достатнім і низьким рівнем зменшилася на 19,3%. Оцінювання рівня читацьких умінь іноземних студентів здійснювалось за рейтинговою системою в поєднанні традиційних форм перевірки (тестування на паперових носіях) з інноваційними методами (застосування комп'ютерного тестування) згідно з вимогами державних освітніх стандартів ЗВО України.

Висновки

Використання методів, прийомів і засобів навчання, поєднання традиційних і інноваційних технологій у навчанні іноземних студентів є ефективним інструментом управління процесом навчання, позаяк усі методи взаємопов'язані й доповнюють один одного, характеризуючи зміст педагогічного спілкування, взаємодію викладача і студента.

Доведено, що успішна побудова оптимальної системи навчання перебуває в прямій залежності від реалізації в освітньому процесі основних дидактичних, лінгвістичних, психологічних і власне методичних принципів. Психологічні та психолінгвістичні чинники формування читацької компетентності ґрунтуються на комунікативних уміннях, сформованих на основі мовленнєвих знань, умінь і навичок учасників комунікації. Читацьку компетентність розглядаємо як результат опанування стратегіями читання, комплексом читацьких знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень, що дають змогу іноземним студентам орієнтуватися в тексті за фахом, свідомо здійснювати пошук необхідної інформації у відповідності з комунікативним і навчально-пізнавальними завданнями.

Отримані результати дослідження підтвердили ефективність розробленої методики й доводять доцільність подальшого впровадження її в освітній процес, дають можливість стверджувати, що застосування запропонованого комплексу вправ позитивно вплинули на розвиток читацької компетентності іноземних студентів у вирішенні навчальних завдань, що забезпечить високий рівень їхньої професійної готовності до своєї майбутньої діяльності.

Перспективу майбутнього наукового пошуку вбачаємо в поглибленому вивченні міжнародного наукового досвіду щодо застосування інноваційних методів, методичних прийомів, нових технологій і засобів удосконалення читацької компетентності іноземних фахівців; створення й впровадження сучасних електронних підручників з УМІ в освітній процес.

Література:

1. Петровский А.В., Китайгородская Г.А. К некоторым вопросам активизации учебной деятельности. Методы интенсивного обучения иностранным языкам : сб. науч. трудов. М. : МГПИИЯ им.М.Тореза, 1979. Вып. 5. С. 77-88.

2. Cубота Л.А. Формування зрілого читання іноземних студентів фармацевтичних спеціальностей у процесі вивчення текстів за фахом. Modern philological research: acombination of innovative and traditional approaches: Conference Proceedings. International Shientific-Practical Conference (April 27-28, 2018). Tbilisi : Baltija Publishing. Pp. 215-218.

3. Шатилов С.Ф. О создании рациональной методики обучения иностранным языкам в средней школе. Иностранные языки в школе. М., 1990. № 2. С. 46-50.

4. Чайка І.Ю. Семантична єдність процесу соціальної комунікації. Культурологічний вісник. 2013. Вип. 30. С. 105-109. URL: htpp//nbuv.gov.ua/j-pdf/Kultv_2013_30_20.pdf

5. Паламар Л.М. Принципи укладання підручника з української мови для іноземних студентів. Теорія і практика викладання української мови як іноземної : зб. наук. праць. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. Вип. 3. С. 40-47.

6. Субота Л.А. Мотивация обучения иностранных студентов научному тексту как коммуникативной единицы на завершающем этапе. Тенденции развития и проблемы преподавания русского и украинского языков как иностранных в современных условиях : материалы Всеукр. научно-практ. конф. Запоріжжя, 2005. С. 95-97.

7. Егоров Т.Г. Психология овладения навыком чтения / АПН РСФСР, Ин-т психологии. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1953. 263 с.

8. Костомаров В.Г., Митрофанова О.Д. Методическое руководство для преподавателей русского языка иностранцам : 3-е изд., перераб. и доп. М. : Рус. яз., 1984. 159 с.

9.

10. Дусавицкий А.К. Мотивы учебной деятельности студентов : учеб. пособие. Харьков : ХГУ, 1987. 55 с.

11. Немов Р.С. Психология : уч. для студ. пед. ВУЗов в 3-х кн. М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. Кн. 2. Психология образования. 688 с.

12. Афанасенкова Е.Л. Мотивы обучения и их изменение в процессе обучения студентов вуза : автореф. дис... канд. психол. наук. 19.00.07 / Московский психологосоциальный ин-т. Москва, 2005. 23 с.

13. Субота Л.А. Обучение гибкому чтению иностранных студентов на основном этапе. Русская филология. Вестник Харьковского национального педагогического университета им. Г.С. Сковороды : сб. науч. трудов. Харьков, 2008. № 1. С. 73-77.

References:

1. Petrovskij, A.V., Kitajgorodskaja, G.A. (1979). K nekotorym voprosam aktivizacii uchebnoj dejatel'nosti [To some questions of activization of educational activity]. Metody intensivnogo obuchenija inostrannym jazykam : sb. nauch. Trudov - Methods of intensive foreign language teaching: Sat. scientific works. M.: MGPIIJa im.M.Toreza, 5. 77-88 [in Russian].

2. Cubota, L.A. (2018). Formuvannja zrilogho chytannja inozemnykh studentiv farmacevtychnykh specialjnostej u procesi vyvchennja tekstiv za fakhom [Formation of mature reading of foreign students of pharmaceutical specialties in the process of studying texts in the specialty]. Modern philological research: acombination of innovative and traditional approaches: Conference Proceedings. International Shientific-Practical Conference (April 27-28, 2018) - Modern philological research: acombination of innovative and traditional approaches: Conference Proceedings. International Shientific-Practical Conference (April 27-28, 2018). Tbilisi: Baltija Publishing, 215-218 [in Ukrainian].

3. Shatilov, S.F. (1990). O sozdanii racional'noj metodiki obuchenija inostrannym jazykam v srednej shkole [About creation of a rational technique of teaching foreign languages in high school]. Inostrannye jazyki v shkole - Foreign languages at school. M., 2, 46-50 [in Russian].

4. Chajka, I.Ju. (2013). Semantychna jednistj procesu socialjnoji komunikaciji [Semantic unity of the process of social communication]. Kuljturologhichnyj visnyk - Cultural Bulletin, 30, 105-109. URL: htpp//nbuv.gov.ua/j-pdf/Kultv_2013_30_20.pdf [in Ukrainian].

5. Palamar, L.M. (2008). Pryncypy ukladannja pidruchnyka z ukrajinsjkoji movy dlja inozemnykh studentiv [Principles of compiling a textbook on the Ukrainian language for foreign students]. Teorija i praktyka vykladannja ukrajinsjkoji movy jak inozemnoji: zb. nauk. Pracj - Theory and practice of teaching Ukrainian as a foreign language: coll. Science. work. Ljviv: LNU im. Ivana Franka, 3, 40-47 [in Ukrainian].

6. Subota, L.A. (2005). Motivacija obuchenija inostrannyh studentov nauchnomu tekstu kak kommunikativnoj edinicy na zavershajushhem jetape [Motivation of teaching foreign students scientific text as a communicative unit at the final stage]. Tendencii razvitija i problemy prepodavanija russkogo i ukrainskogo jazykov kak inostrannyh v sovremennyh uslovijah: materialy Vseukr. nauchno-prakt. konf. - Trends in the development and problems of teaching Russian and Ukrainian as foreign languages in modern conditions: materials All-Ukrainian. scientific practice. conf. Zaporizhzhja, 95-97 [in Russian].

7. Egorov, T.G. (1953). Psihologija ovladenija navykom chtenija [Psychology of mastering the skill of reading] / APN RSFSR, In-t psihologii. M.: Izd-vo APN RSFSR [in Russian].

8. Kostomarov, V.G., Mitrofanova, O.D. (1984). Metodicheskoe rukovodstvo dlja prepodavatelej russkogo jazyka inostrancam: 3-e izd., pererab. i dop. [Methodical guide for teachers of Russian to foreigners: 3rd ed., Revised. and ext.]. M.: Rus. jaz. [in Russian].

9. Dusavickij, A.K. (1987). Motivy uchebnoj dejatel'nosti studentov: ucheb. posobie [Motives of educational activity of students: textbook. allowance]. Har'kov: HGU [in Russian].

10.

11. Nemov, R.S. (1999). Psihologija: uch. dlja stud. ped. VUZov v 3-h kn. [Psychology: uch. for students. ped. Universities in 3 books.]. M.: Gumanit. izd. centr VLADOS [in Russian].

12. Afanasenkova, E.L. (2005). Motivy obuchenija i ih izmenenie v processe obuchenija studentov vuza : avtoref. dis... kand. psihol. nauk. 19.00.07 / Moskovskij psihologo-social'nyj in-t [Motives of learning and their change in the learning process of university students: author's ref. Ph.D. psychol. Science. 19.00.07 / Moscow Psychological and Social Institute]. Moskva [in Russian].

13. Subota, L.A. (2008). Obuchenie gibkomu chteniju inostrannyh studentov na osnovnom jetape [Teaching foreign students flexible reading at the main stage]. Russkaja filologija. Vestnik Har'kovskogo nacional'nogo pedagogicheskogo universiteta im. G.S. Skovorody : sb. nauch. Trudov - Russian philology. Bulletin of Kharkiv National Pedagogical University. G.S. Frying pans: Sat. scientific works, 1, 73-77 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru