Розуміння сутності педагогічного ідеалу викладача здобувачами вищої освіти першого та другого року навчання
Реформування системи вищої освіти в Україні. Підвищення якості підготовки педагогічних кадрів. Мотивація та формування професійних компетенцій майбутніх фахівців. Оптимізація навчально-пізнавальної взаємодії між студентами та викладачами університету.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.09.2022 |
| Размер файла | 165,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Міжнародний економіко-гуманітарний університет
імені академіка Степана Дем'янчука
Розуміння сутності педагогічного ідеалу викладача здобувачами вищої освіти першого та другого року навчання
Мельничук Лілія Борисівна кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти
Шкабаріна Маргарита Андріївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики початкової освіти
Марчук Оксана Олександрівна доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти,
м. Рівне
Анотація
Розуміння сутності педагогічного ідеалу викладача здобувачами вищої освіти першого та другого року навчання
В умовах реформування системи вищої освіти в Україні існує проблема підвищення якості підготовки викладачів.
До викладача завжди висуваються найвищі вимоги, а тому викладачів закладів вищої та фохової передвищої освіти мають прагнути до педагогічного ідеалу та постійно підвищувати свою професійну компетентність.
Мета статті полягала в дослідженні розуміння сутності педагогічного ідеалу студентами 1-го та ІІ курсу.
У статті представлено порівняльну характеристику їхніх суджень та надано рекомендації щодо підвищення професійних якостей викладачів.
Використано такі методи: ретроспективний аналіз наукової літератури, методи вільного опису, контент-аналіз, метод «Навчально-пізнавальна взаємодія студента та викладача ЗВО» (автор І.І. Сняданко). У статті розроблено спеціальну методику, яка дозволила проаналізувати, якими якостями повинні володіти викладачі, на думку здобувачів вищої освіти, та визначити відмінності у сприйнятті педагогічного ідеалу студентів першого та другого курсів.
Досліджено, що взаємовідносини викладачів і студентів мають бути демократичними, спрямованими на ділове співробітництво у реалізації основних завдань освіти у закладі вищої освіти.
У результаті досліджень було визначено, що студенти-першокурсники віддають перевагу суворим і вимогливим викладачам, але водночас цінують такі вчительські якості, як доброта і жертовність.
Для студентів другого курсу важливішими є особистісні характеристики викладача та вміння сприймати студента як особистість. Студенти другого курсу більш мотивовані до майбутньої професії, ніж студенти, які тільки вступили до університету.
Результати статті можуть бути використані для оптимізації навчально-пізнавальної взаємодії між студентами та викладачами університету.
Ключові слова: педагогічний ідеал, постать викладача, здобувачі вищої освіти, методика, викладацька діяльність.
Abstract
Understanding the essence of the pedagogical ideal of a teacher by higher education students of the first and second years
Melnychuk Lilia Borysivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of General Pedagogy and Preschool Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities, Rivne,
Shkabarina Marharyta Andriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities, Rivne
Marchuk Oksana Oleksandrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of General Pedagogy and Preschool Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities, Rivne,
There is a problem of improving the quality of teacher training in the context of reforming the higher education system in Ukraine. The highest demands are always placed on the teacher. Therefore, teachers of higher and professional prehigher education institutions should strive for the pedagogical ideal and constantly improve their professional competence. The purpose of the article was to study the understanding the essence of the pedagogical ideal by first and second year students.
The article presents a comparative description of their judgments and provides recommendations for improving the professional qualities of teachers. The following methods were used: retrospective analysis of scientific literature, methods of free description, content analysis, method “Educational and cognitive interaction of student and teacher of HEI” (author 1.1. Sniadanko). A special methodology was developed in the article that helped to analyze what qualities teachers should have, according to higher education, and to identify differences in the perception of the pedagogical ideal of first and second year students. It was investigated that the relationship between teachers and students should be democratic, aimed at business cooperation in the implementation of the main objectives of education in higher education institution. As a result of the research, it was determined that first-year students prefer strict and demanding teachers, but at the same time appreciate such teaching qualities as kindness and sacrifice. Second-year students prefer the personal characteristics of the teacher and the ability to perceive the student as a personality. Second-year students are more motivated for their future profession than students who have just entered the university. The results of the article can be used to optimize the educational and cognitive interaction between students and teachers of the university.
Keywords: pedagogical ideal, figure of teacher, applicants for higher education, methods, teaching activity.
Вступ
Постановка проблеми. В умовах реформування системи вищої освіти України найбільш гостро постає проблема підвищення якості підготовки фахівців.
Це визначає актуальність і практичну значимість її розробки. Одним з важливих факторів, що визначають якість підготовки фахівця у закладі вищої освіти, є ефективний навчальний діалог в системі «викладач - студент».
Під час навчального процесу у викладача складається певне уявлення про кожного зі студентів і засноване на ньому ставлення до кожного з них. Воно виражається в оцінках на семінарських заняттях, заліках і іспитах, а також в адресованих студентам всіляких висловленнях і коментарях викладача. освіта студент викладач педагогічний
У змістовному плані уявлення викладача про студентів завжди прив'язано до навчальної діяльності. Їх особистісні якості, безпосередньо не фігурують в навчальному процесі, часто випадають з образу, відтак потрібно враховувати думки студентів при формуванні педагогічного ідеалу сучасного викладача.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Уявлення студентів про особистість педагога вищої школи є важливим суб'єктивним фактором, який визначає ефективність всієї навчально-виховної роботи закладу вищої освіти.
Цей фактор впливає на спілкування викладача зі студентами, на організацію різних видів їх аудиторного і позааудиторної діяльності, і в кінцевому рахунку на сформованість особистісних і професійних компетенцій майбутніх педагогів.
На важливість уявлень про педагога у студентів вказують багато сучасних дослідників у галузі міжособистісного сприйняття і розуміння людини людиною, відзначаючи вплив різних параметрів і компонентів цих уявлень на ефективність освітнього процесу (А. А. Бодальов, Т. А. Бусигіна, А. Калюжний, О. Г. Кукосян, Е. А. Петрова, В. В. Суржина).
При цьому виділяються як процесуальні характеристики процесу міжособистісного сприйняття («перше враження», «ефект краю»), так і змістовні і контекстуальні.
Проблема взаємин педагога з вихованцями розглядається переважно в контексті дослідження різних аспектів педагогічного спілкування, яке було об'єктом дослідження як вітчизняних (О.О.Бодальов, В.В.Власенко, А. Г.Казанська, В.А.Кан-Калик, Я.Л.Коломінський, С.В.Кондратьєва, Н. В.Кузьміна, О.О.Леонтьєв, Х.І.Лійметс, А.А.Реан, Т.С.Яценко та ін.), так і зарубіжних (В.Кессель, А.Косаковські, Г.Хібш, Г.Атвантер та ін.) дослідників.
Аналіз літератури свідчить про те, що взаємини більше вивчені в горизонтальній структурі (дошкільників, школярів різного віку, у студентських групах, у виробничих бригадах тощо), ніж у системі вертикальної взаємодії, де переважно аналізувалися стосунки керівника з підлеглими, учителів із учнями загальноосвітньої школи.
Лише окремі дослідження були присвячені проблемі взаємин викладачів і студентів: загальні питання психології педагогічної взаємодії у вищій школі (О.В.Киричук, Г.С.Костюк, О.Г.Мороз, Д.Ф.Ніколенко, В.О.Сластьонін тощо); діалогічна взаємодія викладача й студента як умова особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя (Л.В. Долинська, В.А.Семиченко); психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів (І.С.Булах, Л.В.Долинська,); вплив взаємин викладачів і студентів на формування «Я-концепції» майбутнього вчителя (В.І.Юрченко); емоційність у взаємостосунках викладача закладу вищої освіти з курсантами (В.О.Росоха); взаємини з викладачами як детермінанта психічного стану та психотравматизації студентів (А.В.Котенєва); вплив взаємин викладачів і учнів ПТУ на процес їх навчання (В.Г.Казанська) тощо. У дослідженні Н.П.Андрійчук, Г.К. Радчук взаємини в системі «викладач-студент» розглядаються як одна з психолого-педагогічних передумов гармонізації «Я- концепції» майбутніх практичних психологів.
Метою статті є дослідження розуміння сутності педагогічного ідеалу викладача студентами першого та другого курсів, подання порівняльної характеристики їх суджень та розроблення рекомендацій щодо підвищення професійних якостей викладачів.
Виклад основного матеріалу
Взаємини викладачів і студентів педагогічного закладу освіти - це особливі стосунки педагога зі студентом (взаємини по вертикалі) та стосунки з майбутніми колегами (взаємини по горизонталі). Недооцінка важливості цього психологічного феномену при організації освітнього процесу в закладі вищої освіти негативно позначається на особистісному зростанні та професійному становленні майбутніх учителів, а тому виникає необхідність цілеспрямованого його вивчення. У педагогічній літературі подано поняття ідеалу, під яким розуміють «Уявлення про найвищу досконалість, яка як взірець, норма й найвища мета, визначає певний спосіб і характер дії людини» [1, с. 188]. Сучасні вчені також зазначили, що «поняття «ідеал педагога» - це уявна конструкція, створювана з метою виявлення унікальних поглядів, сторін творчості, типових рис, значущих для розуміння і розкриття уявлень фахівців, мислителів, видатних педагогів про неповторною місії педагога, його професійних і особистісних особливостях; аксіологічний складовою його діяльності; про світоглядну і моральну основу його життя» [3].
Детальну характеристику педагогічного та виховного ідеалів подано у книзі Л. Єршової «Трансформація виховного ідеалу в Україні (ХІХ - початок ХХ століття)», де авторка пояснила: «Можна говорити, що поняття
«педагогічний ідеал», «ідеал учителя», «ідеал педагога-майстра» становлять синонімічний ряд і можуть розглядатися як професійний ідеал педагогічної діяльності, який у сукупності з іншими ідеалами (моральний, етичний, естетичний) утворює зміст виховного ідеалу як складно структурованого історико-педагогічного феномена» [2, с. 24]. У «Філософському словнику» зазначено, що «ідеал - це взірець досконалості, що виробляється мисленням людини в процесі суспільної практики внаслідок критичного ставлення до дійсності» [5, с. 188]. На основі наведених тлумачень подамо визначення педагогічного ідеалу як уявної моделі фахівця-педагога, який досконало володіє комплексом професіональних умінь, моральних, етичних та духовних якостей, педагогічною майстерністю та тактом.
Нами було розроблено спеціальну методику, яка дозволила проаналізувати, якими якостями повинні володіти викладачі на думку здобувачів вищої освіти, та визначити відмінності в сприйманні студентами 1 та 2 курсів навчання особистості викладача. У проведеному дослідженні взяли участь студенти 1-2 курсів педагогічного факультету та факультету Європейської освіти денної та заочної форм навчання ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука». Отримані результати цікаві тим, що в умовах реформування системи освіти, в тому числі і вищої, можливо, і ставлення до особистості викладача закладу вищої освіти будуть трансформуватися і відрізнятися від тих результатів, які були отримані у відносно спокійні від трансформацій періоди.
Метою нашого дослідження було виявлення відмінностей у сприйнятті студентами 1 і 2 курсів особистості викладача. Мета дослідження дала змогу сформулювати робочу гіпотезу: уявлення та оцінка складових образу
ідеального педагога студентами у процесі навчання у закладі вищої освіти зазнають певних змін та схильні до динаміки.
На різних етапах дослідження в ньому брало участь 100 студентів, з них по 50 представників з кожного курсу.
Основні завдання дослідження:
1) виявити особливості постаті педагога вищої школи в уявленнях студентів;
2) визначити особливості навчально-пізнавальної взаємодії між студентами і викладачами університету;
3) виявити динаміку показників постаті педагога вищої школи в оцінках студентів 1 і 2 курсів.
Методи дослідження: ретроспективний аналіз наукової літератури, методика вільного опису на тему «Портрет викладача, якого я поважаю», контент-аналіз, методика «Навчально-пізнавальна взаємодія між студентом і викладачем університету» (автор І.І. Сняданко [4]), методи обробки даних, аналіз отриманих результатів.
В інструкції методики вільного опису на тему «Портрет викладача, якого я поважаю» ми не конкретизували, що саме необхідно описувати у викладача, - кожен учасник дослідження сам вирішував, що і як описувати. В середньому на виконання завдання студентам відводилося 30 хвилин. Дослідження проводилося під час навчальних занять і виступало в якості навчального завдання, що сприяло підвищенню достовірності отриманих результатів. Випробовувані не обмежувалися в часі і обсязі роботи.
Метою методики «Навчально-пізнавальна взаємодія між студентом і викладачем університету» (автор І.І. Сняданко [4]) є визначення особливостей навчально-пізнавальної взаємодії між студентами і викладачами університету.
Опис методики. Студентам було запропоновано наступну інструкцію: «З метою пошуку шляхів вдосконалення навчально-пізнавальної взаємодії між студентом і викладачем просимо Вас взяти участь в нашому дослідженні. Для цього Вам необхідно оцінити ступінь відповідності кожної позиції у відношенні до себе в балах від 0 до 10. Чим більша, на вашу думку, позиція відповідає Вашій, тим вищим балом ви її оцінюєте, і навпаки. Просимо Вас бути відвертими при оцінці кожної позиції».
Далі їм пропонувалася таблиця для заповнення (табл. 1).
Таблиця 1
Роздаткові матеріали для студентів з методики І. І.Сняданко
|
№ з/п |
Позиції |
Оцінка |
||
|
ні |
так |
|||
|
1 |
Мені подобається, коли викладач хоче почути думку студента |
012345 |
67 8 9 10 |
|
|
2 |
Я б з радістю залишався після лекцій для дослідницької або творчої діяльності з викладачем |
|||
|
3 |
Я вважаю, що викладачі об'єктивні при оцінці знань студентів |
|||
|
4 |
Я люблю вступати у діалог / дискусію з викладачем |
|||
|
5 |
Я вважаю, що наші викладачі всі доступно пояснюють на заняттях |
|||
|
6 |
Я вважаю, що в загальному викладачі проводять цікаві та змістовні лекції |
|||
|
7 |
Я вважаю, що викладачі на заняттях дають достатньо практичних вправ та прикладів |
|||
|
8 |
Я ніколи не розмовляю з сусідом по парті і не займаюсь іншими справами на лекціях, а намагаюсь уважно слухати та записувати все, що диктує викладач |
Обробка результатів. Для підрахунку результатів використовувався ключ, який подано у таблиці 2. Максимальна сума балів за кожною шкалою - 40.
Таблиця 2
Ключ до методики І. І. Сняданко
|
№ |
Шкала |
Запитання |
Сума балів |
|
|
1 |
Рівень очікувань студентів від навчально-викладацької діяльності викладача |
№№ 3, 5, 6, 7 |
І = |
|
|
2 |
Рівень потреби студентів в навчально-пізнавальній взаємодії з викладачів |
№№ 1, 2, 4, 8 |
І = |
Характеристика шкал методики:
1. Шкала «Рівень задоволення очікувань студента навчально- пізнавальною діяльністю викладача»: чим вище показник, тим позитивнішою є оцінка роботи викладачів студентами.
Низький показник - від 0 до 11 балів;
середній показник - від 12 до 21 балів;
високий показник - від 22 до 40 балів.
2. Шкала «Рівень потреби студента в навчально-пізнавальній взаємодії з викладачем»: чим вищим є показник, тим більше студенти потребують такої взаємодії.
Низький показник- від 0 до 19 балів;
середній показник - від 20 до 27 балів;
високий показник - від 28 до 40 балів.
Запропонована методика може застосовуватися для дослідження рівня задоволення потреб студентів в навчально-пізнавальній взаємодії з викладачами університету, рівня очікувань студентів щодо діяльності викладача; для порівняння навчально-пізнавального взаємодії між студентами технічних і 2 курсу спеціальностей; для виявлення факторів, що впливають на рівень задоволення потреб студентів в навчально-пізнавальній взаємодії з викладачами університету. Результати дослідження за допомогою методики можна використовувати з метою оптимізації навчально-пізнавального взаємодії між студентами і викладачами університету. З метою виявлення особливості образу педагога вищої школи в уявленнях студентів ми використали методику вільного опису на тему «Портрет викладача, якого я поважаю».
Представлені нижче результати емпіричного дослідження демонструють змістовну наповненість образу педагога вищої школи в уявленнях студентів. Нижче наведено приклади відповідей. Так, студентка 2-го курсу в анкеті - опитувальнику написала: «Педагог, що стоїть біля дошки, повинен мати свій образ, зазвичай створений самостійно, частково несе педагогічну професію, але обов'язково розуміє і приймає студентів». Студенти 1-го курсу відповіли: «Бажано, щоб образ викладача був позитивний: доброзичливий, справедливий і розуміючий».
Аналіз анкет показав, що педагогічний образ в уявленнях студентів відображає соціальні очікування по відношенню до постаті педагога, його здатності до суб'єкт-суб'єктним взаємодії в навчальному процесі. Студенти включили в ключові складові педагогічного образу такі якості, як: справедливість, чуйність, високий інтелект, спрямованість на партнерські відносини, товариськість, вміння слухати, відповідальність, емпатія, порядність, а також чарівність, хороші манери, охайність.
Виявлення особливостей уявлень про педагога вищої школи ми проводили за допомогою контент-аналізу міні-творів студентів «Ідеальний образ викладача вищої школи» та ранжирування сукупності якостей, які важливі з точки зору досліджуваної проблеми.
При аналізі творів були виявлені незначні відмінності в уявленнях про ідеальний викладача вищої школи у студентів 1-го і 2-го курсів. Першокурсники вказували в творах значно менше характеристик, ніж студенти 2 курсу, у яких образ викладача був більш диференційований і складний. Студенти другого курсу більш вимогливі до викладача, вони вище цінують у нього вміння зацікавити предметом, спрямованість на партнерські відносини, сучасні методи подачі матеріалу, наведення прикладів з життя (пов'язані з матеріалом), комунікабельність і почуття гумору.
Наведемо яскраві приклади зі студентських творів:
Студентка 1-го курсу в своєму творі пише: «Ідеальний педагог - це добра, справедлива і порядна людина. Ідеальний педагог - це професіонал своєї справи, можна сказати фанат свого предмета, знає його досконало і вимагає того ж від студентів».
Інший твір першокурсника має такий зміст: «Ідеальний педагог - це педагог з цікавою зовнішністю, уміє зацікавити предметом, що розуміє, повністю приймає студента, зі зрозумілим почерком і цікаво викладає матеріал».
Студенти другого курсу, на відміну від першокурсників, наділяють ідеального викладача не лише загальнолюдськими якостями, але й професійним стилем, зауважують на педагогічну майстерність Наприклад.
1. «Ідеальний педагог закладу вищої освіти - це стильний викладач, з науковим ступенем, знає свій предмет, приємний в спілкуванні, на його лекціях присутній логіка, виклад матеріалу є, зрозуміло, він вимогливий до студентів».
2. «Ідеальний педагог - це педагог зі своїм стилем, бажано класичним, охайний, веселий, спортивний, чітко усвідомлює, про що говорить, що відповідає за свої слова, лояльний, налаштований на партнерство, що не має навіть натяку на авторитарність».
В процесі дослідження ми виявили дуже цікавий факт: студенти 1-го курсу і 2-го курсів виділили схожі уявлення про особистість педагога вищої школи. Вони надають більше значення зовнішньому вигляду і строгості викладача вищої школи. Порівняно близькі позиції у всіх студентів в оцінці вікового діапазону (вік ідеального педагога 35-50 років), лояльності, інтелігентності і знань у викладача, практично співпали думки щодо елегантності і наявності певного стилю у викладача закладу вищої освіти. Таким чином, у студентів 1 і 2 курсу існують диференційовані показники образу викладача, що впливають на оцінку педагогів.
Для обробки описів використовувався контент-аналіз. За одиницю аналізу нами обрано смислове судження, в якому пред'являлися певні якості характеризується об'єкта: внутрішні (психічні) або зовнішні (фізичні). Наприклад, «він людина добра», «завжди відстоює свою точку зору», «він сумлінний в роботі», «завжди охайно одягнений» тощо. В подальшому вони були розподілені на 7 смислових груп: риси характеру, темперамент, міміка і пантоміма, інтелект, зовнішність, професійні якості, поведінку. Результати кількісного аналізу представлені у таблиці 3.
Таблиця 3
Розподіл суджень за смисловими групами
|
№ |
Назва групи |
Студенти 1 курсу |
Студенти 2 курсу |
Всього |
||||
|
Кількість суджень |
% |
Кількість суджень |
% |
Кількість суджень |
% |
|||
|
1 |
Риси характеру |
96 |
46,38 |
177 |
36,05 |
273 |
39,1 |
|
|
2 |
Темперамент |
8 |
3,86 |
56 |
11,41 |
64 |
9,17 |
|
|
3 |
Міміка та пантоміміка |
0 |
0 |
24 |
4,89 |
24 |
3,44 |
|
|
4 |
Інтелект |
2 |
0,97 |
29 |
5,91 |
31 |
4,44 |
|
|
5 |
Зовнішність |
11 |
5,31 |
46 |
9,37 |
57 |
8,17 |
|
|
6 |
Професійні якості |
40 |
19,32 |
54 |
11 |
94 |
13,47 |
|
|
7 |
Поведінка |
50 |
24,16 |
105 |
21,37 |
155 |
22,21 |
|
|
Всього |
207 |
100 |
491 |
100 |
698 |
100 |
Всього в процесі аналізу було виділено 698 суджень.
На основі аналізу була побудована модель образу викладача, де дані групи суджень розподілилися в наступній послідовності:
1) риси характеру (273 судження - 39,11%);
2) поведінка (155 суджень - 22,21%);
3) професійні якості (94 судження - 13,47%);
4) темперамент (64 судження - 9,17%);
5) зовнішність (57 суджень - 8,17%);
6) інтелект (31 судження - 4,44%);
7) міміка і пантоміма (24 судження - 3,44%).
Як бачимо, студенти виділяють у викладача не тільки професійні якості (вони займають в образі всього 13,47%), а й риси характеру, властивості темпераменту, зовнішність, інтелект та інші особистісні утворення. Вони сприймають його як цілісну особистість. Для них як суб'єктів навчальної діяльності це важливо. Насторожує низька представленість в образі професійних якостей, що може говорити про слабку навчальну мотивацію студентів.
На наступному етапі дослідження було проведено порівняльний аналіз структури та змісту образу викладача у студентів 2 курсу і першокурсників.
В цілому твори студентів 2 курсу, на відміну від студентів- першокурсників більш змістовні й об'ємні. Всього у студентів-другокурсників було виділено 491 судження (в середньому становить 10 суджень).
У студентів 1 курсу загальне число суджень склало 207 одиниць (в середньому - 4 судження). Так, студенти 2 курсу за рівнем когнітивної складності істотно перевершують студентів-першокурсників.
У обох груп студентів 1-е місце за кількістю поданих суджень займають риси характеру - 177 суджень (36,05%) у студентів 2 курсу і 96 суджень (46,38%) у студентів першокурсників. 2-е місце в обох групах займають характеристики поведінки - 105 суджень (21,37%) у другокурсників і 50 суджень (24,15%) у представників 1 курсу. Незважаючи на збіг займаних позицій, дані групи значно відрізняються один від одного за кількістю представлених суджень за обома категоріями аналізу. По інших позиціях структура образу викладача у другокурсників інша, ніж у студентів першого курсу.
Проведемо порівняльний аналіз образів за змістом і структурою кожної з перерахованих груп.
Характер. Студенти 2 курсу: доброта (16 суджень - 9,04% від загального числа суджень, представлених в даній групі); справедливість (9 суджень - 5,08%); товариськість (7 суджень - 3,95%); активність (6 суджень - 3,39%); чесність (5 суджень - 2,82%).
Крім того, ними виділені такі якості, як веселість, працьовитість, життєрадісність, самостійність, відповідальність, відкритість, пунктуальність, терплячість, ввічливість, оптимістичність, розсудливість, щирість, моральність тощо.
Студенти 1 курсу: доброта (18 суджень - 18,75%); справедливість 7,29%); жертовність (4 судження - 4,17%); чесність (3 судження - 3,13%), владність (1 судження - 0,4%). Такі риси як товариськість і активність не виділені взагалі.
На мінімальному рівні були представлені такі якості, як гуманність, тактовність, терплячість, щирість, об'єктивність, розважливість, винахідливість, вихованість, пунктуальність, веселість, толерантність тощо.
В уявленнях студентів 1-го курсу «ідеальний» викладач закладу вищої освіти володіє такими несумісними якостями, як владність, можливо деспотичність, бажання подобатися всім без винятку, при цьому готовий допомогти навіть на шкоду своїм інтересам.
Ми це пояснюємо тим, що студенти 1-го курсу - це вчорашні школярі, які звикли до суворого, вимогливого ставлення з боку вчителя. У їх розумінні відсутність строгості, вимогливості, контролю - це прояв слабкості, що сприймається ними як ознака непрофесіоналізму.
Вони хочуть бачити більш черствого, навіть жорсткого педагога і наділяють образ «ідеального» викладача закладу вищої освіти дезадаптаційними якостями: конформізм, нав'язливість, жертовність. Це можна визначити як проходження студентами 1 -го курсу першого етапу соціалізації.
В цьому випадку на їх уявлення про «ідеального» викладача впливають образи шкільних вчителів, зустрічалися такі властивості, як стрімкість, поривчастість, спокій, рухливість, чутливість, енергійність тощо.
Студенти першого курсу в описах не використали назви типів темпераменту, вони обмежувалися назвами окремих його властивостей: «Спокійний» (3 судження - 37,5%); «Стриманий» (2 судження - 25%); «Емоційно врівноважений» (2 судження - 25%); «Швидка і точна реакція» (1 судження - 12,5%).
Інтелект. Студенти другого курсу відзначили високий рівень інтелекту (5 суджень - 17,24%); «Розумний» (3 судження - 10,34%). Також ними відзначені хороша пам'ять, увага, мислення, склад розуму, добре розвинена мова.
Студенти першого курсу використовували всього 2 судження: «розумний» і «дуже розумний».
Професійні якості. Студенти другого курсу: «цікаво викладає матеріал» (5 суджень - 9,26%); «Професіонал своєї справи» (5 суджень -9,26%); «Знає і розуміє свій предмет» (3 судження - 5,56%); «Постійно вдосконалюється, стежить за відкриттями в науці» (4 судження - 7,41%); «Грамотний, компетентний фахівець» (2 судження - 3,7%).
Студенти першого курсу: «Вміє доступно пояснювати» (7 суджень - 17,5%); «Грамотно і професійно викладає» (3 судження -7,5%); «Діє в рамках своєї посади» (3 судження - 7,5%).
Крім того, студенти-другокурсники виділяли наявність у викладача бажання постійно вдосконалюватися, а студенти першого курсу про це не згадували.
Поведінка. Студенти другого курсу: «готовий прийти на допомогу в будь-якій ситуації» (10 суджень - 9,52%); «Уважно слухає відповіді студентів» (8 суджень -7,6%); «Відноситься до всіх студентів однаково, не має улюбленців» (8 суджень -7,6%); «Не кричить» (5 суджень - 4,76%); «Дає хороші поради» (3 судження -2,85%).
Також другокурсники відзначають, що викладач навчив їх розбиратися в людях, звертається до студентів на «Ви», володіє навичками спілкування зі студентами, дає хороші поради та можливість перездавати, знаходиться в стані духовного пошуку, заохочує самостійність, легко адаптується до обстановки, щиро співпереживає, бере участь в різних заходах, тримає все під контролем, налагоджує контакт зі студентами тощо.
В цих судженнях простежується, що для студентів другого курсу дуже важливий емоційний фон їх відносин з викладачами, тобто викладачі повинні бути зацікавлені не тільки в тому, щоб давати знання з предмета, а й у розвитку особистості своїх студентів, спілкуватися з ними не тільки на офіційному, але і на особистісному рівні.
Студенти першого курсу: «Має чітку процедуру перевірки знань» (8 суджень - 16%); «Не сварить за запізнення» (6 суджень - 12%); «Підтримує студентів» (5 суджень - 10%); «Пробачає дрібні недоліки» (4 суджень - 8%); «Проявляє повагу до студентів» (2 судження - 4%); «Не підвищує голос» (2 судження - 4%).
Крім цього, дана група студентів зазначає наступне: не зазнається, розуміє студентів, завжди виконує обіцянки, дає поради, відстоює свою точку зору, повільно диктує, адекватно реагує на питання, не створює проблем на сесії, не виділяє окремих студентів, ніколи не спізнюється, чи не порушує субординацію тощо. У даних судженнях ми бачимо, що студенти першого курсу в першу чергу звертають увагу на поведінку їхніх викладачів як фахівців, що мають чіткі процедури перевірки і оцінки знань, подачі матеріалу. Для студентів даної групи важливіше грамотно побудоване формальне спілкування, ніж особистісне.
Міміка і пантоміміка. Студенти другого курсу: виразна міміка (6 суджень - 25%); виражена жестикуляція (3 судження - 12,5%); наявність усмішки на обличчі (3 суджень - 12,5%).
У студентів першого курсу міркувань цієї групи не виділено.
Зовнішність. Студенти другого курсу: одяг і стиль (10 суджень - 21,74%); краса і чарівність (5 суджень - 10,87%); охайність зовнішнього вигляду
Студенти першого курсу: охайність (5 суджень - 45,45%); вікові характеристики (3 судження - 27,27%), одяг (2 судження - 18,18%); чарівність (1 судження - 9,9%).
Наступним етапом нашого дослідження було виявлення оцінки студентами рівня навчально-пізнавальної взаємодії з викладачем. З цією метою було використано методику «Навчально-пізнавальна взаємодія між студентом і викладачем університету» (автор І. І. Сняданко), яка надавала змогу здійснити діагностику за двома шкалами:
1) шкала «Рівень задоволення очікувань студента від навчально- пізнавальної діяльності викладача»;
2) шкала «Рівень потреби студента в навчально-пізнавальній взаємодії з викладачем».
Порівняльні дані щодо рівня задоволеності очікувань студентів 1 і 2 курсу від навчально-пізнавальної діяльності викладача представлено на рис. 1.
Як бачимо з даних рис. 2.1, студенти 1 курсу надали позитивнішої оцінки роботі викладачів зі студентами порівняно з представниками 2 курсів. Зокрема, високі показники задоволеності мають 32 % студентів першого курсу порівняно з 10 % студентів 2 курсу. Середні показники на 14 % переважають в опитаних 2 курсу. Низький показник оцінки роботи викладачів продемонстрували 16 % першокурсників та 24 % студентів другого курсу.
На нашу думку, студенти 2 курсу нижче оцінили роботу викладачів порівняно з першокурсниками у зв'язку з тим, що другокурсники пред'являють вищі вимоги до викладачів, оскільки вони більш вмотивовані до здобуття майбутньої професії порівняно з першокурсниками, які лише проходять адаптаційний процес.
Рис. 1. Рівні задоволеності студентів 1 і 2 курсів від навчально-пізнавальної взаємодії з викладачем
Порівняльні дані щодо рівня потреби студентів 1 та 2 курсів в навчально- пізнавальній взаємодії з викладачем представлено на рис. 2.
Рис. 2. Рівні потреби студентів 1 і 2 курсів в навчально-пізнавальній взаємодії з викладачем
Дані рисунка свідчать про те, що студенти 1 і 2 курсу мають сформовану потребу у навчально-пізнавальній взаємодії з викладачем. Зокрема, високим показником охарактеризовано 60% студентів 1 курсу та 54 % - другого курсу. Середній рівень сформованості потреби продемонструвало 32 % представників 1 курсу та 36 % - другого. Найнижчими є показники низького рівня - 8% першокурсників та 10 % - другокурсників.
Висновки
Узагальнюючи результати проведеного дослідження, зазначимо, що рівні потреб студентів як 1, так і 2 курсу, суттєво не відрізняються. Це є свідченням того, що студенти потребують навчально- пізнавальної взаємодії з педагогом на різних етапах освітньої діяльності. Результати змістовного аналізу творів сучасних студентів дозволяють сконструювати портрет ідеального викладача. Він постає перед ними не тільки як джерело інформації, а, перш за все, як особистість з певними рисами характеру і особливостями поведінки.
Він повинен бути добрим, справедливим, активним, чесним, урівноваженим, володіти високим рівнем інтелекту, бути професіоналом своєї справи. Важливим для студентів виявилося і оформлення зовнішнього вигляду: вміння стежити за собою, бути акуратним і сучасно одягненим, мати свій стиль та ін.
Описані характеристики цілком відповідають вимогам, що пред'являються педагогам в класичній педагогіці. Відповідність цим вимогам викладачів може надавати великого значення на підвищення інтересу студентів до предметів, що вивчаються, а отже, збільшувати ефективність освітнього процесу. Необхідною умовою ефективного навчального діалогу в системі «викладач-студент» є відповідність викладача наявними у студентів оцінним стандартам.
Спостерігаємо відмінності в описах викладачів студентами першого і другого курсів. Студенти першого курсу надають перевагу строгим і вимогливим викладачам, але водночас цінують у педагогів наявність таких якостей, як доброта та жертовність. Для студентів другого курсу більше значення мають особистіші характеристики викладача і вміння сприймати студента як особистість. Крім того, другокурсники пред'являють вищі вимоги до особистісних та професійних якостей викладачів, оскільки вони більш вмотивовані до здобуття майбутньої професії порівняно з першокурсниками, які лише проходять адаптаційний процес.
На основі відповідей студентів, аналізу педагогічної літератури нами було вироблено рекомендації щодо вдосконалення роботи викладача із метою наближення його до педагогічного ідеалу за напрямами: а) постійно займатися самоосвітою; б) належно готуватися до занять зі студентами; в) використовувати інноваційні методи навчання; г) володіти високими духовно-моральними якостями та доброзичливим ставленням до здобувачів освіти; д) мати належний зовнішній вигляд, почуття гумору та педагогічного такту.
Взаємини викладачів і студентів повинні бути демократичними, спрямованими на ділове співробітництво в здійсненні основних цілей навчання у закладі вищої освіти. Викладачі повинні добре розумітися в психології студентів, знати їхні особливості, спрямовувати свою діяльність на виховання й розвиток здобувачів вищої освіти, прагнути до досягнення педагогічного ідеалу.
Література
1. Гончаренко С. Український педагогічний енциклопедичний словник. Рівне, 2011. 552 с.
2. Єршова Л. Трансформація виховного ідеалу в Україні (ХІХ - початок ХХ століття). Київський, Одеський, Харківський навчальні округи : Монографія. Житомир : Вид. Євенок О. О., 2015. 642 с.
3. Педагогічний ідеал і його конкретно-історичне втілення URL: https://studme.com.ua/ 174810125519/psihologiya/lichnost_deyatelnost_pedagoga.htm (дата звернення: 20 квітня 2022 р.)
4. Сняданко І. І. Діагностика психологічної готовності студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності: навчально-методичне видання. Львів : ПП Ощипок М. М., 2015. 59 с.
5. Шинкарук В. Філософський словник. Київ, 1973. 600 с.
References
1. Honcharenko, S. (2011). Ukrainskyipedahohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical encyclopedic dictionary]. Rivne [in Ukrainian].
2. Iershova, L. (2015). Transformatsiia vykhovnoho idealu v Ukraini (KhIKh - pochatok KhKh stolittia. Kharkivskyi navchalni okruhy) [Transformation of the educational ideal in Ukraine (XIX - early XXcentury). Kyiv, Odesa, Kharkiv educational districts]. Zhytomyr : Vyd. Yevenok O. O. [in Ukrainian].
3. Pedahohichnyi ideal i yoho konkretno-i story chne vtilennia [Pedagogical ideal and its concrete-historical embodiment]. (n.d.). studme.com.ua. Retrieved from https://studme.com.ua/ 174810125519/psihologiya/lichnost_deyatelnost_pedagoga.htm [in Ukrainian].
4. Sniadanko, I. I. (2015). Diahnostyka psykholohichnoi hotovnosti studentiv tekhnichnykh universytetiv do maibutnoi profesiino-upravlinskoi diialnosti: navchalno-metodychne vydannia [Diagnosis of psychological readiness of students of technical universities for future professional and managerial activities: educational and methodical publication.]. Lviv: PP Oshchypok M. M. [in Ukrainian].
5. Shynkaruk, V. (1973). Filosofskyi slovnyk [Philosophical dictionary], Kyiv [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.
статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011Зміст, форми і методи підвищення рівня компетентності педагогічних кадрів національної системи вищої освіти у рамках магістерського курсу “Педагогіка вищої школи” в університеті “ХПІ”. Вплив Болонського процесу на реформування освітньої системи України.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 04.03.2011Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.
статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Болонський процес - процес перебудови вищої освіти, який є складовою історичного розвитку Європейського Союзу. Введення у навчання системи переведення і накопичення кредитів. Гармонізація системи європейської вищої освіти. Реформування освіти України.
контрольная работа [99,7 K], добавлен 16.02.2011Навчальні заклади 1910—1917 року. Система вищих навчальних закладів в Україні. Заснування першого українського народного університету в Києві у 1917 р. Київський губернський відділ народної освіти, напрями діяльності. Реформа вищої освіти 1920–1921 рр.
презентация [2,7 M], добавлен 25.05.2015Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Проблеми підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, підходи до реформування процесу навчання. Створення ефективних науково обґрунтованих систем професійної підготовки фахівців нових професій як ключове соціально-педагогічне завдання.
статья [37,2 K], добавлен 06.09.2017Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.
реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Особливості вищої біотехнологічної освіти. Опис навчальних закладів України, що готують біотехнологів.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.08.2013Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.
реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011Процес якісної зміни вищої освіти на основі принципи її фундаментальності. Необхідність переходу від "підтримуючої" до "випереджальної" інноваційної освіти. Оновлення змістової бази навчання майбутніх фахівців. Адаптація до науково-технічного прогресу.
статья [19,3 K], добавлен 10.02.2011Вдосконалення вищої освіти в Україні. Дослідження працевлаштування молодих вчителів у різні історичні періоди становлення Української державності. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Формування ключових і предметних компетенцій майбутніх фахівців.
статья [22,4 K], добавлен 31.08.2017Інноваційні процеси в педагогічній системі вищої освіти як механізм реформування професійної підготовки. Модульно-рейтингова технологія навчання: принципи, вимоги, переваги; проектування методики викладання дисципліни "Технічна експлуатація автомобілів".
дипломная работа [797,2 K], добавлен 14.09.2011Запровадження Болонських принципів як важливий крок на шляху до євроінтеграції України та засіб полегшення доступу громадян до якісної освіти. Знайомство з особливостями процесу реформування системи вищої освіти України та Росії у пострадянський період.
статья [29,0 K], добавлен 11.09.2017
