Розвиток та становлення професіоналізму завідувача кафедри дошкільної педагогіки: акмеологічний та андрагогічний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ ДОШКІЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ: АКМЕОЛОГІЧНИЙ ТА АНДРАГОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

Марина Іотковська, аспірантка третього року підготовки

кафедри педагогіки вищої школи ДВНЗ

Донбаського державного педагогічного університету,

м. Слов'янськ, Україна

Анотація

У статті проаналізовано основні напрями іміджевої діяльності кафедр дошкільної педагогіки в сучасних закладах вищої педагогічної освіти України. Розкрито суть базових понять, та схарактеризовано організаційно- теоретичні засади наукової діяльності кафедр дошкільної педагогіки. Зауважено, що сьогодні важливо вивчати й узагальнювати історичний досвід функціонування кафедр дошкільної педагогіки в закладах вищої педагогічної освіти, та виявляти не тільки загальні тенденції, а й характерні особливості наукової діяльності кафедр дошкільної педагогіки, щоб врахувати їх у майбутньому.

Наголошено, що поступове становлення науково-педагогічної діяльності кафедр дошкільної педагогіки зумовлено суспільно-політичними, соціально-економічними та організаційно-педагогічними чинниками.

Зазначено, що створення неформальних творчих колективів наукових дослідників об'єднаних загальною програмою та стилем дослідницької роботи під керівництвом визнаного лідера, дозволило забезпечити високу ефективність наукових розробок, їх поширення та впровадження, а також відтворення наукових пошуків на якісно нових рівнях. Визначено подальші кроки керівного складу кафедр та перспективні напрями розвитку професійної діяльності.

Ключові слова: кафедра дошкільної педагогіки; завідувач кафедри, історико-педагогічний аналіз; заклад вищої освіти.

Abstract

Maryna lotkovska, Postgraduate of the Department of Pedagogy of Higher School SHEI Donbas State Pedagogical University, Slov'yansk, Ukraine.

THE DEVELOPMENT AND FORMATION OF PROFESSIONALISM OF THE HEAD OF THE DEPARTMENT OF PRESCHOOL PEDAGOGY: ACMEOLOGICAL AND ANDRAGOGICAL ASPECTS.

In the article there are analyzed the main directions of image activity of the departments of preschool pedagogy in modern institutions of higher pedagogical education of Ukraine. There are characterized the essence of basic concepts revealed, and organizational-theoretical foundations of scientific activity the departments of preschool pedagogy. It is noted that today it is important to study and summarize the historical experience of functioning of the departments of preschool pedagogy in institutions of higher pedagogical education, to identify not only the general tendencies, but also the characteristic features of the scientific activity of the departments of preschool pedagogy, to take them into account in the future. It was emphasized that the gradual development of scientific and pedagogical activity of the departments of preschool pedagogy is caused by socio-political, socio-economic and organizational-pedagogical factors. It is noted that the creation of informal creative teams of researchers, combined with a common program and style of research under the leadership of a recognized leader, has allowed to ensure high efficiency of scientific development, their dissemination and implementation, as well as the reproduction of scientific searches at qualitatively new levels. Further steps of the department's management staff and perspective directions of scientific activity development are determined.

Key words: a department of preschool pedagogy, a head of the department, the historical and pedagogical analysis, an institution of higher education.

Постановка проблеми

Історико-педагогічний конструктивний аналіз висуває нові вимоги до цілей, завдань, та структури і змісту вищої освіти України, що пояснюється глобалізаційними процесами, змінами ціннісних орієнтацій та світоглядних позицій, прагненням нашої держави інтегруватися до європейського освітнього простору. На ринку освітніх послуг між закладами та кафедрами вищої освіти України поступово виникає і посилюється конкуренція, яка є актуальною як для комерційних, так і для державних закладів вищої освіти, зокрема кафедр дошкільної підготовки.

Доведено наукою, що із зміною соціально-економічної формації змінюється імідж людини-суспільства, відповідно і завідувача кафедри, керівника, що залежить і від суспільних відносин. Зрозуміло, що зміни відбуваються й з іміджом освітньої установи. Тому однією з актуальних проблем, що постає перед керівництвом і колективом сучасного закладу вищої освіти та його кафедр, - є формування іміджу. Навчальні заклади всіх типів і форм власності змушені докладати чимало зусиль для того, щоб залучити нових вступників. З цією метою вони розробляють і вживають різноманітних заходів, серед яких важливими є заходи щодо створення та підтримання привабливого іміджу організації. У зв'язку з цим у пригоді стає досвід, нагромаджений у галузі психології іміджмейкінгу.

Процес формування іміджу освітньої установи - імідж кафедри та її завідувача - є однією з умов існування сучасних кафедр дошкільної педагогіки закладів вищої педагогічної освіти, що передбачає низку вимог до освітньої діяльності. Позитивний імідж кафедри дошкільної педагогіки закладу вищої педагогічної освіти, його привабливість в очах науково-педагогічних працівників, абітурієнтів та батьків пояснюється прагненням керівництва врахувати інтереси різних прошарків споживачів як у плані одержання основної й додаткової освіти, так й у плані розвитку особистості учасників освітнього процесу. Актуалізація цього важливого питання диктується самою практикою закладу вищої освіти і його кафедри зокрема, що ї лежить в основі нашого науково-педагогічного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теорія самого іміджу виникла на Заході ще в 60-ті роки ХХ ст. як протидія рекламній діяльності конкурентів. Згідно з суті її парадигми за визнаним фахівцем реклами Д. Огівлі, у тому, що для успішної реалізації товару важливіше створювати у свідомості споживача його позитивний образ, ніж надавати інформацію про його окремі специфічні властивості. Проблеми іміджу в широкому розумінні цього слова виступають предметом дослідження зарубіжних авторів - Л. Браун, П. Берд, українських дослідників, які займаються проблемами іміджу сучасного закладу дошкільної освіти зокрема, О. Кононенко, Н. Погрібняк. Сучасні педагоги, такі як Т. Живаєва, Л. Іхонкіна, В. Кузьменко, Г. Нижник, у своїх дослідженнях та наукових статтях нерідко звертаються до поняття «імідж». Теоретичну та методологічну основу дослідження склали фундаментальні роботи вчених -економістів щодо проблем удосконалення іміджевої діяльності організацій, а саме праці А. Єгоршина, Т. Живаєва, Л. Іхонкіна, В. Кузьменко, Г. Нижник, Л. Захарчук, Д. Закірової, І. Каленюк, Ф. Котлера, О. Кононенко, В. Кручініна, П. Куликова, Ю. Лисенко, С. Мічківського, Ю. Мокіної, Т. Оболенської, Н. Погрібняк. Фактологічну базу дослідження було сформовано в результаті обробки статистичних даних Державного комітету статистики України, форм звітності закладів та кафедр дошкільної педагогіки, даних в мережі Інтернет про діяльність провідних закладів вищої педагогічної освіти та кафедр дошкільної педагогіки досліджуваного періоду.

Мета статті. Метою роботи є узагальнення теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо покращення іміджу завідувача кафедр дошкільної освіти закладів вищої педагогічної діяльності в умовах сучасного розвитку вітчизняної економіки та євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу

Імідж кафедри дошкільної педагогіки - це цілісний образ, що складається з базових чинників. З метою з'ясування складу чинників на які необхідно впливати при формуванні іміджу кафедри та розробити ефективну іміджеву стратегію проаналізуємо рекомендації, що надані дослідниками у цій галузі. Вважаємо за необхідне звернутися до спадщини вітчизняного педагога А. Макаренка. У його працях є опис «привабливого образу» виховного середовища освітнього закладу.

Зважаючи на це, у створенні «індивідуального образу навчального закладу», на нашу думку, провідну роль мають відігравати такі складові, як:

· колективна розробка правил життєдіяльності навчального закладу та неухильне дотримання їх усіма членами колективу;

· постійний саморозвиток колективу, об'єднаного спільною справою;

· створення й культ власного стилю діяльності;

· дотримання наступності;

· принцип колективної честі;

· свідома дисциплінованість трудових і побутових навичок;

· формування й підтримка колективних традицій, проведення «сімейних свят»;

· захоплений, небайдужий, грамотний педагогічний колектив;

· наявність атрибутів (девіз, прапор, одяг) [1].

Відтак, О. Доманова та К. Ярець вважають, що визначають позитивний імідж сучасного закладу такі чинники:

· наявність довгострокової освітньої стратегії;

· сприятливий морально-психологічний клімат у колективі, дружня довірча атмосфера, що панує в ньому;

· захоплений, небайдужий, професійний педагогічний колектив;

· культ колективних традицій;

· постійний саморозвиток колективу, об'єднання спільною справою усіх учасників освітнього процесу;

· наявність яскравої зовнішньої атрибутики: девіз, герб, елементи форми в одязі, власний сайт в Інтернеті.

Разом із тим, О. Кононенко, досліджуючи основні характеристики, виділила наступні показники позитивного іміджу:

· просторі та світлі приміщення;

· зручні меблі, різноманітні науково-педагогічні матеріали в достатній кількості;

· незаплямована репутація протягом тривалого часу;

· стабільна, організована, ритмічна праця;

· висококваліфіковані фахівці;

· інноваційні підходи, експеримент;

· несхожий на інших досвід.

І. Зуєвська пропонує виділити три етапи формування і утвердження іміджу. Вочевидь, що кожному етапу повинна відповідати своя іміджева політика закладу, як зовнішня, так і внутрішня. Зовнішній позитивний імідж - це узгодженість усіх елементів комунікації, передає основну ідею, що викликає сприятливий відгук, який збільшує ступінь довіри оточення, а внутрішній імідж - це позитивний мікроклімат у колективі. Перший етап - активне формування іміджу; другий етап - підтримка, коригування, утвердження позитивного іміджу; третій етап - оновлення, трансформація сформованого іміджу, що призводить або до відмирання, або до чергового інноваційного витка. [2] іміджева діяльність дошкільна педагогіка

На думку деяких вчених, можна виокремити постійні та змінні складові позитивного іміджу закладу. До числа постійних відносяться: чітке визначення педагогічним колективом візії, місії, та концепції закладу; оптимістичний настрій і доброзичливий мікроклімат у педагогічному колективі; педагогічна, соціальна і управлінська компетентність співробітників; сформований образ керівника - професіонала, лідера, особистості яскравої, захопленої, яка має неформальний авторитет, здатної надихнути колектив на досягнення високої мети; ефективна організаційна культура закладу, що включає колективні норми, цінності, певну філософію управління, увесь спектр поглядів, відносин, що визначають специфіку поведінки колективу в цілому; якість освітніх послуг; зв'язки з різними соціальними інститутами; турбота адміністрації про надання своєчасної актуальної психологічної допомоги окремим учасникам освітнього процесу (тим чи іншим дітям, молодим фахівцям, які відчувають труднощі, батькам); наявність яскравої зовнішньої символіки.

До числа змінних іміджу можна віднести: зміст місії й пріоритети закладу; види освітніх послуг; матеріальну базу закладу.

Отже, у роботі над створенням стійкого позитивного іміджу необхідно першорядне значення надавати, насамперед, незмінним і постійним компонентам.

На наш погляд, з позиції управління кафедрою дошкільної педагогіки, виявлені складові умовно можна згрупувати в такі блоки: комфортність середовища; якість освітніх послуг; позитивний образ керівника та педагогічного колективу; яскрава зовнішня атрибутика.

У літературі з освітнього менеджменту подано такі основні етапи формування іміджу: аналіз зовнішнього середовища; з'ясування цільової групи, до якої буде звернено імідж; аналіз внутрішніх ресурсів; визначення завдань та їх класифікація (змістовні, організаційно-результативні тощо); мотивація учасників проекту; рольовий розподіл ( хто і чим буде перейматися); виявлення співвідношення між складовими іміджу: науковий, освітній, громадський імідж тощо; визначення принципів формування іміджу; розробка технології формування кожної складової іміджу; аналіз відповідності отриманого іміджу з бажаним результатом.

Таким чином, можна виділити основні етапи формування іміджу сучасного закладу чи кафедри нового типу. Таке формування починається з аналізу зовнішнього середовища; виділення цільової групи, до якої буде звернений імідж закладу. Другим етапом аналізуються зовнішні ресурси; визначаються завдання та їх класифікація, потім враховується мотивація учасників проекту. На наступному етапі виявляється співвідношення між складовими іміджу (науковий, освітній, суспільний) та визначаються принципи формування іміджу. Розробка технології формування кожної складової іміджу та аналіз відповідності отриманого іміджу очікуваному результату є завершальними етапами формування іміджу сучасного навчального закладу нового типу.

Ми вивчили погляди різних дослідників на особливості формування позитивного іміджу закладу освіти і виокремили основні практичні рекомендації для керівників сучасних кафедр дошкільної педагогіки:

1) Імідж може складатися стихійно, неконтрольовано або бути предметом цілеспрямованої роботи, таким чином створення позитивного іміджу повинно бути контрольованим, послідовним та систематичним процесом.

2) Для того, щоб почати створювання іміджу, необхідно провести моніторинг, дослідити реальну ситуацію в закладі, дати опис і оцінку внутрішнього середовища та працівникам закладу.

3) Необхідно першочергове значення надавати незмінним і постійним компонентам позитивного іміджу: комфортність навчально -виховного середовища, якість освітніх послуг, позитивний образ керівника й персоналу освітньої установи.

4) Імідж кафедри та його колективу ніколи не лишається постійним, він змінюється, деталізується. У цьому процесі важливу роль відіграє організація рекламної діяльності, публікації в пресі, виступи по радіо і телебаченню, виставки, презентації та інші заходи.

5) Реклама іміджу кафедри має бути зрозумілою, вичерпною, переконувати, заохочувати, бути правдивою, чесною, достовірною. Саме такий підхід до реклами (PR) робить імідж будь-якої кафедри соціально орієнтованим.

6) Одним із головних компонентів створення позитивного образу сучасного закладу та кафедри є проблема створення позитивного іміджу завідувача кафедри (вміння самопрезентації, стиль діяльності, педагогічна майстерність).

Підсумовуючи усе вище сказане, варто зазначити, що кожен заклад та кафедра при формуванні свого позитивного іміджу повинна прагнути досягти образу, який би асоціювався у свідомості суспільства з ідеальним. Імідж кафедри дошкільної педагогіки та її завідувача нового типу - це його «обличчя», «привабливий образ», своєрідність, найхарактерніші позитивні ознаки, що якнайкраще висвітлюють зміст різнопланової діяльності. За своєю психологічною сутністю процес створення іміджу є процесом двосторонньої взаємодії, у якому активну роль відіграє заклад, імідж - образ якого створюється, так і громадськість, яка сприймає даний імідж - образ.

Зауважимо, що перше враження про заклад будується на першому враженні про керівника, управлінцеві необхідно за рахунок зовнішнього вигляду, рівня культури, комунікативних здібностей, професіоналізму та оточуючого середовища послати таке повідомлення, яке викликало б у нього певний рівень довіри до закладу та відчуття задоволення своїм вибором. Стиль одягу керівника, безумовно сформує відчуття стабільності, надійності та респектабельності закладу, продемонструє рівень культури персоналу організації. Крім того, він дозволить відвідувачу бачити й чути саме керівника, а не те, що на ньому вдягнене.

Не слід забувати і про те, що голос також виступає невід'ємною складовою іміджу. Він здатний розповісти про ваші відчуття, здоров'я, походження, підвищити, або навпаки значно зменшити вплив зовнішнього вигляду на співбесідника. В свою чергу, тихий та нечіткий голос продемонструє вашу можливу невпевненість та низький соціальний статус і викличе недовіру до кафедри, якою ви керуєте. Занадто гучний, навпаки, може навести на думку про схильність до гіпердомінування та авторитарного стилю керівництва. Але якщо вам сподобається звучання голосу керівника є велика ймовірність того, що він з більшою довірою підійде до викладеної вами інформації і до установи взагалі.

Проведені дослідження свідчать, що складові іміджу завідувача кафедри дошкільної освіти можна визначити так: професійні якості (інтелект, знання предмету, вміння подати себе, привернути до себе і впливати на аудиторію, стиль проведення занять, доступність, чіткість у викладі матеріалу, пунктуальність, вимогливість, культура мови); комунікативні - почуття гумору, манера спілкуватися з аудиторією, манера одягатися, доброзичливість, справедливість; позиція в міжособистісному спілкуванні, звернення до слухачів на ім'я, манера поведінки, партнерські відносини в аудиторії; рольові - статус в соціальному середовищі, репутація та ін. У переліку ділових якостей наявність у керівника такої якості як харизма, робить його діяльність найбільш ефективною. На сьогоднішній день існує безліч визначень харизми. Саме поняття «харизма» бере свій початок у християнській теології. На думку богословів, харизма - це дар, даний людині Господом для виконання свого життєвого призначення. Під цим даром маються на увазі абсолютно всі здібності і таланти людини. [3]. До того ж, за звичаєм усіх релігій, роль людини у своєму житті зводиться до мінімуму, а правила поведінки, засновані на такій моделі, заважають усвідомлено працювати над підвищенням своїх лідерських якостей.

Для розуміння специфіки іміджу керівника і педагога освітнього закладу необхідно провести аналіз цього поняття і спорідненого йому поняття «авторитет педагога». Теоретичною основою вивчення є дослідження, присвячені розгляду як соціально-психологічного феномена (А. В. Петровський, Б.Д. Паригін, Б.Ф. Поршнев, Ю.П. Степкін) і роботи, що розкривають сутність педагогічного авторитету (Р.А. Авагімян, В.О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський, О.М. Черноморова). Авторитет педагога, будучи результатом його взаємин з дітьми, є значущим чинником, що визначає ефективність педагогічних впливів [4]. Структура авторитету педагога має складові: професійний компонент (спеціальна ерудиція, методична майстерність, педагогічна техніка ); особистісний компонент (чуйність, упевненість, привабливість, товариськість, домінантність); ціннісний компонент (моральні, філософські, естетичні цінності, носієм яких є педагог); культурологічний компонент (культура поведінки, загальна ерудиція, коло інтересів, стиль спілкування); соціальний компонент (соціальна перцепція, престиж професії); рольовий компонент (займана посада, права і обов'язки). Якщо порівняти характеристики, що описують категорії іміджу та авторитету, то можна припустити, що «авторитет» і «імідж» поняття тотожні, але різниця полягає в тимчасовому чиннику. Імідж формується відразу при перших контактах з аудиторією, а авторитет - упродовж тривалої взаємодії. Педагогу важливо при перших зустрічах сформувати певну думку про себе, що в процесі діяльності на основі іміджу буде формуватися авторитет.

Взаємозв'язок авторитету та іміджу педагога детермінований тимчасовим чинником, тобто на основі іміджу формується авторитет педагога, обумовлений тривалістю і якістю взаємодії педагога із здобувачами. Одним із головних компонентів створення позитивного образу кафедри дошкільної педагогіки є проблема створення позитивного іміджу науково-педагогічного працівника (вміння самопрезентації, стиль діяльності, педагогічна майстерність). Імідж фахівця може бути представлений як соціально -психологічний образ, формування якого зумовлено наявністю яскраво виражених спонтанно або усвідомлено презентованих якостей педагога, легко сприймається оточуючими при першому контакті і відповідний очікуванням аудиторії, є прологом до формування авторитету. Для того, щоб досягти необхідного зовнішнього вигляду персоналу, важлива наявність чіткої сформульованої політики компанії в галузі зовнішності, яка буде відповідати системі цінностей кафедри та закладу. Для цього необхідно розробити та довести до колективу певний «Кодекс поведінки», що буде регулювати такі питання, як форма одягу, святкування днів народження та свят у колективі, ставлення до здобувачів та їх батьків, поведінку у конфліктних ситуаціях, тощо.

Позитивний імідж організації передбачає безумовно високий рівень професійної освіти персоналу та його інноваційну активність. Для цього керівникові необхідно забезпечити колективну можливість професійного та особистісного розвитку за рахунок обміну досвідом з іншими навчальними закладами, вивчення передового педагогічного та психологічного досвіду, презентації нової професійної літератури, відвідування різноманітних семінарів, конференцій, тренінгів за темами: «Психотехніка ділового спілкування», «Гумор у професійному спілкуванні», «Тренінги особистісного зростання» тощо [5]. Важливим фактором формування позитивного іміджу організації є високий рівень лояльності персоналу (ототожнення себе з організацією, а не організації з собою). Цьому дуже сприяють проведення корпоративних свят (професійне свято, день народження кафедри), метою яких є відчуття у персоналу гордості за свій заклад та задоволення від роботи в такій установі, видання корпоративної газети як ефективного засобу розвинення корпоративного духу. Крім цього, це дуже ефективний метод боротьби із чутками, що можуть бути серйозним дестабілізуючим фактором. Саме я проблема, на жаль, дуже актуальна в жіночих колективах, яким по суті є освітня установа.

Беручи до уваги дослідження науковців із цієї проблеми, можна зазначити, що аналіз літературних джерел і практики роботи дає підстави так структурувати імідж фахівця який виконує здоров'язбережувальну функцію: - внутрішній компонент: загально-професійні знання поняття «здоров'я», його складові, засоби збереження, методи роботи, особливості функціонування органів і систем тощо; знання в галузі педагогічної іміджеології; визначення поняття «імідж», його структура та функції; вміння (методичні, психотехніки, діагностико -оцінні: вміння визначати стан здоров'я здобувачів, ступінь втоми тощо); орієнтація на постійне самовдосконалення в галузі збереження та зміцнення здоров'я, що спрямована на формування та розвиток позитивного іміджу; - зовнішній компонент: який проявляється у зовнішньому вигляді завідувача: струнка постава, легкість, граційність і пластичність рухів, підтягнутість; характеризує його вимову; виражений у міміці, жестах, позах. Дані компоненти як разом, так і окремо здійснюють вплив на психологічне, соціальне, моральне, духовне і фізичне здоров'я здобувачів і завідувача кафедри.

Отже, професійний імідж завідувача кафедри дошкільної педагогіки - це складний багатофункціональний феномен. На його формування впливає багато чинників, одним з яких є на нашу думку якісне виконання вихователем функції збереження і зміцнення психологічного та фізіологічного здоров'я. Для позитивного іміджу організації важливим є перехід від авторитарного - дисциплінованого до демократичного стилю управління. Загалом, це відбувається за рахунок демократизації процесів управління, коли спілкування керівника з колективом - це рівноправне спілкування. Звідси випливає трансформація функції контролю роботи підлеглих у функцію їх самоконтролю і як наслідок виховання в них відповідальності перед командою і самим собою «Я роблю це не тому, що боюся покарання, а тому, що знаю цілі компанії, солідарний з ними і на рівні з усім колективом несу відповідальність за їх реалізацію» [6].

Другим фактором упровадження демократичного стилю керівництва є формування команди. Дуже важливі для організації рішення приймаються не авторитарно керівником, а командою енергійних, лояльних до закладу, творчих працівників кількістю до восьми осіб. Команди можуть бути тимчасовими, для розробки окремого проекту. Може існувати також і постійний склад команди, яка спільно з керівником приймає важливі для організації рішення. Безумовно, останнє слово все одно залишається за керівником, бо він несе адміністративну та юридичну відповідальність за діяльність організації. Але при такому підході колектив розділяє цю відповідальність на психологічному рівні [7].

Важливе значення для створення позитивного іміджу організації має здійснення зворотного зв'язку як процесу взаємодії і як наслідок подальшого розвитку. Програма нарощування іміджу кафедри повинна зосереджуватися на деонтологічних засадах. Деонтологія визначається як наука яка вивчає проблеми обов'язку, галузь обов'язкового, усі форми моральних вимог і співвідношення їх. Освітня деонтологія досліджує виявлення моральних переконань працівників кафедри, що зв'язані з умовами їх професійної діяльності та регулюють взаємовідносини із здобувачами. Місце деонтології в літературі ще не розкрито. Найбільш розвиненими сьогодні є медична і юридична деонтологія. У деонтології ж навчального закладу є три напрями: управлінська, педагогічна та маркетингова.

Підсумовуючи усе вище сказане, варто зазначити, що кожен заклад та кафедра при формуванні свого позитивного іміджу повинна прагнути досягти образу, який би асоціювався у свідомості суспільства з ідеальним.

Висновки

Рушійною силою і джерелом діяльності педагогічного працівника закладу вищої педагогічної освіти є усвідомлення потреби у власному професійному саморозвитку, прагнення до успіху і вищих досягнень. Процеси оновлення, що відбуваються в українському освітянському житті, стимулюють інноваційний педагогічний рух. Діяльність педагога стає основним стрижнем переходу освіти до інноваційної моделі розвитку, що вимагає від керівника кафедри високої професійності та особистої зрілості. У цьому контексті особливого значення набуває акмеологія - наука про набуття людиною досконалості, зрілості, професіоналізму впродовж життя; та андрагогіка - одна з назв галузі педагогічної науки, що охоплює теоретичні і практичні проблеми освіти, навчання і виховання дорослих. Імідж сучасного закладу вищої педагогічної освіти та кафедри зокрема дошкільної педагогіки - це емоційно забарвлений образ, часто свідомо сформований, який має цілеспрямовано задані характеристики і покликаний чинити психологічний вплив певної спрямованості на конкретні групи соціуму. Відтак, складові іміджу закладу: комфортність середовища, якість освітніх послуг, позитивний образ керівника та педагогічного колективу, створення загального стилю приміщень у відповідності з традиціями, особливостями діяльності та фінансовими можливостями, яскрава зовнішня атрибутика. Позитивний імідж забезпечує зміцнення конкурентних позицій, підвищує популярність, позитивно впливає на якість освіти і полегшує розпізнавання закладу на ринку освітніх послуг. Важливо налаштувати всіх науково-педагогічних працівників закладу на перспективу, створити дух спільності, корпоративності, єднання. Підвищення професійної та методичної компетентності педагогів здійснювати шляхом створення системи безперервного навчання і контролю.

Література

1. Башкір, О.І. (2017). Науково-педагогічна діяльність кафедри педагогіки у вищих педагогічних навчальних закладах України: історико-педагогічний аспект: монографія. Харків: Видавництво Іванченка І.С. 518.

2. Волкова, Н.П.(2006). Професійно-педагогічна комунікація: навч. посіб. Київ: Академія, 256.

3. Гончаренко, С.У.(2002). Дидактична концепція змісту освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Збірник наукових праць, ІІ, 22-26.

4. Золотухіна, С.Т. (Ред.). (2011). Роль кафедри в підготовці наукових кадрів. Матеріали науково-практичного семінару деканів і завідувачів кафедр. Харків.

5. Коваль, Т.І.(2009). Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяльності: навч.-метод. Посіб., Київ: Вид.центр НЛУ, 380.

6. Коркішко А.В. Деякі аспекти дослідження професійного іміджу викладача в науково- педагогічній літературі. Наука та освіта в дослідженнях молодих учених - 2020 р. / Відп. ред. Ю.Д. Бойчук; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди.Харків, 2020. С. 157-159.

7. 50 років служіння освітянській справі: Короткий нарис історії факультету дошкільної освіти та практичної психології ДВНЗ «ДДПУ» / Автори-уклад.: Амат'єва О.П. та ін. Слов'янськ: Вид-во Б.І.Маторіна, 2015. 162 с.

References

1. Bashkir, O.I. (2017). Naukovo-pedahohichna diialnist kafedry pedahohiky u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh Ukrainy: istoryko-pedahohichnyi aspect [Scientific-pedagogical activities of the department of pedagogy in higher pedagogical educational institutions of Ukraine: historical-pedagogical aspect]. Kharkiv: Ivanchenko I.S. Publishing House [in Ukrainian]

2. Volkova, N.P.(2006). Profesiyno-pedahohichna komunikatsiya [Professional and pedagogical communication]. Kyiv: Akademiya [in Ukrainian]

3. Honcharenko, S.U. (2002). Dydaktychna kontseptsiia zmistu osvity [Didactic concept of the content of education]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metody navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv:metodolohiia, teoriia, dosdid, problem - Modern information technologies and innovative training in training: methodology, theory, experience, problems, 2, 22-26 [in Ukrainian]

4. Zolotukhina, S.T. (2011). Rol' kafedry v pidhotovtsi naukovykh kadriv [The role of the department in the training of scientific personnel]. Proceedings from: Naukovo-praktychniy seminar dakaniv I zaviduvachiv kafedr -- The scientific - practical seminar of deans and heads of departments. Kharkiv [in Ukrainian].

5. Koval', T.I. (2009). Pidhotovka vykladachiv vyshchoyi shkoly: informatsiyni tekhnolohiyi u pedahohichniy diyal'nosti [Training of higher school teachers: information tekhnologies in pedagogical activity]. Kyiv: Vyd.tsentr NLU [in Ukrainian]

6. Korkishko, A.V. (2020). Deyaki aspect doslidzhennia imidzhu vykladacha v naukovo- pedahohichniy literature [Some aspects of the study of the professional image of the teacher in scientific pedagogical literature]. Nauka ta osvita v doslidzhenniah molodych vchenych - Science and education in the research of young scientists, 151-159 [in Ukrainian].

7. Amatieva O.P. (2015). 50 rokiv sluzhinnia osvitianskii spravi: Korotkyi narys istorii facultetu doshkilnoi osvity ta praktychnoi psycholohii DVNZ «DDPU» [50 years of services to education: a brief essay of history of the faculty of preschool pedagogy and practical psychology of SHEI«DSPU»]. Sloviansk: B.I.Matorin Publishing House [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru