Ефективність програми розвитку рухових якостей студенток в умовах професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національний аграрний університет

Сумський державний педагогічний університету імені А.С. Макаренка

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Ефективність програми розвитку рухових якостей студенток в умовах професійної підготовки

Ірина Самохвалова, Сергій Харченко, Андрій Красілов,

Володимир Жуков, Сергій Потапчук

У статті розглянуто основні сучасні методи та засоби вирішення проблеми розвитку рухових якостей у студенток закладів вищої освіти. Доведено, що знайти ефективне рішення проблеми розвитку рухових якостей в умовах професійної підготовки можна, якщо при організації процесу фізичного виховання враховувати індивідуальні особливості організму студенток. Методологія дослідження. Мета дослідження: визначити ефективність використання програми розвитку рухових якостей студенток закладів вищої освіти в умовах професійної підготовки.

В дослідженні взяли участь студентки педагогічних та аграрних спеціальностей Сумського педагогічного університету імені А.С. Макаренко та Сумського національного аграрного університету.

Особливість програми розвитку рухових якостей студенток закладів вищої освіти в процесі професійної підготовки полягала в тому, що заняття з фізичного виховання проводились два рази на тиждень по підгрупам у різні часи. Це дозволяло студенткам переходити з однієї підгрупи в іншу при зміні фази індивідуального оваріально-менструального циклу. На заняттях використовувались вправи для розвитку рухових якостей, які необхідні для життєвої та професійної самореалізації студенток закладів вищої освіти. Для оцінки ефективності програми визначалися: антропометричні показники, показники фізичного здоров'я за методикою Г. Апанасенка, показники рівня загальної фізичної підготовленості. Результати роботи та ключові висновки. Порівняльний аналіз отриманих результатів показав, що за індексами маси і складу тіла в експериментальних групах відповідають нормі 60 % студенток, в контрольних - 48%. Аналіз за експрес-оцінкою Г. Апанасенка виявив, що у студенток експериментальних груп підсумкова оцінка покращилася від «низького рівня» до рівня «вище середнього», у контрольних групах підсумкова оцінка змінилася від «низького рівня» до «нижче середнього». Проведений аналіз рівня фізичної підготовленості показав, покращення показників в експериментальних групах. Таким чином доведено ефективність впровадження в освітній процес програми розвитку рухових якостей студенток закладів вищої освіти в умовах професійної підготовки.

Ключові слова: фізичне виховання, рухова активність, індивідуальні особливості організму, фізична підготовленість, фізичне здоров'я.

Iryna Samokhvalova, Sergey Kharchenko, Krasilov Andr/7, Lazorenko Stanislav, Zhukov Volodyvir, Sergii Potapchuk.

The article considers the main modern methods and tools for solving the problem of motor skills development in female students of higher education institutions. It is proved that it is possible to find an effective solution to the problem of motor skills development in the conditions of professional training, if consider individual features of an organism of female students during organization of the process of physical education. The purpose of the study is to prove experimentally the effectiveness of the program of motor skills development in female students of higher education institutions in terms of training. The research involved female students of pedagogical and agrarian specialties of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko and Sumy National Agrarian University.The peculiarity of the program of motor skills development in female students of the higher education institutions in the process of professional training lies in the fact that physical education classes were held twice a week in subgroups at different times. This allowed students to move from one subgroup to another when changing the phase of the individual ovarian-menstrual cycle. The classes used exercises to develop motor skills that are necessary for life and professional self-realization of female students of higher education institutions.To assess effectiveness of the program the anthropometric indicators, physical health indicators according to the method of G. Apanasenko and indicators of the level of general physical fitness were determined.Comparative analysis of the obtained results has shown that indices of mass and body composition in the experimental groups correspond to the norm in 60% of students, in the control - 48%. The analysis according to G. Apanasenko's express assessment has revealed that in the students of the experimental groups the final grade improved from “low level" to “above average", in the control groups the final grade changed from “low level" to “below average". The analysis of the level of physical fitness has shown an improvement in the experimental groups. Thus, the effectiveness of the introduction of the program of motor skills development of female students of the higher education institutions in the conditions of professional training in the educational process is proved.

Вступ

Найбільш важливим для збереження здоров'я молодої жінки є рухова активність та розвиток її рухових якостей. Заняття різними видами фізичних вправ покращують кровообіг всього організму, зменшують застійні явища в органах малого тазу, що в свою чергу, сприяє нормалізації репродуктивного здоров'я дівчат. Саме заклад вищої освіти є одним із основних місць, у якому студентки за допомогою викладачів можуть долучитися до занять із фізичного виховання, розвиваючи рухові якості необхідні, як для підтримки гарного стану здоров'я так і для майбутньої професійної діяльності [3; 5; 6; 8].

Проте, дослідження науковців засвідчують, що фізкультурно-спортивна діяльність для більшості студенток не є потребою. Практичні заняття з фізичного виховання за традиційною методикою не викликають у студенток позитивних емоцій, що у подальшому приводить до зменшення рівня мотивації до занять фізичними вправами та прагнення до будь-якої фізичної активності. Згідно зі статистичними даними стан здоров'я студентів погіршується з кожним роком, збільшується кількість звільнених від занять і віднесених до спеціальної медичної групи. При цьому, за всіма показниками рівень захворюваності дівчат істотно вищий, ніж хлопців [7]. Виникає необхідність у пошуку ефективних форм та методів розвитку рухових якостей, як універсального шляху зміцнення та збереження здоров'я дівчат.

Матеріал і методи дослідження

Мета дослідження - визначення ефективності розробленої програми розвитку рухових якостей студенток закладів вищої освіти в умовах професійної підготовки. Мети досягали використовуючи загаль- нонаукові методи дослідження, зокрема аналіз, узагальнення даних наукової літератури, а також педагогічні методи (педагогічне тестування, експеримент) та методи математичної статистики.

Експеримент було реалізовано у Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренко та Сумському національному аграрному університеті. Для дослідження обрані студентки педагогічних і аграрних спеціальностей (для порівняння особливостей професійно - прикладної фізичної підготовки), які були розподілені на такі групи педагогічні спеціальності контрольна група (КГ1) - 15 осіб, експериментальна група (ЕГ 1) - 16 осіб; аграрні спеціальності: контрольна група (КГ2) - 13 осіб, експериментальна група (ЕГ2) - 12 осіб.

У сформованих групах одержували дані про зміну антропометричних показників, показників фізичного здоров'я та рівня загальної фізичної підготовленості протягом року на початку та в кінці експерименту. Для одержання даних було використано антропометричне дослідження за модифікованою методикою В. Бунака (визначення обвідних розмірів тіла (см): грудей, талії, сідниць, стегон).

Рівень фізичного здоров'я визначався за методом Г. Апанасенка, досліджувалися: маса тіла, довжина тіла, життєва ємність легенів (ЖЄЛ), сила кисті, частота серцевих скорочень (ЧСС),уд-хв^-1, артеріальний тиск (АТ сист.), мм рт.ст, час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 с[1].

Тести для визначення рівня загальної фізичної підготовленості підбиралися на основі даних науково- методичної літератури. Використовувалися тести, що дозволяли оцінити стан розвитку рухових якостей: біг на 30 м (с), човниковий біг 4x9 м (с), стрибок у довжину з місця (см), піднімання тулуба в сід з положення лежачи на спині за 1 хв (кількість), згинання і розгинання рук в упорі лежачи (разів), нахил вперед з положення сидячи (см), рівновага (проба Ромберга, с) [9].

Підбір таких методів зумовлювався тим, що з одного боку, вони дають змогу оцінити рівень фізичної підготовленості досліджуваних, а з іншого боку, відповідають умовам їх застосування у процесі професійної підготовки.

В експериментальних групах заняття проводились відповідно авторській програмі розвитку рухових якостей студенток закладів вищої освіти в умовах професійної підготовки. В контрольних групах - у традиційний для закладів вищої освіти спосіб.

Особливість програми полягала в тому, що заняття з фізичного виховання проводилось з урахуванням фаз індивідуального оваріально - менструального циклу студенток. Заняття проводились два рази на тиждень по підгрупам у різні часи. Така організація дозволяла студенткам переходити з однієї підгрупи в іншу при зміні фази індивідуального циклу.

Відповідно до професійної спрямованості увага приділялась: розвитку динамічній та статичній витривалості, швидкісно - силових якостей, розвитку сили м'язів рук, рівноваги та вестибулярній стійкості, стійкості уваги, покращенню оперативної пам'яті та оперативного мислення, емоційної стійкості. Використовувалися засоби волейболу, настільного тенісу, оздоровчого фітнесу.

Фізичні навантаження підбиралися відповідно до вихідного індивідуального рівня підготовленості. Для розвитку рухових якостей використовувався повторний та інтервальний методи.

Одержані дані опрацьовувались адекватними методами математичної статистики. На початку дослідження респонденти підписали інформовану згоду на участь у експерименті і можливість будь-якої миті відмовитися від нього без пояснення причин, дані експерименту захищені й анонімні. Крім цього, виконували положення Гельсінської декларації Всесвітньої асоціації медичних працівників (WMA- 2013) про етичні засади медичних досліджень за участі людей.

Результати дослідження

Аналіз даних на початку та в кінці експерименту свідчить, про позитивні зміни антропометричних показників студенток педагогічних та аграрних спеціальностей закладів вищої освіти.

Таблиця 1 - Стан морфологічних показників у дослідних групах студенток під час експерименту