Професійне виховання студентів в умовах інтеграції навчальної та позанавчальної діяльності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Факультет фізичної культури та здоров'я людини

Кафедра фізичної культури та основ здоров'я

Професійне виховання студентів в умовах інтеграції навчальної та позанавчальної діяльності

Зорій Я.Б., д.п.н., декан

Киселиця О.М., к.п.н., доцент

Анотація

Основна частина статті присвячена обговоренню однієї' з найактуальніших проблем професійної підготовки учнів, а також основ ефективного викладання та обґрунтування науково-дослідницьких питань про новітні тенденції інтеграції позакласних занять у навчання. Зокрема, навчальну програму слід використовувати як спосіб сприяння критичному мисленню та для оснащення учнів навичками, необхідними для подальшої роботи. Основна увага в статті приділяється проблемі створення сприятливого освітнього середовища для розвитку навичок спілкування учнів, що сприятиме підвищенню їхніх навичок у соціально-професійних стосунках.

У відповідності до цієї тенденції було проведено поглиблене якісне тематичне дослідження, щоб сформулювати детермінанти суб'єктивних переконань студентів. Зосередженням авторів було висвітлення ролі позаурочної діяльності на базі університету як сучасної тенденції побудови ефективного навчання та професійної освіти студентів у процесі інтеграції навчальної та позашкільної діяльності, зокрема:

1) оцінка відносного значення, яке студенти приділяють таким факторам, як минулі навчальні показники, особистісні заходи, ставлення до ризику, сімейний фон та оновлення суб'єктивної позиції студента на основі включення;

3) розвиток навичок спілкування студента, розширення його навичок соціально- професійних відносин.

1) оцінку та визначення професійної' мети діяльності студентів;

3) фактори узгодженості навчальних результатів учнів та позакласних занять, оцінку впливу на весь процес професійної' підготовки.

Ключові слова: особистість, індивідуальність, виховання, інтеграція, навчання, діяльність, позанавчальна діяльність.

Annotation

Emerging trends in the students' professional training in the context of extracurricular activities integration into in-class teaching

The body of the article goes on to discuss one of the most topical problems of students' professional training as well as s the essentials of effective teaching and research-based reflection on emerging trends of extracurricular activities integration into in-class teaching. In particular, the curriculum should be used as an avenue to foster critical thinking and for equipping learners with the skills needed for its further employment. The focus of the article revolves around the problem of creating favorable educational environment to develop students' communication skills that will enhance their skills in socioprofessional relationships.

In line with this trend, an in-depth qualitative case study was carried out to articulate the determinants of students' subjective completion beliefs. The authors' focal point was to shed light on the role of University-based extra-curricular activities as a contemporary trend in building an efficient learning and professional education of students in the process of integration of educational and extracurricular activities specifically:

Based on the findings, the study suggests the efficiency of the learning environment, in particular:

Key words: personality, individuality, nurture, integration, training, activity, extracurricular activity.

Постановка проблеми

Становлення нової генерації висококваліфікованих випускників закладів вищої освіти, які володітимуть високою загальною і професійною культурою, є одним зі стратегічних орієнтирів у модернізації вищої освіти. Реалізація внутрішнього потенціалу особистості студента, побудова внутрішніх та зовнішніх факторів формування його професійної культури залежить передусім від успішної організації поза- аудиторної роботи студентів як процесу їхнього саморозвитку. Нормативні документи у галузі освіти, пов'язані зі стратегічним курсом України на євроінтеграцію, вказують на необхідність реорганізації системи виховання у закладах вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених відображені питання становлення особистості та індивідуальності (Л. Виготський, Е. Еріксон, К. Роджерс, З. Фрейд); загальні закономірності розвитку вищої освіти (Т. Бурцева, Н. Грищенко, І. Кон, Л. Онучак, М. Фіцула); ідеї соціалізації особистості та активності студентів у різних сферах життєдіяльності і соціально-педагогічному середовищі (Г. Овчаренко, Н. Руденко, О. Сєвастьянова, Н. Шабаєва, С. Шашенко); професійне виховання у закладі вищої освіти (Т. Іванайська, І. Карпова, І. Ляшенко, О. Медведєва, О. Тепла) та ін.

Мета статті - вивчити та експериментально дослідити педагогічні умови професійного виховання студентів в умовах інтеграції навчальної та позанавчальної діяльності.

Виклад основного матеріалу

навчальний позанавчальний професійний комунікативний

Виховання - основна категорія педагогічної науки. Разом із тим визначення поняття «виховання», як і раніше, є однією з найскладніших проблем. У науково- педагогічній літературі трапляється велика кількість трактувань цього поняття. Зокрема, К. Ушинський писав: «Ми ясно усвідомлюємо, що виховання в тісному сенсі цього слова, як навмисна виховна діяльність - школа, вихователь і наставник ... зовсім не єдині вихователі людини і настільки ж сильними, а може і набагато сильнішими її вихователями є вихователі ненавмисні: природа, сім'я, суспільство, народ, його релігія і його мова - тобто природа та історія в найширшому сенсі цих великих понять» [5].

Наведемо визначення концепту «виховання», які найбільш часто трапляються у сучасній літературі:

1) цілеспрямована взаємодія на того, кого виховуємо з якою-небудь метою;

2) цілеспрямований процес трансляції культурного навику від старших поколінь молодшим;

3) організація і стимулювання різноманітної діяльності вихованців з освоєння суспільного навику;

4) підготовка до життя;

5) формування системи ціннісних орієнтацій у вихованця;

6) управління процесом формування і розвитку особистості;

7) створення умов для власного саморозвитку [1; 2; 3; 4; 6 та ін.].

Нами використовувався експеримент за системою А. Стауффера (A. Stouffer, 1950), який моделювався схемою ідентичних за певними параметрами академічних груп. Усього в експерименті брали участь 60 студентів 3 курсу (з однаковою кількістю осіб у контрольній та експериментальній групах) факультету фізичної культури та здоров'я людини Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

У одній із груп застосовувався експериментальний метод визначення ефективності комплексу педагогічних умов професійного виховання студентів (експериментальна група), у іншій - традиційні методи контролю (контрольна група). При цьому процес моніторингу здійснювався одночасно в обох групах. Середній показник ефективності визначався за формулою:

Сп = (а + 2в + 3с)/100,

де а, в, с - відсотково виражена кількість студентів, які перебувають на кожному з трьох рівнів ефективності.

Визначення коефіцієнта ефективності педагогічної моделі з урахуванням комплексу педагогічних умов ми здійснювали за формулою:

К = Сп₂/Сп1,

де Сп_г - середній показник ефективності педагогічних умов на початку експерименту;

Сп₂ - середній показник ефективності педагогічних умов наприкінці експерименту.

Отримані результати свідчать про досить високий рівень ефективності виділеного компонента педагогічних умов передусім у експериментальній групі, що й демонструємо у таблиці 1.

Таблиця 1

Рівні ефективності комплексу педагогічних умов у експериментальній групі