Вивчення пісенного шкільного репертуару на уроках музичного мистецтва

Обґрунтування важливості вокально-хорової підготовки у професійному становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва. Методичні поради щодо вивчення шкільного пісенного репертуару на заняттях з дисципліни "Теорія та методика музичної освіти".

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.10.2022
Размер файла 32,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вивчення пісенного шкільного репертуару на уроках музичного мистецтва

Інеса Локарєва,

студентка І курсу першого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв

Анотація

У статті обґрунтовано важливість вокально-хорової підготовки у професійному становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва, висвітлені методичні поради щодо вивчення шкільного пісенного репертуару на практичних заняттях з дисципліни «Теорія та методика музичної освіти».

Ключові слова: вокально-хорова підготовка, вчитель музичного мистецтва, шкільний пісенний репертуар.

Основна частина

Постановка проблеми. Концепція загальної мистецької освіти та зосередження її фокусу в практичну площину загальноосвітніх навчальних закладів вимагає від вчителя музичного мистецтва опанування професійних компетенцій вокально-хорової роботи, методики формування вокально-хорових навичок у процесі роботи над шкільним пісенним репертуаром.

Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз наукових джерел з хорознавства доводить, що зарубіжними і вітчизняними науковцями А. Авдієвським, А. Козир, О. Коломоєць, В. Краснощоковим, П. Ніколаєнко, Т. Овчинниковою, Н. Орловою, Е. Печерською, К. Пігровим, О. Раввіновим, О. Ростовським, Г. Стуловою, Г. Струве, Ю. Юцевичем, П. Чесноковим досліджено різні аспекти історії хорового співу, роботи диригента над хоровим твором, методики роботи вчителя музичного мистецтва з хоровим колективом [1; 2; 3; 4; 5].

Мета статті полягає в висвітленні особливостей вокально-хорової підготовки у професійному становленні майбутнього вчителя музичного мистецтва, методичних питань щодо аналізу та вивчення шкільного пісенного репертуару на уроках музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу. В музично-освітньому середовищі серед сучасних інтерактивних музично-педагогічних технологій найбільш поширеною вважається вокально-хорова робота, у процесі якої відбувається поєднання музики і поезії, виховується у дітей інтерес до музики й художньо-виконавської діяльності, формуються вокально-хорові вміння і навички, розвиваються музично-творчі здібності учнів.

Вокально-хорова робота передбачає оволодіння як вокальними, так і хоровими навичками. Під навичками ми маємо на увазі доведені до автоматизму багаторазові повторення певних дій без усвідомленого контролю. До вокальних навичок належать: співацька постава, дихання, звукоутворення, звуковедення, дикція. Навички строю й ансамблю, а також навички співу за диригентськими жестами вчителя вважаються хоровими навичками.

Формування вокально-хорових навичок відбувається в комплексі. Це зумовлено тим, що в процесі співу бере участь увесь організм дитини й насамперед центральна нервова система та голосоутворювальні органи. Тому, коли вчитель працює над чистотою інтонування, обов'язково піклується про звуковедення, артикуляцію, зосереджує увагу на ланцюговому диханні тощо [5; с. 14].

Вокально-хорова робота на уроці музичного мистецтва в загальноосвітніх школах та закладах естетичного виховання включає такі види діяльності: ігрові мовні вправи, розвиток дитячого голосового апарату (діапазону, дихання, артикуляції); розвиток інтонаційної виразності; формування початкових співацьких умінь та навичок; робота над створенням хорового унісону; навички звукоутворення; співацька дикція; ансамбль (горизонтальний стрій, вертикальний стрій, виховання інтересу до співацької діяльності.

Важливим фактором вокально-хорової роботи є формування культури унісону. Підготовка до двоголосного співу може використовувати ритмодикламацію, а також такі неохідні складові вокально - хорвої роботи. як: а) робота над диханням, артикуляцією, динамікою, тембровим ансамблем; б) осмисленість розспівування голосних, виразність фразування; в) розуміння диригентського жесту; г) формування кантиленного співу; д) розвиток слухової уваги, вміння працювати в групах; е) розвиток поліфонічного та гармонічного слуху.

Такий напрямок вокально-хорової роботи включає уміння вдосконалювати культуру унісонного співу та формувати навички двоголосного та триголосного співу, яке включає: володіння навиками ланцюжкового дихання; розвиток вміння співати акапельно; виконання канонів; виконання пісень з підголосками; удосконалення навичок двоголосного співу [5; с. 15].

Вокально-хорова робота, вивчення пісень шкільного репертуару - найбільш доступна виконавська діяльність школярів. Правильний співочий розвиток з урахуванням вікових особливостей та закономірностей становлення голосу сприяє розвитку голосового апарату. Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, вчителю музичного мистецтва необхідно знати співочі можливості школярів, потенціал вокальних здібностей учнів різних вікових категорій, особливості учнівського репертуару, методичні рекомендації щодо вокально-хорової роботи.

До вокально-хорових навичок відносять: співоче дихання, верхньореберне (ключичне); нижньореберне (діафрагматичне). У вихованні навичок красивого та виразного співу особлива роль належить таким навичкам, як, артикуляція та дикція. Основа співу - голосні звуки. На них виховуються всі вокальні якості голосу. Від правильного утворення голосних залежить краса тембру.

Важливе значення для правильного співу мають ансамбль і стрій. Для розучування пісні на слух варто використовувати такі етапи роботи: ознайомлення з піснею (вступне слово вчителя; виконання пісні вчителем; бесіда про виконану пісню), засвоєння літературного тексту. Розучування мелодії та робота над виразністю співу. Інсценізація пісні. Закріплення та повторення.

Пропонуємо методичні поради щодо аналізу та розучування пісень шкільного репертуару для дітей молодшого віку на прикладі української народної жартівливої пісні «Танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком».

Танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком.

Цибулина з часником, а дівчина з козаком.

Ходить гарбуз по городу, питається свого роду.

Ой чи живі, чи здорові, Всі родичі гарбузові.

Обізвалась жовта диня, Ой я твоя господиня.

Обізвались огірочки, а ми твої сини і дочки.

Обізвались буряки, гарбузові свояки!

Усі живі і здорові, всі родичі гарбузові!

Починати вокально-хорову роботу на уроках музичного мистецтва потрібно з розспівування та спеціальних вокальних вправ на дихання «Вітер», «Метелик», «Літак», «Жук». Ці вправи діти виконують із задоволенням, промовляючи різні звуки, доповнюючи їх пластичним інтонування (зображення рухами).

Після розспівування та виконання різних вокальних вправ можна переходити до розучування пісні. Перед розучуванням композиції корисно використовувати художні ілюстрації та розповідь викладача, щодо змісту пісні. Потім потрібно зробити невеликий гармонічний аналіз твору, який можна будувати таким

чином. Пісня «Танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком» має жартівливий, танцювальний характер, композиція проста для запам'ятовування та виконання. Тональність Ре мажор, діапазон мелодії невеликий (у межах інтервалу чистої кварти), розмір простий 2/4., ладоінтонаційних та метроритмічних труднощів немає. Аккомпанемет базується на чергуванні головних тризвуків ладу Т, S, D.

Розучувати пісню можна різними шляхами, наприклад, вчити на слух, з використанням графічного запису, з нотним текстом, за допомогою сольфеджування та сольмізації, а також за допомогою ручних знаків. По-перше дітям можна запропонувати прослухати пісню у виконанні вчителя цілком. Потім послухати пісню в іншій версії (караоке, ютуб, анімаційна версія). Було б влучно задати учням запитання про характер пісні, її жанрові особливості (весела-сумна, швидка-повільна).

По-друге запропонувати учням послухати пісню з одночасним виконанням певних рухів, які відтворюють ритм та мелодичних рух. Вивчити слова пісні по куплетам (1,2,3). Провіршувати текст з оплесками, з неодноразовим повторенням. Можливо показати руками рух мелодії. Слова пісні потрібно вчити з дотриманням її ритмічного малюнку.

Мелодію пісні найчастіше розучують по фазам: проспівати за вчителем мелодію по фразам, потім по реченням. Показати учням, де грамотно брати дихання (по фразам). Пояснити, що таке цезура, кульмінація та динамічні відтінки. Мелодії у швидкому темпі бажано розучувати в повільному темпі.

Наступний етап - повторити мелодію зі словами одночасно плескаючи декілька разів a cappella. Потім виконати пісню з аккомпанементом. Попрацювати над чистотою інтонації, ансамблем та чіткою артикуляцією.

Мотивуючий етап - виконання композиції колективно, по групам (дівчата, хлопці), з солістами. Перший куплет виконує один учень, другий - інший, третій - хором. Пояснити учням, що виконання пісні може здійснюватися сольно і хором у вигляді гри або змагання між командами.

Було б цікаво для учнів дитячого шкільного віку відтворити пісню з використанням інструментів шумового оркестру (клавес, блоки, кастаньєти, бубон, барабан, маракаси, трикутники, брязкальця, ложки, кселафон, металофон та ін.). Варто наголосити, що супровід має прикрасити виконання пісні, відобразити її настрій, темп, доповнити образний зміст. В даному випадку жартівливий, веселий, легкий та грайливий характер.

Цікавим етапом розучування пісні є використання методу інсценування. Інсценування пісні - це форма організації навчального процесу з опорою на ігровий метод, тому вчителю важливо знати методику інсценування пісні. Інсценізувати пісню - означає зробити її «зримою», створити на її матеріалі маленький п'ятихвилинний спектакль.

Більшою мірою театралізації (інсценуванню) піддаються пісні, де у текстовому матеріалі міститься яскравий сюжет, який дозволяє зіграти пісню як маленький спектакль. По структурній ознаці це можуть бути пісні трьох видів. До першого виду належать ті, в яких виписаний діалог дійових осіб (пісня-діалог). До другого - виконуючий від імені героя (пісня-монолог). До третього - пісні, де яскраво виражений оповідальний початок і є сюжет (пісня-розповідь).

Для втілення даного методу інсценізації потрібно розділити учнів на групи, запропонувати зобразити різні овочі рухами (буряк, огірки, диню). Запропонувати виконати маленькі сценічні етюди імпровізаційного характеру. Учитель - «режисер» в такій пісні вибудовує спілкування дійових осіб, якими за сюжетом стають виконавці. Тут варто звернути увагу на використання виконавцями прийомів акторської майстерності.

В основі інсценування лежить прийом перевтілення, створення характеру або образу. У такого роду піснях можна вдаватися і до більш великого застосуванню власне театральних прийомів: створенню гострих характерів, спілкуванню. Тут використовуються елементи театрального костюма, реквізиту, деталі сценографічного оформлення.

В кінці уроку запропонувати учням на наступний урок добре вивчити слова пісні, намалювати головних героїв (різні овочі-родичі гарбузові), принести імпровізовані костюми або елементи костюмів, щоб зробити наступну інсценізацію пісні більш яскравою та динамічною.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Узагальнюючи вищезазначене можна зробити висновок, що оволодіння сучасним учителем музичного мистецтва закономірностями вокально-хорової роботи й роботи над формуванням співацьких навичок учнів позитивно впливає на організацію та зміст роботи над шкільним пісенним репертуаром, на процес формування у учнів вокально-хорових умінь і навичок, необхідних для активної діяльності в шкільних хорових колективах та для подальшого самовдосконалення й духовного становлення особистості. Перспективи подальших наукових пошуків умотивовані дослідженням вокально-хорового виховання учнів молодших класів в контексті запровадження інтерактивних методів навчання та сучасних музично-педагогічних технологій.

Список використаних джерел

вокальний хоровий освіта музичний

1. Коломоєць О.М. Хорознавство: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2001. - 168 с.

2. Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах: Навч. посібник. - Київ: Либідь, 2001. - 272 с.

3. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі: Навч.-метод. посібник. - 2-е вид., доп. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2011. - 216 с.

4. Стулова Г.П. Хоровой класс: (Теорія и практика вокальной работы в дет. хоре): Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. №2119 «Музыка». - М.: Просвещение, 1988. - 126 с.

5. Черкасов В.Ф. Вокально-хорова робота на уроках музичного мистецтва як засіб формування естетичної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Наукові записки. Випуск 103. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. С. 14-22.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.