Методологічний концепт підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічний концепт підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів

Петрик К. Ю.

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри початкової освіти

факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянський державний педагогічний університет

Бердянськ, Запорізька область, Україна

Ключові слова: професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи, структурно-функціональна модель, моделювання, інтерактивна навчальна взаємодія, педагогіка партнерства, студентоцентроване середовище, рефлексивна діяльність.

У статті охарактеризовано концептуальні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що складаються з трьох блоків (методологічного, операційно-змістового, контрольно-оцінного) і спрямовані на формування готовностімайбутніхучителівпочатковоїшколидоорганізації інтерактивної навчальної взаємодії учнів; визначено педагогічні умови. Методологічнийблокрозкриваєнауковіпідходи(особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний) та принципи (гуманізації, інтерактивності, індивідуалізації, комфортності, рефлексії) підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів.

Операційно-змістовий блок нараховує три етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів (адаптації, інтенсифікації, ідентифікації), які реалізуються завдяки оновленню змісту фахових дисциплін («Дидактика», «Методика навчання української мови»,«Методика навчання літературного читання»), виробничої (стажистської) практики та включення системи інтерактивно- фахових завдань практико орієнтованого характеру; використання ресурсу дисципліни вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактивної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти» та забезпечують формування окремих компонентів готовності (ціннісно- мотиваційний, змістовно-процесуальний, особистісно-рефлексивний).

Контрольно-оціннийблоквідображаєкритерії(професійно-мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний), показники та рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів. інтерактивний навчальний учитель початкова школа

Результатом підготовки майбутніх учителів початкової школи є готовність до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів.

METHODOLOGICAL CONCEPT OF PREPARING OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS FOR THE ORGANIZATION OF INTERACTIVE EDUCATIONAL INTERACTION OF STUDENTS

Petryk K. Yu.

Candidate of Pedagogical Science,

Senior Lecturer at the Department of Primary Education

of the Faculty of Psychological and Pedagogical Education and Arts Berdyansk State Pedagogical University

Berdyansk, Zaporizhzhia region, Ukraine

Key words: professional preparing of future primary school

teachers, structural-functional model, modeling, interactive educational interaction, pedagogy of partnership, student-centered environment, reflective activity.

The article characterizes the conceptual principles of preparing of future primary school teachers for the organization of interactive educational interaction of students, consisting of three blocks: methodological, operational-content, control-evaluation and aimed at forming the readiness of future primary school teachers for the organization of interactive educational interaction of students; pedagogical conditions are defined.

The methodological block reveals scientific approaches (personally oriented, activity and competence) and principles (humanization, interactivity, individualization, comfort, reflection) of preparation of future primary school teachers for the organization of interactive educational interaction of students. The operational-content block includes three stages of preparation of future primary school teachers for the organization of interactive educational interaction of students (adaptation, intensification, identification), which is implemented by updating the content of professional disciplines (“Didactics”, “Ukrainian language teaching methodology”, “Methods of teaching literary reading”) and of production (trainee) practice; the use of the resource of the discipline of free choice of students “Features of the organization of interactive educational interaction of applicants for primary education” and ensure the formation of individual of readiness components (value-motivational, substantive-procedural, personality-reflective).

The control-evaluation unit contains criteria (vocational-motivational, cognitive-active, reflexive-evaluation), indicators and levels (high, sufficient, average, low) formation of readiness of future primary school teachers for the organization of interactive educational interaction of students.

The result of preparing of future primary school teachers is their readiness to organize interactive educational interaction of students.

Постановка проблеми

Реформування сис- теми вищої освіти України зумовлює низку іннова- цій, що позначається на оновленні змісту освіти та визначенні стратегічних орієнтирів, спрямованих на оптимізацію процесу професійної підготовки майбутніх педагогів як конкурентоспроможних фахівців, здатних працювати в освітньому середо- вищі, яке постійно змінюється, готових реагувати на нестандартні ситуації та ухвалювати відповідні рішення, зорієнтованих на впровадження новітніх технологій у подальшій професійній діяльності. Це актуалізує потребу в розробленні теоретичних засад підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, що представимо у вигляді струк- турно-функціональної моделі.

Аналіз досліджень

Питання моделювання професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи є предметом багатьох наукових досліджень. Так, визначенню концептуальних засад нашої моделі сприяло вивчення особливос- тей побудови різних її видів, зокрема реалізація ідей гуманізації, педагогіки партнерства, співп- раці, мобільності (І. Андрощук, В. Гриньова, Т. Гуменникова, Р. Дорогих, Д. Пащенко, Р. Пріма, Н. Теличко, А. Цина, М. Чобітько та інші), орга- нізація суб'єкт-суб'єктної взаємодії з молодшими школярами (Н. Кічук, О. Ліннік, О. Митник та інші), особливості педагогічної взаємодії вчи- теля й учнів (О. Кіліченко, О. Матвієнко та інші), упровадження інноваційних технологій (Л. Бєкі- рова, І. Богданова, О. Комар, О. Ліба, І. Мель- ничук, Н. Павленко, Л. Пироженко, О. Пометун, Н. Руденко, Ю. Руднік, С. Стрілець та інші) тощо. Аналіз фундаментальних досліджень дозволяє стверджувати, що педагогічне моделювання фор- мується, збагачується й розвивається на основі узагальнення освітньої практики, визначається її потребами й проблемами [1, с. 135]. Отож, процес підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів не видається можливим без побудови від- повідної структурно-функціональної моделі, яка презентує мету, форми, методи, засоби та резуль- тат, що є характеристикою якості об'єкта дослі- дження та дозволяє виявити значущість кожного окремого структурного компонента.

Метою статті є висвітлення теоретичних засад підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розкриємо сутність моделей професійної підго- товки педагогів, які безпосередньо пов'язані з проблемою нашого дослідження. Так, Н. Теличко переконує, що провідним напрямом у формуванні готовності до педагогічної діяльності є спрямо- ваність освітнього процесу на розкриття потен- ційних можливостей і здібностей майбутнього фахівця з метою розвитку основ педагогічної майстерності. Дослідниця розробила й апробу- вала структурно-функціональну модель із її ієрар- хічними зв'язками, компонентами, педагогічними умовами реалізації, спрямовану на реформування стратегічних і тактичних орієнтирів на засадах гуманізму, демократії, розвитку національної свідомості майбутніх педагогів. Професійно-мо- тиваційна спрямованість аксіогенезу студента передбачає виявлення його суб'єктивних здібнос- тей в опануванні основ педагогічної майстерності шляхом ускладнення ціннісних прагнень студента на засадах досягнення вершин у подальшій про- фесійній діяльності. Методика професійної під- готовки з метою формування основ педагогічної майстерності, як переконливо свідчать результати експериментального навчання Н. Теличко, ґрун- тується на активній міжсуб'єктній взаємодії учас- ників освітнього процесу [8].

Важливим під час підготовки майбутніх учите- лів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів є формування творчої особистості вчителя. Н. Кічук розробила модель, у якій висвітлюються переваги суб'єкт-суб'єктного типу соціальних взаємин у контексті пріоритетів педагогіки толерантності. Успішність професій- ної діяльності майбутнього фахівця зумовлена, з одного боку, об'єктивною стороною (логіко-піз- навальний потенціал освітнього процесу вищої школи), а з іншого - його суб'єктною потуж- ністю. На думку вченої, саме суб'єкт-суб'єктна взаємодія в освітньому процесі здатна перетво- рити університетську спільноту на вирішальний чинник набуття студентами статусу суб'єктів навчання та утверджує домінанту педагогіки партнерства, толерантності. Процес формування суб'єкт-суб'єктної взаємодії студентів забезпе- чують діалогові форми навчально-пізнавальної діяльності в аудиторний та позааудиторний час. Саме діалог як «двобічний інформаційний смис- ловий зв'язок» лежить в основі інтерактивного навчання [2, с. 100-101].

У роботі О. Ліннік презентовано модель сис- теми підготовки майбутнього вчителя до орга- нізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії з учнями початкової школи, яка базується на врахуванні провідних компетентностей, особистісних та професійних якостей учителя як суб'єкта педаго- гічної діяльності та зорієнтована на організацію співпраці, педагогічного партнерства всіх учас- ників освітнього процесу. Учена наголошує, що в професійно зорієнтованому освітньому середо- вищі викладачі та студенти взаємодіють за такими двома векторами, як спілкування та діяльність. Засобом організації спілкування є діалог, а засо- бом організації спільної діяльності - ресурс або дискурс як складники просторового компонента освітнього середовища закладу вищої освіти. Результатом взаємодії суб'єктів є динаміка фор- мування суб'єктної позиції майбутнього вчителя: від об'єкта суб'єкт-об'єктної взаємодії до орга- нізатора суб'єкт-суб'єктної взаємодії з учнями в професійній сфері діяльності [5].

Модель підготовки майбутніх учителів до педагогічної взаємодії, розроблена О. Матвієнко, передбачає реалізацію полісуб'єктного діалогіч- ного підходу за сучасних умов організації осо- бистісно орієнтованого освітнього процесу, який вдало гармонізує активність усіх його учасників на засадах розвитку суб'єктивності. Однобічний вплив педагогічної взаємодії змінюється взаємо- дією, в основі якої лежить спільна діяльність учи- теля та учнів, а основними її параметрами є вза- ємини, взаємоприйняття, підтримка, довіра. Така модель активізує суб'єктну позицію студентів, створює атмосферу співпраці та співтворчості [6]. В умовах підвищення вимог до професійного рівня педагога важливу роль, на думку Ю. Руд- нік, відіграє опанування інноваційних технологій навчання іноземних мов. Цінність запропонованої теоретичної моделі полягає в її практичній спря- мованості. Так, розроблено цифровий контент, а саме: авторський вебсайт «Інноваційні техноло- гії навчання іноземних мов у початковій школі» та однойменний YouTube-канал із добіркою віде- оінструкцій щодо застосування різноманітних інноваційних технологій навчання іноземних мов, який сприяв формуванню позитивного професій- но-особистісного ставлення та внутрішньої моти- вації до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов [7].

Авторське бачення формування готовності майбутніх учителів початкової школи до викори- стання інноваційних технологій навчання матема- тики представлено в структурно-функціональній моделі О. Лібою, яку дослідниця розглядає як логічний конструкт, що розкриває зміст навчання не фрагментарно, а цілісно, відображаючи резуль- тат цього процесу. Особливого значення надається реалізації умов моделі: формування позитивної мотивації до використання інноваційних техно- логій, в основі яких лежить діалогова взаємодія; набуття досвіду моделювання сучасного уроку із застосуванням інноваційних технологій; залу- чення студентів до самостійної проєктно-дослід- ницької діяльності [4].

Спираючись на аналіз сучасних психолого-пе- дагогічних джерел із проблеми професійної під- готовки майбутніх учителів початкової школи та власний педагогічний досвід, можемо вказати на трансформацію змін: від суб'єкт-об'єктної, в якій домінантними були теоретичні знання, орієнтир на виконання соціального замовлення, навчальної програми та навчального плану, до особистісно орієнтованої парадигми освіти, де визначальними є суб'єкт-суб'єктні відносини на основі діало- гізації в студентоцентрованому середовищі, що враховує індивідуальність та унікальність кожної особистості, її подальші життєві плани і вмотиво- ваність на педагогічну діяльність.

Структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до органі- зації інтерактивної навчальної взаємодії учнів представляємо у вигляді методологічного, опера- ційно-змістового та контрольно-оцінного блоків (див. рис. 1), які відображають мету, наукові під- ходи, принципи, зміст, етапи, педагогічні умови реалізації моделі, компоненти, критерії та показ- ники, рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерак- тивної навчальної взаємодії учнів як передбачува- ного результату.

Метою структурно-функціональної моделі є формування готовності майбутніх учителів почат- кової школи до організації інтерактивної навчаль- ної взаємодії учнів.

Важливими складниками в описі методоло- гічного блоку структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів є характеристика сутності наукових підхо- дів та принципів, на яких ґрунтується експери- ментальне навчання.

Для нашого дослідження значущим є визна- чення та розкриття сутності особистісно орієнто- ваного (Л. Бірюк, О. Пєхота, С. Стрілець, О. Яро- шинська), діяльнісного (О. Будник, І. Зимня, Г. Костюк, М. Отич, І. Пальшкова, Д. Чернілев- ський) та компетентнісного (Н. Бібік, Л. Коваль, О. Савченко, Л. Хоружа) підходів, котрі в комп- лексі забезпечують високі стандарти якості професійної підготовки майбутніх фахівців на основі всебічного розвитку та забезпечують функціонування структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів.

Тому реалізація особистісно орієнтованого підходу в підготовці майбутніх учителів початко- вої школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів передбачає формування вмотиво- ваного педагога, який має право на свободу твор- чості в професійній діяльності, готовий забезпе- чувати неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, здатний подолати інертність мис- лення, здійснити перехід на якісно новий рівень взаємовідносин між учасниками освітнього про- цесу, бути відповідальним за його результат.

Упровадження діяльнісного підходу в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів розширює та активізує можливості май- бутніх педагогів щодо розвитку в них здатності міркувати, спостерігати за педагогічними яви- щами й процесами, піддавати їх ретельному ана- лізу; закріплює настанову на творче виконання інтерактивно-фахових завдань, які приводять до формування вмінь моделювати, проводити та аналізувати уроки, організовуючи інтерактивну навчальну взаємодію учнів.

Застосування компетентнісного підходу в про- цесі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів має реалізовуватися крізь призму ідей Концепції Нової української школи та спря- мовуватись на вироблення і розвиток умінь діяти, застосовувати досвід у проблемних умовах; бути вмотивованим на оцінювання ризиків й ухвалення рішень; логічно доводити свою думку на основі критичних суджень, що дозволяє досягати ефек- тивного результату.

Узагальнюючи результати аналізу визначе- них наукових підходів та акцентуючи увагу на їх важливості для нашого дослідження, принагідно зазначимо, що особистісно орієнтований підхід уможливлює побудову індивідуальної траєкторії розвитку кожного студента та формує в нього дос- від організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів на засадах педагогіки партнерства. Діяль- нісний підхід передбачає спонукання майбутніх учителів до певних дій, які активізують процеси мобільності, створення суб'єкт-суб'єктної вза- ємодії, комфортних партнерських стосунків і забезпечує саморозвиток та самовдосконалення особистості. Компетентнісний підхід має на меті формування нового типу педагогічного мислення учителів початкової школи, креативних і творчих, готових активно взаємодіяти в умовах невизна- ченості та здатних організовувати інтерактивну навчальну взаємодію учнів в освітньому процесі початкової школи.

Отже, можемо стверджувати, що підготовка майбутніх учителів початкової школи до організа- ції інтерактивної навчальної взаємодії учнів буде результативною тоді, коли здійснюватиметься комплексне впровадження зазначених підходів.

Окрім вищерозглянутих наукових підходів, у методологічному блоці структурно-функціо- нальної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів нами було визначено принципи (гуманізації, інтерактивності, індивіду- алізації, комфортності, рефлексії), без урахування яких не є можливою ефективність цілеспрямова- ної освітньої діяльності.

Зазначені наукові підходи та принципи ста- новлять теоретичну основу структурно-функці- ональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів та визначають концеп- туальну ідею дослідження.

Операційно-змістовий блок структурно-функ- ціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів містить етапи (адап- тації, інтенсифікації, ідентифікації), зміст (фахові дисципліни «Дидактика», «Методика навчання української мови», «Методика навчання літера- турного читання», дисципліна вільного вибору студентів «Особливості організації інтерактив- ної навчальної взаємодії здобувачів початкової освіти», виробнича (стажистська) практика), що включає систему інтерактивно-фахових завдань, та забезпечує формування окремих компонен- тів готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів.

Етап адаптації експериментального навчання передбачав формування ціннісно-мотиваційного компонента готовності майбутніх учителів до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, спрямованого на усвідомлення студентами значущості педагогічної діяльності, впровадження ідей гуманізму, дитиноцентризму та готовності до співпраці в початковій школі. Для цього в зміст підготовки майбутніх учителів початкової школи впроваджено, окрім традиційних, лекції контекст- ного типу, інтерактивні методи навчання (дисци- пліна «Дидактика»).

Етап інтенсифікації забезпечував формування змістовно-процесуального компонента готовності майбутніх учителів початкової школи до органі- зації інтерактивної навчальної взаємодії учнів та передбачав засвоєння дидактичних та методичних знань, розвиток умінь здійснювати мікровикла- дання на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії учнів під час вивчення фахових методик.

Інтенсифікація професійної підготовки май- бутніх учителів початкової школи була спрямо- вана на досягнення бажаних результатів, а саме: формування готовності до організації інтерактив- ної навчальної взаємодії учнів шляхом зміни якіс- них чинників завдяки напруженню внутрішніх інтелектуальних можливостей особистості в про- цесі пізнавальної діяльності. У такому разі інтен- сифікація полягала у використанні інноваційних форм і методів навчання, спрямованих на якісну перебудову освітнього процесу. Сутність інтен- сифікації - це ефективність викладання, учіння та навчального матеріалу, зокрема збільшення обсягу навчальної інформації за умови збере- ження термінів навчання без зниження вимог до якості знань.

Етап ідентифікації експериментального дослі- дження сприяв формуванню особистісно-рефлек- сивного компонента готовності майбутніх учите- лів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів та спрямовувався на розвиток педагогічної рефлексії щодо самостій- ного моделювання, проведення та аналізу уроків у початковій школі на основі такої діяльності, праг- нення до самовдосконалення.

Етап ідентифікації збігся з проходженням виробничої (стажистської) практики, що доз- волило здійснити перехід від навчально-пізна- вальної діяльності студентів до моделювання, проведення та аналізу уроків на основі органі- зації інтерактивної навчальної взаємодії учнів у реальному освітньому процесі початкової школи. Особлива увага на цьому етапі була звернена на практичну підготовку майбутніх педагогів та від- водилася дисциплінам за вибором студентів.

Перераховані етапи цілком відповідають вну- трішньому змісту і характеру функціонування структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організа- ції інтерактивної навчальної взаємодії учнів.

Під час розроблення структурно-функціональ- ної моделі підготовки майбутніх учителів почат- кової школи до організації інтерактивної навчаль- ної взаємодії учнів ми враховували послідовність і взаємозв'язок етапів формування готовності майбутніх учителів початкової школи до органі- зації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, взаємозумовленість функціональних завдань навчання на кожному з них, забезпечуючи при цьому гнучкість переходу від одного до іншого, а також логіку всього процесу на першому (бака- лаврському) рівні вищої освіти спеціальності 013

«Початкова освіта».

Контрольно-оцінний блок структурно-функці- ональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів, який є завершальним, відображає критерії, показники та рівні сформо- ваності готовності майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів.

Висновки

Результатом реалізації структур- но-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інте- рактивної навчальної взаємодії учнів є готовність майбутніх фахівців до такої діяльності.

Ефективність описаної нами структурно-функ- ціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів залежить від дотримання педагогічних умов її реалізації, а саме: 1) створення студентоцентрованого середовища в процесі підго- товки майбутніх учителів початкової школи до орга- нізації інтерактивної навчальної взаємодії учнів;

2) спрямованості діяльності викладача на практико орієнтований характер підготовки студентів до орга- нізації інтерактивної навчальної взаємодії учнів;

3) залучення здобувачів вищої освіти до рефлексив- ної діяльності під час підготовки до організації інте- рактивної навчальної взаємодії молодших школярів. Означені педагогічні умови спрямовані на підвищення ефективності реалізації структур- но-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерак- тивної навчальної взаємодії учнів, тому вони спів-

відносні з усіма її складниками.

Усі елементи структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів взаємопов'язані та взаємозумов- лені, що підтверджує її цілісність і системність.

Перспективи подальших розвідок убачаємо в оновленні змісту професійної підготовки май- бутніх учителів початкової школи до організації інтерактивної навчальної взаємодії учнів на дру- гому рівні вищої освіти «магістр».

Література

1. Бахмат Н.В. Формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до педагогічного моде- лювання : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2011. 222 с.

2. Кічук Н. Cуб'єкт-суб'єктна взаємодія як пріоритет педагогіки толерантності та особистісно-профе- сійної підготовки майбутнього фахівця. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. «Педагогічні науки» : зб. наук. пр. Ізмаїл, 2019. Вип. 42. С. 99-104.

3. Коваль Л.В. Нове педагогічне мислення магістрів початкової освіти в контексті євроінтеграційних процесів. Наук. зб. «Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка». Дро- гобич : Видавничий дім «Гельветика», 2020. Вип. № 28. Т. 2. С. 137-143.

4. Ліба О.М. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування іннова- ційних технологій навчання математики в школі : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Хмельницький, 2016. 352 с.

5. Ліннік О.О. Система підготовки майбутнього вчителя до суб'єкт-суб'єктної взаємодії з учнями початкових класів : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04. Старобільськ, 2016. 520 с.

6. Матвієнко О.В. Підготовка майбутніх учителів до педагогічної взаємодії : монографія. Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. 384 с.

7. Руднік Ю.В. Підготовка вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій нав- чання іноземних мов : дис. канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2018. 338 с.

8. Теличко Н.В. Теоретичні і методичні засади формування основ педагогічної майстерності майбут- ніх учителів початкових класів : дис. ... докт. пед. наук : 13.00.04. Вінниця, 2014. 559 с.

References

1. Bakhmat N. V. (2011) Formuvannia hotovnosti maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv do pedaho- hichnoho modeliuvannia [Formation of readiness of the future teacher of initial classes to pedagogical modeling] : dis. … cand. ped. of science : 13.00.04. Kiеv, 222 p.

2. Kichuk N. (2019) Subiekt-subiektna vzaiemodiia yak priorytet pedahohiky tolerantnosti ta osobystis- no-profesiinoi pidhotovky maibutnoho fakhivtsia [Subject-subject interaction as a priority of pedagogy of tolerance and personal and professional training of the future factor]. Scientific Bulletin of Izmail State University for the Humanities. «Pedagogical sciences»: a collection of scientific works. Izmail. Vol. 42. P. 99-104.

3. Koval L. V. (2020) Nove pedahohichne myslennia mahistriv pochatkovoi osvity v konteksti yevrointehrat- siinykh protsesiv [New pedagogical thinking of masters of primary education in the context of European integration processes]. Scientific collection «Current issues of the humanities: interuniversity collection of scientific works of young scientists of Drohobych State Pedagogical University named after Ivan Franko». Drohobych : «Helvetica» Publishing House, Vol. 28. T. 2. P. 137-143.

4. Liba O. M. (2016) Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do zastosuvannia innovatsiinykh tekhnolohii navchannia matematyky v shkoli [Formation of readiness of future primary school teachers to application of innovative technologies of training of mathematics at school] : dis. … cand. ped. of science : 13.00.04. Khmelnytskyi, 352 p.

5. Linnik O. O. (2016) Systema pidhotovky maibutnoho vchytelia do subiekt-subiektnoi vzaiemodii z uch- niamy pochatkovykh klasiv [The system of preparation of the future teacher for subject-subject interaction with primary school students] : dis. … d-ra ped. of science : 13.00.04. Starobilsk, 520 p.

6. Matviienko O. V. (2009) Pidhotovka maibutnikh uchyteliv do pedahohichnoi vzaiemodii [Preparation of future teachers for pedagogical interaction] : a monograph. Kyiv : NPU named by M. P. Dragomanova, 384 p.

7. Rudnik Yu. V. (2018) Pidhotovka vchyteliv pochatkovoi shkoly do zastosuvannia innovatsiinykh tekh- nolohii navchannia inozemnykh mov [Preparation of primary school teachers for the application of inno- vative technologies of foreign language teaching] : dis. … cand. ped. of science : 13.00.04. Kyiv, 338 p.

8. Telychko N. V. (2014) Teoretychni i metodychni zasady formuvannia osnov pedahohichnoi maisternosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv [Theoretical and methodical principles of formation of bases of pedagogical skill of future primary school teachers] : dis. … d-ra ped. of science : 13.00.04. Vinnytsia, 559 p.

Размещено на Allbest.ru