Оцінка рівня психологічної готовності здобувачів вищої освіти до дослідницько-інноваційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка рівня психологічної готовності здобувачів вищої освіти до дослідницько-інноваційної діяльності

Меняйло В.І., докт. пед. наук, професор

Курінна А.Ф., канд. пед. наук, доцент кафедри

Статтю присвячено визначенню рівня психологічної готовності здобувачів третього рівня вищої освіти до дослідницько-інноваційної діяльності. Оцінка рівнів готовності здійснювалась емпіричним шляхом за результатами опитування аспірантів першого та четвертого років навчання з трьох українських університетів. При цьому розглядалися мотиваційний, ціннісний і вольовий аспекти цієї готовності, в межах яких із використанням стандартних методик вимірювалися такі показники: наявність стійкої мотивації до провадження дослідницько-інноваційної діяльності, сформованість ціннісного ставлення до професії науковця, розвиненість вольових якостей здобувачів. Показано, що понад половина майбутніх докторів філософії випускних курсів та майже третина першокурсників мають високий рівень зазначеної готовності; середній рівень демонструють 68% аспірантів четвертого та 42% аспірантів першого років навчання; 2% здобувачів, як початківців, так і випускників, відрізняються низьким рівнем психологічної готовності до дослідницько-інноваційної діяльності. У розрізі окремих аспектів цієї готовності виявилося, що переважна кількість аспірантів четвертого та більшість аспірантів першого років навчання мають високий рівень мотивації до провадження дослідницько-інноваційної діяльності, що є доказом того, що в їхньому мотиваційному комплексі переважають внутрішні мотиви, пов'язані з отриманням задоволення від самого процесу цієї діяльності та можливості самовдосконалення під час її реалізації. Водночас більшість здобувачів четвертого року та половина здобувачів першого року навчання характеризуються середнім рівнем сформованості ціннісного ставлення до професії науковця, що свідчить про превалювання прагматичних підходів у ціннісних орієнтаціях молодих учених щодо майбутньої професійної діяльності; аспіранти обох експериментальних груп демонструють сильно розвинуті вольові якості, володіння якими є необхідною умовою як для успішного досягнення поставлених цілей, так і для здобуття нових наукових результатів в умовах невизначеності.

Ключові слова: здобувай вищої освіти, аспірант, психологічна готовність до дослідницько-інноваційної діяльності, мотивація, цінності, вольові якості.

Assessment of the level of psychological readiness of higher education learners for research and innovation activity

The article is devoted to determining the level of psychological readiness of third-level higher education learners for research and innovation activity. The assessment of readiness levels has been carried out empirically based on the results of a survey of postgraduate students of the first and fourth years of study from three Ukrainian universities. The motivational, value and volitional aspects of this readiness have been considered, within which the following indicators have been measured using standard methods: the presence of stable motivation to conduct research and innovation activities, the formation of values to the profession of scientist, the development of volitional qualities. It has been shown that more than half of future doctors of philosophy of final courses and almost a third of freshmen have a high level of this readiness; 68% of fourth-year and 42% of first-year postgraduate students show an average level; 2% of learners, both beginners and graduates, have a low level of psychological readiness for research and innovation activity. In terms of some aspects of this readiness, it turned out that the vast majority of fourth- year and most first-year graduate students have a high level of motivation to conduct research and innovation activity. It is the evidence that their motivational complex is dominated by internal motives for satisfaction from the very process of this activity and the possibility of self-improvement in the process of its implementation. However, the majority of fourth-year learners and half of first-year learners are characterized by an average level of values in the profession of scientist, which indicates the prevalence of pragmatic approaches in the value orientations of young scientists for future careers. At the same time, postgraduate students of both experimental groups demonstrate highly developed volitional qualities, the possession of which is a necessary condition for the successful achievement of goals and the ability to obtain new scientific results in conditions of uncertainty.

Key words: higher education learner, postgraduate student, psychological readiness for research and innovation, motivation, values, volitional qualities.

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді. Однією з найпотужніших освітніх реформ останніх років стало запровадження третього рівня вищої освіти та початок підготовки докторів філософії за європейською моделлю докторського навчання, що відповідає взятим зобов'язанням України щодо гармонізації освітніх рівнів і кваліфікацій в європейському просторі вищої освіти.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про вищу освіту» «третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності» [9]. Дуже актуальною проблемою в цьому процесі стає цілеспрямоване формування готовності майбутніх докторів філософії до таких видів діяльності в процесі їхнього навчання в аспірантурі. З огляду на те, що в структурі інтегральної фахової готовності зазвичай виокремлюють такі компоненти, як: психологічна готовність, практична готовність та готовність до самовдосконалення [8, с. 51-52], цікавим буде дослідити рівень сформованості окремих компонентів готовності до дослідницько-інноваційної діяльності у здобувачів третього рівня вищої освіти, які навчаються за освітньо-науковими програмами підготовки докторів філософії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як зазначає Н. Кошелева, важливу роль у структурі готовності майбутніх фахівців до професійної інноваційної діяльності відіграють психологічні чинники, зокрема «мотиви діяльності, інтерес до неї та ціннісні орієнтири, на базі яких людина діє» [4, с. 257]. У цьому напрямі теоретичні засади мотивації та стимулювання інноваційної діяльності педагогів досліджувала Т. Волобуєва [2]; формуванню ціннісної компетенції науково-педагогічних працівників присвячено статтю В. Лугового [5]; аналіз психологічних особливостей готовності до інноваційної діяльності як важливої професійної якості педагога здійснювала І. Щербакова [13]; формування спрямованості на інноваційну діяльність майбутніх педагогів вивчала Л. Штефан [12]; різні види мотивації до навчання докторантів за кордоном досліджувала А. Вієгєрова [1].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Теоретичним і практичним аспектам формування готовності майбутніх докторів філософії до дослідницько-інноваційної діяльності як інтегративного утворення присвячена монографія [7], в якій, зокрема, розкривається структура та зміст психологічної готовності здобувачів третього рівня вищої освіти до цього виду діяльності. Проте результати емпіричних досліджень щодо визначення рівня готовності аспірантів до дослідницько-інноваційної діяльності не були висвітлені у цій роботі.

Мета статті полягає в експериментальній оцінці психологічної готовності майбутніх докторів філософії до дослідницько-інноваційної діяльності.

Виклад основного матеріалу

У роботі [7] показано, що психологічна готовність виступає мотиваційно-вольовою підсистемою загальної готовності майбутніх науковців до дослідницько-інноваційної діяльності як інтегративного утворення. У структурі психологічної готовності виокремлюють мотиваційний, ціннісний і вольовий аспекти. Отже, її оцінку будемо здійснювати через вимірювання трьох показників, які відповідають зазначеним аспектам. Такими показниками, згідно з [6; 7], є: наявність стійкої мотивації до провадження дослідницько-інноваційної діяльності, сформованість ціннісного ставлення до професії науковця та розвиненість вольових якостей здобувачів.

Для вимірювання цих показників в якості діагностичного інструментарію нами було обрано такі методики: методику К. Замфір у модифікації А. Реана «Мотивація професійної діяльності» [11, с. 52-53]; методику Т. Разіної «Мотивація наукової діяльності» (шкала ціннісної мотивації) [10, с. 140-146]; методику М. Обозова «Самооцінка сили волі» [3, с. 316-317].

Виходячи з обраних методик і відповідних шкал до них, можна виокремити три рівні психологічної готовності майбутніх докторів філософії до дослідницько-інноваційної діяльності [7, с. 435]:

1) високий рівень: здобувач є високовмотивованим на власні наукові досягнення, в його мотиваційному комплексі переважають внутрішні мотиви; проявляється стійке ціннісне ставлення до дослідницько-інноваційної діяльності; аспірант вирізняється сильними вольовими якостями, має розвинуте почуття обов'язку та відповідальності, здатний до подолання труднощів;

2) середній рівень: здобувач прагне досягти успіхів у дослідницько-інноваційній діяльності, але в основі його мотивації лежать переважно зовнішні чинники (матеріальні, статусні, кар'єрні); професійні цінності займають важливі позиції, проте не сприймаються як найголовніші; сформовані основні вольові якості, але вони не завжди сповна проявляються;

3) низький рівень: аспірант має слабку мотивацію до дослідницько-інноваційної діяльності; не досить усвідомлює її професійну значущість; не розглядає її як особистісно цінну; вольові якості проявляються епізодично.

Для оцінки рівня психологічної готовності до дослідницько-інноваційної діяльності нами було проведено анкетування здобувачів третього рівня вищої освіти, які вже завершують навчання й які щойно вступили до аспірантури. До участі в експерименті було залучено аспірантів першого та четвертого років навчання з Волинського національного університету імені Лесі Українки, Запорізького національного університету та Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

За підсумками проведеного анкетування нами було отримано такі результати.

1. Мотивація до провадження дослідницько-інноваційної діяльності. Як показано на рис. 1, переважна кількість аспірантів четвертого (71%) та більшість аспірантів першого (56%) років навчання продемонстрували високий рівень мотивації, що свідчить про те, що на своєму науковому шляху вони керуються насамперед внутрішніми мотивами, пов'язаними з одержанням задоволення від самого процесу дослідницько-інноваційної діяльності та отриманими науковими результатами, а також із можливістю саморозвитку та самовдосконалення в процесі її реалізації. Середній рівень мотивації, який характеризується як внутрішньою мотивацією, так і зовнішньою позитивною мотивацією, пов'язаною з можливістю отримати науковий ступінь та більш високий розмір заробітної плати, просунутися кар'єрними щаблями, спостерігається майже у третини здобувачів, зокрема у 27% випускників та 30% першокурсників. Низький рівень мотивації, зумовлений превалюванням зовнішніх негативних факторів, серед яких: бажання уникнути неприємних ситуацій, критики з боку керівника та колег, мають 14% аспірантів першого року і 2% аспірантів четвертого року навчання.

Рис. 1. Рівень мотивації до провадження дослідницько-інноваційної діяльності аспірантів першого та четвертого років навчання

психологічний дослідницький інноваційний

2. Сформованість ціннісного ставлення до професії науковця. Результати опитування здобувачів за цим показником наведено на рис. 2, який свідчить про те, що лише 18% аспірантів першого та 23% аспірантів четвертого років навчання мають високий рівень сприйняття професійних цінностей, якими для вченого насамперед є такі: істина, новизна, корисність, академічна доброчесність, відповідальність за застосування нових знань. Більшість здобувачів четвертого року (62%) та половина здобувачів (50%) першого року навчання демонструють середній рівень сформованості ціннісного ставлення до професії науковця. 14% аспірантів-вступників та 2% аспірантів-випускників відрізняються низьким рівнем сприйняття цінностей академічної спільноти. Отримані результати, на наш погляд, свідчать про більш прагматичну позицію сучасної наукової молоді, яка певною мірою поділяє загальнолюдські (гуманістичні) цінності, має свої ідеали та орієнтири в науці, проте не готова присвятити себе безкорисливому служінню науці та працювати виключно на благо суспільства.

3. Розвиненість вольових якостей. Розподіл за рівнями розвиненості вольових якостей у здобувачів наукового ступеня доктора філософії наведений на рис. 3, який показує, що переважна кількість аспірантів як четвертого (74%), так і першого років навчання (60%) демонструє високий рівень сформованості вольових якостей; середній рівень спостерігається у 34% аспірантів-вступників і 23% аспірантів-випускників; низький рівень за цим показником мають всього 3% аспірантів першого та 6% аспірантів четвертого років навчання.

Зафіксовані доволі високі показники розвиненості зазначених якостей в аспірантів відображають той факт, що професія науковця потребує неабияких вольових якостей, оскільки вона завжди пов'язана з відкриттям та доведенням нового, а також із вмінням вперто рухатися вперед і доводити розпочату справу до кінця, попри всі труднощі та негаразди, зі спроможністю працювати в умовах невизначеності та висококонкурент- ного наукового середовища з його боротьбою за дослідницькі гранти і кращі позиції на кафедрах та в лабораторіях.

Рис. 2. Рівень сформованості ціннісного ставлення до професії науковця в аспірантів першого та четвертого років навчання

Рис. 3. Рівень розвиненості вольових якостей в аспірантів першого та четвертого років навчання

Для порівняння показників психологічної готовності майбутніх докторів філософії до дослідницько-інноваційної діяльності введемо поняття коефіцієнта сформованості зазначеної готовності за кожним показником, який будемо розраховувати за формулою:

К = тх0+пх0,5+рхі,

де т - кількість здобувачів із низьким рівнем готовності;

п - кількість здобувачів із середнім рівнем готовності;

р - кількість здобувачів із високим рівнем готовності.

Значення коефіцієнтів, що визначають рівень сформованості таких складників готовності, як: наявність стійкої мотивації до провадження дослідницько-інноваційної діяльності, сформованість ціннісного ставлення до професії науковця та розвиненість вольових якостей здобувачів, наведені на рис. 4, за якими побудована відповідна діаграма.

Рис. 4. Рівень психологічної готовності здобувачів третього рівня вищої освіти до дослідницько-інноваційної діяльності за різними її аспектами