Удосконалення методології викладання графічних дисциплін і моніторинг якості успішності студентів у вищій школі

Бредньова В.П., канд. техн. наук, доцент, професор кафедри нарисної геометрії та інженерної графіки Архітектурно-художнього інституту Одеської державної академії будівництва та архітектури

IMPROVEMENT OF THE METHODOLOGY OF TEACHING GRAPHIC DISCIPLINES AND MONITORING THE QUALITY OF STUDENTS' ACHIEVEMENT IN HIGHER SCHOOL

The paper examines the methodological issues of improving the teaching of graphic disciplines in the education of high school students. The main focus is on the characterization of the problems of content and organization of modern graphic education, thereby the proposed topic is relevant. Years of personal experience teaching through comparative analysis of experimental data shows that there are positive factors in education. The basic concept of the study is the unity of methodological, methodical and practical aspects of graphic education.

Постановка проблеми у загальному вигляді.

Графічні зображення є одним з важливіших засобів пізнання навколишнього середовища та творчого до нього ставлення. Графічна підготовка, зокрема, вчить оперувати термінологією і поняттями, що пов'язані з візуалізацією інформації. Професійність майбутнього фахівця визначається його теоретичними та практичними навиками, тобто компетенціями, що здобуті ним протягом навчання, серед яких найважливішими є, по-перше, вміння уявляти, аналізувати та синтезувати будь-який об'єкт, по-друге, графічно правильно його відображати, надалі перспективно екстраполювати його в ракурсі сучасних стилів і напрямів тощо. Отже, є зрозумілою актуальність тематики, що розглядається, а також пріоритетність якісної графічної підготовки майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Педагогічна діяльність є творчим процесом створення нових підходів до освітнього процесу, використання удосконалених шляхів і методів викладання, що спрямовані на розвинення творчого потенціалу та креативних здібностей студентів. Одним із факторів розвитку освітньої галузі можна вважати застосування нових сучасних технологій у процесі навчання, тому, крім своїх професійних знань, викладач повинен мати також необхідний мінімум, який включає психологічні знання, нові педагогічні технології та методики навчання.

Як відомо, на сучасному етапі технічного прогресу майже у всіх галузях життя потрібно вступати в діалог із будь-яким кресленням або графічною схемою, особливо це стосується креативних професій дизайнера, архітектора, інженера тощо. Удосконалення механізму взаємного зв'язку індивідуального й диференційного підходів на практичних заняттях, виявлення впливу на активізацію навчально-пізнавальної діяльності сприяють підвищенню зацікавленості та мотивації у навчанні. Психологами, соціологами та філософами докладалось зусиль із вивчення соціально-психологічного клімату в колективі. Методологічні та концептуальні підходи розглядались А.В. Петровським, К.К. Платоновим, О.И. Зотовою, С.І. Макаренко, Я.Л. Коломенським. В західній соціальній психології слід відзначити німецького психолога В. Мьоде, американського психолога Ф. Олпорта. Проблеми підвищення якості графічної підготовки здобувачів у вищій школі розглядалися багатьма дослідниками [1, с. 38-42; 2, с. 49-50; 3, с. 131-174; 5, с. 21-22; 7, с. 122-244].

Мета статті. Ми підтримуємо ідею, що за останні роки помітно поширилось коло задач, що розв'язуються графічними методами, тому підвищена значущість графічних дисциплін, які закладають основи наочного уявлення та просторового мислення.

Виклад основного матеріалу. Як відомо, педагогічна діяльність є творчим процесом створення нових підходів до освітнього процесу, що спрямовані на розвинення креативних здібностей студентів, мають практично-орієнтовний характер і включають мотиваційні компоненти. Основні підходи до удосконалення формування графічної компетентності розглянуті авторами на прикладі багаторічних досліджень у процесі викладання студентам першого-другого курсів графічних дисциплін в Архітектурно-художньому інституті Одеської державної академії будівництва і архітектури (ОДАБА) та в Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського (ПНПУ), а також на етапі довузівської графічної підготовки абітурієнтів [2, с. 49-50; 3, с. 131-134; 6, с. 155-161].

Передумовами досліджень були попередні обговорення викладачів для розроблення однакових методичних підходів і вимог до навчального процесу у відповідний термін, конкретного визначення того, що має входити до традиційних та інноваційних засобів викладання (табл. 1).

Підкреслимо, що практично в будь-якій галузі можна стикнутись із кресленням або графічними зображеннями. Як відомо, мета важливої для першокурсників дисципліни «Інженерна графіка» для технічних спеціальностей (ОДАБА) полягає в тому, щоб надати студентам знання, вміння та навики, що потрібні фахівцю будь-якого напряму для правильного складання та вміння «прочитати» креслення. Перша частина дисципліни базується на основах нарисної геометрії. Далі розглядаються прикладні питання основних розділів інженерної графіки, таких як «Геометричне креслення», «Проєкційне креслення», «Основи машинобудівного креслення» та «Основи будівельного креслення». Наприклад, основними завданнями курсу пейзажного живопису (для студентів ПНПУ) є формування професійного світогляду здобувачів, розвиток творчої уяви та образного мислення, художньої спостережливості, зорової пам'яті, вміння бачити в навколишній дійсності характерне, а також виховання широкої художньо-естетичної культури й художнього смаку. Ще сильнішими виразними засобами для передачі почуттів і змісту зображення є колір, деталізація певних частин і контраст, тому зміст і прийоми дисципліни «Колористика» є найважливішим інструментом у руках художника-живописця. Також зазначимо, що приблизно за останнє десятиріччя у багатьох середніх школах відсутній предмет «Креслення», тобто у абітурієнтів майже відсутня довузівська графічна підготовка, отже, здобування якісного рівня графічної освіти є однією з проблемних і найважливіших задач для майбутніх конкурентоспроможних фахівців.

Таблиця 1

Характеристика методологічних засобів навчання графічним дисциплінам студентів вищих навчальних закладів

Примітки: 1) до груп 1, 3 входили студенти архітектурно-художніх спеціальностей ОДАБА і студенти ПНПУ образотворчого напряму першого-другого курсів (дисципліни «Нарисна геометрія», «Мистецтво шрифту», «Рисунок і живопис», «Образотворче мистецтво», «Колористика»), до 2 групи входили студенти інженерних спеціальностей ОДАБА першого курсу, до 3 групи входили студенти архітектурно-художніх спеціальностей ОДАБА і студенти ПНПУ образотворчого напряму другого-третього курсів, до 4 групи входили слухачі підготовчих курсів ОДАБА і ПНПУ; 2) в навчальному процесі найчастіше використовувались як традиційні форми (групові та індивідуальні заняття, тестові опитування, співбесіди тощо), так і інноваційні (спеціальні тематичні завдання, наочні приклади завдань з різним рівнем складності тощо)

Таблиця 2

Моніторинг якості успішності поточного і підсумкового контролю знань студентів під час вивчення графічних дисциплін

Методи узагальнення результатів теоретичної та прикладної інформації полягали у послідовному пошуку та застосуванні різних методологічних та методичних прийомів викладачів у розвитку та вдосконаленні відповідних графічних компетенцій студентів. Тут уже на початковому етапі навчання потрібна певна організація не лише аудиторної роботи, але й індивідуальної та самостійної роботи, що були спрямовані на розвиток функцій навиків спостереження, окоміру, професійної моторики тощо. Позитивна мотивація до професійного вивчення графічних дисциплін є важливим фактором якісної успішності кожного студента. Дослідницьку базу наших експериментальних досліджень склали узагальнені результати багаторічних спостережень за поточними і підсумковими оцінками виконання аудиторних графічних завдань із контролем часу, контрольних заходів, тестів, усних опитувань, успішність заліків і іспитів тощо. Вибіркова кількість складала 220 студентів і 100 абітурієнтів. Для слухачів підготовчих курсів дуже важливою є задача розвинути свої індивідуальні просторові уявлення та здобути стійкі вміння базової графічної компетентності, тому що професійна графічна освіта сучасних фахівців повинна починатися з перших кроків їх навчання у вищому навчальному закладі. Графічні дисципліни є одними з найважливіших у цьому сенсі предметів, що допомагають опанувати високий рівень техніки виконання різних графічних завдань, стилів шрифтів, знати правила й вимоги створення та оформлення креслень, а також їх вживання відповідно до професійних потреб.

В табл. 2 наведено узагальнені результати моніторингу якості успішності у поточному і підсумковому контролю знань студентів і абітурієнтів, причому найбільш високі результати були показані вмотивованими студентами та абітурієнтами, які відрізнялись на заняттях своєю зацікавленістю та активністю.

Таким чином, головним фактором розвитку творчого потенціалу студентів і слухачів є вивчення основ базових графічних дисциплін і закріплення теоретичного матеріалу, розвиток впевненості у своїх можливостях і засобах досягнення майстерності для подальшого визначення та становлення творчої особистості згідно з індивідуальними здібностями.

Висновки. Удосконалення методології викладання професійних графічних дисциплін, на наш погляд, сприяє підвищенню вмотивованості студентів, особливо студентів молодших курсів. Підсумковий аналіз моніторингу якості успішності графічної підготовки студентів наочно показав, що вивчення графічних дисциплін виконується на основі комплексного підходу до навчального процесу. Можна констатувати, що проблеми основ професійної підготовки та графічних компетенцій майбутніх фахівців потребують подальших додаткових досліджень

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Bredniova V. On the improvement of the methodology of engineer staff's graphic training on the basis of optimization of psychological and pedagogical approaches. Modern Tendencies in Pedagogical Education and Science of Ukraine and Israel: The Way to Integration. Ariel University. 2016. Issue 7. P. 38-42.

2. Бредньова В.П., Смичковська О.М. Моніторинг якості професійного навчання студентів архітектурно-художнього профілю. Zbior artykulow naukowych. ISBN 978-83-65608-78-9. Warszawa, 2017. S. 49-50.

3. Бредньова В.П., Смичковська О.М., Прохорец І.М. Про підвищення ефективності професійної графічної підготовки студентів архітектурних і художніх спеціальностей. Педагогічні науки (ISSN 2413-1865). 2018. Вип. LXXXI. Т. 1. С. 131-134.

4. Бредньова В.П., Смичковська О.М., Прохорец І.М. До проблеми формування графічних компетенцій студентів архітектурних і художніх спеціальностей. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Серія «Педагогічні науки». 2018. № 1 (120). С. 17-21.

5. Молнар Т.І. Теоретичні основи компетентнісного підходу як освітньої інновації. Zbior агїуки^ naukowych. ISBN: 978-83-65608-78-9. Warszawa, 2017. S. 21-22.

6. Бредньова В.П., Прохорец І.М., Михайленко Е.В. Дослідження соціально-психологічної та графічної підготовки абітурієнтів до навчання в закладах вищої освіти. Журнал наукових праць Причорноморського науково-дослідного інституту економіки та інновацій «Інноваційна педагогіка». 2020. № 20. С.128-131.

7. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. Москва, 2002. 437 с.

Размещено на Allbest.ru