Формування критичного мислення здобувачів вищої освіти

Суть поняття "критичне мислення", його значення в сучасній освіті. Основні проблеми, які гальмують цей процес в українських закладах вищої освіти. Аналіз шляхів удосконалення методів та прийомів, необхідних для формування критичного мислення студентів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.10.2022
Размер файла 55,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування критичного мислення здобувачів вищої освіти

Філіпович Вікторія Миколаївна кандидат психологічних наук, доцент кафедри креативних індустрій та соціальних інновацій, Навчально-науковий інститут права і соціальних технологій, Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів

Подлєсна Ганна Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри гуманітарних і соціальних дисциплін, Полтавський державний аграрний університет, . Полтава

Заїка Тетяна Петрівна кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу науково-дослідної роботи та атестації наукових кадрів, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»

Анотація

Стаття присвячена розробленню шляхів удосконалення методів та прийомів, необхідних для формування критичного мислення студентів. Актуальність проведеного дослідження зумовлена соціально- економічними перетвореннями, що відбуваються в Україні, в зв'язку з якими у закладів вищої освіти виникли нові цілі та завдання. Для їх досягнення сучасні студенти повинні розвинути в собі особливі якості, серед яких важливе місце займає критичне мислення.

Мета статті - розробити шляхи удосконалення методів та прийомів, необхідних для формування критичного мислення здобувачів вищої освіти. Для досягнення поставленої мети було встановлено суть поняття «критичне мислення» та його значення в сучасній освіті. Після аналізу зарубіжної та вітчизняної практики формування критичного мислення студентів, визначено основні проблеми, які гальмують цей процес в українських закладах вищої освіти, та розроблено шляхи удосконалення прийомів та методів, які йому сприятимуть.

Для проведення дослідження використано наступні методи: аналіз, синтез, індукція та дедукція. В статті вперше показано практичні рішення удосконалення методів та прийомів, використання яких забезпечує формування критичного мислення у студентів закладів вищої освіти України. Після вивчення наукової літератури та думок кількох вчених щодо визначення поняття «критичне мислення», було встановлено, що це мислення оцінкове, рефлексивне та відкрите для нової інформації. Аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду дав можливість визначити проблеми, що гальмують процес формування критичного мислення в українських студентів: відсутність академічного курсу, ефективних методів та прийомів навчання, а також недосконалість системи оцінювання критичного мислення. Визначено шляхи подолання проблем, до яких віднесено: розробка академічного курсу, що сприятиме формуванню цієї компетентності у студентів; використання при його викладанні сучасних методів, прийомів, способів оцінки, що довели свою ефективність в зарубіжних закладах вищої освіти.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використовувати отримані результати освітніми закладами України.

Ключові слова: критичне мислення, здобувачі вищої освіти, ринок праці, мотивація, академічний курс

Abstract

FilipovychViktoriiaMykolaivnaCandidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Creative Industries and Social Innovations, Educational-Scientific Institute of Law and Social Tecnologies, Chernihiv Polytechnic National University, Chernihiv

Podliesna Hanna VolodymyrivnaPhD of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Humanities and Social Disciplines, Poltava State Agrarian University, Poltava

ZaikaTetianaPetrivnaCandidate of Philosophical Sciences, Senior Researcher of the Department of Research Work and Attestation of Scientific Staff, State Scientific Institution «Institute of Education Content Modernization», Kyiv

CRITICAL THINKING FORMATION OF HIGHER EDUCATION STUDENTS

The article is devoted to developing the ways to improve the methods and techniques necessary for the formation of critical thinking of students.

The topicality of the carried out research is caused by the social and economic transformations which are taking place in Ukraine and in connection with which the institutions of higher education had new aims and tasks. In order to achieve them modern students must develop special properties, among which a principal place belongs to critical thinking.

The aim of this article is to develop the ways to improve the methods and techniques necessary for the formation of critical thinking of higher education students. In order to achieve the goals set, the essence of the concept "critical thinking" and its importance in modern education have been established. After analyzing foreign and domestic practice of forming critical thinking of students, the main problems which hamper this process in Ukrainian institutions of higher education were determined and the ways to improve the techniques and methods which will facilitate it were developed.

The following methods were used for the study: analysis, synthesis, induction and deduction. The article shows for the first time the practical solutions for improving the methods and techniques, the use of which provides the formation of critical thinking in students of higher education in Ukraine. After studying the scientific literature and the opinions of several scientists on the definition of "critical thinking", it was found that it is thinking evaluative, reflexive and open to new information. The analysis of foreign and domestic experience made it possible to identify the problems hindering the process of formation of critical thinking in students: the lack of an academic course, effective teaching methods and techniques, as well as the imperfect system of critical thinking assessment. The ways to overcome the problems are defined, which include: development of an academic course that will contribute to the formation of this competence in students; use in its teaching of modern methods, techniques, methods of assessment, proven effective in foreign institutions of higher education.

The practical value of the study lies in the possibility to use the results obtained in educational institutions of Ukraine.

Keywords: critical thinking, higher education applicants, labor market, motivation, academic course

Постановка проблеми

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, зумовлюють реформування ринку праці та торкаються широкого спектру питань, пов'язаних з вирішенням проблем адаптації випускників закладів вищої освіти до сучасних умов професійної діяльності. Нові вимоги висуваються й до якості освіти. Від випускників вимагається нове мислення, висока мобільність, компетентність, толерантність та ін. Зазначені вимоги насамперед пов'язані з необхідністю формування критичного мислення, яке є невід'ємною частиною професійної компетентності. Тільки при досить високому рівні сформованості критичного мислення перед студентами відкриваються перспективи подальшої діяльності. Випускник перетворюється на самостійного, творчо та критично мислячого суб'єкта, який володіє вміннями та навичками ділової взаємодії та співпраці, може запропонувати нестандартні підходи до вирішення завдань. Студенти закладів вищої освіти повинні бути добре підготовлені до постійного саморозвитку, інновацій, різноманітності способів досягнення цілей, самостійного прийняття рішень, колегіальності, прояву ініціативи та гнучкості. Проте на початоку своєї професійної діяльності більшість із них не вміють реалізовувати дані якості на практиці і не мають досвіду реалізації подібних компетенцій навіть під час навчання. Випускники часто недостатньо підготовлені до реальної діяльності, мають слабку мотивацію до ефективної взаємодії в колективі, рефлексії з приводу помилок і недоліків. Тому важливим завданням вищої освіти є цілеспрямоване і планомірне формування критичного мислення студентів на етапі їх підготовки до майбутньої діяльності.

Педагоги, що працюють в закладах вищої освіти та спираються на традиційні підходи до формування критичного мислення, стикаються з труднощами включення студентів у процес розвитку мислення на різних етапах навчання. У зв'язку з цим можна зробити висновок про те, що процес формування критичного мислення студентів не відповідає процесу реформування освітньої системи. Потребують оновлення як зміст, так і методи та прийоми формування критичного мислення. Саме тому це питання є досить актуальним та потребує детального дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання формування критичного мислення почало розглядатися зарубіжними та вітчизняними вченими наприкінці XX - початку XXI століття. До них можна віднести Векслера М. [3], Тягло О.В. [5], ДьюиДж. [6], Клустер Д. [8] тощо. Однак на сьогоднішній день недостатньо висвітлено питання формування критичного мислення здобувачів вищої освіти, тому воно потребує детального розгляду та аналізу.

Мета статті - розробити шляхи удосконалення методів та прийомів, необхідних для формування критичного мислення здобувачів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

В умовах демократичного суспільства та ринкової економіки інтереси особистості, роботодавця та держави нерідко вступають у суперечність. Майбутні фахівці, критично осмислюючи ті чи інші події, здатні впливати на хід та результати соціально-економічних реформ, спрямованих на розвиток країни та суспільства. Володіння навичками критичного мислення готує їх до практичної діяльності та життя в цілому, до вміння прогнозувати та враховувати зміни. Критичне мислення допомагає змінювати психологію, адаптуватися до ринкової економіки, розвивати ділові

здібності та кваліфікацію. Саме тому формування критичного мислення є необхідним для здобувача вищої освіти, незалежно від спеціальності, але особливо важливе для менеджерів, педагогів, психологів, політологів, медиків, маркетологів, інженерів, оскільки у сфері їхньої професійної діяльності критичне мислення сприяє виробленню ефективних рішень, генерації ідей та створення нових технологій. Ще більш важливим є критичне мислення для роботодавців, що визначають все більшу важливість критичного мислення з кожним роком. За даними Всесвітнього економічного форуму, в 2015 році критичне мислення входить в п'ятірку необхідних навиків працівників, вже в 2020 році цей навик займає друге місце, а до 2025 року його буде недостатньо для того, щоб отримувати високооплачувану роботу.

Таблиця 1.Найбільш важливі навики для роботи майбутніх фахівців

2015

2020

2025

Комплексне розв'язання проблем

Комплексне розв'язання проблем

Аналітичне мислення та інноваційність

Координація дій з іншими працівниками

Критичне мислення

Активне навчання та стратегії навчання

Управління людьми

Креативність

Розв'язання складних проблем

Критичне мислення

Управління людьми

Критичне мислення та аналіз

Взаємодія, проведення переговорів

Координація дій з іншими працівниками

Креативність, оригінальність, ініціативність

Джерело: за данимиВсесвітньогоекономічного форуму 2020 [1]

Критичне мислення - навик комплексного змісту, який допомагає:

• орієнтуватися у великому потоціінформації тазнаходити необхідне;

• осмислювати, впорядковувати навикористовуватиотриману інформацію;

• ефективно вирішувати проблеми та приймати рішення;

• сформувати власну точку зору;

• вести дискусію;

• самостійно здобувати знання;

• відкрито спілкуватися;

• мислити логічно та аргументувати.

Варто зазначити, що сучасна система освіти недостатньо уваги приділяє розвитку критичного мислення серед студентів. Навпаки, надмірна шаблонізація та стандартизація не дозволяє студентам розвиватися творчо, а інформацію оцінювати критично, тобто здійснюючи оцінювання події, явища чи предмету з різних точок зору.

Внаслідок цього майбутні фахівці не можуть раціонально формулювати свої думки та ідеї, швидко орієнтуватися в стрімко зростаючому потоці інформації і знаходити потрібне, осмислювати і застосовувати отриману інформацію, що вимагає формування особливих розумових навичок. «Вони не знають, як приймати рішення - чи мати дітей, чи робити інвестиції, чи підтримувати ту чи іншу політичну пропозицію. Вони не вміють знаходити ймовірні способи вирішення своїх проблем, не знають, як використовувати свою голову» [2].

Однак перш ніж запропонувати практичні напрями розвитку критичного мислення, необхідно дослідити сутність поняття та його складові.

Багато авторів визначають критичне мислення як оцінку, яка базується на певних критеріях. Вона може бути спрямована людиною на зовнішній світ, на чужі думки і на себе, на свої думки. У дослідженні Векслера М. поняття «критичне мислення» визначається як «процес вирішення проблеми, що включає різне обговорення процесу та результатів праці, їхню оцінку. Ця оцінка може бути виражена у виявленні помилки, або у встановленні позитивного, цінного у предметах і явищах, або у встановленні істинності факту, що обговорюється, ідеї» [3].

Баксанський О. Е. і Кучер Е. Н. розглядають критичне мислення як здатність особистості на вирішення практичних і наукових проблем на основі їх попереднього всебічного аналізу з позиції можливих позитивних і негативних наслідків як для самої людини, так і для соціуму [4].

На думку Тягло О.І., критичне мислення - це точний алгоритм, послідовність добре узгоджених інтелектуальних дій, майстерне виконання яких дає змогу досягати мети [5].

Не дивлячись на велику кількість визначень, вони мають загальний висновок, а саме: критичне мислення означає мислення оціночне, рефлексивне та відкрите для нової інформації. Його формування у закладі вищої освіти (ЗВО) залежить від зусиль самого студента, а також від кваліфікації, вмінь та навичок викладача. Так, беручи до уваги праці відомих дослідників, таких як Дьюї Дж. [6], Еніс Р. [7], Клустер Д. [8], можна виділити якості, якими повинен оволодіти здобувач вищої освіти для того, щоб мислити критично. Вони наведені в Табл. 2.

Таблиця 2.Якості критично мислячого здобувача вищої освіти

Якості

Значення

Готовність до

планування

Думки часто виникають хаотично, тому важливо вміти їх упорядкувати, послідовно вибудувати їх виклад та вміти робити логічні висновки

Гнучкість

Студент із консервативним підходом часто не сприймає ідеї інших. Гнучкість дозволяє розібратися в існуючій інформації

Наполегливі сть

Студент, який має цю якість, не кидає думку, а логічно і аргументовано доводить її до кінця

Готовність

виправляти помилки

Критично мислячий студент не виправдовуватиме своє невірне рішення, а зробить правильний висновок

Усвідомлення

Це дуже важлива якість здобувача вищої освіти, що передбачає самоаналіз та самоспостереження у процесі мисленнєвої діяльності

Пошук

компромісних

рішень

Важливо вміти дослухатися до інших точок зору, терпимо ставиться до думок, відмінних від власних поглядів, підходити до аналізу будь- якої інформації з позиції загальнолюдських цінностей та моралі, а у разі розбіжності - знайти спільне рішення, інакше ідеї залишаться лише на рівні висловлювань

Примітка: складено авторами

Щоб сформувати наведені у Табл.1 якості у здобувача вищої освіти, викладач, маючи певну кваліфікацію та необхідні знання й навички, повинен виконати такі завдання:

• спрямовувати студента, мотивувати його навчальну діяльність, показати значення проблеми, викликати та підтримати інтерес до її розгляду;

• уявити матеріал та доступно його пояснити, ввести нові знання в раніше засвоєний контекст та навести приклади;

• розвинути отримані знання, надати додатковий матеріал для більш детального ознайомлення із питанням;

• обговорити отримане рішення та проаналізувати його відповідність ситуації;

• сприяти розвитку не лише інтелектуальних якостей студента, а також його моральних якостей, характеру, професійної етики, поваги до себе та інших, виховати терпимість та соціальну відповідальність.

Для виконання вищезазначених завдань викладач повинен керуватися такими принципами:

1. Інформаційна насиченість навчального та практичного матеріалу для використання аргументів, доказів чи спростувань, заснованих на конкретних фактах, джерелах, даних.

2. Соціальна обумовленість предмета осмислення. Підбір проблем, завдань, обговорень необхідно здійснювати з урахуванням цієї особливої якості критичного мислення.

3. Комунікативність у процесі осмислення проблеми та її обговорення. Критичне мислення індивідуальне та самостійне. Однак воно проявляється в суперечках, дискусіях, при обговореннях та публічних виступах. Саме тому комунікативні навички учасників осмислення проблеми для формування даного типу мислення грають вирішальну роль.

4. Проблемність змісту матеріалу. Цей принцип є одним з основних при формуванні критичного мислення, тому що проблемне та критичне мислення пов'язані загальними властивостями, методами та прийомами навчання.

5. Мотивація та потреба у знанні є основним відправним пунктом мисленнєвої діяльності і прояву критичності розуму. Воно можливе лише у тому випадку, якщо людина мотивована дізнатися, зрозуміти, осмислити, встановити істину або отримати результат, інакше ні про яку критичність розуму не може йти мови.

6. Науковість, достовірність та доступність інформації. Здібність та вміння оцінювати достовірність інформації також належать до вмінь критично мислити.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що формування критичного мислення багато в чому залежить як від зусиль самого студента, так і від кваліфікації, вмінь та навиків викладачів. Однак воно неможливе без належної уваги до цього питання з боку закладу вищої освіти та держави.

Для того, щоб запропонувати практичні заходи розвитку критичного мислення серед студентів закладів вищої освіти, потрібно розглянути успішні приклади реалізації таких педагогічних підходів у зарубіжних закладах вищої освіти. Світові тенденції свідчать, що передові держави всіляко підтримують вищу освіту, стимулюють її інтенсивний розвиток, роблячи акцент на її якості, а не масовості. У всьому світі йде боротьба за таланти, адже саме талановиті випускники закладів вищої освіти стають носіями всього нового та передового. Держави Європи та США приділяють значну увагу питанню формування критичного мислення здобувачів вищої освіти.

Здатність критичного мислення є головною умовою національного добробуту та безпеки, тому вона згадується в освітніх рекомендаціях. Абітурієнти багатьох закладів вищої освіти європейських та американських держав складають стандартизовані іспити для вступу до коледжів, магістратури та аспірантури. Також складаються тести, які показують рівень розвиненості критичного мислення, що є обов'язковою умовою для отримання престижної та високооплачуваної роботи [9]. Курси та тренінги з критичного мислення проводяться у більшості університетів світу. Для цього застосовуються сучасні методики та прийоми. Для представників різних професій видається велика кількість матеріалів. Так, в Університеті Окленда викладаються курси «Логічне та критичне мислення». В Мічиганському університеті здобувачі вищої освіти мають можливість відвідувати курси «Критичне мислення для інформаційної доби», в Оксфордському університеті - «Критичне мислення для початківців». На весь світ відома програма «INSIGHTDevelopmertProgram» [10]. Її розробником є організація, яка є світовим лідером у секторі вимірювання критичного мислення.

В одній із шкіл Індонезії (м. Рембанг) було проведено дослідження по впровадженню новітньої системи навчання - проблемно-орієнтованого навчання (PBL), тобто навчання через вирішення конкретної проблеми. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що кількість студентів з високим рівнем критичного мислення після навчання з використанням системи PBLзначно зросла. Так, до впровадження системи вона становила 30% від загальної кількості, а після її застосування зросла до 65 %. Дані експерименту наведено в Графіку 1.

Графікі.Середнійвідсотокстудентів, яківолодіютьнавичками критичного мисленняпісляпроходженняновітньоїсистеминавчання - проблемно-орієнтованогонавчання (Індонезія) [11]

Примітка: систематизированоавторами

В Україні спостерігається протилежна тенденція: держава втрачає студентів через неефективність вищої освіти, тобто через її низьку якість, про що зазаначають роботодавці [12]. В першу чергу, недостатній розвиток критичного мислення серед студентів пов'язаний із недосконалим нормативно- правовим регулюванням питання. Законом України «Про освіту» критичне та системне мислення визначене, як одне із спільних вмінь для всіх компетентностей, необхідних сучасній людині для успішної життєдіяльності [13]. Закон дане поняття узагальнює та не відображає складових чи методики розвитку критичного мислення, саме тому, перш ніж впроваджувати практичні рішення на рівні закладів освіти, потрібно удосконалити законодавство щодо вирішення даної проблеми.

Разом з тим, незважаючи на недостатнє законодавче регулювання питання, деякі заклади вищої освіти намагаються впровадити дисципліну «Критичне мислення» в програму. На сьогодні впровадження дисципліни знаходиться на початковому етапі, вона базується на адаптації зарубіжних розробок до умов вітчизняної вищої освіти. Серед успішних та реалізованих практичних надбань варто виділити курс «Наука повсякденного мислення» від Університету Квінсленда, який сприяє розвитку критичного мислення. Серед українських розробок варто виділити наступні:

• курси «Критичне мислення для освітян» (онлайн-платформа Prometheus) [14];

• навчальний курс «Вступ до критичного мислення» (Карачинський О., дистанційна платформа освітньої ініціативи «БУМ») [15];

• навчальний курс «Основи критичного мислення» (Пометун О., Сущенко І., «Освітня платформа з розвитку критичного мислення») [16].

Можна зробити висновок, що в багатьох закордонних закладах вищої освіти присутній курс з критичного мислення. На відміну від цього, курси та доробки, розроблені українськими авторами, є різнорівневими. Подана в них інформація спрямована на різні цільові аудиторії. Їх фінансування здійснюється здебільшого західними фондами та організаціями. В той же час відсутній міждисциплінарний академічний курс, розроблений спеціально для українських здобувачів вищої освіти. Відсутність академічного курсу - не єдина проблема, яка уповільнює формування критичного мислення здобувачів вищої освіти в Україні. Серед інших проблем необхідно відзначити відсутність дієвих методів та прийомів формування критичного мислення здобувачів вищої освіти, недосконалість системи оцінювання критичного мислення. Шляхи їх вирішення наведені в Табл. 3.

Таблиця 3.Проблеми формування критичного мислення та шляхи їх вирішення [17-19]

Проблеми

формування

Шляхи вирішення

Відсутність

академічного

курсу

Для його розробки необхідно всебічно вивчити наявний світовий досвід стосовно різноманітних курсів з критичного мислення та розробити концепцію академічного курсу, який сприятиме формуванню компетентності критичного мислення студентів, та впровадити його в освітній процес в українських ЗВО. До розробки подібного курсу мають бути залучені відповідні зацікавлені фахівці з метою консультування та верифікації інформації. У межах експерименту рекомендується провести пілотні заняття, тестування, анкетування тощо у вибіркових закладах вищої освіти України, створити та втілити інформаційне супроводження впровадження курсу (лекції, семінари, майстер-класи тощо)

Відсутність дієвих методів

При викладанні академічного курсу, спрямованого на формування критичного мислення здобувачів вищої освіти варто використовувати такі методики, як круглий стіл, дискусія, спільний пошук, дебати, інтерв'ю, есе, портфоліо, «мозковий штурм», синквейн, тести на знаходження вірних та невірних тверджень, рольова гра. Все більшого поширення набувають такі методи, як підготовка доповідей, складання презентацій та робота з проєктами. Основна мета цих методів - надання можливості студентам самостійного набуття знань у процесі вирішення практичних завдань, які потребують інтеграції знань із різних предметних галузей

Відсутність дієвих прийомів

Досвід зарубіжних ЗВО показав, що найбільш ефективними прийомами, спрямованими на формування критичного мислення у студентської аудиторії є наступні: кластери, Insert, «кьюбінг», бортовий журнал, «зігзаг», читання з зупинками, аналіз тексту, переплутані логічні ланцюжки тощо. Кластер - це прийом, схема роздумів, яку можна реалізовувати на заняттях як в усній, так і в письмовій формі. Ціль прийому Insert - спонукати студентів до відстеження власного розуміння інформації, що читається. Переплутані логічні ланцюжки - це прийом роботи над текстом, що дозволяє простежити причинно-наслідкові зв'язки або хронологічний ланцюжок подій. Його використовують для роботи з текстом, насиченим подіями та фактами, коли необхідно акцентувати увагу до спірності, варіативності розвитку деяких моментів

Недоскона

Ефективними способами оцінки критичного мислення, які

лість системи

використовуються зарубіжними ЗВО, є тести з готовими варіантами

оцінювання

відповідей, тести з альтернативними варіантами відповідей, ведення

критичного

протоколів спостережень за процесом дискусії, індивідуальні

мислення

протоколи самоаналізу здобувача вищої освіти по запропонованому алгоритму. Кінцева оцінка може бути накопичувальною та виражатися кількісно у вигляді рейтингу вмінь за весь курс навчання. Найвищий рівень критичності може оцінюватися під час практичної діяльності студента після закінчення ЗВО

Примітка: систематизовано авторами

Завдяки розробці академічного курсу який принципово орієнтований на застосування у ЗВО, включення в нього різноманітного арсеналу прийомів та методів формування критичного мислення, удосконалення системи оцінювання, студенти отримають великезадоволення від самого процесу навчання та від його результатів. Залучені до процесу критичного мислення, вони самостійно здобувають знання, разом висувають ідеї, використовують набуті знання та вміння у нових ситуаціях повсякденного життя, творять, вчаться формулювати власні думки та ідеї, ставитись з повагою до думки інших

Висновки

Формування критичного мислення студентів є однією з актуальних проблем закладів вищої освіти України.

Сучасний випускник повинен вміти діяти в умовах багатозадачності, грамотно та аргументовано доводити свою думку.

Разом з цим зростає роль критичного мислення, без якого професійна діяльність випускника закладу освіти та його життя в цілому будуть неповноцінними.

На основі аналізу наукової літератури та думок вчених щодо визначення поняття «критичне мислення», зроблено висновок, що це мислення оціночне, рефлексивне та відкрите для нової інформації.

Для того, щоб мислити критично, здобувач вищої освіти повинен володіти такими якостями, як готовність до планування, наполегливість, готовність виправляти свої помилки, глибоке розуміння проблеми, пошук компромісних рішень.

Формування цих якостей залежить не тільки від старань студента, а й від кваліфікації, знань та вмінь викладача.

Однак також воно неможливе без належної уваги з боку закладу вищої освіти та держави. На сьогоднішній день формуванню критичного мислення здобувачів вищої освіти в Україні приділяється недостатня увага

Цей процес уповільнює низка проблем, які потребують негайного вирішення: відсутність академічного курсу, розробленого спеціально для здобувачів вищої освіти, ефективних методів та прийомів формування критичного мислення, а також недосконалість системи його оцінювання.

Для їх подолання запропоновано розробити академічний курс, який сприятиме формуванню цієї компетентності у студентів, використовувати при його викладанні сучасні методи, прийоми, способи оцінювання, які довели свою ефективність в зарубіжних закладах вищої освіти.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що заклади вищої освіти України можуть використовувати отримані результати для формування критичного мислення своїх студентів.

Література

критичне мислення закладах вищої освіти студент

1. Якість вищої освіти - запорука конкурентоспроможності українських університетів. nubip.edu.ua, 2021. URL: https://nubip.edu.ua/node/85747

2. Генике Е.А. Личностно-ориентированное обучение. Самара: Самарский региональный Центр Интернет Образования, Кабинет пед. Технологий

3. Векслер М. Критическое мышление: дис. канд. психол. Наук. Киев, 1973.

4. Баксанский О.Е., Кучер Е.Н. Когнитивные науки. От познания к действию. Москва: КомКнига, 2005. 182 с.

5. Тягло О.В. Критичне мислення. Харків: Основа, 2008. 189 с.

6. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. Москва: Лабиринт, 1999. 192 с.

7. Эннис Р.Х. Таксономия места критического мышления и способностей. КМ новости, 1985. № 1. 12 с.

8. КлустерД. Что такое критическое мышление. Критическое мышление и новые виды грамотности. Москва: ЦГЛ, 2005. С. 5-13

9. Дворянчикова С. Є. Лінгвістична семантика комічних контекстів: привід розвитку критичного мислення. Науковий потенціал та перспективи розвитку філологічних наук: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ: ТНУ імені В. І. Вернадського, 2017. С. 168-170.

10. INSIGHT DevelopmentProgram. insightassessment.com, 2022. URL: https://www.insightassessment.com/product/insight-development-program-2

11. Ayuningrum D., Susilowati E. Mplementationofproblembasedlearning (PBL) tostudent'scriticalthinkingskillonprotestmatter. researchgate.net, 2018. URL: https://www.researchgate.net/publication/329521917_IMPLEMENTATION_OF_PROBLEM_BASED_LEARNING_PBL_TO_STUDENT'S_CRITICAL_THINKING_SKILL_ON_PROTIST_MATTER

12. Давоський формат. Як у світі змінюються погляди на навчання. kills.dcz.gov.ua, 2020. URL: https://skills.dcz.gov.ua/davoskyj-format-yak-u-sviti-zminyuyutsya-poglyady-na-navchannya/

13. Про освіту: Закон України від 5 вересня 2017 року № 2145-VTTT. 2017. URL: https ://zakon.rada.gov.ua/l aws/ show/ 2145-19#Text

14. Критичне мислення для освітян. courses.prometheus.org.ua, 2022.URL:

https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+CTFT101+2017_T3/about

15. Вступ до критичного мислення. vumonline.ua, 2022. URL: https://vumonline.ua/course/critical-thinking/

16. Освітня платформа «Критичне мислення». criticalthinking.expert, 2022. URL: https://www.criticalthinking.expert/najblyzhchi-podiyi/

17. Юган Н.Л. Формування компетентності критичне мислення в українських студентів. Варшава: Wydzial «Artes Liberales» UW, 2019. С. 345-354.

18. Нагаева К. Э. Метод проектов как средство формирования мотивированности студентов социально-политических специальностей. Москва : ИПК МГЛУ «Рема», 2010. С. 132-142.

19. Попова Е. А. Использование ролевых игр в обучении межкультурной коммуникации. Москва : ИПК МГЛУ «Рема», 2010. С. 150-157.

References

1. Yakistvyshchoyiosvity - zaporukakonkurentospromozhnostiukrayinskyyiuniversytetiv. (2021) [ThequalityofhighereducationisthekeytothecompetitivenessofUkrainianuniversities]. Retrievedfrom: https://nubip.edu.ua/node/85747 [inUkrainian].

2. Genike, Y.A. Lichnostno-oriyentirovannoyeobucheniye [Student-centeredlearning]. Samara: SamarskiyregionalnyyTsentrInternetObrazovaniya, Kabinetped. Tekhnologiy [InRussian].

3. Veksler, M. (1973). Kriticheskoyemyshleniye:dis. kand. psikhol. Nauk [Criticalthinking]. Kyiv [inUkrainian].

4. Baksanskiy, O.Y., Kucher, Y.N. (2005). Kognitivnyyenauki. Otpoznaniya k deystviyu[CognitiveSciences. Fromknowledgetoaction]. Moscow: KomKniga. 182 [InRussian].

5. Tyahlo, O.V. (2008). Krytychnemyslennya [Criticalthinking]. Kharkiv: Osnova. 189 [inUkrainian].

6. Dyui, Dzh. (1999). Psikhologiyaipedagogikamyshleniya [Psychologyandpedagogyofthinking]. Moscow: Labirint. 192 [InRussian].

7. Ennis, R.K. (1985). Taksonomiyamestakriticheskogomyshleniya i sposobnostey [A taxonomyoftheplaceofcriticalthinkingandabilities]. KM novosti, 1. 12 [InRussian].

8. Kluster, D. (2005). Chtotakoyekriticheskoyemyshleniye. Kriticheskoyemyshleniyeinovyyevidygramotnosti [Whatiscriticalthinking. Criticalthinkingandnewtypesofliteracy]. Moscow: TSGL. 5-13 [InRussian].

9. Dvoryanchykova, S.Y. (2022). Linhvistychnasemantykakomichnykhkontekstiv: pryvid

rozvytkukrytychnohomyslennya [Linguisticsemanticsofcomiccontexts: thereasonforthedevelopmentofcriticalthinking]. Naukovyypotentsialtaperspektyvyrozvytkufilolohichnykhnauk:materialymizhnarodnoyinaukovo-praktychnoyikonferentsiyi. Kyiv:TNU

imeni V. I. Vernadskoho.168-170 [inUkrainian].

10. INSIGHT DevelopmentProgram. (2022). Retrievedfrom: https://www.insightassessment.com/product/insight-development-program-2 [InEnglish].

11. Ayuningrum, D., Susilowati, E. (2018). Mplementationofproblembasedlearning (PBL) tostudent'scriticalthinkingskillonprotestmatter. Retrievedfrom: https://www.researchgate.net/ publication/329521917_IMPLEMENTATION_OF_PROBLEM_BASED_LEARNING_PBL_TO_STU DENT'S_CRITICAL_THINKING_SKILL_ON_PROTIST_MATTER [InEnglish].

12. Davoskyyformat. Yak u svitizminyuyutsyapohlyadynanavchannya. (2020) [Davosformat. Howtheworldviewsonlearningarechanging]. Retrievedfrom: https://skills.dcz.gov.ua/davoskyj -format-yak-u-sviti-zminyuyutsya-poglyady-na-navchannya/ [inUkrainian].

13. Proosvitu: ZakonUkrayinyvid 5 veresnya 2017 roku № 2145-VIII [Oneducation]. 2017. Retrievedfrom: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [inUkrainian].

14. Krytychnemyslennyadlyaosvityan. (2022) [Criticalthinkingforeducators]. Retrievedfrom: https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+CTFT101+2017_T3/about [inUkrainian].

15. 14. Vstupdokrytychnohomyslennya. (2022) [Introductiontocriticalthinking]. Retrievedfrom: https://vumonline.ua/course/critical-thinking/ [inUkrainian].

16. Osvitnyaplatforma«Krytychnemyslennya». (2022) [EducationalplatformCriticalThinking]. Retrievedfrom: https://www.criticalthinking.expert/najblyzhchi-podiyi/ [inUkrainian].

17. Yuhan, N.L. (2019). Formuvannyakompetentnostikrytychnemyslennya v ukrayinskykhstudentiv [FormationofcompetencecriticalthinkinginUkrainianstudents]. Varshava: Wydzial«Artes Liberales» UW. 345-354 [inPolish].

18. Nagayeva, K.E. (2010). Metodproyektovkaksredstvoformirovaniyamotivirovannostistudentovsotsialno-politicheskikhspetsialnostey [Themethodofprojectsas a meansofformingthemotivationofstudentsofsocio-politicalspecialties]. Moscow: IPK MGLU «Rema». 132-142 [InRussian].

19. Popova, Y.A. (2010). Ispolzovaniyerolevykhigr v obucheniimezhkulturnoykommunikatsii [Theuseofrole-playinggamesinteachinginterculturalcommunication]. Moscow: IPK MGLU «Rema». 150-157 [InRussian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сутність поняття "критичне мислення". Ознаки та параметри критичного мислення. Альтернативне оцінювання роботи учня на уроці. Структура і методика підготовки уроків з розвитку критичного мислення. Основні проблеми формування умінь та навичок учнів.

    курсовая работа [339,2 K], добавлен 24.03.2014

  • Впровадження навчання, орієнтованого на розвиток критичного мислення в систему освіти України. Огляд особливостей формування екологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Систематичне включення критичного мислення у навчальний процес.

    статья [27,0 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз розвитку у студентів педагогічних спеціальностей здатності вирішувати проблеми як важливої складової професійної компетентності. Дослідження якостей та умінь, які необхідно розвивати у майбутніх педагогів для вироблення у них критичного мислення.

    статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017

  • Аналіз ставлення здобувачів до проблеми надання російській мові статусу другої державної мови в Україні. Розвиток критичного мислення у здобувачів та сприяння становленню у них активної життєвої позиції. Виховання патріотизму та національної свідомості.

    разработка урока [29,0 K], добавлен 15.11.2023

  • Поняття, думка, висновок як основні форми мислення. Формування в учнів характерних для математики прийомів розумової діяльності. Підходи до становлення логіко-математичного мислення. Його розвиток за допомогою системи нестандартних розвиваючих завдань.

    курсовая работа [44,4 K], добавлен 21.02.2015

  • Поняття про інтелектуальну культура мислення та аналіз педагогічного досвіду з даної проблеми. Культура мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу та діагностична основа технології її формування.

    дипломная работа [97,8 K], добавлен 02.11.2009

  • Роль математики у розвитку логічного та алгоритмічного мислення, зміст завдання математичної освіти. Особливості мислення молодших школярів. Характеристика логічного та алгоритмічного мислення, методи їх розвитку. Ігри та вправи, що розвивають мислення.

    курсовая работа [38,9 K], добавлен 10.06.2011

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.

    реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009

  • Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Теоретичні засади розвитку мислення учнів у навчальній діяльності. Поняття продуктивного і репродуктивного мислення. Особливості формування алгоритмічних і евристичних прийомів розумової діяльності. Диференційований підхід оцінювання знань і вмінь учнів.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 07.10.2012

  • Зміст та головні принципи Болонського процесу та відповідність вищої освіти України його вимогам з огляду на перспективу інтеграції її системи в європейський освітній і науковий простір. Основні напрямки структурного реформування вищої освіти України.

    реферат [210,1 K], добавлен 08.04.2012

  • Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.

    реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012

  • Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.

    реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009

  • Характеристика мислення, методи історичного пізнання. Дидактичні передумови навчання історії і розвитку мислення. Способи засвоєння змісту історичної освіти. Місце інформаційно-комунікативних технологій у процесі розвитку історичного мислення учнів.

    дипломная работа [63,5 K], добавлен 28.03.2012

  • Психолого-дидактичні основи ефективного розвитку технічного мислення, напрямки вивчення та структура його образного компонента. Специфіка свідомого використання учнями прийомів розумової діяльності та евристичних методів при вирішенні продуктивних задач.

    курсовая работа [54,4 K], добавлен 24.10.2010

  • Креативне мислення як нестандартний, оригінальний тип мислення, здатний привести до несподіваних рішень чи нових відкриттів. Поняття та структура ментальної мапи, її значення в розвитку креативного мислення, а також використання в сучасній педагогіці.

    презентация [1,6 M], добавлен 10.06.2022

  • Актуальність проблеми Болонського процесу в контексті об’єднання Європи. Історія інтеграції вищої освіти в Європі. Започаткування сучасного Болонського процесу та його основні цілі. Вступ України до Болонського процесу. Кредити ЕСТS і кредитна система.

    реферат [26,9 K], добавлен 27.12.2006

  • Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.

    реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.