Розвиток діалогічного мовлення дітей у процесі ознайомлення з морально-етичними нормами за допомогою дидактичної ляльки

Размещено на http://allbest.ru

РОЗВИТОК ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ У ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИМИ НОРМАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ДИДАКТИЧНОЇ ЛЯЛЬКИ

Маргарита Данова

Постановка проблеми. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини [1], тому покликання дошкільної освіти вбачається у вихованні всебічно розвиненої особистості. Особливо це стосується питань морально-етичного виховання.

Морально-етичне виховання - це основа соціалізації дошкільника. Дитина повинна навчитися адаптуватися у колективі однолітків, знаходити з ними та дорослими, що їх оточують, спільну мову, враховувати інтереси інших, вміти пояснити власну думку. Ці, на перший погляд, прості навички спілкування стають першою сходинкою на шляху розвитку загальнолюдських моральних якостей.

Вивчаючи поняття «морально-етичне виховання», необхідно розглянути значення термінів «мораль» та «етика». Так, «Етика - наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в суспільстві» [3, с. 68]. Під «мораллю» розуміють «загальнолюдські норми та взірці поведінки, прийняті в суспільстві; предмет вивчення етики; форма суспільної свідомості та вид суспільних відносин, спрямованих на затвердження особистості, рівності всіх людей в їх прагненні до щасливого та гідного життя, що виражає ідеал людяності, гуманістичну перспективу історії» [3, с. 111]. Отже, можна зробити висновок, що мораль - є предметом вивчення етики.

Морально-етичне виховання дошкільнят залежить від засобів, які вихователь буде використовувати у своїй практичній діяльності. На нашу думку, доцільно в такій роботі широко застосовувати ляльку, як засобу морально-етичного виховання та розвитку діалогічного мовлення дошкільників.

Розкриваючи поняття «діалогічне мовлення» треба зазначити, що основною формою його є діалог. Діалог - форма мовної комунікації, учасники якої обмінюються репліками-висловлюваннями. Дуже важливо навчити дітей вести діалог не лише з дорослими, але й з однолітками, дотримуючись правил діалогічного мовлення, вмінню домовлятися між собою, вислуховувати думки один одного, тобто навчатися діалогічному спілкуванню.

Діалогічне спілкування - форма спілкування, що передбачає прийняття партнерами по спілкуванню цінностей один одного, орієнтацію на їх розуміння і визнання; виступає як продуктивна безконфліктна форма конструктивного спілкування [3, с. 59]. Звичайно, без допомоги вихователя діти зробити цього не можуть.

У процесі роботи з навчання діалогічного мовлення, на основі досліджень А. М. Богуш, необхідно дотримуватись цілісного підходу. Не зупинятися лише на вміннях дітей відповідати на поставлені запитання вихователя, а працювати над формуванням вмінь опановувати цілісним діалогом, який формується на основі діалогічних відносин, що будується між дітьми, дорослими та однолітками.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемам розвитку зв'язного мовлення дошкільників засобами дидактичної іграшки присвятили свої дослідження Л. Бегас, О. Гнізділова, С. Ласунова, Г. Леушина, Т. Маркотенко, І. Масловська, Ю. Рібцун, Г. Чулкова та ін.

Так, предметом дослідження С. Ласунової був розвиток описового мовлення старших дошкільників засобами української народної іграшки. Методику навчання діалогічного мовлення дітей дошкільного віку досліджувала Г. Чулкова. Використанню ляльки-персони під час проведення занять у закладах дошкільної освіти присвятили свої дослідження Т. Маркотенко та І. Масловська, а використанню ляльки як засобу корекції мовлення дошкільників Л. Бегас та Ю. Рібцун. О. Гнізділова у своїх дослідженнях приділила увагу використанню методики «ляльки з особистими історіями» у правовому вихованні старших дошкільників.

Метою статті є розкриття методики використання дидактичної ляльки у системі розвитку діалогічного мовлення дітей дошкільного віку та засвоєння морально-етичних норм поведінки у процесі взаємодії.

Виклад основного матеріалу дослідження. Становлення дитини як особистості відбувається досить рано. На це наголошував В. О. Сухомлинський: «Саме в молодшому віці, коли душа дуже піддатлива до емоційних впливів, ми розкриваємо перед дітьми загальнолюдські норми моральності, вчимо їх азбуки моралі» [4, с. 146]. Тому, в системі формування майбутньої особистості, мораль посідає важливе місце.

Моральне виховання - це взаємодія дорослого та дитини, але враховуючи різні чинники, які впливають на дитину, в такій взаємодії не завжди вдається вихователю реалізувати визначену задачу. У такому випадку педагог шукає вихід з даної ситуації. На нашу думку, ефективним в системі роботи є використання навчального посібника Л. В. Лохвицької «Особистість дошкільника: Дорога до Я-морального» [2].

У практичній діяльності впроваджуємо використання ляльок Марійки та Іванка, як умовних персонажів, адже ляльки є головними атрибутами життя дитини дошкільного віку. Діти сприймають ляльок з цікавістю та довірою, оскільки спорідненість дітей з лялькою обумовлюється віковими особливостями й можливістю морального розвитку. Ляльки виглядають дуже реалістично і схожі на дошкільнят. У такій роботі вихователь виконує роль «посередника» або «технічного помічника» у взаємодії дітей та ляльок. Вихователь озвучує ляльок та передає ляльці узагальнені думки дітей.

Ляльки не знаходяться постійно в груповій кімнаті. Вони приходять до дітей за необхідності. Вихователь регулює кількість разів появи ляльок в залежності від мети, яку перед собою ставить, та виховної ситуації морального змісту. Якщо трапляється ситуація, наприклад, коли одна дитина ображає іншу, то лялька з'являється в той час і допомагає вирішити конфліктну ситуацію, що виникла між дітьми. Вихователь пояснює дітям, що лялька знає і бачить все, що відбувається між дітьми.

У роботі з ляльками-моральними путівниками необхідно дотримуватися таких вимог:

• емоційне реагування дітей на поведінку (Ляльки радіють добрим вчинкам і словам і журяться, якщо дитина неправильно себе поводить. Ляльки ніколи не сварять дітей, а лише наголошують, що вони засмутилися через певну поведінку дитини);

• спілкування може бути груповим та індивідуальним (в залежності від ситуації);

• рівність всіх дітей (ляльки ставляться до всіх дітей однаково добре);

• кожний прихід ляльок завжди починається однаково (Завітавши до дітей лялька запитує про поведінку, їй важливо знати про те, як характеризують діти поведінку тієї чи іншої дитини);

• ляльки повинні стимулювати дитину до добрих дій (Ляльки заохочують дітей розповідати про вчинки інших дітей і їх оцінювати. Обговорюються як позитивні вчинки, так і негативні. Якщо дитина побачила поганий вчинок і може його пояснити, то лялька висловлює сподівання, що такої ситуації більше не повториться);

• сюрпризний прихід ляльки (Ляльки приходять до дітей і приносять оповідання, казку, ігри, картки із зображенням різних моральних ситуацій тощо).

На четвертому році життя дитини необхідно починати розвивати моральну свідомість. Саме в цей період дітям потрібне спілкування, уважне ставлення до них від дорослих, на основі цього відбувається визначення самостійності. Дитина цього віку не може приховувати власних емоцій. Її емоційний стан швидко змінюється, вона легко переймається емоціями інших. Для дітей цього віку лялька є основною іграшкою, що проходить крізь всі сфери розвитку дитини.

Перша зустріч дітей з ляльками - це знайомство, спочатку з Марійкою, а потім з Іванком, яке доцільно провести у вересні. Бесіду під час заняття вихователь проводить після знайомства дітей з лялькою та декламування вірша про Марійку. Під час відповідей дітей вихователь «слухає» ляльку, що саме вона хоче розповісти або яке питання поставити дітям. Діти відповідають на запитання ляльки, вихователь їм допомагає. Наведемо приклад такої бесіди-знайомства:

- Наша лялька хоче знати чи запам'ятали ви її ім'я?

- На чому Марійка подорожувала, аби дістатися нашої групи?

- Який в Марійки буває настрій?

- Коли люди сумують?

- Коли люди радіють?

- Краще радіти чи сумувати?

Тільки після знайомства починаємо працювати з ляльками в різних сферах діяльності.

Кожного разу, коли лялька приходить до дітей, вона просить про допомогу (Наприклад, під час спостереження за собакою, відповісти на питання, що полюбляє їсти собака). Вихователь за допомогою ляльки активізує дітей до такої розмови, застосовуючи запитання, мнемотаблиці, дидактичні ігри мовного характеру тощо. Ляльки в ході такої роботи стають друзями дітей.

У ході роботи доцільно використовувати художню літературу, яка була запропонована Л. Лохвицькою. Ляльки, приходячи до дітей, приносять різні оповідання, казки чи вірші, з якими дітям необхідно попрацювати - послухати та розібратися у різних життєвих ситуаціях морального змісту. Через художній твір дітям легше зорієнтуватися і вирішити проблемну ситуацію, тим більше, що історії, якими ділиться лялька з дітьми, частіше позитивні. У кінці обговорення творів лялька завжди запитує, «Чи правильно вчинив головний герой?», «Як треба було вчинити?» тощо.

До кожного дібраного художнього твору нами були створені мнемотаблиці, які допомагали дітям зрозуміти їх зміст та побудувати переказ.

За допомогою ляльок проводимо й спостереження за живими об'єктами природи. Такий прийом допомагає активізувати пізнавальний розвиток дітей, дозволяє їм бути більш активними та зацікавленими під час бесіди та обговорення певних ситуацій.

Так, на занятті «Тварини - наші друзі» діти спочатку уважно слухали оповідання, яке їм приніс Іванко, потім обговорювали його за допомогою мнемотаблиці, а в кінці - розповідали Іванкові, як вони піклуються про домашніх улюбленців за підготовленими заздалегідь батьками фотоматеріалами.

На занятті «Навчимо ляльку Марійку мити руки» діти вчили та пояснювали важливість для здоров'я ляльки дотримуватися культурно-гігієнічних навичок. На заняття до дітей завітала лялька, яка запитала навіщо потрібно мити руки. Для відповіді на це запитання вихователь разом з дітьми провів досліди та ряд дидактичних ігор. Під час дидактичної гри вихователь стимулював запитаннями дітей на обговорення послідовності миття рук. У кінці заняття дітьми були показані практичні дії й, таким чином, вони навчали ляльку мити руки та закріплювали практичні навички. Діти до цього поставилися з цікавістю, оскільки вже в такому віці вони вчать не лише однолітків, а й ляльку.

Основа занять - діалогічне мовлення, адже без вміння дітей спілкуватися проведення таких форм роботи неможливо. Тому необхідно навчити дітей спілкуванню між однолітками та дорослими. Окремо вихователь звертає увагу дітей на правила введення діалогу. Поступово в ході роботи над діалогічним мовленням вихователь корегує мовленнєву активність дітей, що надалі дає позитивні результати.

Навчитися дитині діалогу неможливо й без засвоєння рідної мови та виховання культури мовлення. Це означає, що педагог повинен звертати увагу на якість звуковимови дітей відповідно до вікових особливостей, працювати над чіткою дикцією та виразністю мовлення, граматичну правильність.

Під час проведення роботи з дітьми поповнюється й словниковий запас дітей. Під час заняття вихователь наголошує на словах, які є складними для розуміння дошкільників. Звичайно пояснює їх значення і в подальшій роботі стежить за правильним вживанням цих слів, уводить узагальнювальні слова. Після проведеної роботи діти спочатку частково, а потім активніше вживають нові слова у власному мовленні.

Працювати над цими аспектами необхідно постійно, не лише на мовленнєвих заняттях, а й у повсякденній роботі. Наприклад, під час проведення ранкових зустрічей, або під час спілкування з дітьми на вільні теми (за бажанням дітей).

Активними у такій роботі повинні бути й батьки вихованців. У результаті спільної роботи діти набагато швидше опановують навички діалогічного мовлення. У ході співпраці педагога з батьками вихователь надає загальні консультації та проводить майстер-класи з розвитку діалогічного мовлення. Для батьків готуються папки-пересувки та пам'ятки розроблені вихователем. За необхідністю з батьками, якім потрібна допомога, працюємо індивідуально.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження.

Отже, під час взаємодії лялька - вихователь - дитина, активність дітей значно підвищується, адже діти сприймають ляльку як свого товариша, якому вони звикли довіряти. Діти за допомогою такої проведеної роботи закріплюють моральні норми поведінки у колективі, спілкуванні з батьками тощо.

Важливе місце під час роботи з дітьми посідає діалогічне мовлення, оскільки без уміння вести діалог побудувати роботу неможливо. Вихователям та педагогам необхідно звертати особливу увагу на розвиток діалогічного мовлення, яке є ключовим у засвоєнні морально-етичних норм спілкування. У ході проведення роботи з дітьми вбачаємо активізацію та розвиток діалогічного мовлення провідними напрямками, що надалі допоможе вихованцям у побудові зв'язних висловлювань.

Завдяки проведенню планомірної, послідовної, систематичної роботи формується інтерес та позитивне ставлення до моральних норм поведінки в суспільстві, що своєю чергою, допоможе малятам обрати правильний шлях до людей, допоможіть без перешкод спілкуватися з однолітками та дорослими.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про освіту».иКЕ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text.

2. Лохвицька Л.В. Особистість дошкільника: Дорога до Я-морального/ Тернопіль : Мандрівець, 2016. 407 с.

3. Словник-довідник з професійної педагогіки / ра ред. А. В. Семенової. Одеса: Пальміра, 2006. 221 с.

4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5 т. Київ: «Радянська школа», 1976. Т.4. 638с.

Размещено на Allbest.ru