Ідентифікація естетичної обдарованості студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕСТЕТИЧНОЇ ОБДАРОВАНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Садова М.А.

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

Анотація

У статті здійснено аналіз проблеми естетичної ідентифікації студентської молоді за іноземними дослідженнями за останні 5-7років. Ми аналізували роботи сучасних іноземних науковців за останні 5-7 років, які зробили вклад у дослідження такої рідкісної проблеми, як ідентифікація естетичної обдарованості, серед них: П. Самор, Є. Торшилова, Л. Амін, А. Кусс, К. Геллер, О. Кулл, О. Король, Дж. Рензулі, Е. Хаус, О. Каплунеллі, С. Голді, Л. Карін. Автори описали з різних позицій естетичні чесноти, художню обдарованість, музичну, хореографічну, з урахуванням вікових і психофізіологічних особливостей студентів.

Естетична обдарованість - це одна зі складових частин творчої обдарованості, яка виявляється в поетичній, музичній, спортивній, хореографічній, художній, цирковій, продуктивній направленості студентів. Цей естетичний смак у студентів можна визначити завдяки аналізу продуктів діяльності, художньої літератури, контент-аналізу. Специфічні різновиди естетичної обдарованості визначають викладачі, які викладають у студентів різні дисципліни. Я ідентифікую естетичну обдарованість із позиції спостереження й організації тижнів Психології, які організовую для студентів. У процесі театральних постановок я відчуваю смаки студентів, жанри, у яких вони яскраво проявляють свої таланти, реалізують їх на практиці. Відповідно до психотипів особистості яскраво проявляється естетичний смак у студентів із демонстративним, сензитивним, шизоїдним типами акцентуації характеру. Саме такі типи студентів найбільше себе реалізують у творчості, яка може перерости в обдарованість.

У результаті проведеного аналізу емпіричних досліджень іноземних вчених з'ясувалось, що ті студенти, які мають естетичний досвід, мають велику ймовірність володіння зрілою ідентичністю его. Була зібрана вибірка із 758 дійсних анкет. Результати підтвердили аргумент, що естетичний досвід сприяє розвитку его-ідентичності. Окрім того, це дослідження показало, що соціально-демографічне походження дівчат, які витончені мистецтвом і дизайном, а також релігійність студентів із більшою ймовірністю зумовлювали багате естетичне життя. Результати припускають, що естетичний досвід служить вирішальним аспектом, який сприяє благополучному розвитку особистості, а також здоровій і стійкій якості життя.

Ключові слова: естетика, чесноти, обдарованість, ідентифікація, студенти, естетичне виховання.

Abstract

Sadova M.A.

THE IDENTIFICATION OF AESTHETIC GIFTEDNESS OF STUDENT YOUTH.

The article analyzes the problem of aesthetic identification of student youth by foreign studies for the last 5-7 years. We analyzed the work of modern foreign scientists over the past 5-7 years, who have contributed to such a rare problem as the identification of aesthetic talent: P Samor, E. Torshilova, L. Amin, A. Kuss, K. Geller, O. Kull, O. King, J. Renzuli, E. House, O. Caplunelli, S. Goldie, L. Karin. The authors described from different positions aesthetic virtues, artistic talent, musical, choreographic, taking into account the age andpsychophysiological characteristics of students.

Aesthetic talent is one of the components of creative talent, which is manifested in the poetic, musical, sports, choreographic, artistic, circus, productive orientation of students. This aesthetic taste in students can be determined by analyzing the products of activity, fiction, content analysis. Specific types of aesthetic talent are determined by teachers who teach students different disciplines. In particular, I identify aesthetic talent from the standpoint of observation and organization of Psychology Weeks that I organize for students. In the process of theatrical productions, I feel the tastes of students, the genres in which they clearly show their talents and put them into practice. In accordance with the psychotypes of the personality, the aesthetic taste is clearly manifested in students with demonstrative, sensitive, schizoid types of character accentuation. These types of students realize themselves most in creativity, which can grow into talent.

An analysis of empirical research by foreign scholars has shown that those students who have aesthetic experience are more likely to possess a mature ego identity. A sample of 758 valid questionnaires was collected. The results confirmed the argument that aesthetic experience promotes the development of ego-identity. In addition, this study found that the socio-demographic background of girls who are refined in art and design, as well as religious students, were more likely to have a rich aesthetic life. The results suggest that aesthetic experience is a crucial aspect that contributes to the successful development of the individual and promotes a healthy and sustainable quality of life.

Key words: aesthetics, virtues, giftedness, identification, students, aesthetic education.

Постановка проблеми

Естетична обдарованість - це запорука успіху творчої активності особистості, яка проявляється в художній, музичній, хореографічній, дизайнерській позиції. Естетичний смак - важлива складова частина вибору творчих професій. Проблема полягає в тому, що ідентифікувати естетичну обдарованість важко завдяки тестовим методикам, адже це та індивідуальна неповторність особистості, яка не зовсім підлягає стандартній психодіагностиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ми аналізували роботи сучасних іноземних науковців за останні 5-7 років, які зробили внесок у таку рідкісну проблему, як ідентифікація естетичної обдарованості, серед них: Т. Робертс, А. Григор'єв, П. Самор, Є. Торшилова, Л. Амін, А. Кусс, К. Геллер, О. Кулл, О. Король, Дж. Рензулі, Е. Хаус, О. Каплунеллі, С. Голді, Л. Карін, О. Сантіс. Автори описали з різних позицій естетичні чесноти, художню обдарованість, музичну, хореографічну, з урахуванням вікових і психофізіологічних особливостей. Не вирішеним завданням все ж таки залишається, як же ідентифікувати такий вид обдарованості і завдяки чому?

Постановка завдання. Мета статті - здійснити аналіз іноземної літератури із проблеми ідентифікації естетичної обдарованості студентів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Т. Робертс виділив два різновиди естетичних чеснот. Характерні риси є рисами характеру студента і відображають загальну турботу про естетичні блага, як-от краса і новизна, тоді як чесноти професіоналів - це досконалість художнього виконання, що дозволяє студенту досягти успіху в обраній сфері [3, с. 15].

С. Голді розглядає естетичну теорію чеснот, особливий акцент робить на художні здібності, риси характеру, навички, диспозиції та мотивації. Вона має на меті заохотити перенаправлення філософської уваги таким чином, щоб першочергові об'єкти естетичного дослідження й оцінки включали не тільки об'єкти мистецтва, а й художню діяльність зі створення, виконання й оцінки. Подібно до того, як етика чеснот уважає, що моральна оцінка належним чином орієнтована на людину і якості її характеру, а також на вчинки, так і теорія чеснот мистецтва рекомендує зосередитися на способах прояву естетичних якостей і вад студентів у практиці мистецтва, оцінки мистецтва. Естетична оцінка належним чином спрямовується не тільки на продукти художньої діяльності - картини, танці, скульптури тощо, але і на якості студентів, які виконують таку діяльність, включаючи її індивідуальні переваги і недоліки [5, с. 70].

Під час систематизації естетичних чеснот, я вважаю, що потрібно аналізувати здібності, пов'язані з окремими формами художнього вираження і виконання, зокрема, наприклад, досконалість у майстерності малювання; ідеальний крок; хороший ритм; контроль дихання; тембр голосу, існують більш повноцінні риси характеру, які можуть формувати художні зусилля більш загально і глибше, як-от естетичні форми щедрості, чесності та достовірності [2, с. 68].

Ми говоримо про різновиди естетичної досконалості, які, здається, природно відносяться до кожної з цих двох категорій. Ми говоримо, з одного боку, що художник вміє прекрасно малювати, що танцюрист має витонченість і рівновагу, співак вражає вокальним діапазоном тощо. А з іншого боку, ми говоримо про мужність драматурга, чесність поета і чесність романіста [8, с. 32].

Чесноти естетичних рис знову підходять до арістотелівської моделі як глибокі і постійні риси студента, які повністю залучені до його особистої ідентичності і нашої оцінки.

Також існують риси характеру, які варто схарактеризувати з погляду чутливості студента до естетичних навичок і здібностей. Той студент, у якого домінує турбота про естетичне благо, має і відповідний стан мотивації і впливу, що характеризують цю оціночну позицію. Але тепер уявіть собі, що він постійно переоцінює свій власний вокальний діапазон і здібності, і що внаслідок цієї помилкової самооцінки він надмірно готовий виступати на публіці, коли з'являється така можливість, на обурення глядачів [9, с. 20].

Відмінність між естетичними рисами і здібностями до здібностей дозволяє нам глибше зрозуміти численні різновиди цінностей, які мають художні твори. Розуміння професорсько-викладацьких чеснот заохочує нас розуміти добродійне виробництво мистецтва як свого роду досягнення, яке заслуговує нагороди агента, яке сприймає твори мистецтва таким чином, що вони набувають знайомого виду цінностей, загального для агентських успіхів [3, с. 67]. естетична ідентифікація студент обдарованість

В естетичній сфері існує чітка категорія випадків, для яких можна привести паралельний опис, який демонструє внесок як доброчесного персонажу, що може внести цінність в твір мистецтва. Найяскравіші представники цього класу складаються із творів мистецтва, які самі собою є уявленнями - діями, які можуть набути мотиваційних цінностей так само, як моральна поведінка, як-от вчинки милосердя або доброти. Хореографічні або музичні дії, наприклад, - це епізоди, у яких агент виконує складний комплекс дій, які можуть регулюватися або не регулюватися якісними мотивами [1, с. 100].

Кожному студенту необхідно сплановане естетичне виховання, щоб впливати на сприйняття, відчуття і насолоду прекрасними речами на противагу нашому раціональному нині світу. Оскільки сучасний вищий навчальний заклад прагне до розвитку професійних знань і навичок на основі інтелектуальних дій, ігнорує водночас інші аспекти особистості дитини (емоції, почуття тощо), він має найважливіше завдання виховання дітей та молоді - розвивати здатність насолоджуватися мистецтвом і красою, а у внутрішньому і зовнішньому житті діяти відповідно до почуттів міри, гармонії і краси [10, с. 500].

Найбільш важливі цілі і завдання естетичного виховання можна описати таким чином: кожному студенту необхідно сплановане естетичне виховання, щоб впливати на сприйняття, відчуття і насолоду прекрасними речами.

Найбільш важливі цілі і завдання естетичного виховання можна описати таким чином: розвиток естетичного почуття прекрасного і почуття міри; розвиток естетичного сприйняття; досвід, створення, оцінка та вираження прекрасного; розвиток ставлення до природи і прекрасного в міжособистісних стосунках. Сучасна психологія вчить, що в кожного студента повинна бути можливість розвивати свої здібності, спостерігати, відчувати, оцінювати і створювати прекрасне. Цього можна досягти тільки тоді, якщо ми запропонуємо студентам здорове середовище проживання і художня освіту. Навчальні плани ЗВО включають все вищеперелічене [5, с. 70].

У студентів варто розвивати:

1) здатність сприймати естетичні якості - щоби студент міг цінувати чудеса природи, форми, відтінки і зображення, він повинен спочатку вміти їх помітити. Тому розвиток здатності помічати прекрасне - першорядне завдання естетичного виховання [4, с. 9];

2) здатність відчувати естетичні якості - естетичні якості повинні бути випробувані. Це означає, що вони викликають почуття збудження, радості й оптимізму. Такі емоційні стани облагороджують студента і спонукають його також займатися мистецтвом. Також необхідно розвивати і виховувати здатність до естетичного сприйняття. Когнітивні елементи процесів, яким ми піддаємося під час спостереження, повинні також включати емоційні тони, за допомогою яких ми формуємо враження, саме на них будується естетичний досвід [9, с. 20];

3) творчі здібності дуже важливо розвивати студентам, беручи участь в заняттях, які будуть спонукати до розвитку творчих здібностей. Ідеться не стільки про створення естетичних здібностей в сенсі навчання художників, скільки про творчість, яка служить загальній естетичній культурі, у створенні естетичних цінностей в повсякденному житті, у навколишньому середовищі, на робочому місці [1, с. 99];

4) естетичне судження, або оцінка естетичних якостей, що вимагає сформованих критеріїв оцінки. Щоб краса розкрила свою справжню цінність, ми повинні знати її особливості та мову. Це завдання також служить загальній культурі, а не професійній підготовці мистецтвознавців [7, с. 240].

Естетичний досвід визначається як розуміння змісту і форм мистецтва й емоцій, що є найбільш важливим аспектом естетичного досвіду.

Реймер у своєму аналізі аргументів на захист мистецтва згадує естетичне виховання, яке ґрунтується на гіпотезі про те, що «<...> естетичний вимір досвіду - це особлива галузь пізнання; його потрібно розуміти і цінувати відповідно до його внутрішніх характеристик і викладати відповідним чином (тобто окремо від науки)». Через свої специфічні структури як естетичного досвіду й окремих аспектів, які воно містить, мистецтво можна розглядати як діяльність, що забезпечує особистісний розвиток; це надає мистецтву особливої якості, яку не можна замінити науково-технологічним підходом до визнання й обміну знаннями [4, с. 8].

Щоб розвинути естетичну чутливість, психолог повинен спонукати студентів і молодь активно помічати, переживати і творити прекрасне в мистецтві, природі і міжособистісних відносинах; викладач також повинен надати їм різні засоби для самовираження і самореалізації, а також прямий контакт із творами мистецтва найвищої якості. ВНЗ має бути основою для досягнення цілей естетичного виховання в рамках безлічі навчальних дисциплін [8, с. 65].

У рамках сміливого дослідницького проєкту Нью-Йоркський музей сучасного мистецтва і система державних коледжів Нью-Йорка об'єднали свої зусилля для створення програми візуальної грамотності естетичного розвитку. Для досягнення цієї мети було проведено дослідження, яке включало методологію визначення етапів естетичного розвитку студентів. Ця популяція була протестована до і після проходження недавно створеної навчальної програми мистецтва з відповідними видами діяльності. Окрім того, обрана група вчителів взяли участь у спеціальних семінарах із навчання візуальної грамотності. Ці вчителі також були протестовані для виявлення зростання на етапах естетичного розвитку [10, с. 450].

Дослідження Ебігейл Хаус показало, що глядачі розуміють твори мистецтва в передбачуваних закономірностях, які називаються етапами. Вона виявила, коли глядачі запитують про зображення в монолозі потоку свідомості, кожна ідея, асоціація, пауза і спостереження записуються й аналізуються, стають очевидними різні стадії. Кожен естетичний етап характеризується відомим набором взаємопов'язаних атрибутів. На кожному етапі є свій особливий, навіть ідеосинхронічний, спосіб осмислення образу [6, с. 140].

У дослідженнях Е. Хаус і його колеги Л. Карін, О. Сантіс продемонстрували, що під час перегляду ретельно впорядкованої серії матеріалів і творів мистецтва способи інтерпретації зображень глядачами змінюються передбачуваним чином. Навіть більше, розвиток критичного і творчого мислення супроводжується зростанням естетичного мислення. Інакше кажучи, на уроках студенти розвивають навички, які зазвичай не пов'язані з мистецтвом. Не менш цікавим було те, що ці результати збігаються в широкому діапазоні з культурними і соціально-економічними умовами [9, с. 21].

У цьому дослідженні вивчалася роль культурного естетичного самовираження (часто також називають у даному дослідженні культурним мистецтвом) у сприйнятті навчання, коли люди перебувають у безперервному процесі занурення в чужу культуру. Це розслідування було зосереджено на розповідях семи експатріантів, які переживають процес культурного занурення в Німеччині, Словенії та Сполучених Штатах. За допомогою праць Кландін, Конеллі, Філліон учасники були залучені до обговорення, спостереження й інтерв'ю з метою вивчення й аналізу того, як вони отримують сенс із попередніх знань, їхнє сприймання естетичних висловів як культурно відмінних від їхніх власних або схожих на них [11, с. 88].

Розповідь дослідника включена в дослідження якості голосу, що сприяє встановленню контекстуальних елементів, а також обговоренню сприйняття доступності й обізнаності про естетичні прояви в цих культурах. Він також включає в себе ідеї, що відображають розповіді учасників, посилання на додаткові дослідження і цитати з офіційних інтерв'ю і неофіційних консультацій із членами спільноти країни, що приймає, які практикували у сфері мистецтва й освіти відповідні культури. Розповіді, включені в ці дисертації, пропонують переконливі докази на користь того, що міжкультурна грамотність частково розвивається завдяки естетичним формам культурного обміну для цієї групи учасників. Результати цього дослідження вносять свій вклад в обговорення того, як навчання сприймається через культурні естетичні вираження під час процесу культурного занурення, розкриває деякі зі складних аспектів процесу створення сенсу, пропонують приклади із життєвого досвіду того, як долаються міжкультурні складності різноманітної вибірковості людей щодо культурного естетичного самовираження [5, с. 65].

О. Каплунеллі розглядає проблему естетичного розвитку юнаків як основної умови якості навчання і сучасного підходу до організації навчального процесу в контексті взаємодії загального і додаткового утворення. Автори розкривають даний напрям досліджень із погляду багаторічного експерименту, проведеного співробітниками Інституту художньої освіти та культурології Російської академії освіти в період із середини XX до початку XXI ст. Проведено аналіз матеріалів змістовного наукового дослідження проблеми вимірювання естетичного розвитку студентів на прикладі Росії та досліджень провідних зарубіжних учених. Автори ставлять питання, пов'язані з вирішенням цієї проблеми в сучасних освітніх організаціях і вишах. У статті визначено сучасні педагогічні принципи й умови реалізації засад естетичного розвитку, зокрема й естетичного сприйняття творів мистецтва студентів різного віку у практиці студентських освітніх організацій. Рішення проблеми якісної сучасної освіти полягає у створенні добре організованого предметно-просторового середовища, зміні всіх компонентів освіти і виховання, виділенні в них фундаментального культурного ядра [8, с. 4].

Розвиток послідовного статусу ідентичності має вирішальне значення в юнацькому і дорослому віці. У довгостроковій перспективі статус его-ідентичності людини може вплинути на стійкість її благополуччя. Дослідники намагалися виявити предиктори, або чинники, що корелюють зі статусом особистості. У цьому пошуку естетичний досвід як унікальний засіб пізнання себе і світу, здавалося, ігнорувався. Філософські та психологічні дискурси стверджують, що естетичний досвід стимулює відкриття і формування ідентичності; ця гіпотеза, однак, не підтверджується переконливими кількісними даними [3, с. 123].

Отже, було проведено емпіричне дослідження з кількісним підходом, щоб з'ясувати, чи мають ті, хто часто має естетичний досвід, велику ймовірність володіння зрілою ідентичністю его. Була зібрана вибірка із 758 дійсних анкет. Результати підтвердили аргумент, що естетичний досвід сприяє розвитку его-ідентичності. Окрім того, це дослідження показало, що соціально-демографічне походження жінок, які витончені мистецтвом і дизайном, а також релігійність людей із більшою ймовірністю зумовлювали багате естетичне життя. Результати припускають, що естетичний досвід служить вирішальним аспектом, який сприяє благополучному розвитку особистості, сприяє здоровій і стійкій якості життя [1, с. 100].

У цьому дослідженні основна увага приділяється використанню естетики в навчальній програмі мистецької освіти. Автор також пропонує різні підходи, за допомогою яких викладачі мистецтва можуть реалізувати естетику у класі. Обговорення естетики були знайдені у працях Платона й Аристотеля, тривають донині. Філософи визначили естетику як теорію прекрасного. Педагоги просунули цю ідею далі в розробці навчальних програм і методів навчання, які включають естетику. У літературі з художньої освіти сказано, що естетика дає тим, хто займається нею, більш повне розуміння мистецтва. Щоб показати, наскільки корисна естетика в мистецькій освіті, розглядаються й обговорюються приклади естетичного досвіду. Естетика як філософія мистецтва перетворилася на методи, використовувані в освіті. Про ці методи і піде мова [6, с. 139].

Використання знань, які розкриває естетика, продемонструє важливість мистецтва через порівняльний аналіз та історичні варіації. Естетика дає важливі знання про мистецтво, які можуть дати класному вчителю мотиваційний діалог і стимулювати ідеї в навчанні мистецтва. Допомога студентам в розумінні зв'язку між мистецтвом і естетикою дозволяє студентам більше дізнатися, краще зрозуміти важливість кожного з них [2, с. 64].

Висновки

У підсумку варто відмітити, що естетична обдарованість - це одна зі складових частин творчої обдарованості, яка виявляється в поетичній, музичній, спортивній, хореографічній, художній, цирковій, продуктивній направленості студентів. Цей естетичний смак у студентів можна визначити завдяки аналізу продуктів діяльності, художньої літератури, контент-аналізу. Специфічні різновиди естетичної обдарованості визначають викладачі, які викладають у студентів різні дисципліни. Я ідентифікую естетичну обдарованість з позиції спостереження й організації тижнів Психології, які організовую для студентів. У процесі театральних постановок я відчуваю смаки студентів, жанри, у яких вони яскраво проявляють свої таланти, реалізують їх на практиці. Відповідно зі психотипами особистості яскраво проявляється естетичний смак у студентів з демонстративним, сензитивним, шизоїдним типами акцентуації характеру. Саме такі типи студентів найбільше себе реалізують у творчості, яка може перерости в обдарованість.

Список літератури

1. Grigoriev A. Diagnosis of aesthetic giftedness: approbation of the VAST test in Russia. Psychology: Journal of the Higher School of Economics. 2014. T. 11. № 3.

2. Grigoriev A. Measurement of aesthetic talent in the field of literary creativity. Siberian Psychological Journal. 2015. № 55. P. 61-71.

3. Samor P. The road to the world of beauty [Electronic resource]. School psychologist. 2013. № 13 (419). URL: http://psy.1september.ru/view_article.php?ID=200801307.

4. Torshilova E. Diagnosis of aesthetic perception of students [Electronic resource]. URL: http://talant-portal. sfedu.ru/content/diagnostiki-esteticheskogo-vospriyatiya-uchashchihsya.

5. Amin L. Aesthetic development of the child: hypotheses and facts. Personality development. 2012. № 3. P. 62-76.

6. Kuss A. The concept and diagnosis of aesthetic development of the child. Pedagogical innovations. 2014. № 1. P. 133-138.

7. Heller K. Diagnosis and development of gifted children and adolescents. Modern concepts of talent and creativity. M., 2017. P. 234-264.

8. Kull O. Creative imagination as the basis of cultural and aesthetic formation of personality. Pedagogy of art (electronic scientific journal of the Russian Academy of Education «Institute of Art Education». 2012. № 4. URL: http://www.art-education.ru/AE -magazine / archive / номер-4-2012 / olesina_17-01-2013.pdf.

9. King O. Psychological aspects of the development of aesthetic perception of older adolescents. Psychological Journal. 2016. № 2. P. 19-23.

10. Child I. Personality correlates of esthetic judgment in college students. Journal of Personality. 2015. V 33. P. 437-512.

11. Renzuli J. The three-ring conception of giftedness: A developmental model for creative productivity. Conceptions of giftedness. Cambridge: Cambridge University Press. 2016. P. 53-92.

Размещено на Allbest.ru