Професійне самовизначення старшокласників як передумова успішної професійної самореалізації та кар’єрного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійне самовизначення старшокласників як передумова успішної професійної самореалізації та кар'єрного розвитку

Чечко І.І.

Чернігівський обласний центр зайнятості

У статті розглядаються деякі аспекти феномену професійного самовизначення учнівської молоді на сучасному етапі розвитку провадження профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти та в умовах трансформаційних процесів та вимог національного та світового ринку праці. Наведено аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень, присвячених проблематиці соціально-психологічного аспекту явища професійного самовизначення серед учнівської молоді та підходів до його вивчення. Проаналізовані теоретичні підходи до поняття «професійне самовизначення» у вітчизняних дослідженнях. Представлений теоретичний аналіз ряду досліджень стосовно поняття феномену готовності до професійного самовизначення та професійної діяльності. Проаналізовано основні вітчизняні теоретичні підходи до поняття професійного самовизначення, а саме соціологічного, соціально-психологічного та диференційно-психологічного. Оглядово представлено поняття професіоналізму, кар'єрної гнучкості та адаптивності. Теоретично проаналізовані поняття особистісного та професійне самовизначення як центрального завдання розвитку і ключового психологічного новоутворення старшого підліткового та юнацького віку. Розглянуто процес професійного самовизначення старшокласників як суб'єкта та об'єкта системи професійної орієнтації в закладах загальної середньої освіти. Оглядово представлено перелік сфер, які, за результатами досліджень, повинні бути розвинуті достатньою мірою для успішного процесу професійного самовизначення. Окреслено ряд проблем, які характерні для сучасного процесу професійного самовизначення учнів старших класів закладів загальної середньої освіти, в тому числі готовність до професійного самовизначення. Наведено висновки перспективи подальших практичних досліджень із даної тематики.

Ключові слова: професійне самовизначення, особистісне самовизначення, вибір майбутньої професії, професійна орієнтація, професійне становлення.

Chechko I.I. PROFESSIONAL SELF-DETERMINATION OF HIGH SCHOOL STUDENTS AS A PREREQUISITE FOR SUCCESSFUL PROFESSIONAL SELF-REALIZATION AND CAREER DEVELOPMENT

Key words: professional self-determination, personal self-determination, choice of future profession, career guidance, professional development.

Постановка проблеми

професійне самовизначення учнівська молодь

У сучасних соціально- економічних умовах розвитку суспільства актуалізується соціальна і особистісна значимість професійного вибору та планування професійного майбутнього для активної адаптації людини на ринку праці, який досить стрімко розвивається, успішної соціалізації у динамічному суспільстві, створення стійкого матеріального, соціального та емоційного благополуччя. У ситуації зміни загальної структури зайнятості, підвищення потреби у висококваліфікованих фахівцях, значущості творчого та креативного підходу до виконання професійних завдань, інтелектуалізації професійної діяльності, необхідності в підвищенні мобільності професіоналів, зростає роль суб'єктності особистості, що здійснює професійний вибір. Йдеться про необхідність усвідомленого, активного і самостійного вибору професії, тобто професійного самовизначення, заснованого не тільки на вимогах сучасного ринку праці і тим більше не на випадкових потребах, а в першу чергу - на розумінні та врахуванні своїх здібностей, інтересів, схильностей та прагнень. У процесі професійного самовизначення людина займає активну позицію: обирає професію і будує свою власну професійну кар'єру за допомогою реалізації осо- бистісного та інтелектуального потенціалу, стаючи потенційним суб'єктом своєї майбутньої професійної діяльності [9].

Проблема професійного самовизначення є предметом численних досліджень вітчизняних і зарубіжних психологів. Однак у зв'язку з багатоаспектністю, складністю і неоднозначністю феномена професійного самовизначення в сучасній психології відсутня усталена система наукових уявлень про його закономірності, джерела, детермінанти формування та критерії ефективності.

Необхідно також відзначити недостатність приділеної уваги системному, цілісному аналізові проблеми професійного самовизначення, при тому що важливість і необхідність саме такого аналізу підкреслюється багатьма дослідниками. Дослідження нерідко носять розрізнений приватний характер та обмежені розробками практичного плану.

Професійне самовизначення - складний системно-динамічний процес, що пронизує різні періоди вікового розвитку людини і має свою внутрішню логіку. Сучасна наука розглядає цей феномен як частину процесу проектування всього життєвого циклу, тобто з точки зору концепції навчання протягом життя. У даній статті ми хочемо детальніше зупинитися на теоретичному аналізі процесу професійного вибору в період підліткового та юнацького віку, не ставлячи перед собою мету зробити огляд всіх вікових стадій, починаючи від уявлень про світ професій в дошкільному віці і закінчуючи професійним вибором у більш зрілому віці [15]. Ми аналізуємо професійне самовизначення в підлітковому і юнацькому віці як один із первинних факторів майбутнього професіоналізму, якісною характеристикою якого є в тому числі готовність гнучко реагувати на вимоги професійної діяльності, які постійно та динамічно змінюються [19; 20; 21].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасних вітчизняних дослідженнях проблема професійного самовизначення частіше вивчається та висвітлюється з точки зору формування готовності до вибору професій конкретного вузького напрямку: готовність до професійного самовизначення у сфері технічної діяльності (В. Мачуський), формування готовності до вибору професії у сфері інженерно-технічних професій (О. Губенко, Н. Ковтуненко) та професій у сфері економіки та підприємництва (А. Калінська), готовність до вибору професії в умовах МНВК (О. Мельник) тощо.

У зарубіжній психології також існує безліч напрямків і теорій професійного самовизначення. Представники структурних теорій (С. Аксельрод, Е. Гінзберг, В. Гінзбург Д. Міллер. Дж. Сьюпер, Д. Херм і ін.) в основному зосереджують свою увагу на професійному розвитку на різних етапах життя, пропонують схеми професійного самовизначення. Розробники мотиваційних теорій (В. Врум. А. Маслоу, Ф. Херуберг, Е. Роу і ін.) акцентують увагу на суб'єктивних особистісних факторах професійного самовизначення, підкреслюють активність самовизначається суб'єкта. Теорії індивідуальності (К. Роджерс, Дж. Сьюпер, Л. Тайлер, Д. Тідеман, Д. Холланд та ін.) розкривають професійне самовизначення як процес реалізації «Я-концепції», вивчаючи вплив саморозу- міння на професійний розвиток.

Сучасна психолого-педагогічна література містить досить великий теоретичний та практичний матеріал стосовно проблеми готовності людей до різних видів діяльності, багато досліджень стосовно змісту та структури готовності. Проте готовність до професійного самовизначення на етапі навчання в старших класах закладів загальної середньої освіти вивчена недостатньо.

На думку В. Мачуського, готовність учнів старших класів до вибору професії є інтегральним особистісним утворенням, що включає в себе стійке прагнення до певної професійної діяльності (виконання професійних завдань), наявність відповідних знань, вмінь та навичок та комплексу індивідуальних психофізіологічних характеристик, які зумовлюють успішну професійну діяльність. Готовність до професійного самовизначення В. Мачуського включає когнітивний, мотиваційний, практично-оперант- ний, психологічний, креативний та самооцінко- вий компоненти [13].

О.Тополь під професійним самовизначенням розуміла консолідоване особистісне утворення, яке включає спрямованість на певну професійну діяльність (мотиви, інтереси, потреби), професійну самосвідомість (здатність до саморегуляції, саморозвитку та самоосвіти), професійно- оперантну підструктуру (наявність спеціальних знань, умінь, навичок), комплекс індивідуально- типологічних особливостей і професійно-важливих якостей, що забезпечують ефективне та успішне виконання конкретної професійної діяльності [17].

У дисертаційному дослідженні Н. Ковальської структура професійного самовизначення включає в себе мотиваційно-ціннісний (мотиви, потреби, інтереси, ціннісні орієнтації), професійно-практичний (спеціальні знання, організаторські та комунікативні вміння), професійно-відповідний (наявність професійно значущих якостей) та само- оцінковий (профінформаційні знання, рефлексивність, наявність чіткого плану професійного становлення). Готовність до вибору майбутньої професії Н. Ковальська визначила як інтегроване особистісне утворення, що охоплює відповідні мотиви, інтереси, потреби, ціннісні орієнтації

особистості, здібності до саморегуляції та самоконтролю, самовдосконалення, а також комплекс типологічних особливостей та професійно-важливих якостей [12].

У сучасній зарубіжній психології в рамках підходу до стадіального розвитку професійної зрілості стадії розвитку професійного вибору розглядаються в різних контекстах (сучасних історичних змін, соціоекономічної системи, культури, в тому числі процесів її світової асиміляції, змін у соціальних інститутах тощо) у відповідності не з хронологічними віковими змінами, а з актуальними завданнями розвитку [19, с. 365-370]. Під час вивчення вікових стадій професійного самовизначення все більше увагу дослідників привертає лінія аналізу вибору професії, важливою характеристикою якого є так звана «адаптивність до кар'єри» - careeradaptability. Це поняття, введене М.Л. Савіцкас, визначається як здатність гнучко реагувати на вимоги і умови професійної діяльності, які постійно та динамічно змінюються, залучаючи для цього психологічні ресурси саморозвитку і самонавчання, що забезпечують можливість вирішувати задачі, пов'язані із професійним розвитком.

У даний час у структурі поняття «адаптивність до кар'єри» виділяються чотири основні компоненти. Перший компонент - планування власного професійного майбутнього (careerconcern), другий компонент - зацікавленість професійною діяльністю та орієнтація у вимогах професії, професійні сподівання (careercuriosity), третій компонент - контроль і організація власної життєвої траєкторії відповідно до динаміки затребуваності професії та змін або трансформацій професійно- важливих якостей (careercontrol). І четвертий компонент - ступінь впевненості у власній відповідності професійним вимогам та оцінка здатності виконувати професійну діяльність (careerconfidence) [19; 20; 21].

Проаналізувавши викладене, можемо дійти висновку, що вибір майбутньої професії дослідниками трактується як поліструктурне особис- тісне утворення, яке формується як від цілеспрямованого зовнішнього впливу (педагогічного колективу, найближчого соціального оточення, інформаційного простору), так і в рамках індивідуального розвитку особистості. Крім того сьогодні не існує чіткої загальноприйнятої структури феномену професійного самовизначення, хоча більшість дослідників базують своє бачення структури даного явища, спираючись на трикомпонентну структуру.

Постановка завдання. Мета статті - розкриття сутності понять, професійного самовизначення, вибір майбутньої професії, їх впливу на подальше професійне становлення та кар'єрний розвиток особистості та окреслення шляхів подальших перспективних досліджень.

Виклад основного матеріалу

Професійне самовизначення становить основу майбутнього професіоналізму. Професіоналізм як характеристика професійної зрілості людини - це найвищий рівень компетентності та кваліфікації, майстерність фахівця, що базується на досвіді виконання конкретної діяльності, знаннях, навичках і уміннях, пов'язаних із виконанням певних видів завдань, розумінням специфіки спілкування в професійному співтоваристві, здатність творчо вирішувати нестандартні виробничі і міжособис- тісні завдання тощо [4]. На даний час існує тенденція позначати етичні, моральні та соціальні характеристики професійної діяльності, як професійну культуру фахівця. Визнання майстерності та компетентності, як основних складових частин професіоналізму, вважається загальним для всіх типів культур, проте переважання у професійній діяльності індивідуалізму та само- детермінізму професійного розвитку, орієнтація на майбутнє, конкурентоспроможність, контроль над прийняттям професійних рішень більше характерні для сучасної західної північно-американської культури [20; 21].

Результати досліджень показують, що культурні особливості професійного самовизначення проявляються в тому, що, наприклад, підлітки азіатських країн традиційно воліють обирати управлінські та гуманітарні професії, в той час як в європейській вибірці велике місце займають професії виробничої сфери. Під впливом батьків, системи освіти, педагогів та культурних стереотипів в цілому школярі східних країн рано визначають свою майбутню професію, але вона часто не відповідає їхнім інтересам і схильностям, не збігається з найбільш привабливою для них сферою діяльності. Школярі європейських країни обирають професію дещо пізніше, але частіше більш привабливу та оптимальну для них [6; 12].

Традиційно в науковій літературі прийнято виділяти три основні підходи до поняття професійного самовизначення: соціологічний, соціально-психологічний і диференційно-психологіч- ний [14]. Соціологічний підхід декларує аналіз професійного самовизначення як частини процесу соціалізації, коли людина у процесі вибору сфери діяльності орієнтується на прийняті в суспільстві моделі і норми. У рамках соціально-психологічного підходу увага концентрується на очікуваннях і цінностях певних соціальних груп, з якими ідентифікує себе людина і через відповідність з якими вона повинна знайти баланс між інтересами, цінностями та запитами суспільства. Диференціально-психологічний підхід розглядає професійне самовизначення як пошук, становлення і розвиток свого індивідуального стилю життя за рахунок приналежності до певної професійної групи [6]. Під час розгляду професійного самовизначення з позицій віково-психологічного підходу у фокусі уваги дослідників перебувають стадії професійного самовизначення не відповідно до суспільних очікувань стосовно процесу соціалізації, цінностей соціальних груп та індивідуальних особливостей, а відповідно до закономірностей та специфіки розвитку в різні вікові періоди, що відкриває широкі можливості для практичного вирішення проблем професіонального розвитку. У вітчизняній психології цей підхід базується в основному на культурно-історичному розгляді періодизації психічного розвитку в онтогенезі, поняттях структури (соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, психологічні новоутворення) і динаміки психологічного віку [2; 19].

У ході розвитку феномену професійного самовизначення у старших класах школи підліток частіше за все обирає заклад отримання освіти. Особливу роль у цьому процесі відіграє мотиваційно-професійний компонент готовності до навчання у вищому навчальному закладі, сформований на основі особистісних новоутворень психологічного віку, що визначають наявність інтересу до обраної спеціальності, усвідомленість зробленого вибору, бажання вчитися та отримувати практичні навички за обраною професією тощо [10; 11; 15].

У поєднанні з новоутвореннями в пізнавальній сфері (академічна успішність, усвідомлення рівня розвитку своїх здібностей) і факторами соціальної ситуації розвитку (географічні, економічні, соціальні чинники, найближче оточення) [11] визначається остаточний вибір того, де і яким чином отримувати професійну освіту. Професійне самовизначення в юнацькому віці має свою специфіку в порівнянні зі старшим підлітковим віком, яка зумовлена перехідним характером психологічних особливостей віку [2; 11]. У юнацькому віці, в період студентства, професійне самовизначення отримує свій подальший розвиток і більшою мірою пов'язане зі зміною та переоцінкою своїх початкових уявлень про професії, вибором спеціалізації, першими спробами самореалізації в рамках професійної діяльності, формуванням свого першого професійного оточення, розвитком професійно-важливих особис- тісних якостей та здібностей [9].

Численні дослідження показали, що якщо здатність адаптивно та гнучко відповідати на виклики професійної ситуації розвитку є природною характеристикою професійної зрілості [20], тож щодо підліткового і юнацького віку на стадії первинного професійного самовизначення це положення вимагає додаткових уточнень. Основна трудність перехідного періоду від підліткового до юнацького віку полягає в тому, що інтерес до обраної професійної діяльності (зміст і соціальний контекст) повинен бути збалансований з реалістичністю досягнень, професійними очікуваннями і усвідомленням свого внутрішнього потенціалу, завдяки чому і формується відповідальність за свій професійний вибір, який може не збігатися з очікуваннями та сподіваннями, наприклад, батьків про вибір підлітка і т. д. Вважається, що саме в цьому проявляється специфічна адаптивність до майбутньої кар'єри на стадії первинної професійної орієнтації [15].

Вибір професії визначається не лише знаннями різного ступеня про майбутню професію і усвідомленням своїх інтересів, особистісних особливостей, рівнем загальних і спеціальних здібностей, але і уявленнями про статус та місце професійної сфери в суспільному середовищі тощо [21], що, у свою чергу, співвідноситься із соціоемоційною компетентністю, рівнем емоційного та соціального інтелекту, соціальної креативністю [9].

Особистісне та професійне самовизначення традиційно вважається центральним завданням розвитку і ключовим психологічним новоутворенням старшого підліткового та юнацького віку [5]. Перехід та адаптація країни до ринкової економіки, значні соціальні зміни, що торкнулися як провідних інститутів соціалізації на етапі підліткового віку (сім'ю і школу), так і системи вищої професійної освіти, визначають високий рівень вимог до автономії і відповідальності особистості, ставлять перед сучасними випускниками шкіл складну задачу самовизначення в умовах швидких соціальних змін: ціннісний плюралізм суспільства, соціальна невизначеність, модернізація системи освіти і т.д.) [19]. Зростає важливість ціннісно-смислової самоідентифікації особистості в різних «просторах» самовизначення [15]. Феномен «розриву поколінь» у відносинах підлітків і батьків створює нові умови для побудови життєвої траєкторії підлітків, яка включає в себе і вибір майбутньої професії [10]. Зміни в механізмах передачі досвіду між поколіннями, в тому числі і у сфері вибору професії та отримання освіти, призводять, на думку дослідників, до виникнення ризиків у професійному самовизначенні частини молоді і вимагає організації психологічного супроводу із залученням і навчанням батьків [1, с. 70-76].

Період, коли перед особистістю стоїть завдання вибору професії (або її вимушеної зміни) і реалізації свого вибору, Є.А. Клі- мов характеризував як фазу оптації [11]. Для вивчення уявлень оптантів про обрану галузь трудової діяльності, способи оволодіння майбутньою професією і перспективи професійного росту та розвитку їм була запропонована схема побудови «Особистого професійного плану», який повинен включати: головну мету, завдання наступних 2-3 років, більш віддалені цілі, шляхи і засоби досягнення найближчих цілей; зовнішні перешкоди на шляху з досягнення мети, внутрішні умови досягнення мети запасні варіанти. Побудову схеми особистого професійного плану Є.А. Клімов описував як уявлення майбутнього, коли оптант активно досліджує можливості досягнення професійної мрії - отримання обраної професії [11, с. 96-115].

Н.С. Пряжніков доповнив схему Є.А. Клімова, ввівши в неї фактори, спрямовані на виявлення ціннісно-смислового орієнтування респондентів у сфері професійного самовизначення. Модифікований варіант схеми отримав назву «Особиста професійна перспектива».

За результатами проведених досліджень було сформовано такий перелік сфер, які повинні бути, на думку вчених, розвинуті для успішного процесу професійного самовизначення:

1) усвідомлення цінності праці;

2) усвідомлення необхідності подальшої освіти і самоосвіти;

3) урахування та прогнозування ситуації у країні (в економіці, політиці, на ринку праці);

4) загальні знання та орієнтування у світі професій (на основі систематизації за певними ознаками і відповідних типологій);

5) виділення пролонгованої та відділеної професійної мети (мрії) і її узгодження з іншими важливими життєвими цілями;

6) виділення найближчих професійних цілей як етапів досягнення професійної мети;

7) знання виділених цілей: професій, навчальних закладів, професійної затребуваності;

8) знання та усвідомлення своїх внутрішніх можливостей і недоліків, які можуть вплинути на досягнення цілей;

9) усвідомлення шляхів використання своїх можливостей і корекції недоліків;

10) усвідомлення зовнішніх як можливостей, так і перешкод;

11) знання про шляхи використання зовнішніх можливостей і подолання зовнішніх перешкод у процесі досягнення цілей;

12) система резервних варіантів вибору;

13) реальні дії стосовно досягнення цілей;

14) готовність до коригування професійних планів по мірі отримання нової відповідної інформації або ж зі змінами самої особистості [14, с. 198-224].

Стрижнем або так званим «ядром» професійних планів, перспектив і відповідно конкретних кар'єрних рішень є ціннісно-смислова сфера [10]. Відповідно, ієрархію ціннісних орієнтацій особистості визначають особливості соціальної ситуації розвитку. За даними деяких досліджень, структура ціннісних орієнтацій сучасних підлітків та юнаків відрізняється вираженою орієнтацією на досягнення та особистий успіх при зниженні значущості турботи про благополуччя інших людей та суспільства в цілому [6]. Ціннісна система підлітків яскраво відображає зміни, що відбуваються в соціумі. Сучасні старшокласники орієнтовані на досягнення особистого благополуччя, яке пов'язане в їхньому уявленні з професійною компетентністю, саморозвитком, самореалі- зацією, власним матеріальним благополуччям і соціальним визнанням [3]. На перший план починають виступати інтелектуальні цінності, за ними вольові та соматичні [1]. Крім того, характер усвідомлення цінностей як значущих та доступних специфічно пов'язаний ьіз типом переважної мотивації підлітка (мотивацією досягнень, навчально-пізнавальною мотивацією, мотивацією афіліації, престижу та конкуренції). У такому випадку ціннісні орієнтації виступають і як критерій, і як рушійна сила професійного самовизначення [8].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проаналізувавши психологічну та педагогічну літературу, можемо дійти висновку, що феномен професійного самовизначення виступає передумовою до успішної професійної самореалізації, оскільки вибір професії учнем здійснюється свідомо та з урахуванням потреб ринку праці. Проаналізувавши вітчизняний досвід та досвід інших держав, можна стверджувати, що на сьогодні провадження профорієнтаційної роботи починає носити системний та послідовний характер. Профорієнтаційна робота все ще залишається зорієнтованою на вибір професії як на акт визначення професійних перспектив на достатньо тривалий період часу. Проте сучасні глобалізаційні процеси вимагають від молодих спеціалістів значної мобільності та гнучкості у професійній сфері, що часто призводить до регулярного «трансферу» в професійній сфері чи різнонаправленим професійним інтересам. Проте одним із перспективних напрямів подальших досліджень є вивчення професійного самовизначення саме сучасних школярів із позиції аналізу їх каналів отримання профін- формаційних матеріалів, ставлень до професій, рівня толерантності до невизначеності, мотивів вибору тієї чи іншої професії, навичок прийняття рішень тощо.

Список літератури

1. Арендачук И.В. Риски профессионального самоопределения старшеклассников: психолого-педагогический аспект. Известия Саратовского ун-та. Нов. сер. Сер. Акмеология образования. Психология развития. 2016. Т. 5. № 1(17). С. 70-76

2. Арон И.С. Профессиональное самоопределение старшеклассников в контексте социальной ситуации развития. Национальный психологический журнал. 2013. № 3(11). С. 20-27.

3. Белинская Е.П., Тихомандрицкая О.А. Проблемы социализации: история и современность : учеб. пособие. Москва : МПСУ; Воронеж : МОДЭК, 2013.

4. Богомолова Н.Н., Малышева Н.Г., Стефаненко Т.Г. Социальная психология: Практикум: Учеб. пособие для студентов вузов / Под ред. Т.В. Фоломеевой. Москва : Аспект Пресс, 2006. С. 131-163.

5. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Санкт-Петербург : Питер, 2008. С. 35-311.

6. Буреломова А.С. Социально-психологические особенности ценностей современных подростков : дисс. ... канд. психол. наук. Москва, 2013.

7. Вартанова И.И. Система ценностей, мотивация и самоотношение: гендерная специфика старшеклассников. Национальный психологический журнал. 2016. № 4(24). С. 115-121.

8. Закревская О.В. Ценностно-смысловая сфера личности как фактор профессионального самоопределения учащихся старшего подросткового возраста : автореф. дисс. ... канд. психол. наук. Екатеринбург, 2015.

9. Зеленкина Т.Д., Пряжникова Е.Ю., Сергеева М.Г. Родительское содействие в профессиональном самоопределении старшеклассников. Курск : Региональный финансово-экономический ин-т, 2016.

10. Карабанова О.А. Детско-родительские отношения как фактор профессионального самоопределения личности в подростковом и юношеском возрасте. Мир психологии. 2018. № 1. С. 37-45.

11. Климов Е.А. Введение в психологию труда : учебник для вузов. Москв: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. 350 с.

12. Ковальська Н.М. Формування готовності старшокласників до вибору професії у сфері менеджменту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук». Киъв, 2003. 22 с.

13. Мачуський В.В. Формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері технічної діяльності в позашкільних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. Київ, 2001.

14. Молчанов С.В. Морально-ценностные основания профессионального выбора в юношеском возрасте.Вестник Московского университета. Сер. 14. Психология. 2016. № 3. С. 81-86.

15. Пряжников Н.С. Профориентология : учебник и практикум. Москва : Юрайт, 2016. 405 с.

16. Пряжников Н.С. Методы ориентировки в психологических «пространствах» самоопределения. Национальный психологический журнал. 2017. № 3(27). С. 144-150.

17. Тополь О.В. Формування готовності старшокласників до вибору професій сфери підприємницької діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. Київ, 1997. 22 с.

18. Эльконин Д.Б. Детская психология : учеб. пособие для студ. учреждений высш. проф. образования. Москва : Академия, 2011.

19. Bridges, D., Maklich, R., Trede, F. (2012). Professional identity development: a review of the higher education literature. Studies in Higher Education. 37(3). Р 365-384.

20. Donaldson R.M., Posluszny M. (1985). Professional Growth Plans for Public School Teachers. The Clearing House: A Journal of Educational Strategies, Issues and Ideas. 59(4). Р 169-173.

21. Gauthier, L., Guay, F. & Fernet, S. (2003). Predicting Career Indecision: A Self-Determination Theory Perspective. Journal of Counseling Psychology. 50(2). Р 165-177.

Размещено на Allbest.ru