Формування soft skills як дескриптор якості сучасної вищої освіти

Одними з найбільш вагомих навичок, необхідних для прогресивного навчання, працевлаштування та кар'єрного зросту є софт скіли (soft skills). Необхідність розвитку soft skills пояснюється важливістю побудови системи конструктивного спілкування, командної роботи, критичного мислення, ведення переговорних процесів, що лежить в основі вказаного типу навичок. Огляд ключових аспектів формування soft skills дозволить узагальнити основні практики, які стосуються питання розвитку в особистості зазначених навичок, та сформувати повноцінне розуміння актуального підходу щодо розвитку необхідних навичок та компетентностей у контексті забезпечення якості освіти. Натепер питання формування софт скілів є актуальним для усіх учасників освітнього процесу, що змушує продовжувати наукові дослідження у вказаному напрямку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Опрацювання питання розвитку soft skills в системі вищої освіти стало об'єктом вивчення багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Вказана проблематика жваво обговорюються на конференціях та форумах, окреслюється за різними напрямками наукових досліджень. Значну увагу теоретичним та практичним аспектам soft skills присвятили такі вчені, як К.О. Коваль, С.І. Мединська, Т.М. Смагіна, О.М. Шуневич, Г.В. Корнюш, Н.А. Бородіна, С.І. Чеберячко, Н.А. Шевчук та багато інших. Дослідники акцентують увагу на змістовному наповненню поняття soft skills, розмежуванню «твердих» та гнучких навичок, відзначають необхідність вивчення soft skills у контексті опанування інших дисциплін. Окрема увага приділяється значенню soft skills для працевлаштування та побудови успішної кар'єри, ефективної соціалізації та розвитку критичного мислення.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Попри значний науковий інтерес до проблематики формування у студентів soft skills вказане явище є недостатньо дослідженим у контексті з'ясування ролі та значення вказаних умінь в забезпечені якості сучасної системи вищої освіти. Важливим напрямом наукових напрцювань залишається визначення факторів впливу та прикладної спрямованості soft skills для підвищення стандартів надання освітніх послуг та подальшої професійної успішності студентської молоді.

Мета статті окреслити ключові аспекти, пов'язані з формуванням soft skills як засобу визначення якісних показників вітчизняної моделі вищої освіти. Визначена мета передбачає виконання таких завдань: визначення ролі soft skills для професійного розвитку особистості; з'ясування взаємодії hard та soft skills у процесі підготовки майбутніх фахівців; аналізу змістовного наповнення soft skills та окреслення їх значення як індикатору якості вищої освіти.

Виклад основного матеріалу. Для вітчизняної системи освіти поняття soft skills є недостатньо дослідженим, зважаючи на новизну вказаного компонента навчання. Разом із тим, наявна практика та досвід освітньої діяльності засвідчує той факт, що формування у студентів високого рівня «м'яких навичок» є індикатором якості та прогресивності освіти.

Забезпечення якості сучасної освіти складний та багатокомпонентний процес, який залежить від багатьох чинників та умов. Характеризуючи відповідність галузі освіти основним вимогам суспільства, необхідно звернути увагу на підтвердження якості освітньої послуги, здобутої студентами під час навчання. У розрізі цього питання реформування системи вищої освіти має чітку спрямованість на підвищення якості надання освітніх послуг, націленість на отримання як вузькопрофесійних компетенцій, так і навичок командної роботи та взаємодії.

Питання підготовки майбутніх фахівців напряму пов'язано з формуванням двох типів навичок: професійних (технічних) “hard skills” («тверді» навички) та управлінських, комунікативних, навичок взаємодії та ораторського мистецтва “soft skills” («гнучкі» або «м'які» навички). Вважаємо, що набуття soft skills у процесі здобуття вищої освіти є принципово важливим чинником для початку професійної кар'єри, успішного входження в професію.

Дослідження, проведені американськими вченими, підтверджують актуальність підвищення ступеня володіння навичками соціальної взаємодії та міжособистісного спілкування. Науковець Д. Гоулман переконує, що визначальними у процесі корпоративного навчання є саме soft skills. Отримання вказаних навичок впливає на кар'єрне зростання та пов'язується з емоційним інтелектом [1].

Опрацьовуючи питання удосконалення освітньо-виховного процесу в закладі вищої освіти, фахівці звернули увагу на те, що вища освіта повинна враховувати вимоги ринку праці та сприяти опанування основних soft skills. Важливо забезпечити практику їх застосування впродовж усього навчання, адже soft skills не тільки доповнюють hard skills і створюють нові можливості, вони ще сприяють розвитку та формуванню професійності [2, с. 23].

Навчальний процес повинен бути націлений на розвиток індивідуальності шляхом опанування soft skills, їх застосування на практиці. Це є необхідним аспектом не тільки становлення особистості, але в і задоволення потреб ринку праці та для ефективного працевлаштування. Професійне й особистісне зростання значною мірою залежить від повноцінного застосування отриманих навичок (наприклад, взаємодії та командної роботи).

Підготовка майбутніх фахівців повинна формувати основи ефективної комунікації, закладати підвалини для розвитку лідерських якостей, необхідних в сучасній діловій організації.

Практичний досвід забезпечення розвитку soft skills у студентів вищої школи засвідчує, що поряд з професійними компетентностями існують «м'які навички», які визначають засади професійної самореалізації фахівців, зокрема: уміння працювати в команді, лідерські якості, креативність, організаторські здібності, комунікація, емоційний інтелект, робота з інформацією, системне мислення, мотивація. З метою ефективної адаптації до умов роботи студенти потребують рекомендацій та роз'яснень з питань розвитку «м'яких навичок», від яких залежить професійний та особистісний успіх [3, с. 137, 144].

Питання розвитку soft skills в межах освітнього процесу потребує чіткого закріплення в освітніх програмах підвалин для опанування студентами відповідних професійних і життєвих компетентностей, володіння якими значною мірою вплинуло б на їх соціалізацію, життєву позицію, професійну успішність. На сьогодні значення soft skills поступово прирівнюється до професійних навичок (hard skills), адже особистісні якості, пов'язані з командною формою роботи та ефективним спілкуванням, стають все більш затребуваними та визнаними.

К.О. Коваль стверджує, що збільшення зацікавленості у роботодавців викликає саме розвиток soft skills, розвиненість яких вважається не менш важливим ніж оволодіння професійними (технічними) знаннями та вміннями. На переконання науковця сучасні реалії ринку праці вимагають досконалого володіння “soft skills” (чесність, ініціативність, працелюбність, здатність до навчання, творчі здібності), однак їх складно виміряти, а їх оцінка має суб'єктивний характер [4, с. 166].

Дійсно, показник розвитку soft skills є важким в оцінюванні. З огляду на це, виникають труднощі в прямому закріпленні в освітніх програмах складових частин для всебічного вивчення вказаного напрямку та застосування отриманих знань на практиці. Відзначимо, що суттєву роль відіграють різні форми участі студентів у житті закладу освіти (художня самодіяльність, наукова та спортивна діяльність)

С.О. Квітка й Д.М. Нестерчук слушно зауважують, що soft skills напрацьовуються за активної участі студента в різноманітних гуртках, спілках, громадських об'єднаннях, наукових товариствах та студентському самоврядуванні, водночас розвиваються та поступово вдосконалюються його комунікативні навички та уміння [5].

Розвинуті навички є свідченням чіткої освітньої програмита заходів, які проводяться у закладі вищої освіти. Можливість розвитку в межах освітнього середовища прикладних, а також комунікативних, управлінських та стратегічних навичок є свідченням престижності закладу, високого рівня педагогічних кадрів та високого рівня організації роботи.

На жаль, у вітчизняних закладах освіти інколи спостерігаються явища недооцінки необхідності формування та розвитку у студентської молоді “soft skills”. Так, в українських вузах помилково вважається, що лише навчальні дисципліни професійного спрямування забезпечують ефективну роботу фахівця та сприяють його кар'єрному зростанню [6, с. 106]. Адже, зміна форм та методів роботи на підприємствах, в установах та організаціях вимагає від фахівців навиків конструктивної взаємодії, спілкування, критичного мислення, аналізу та соціалізації. Разом із тим застарілі підходи до навчання у вітчизняних закладах вищої освіти (далі ЗВО) покликані забезпечувати розвиток вузькопрофільних навичок, уникаючи формування та закріплення теоретико-прикладних аспектів застосування soft skills у повсякденному житті.

Досліджуючи концептуальні підходи до визначення soft skills у сучасних освітніх та професійних моделях, Ю.В. Дроздова й О.В. Дубініна вказали, що розвитку “soft skills” не приділяється належна увага в абсолютній більшості закладах вищої освіти в Україні, проте основний акцент зроблено на опанування «твердих навичок», пов'язаних зі знанням фундаментальних та спеціальних дисциплін, здобуттям практичної підготовки [7].

Потрібно зауважити, що попри наявні труднощі, поступово питання закріплення необхідності опанування студентами soft skills може вийти на якісно новий рівень. Необхідність ведення ділового спілкування, сходження на академічній і професійній арені повинні стимулювати закріплення необхідних інструментів опанування вказаними навиками у навчальному процесі.

Опрацьовуючи вказану проблематику, Г.В. Корнюш зауважив, що під час розвитку особистісних і міжособистісних навичок попит на формування м'яких навичок повинен зрости і стати пріоритетним напрямом підготовки фахівців у закладах вищої освіти. Важливо, щоб педагогічні кадри звернули увагу на процес формування м'яких навичок, мали чітке явлення про те, які саме навички вони хотіли б сформувати в студентів, і підібрати відповідні методи навчання з метою моделювання ситуації, за якої м'які навички можуть бути сформовані максимально природно [8, с. 99].

Окремої уваги заслуговує питання впровадження програм розвитку особистості, у яких отримання професійних та технічних знань будуть не просто доповнюватись навичками командної роботи (soft skills), а становитимуть окрему, визначальну складову частину освітнього процесу, без якого середовище розвитку особистості вважатиметься неповноцінним.

Погоджуємося з думкою В.А. Мандрагелі, що ретельно розроблена, спланована та опрацьована система освіти є ключовою у процесі розвитку людського капіталу, а soft skills постають невід'ємною складовою частиною фахівця будьякої спеціальності. Крім того, soft skills орієнтовані на гармонічний розвиток особистості, формування загальноприйнятних у глобальному світі характеристик людини і фахівця [9].

Досягнення сформованості soft skills напряму залежить від закріпленої системи освіти, яка визнає значущість розвитку універсальних рис, притаманних якісним фахівцям різних сфер та рівнів діяльності.

Не випадково С.І. Мединська, звертаючись до питання розвитку та оцінювання soft skills у здобувачів вищої освіти, визначає soft skills як універсальні компетентності, формування яких є невід'ємним компонентом підготовки майбутніх фахівців усіх спеціальностей, які повинні бути інтегрованими у процес навчання під час вивчення дисциплін з різних циклів підготовки [10, с. 219-220].

Універсальність вказаних навичок пов'язана з можливістю їх використанням за різними напрямками розвитку для досягнення успішності під час працевлаштування, веденні проєктної роботи, організації бізнесу тощо. Такі навички дозволяють постійно зростати, підвищувати фахову компетентність, знайти своє місце у соціумі та побудувати успішну кар'єру. Також, правильне та послідовне використання soft skills позитивно позначається на подальшій навчально-науковій діяльності.

Аналізуючи питання побудови успішної кар'єри, варто наголосити на необхідності отримання якісної освіти, що містить здобуття необхідної інформації та навичок, які дозволять фахівцю успішно брати участь у різних формах роботи, розкривати свій потенціал.

Безсумнівно, soft skills є «навичками ХХІ століття», що сприяють саме розвитку особистості та визначенню її позиції в соціумі. Своєю чергою опанування та закріплення таких навичок набуває все більшої значущості в конкурентоспроможності особистості на ринку праці. Соціалізація особистості, на наше переконання, суттєво залежить від розвитку soft skills і набуває пріоритетного значення в сучасному освітньо-виховному процесі. Процес особистісного й соціального становлення студента передбачає отримання необхідного рівня функціональної грамотності (оволодіння універсальними компетентностями).

Попри необхідність широкого впровадження різноманітних форм роботи, необхідних для підвищення рівня розвитку soft skills, виникає також потреба підготовки фахівців, які б мали необхідні організаційні якості та педагогічні вміння, націлені на використання відповідних практик.

Досліджуючи питання підвищення розвитку гнучких навичок, Т.М. Шмагіна й О.М. Шуневич визначили, що організовуючи підготовку та перепідготовку педагогічних кадрів необхідно робити акцент на розвиток гнучких навичок (soft skills) учителів на курсах підвищення кваліфікації, що містить чотири блоки: блок розвитку комунікативних навичок; блок розвитку особистісних навичок (саморегуляція); блок розвитку ефективного мислення; блок розвитку діяльнісних навичок (управління) [11].

Зауважимо, що вказаний розподіл та визначення напрямів розвитку гнучких навичок може бути позитивно використаний і в процесі навчання студентів, що сприятиме підвищенню якості освіти та впровадженню системного підходу до формування вказаного набору компетентностей.

Підсумовуючи висвітлені позиції, зауважимо, що закладений в освітню програму механізм застосування soft skills є важливим індикатором якості освіти , оскільки:

1. Натепер soft skills є необхідним набором компетентностей для успішної соціалізації, науково-навчальної діяльності, успішного працевлаштування та кар'єрного росту.

2. Універсальний характер, притаманний гнучким навичкам, проявляється в можливості їх застосування в різноманітних ситуаціях професійно-ділового характеру, впливає на ефективну побудову комунікативних процесів, створює додаткові можливості для налагодження управлінських процесів.

3. Якість організації освітнього процесу залежить як від розвитку вузькопрофільних теоретичних технічних знань, так і навичок командної роботи, взаємодії та критичного мислення (soft skills).

4. Вимога до засвоєння та розвитку soft skills є наскрізною, що потребує формування визначеного набору компетентностей в усіх учасників освітнього процесу.

Висновки. Забезпечення якості вищої освіти пов'язано з формуванням набору ключових компетентностей, необхідних для формування гармонійної особистості, розкриття потенціалу та успішного працевлаштування студентської молоді. Особливе місце у процесі професійного навчання відграють “soft skills”, які гармонійно доповнюють професійні (технічні) навички (“hard skills”), на котрі зроблено акцент у сучасних програмах підготовки. Сучасні тенденції розвитку освіти змушують переглянути встановлені стандарти підготовки студентів та визнати необхідність формування soft skills навичок взаємодії, емоційного інтелекту та одного з основних факторів професійної успішності. Зважаючи на вимогу ринку праці, зростає необхідність досконалого володіння м'якими навичками, формування яких відбувається, в тому числі, завдяки навчанню та вихованню в закладах вищої освіти. Як наслідок формування soft skills у студентської молоді є свідченням високого рівня підготовки педагогічних кадрів ЗВО.