Методичні прийоми вивчення казки Лесі Українки "Три метелики" в іншомовній авдиторії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ВИВЧЕННЯ КАЗКИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «ТРИ МЕТЕЛИКИ» В ІНШОМОВНІЙ АВДИТОРІЇ

Горда О.М.

Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»

Анотація

У статті розкрито особливості роботи над казкою «Три метелики» Лесі Українки на заняттях з української мови як іноземної.

На основі аналізу лінгводидактичних праць, об'єктом зацікавлення в яких були здобутки українського письменства, з'ясовано, що твори Лесі Українки ще недостатньо репрезентовані для іншомовців, які вивчають УМІ, що свідчить про актуальність дослідження.

Мета статті - розкрити специфіку неадаптованого тексту цього твору як навчального матеріалу для читання на занятті з УМІ та запропонувати завдання, які допоможуть іншомовцям зрозуміти його зміст.

Опираючись на класифікацію літературних казок, за основу диференціації в якій узято тип адресата, авторка статті схиляється до думки, що твір «Три метелики» призначений і для дітей, і для дорослих.

Акцентовано увагу на проблематиці твору (тема дружби), яка є актуальною для молоді та може стати предметом обговорення й дискусії в навчальній авдиторії.

Обґрунтовано лінгводидактичний потенціал твору щодо його відповідності як засобу навчання для використання в іншомовній авдиторії. Виокремлено ознаки запропонованого для вивчення тексту (невеликий обсяг, розповідний тип мовлення автора, нескладний зміст, короткі синтаксичні конструкції, загальновживана, нормативна та зрозуміла лексика, легкість, цікавість і повчальність сюжету, невелика кількість персонажів, змога відтворити діалоги, емоційність і колористика), які свідчать про доцільність вивчення зазначеної казки на рубіжному рівні володіння мовою (В1).

Запропоновано низку методичних прийомів, які допоможуть учням чи студентам дізнатися інформацію про Лесю Українку, підготуватися до читання тексту, зрозуміти його зміст, запам'ятати нову чи малознайому лексику, поміркувати над граматичними явищами, удосконалити комунікативні навички тощо. Застосування цих прийомів розкрито на прикладах розроблених авторкою статті дотекстових і післятекстових завдань.

Ключові слова: українська мова як іноземна, Леся Українка, іншомовна авдиторія, лінгводидактичний потенціал твору, текст для читання, дотекстові завдання, післятекстові завдання.

Abstract

Horda O.M.

The article highlights the distinctive features of working on the fairy tale «Three Butterflies” by Lesya Ukrainka in classes of Ukrainian as a foreign language (hereinafter - UFL).

On the basis of the analysis of linguodidactic works focused on the achievements of Ukrainian literature, it was found that Lesya Ukrainka's works are still poorly represented to foreigners studying UFL, which testifies to the relevance of the study.

The purpose of the article is to show the specifics ofa non-adapted text of this work as teaching material for reading in a class in UFL and to offer tasks that can help foreigners to understand its content.

Based on the classification of literary tales in which the differentiation is made taking into account the type of addressee, the author posits that the work «Three Butterflies” is intended for both children and adults.

Emphasis is placed on the topic of the work (friendship), which is relevant for young people and can be the subject of discussion and debate in the classroom.

The paper emphasizes the linguodidactic potential of the work in terms of its relevance as a learning tool to be used in a foreign language audience. The features of the proposed text (a short length, the narrative type of the author's speech, simple content, short syntactic constructions, common, normative, and clear vocabulary, ease, curiosity and instructiveness of the plot, a small number of characters, the possibility to reproduce dialogues, emotionality and coloring) testify to the feasibility of studying this tale at the intermediate level of language proficiency (B1).

Several methodological techniques are offered to help students learn information about Lesya Ukrainka, to prepare for reading the text, to understand its content, to memorize new or unfamiliar vocabulary, to reflect on grammatical phenomena, to improve communication skills, etc. The application of these techniques is shown using the examples ofpre-text and post-text tasks developed by the author.

Key words: Ukrainian as a foreign language, Lesya Ukrainka, foreign-language classroom, linguodidactic potential of the work, a text for reading, pre-text tasks, post-text tasks.

Постановка проблеми

Сьогодні філологи та педагоги все більше наголошують на важливій ролі художнього тексту як репрезентанта реального життя мови в практичному оволодінні нею. З огляду на це, популярним стає звернення до літературних творів як засобів вивчення мови та застосування текстоцентричного підходу як одного з провідних у процесі викладання, зокрема, і в іншомовній авдиторії. Зацікавлення лінгводидактів викликають як здобутки сучасного письменства (твори Л. Костенко, Р. Іваничука, Л. Храпливої-Щур, Е. Андієвської, Люко Дашвар, С. Жадана, Ю. Андруховича та ін.), які досліджено в працях О. Антонів та І. Телюх, З. Мацюк, Г Швець, С. Ермоленко, І. Юзвяк і О. Качали), так й українська класика (твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Кобилянської, М. Коцюбинського й ін.), лінгводидактичний потенціал яких розкрито в розвідках С. Бук, О. Бурковської, Г Швець, О. Горди.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Об'єктом окремих досліджень, зокрема, в аспекті вивчення української мови як іноземної (далі - УМІ) в останні десятиліття була й різножанрова творчість Лесі Українки. Лінгводидактичний потенціал творів письменниці з погляду використання їх у курсі УМІ досліджено в працях О. Бурковської (описано особливості формування в іншомовців навичок використання спеціальної лексики на матеріалі тексту драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня») [1]; С. Шевченко (показано специфіку використання поезії у прозі «Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами...» як навчального матеріалу для читання) [11], Г. Швець (розкрито характер інформації в оповіданні «Чашка», призначеному для читання, запропоновано й обґрунтовано (щодо доцільності використання) завдання, які допоможуть проаналізувати та зрозуміти зміст твору) [10, с. 201-204], Л. Шеремети (розроблено методику вивчення вірша «Contra spem spero!») [12]. казка читання іноземний навчальний

Проте цих матеріалів ще недостатньо, щоб ознайомити іншомовців, які вивчають УМІ, із творчими здобутками всесвітньовідомої літераторки. Це й підтверджує актуальність порушеної у статті теми.

Постановка завдання. Твори письменниці, як справедливо зазначає О. Бурковська [1, с. 114], часто заскладні для сприйняття іноземцями та опрацювання на заняттях з іншомовною авдиторією. Утім переконані, що багато з них можна цілісно чи фрагментарно адаптувати для вивчення в такому середовищі або ж вибрати найбільш придатні для використання з метою навчання мови. Цілком відповідною для читання на заняттях з УМІ вважаємо казку Лесі Українки «Три метелики».

Наша мета - розкрити специфіку неадаптованого тексту цього твору як навчального матеріалу для читання на занятті з УМІ й запропонувати завдання, які допоможуть іншомовцям зрозуміти його зміст.

Виклад основного матеріалу

Обґрунтуємо доцільність використання казки «Три метелики» як засобу навчання УМІ. На думку Г. Швець, важливим складником текстового матеріалу, призначеного для навчання мови, зокрема, на початковому етапі, є народні казки. Такі висновки зроблено на підставі аналізу матеріалів, запропонованих у навчальних виданнях з УМІ (підручниках, посібниках, книгах для читання тощо). Апелюючи як до думок науковців-лінгводидактів, так і викладачів-практиків, дослідниця виокремлює переваги та недоліки текстів народних казок. До перших відносить такі ознаки: «життєвість тематики, розповідний тип мовлення, невимушеність оповіді, використання прийому кумуляції, що сприяє мимовільному запам'ятовуванню», до других - «дитячість», «нецікавість», «непотрібні» лексико-граматичні конструкції (номінації застарілих реалій, характерні фольклорні тропи й синтаксичні фігури)» тощо [9, с. 74]. Ці «ризики», як зазначає дослідниця, зведені до мінімуму в тексті літературної казки [9, с. 74]. Уважаємо, що вони мінімізовані й у казці «Три метелики».

Опираючись на класифікацію літературних казок, за основу диференціації в якій узято тип адресата [4, с. 88], схиляємося до думки, що твір «Три метелики» призначений як для дітей, так і для дорослих.

Зважаючи на невеликий обсяг тексту, розповідний тип мовлення автора, нескладний зміст, короткі синтаксичні конструкції, загальновживану, нормативну та зрозумілу лексику, легкість, цікавість і повчальність сюжету, невелику кількість персонажів, змогу відтворити діалоги, а також емоційність і колористику, його можна пропонувати для опрацювання в іншомовній авдиторії на рубіжному рівні (В1). Саме на цьому рівні, згідно зі стандартизованими вимогами [8, с. 38], студент спроможний зрозуміти невеликий за обсягом і неадаптований художній текст.

Леся Українка порушила в казці проблему дружби, а написала письменниця цей твір у зрілому віці (у 40 років, незадовго до відходу у вічність), коли вже добре знала ціну справжньої дружби. Порушена проблема є актуальною для різних вікових категорій, зокрема учнів і студентів, тож спонукатиме після прочитання тексту вести навколо неї дискусію, що дасть змогу вдосконалити комунікативні навички іншомовців.

Як працювати із запропонованим текстом і на чому зосередити увагу викладачеві? Роботі над текстом передує ознайомлення з інформацією про його авторку (Додаток 1) і виконання дотекстових вправ (Додаток 2). Наступні кроки - читання тексту (Додаток 3), виконання післятекстових вправ і завдань на вдосконалення комунікативних навичок (Додаток 4).

У Додатку 1 пропонуємо коротку інформацію для ознайомлення авдиторії з особистістю автора запропонованої для читання казки. Більше матеріалів про Лесю Українку для іншомовців подано в навчальному посібнику «Образки з Лесиного життя», призначеному для вивчення УМІ на рівні В1. Видання містить авдіоматеріали й тексти для читання, доповнені словниками малознайомої лексики та комплексом дотекстових і післятекстових вправ і завдань на вдосконалення комунікативних навичок. У текстових матеріалах відображено «особистий і творчий простір» письменниці, її взаємини з оточенням, подано інформацію про місця, які вона відвідувала тощо [6]. Отже, викладач УМІ за потреби може використати й ці матеріали.

Додаток 2 містить дотекстові вправи, спрямовані на ознайомлення з лексикою, що траплятиметься в тексті, і самостійне (без словника) визначення її значень.

Ефективною, як переконують лінгводидакти, перед читанням тексту казки є робота з ілюстраціями [3, с. 193], тож, пропонуючи вправи, ураховуємо й цю рекомендацію. Читання тексту можна унаочнити, розглянувши ілюстрації Р. Крамаря (див. [5]).

У Додатку 4 подаємо завдання, що містять запитання до тексту, які допоможуть перевірити, чи учні/студенти добре зрозуміли факту- альну інформацію. На етапі перевірки розуміння змісту тексту також рекомендуємо виконати низку завдань на уточнення та запам'ятовування значень нової чи малознайомої лексики. Зокрема радимо повправлятися в складанні сенканів - коротких описів із п'яти рядків. Їх складають за такою схемою: 1) слово (найчастіше іменник), що виражає тему; 2) опис за допомогою двох прикметників; 3) дія, виражена трьома дієсловами; 4) фраза приблизно з трьох-чотирьох слів, що стосується теми; 5) синонім або інше підсумкове слово, що узагальнює суть теми. Детальніше про цей методичний прийом на заняттях з УМІ йдеться в нашій публікації (див. [2]).

Ураховуючи обсяг цієї розвідки - наукова стаття - ми запропонували мінімум дотекстових і пістекстових завдань. Кожен викладач може розширити цей діапазон відповідно до потреб своєї авдиторії та зважаючи на те, що йому, як наголошує дослідник Б. Сокіл, «диктує сам текст, його розмір, лексичне багатство, різноманітність морфологічних форм та синтаксичних конструкцій» [7, с. 196].

Висновки і пропозиції

Отже, вивчення неадаптованого тексту казки «Три метелики» Лесі Українки є доцільним на заняттях з УМІ (рівень В1) і передбачає використання таких методичних прийомів: ознайомлення авдиторії з інформацією про автора; робота з ілюстраціями до твору; читання тексту, запитання - відповіді; робота з вокабуляром, виконання вправ на розвиток лексико-граматичних навичок на матеріалі запропонованого тексту, складання сенканів, створення комунікативних ситуацій на вдосконалення навичок ведення розповіді, дискусії тощо.

Перспективу подальших досліджень бачимо в дослідженнях лінгводидактичного потенціалу інших зразків малої прози та поезії письменниці й розробки методичних моделей їх вивчення на заняттях з УМІ.

Список літератури