Індивідуальні корекційні вправи застосовуються для розвитку тих порушених рухових систем, які характерні для певної форми ДЦП. Наприклад, при спастичній диплегії (тетрапарезі) руки учня вражені менше, ніж ноги. Тонус м'язів кінцівок підвищений. При відсутності своєчасної допомоги розвиватимуться контрактури (стійке обмеження не лише активних, а й пасивних рухів суглобів). Тому вчитель має слідкувати, щоб дитина не перебувала в одному положенні тіла більше 25 хвилин. Під час фізкультпаузи цим учням рекомендовано лягти на килим для релаксації, виконати вправи для рук та ніг, після чого продовжити навчання.

При гіперкінетичній формі головною причиною рухових порушень є насильницькі невимушені рухи - гіперкінези, які поєднуються зі змінним м'язовим тонусом. Ці порушення дестабілізують насамперед позу дитини. В неї відсутня правильна постава тулуба та кінцівок, рухи - розмашисті, зі значним порушенням координації. Тому рекомендовані лікарями вправи, які проводить учитель під час фізкультхвилинок, включають вироблення активного розслаблення, плавності переключення з однієї пози в іншу, допомогу дорослого у тяжких випадках.

Розвиток дрібної моторики учнів містить наступні види роботи з нормалізації функцій дрібних м'язів рук:

- масаж пальців обох рук;

- пальчикову гімнастику;

- корекцію дрібних рухів під час роботи з природничим матеріалом (каштанами, жолудями, горіхами, насінням квасолі, гороху тощо);

- розвиток сили м'язів рук (з використанням еспандера, силоміра, розривання паперу, розминання пластиліну, глини тощо);

- розвиток координації рухів (під час ігор з м'ячем, гімнастичною паличкою, стрічкою, обручем, геометричним матеріалом);

- малювання пальцями цифр, букв, ліній;

- використання конструкторів, пазлів;

- нанизування намистинок;

- сортування монет, ґудзиків;

- роботу з мозаїкою, пірамідами.

Усі вказані види корекційної роботи спрямовані на формування графомоторних навичок, підготовку руки до письма.

Для зняття напруження при спастичній формі використовувалися наступні індивідуальні вправи: «Кошеня», «Листя опадає», «Маляр», «Курчата» та інші. При геміпарезах названі вправи чергують з динамічними: «Кулак - долоня - ребро», «Молоток», «Піаніно», «Пилка» та інші. Для удосконалення зорово-моторної координації застосовують: зображення точок, ліній за зразком, використання прийомів обведення, копіювання, домальовування деталей, розфарбовування. Вказані вправи розвивального та корекційного характеру застосовують на уроках математики, письма, читання.

Зміст корекційної роботи визначається виявленням досягнень та труднощів конкретного учня в процесі опанування знань та умінь. Наприклад, у

Каті П. (спастична диплегія), учениці 1 класу, готовність руки до письма відповідає низькому рівню. Від надмірного напруження м'язів кисті та пальців вона не може опанувати графічну навичку письма. Дівчинка утримує ручку в кулаці, сильно стискаючи її всіма пальцями. Їй важко виконати обведення, ліній, елементів букв та цифр. Для подолання цих утруднень їй був рекомендований масаж для розслаблення пальців, пальчикова гімнастика, катання кульок, олівців, ручок обома руками, з одночасним ритмічним проговорюванням різноманітних віршиків (з елементів кондуктивної педагогіки). З дитиною також проводилися вправи з природним матеріалом, пластиліном, глиною, піском (елементи ерготерапії).

Розвиток сенсорних функцій. Одним з важливих корекційних завдань є розвиток сенсорної діяльності учнів з КП, яка цілеспрямовано формує вищі психічні функції - мислення, мовлення, пам'ять та ін. Тому корекційну роботу з учнями слід спрямовувати на вдосконалення стереогнозу, кінестетичного, слухового, зорового сприймання, розвиток просторових та часових уявлень. Удосконалення сенсорної діяльності стає базою для подальшого формування чуттєвого пізнання (вміння бачити, чути, відчувати на дотик тощо). Розкриємо детальніше сутність методики.

Розвиток зорового сприймання. Окрім лікувально-відновлювальної корекції, яка зумовлюється станом зору дитини, корекційна методика передбачає спеціальну роботу з поліпшення стану моторного апарату очей. Вона здійснюється під час виконання завдань на диференціацію предметів за зовнішніми ознаками: кольором, формою, розміром, кількістю, якістю, просторовим взаєморозташуванням тощо. Учня навчають співвідносити предмети (букви, цифри, фігури, природничий матеріал) із зразками-еталонами. Тому в ході всього навчального процесу важливим завданням є формування в учнів еталонних уявлень про форми, розміри, колір предметів тощо. Для удосконалення зорового сприймання в процесі навчальної діяльності вводяться

завдання з використання елементів малювання, ліплення, конструювання за зразком. Завдання виконуються учнем за словесною інструкцією і спрямовані на розвиток просторових, часових, математичних уявлень, предметно- образного та предметно-дійового мислення.

Оскільки в учнів з КП часто порушено зорове сприймання за рахунок обмеженого руху очей, порушень фіксації зору, зниження гостроти зору тощо (О. Мастюкова, М. Іпполітова), в корекційній методиці постійно застосовуються тренування рухів очей засобами відшуковування поглядом предметів. З цією метою використовуються елементи ігор «Лабіринт», «Теніс»,

«Поштова скринька», дошка Сегена, ігри з фішками та ін. За їх допомогою тренують не лише зорове сприймання, а й розвивають зорову увага та просторові уявлення.

Розвиток фонематичних процесів є важливою передумовою навчання учнів грамоти. Тому особлива увага в ході навчання звертається на розвиток фонематичного сприймання, фонетичних уявлень, навичок слухового контролю. Під час розвитку фонематичного слуху учні вправляються спершу в розрізненні контрастних за звучанням слів (жук - риба, горіх - цукерка, лимон

- яблуко), потім менш контрастних (коза - береза, коса - колеса, бочка - качка) і зрештою тих, які відрізняються за звучанням однією фонемою (мишка - миска, кит - кіт, дід - лід) тощо. Здійснюється слухова диференціація дзвінких-глухих, твердих-м'яких, свистячих-шиплячих звуків. З цією метою використовувалися завдання: «Підніми руку, якщо почуєш потрібний звук»,

«Повтори склади», «Покажи малюнок, предмет, іграшку, в назві яких чуєш потрібний звук» та ін., а також наступні види завдань: визначити звук на фоні слова; визначити місце звука в слові (на початку, в середині, в кінці); визначити в слові послідовність звуків; скласти слово із даних складів; придумати слова на заданий звук та багато інших.

Для розвитку слухових уявлень та довільної уваги застосовується прослуховування коротких за обсягом пісень, казок, віршів, оповідань. При цьому використовуються музичні інструменти для відчуття ритму і довготи звуків, тембру, контрасту голосу. Ці засоби в системі коригуючих і розвивальних вправ спрямовані на фонетичний та фонематичний розвиток дітей з КП.

Розвиток стереогнозу (сприймання предметів на дотик) відіграє важливе значення у розвитку пізнавальної діяльності учня. У процесі корекційної роботи застосовуються такі форми роботи, котрі учні виконують із заплющеними очима спочатку «кращою», а потім «гіршою» рукою:

– визначення матеріалу, з якого виготовлений предмет (залізний, дерев'яний, скляний тощо);

– розпізнавання форм предметів (кругла, овальна, прямокутна тощо);

– визначення різноманітних геометричних тіл (їх величини, товщини тощо).

Із методичних прийомів роботи підбираються найбільш цікаві дітям дидактичні ігри «Чарівний мішечок», «Знайди предмет», які створюють пошукові ситуації, привертають та організовують довільну увагу учня, збагачують його практичний досвід. Ця діяльність навчає усвідомлювати, порівнювати об'єкти навколишнього середовища, збагачує і конкретизує уявлення про довкілля, розвиває здатність до узагальнень.

У сенсорному розвитку дитини важливе місце займає корекція просторових уявлень, зокрема сприймання частин тіла та просторових уявлень: вгорі, внизу, зліва, справа, позаду, обабіч, попереду, між, біля та ін. Засвоєння цих просторових уявлень здійснюється шляхом різноманітних вправ з використанням словесних інструкцій, рекомендованих кондуктивною педагогікою (піднімаємо руки вгору, опускаємо руки вниз, повертаємо головою вправо-вліво-вгору-вниз). Розвиток уміння орієнтуватися на аркуші паперу включає такі завдання: знайти і назвати предмети, які зображено в центрі, праворуч, ліворуч, вгорі, внизу малюнка на аркуші; пояснити, де знаходяться зображені предмети. Поряд з цим відбувається попередження появи характерної для дітей дзеркальності письма елементів букв, цифр, зображень предметів. Розвиток просторового аналізу і синтезу має покращити опанування письма, читання, рахунку. Наведемо приклади окремих вправ та завдань, які виконуються в певній послідовності.

1. Учень перед дзеркалом виконує дії: подивись, доторкнись, покажи очі, ніс, лоб.

2. Ці ж дії виконуються на іграшці, потім на малюнку.

3. Учень, сидячи обличчям до дзеркала, обводить пальцями контур відображеного в ньому обличчя, очей, носа; потім обводить контур відображеного обличчя ляльки, зображеного малюнку.

4. Малювання на дошці, папері зі словесним супроводом (вправи з елементами арт-терапії).

Розширення знань про навколишнє середовище

Психокорекція емоційно-особистісного розвитку учня розпочинається з аналізу умов сімейного виховання, яке дає пояснення багатьом проявам його поведінки. Однак головним засобом діагностики залишається спостереження за дитиною в різних життєвих ситуаціях: у взаємодії з вчителем, батьками, однолітками, дорослими; у реакціях на труднощі, втому, у способах домагатися задоволення власних бажань тощо. Визначальною умовою залишається комплексна взаємодія психолога, вчителя та батьків учня для досягнення бажаного корекційного ефекту. Комплексне обстеження емоційно-вольової сфери учня є прогностичною основою для подальшого розвитку особистості. Особлива увага звертається на такі психологічні стани:

– переважаючий емоційний стан;

– схильність до різких змін настрою;

– тривожність, страхи;

– реакція на свою фізичну неповносправність;

– особливості спілкування (сором'язливість, невпевненість, конфліктність, агресивність);

– характер взаємин в родині (залежність, надмірна прив'язаність, конфліктність тощо).

Корекційні завдання, які розробляє корекційний педагог, успішніше розв'язуються учнями початкових класів за умови психологічної підготовки до уроку, застосування різноманітних ігор, драматизації казок та ін. Цікаві завдання викликають у школярів інтерес, адже зміст знайомих з дитинства казок зрозумілий усім дітям. Моделювання різних ситуацій стимулює уяву учня. Дитина, обравши певну роль, практично втілює образ конкретного персонажа, наділяючи його власними переживаннями та рисами характеру. Саме під час гри створюється ситуація взаємодії з іншими персонажами, виявлення активності, подолання страхів, невпевненості, пасивності, агресії. Вчитель активно застосовує продуктивні методи корекції емоційного стану учня, визнані сучасною психологією: психогімнастику, сюжетно-рольові ігри, гру-драматизацію, неструктуровані ігри, арт-терапію, групові рухливі ігри, рекомендовані відомими психологами і психотерапевтами О. Захаровим, І. Мамайчук, Р. Овчаровою, М. Чистяковою та ін. Вказані методи дають можливість попередити емоційний дискомфорт, створити позитивну мотивацію на уроці, підтримувати активність і самостійність учня, формувати вміння довільно спрямовувати увагу на власні емоційні відчуття, наслідувати вираження емоцій за зразком, розуміти емоційні стани інших людей, саморегулювати власну поведінку.

Отже, корекційна методика цілеспрямована на комплексну допомогу учневі з КП в усуненні виявлених порушень психофізичного розвитку та якісному засвоєнні навчального матеріалу. При цьому використовуються адаптовані особистісно орієнтовані технології, зокрема: елементи методики кондуктивної педагогіки, ерготерапія та арт-терапії, комплексна реабілітація за О. Мастюковою, корекційна методика Р. Бабенкової з підготовки руки до письма, системи розвитку сенсорних функцій, продуктивні методи корекції емоційного стану. Використання засобів корекційного впливу варіює залежно від виявлених показників психофізичного стану конкретного учня.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гладких Н. В. Актуальні проблеми навчання та виховання дітей з комплексними порушеннями розвитку в Україні // Науковий часопис імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія : зб. наук. праць. - Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. - С. 52-57.

2. Гладченко І.В. Комплекс програмно-методичного забезпечення «Зміст корекційно-спрямованого навчання і виховання дітей з інтелектуальними порушеннями у спеціальних дошкільних закладах» (програма з ігрової діяльності, методичні рекомендації, дидактичні матеріали) / І.В. Гладченко. - К.: 2012. - 110 с.

3. Гладченко І.В. Соціалізація дітей-сиріт першого року життя з порушеннями психофізичного розвитку [Текст]: дис канд. пед. наук: 13.00.03

/ Гладченко Ірина Вікторівна; Ін-т спец. педагогіки НАПН України. - К., 2010. - 210 арк.: рис., табл.

4. Глушенко К.О. Особливості психолого-педагогічної діагностики дітей з комплексними порушеннями / К.О. Глушенко // Соціально-психологічні проблеми тифлопедагогіки. Збірник наукових праць: Матеріали першого Всеукраїнського з'їзду тифлопедагогів (4-5 травня 2006р.) - Харків, 2006. - Випуск 6. - Ч.1. - с. 122-132.

5. Григор'єв А.Й., Завіна В.І. Психолого-педагогічна діагностика. - К.: Преса України, 2005. - 448 с.

6. Дидактичні та методичні засади спеціальної освіти дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку: нав.-метод. посіб. / Н.О. Макарчук, А.М. Висоцька, О.В. Чеботарьова, І.В. Гладченко, А.В. Міненко, С.В. Трикоз, Г.О. Блеч., І.В. Бобренко, ? К., 2014. ? 337 с.

7. Жигорева М.В. Дети с комплексними нарушениями в развитии: педагогическая помощь: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / М.В. Жигорева. - М.: Академия, 2006. - 240 с.

8. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика: Пер. с нем. - М: Педагогика, 1991. ? 240 с.

9. Максименко С.Д. Загальна психологія / С.Д. Максименко, В.О. Соловієнко ? К. : МАУП, 2000. - 256 с.

10. Педагогическая диагностика развития детей перед поступлением в школу / Под редакцией Т. С. Комаровой, О. А. Соломенниковой; - Ярославль: Академия развития, 2006. - 144 с.

11. Програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років

«Оберіг». - Тернопіль : Мандрівець, 2014. - 160 с.

12. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія. Навч. посіб. для

студ. вищ. навч. закл. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук, І.С. Булах, Т. М. Зелінська. - 2-е вид., доповн. - К.: Каравела, 2007. - 400 c. - (Вища освіта в Україні).

13. Стадненко Н. М. Методика діагностики відхилень в інтелектуальному розвитку молодших школярів / Н. М. Стадненко, Т. Д. Ілляшенко, А. Г. Обухівська. - [2-е вид. перероб. та доповн.]. - Кам'янець-Подільський : ПП Зволейко Д. Г., 2006. -36 с. : Дидактичний матеріал: комплект А і Б (45 арк.).

14. Стадненко Н.М. Методика діагностики готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку / Н.М. Стадненко, Т.Д. Ілляшенко, А.Г. Обухівська. - Ін-т дефектології АПН України, Укр. наук.-метод. центр практ. психології та соц. роботи АПН України. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 2001. - 20с. + 13 арк. дод. - (Початкова школа)

15. Трикоз С.В. Ми поруч. Діти з порушеннями інтелектуального розвитку

/ С.В. Трикоз, Г.О. Блеч. - Харків: Видавництво «Ранок», ВГ «Кенгуру». - 2019. - 32 с. - (Серія «Поради батькам і педагогам»)

16. Чеботарьова О.В. Комплекс програмно-методичного забезпечення

«Зміст корекційно-спрямованого навчання і виховання дітей з інтелектуальними порушеннями у спеціальних дошкільних закладах» (програма з трудового виховання, методичні рекомендації, дидактичні матеріали) / О.В. Чеботарьова. - К.: 2012. - 112 с.

17. Чеботарьова О.В. Метелики в обладунках. Діти з ДЦП / О.В. Чеботарьова, І.В. Гладченко. - Харків: Видавництво «Ранок», ВГ «Кенгуру». - 2019. - 32 с. - (Серія «Поради батькам і педагогам»)

18. Чеботарьова О.В. Сонячні діти. Діти із синдромом Дауна / О.В. Чеботарьова, І.В. Гладченко. - Харків: Видавництво «Ранок», ВГ «Кенгуру». - 2019. - 32 с. - (Серія «Поради батькам і педагогам»)

19. Чеботарьова О.В. Сучасні підходи до трудового навчання учнів з порушеннями опорно-рухового апарату та інтелекту / О.В. Чеботарьова // Особлива дитина: навчання і виховання. - 2017. - № 4 (84). - С. 56-64.

20. Юдина Е. Г. Педагогическая диагностика в детском саду: Пособие для воспитателей дошк. образоват. учреждений / Е. Г. Юдина, Г. Б. Степанова, Е. Н. Денисова. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 2003. - 142 с.

21. Ярмола Н. А. Діти дощу. Діти з розладами аутистичного спектра / Н.А. Ярмола. - Харків: Видавництво «Ранок», ВГ «Кенгуру». - 2019. - 32 с. - (Серія «Поради батькам і педагогам»)

ДОДАТОК

Орієнтовний інструментарій психолого-педагогічної діагностики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

(використовуються в адаптованому/ модифікованому вигляді)

Вивчення психолого-педагогічної готовності до навчання у школі

1. Діагностика інтелектуальної готовності за методикою Керна-Їрасека.

3. Діагностика емоційно-вольової готовності за методикою «Шифровка».

4. Методика діагностики готовності до навчання у школі дітей шестирічного віку (авторський колектив: Н. Стадненко, Т. Ілляшенко, А. Обухівська).

5. Сприймання нової інформації (світ професій, переказ оповідання, опис предметного (сюжетного) малюнка).

6. Методика Керна-Їрасека на шкільну зрілість (розуміння завдання і дія за усною вказівкою (переказ тексту, складання геометричних конструкцій за зразком, послідовність виконання дій: графічний диктант, лабіринт).

7. Орієнтування у часі (визначення часу на годиннику, диференціація пір року, частин доби).

8. Просторове орієнтування (диференціація понять «ліворуч - праворуч», «зверху- знизу», «посередині скраю»).

Дослідження особливостей мислення/Загальні види мислення

1. Порівняння двох предметів за схожістю та відмінністю ознак.

2. Вилучення зайвого предмета в ряду.

3. Знаходження пропущеного предмета в ряду.

4. Класифікація предметів за однією, двома ознаками.

5. Складання цілого з частин.

6. Узагальнення групи понять чи предметів одним словом.

7. Називання предмета за описом.

8. Послідовне розміщення трьох картинок, пов'язаних одним змістом.

9. Методика Равена на визначення загального інтелектуального рівня.

10. Методика для діагностики наочно-дійового мислення «Кубики Кооса».

11. Складання логічної мозаїки.

12. Дослідження загальної обізнаності ( чому потрібно поливати квіти, для чого потрібна парасолька тощо).

13. Дослідження логічного мислення (методика «Нісенітниці»).

Психометричні методи дослідження інтелекту

1. Методика Векслера.

2. Методика Равена.

Дослідження особливостей когнітивної (пізнавальної) сфери

1. Методика «Класифікація предметів» (дитячий варіант).

2. Методика «Класифікація об'єктів за двома ознаками» (лото В. Когана).

3. Методика діагностики розуміння тексту (змісту оповідань, оповідань із прихованим змістом, розуміння змісту сюжетних картин).

Діагностика особливостей пам'яті

1. Методика «Запам'ятовування десяти слів» (за А. Лурія).

2. Тест «Відтворення трьох геометричних конструкцій».

3. Методика «Розрізні картинки» (відповідно до запропонованого зразка).

4. Тест для дослідження короткочасної пам'яті (за Ю. Гільбухом).

5. Методика «Піктограма» (за А. Лурія).

Діагностика особливостей уваги

1. Тест «Коректурна проба».

2. Методика «Таблиці Шульте».

3. Знаходження двох однакових предметів у групі схожих предметів.

4. Знаходження відмінностей у сюжетних картинках.

5. Порівняння предметних зображень з еталоном форми.

6. Методика «Лабіринт».

7. Методика «Знаходження відсутнього елемента».

Дослідження особистісних особливостей, емоційно-вольової сфери

1. Дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн.

2. Особистісні опитувальники(Айзенк, Кеттел, ММРІ, Шмішек, Личко, Русалов, Баса-Дарки).

3. Шкала оцінки тривожності (за Спілбергергом, Тейлором). Спілбергерга, Тейлора.

4. Опитувальник САН.

5. Методика соціометричного анкетування.

6. Методика Р. Жиля (міжособистісні стосунки молодшого школяра).

Дослідження особливості розвитку мови та мовлення

1. Словниковий запас (закінчення слів, антоніми, синоніми).

2. Повторення речень, групи слів (18 складів).

3. Тест для перевірки фонематичного слуху (за Ю. Гільбухом).

4. Підбір слова на вказаний звук/букву.

6. Складання речення із запропонованим словом (двома, трьома словами).

Дослідження уміння вчитися/навчуваність

1. Спостереження за самостійною діяльністю дитини.

2. Спостереження за діяльністю дитини у групі, колективі.

3. Спостереження за виконанням спеціально поставлених завдань.

Дослідження особистості

1. Тест фрустрації Розенцвейга.

2. Метод незавершених речень.

3. Тест «Будинок, дерево, людина».

4. Тест «Неіснуюча тварина».

5. Тест «Малюнок сім'ї».

6. Тест «Автопортрет».

7. Кольоровий тест Люшера.

Размещено на Allbest.ru

...