Функції викладача у процесі автономної навчальної діяльності студента з оволодіння іноземною мовою
Характеристика поняття "викладача автономних студентів". Дослідження використання терміну викладач-порадник для характеристики ролі викладача в ресурсному центрі. Розгляд порад для викладачів іноземної мови у процесі реалізації автономного навчання.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.11.2022 |
| Размер файла | 18,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Функції викладача у процесі автономної навчальної діяльності студента з оволодіння іноземною мовою
Дмітренко Н. Є., канд. пед. наук, доц.
Україна
У процесі організації автономного навчання змінюється позиція студента й викладача в освітньому процесі у бік переходу до суб'єкт-суб'єктних відносин, а педагогічна взаємодія розглядається як необхідна умова реалізації автономного навчання поряд із педагогічним супроводом і самоосвітою.
Слушною є думка Л. Дікінсона, що в традиційному навчанні викладач одноосібно несе відповідальність за організацію заняття, вибір навчального матеріалу, практичну реалізацію самого заняття. Він сам оцінює роботу студентів і планує заняття на перспективу. Проте, викладач може передати час - тину цих функцій своїм студентам, які спроможні відповідати за такі аспекти навчального процесу: окреслення навчальних завдань, підбір дидактичних матеріалів, оцінювання досягнутих ними результатів. Навчання перетворюється у співпрацю, за якої викладач організовує заняття так, щоб якомога більше залучати студентів до управління процесом навчання і поступово передавати їм частину відповідальності за їхнє навчання [2, с. 11].
Вивчення науково-педагогічної й методичної літератури схиляє до висновку, що дослідники не одностайні у виборі терміна, який би найкраще характеризував «викладача автономних студентів». У зарубіжній методичній практиці поширені такі номінації:
- викладач-помічник (helper);
- викладач, який «полегшує процес навчання» (facilitator);
- викладач-радник (counsellor, adviser);
- викладач-координатор (co-ordinator);
- викладач-консультант (consultant);
- викладач-ментор (mentor);
- викладач-джерело (a resource person).
Пояснимо найуживаніші з наведених вище назв helper, facilitator і counsellor.
Першими дослідниками автономного навчання, які використовували термін helper, були А. Таф і Л. Дікінсон. Науковці визначили характеристику ідеального викладача-помічника, яка охоплює такі важливі знання й уміння: володіння рідною мовою студентів, щоб уникнути труднощів у спілкуванні; уміння педагогічно коректно виявляти побажання студентів та їхні вимоги до навчального процесу; спроможність визначати перспективні цілі й завдання; уміння проводити лінгвістичний аналіз; знання ресурсних джерел; уміння створювати якісні навчальні матеріали; знання процедури оцінювання та самооцінювання; володіння навчальними стратегіями; адміністративні та управлінські навички; уміння організації ресурсного центру [2, с. 123].
Авторство терміна викладач-/аєШїаїог, як вважають, належить М. Ноулзу. До застосування цього терміна схиляються такі дослідники, як Р. Брокет, Р. Хіемстра, С. і Дж. Пауел. Зокрема Г. Холек, проаналізувавши характеристики викладача-фасилітатора, які обговорюють у своїх роботах зарубіжні дослідники із самокерування, індивідуалізації та автономізації навчання, узагальнив їх і виділив дві групи, які назвав так: 1) психологічно-соціальною підтримкою; 2) технічною підтримкою [1, с. 102].
Ф. Райлі, М. Греммо і Д. Абу використовують термін викладач-порадник для характеристики ролі викладача в ресурсному центрі. Ф. Райлі уточнює, що процедура «поради» з боку викладача не є «простою, стандартною діяльністю», оскільки передбачає презентацію навчальної інформації; проведення діагностики рівня засвоєння знань; оцінювання; консультативну допомогу [1, с. 119]. Відмінність викладача-порадника від традиційного викладача полягає в тому, що він не передає свої знання певними порціями за одиницю часу, а виступає ініціатором пошуку знань в інформаційному просторі, пояснюючи студентам особливості процесу отримання знань і стратегії роботи з інформацією.
В. Борщова рекомендує викладачам іноземної мови у процесі реалізації автономного навчання діяти так:
- планувати навчальний процес спільно зі студентами;
- пропонувати студентам різноманітні способи вивчення матеріалу;
- знайомити їх з освітніми інтернет-ресурсами;
- інтегрувати інноваційні технології в процес вивчення іноземної мови;
- допомагати студентам у формуванні навчальних стратегій;
- сприяти в організації самонавчання;
- застосовувати технологію портфоліо;
- періодично колективно обговорювати результати автономної роботи [4, с. 47].
Погоджуємося з твердженням Є. Насонової, що для упровадження автономного навчання з іноземної мови викладачеві необхідно володіти не лише іншомовною комунікативною компетентністю, але й спеціальними уміннями менеджера освіти, психолога і керівника, здатного здійснювати моніторинг навчальної діяльності, вносячи в його схеми необхідні зміни.
Функції викладача іноземної мови зокрема в організації автономного навчання передбачають: викладач автономний студент
- забезпечення доступності й відкритості для студентів змісту навчальних програм, форм і видів контролю;
- відмова від ролі єдиного джерела інформації;
- надання допомоги й консультування в навчальній діяльності;
- забезпечення студентів необхідними навчальними матеріалами і технологіями їх використання, тобто створення системи відповідних засобів навчання;
- стимулювання студентів до само- і взаємоконтролю досягнутих результатів [6].
У світлі нашого дослідження цікавим видається твердження П. Воллера, який виділив три, на його думку, обов'язкові умови для розвитку навчальної автономії студента:
- перехід контролю над процесом навчання від викладача до студента;
- партнерські відносини зі студентами;
- контроль викладача за методикою викладання, доцільністю вибору навчальних стратегій і способом взаємодії [1, с. 101].
Д. Ньюнан один із перших педагогів, хто почав запроваджувати автономне навчання в освітній процес, пропонує методичні рекомендації щодо імплементації автономного навчання іноземної мови, які він назвав «9 кроків»:
- надавайте студентам інструкції щодо цілей чітко і зрозуміло;
- дозволяйте студентам створювати їхні власні цілі;
- заохочуйте студентів використовувати іноземну мову поза межами аудиторії;
- підвищуйте рівень розуміння студентами навчального процесу;
- допомагайте студентам визначити свій індивідуальний навчальний стиль і стратегії;
- заохочуйте самостійний вибір студентів;
- дозволяйте студентам створювати власні завдання;
- заохочуйте студентів ставати викладачами;
- заохочуйте студентів ставати дослідниками.
Описана вище педагогічна взаємодія стане реальністю, якщо студенти володітимуть знаннями, уміннями й можливістю відігравати активну роль у плануванні, імплементації й оцінюванні їхнього навчання [3, с. 196].
Основу для реалізації автономного навчання становлять організаційно - педагогічні умови, які створюються в освітньому закладі. Т. Султанова виокремлює такі організаційно-педагогічні умови автономного навчання:
- спільне керування процесом навчання студентом і викладачем, що сприяє становленню діалогової культури стосунків між обома суб'єктами навчальної взаємодії;
- відповідність змісту освіти не лише встановленому стандарту, але й процесу самореалізації особистості студента, що забезпечує дотримання цілісності особистісних і предметних цілей у врахуванні прав того, хто навчається, на отримання якісної освіти;
- відповідність ресурсного забезпечення меті освітньої програми, що містить комплексне навчально-методичне, інформаційне, науково-методичне забезпечення;
- готовність студентів і педагогів до автономного навчання проявляється в таких контекстах: емоційно-мотиваційний, який виражається в позитивному ставленні до автономної навчальної діяльності, розумінні її значущості; когнітивний, який розкривається через обізнаність зі змістом, структурою автономної навчальної діяльності, її об'єктами; діяльнісний, який передбачає наявність компетентностей у сферах самоорганізації й самоздійснення навчальної діяльності [7, с. 283].
Серед факторів, що сприяють створенню сприятливих умов для реалізації автономного навчання студентів, особливу увагу важливо приділити таким:
- підхід до навчання як процесу здобування знань;
- створення під час навчального процесу ситуацій, які ставлять студента перед необхідністю самостійного вибору;
- виділення для студента в кожний окремий момент навчального процесу необхідного йому часу;
- реалізація можливості обговорення студентами кінцевих цілей навчання, конкретних завдань кожного етапу діяльності і загальних завдань, які вирішує група, відбір специфічних завдань, рішення яких передбачає особисту відповідальність студента [7, с. 284].
Прогнозовані результати автономного навчання можна розглядати в двох аспектах. По-перше, з позиції студента, це реальна залученість не тільки до осмислення власної навчальної діяльності, але і в її перетворення, вільне творче самовираження, яке не обмежується рамками предмету й бюджету часу. По-друге, ефективне використання робочого часу викладачем, можливість ви - рішення проблем і реалізація ідей особистісно значущих для студентів [5].
Отже, одне із головних завдань суб'єкт-суб'єктної педагогічної взаємодії у процесі автономного навчання полягає в тому, щоб навчити студентів учитися, що передбачає формування навичок, які сприяють успішному здійсненню навчальної діяльності, а також цілеспрямовано формувати певні властивості, звички, ціннісні установки, від яких залежить результативність навчальної діяльності. Реалізація автономного навчання, поза всяким сумнівом, є однією з необхідних умов для становлення сучасного фахівця і вимагає певної готовності як від студента, так і від викладача.
Список використаних джерел
1. Benson, P., Voller, P. (Eds.). (1997). Autonomy and independence in language learning. London and New York: Longman.
2. Dickinson, L. (1987). Self-instruction in language learning. Cambridge University Press.
3. Nunan, D. (2003). Nine steps to Learner Autonomy. In Nunan, D. [Ed.]. Practical English Language Teaching. New York. McGraw Hill.
4. Борщёва В. В. Развитие учебной автономии студентов в процессе изучения иностранного языка в неязыковом вузе. Вестник Московского государственного гуманитарного университета имени М. А. Шолохова. Сер. Педагогика и психология. 2014. № 1. С. 43-48.
5. Дмітренко Н. Є. Автономне навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх учителів математики: монографія. Вінниця: ТОВ Твори, 2020.
6. Насонова Е. А. Развитие учебной автономии студентов неязыковых вузов при обучении иноязычному общению. Вестник гуманитарного факультета Ивановского государственного химико-технологического университета. 2009. № 4. С. 318-322.
7. Султанова Т. А. Автономное обучение как инновационное направление в деятельности учителя школы. Наука и образование: современные тренды: коллективная монография. Чебоксары: ЦНС «Интерактив плюс», 2014. С.279-287.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення поняття педагогіки як вивчення методів і стилів навчання. Три взаємопов'язані стадії в кар'єрі викладача: теорія, практика і життєвий досвід. Підвищенням інтересу викладачів до структури і використання англійської мови в процесі навчання.
реферат [98,0 K], добавлен 20.10.2010Дослідження впливу інформаційно-комунікативних технологій на вищу освіту в Україні в умовах євроінтеграції. Роль та місце викладача в процесі викладання іноземних мов в умовах широкого використання медіа-засобів. Форми комунікації викладача та студентів.
статья [20,5 K], добавлен 24.04.2018Сутність процесу навчання. Функції процесу навчання: освітня, розвиваюча, виховна. Структура діяльності викладача в навчальному процесі. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності студентів. Типові варіанти навчання студентів.
контрольная работа [32,3 K], добавлен 23.10.2007Зміст і структура педагогічного спілкування. Особливості педагогічного спілкування у вузі. Стилі і моделі спілкування викладача вищої школи. Технологія організації продуктивної взаємодії викладача і студентів, характерні причини конфліктів між ними.
реферат [59,5 K], добавлен 28.03.2009Характеристика основних стилів навчання. Сутність технології оптимізації організації навчального процесу. Визначення, особливості та властивості навчальної технології як засобу організації освітнього процесу та показника системи дій викладача і студентів.
реферат [23,7 K], добавлен 04.06.2010Педагогічна техніка викладача у навчальному процесі. Індивідуальний підхід та орієнтація на партнерські стосунки як основні елементи продуктивної співпраці вчителя і студента. Культура зовнішнього вигляду, спілкування та психічної саморегуляції педагога.
курсовая работа [544,3 K], добавлен 29.01.2011Педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі. Загальна та професійна культура викладача. Педагогічна взаємодія суб’єктів педагогічного процесу. Оволодіння педагогічною технікою. Поняття самовиховання та самоаналізу, самовиховання викладача.
реферат [28,8 K], добавлен 21.01.2011Дослідження питання доцільності залучення рідної мови в процесі опанування іншомовною комунікацією. Застереження щодо використання виключно іноземного мовлення на практичних заняттях. Різні рівні знань і здібностей студентів до оволодіння іноземною мовою.
статья [17,5 K], добавлен 24.04.2018Дослідження теоретичних аспектів розумової сутності педагогічної компетентності викладача іноземної мови, визначення основних змістовних характеристик поняття. Єдність теоретичної та практичної підготовленості вчителя до педагогічної діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 28.04.2009Загальна характеристика, порівняння та особливості функціонування різних типів навчальних закладів. Етапи та принципи реалізації навчально-виховного процесу в школі на сьогодні. Вивчення змісту роботи викладача, особливостей організації груп навчання.
отчет по практике [713,2 K], добавлен 21.04.2013Розвиток творчої діяльності студентів. Роль викладача як суб'єкта педагогічного процесу. Дослідження психологічних особливостей майбутніх фахівців у процесі формування самостійності. Створення креативної особистості, адаптованої до вимог сучасності.
реферат [123,1 K], добавлен 25.02.2014Інтеграція іноземної мови з загальноосвітніми предметами початкової школи. Інтегрований урок з образотворчого мистецтва та англійської мови на тему: відбитки готових природних форм. Гармонійне оволодіння іноземною мовою у процесі власної творчості.
реферат [37,9 K], добавлен 15.07.2009Викладання й учіння як взаємопов'язані процеси навчання. Спільні риси процесу навчання і наукового пізнання. Суперечності як рушійні сили навального процесу. Характеристика головних функцій навчання. Структура діяльності викладача в навчальному процесі.
реферат [21,2 K], добавлен 19.09.2011Психолого-педагогічні засади використання технічних засобів у навчальному процесі. Використання аудіо- та відеоматеріалів на різних етапах навчання. Дидактичні можливості використання сучасних мультимедійних технологій у процесі вивчення іноземної мови.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.10.2014Інновації, які можуть бути реалізовані за допомогою інтернет-технологій. Засоби, що використовуються викладачем за традиційного навчання. Етапи підготовки заняття з використанням інтернет-технологій, роль викладача під час його організації та проведення.
статья [25,8 K], добавлен 27.08.2017Психологічні механізми педагогічного спілкування і взаємодії. Аналіз ролі навіювання в педагогічному процесі. Особливості аудиторної взаємодії викладача зі слухачами. Переконання як метод психологічного впливу в спілкуванні, основні вимоги до нього.
реферат [27,1 K], добавлен 22.06.2010Ставлення педагога ХХ століття до процесу передачі знань. Основні риси ідеального викладача. Заняття в ігровій формі, з елементами імпровізації, обміном ролями. Донесення інформації до студентів у доступній формі. Застосування інформаційних технологій.
реферат [16,9 K], добавлен 29.03.2010Наукове обґрунтовання концептуальної моделі професійної адаптації викладача вищого навчального закладу в процесі магістерської підготовки. Визначено й експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують успішність цього процесу.
автореферат [54,1 K], добавлен 11.04.2009Розгляд питання підвищення професійної майстерності викладачів у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі. Основні вимоги для підготовки викладача до проведення лекцій у коледжі, практичних занять, науково-дослідницької та самостійної роботи.
контрольная работа [4,0 M], добавлен 04.02.2015Сутність поняття "комунікативний бар’єр" та його види. Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами. Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 16.06.2012
